Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Резерват природи Скольчанка (пол. Rezerwat stepowy Skołczanka) - природний заповідник у Тинці біля Кракова. Розташований на Дужей Ководже на Тинецьких пагорбах у межах ландшафтного Бєлянсько-Тинецького парку в Кракові. Розташований у найпівнічнішій частині Тинецьких пагорбів , на виході з автостради А4 до Тинця .
 Фрагмент резервату | |
| 50°00′50″ пн. ш. 19°49′46″ сх. д. / 50.0139° пн. ш. 19.8294° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
|---|---|
| Розташування | Польща Краків Скольчанка |
| Найближче місто | Краків |
| Площа | 36,77 га |
| Засновано | 1957 року |
  Скольчанка (Польща) | |
Це заповідник фауни ( степовий ), часткова площа 36,77 га, створений в 1957 році у тодішньому селі Тинець . Займає фрагмент площі зарослий лісовими і теплолюбними заростями, а на його околицях і полянах є також піщані і ксеротермічні луки. Захищає ліс сосна - ялина - бук , рослинність ксеротермічна , зокрема, близько 500 видів рідкісних метеликів і оси, серед інших Бархатниця Дріади .
Луки в заповіднику є напівприродними і вимагають активних захисних заходів для запобігання заростання деревами і чагарниками. Підтверджено існування, серед інших, таких охоронюваних рослин: дев'ятисил безстеблевий , журавець кривавий , самосил гайовий , сон лучний , тимьян євразійський , молодило шароносне , конвалія звичайна і європейський копитняк .
У квітні 2010 року була спалена частина заповідника, що займала луки та середовище існування Бархатниці Дріади .
У південній частині заповідника знаходяться два масові поховання , в яких поховано близько 500 євреїв з околиць Кракова - жертв німецького геноциду, убитих влітку 1942 року .
-
Вапнякові скелі -
Єврейські гробниці -
Давні луки на вершині -
Місце релігійного культу -
Фрагмент заповідника
На західній стороні заповідника Скольчанки є аналогічна територія, що охороняється, але має статус екологічного користування - урочище Ковадза .
Через заповідну зону веде маркований туристичний маршрут:
— Зелена петля від бенедиктинського абатства в Тинцю через Велканоц, Ковадзу, Дужу Ководжу , Скольчанку, Остру Гуру , Гумінек , Стемпніцу , Гродзіско і далі берегом Вісли, аж до бенедиктинського абатства. Довжина - близько 8 км. Ця стежка називається Шляхом Семи пагорбів
Примітки
- Okolice Krakowa. Mapa 1:50 000. Kraków: Compass. ISBN .
- Murawy kserotermiczne Małopolski. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 7 липня 2022. [Архівовано 2015-04-27 у Wayback Machine.]
- Internetowy Przewodnik po Małopolsce. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 25 лютого 2019. [Архівовано 2018-08-05 у Wayback Machine.]
- Tyniec i Wzgórza Tynieckie. Informator turystyczny. Kraków: Krakowski Ośrodek Informacji i Reklamy Turystycznej "WAWEL-TOURIST". с. 43—45.
- Informacja o pożarze. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Rezervat prirodi Skolchanka pol Rezerwat stepowy Skolczanka prirodnij zapovidnik u Tinci bilya Krakova Roztashovanij na Duzhej Kovodzhe na Tineckih pagorbah u mezhah landshaftnogo Byelyansko Tineckogo parku v Krakovi Roztashovanij u najpivnichnishij chastini Tineckih pagorbiv na vihodi z avtostradi A4 do Tincya 1 Stepovij rezervat prirodi SkolchankaFragment rezervatuFragment rezervatu50 00 50 pn sh 19 49 46 sh d 50 0139 pn sh 19 8294 sh d 50 0139 19 8294Krayina Respublika PolshaRoztashuvannya Polsha Krakiv SkolchankaNajblizhche mistoKrakivPlosha36 77 gaZasnovano1957 rokuSkolchanka Polsha Ce zapovidnik fauni stepovij chastkova plosha 36 77 ga stvorenij v 1957 roci u todishnomu seli Tinec Zajmaye fragment ploshi zaroslij lisovimi i teplolyubnimi zarostyami a na jogo okolicyah i polyanah ye takozh pishani i kserotermichni luki Zahishaye lis sosna yalina buk roslinnist kserotermichna zokrema blizko 500 vidiv ridkisnih metelikiv i osi sered inshih Barhatnicya Driadi 2 3 Luki v zapovidniku ye napivprirodnimi i vimagayut aktivnih zahisnih zahodiv dlya zapobigannya zarostannya derevami i chagarnikami Pidtverdzheno isnuvannya sered inshih takih ohoronyuvanih roslin dev yatisil bezsteblevij zhuravec krivavij samosil gajovij son luchnij timyan yevrazijskij molodilo sharonosne konvaliya zvichajna i yevropejskij kopitnyak 4 U kvitni 2010 roku bula spalena chastina zapovidnika sho zajmala luki ta seredovishe isnuvannya Barhatnici Driadi 5 U pivdennij chastini zapovidnika znahodyatsya dva masovi pohovannya v yakih pohovano blizko 500 yevreyiv z okolic Krakova zhertv nimeckogo genocidu ubitih vlitku 1942 roku 4 Vapnyakovi skeli Yevrejski grobnici Davni luki na vershini Misce religijnogo kultu Fragment zapovidnika Na zahidnij storoni zapovidnika Skolchanki ye analogichna teritoriya sho ohoronyayetsya ale maye status ekologichnogo koristuvannya urochishe Kovadza Cherez zapovidnu zonu vede markovanij turistichnij marshrut Zelena petlya vid benediktinskogo abatstva v Tincyu cherez Velkanoc Kovadzu Duzhu Kovodzhu Skolchanku Ostru Guru Guminek Stempnicu Grodzisko i dali beregom Visli azh do benediktinskogo abatstva Dovzhina blizko 8 km Cya stezhka nazivayetsya Shlyahom Semi pagorbiv 1 Primitkired a b Okolice Krakowa Mapa 1 50 000 Krakow Compass ISBN 978 83 89165 99 2 Murawy kserotermiczne Malopolski Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2022 Arhivovano 2015 04 27 u Wayback Machine Internetowy Przewodnik po Malopolsce Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2018 Procitovano 25 lyutogo 2019 Arhivovano 2018 08 05 u Wayback Machine a b Tyniec i Wzgorza Tynieckie Informator turystyczny Krakow Krakowski Osrodek Informacji i Reklamy Turystycznej WAWEL TOURIST s 43 45 Informacja o pozarze Arhiv originalu za 18 kvitnya 2014 Procitovano 25 lyutogo 2019 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Skolchanka