Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття може містити помилки з польської мови. |
Тинець (пол. Tyniec) — колишнє село поблизу Кракова, яке в 1973 році було включено до Кракова. Він розташований у західній частині міста, на правому березі річки Вісла в дільниці VIII Дембники. Тинець відомий головним чином завдяки бенедиктинському монастирю, що існує з 1044 року, одному з найбагатших і найважливіших у Польщі.
| Тинець Краків | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°00′38″ пн. ш. 19°49′13″ сх. д. / 50.01080000002777837° пн. ш. 19.82030000002777825° сх. д.Координати: 50°00′38″ пн. ш. 19°49′13″ сх. д. / 50.01080000002777837° пн. ш. 19.82030000002777825° сх. д. | ||||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Адмінодиниця | Дільниця VIII Дембники (Краків) | |||
| Карта | ||||
 Тинець у Вікісховищі | ||||
Географічне розташування
Тинець розташований приблизно в 12 км на південний захід від центру Кракова, на правому березі Вісли, між вапняковими юрськими пагорбами, що називаються Тинецькими Пагорбами. Це: Гура Кляшторна (233 м), Гродзіско (280 м), Дужа Ководжа (261 м), Богучанка (270 м), Козобіца (282 м), Остра Гура (284 м), Букувка (269 м), Дужа Бєдзінка (229 м), Велканоц (260 м), Вєлогура (близько 257 м) і найвищий Гумінек (294 м).
В околицях Тинця знаходиться каньойн Вісли, що називається Тинецька брама, і природний резерват Скольчанка, створений у 1957 році. Б'є Джерело Швєнтояньське, котре є єдиним таким пам'ятником природи на терені Кракова.
З півночі Тинець межує з Пекари, з північного сходу з Костржем, зі сходу — з Скотниками, з південного сходу із Сідзіною, з півдня — з Самборком (котрий з початку 50-х років XX століття є частиною Скавіни), північний і західний кордон являє річка Вісла, котра відокремлює Тинець від Сьцейовиці із заходу. Поселення тинецьке було розташоване на колишньому торговому шляху, що вів від Кракова через Освенцим до Моравії та до Чехії. У Тинці протягом сотень років існувала природна переправа через Віслу.
З центром Кракова Тинець з'єднаний автобусами, а також водним трамваєм, зупинка якого знаходиться на річці Вісла біля бенедиктинського монастиря.
Історія
Рельєф і близькість річки Вісла мали великий вплив на ранній розвиток селища. На сусідніх Скалках Пекарських був виявлений один з найдавніших слідів людського буття, 12 000 років тому (палеоліт). Найдавніші відомі сліди поселення на терені Тинцю походять з мезоліту (близько 8000-4800 рр. до н. е.). Численні археологічні пам'ятники підтверджують існування поселення на горі Кляшторній, походять з 2300 р. до н. е., з епохи неоліту. Виявлено сліди майстерні по виробництву високоякісної сірої кераміки і найстаріший в Польщі Монетний двір, що виробляв в основному срібні кельтські монети.
На початку X століття Тинець був населений Віслянами. На початку XI століття, можливо, належав до предків Сецеха і Тенчиньських, був конфіскований Казимиром Відновителєм. Незабаром після цього він або його син Болеслав Сміливий віддали Тинець бенедиктинцям. Їх прибуття до Тинця та заснування абатства в середині XI століття стало переломним у історії міста.
У 1259 р. Тинець був зруйнований монгольськими військами, які прямували з Кракова до Сілезії. Це було пов'язано зі стратегічним розташуванням населеного пункту, пов'язаного з переправою, що було зручним проходом для війська через Віслу поблизу державного кордону в безпосередній близькості від Кракова.
Наприкінці XVI століття село, що належало бенедиктинському абатству, знаходилося в районі Щижица Краківського воєводства.
Поважних знищень Тинець зазнав під час шведського потопу. У 1772 році Тинець був осаджений барськими конфедератами, що захищалися від російської армії. Бої зруйнували монастир і селище. В результаті першого поділу Польщі, Тинець був включений до Австрії. У 1816 році австрійська влада скасувала абатство, котре з того часу почало руйнуватись. У 1934 році створено, існуючу до включення до Кракова, гміну Тинець.
Протягом століть поселення Тинець розростало навколо двох місць. Першим була околиця абатства, де здебільшого будувалися економічні монастирські споруди. Другим — стара дорога з Кракова до Освенциму і маршруту Скавіна, уздовж якої вишикувалися будинки. На початку село, мабуть, мало характер витягнутого уздовж дороги, потім перетворювалося на вилку-кількадорожнє, а потім на багатодорожнє.
Тинець з XIX століття, хоча це було велике село, як за площею, так і за кількістю жителів, було бідним селом галісійським. Хоча існувала вільносплавна переправа, човни використовувалися для перевезення людей, і пороми використовувалися для транспортування візків. Канатний пором був змонтований у 1923 році. Переправа перестала функціонувати в квітні 1989 року.
Окрім обробки землі, мешканці Тинця також займались сплавом на плотах та в'язанням. Зерно, кам'яне вугілля, а також будівельні матеріали, такі як дерево, були найчастішими товарами, що сплавлялися. Сплав відбувався на плотах, галасах і склепах. Сплав існував до кінця 19 століття, коли його витіснили залізниці.
Найвідомішим продуктом в'язання у Тинцю були магерки тинецькі (круглі капелюхи з білої вовни). Мешканці Малопольського та Підкарпатського воєводств носили їх до початку XX століття.
Дерев'яна сільська забудова була характерна для цієї місцевості, однак вирізнялася за кольором — хати були пофарбовані в кольорові смуги. Хати мешканців Тинця були зведені за однаковою схемою. У середині знаходився передпокій, з обох сторін були камора і стайня. Кожне приміщення мало окремі двері.
У 1977—1998 рр. в районі Тінця на річці Вісла був побудована гребля Костюшко, по котрій проходить об'їздна автомагістраль Кракова. Водна гребля та частина об'їзної дороги розташовані в сусідній гміні Лішки.
З Тинцем пов'язана середньовічна легенда про Хельгунду та Вальгарда Вдалого. У Тинці відбуваються події роману «Брати Воскресіння» Йозефа Ігнаці Крашевського. Готель "Під Злим Туром" — місце епізоду тевтонських лицарів Генрика Сенкевича.
Назва Тинець походить від кельтського слова «tyn», що означало стіну або огорожу. Ймовірно, тому він був посилений або укріплений.
Див. також
- Костел св. Петра і Павла у Тинцю
- Костел св. Ендрю в Тинці
- Малопольський шлях святого Якова
- Кладовище Тинецьке у Кракові
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
- Polska. Pradzieje – Piastowie. Т. 31. Poznań: Polskie Media Amer.Com. с. 36. ISBN .
- Województwo krakowskie w drugiej połowie XVI wieku. Cz. 2, Komentarz, indeksy, Warszawa, 2008, с. 102
- Przewóz wiślany pod Tyńcem. tom 57. Nowy Wiśnicz: Towarzystwo Miłośników Historii i Zabytków Krakowa. ISBN .
Посилання
- Opactwo benedyktynów w Tyńcu [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Tyniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 711. (пол.)
- Krypty i podziemia w Opactwie oo. Benedyktynów w Tyńcu [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Klasztor w Tyńcu — za klauzurą, miejsca nie dostępne dla zwiedzających [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z polskoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original polskoyu movoyu Tyniec Krakow Tinec pol Tyniec kolishnye selo poblizu Krakova yake v 1973 roci bulo vklyucheno do Krakova Vin roztashovanij u zahidnij chastini mista na pravomu berezi richki Visla v dilnici VIII Dembniki Tinec vidomij golovnim chinom zavdyaki benediktinskomu monastiryu sho isnuye z 1044 roku odnomu z najbagatshih i najvazhlivishih u Polshi Tinec KrakivZagalna informaciya50 00 38 pn sh 19 49 13 sh d 50 01080000002777837 pn sh 19 82030000002777825 sh d 50 01080000002777837 19 82030000002777825 Koordinati 50 00 38 pn sh 19 49 13 sh d 50 01080000002777837 pn sh 19 82030000002777825 sh d 50 01080000002777837 19 82030000002777825Krayina Respublika PolshaAdminodinicya Dilnicya VIII Dembniki Krakiv Karta Tinec u VikishovishiMonastir u Tincyu z za VisliGeografichne roztashuvannyaTinec vidno z pagorba Velkanoc Tinec roztashovanij priblizno v 12 km na pivdennij zahid vid centru Krakova na pravomu berezi Visli mizh vapnyakovimi yurskimi pagorbami sho nazivayutsya Tineckimi Pagorbami Ce Gura Klyashtorna 233 m Grodzisko 280 m Duzha Kovodzha 261 m Boguchanka 270 m Kozobica 282 m Ostra Gura 284 m Bukuvka 269 m Duzha Byedzinka 229 m Velkanoc 260 m Vyelogura blizko 257 m i najvishij Guminek 294 m V okolicyah Tincya znahoditsya kanojn Visli sho nazivayetsya Tinecka brama i prirodnij rezervat Skolchanka stvorenij u 1957 roci B ye Dzherelo Shvyentoyanske kotre ye yedinim takim pam yatnikom prirodi na tereni Krakova Z pivnochi Tinec mezhuye z Pekari z pivnichnogo shodu z Kostrzhem zi shodu z Skotnikami z pivdennogo shodu iz Sidzinoyu z pivdnya z Samborkom kotrij z pochatku 50 h rokiv XX stolittya ye chastinoyu Skavini pivnichnij i zahidnij kordon yavlyaye richka Visla kotra vidokremlyuye Tinec vid Scejovici iz zahodu Poselennya tinecke bulo roztashovane na kolishnomu torgovomu shlyahu sho viv vid Krakova cherez Osvencim do Moraviyi ta do Chehiyi U Tinci protyagom soten rokiv isnuvala prirodna pereprava cherez Vislu Z centrom Krakova Tinec z yednanij avtobusami a takozh vodnim tramvayem zupinka yakogo znahoditsya na richci Visla bilya benediktinskogo monastirya IstoriyaRelyef i blizkist richki Visla mali velikij vpliv na rannij rozvitok selisha Na susidnih Skalkah Pekarskih buv viyavlenij odin z najdavnishih slidiv lyudskogo buttya 12 000 rokiv tomu paleolit Najdavnishi vidomi slidi poselennya na tereni Tincyu pohodyat z mezolitu blizko 8000 4800 rr do n e Chislenni arheologichni pam yatniki pidtverdzhuyut isnuvannya poselennya na gori Klyashtornij pohodyat z 2300 r do n e z epohi neolitu Viyavleno slidi majsterni po virobnictvu visokoyakisnoyi siroyi keramiki i najstarishij v Polshi Monetnij dvir sho viroblyav v osnovnomu sribni keltski moneti Na pochatku X stolittya Tinec buv naselenij Vislyanami Na pochatku XI stolittya mozhlivo nalezhav do predkiv Seceha i Tenchinskih buv konfiskovanij Kazimirom Vidnovitelyem Nezabarom pislya cogo vin abo jogo sin Boleslav Smilivij viddali Tinec benediktincyam Yih pributtya do Tincya ta zasnuvannya abatstva v seredini XI stolittya stalo perelomnim u istoriyi mista U 1259 r Tinec buv zrujnovanij mongolskimi vijskami yaki pryamuvali z Krakova do Sileziyi Ce bulo pov yazano zi strategichnim roztashuvannyam naselenogo punktu pov yazanogo z perepravoyu sho bulo zruchnim prohodom dlya vijska cherez Vislu poblizu derzhavnogo kordonu v bezposerednij blizkosti vid Krakova Naprikinci XVI stolittya selo sho nalezhalo benediktinskomu abatstvu znahodilosya v rajoni Shizhica Krakivskogo voyevodstva Povazhnih znishen Tinec zaznav pid chas shvedskogo potopu U 1772 roci Tinec buv osadzhenij barskimi konfederatami sho zahishalisya vid rosijskoyi armiyi Boyi zrujnuvali monastir i selishe V rezultati pershogo podilu Polshi Tinec buv vklyuchenij do Avstriyi U 1816 roci avstrijska vlada skasuvala abatstvo kotre z togo chasu pochalo rujnuvatis U 1934 roci stvoreno isnuyuchu do vklyuchennya do Krakova gminu Tinec Protyagom stolit poselennya Tinec rozrostalo navkolo dvoh misc Pershim bula okolicya abatstva de zdebilshogo buduvalisya ekonomichni monastirski sporudi Drugim stara doroga z Krakova do Osvencimu i marshrutu Skavina uzdovzh yakoyi vishikuvalisya budinki Na pochatku selo mabut malo harakter vityagnutogo uzdovzh dorogi potim peretvoryuvalosya na vilku kilkadorozhnye a potim na bagatodorozhnye Tinec z XIX stolittya hocha ce bulo velike selo yak za plosheyu tak i za kilkistyu zhiteliv bulo bidnim selom galisijskim Hocha isnuvala vilnosplavna pereprava chovni vikoristovuvalisya dlya perevezennya lyudej i poromi vikoristovuvalisya dlya transportuvannya vizkiv Kanatnij porom buv zmontovanij u 1923 roci Pereprava perestala funkcionuvati v kvitni 1989 roku Okrim obrobki zemli meshkanci Tincya takozh zajmalis splavom na plotah ta v yazannyam Zerno kam yane vugillya a takozh budivelni materiali taki yak derevo buli najchastishimi tovarami sho splavlyalisya Splav vidbuvavsya na plotah galasah i sklepah Splav isnuvav do kincya 19 stolittya koli jogo vitisnili zaliznici Najvidomishim produktom v yazannya u Tincyu buli magerki tinecki krugli kapelyuhi z biloyi vovni Meshkanci Malopolskogo ta Pidkarpatskogo voyevodstv nosili yih do pochatku XX stolittya Derev yana silska zabudova bula harakterna dlya ciyeyi miscevosti odnak viriznyalasya za kolorom hati buli pofarbovani v kolorovi smugi Hati meshkanciv Tincya buli zvedeni za odnakovoyu shemoyu U seredini znahodivsya peredpokij z oboh storin buli kamora i stajnya Kozhne primishennya malo okremi dveri U 1977 1998 rr v rajoni Tincya na richci Visla buv pobudovana greblya Kostyushko po kotrij prohodit ob yizdna avtomagistral Krakova Vodna greblya ta chastina ob yiznoyi dorogi roztashovani v susidnij gmini Lishki Z Tincem pov yazana serednovichna legenda pro Helgundu ta Valgarda Vdalogo U Tinci vidbuvayutsya podiyi romanu Brati Voskresinnya Jozefa Ignaci Krashevskogo Gotel Pid Zlim Turom misce epizodu tevtonskih licariv Genrika Senkevicha Nazva Tinec pohodit vid keltskogo slova tyn sho oznachalo stinu abo ogorozhu Jmovirno tomu vin buv posilenij abo ukriplenij Div takozhKostel sv Petra i Pavla u Tincyu Kostel sv Endryu v Tinci Malopolskij shlyah svyatogo Yakova Kladovishe Tinecke u KrakoviPrimitki Arhiv originalu za 11 lyutogo 2019 Procitovano 24 lyutogo 2019 Polska Pradzieje Piastowie T 31 Poznan Polskie Media Amer Com s 36 ISBN 978 83 252 0200 2 Wojewodztwo krakowskie w drugiej polowie XVI wieku Cz 2 Komentarz indeksy Warszawa 2008 s 102 Przewoz wislany pod Tyncem tom 57 Nowy Wisnicz Towarzystwo Milosnikow Historii i Zabytkow Krakowa ISBN 83 85483 16 0 PosilannyaOpactwo benedyktynow w Tyncu 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine Tyniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 711 pol Krypty i podziemia w Opactwie oo Benedyktynow w Tyncu 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Klasztor w Tyncu za klauzura miejsca nie dostepne dla zwiedzajacych 9 kvitnya 2017 u Wayback Machine