Тираспольський повіт історична адміністративно територіальна одиниця Херсонської губернії з центром у місті Тирасполь Ох

Тираспольський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Херсонської губернії з центром у місті Тирасполь. Охоплював західну частину губернії.

Тираспольський повіт

Губернія	Херсонська губернія
Центр	Тирасполь
Створений	1795
Скасований	1923
Площа	15,9 тис. км²
Населення	613,3 тис. (1897) осіб
Найбільші міста	Григоріополь, Дубосари
Попередники	Очаківська область
Наступники	Тираспольський район

Пам'ятний знак про проведення I з'їзду Рад Тираспольського повіту (нині будівля музею Тирасполя)

На колишній території повіту нині розташовані Роздільнянський та частково Подільський і Березівський райони Одеської області України (до 2020 року Захарівський, Великомихайлівський, Роздільнянський, Окнянський і Ширяївський райони) та Дубесарський, Григоріопольський і Слободзейський райони Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я Республіки Молдова.

Утворений у 1795 році у складі Вознесенського намісництва.

Підпорядкування

Мапа Вознесенського намісництва 1796 року, з Тираспольським повітом у його складі

Мапа УСРР 1921 року, з Тираспольським повітом у складі Одеської губернії

1795—1797 роках у складі Вознесенського намісництва;
1797—1802 роки — у Новоросійській губернії;
8 жовтня 1802 року — 15 травня 1803 рік — у Миколаївській губернії;
1803—1920 роки — у Херсонській губернії (перейменованої з Миколаївської);
1920—1923 роки — у Одеській губернії

У 1923 році повіт ліквідовано та утворено Одеську округу.

Склад

У 1797 році повіт 1.300.000 десятин землі, 212 населених пунктів, 33279 осіб (17864 чоловіка та 15415 жінок).

Указом Миколи І 16 березня1827 року з Тираспольського повіту виділили 578.325 дес. (21806 осіб), які поєднали з 424.5754 дес. землі (8396 осіб) Херсонського повіту для створення Одеського повіту.

Станом на 1886 рік налічував 190 сільських громад, 194 поселення у 24 волостях. Населення — 86763 осіб (45086 чоловічої статі та 43677 — жіночої), 15496 дворових господарств.

Земля волості
	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	223 516	136 857
Приватної власності	378 222	144 880
Казеної власності	11 224	1 480
Іншої власності	9 788	5 791
Загалом	622 700	288 997

Волосний поділ

Станом на 1886 рік повіт поділявся на 24 волості:

Станом на 1896 рік повіт поділявся на 22 волості:

У 1906 році повіт поділявся на 21 волость та 619 населених пунктів, Населені пункти Розаліївської волості були приєднані до Понятівської.

Перелік волостей:

У 1913 році до складу повіту входила 21 волость:

Глікстальська — с. Гліксталь, Гофнунгстальська — с. Цебрикова, Демидівська — с. Демидівка, Дубівська — с. Дубове, Євгенівська — м. Євгенівка, Захар'ївська — м. Захар'ївка, Касельська — с. Касель, Катаржинська — с. Катаржина, Коротнянська — с. Коротке, Лунгівська — с. Лунга, Малаештська 1-а — с. Малаєшти 1-е,	Малаештська 2-а — с. Малаешти 2-е, Малигонівська — с. Малигонова, Ново-Петрівська — м. Михайлівка, Парканська — с. Паркани, Петровірівська — м. Петровірівка, Плосківська — с. Плоска, Понятівська — м. Понятівка, Росіянівська — пр. Росіянка, Слободзейська — с. Слободзея, Ташликська — с. Ташлик

На 1 березня 1921 року повіт складався з 23 волостей та окремо місто Тирасполя.

Міста та населені пункти, безпосередньо підпорядковані містам

Тирасполь з приміськими хуторами Ближній Хутір, Гребеники, Єремишкині, передмістями Зафортечна слобідка, Кирпична слобідка, Колкотова Балка.
заштатне місто Григоріополь з передмістям Делакіу, приміськими хуторами Гертоп, Глиняна Балка, Тамашлик, Тимуш.
заштатне місто Дубоссари з передмістям Карантин.

Сучасність

Більша частина території колишнього повіту нині в межах України, міста Григоріополь, Дубоссари, Тирасполь (окрім сіл Гребеники та Єремішкове), Глікстальська, Дубівська, Коротнянська, Лунгівська, Малаештська 1-а, Парканська, Слободзейська, Ташликська та села Новокомісарівка Малаєштської 2-ї та Андріяшівка Розаліївської волостей - у складі Молдови.

Відомі особистості

Арнаутов Василь Олексійович — історик освіти.
Базилевський Павло Михайлович — підполковник Армії УНР
Бережок Григорій Карпович — радянський військовик, капітан. Герой Радянського Союзу (1940).
Борщ Андрій Тимофійович — романіст. Кандидат філологічних наук (1947).
Бузук Петро Панасович — український і білоруський мовознавець-славіст, педагог. Доктор філологічних наук (1924 рік).
Ганевич Іван Васильович — історик. Доктор історичних наук (1961), професор (1962).
Гросул Яким Сергійович — радянський історик, член-кореспондент АН СРСР (1966), академік і президент АН Молдавської РСР (з 1961).
Іванов Павло Андрійович — Історик середньовічної України кінця XVIII — початку ХІХ ст.
Канський Всеволод Єлисейович — радянський військовик. Герой Радянського Союзу (1945).
Георг Лейббрандт — німецький державний і політичний діяч.
Зелінський Микола Дмитрович — вчений українського походження, хімік-органік, академік АН СРСР.
Лутц Вільгельм Готлібович — український військовик німецького походження, підполковник Армії УНР.
Мавроді Іван Васильович — болгарський письменник в Україні.
Матюшков Олександр Михайлович — підполковник Армії УНР.
Отмарштейн Юрій Оттович — військовий діяч часів УНР, полковник Армії УНР.
Скліфосовський Микола Васильович — лікар, хірург.
Церр Антон Иоганн фон Падуа — єпископ Тираспольської єпархії Римо-католицької церкви.
Шевельов Сергій Миколайович — радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1943).

Джерела

Тирасполь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Бачинский А., Ващенко В., Кульчицкий С. Изменения административно-территориального деления Одесщины (конец XVIII в. – 1975 г.) // Юго-Запад. Одессика: Историко-краеведческий научный альманах / Редколлегия: О. Бажан, А. Гонтар, Т. Гончарук, А. Добролюбский, О. Демин, Д. Урсу, С. Цвилюк, В. Хмарский; Глав. ред. В. Савченко. — Одесса : Печатный дом, 2012. — Вып. 13. — С. [37–39], 40–59, [60–61]. — 278 с. — .
Тираспольский уезд // pomnirod.ru
Тираспольский уезд // rodovoyegnezdo.narod.ru
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Список землевладений Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 г. по поземельным книгам, сообщениями старшего нотариуса Одесского окружного суда и другими материалами: Тираспольской уездной земской управы. — Тирасполь: тип. С. П. Тимченка, 1892. — 144 с.
Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии / Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы. — Одесса: Тираспольское уездное земство, 1907. — 255 с. разд. паг.
Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ.: по данным всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г. / Одесское губернское статистическое бюро. — Одесса: Изд. Одесского губстатбюро, 1922. — Вып. 5: Тираспольский уезд. — 1922. — 56, 21 c.

Примітки

Скальський, Аполлон (1836). Хроника обозрения истории Новороссийского края 1796—1823. Одесса. с. 12.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы (1907). Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. Одесса: типография «Славянская».
Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
personalhistory.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 5 червня 2020.

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Молдову.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Скальський, Аполлон (1836). Хроника обозрения истории Новороссийского края 1796—1823. Одесса. с. 12.

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы (1907). Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. Одесса: типография «Славянская».

[4] Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.

[5] rsonalhistory.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 5 червня 2020.