Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державний академічний великий театр імені Алішера Навої (ДАВТ ім. Навої; Театр опери та балету імені Навої узб. Navoi Opera va Balet Teatri) — оперний театр у столиці Узбекистану місті Ташкенті, головна музична сцена країни; найбільша у Центральній Азії і єдина в Узбекистані опера.
| Державний академічний великий театр імені Алішера Навої Navoi Opera va Balet Teatri | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Державний академічний великий театр імені А. Навої | ||||
| 41°18′33″ пн. ш. 69°16′18″ сх. д. / 41.30916667002777842° пн. ш. 69.27166667002778411° сх. д.Координати: 41°18′33″ пн. ш. 69°16′18″ сх. д. / 41.30916667002777842° пн. ш. 69.27166667002778411° сх. д. | ||||
| Країна |  Узбекистан | |||
| Місто | ||||
| Місце | Ташкент | |||
| Адреса | вул. Ататюрка, 28 | |||
| Архітектор | О. В. Щусєв | |||
| Місткість | 1 500 місць | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Статус | державний академічний | |||
| Відкрито | 1939 | |||
| Колишні назви | Державний театр опери і балету ім. А. Навої | |||
| Репертуар | національні, російські та світові опера й балет | |||
| Керівництво | директор Б. Р. Якубов | |||
| gabt.uz | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 6317 | |||
| 20019256 | ||||
| | ||||
 Державний академічний великий театр імені Алішера Навої у Вікісховищі | ||||
Театр носить ім'я великого узбецького поета Алішера Навої.
Велична будівля театру є однією з «візитівок»-символів сучасного Ташкента. Від дня свого відкриття (листопад 1947 року) Ташкентська опера є не лише театральною сценою та осередком театрального життя держави, але й місцем проведення урочистих подій Республіки. Ця традиція підтримується і в теперішній час, чимало іноземних представництв, провідних зірок мистецтва, естради вважають за честь виступати та проводити свої заходи на сцені ДАВТ ім. Навої.
Загальні дані
Державний академічний великий театр імені Алішера Навої міститься в спеціально зведеній розкішній будівлі на одному з ошатніших майданів Ташкента — Театральному, і розташований за адресою:
- вул. Ататюрка, буд. 28, м. Ташкент—700029, Узбекистан.
Глядацька зала, розрахована на 1500 місць, має чудову акустику.
Творчий колектив театру складається з 600 осіб.
Директор закладу (станом на літо 2008 року) — Бахтіяр Рахімович Якубов.
Унікальна будівля театру
У період свого створення і становлення як професіонального театрального закладу, колектив Узбецького музичного театру не мав свого театрального приміщення. Національна архітектура тоді не мала досвіду будівництва великих світських громадських будівель. У єдиній, зведеній на початку XX століття будівлі для видовищ — приміщенні колишнього театру «Колізей» у 1930-х роках працювали 2 трупи російського та узбецького музичних театрів. Вистави давали день через день, але попри реконструкцію сцени та приміщення, зала аж ніяк не відповідала вимогам постановок великих класичних і національних спектаклів. Урядом Узбецької РСР було ухвалено рішення про будівництво нового театрального приміщення, що врахувало б потреби тодішнього національного культурного підйому. Для новобудови обрали місце у ташкентському середмісті, на якому від кінця XIX століття вирував недільний базар.
Було оголошено Державний конкурс на створення проекту театру, причому з публікаціями у пресі та загальним обговоренням. За результатами конкурсу переміг проект академіка архітектури О. В. Щусєва, який визнали як найбільш пристосованим до функціональних потреб приміщення, так і таким, що враховує національні мистецькі традиції Узбекистану. У 1939 році розпочалось будівництво. 1942 року будівельні роботи перервали в зв'язку з труднощами воєнного часу. У 1944 будівництво відновили. У листопаді наступного (1945) року до Ташкента були депортовані японські військовополонені з Квантунської армії, і вони взяли участь у завершальному етапі будівельних робіт. У оформленні та оздобленні приміщення велику майстерність проявили народні художники Узбекистану Уста Ширін Мурадов, А. Худайбергенов, Х. Болтаєв та інші.
У зовнішньому виді Ташкентської опери поєднуються конструктивні особливості класичної театральної споруди і традиції східного зодчества. Так, величезні, незначно загострені арки головного входу підтримуються масивними устоями і нагадують своїми обрисами затінені айвани середньоазійських медресе. Високий портал зі сталактитовим карнизом завершують баштки, подібні на ті, що вінчають бухарські мінарети. Розмаїття архітектурних об'ємів, гра світла і тіні у лоджіях, перекритих глибокими арковими галереями і декоративний ефект різьблення по полірованому газганському мармуру на тлі цегляної кладки стін створюють неповторимий архітектурний образ. За задумом автора проекту кожне бічне фоє (з 6) повинно було мати характер архітектурного декору, притаманного тій чи іншій області Узбекистану. Таким чином, неповторними є Ташкентська, Бухарська, Хорезмська, Самаркандська, Ферганська і Термезька зали театру.
По закінченні будівництва театру за пропозицією академіка О. В. Щусєва був поставлений фонтан перед його порталом, що завершило створення архітектурного ансамблю Ташкентської опери, і який став справжньою окрасою узбецької столиці.
З історії та сьогодення театру
Історія ташкентського оперного театру пов'язана зі створенням у 1926 році національно-етнографічного ансамблю М. Кари-Якубова. Після успіху перших музично-драматичних постановок він отримав статус Узбецького державного театру. У трупу прийшли професіональні вокалісти та актори. Відтак, 1939 року після прем'єри першої національної опери «Буран» на музику молодих узбецьких композиторів М. Ашрафі та С. Василенка, була створена Узбецька опера.
Тоді ж починається масштабне будівництво споруди оперного театру в Ташкенті, що гостинно відкрив свої різьблені двері для публіки 1947 року (див. тут). Одночасно з цим (1947 рік) театр об'єднався з трупою ташкентського Російського Оперного театру.
Від 1948 року Ташкентському оперному театру присвоєно ім'я великого узбецького поета Алішера Навої, і заклад дістав офіційну назву — Державний театр опери і балету ім. А. Навої.
Для успішного розвитку оперного та балетного мистецтва у 1959 році театрові присвоїли статус академічного.
У 1966 році Ташкентський оперний театр став Великим театром (першим і єдиним у Середній Азії).
Розвиткові театру сприяли композитори М. А. Ашрафі, Т. С. Садиков, С. О. Юдаков; диригенти Н. А. Гольдман, Б. А. Іноятов, Ф. Шамсуддінов, Д. Абдурахманова; режисери З. Кабулов, С. У. Мухамедов, М. Мухамедов, М. Таджи-заде (Таджиєв), Г. М. Геловані; балетмейстери Усто Алім Камілов, Тамара Ханум (Петросян); співаки Н. Ахмедова, М. Карі-Якубов, Х. Насирова, Н. Хашимов, С. Кабулова, С. Беньямінов, К. Закіров, Д. Нізамходжаєв, Р. Юсупова, Е. Юлдашев, С. Ярашев; солісти балету Г. Ізмайлова, Б. Карієва, М. Тургунбаєва, Х. Камілова, К. Юсупова, Р. Тангурієв, С. Тангурієва, Г. Хамраєва та інші.
На сцені Державного академічного великого театру імені Алішера Навої виступали З. Соткілава, О. Образцова, К. Максимова, В. Васильєв, М. Лієпа, Ю. Башмет та інші майстри світового рівня, а Майя Плісецька вперше брала участь у балеті «Анна Кареніна» са́ме тут.
У навідповідальніші і найскладніші роки після злобуття Узбекистаном незалежності (1990-ті) Державний академічний великий театр імені Алішера Навої очолювала відома балерина, професор хореографії, народна артистка СРСР, лауреат Державної премії СРСР, Голова Спілки театральних діячів Узбекистану Бернара Рахімівна Карієва. Тоді на тлі економічних труднощів на пострадянському просторі, залишенні трупи багатьма артистами, також лунали закиди про чужу природу опери та балету традиційному узбецькому мистецтву, але видатному театральному діячеві вдалося не лише вистояти колектив, а й розвинути традиції й осучаснити Ташкентську оперу.
З репертуару та діяльності
За час існування Державний академічний великий театр імені Алішера Навої дав понад 400 прем'єрні постановки. Високий виконавський рівень співаків та артистів балету Ташкентського оперного театру дозволяв і дозволяє ставити опери і балети зі світового мистецького доробку, в тому числі опери та балети Д. Верді, Ж. Бізе, Дж. Пуччіні, А. Адана, П. Чайковського. Чільне місце у постановках Ташкенсткого оперного театру посідає національна класика цього мистецтва — наприклад, опера «Ділором» М. Ашрафі та балет «Тамиріс» У. Мусаєва.
У чинному репертуарі Ташкентського оперного театру (2008) понад 48 спектаклів, в тому числі 14 нових (з'явились від 2002 року). Серед вистав — «Сільська честь» Масканьї, «Севільський цирюльник» Россіні, «Напій кохання» Г. Доніцетті, балети «Хумо» (володар Державної премії Узбекистану), «Тамиріс» Улугбека Мусаєва, «Лебедине озеро» Петра Чайковського.
Державний академічний великий театр імені Алішера Навої бере участь у різноманітних міжнародних проектах і конкурсах, співробітничає з Посольствами і дипломатичними представництвами зарубіжних країн, акредитованими в Узбекистані, численними партнерськими мистецькими колективами, установами та агенціями, як узбецькими, так і закордонними.
Сцену театру імені Алішера Навої часто надають для гастролей зарубіжних артистів, проведення різноманітних культурних і урочистих заходів, зокрема з нагоди державних свят Узбекистану. Театр неодноразово відвідували перші особи зарубіжних держав, президенти і прем'єр-міністри.
Виноски
- Великий Театр Опери і Балету імені Алішера Навої [ 2 червня 2019 у Wayback Machine.] // Театри Узбекистану [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.] на www.orexca.com («Орієнтал експрес Центральна Азія», вебресурс, присвячений мандрівкам та туризму до Центральної Азії) [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
- Театр опери і балету імені Алішера Навої на www.sairamtour.com [ 20 липня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юлдашбаєва Г. А. Узбецький театр опери і балету в БСЭ (Велика Радянська Енциклопедія) [ 9 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Великий академічний театр ім. Алішера Навої на www.centralasia-travel.com [ 10 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Єгоров Юрій Балет любить працю. Голова Спілки театральних діячів Узбекистану не збирається покидати сцену [ 10 березня 2005 у Wayback Machine.] // «Незавісімая ґазєта» (м. Москва) за 27 вересня 2000 року (рос.)
- Еналіда Тян Директор і людина театру (інтерв'ю з Б. Р. Якубовим) [ 7 вересня 2009 у Wayback Machine.] // часопис «Экономическое обозрение» (м. Ташкент) [ 26 липня 2010 у Wayback Machine.] № 8 за 2008 рік (рос.)
Джерела, посилання та література
- Великий Театр Опери і Балету імені Алішера Навої [ 2 червня 2019 у Wayback Machine.] // Театри Узбекистану [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.] на www.orexca.com («Орієнтал експрес Центральна Азія», вебресурс, присвячений мандрівкам та туризму до Центральної Азії) [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
- (рос.)
- Офіційна вебсторінка театру [ 16 травня 2010 у Wayback Machine.] (станом на 28 червня 2010 року у стані реконструкції)
- Юлдашбаєва Г. А. Узбецький театр опери і балету в БСЭ (Велика Радянська Енциклопедія) [ 9 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Корсакова А. Ф. Узбекский оперный театр, [Тш., 1961] (рос.)
- Пеккер Я., Узбекская опера, М., 1963 (рос.)
- История узбекской советской музыки, т. 2, Тш., 1973 (рос.)
- (рос.)
- Державний академічний великий театр імені Алішера Навої на www.afisha.uz [ 15 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Державний академічний великий театр імені Алішера Навої на www.toylar.uz[недоступне посилання з липня 2019]
- Еналіда Тян // № 8 за 2008 рік (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi DAVT im Navoyi Teatr operi ta baletu imeni Navoyi uzb Navoi Opera va Balet Teatri opernij teatr u stolici Uzbekistanu misti Tashkenti golovna muzichna scena krayini najbilsha u Centralnij Aziyi i yedina v Uzbekistani opera Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi Navoi Opera va Balet Teatri Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni A NavoyiDerzhavnij akademichnij velikij teatr imeni A Navoyi41 18 33 pn sh 69 16 18 sh d 41 30916667002777842 pn sh 69 27166667002778411 sh d 41 30916667002777842 69 27166667002778411 Koordinati 41 18 33 pn sh 69 16 18 sh d 41 30916667002777842 pn sh 69 27166667002778411 sh d 41 30916667002777842 69 27166667002778411 Krayina UzbekistanMisto TashkentMisce TashkentAdresa vul Atatyurka 28Arhitektor O V ShusyevMistkist 1 500 miscTip opernij teatrStatus derzhavnij akademichnijVidkrito 1939Kolishni nazvi Derzhavnij teatr operi i baletu im A NavoyiRepertuar nacionalni rosijski ta svitovi opera j baletKerivnictvo direktor B R Yakubovgabt uzIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 631720019256 Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi u Vikishovishi Teatr nosit im ya velikogo uzbeckogo poeta Alishera Navoyi Velichna budivlya teatru ye odniyeyu z vizitivok simvoliv suchasnogo Tashkenta Vid dnya svogo vidkrittya listopad 1947 roku Tashkentska opera ye ne lishe teatralnoyu scenoyu ta oseredkom teatralnogo zhittya derzhavi ale j miscem provedennya urochistih podij Respubliki Cya tradiciya pidtrimuyetsya i v teperishnij chas chimalo inozemnih predstavnictv providnih zirok mistectva estradi vvazhayut za chest vistupati ta provoditi svoyi zahodi na sceni DAVT im Navoyi Zagalni daniDerzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi mistitsya v specialno zvedenij rozkishnij budivli na odnomu z oshatnishih majdaniv Tashkenta Teatralnomu i roztashovanij za adresoyu vul Atatyurka bud 28 m Tashkent 700029 Uzbekistan Glyadacka zala rozrahovana na 1500 misc maye chudovu akustiku Tvorchij kolektiv teatru skladayetsya z 600 osib Direktor zakladu stanom na lito 2008 roku Bahtiyar Rahimovich Yakubov Unikalna budivlya teatruU period svogo stvorennya i stanovlennya yak profesionalnogo teatralnogo zakladu kolektiv Uzbeckogo muzichnogo teatru ne mav svogo teatralnogo primishennya Nacionalna arhitektura todi ne mala dosvidu budivnictva velikih svitskih gromadskih budivel U yedinij zvedenij na pochatku XX stolittya budivli dlya vidovish primishenni kolishnogo teatru Kolizej u 1930 h rokah pracyuvali 2 trupi rosijskogo ta uzbeckogo muzichnih teatriv Vistavi davali den cherez den ale popri rekonstrukciyu sceni ta primishennya zala azh niyak ne vidpovidala vimogam postanovok velikih klasichnih i nacionalnih spektakliv Uryadom Uzbeckoyi RSR bulo uhvaleno rishennya pro budivnictvo novogo teatralnogo primishennya sho vrahuvalo b potrebi todishnogo nacionalnogo kulturnogo pidjomu Dlya novobudovi obrali misce u tashkentskomu seredmisti na yakomu vid kincya XIX stolittya viruvav nedilnij bazar Bulo ogolosheno Derzhavnij konkurs na stvorennya proektu teatru prichomu z publikaciyami u presi ta zagalnim obgovorennyam Za rezultatami konkursu peremig proekt akademika arhitekturi O V Shusyeva yakij viznali yak najbilsh pristosovanim do funkcionalnih potreb primishennya tak i takim sho vrahovuye nacionalni mistecki tradiciyi Uzbekistanu U 1939 roci rozpochalos budivnictvo 1942 roku budivelni roboti perervali v zv yazku z trudnoshami voyennogo chasu U 1944 budivnictvo vidnovili U listopadi nastupnogo 1945 roku do Tashkenta buli deportovani yaponski vijskovopoloneni z Kvantunskoyi armiyi i voni vzyali uchast u zavershalnomu etapi budivelnih robit U oformlenni ta ozdoblenni primishennya veliku majsternist proyavili narodni hudozhniki Uzbekistanu Usta Shirin Muradov A Hudajbergenov H Boltayev ta inshi U zovnishnomu vidi Tashkentskoyi operi poyednuyutsya konstruktivni osoblivosti klasichnoyi teatralnoyi sporudi i tradiciyi shidnogo zodchestva Tak velichezni neznachno zagostreni arki golovnogo vhodu pidtrimuyutsya masivnimi ustoyami i nagaduyut svoyimi obrisami zatineni ajvani serednoazijskih medrese Visokij portal zi stalaktitovim karnizom zavershuyut bashtki podibni na ti sho vinchayut buharski minareti Rozmayittya arhitekturnih ob yemiv gra svitla i tini u lodzhiyah perekritih glibokimi arkovimi galereyami i dekorativnij efekt rizblennya po polirovanomu gazganskomu marmuru na tli ceglyanoyi kladki stin stvoryuyut nepovtorimij arhitekturnij obraz Za zadumom avtora proektu kozhne bichne foye z 6 povinno bulo mati harakter arhitekturnogo dekoru pritamannogo tij chi inshij oblasti Uzbekistanu Takim chinom nepovtornimi ye Tashkentska Buharska Horezmska Samarkandska Ferganska i Termezka zali teatru Po zakinchenni budivnictva teatru za propoziciyeyu akademika O V Shusyeva buv postavlenij fontan pered jogo portalom sho zavershilo stvorennya arhitekturnogo ansamblyu Tashkentskoyi operi i yakij stav spravzhnoyu okrasoyu uzbeckoyi stolici Z istoriyi ta sogodennya teatruIstoriya tashkentskogo opernogo teatru pov yazana zi stvorennyam u 1926 roci nacionalno etnografichnogo ansamblyu M Kari Yakubova Pislya uspihu pershih muzichno dramatichnih postanovok vin otrimav status Uzbeckogo derzhavnogo teatru U trupu prijshli profesionalni vokalisti ta aktori Vidtak 1939 roku pislya prem yeri pershoyi nacionalnoyi operi Buran na muziku molodih uzbeckih kompozitoriv M Ashrafi ta S Vasilenka bula stvorena Uzbecka opera Todi zh pochinayetsya masshtabne budivnictvo sporudi opernogo teatru v Tashkenti sho gostinno vidkriv svoyi rizbleni dveri dlya publiki 1947 roku div tut Odnochasno z cim 1947 rik teatr ob yednavsya z trupoyu tashkentskogo Rosijskogo Opernogo teatru Vid 1948 roku Tashkentskomu opernomu teatru prisvoyeno im ya velikogo uzbeckogo poeta Alishera Navoyi i zaklad distav oficijnu nazvu Derzhavnij teatr operi i baletu im A Navoyi Dlya uspishnogo rozvitku opernogo ta baletnogo mistectva u 1959 roci teatrovi prisvoyili status akademichnogo U 1966 roci Tashkentskij opernij teatr stav Velikim teatrom pershim i yedinim u Serednij Aziyi Rozvitkovi teatru spriyali kompozitori M A Ashrafi T S Sadikov S O Yudakov dirigenti N A Goldman B A Inoyatov F Shamsuddinov D Abdurahmanova rezhiseri Z Kabulov S U Muhamedov M Muhamedov M Tadzhi zade Tadzhiyev G M Gelovani baletmejsteri Usto Alim Kamilov Tamara Hanum Petrosyan spivaki N Ahmedova M Kari Yakubov H Nasirova N Hashimov S Kabulova S Benyaminov K Zakirov D Nizamhodzhayev R Yusupova E Yuldashev S Yarashev solisti baletu G Izmajlova B Kariyeva M Turgunbayeva H Kamilova K Yusupova R Tanguriyev S Tanguriyeva G Hamrayeva ta inshi Na sceni Derzhavnogo akademichnogo velikogo teatru imeni Alishera Navoyi vistupali Z Sotkilava O Obrazcova K Maksimova V Vasilyev M Liyepa Yu Bashmet ta inshi majstri svitovogo rivnya a Majya Plisecka vpershe brala uchast u baleti Anna Karenina sa me tut U navidpovidalnishi i najskladnishi roki pislya zlobuttya Uzbekistanom nezalezhnosti 1990 ti Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi ocholyuvala vidoma balerina profesor horeografiyi narodna artistka SRSR laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Golova Spilki teatralnih diyachiv Uzbekistanu Bernara Rahimivna Kariyeva Todi na tli ekonomichnih trudnoshiv na postradyanskomu prostori zalishenni trupi bagatma artistami takozh lunali zakidi pro chuzhu prirodu operi ta baletu tradicijnomu uzbeckomu mistectvu ale vidatnomu teatralnomu diyachevi vdalosya ne lishe vistoyati kolektiv a j rozvinuti tradiciyi j osuchasniti Tashkentsku operu Z repertuaru ta diyalnostiZa chas isnuvannya Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi dav ponad 400 prem yerni postanovki Visokij vikonavskij riven spivakiv ta artistiv baletu Tashkentskogo opernogo teatru dozvolyav i dozvolyaye staviti operi i baleti zi svitovogo misteckogo dorobku v tomu chisli operi ta baleti D Verdi Zh Bize Dzh Puchchini A Adana P Chajkovskogo Chilne misce u postanovkah Tashkenstkogo opernogo teatru posidaye nacionalna klasika cogo mistectva napriklad opera Dilorom M Ashrafi ta balet Tamiris U Musayeva U chinnomu repertuari Tashkentskogo opernogo teatru 2008 ponad 48 spektakliv v tomu chisli 14 novih z yavilis vid 2002 roku Sered vistav Silska chest Maskanyi Sevilskij ciryulnik Rossini Napij kohannya G Donicetti baleti Humo volodar Derzhavnoyi premiyi Uzbekistanu Tamiris Ulugbeka Musayeva Lebedine ozero Petra Chajkovskogo Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi bere uchast u riznomanitnih mizhnarodnih proektah i konkursah spivrobitnichaye z Posolstvami i diplomatichnimi predstavnictvami zarubizhnih krayin akreditovanimi v Uzbekistani chislennimi partnerskimi misteckimi kolektivami ustanovami ta agenciyami yak uzbeckimi tak i zakordonnimi Scenu teatru imeni Alishera Navoyi chasto nadayut dlya gastrolej zarubizhnih artistiv provedennya riznomanitnih kulturnih i urochistih zahodiv zokrema z nagodi derzhavnih svyat Uzbekistanu Teatr neodnorazovo vidviduvali pershi osobi zarubizhnih derzhav prezidenti i prem yer ministri VinoskiVelikij Teatr Operi i Baletu imeni Alishera Navoyi 2 chervnya 2019 u Wayback Machine Teatri Uzbekistanu 3 sichnya 2010 u Wayback Machine na www orexca com Oriyental ekspres Centralna Aziya vebresurs prisvyachenij mandrivkam ta turizmu do Centralnoyi Aziyi 7 sichnya 2010 u Wayback Machine angl ros Teatr operi i baletu imeni Alishera Navoyi na www sairamtour com 20 lipnya 2008 u Wayback Machine ros Yuldashbayeva G A Uzbeckij teatr operi i baletu v BSE Velika Radyanska Enciklopediya 9 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Velikij akademichnij teatr im Alishera Navoyi na www centralasia travel com 10 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Yegorov Yurij Balet lyubit pracyu Golova Spilki teatralnih diyachiv Uzbekistanu ne zbirayetsya pokidati scenu 10 bereznya 2005 u Wayback Machine Nezavisimaya gazyeta m Moskva za 27 veresnya 2000 roku ros Enalida Tyan Direktor i lyudina teatru interv yu z B R Yakubovim 7 veresnya 2009 u Wayback Machine chasopis Ekonomicheskoe obozrenie m Tashkent 26 lipnya 2010 u Wayback Machine 8 za 2008 rik ros Dzherela posilannya ta literaturaVelikij Teatr Operi i Baletu imeni Alishera Navoyi 2 chervnya 2019 u Wayback Machine Teatri Uzbekistanu 3 sichnya 2010 u Wayback Machine na www orexca com Oriyental ekspres Centralna Aziya vebresurs prisvyachenij mandrivkam ta turizmu do Centralnoyi Aziyi 7 sichnya 2010 u Wayback Machine angl ros ros Oficijna vebstorinka teatru 16 travnya 2010 u Wayback Machine stanom na 28 chervnya 2010 roku u stani rekonstrukciyi Yuldashbayeva G A Uzbeckij teatr operi i baletu v BSE Velika Radyanska Enciklopediya 9 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Korsakova A F Uzbekskij opernyj teatr Tsh 1961 ros Pekker Ya Uzbekskaya opera M 1963 ros Istoriya uzbekskoj sovetskoj muzyki t 2 Tsh 1973 ros ros Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi na www afisha uz 15 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi na www toylar uz nedostupne posilannya z lipnya 2019 Enalida Tyan 8 za 2008 rik ros