Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Талій — хімічний елемент із атомним номером 81 та відповідна проста речовина, перехідний метал. Електронна конфігурація [Xe]4f146s25d106p1; група 13, період 6, p-блок. Природний Tl складається з двох стабільних ізотопів 203Tl і 205Tl (основний). Ступені окиснення: +3 (оксидант), +1 (стабільний). Сполуки, які мають стехіометрію іншу, ніж та, що відповідає Tl(І) і Tl(ІІІ), містять змішані ступені окиснення (пр., TlBr2 = TlІ[ TlIIIBr4]). Tl(І) слабо-, а Tl(ІІІ) — сильнокомплексотворні. Оксиди: оксид талію(І) Tl2О, оксид талію(ІІІ) Tl2О3. Талійорганічні сполуки: TlMe3 (спалахують на повітрі), TlC5Н5, TlOR — полімерні.
Проста речовина — талій, є металом, з температурою плавлення 303,5 ºC, температурою кипіння 1457 °С, густиною 11,85 г см–3. Талій взаємодіє з сіркою, галогенами, слабо розчинний у розведених кислотах, легко — у HNO3.
Історія
Відкритий у 1861 р. англ. фізиком і хіміком Вільямом Круксом за допомогою за характерною зеленою лінією в спектрі (звідси назва: від грецьк. thallós — молода, зелена гілка). Чистий металічний талій незалежно одержаний Круксом і франц. хіміком Клодом-Огюстом Ламі в 1862 р.
Назву елемент отримав за характерними зеленими лініями свого спектру і зеленим забарвленням полум'я. Від грец. θαλλος — молода зелена галузка.
Властивості
Атомна маса 204,37. У природі існує два стабільних ізотопи — 203Tl і 205Tl. Радіоактивні ізотопи: 207Tl — 210Tl. Оксиди: Tl2O, Tl2O3.
Подібно до лужних металів (Li-Fr) талій є одновалентним Tl+. TlOH є сильною основою (луг), жовтого кольору. Також утворює (подібні до лужних меалів) політіосульфіди, алкоголяти. Tl2CO3, Tl2SO4, Tl4[Fe(CN)6] — розчинні у воді сполуки, а Tl2[PtCl6] — нерозчинна у воді сіль подібно до K2[PtCl6]. Подібно до калію, рубідію, амонію талій утворює галуни: TlAl(SO4)·12H2O, TlU(SO4)·12H2O. В ряду галогенідів TlF→TlI та AgF→AgI розчинність солей падає (фториди обох металів добре розчиняються у воді).
Деякими своїми властивостями (фізичними та хімічними) талій нагадує свинець. Він важкий, м'який та легкоплавний метал. Хромат та йодид талію — жовтого кольору, нерозчинні у воді солі. Tl3+ подібний до своїх аналогів — індію, галію, алюмінію. Проте тривалентний талій не утворює галуни. Tl3+ — активний окисник, на відміну від своїх аналогів по групі. Цим він подібний до свинцю (IV) та золота (III).
Проста речовина — талій. Блакитно-сірий, важкий, м'який та легкоплавний метал. При температурі нижче 233 °C має щільноупаковану гексагональну кристалічну ґратку, вище 233 °С — об'ємноцентровану кубічну ґратку. При тиску 3,9 ГПа ґратка гранецентрована кубічна. Густина 11849 кг/м³. tплав 303,6 °C, tкип 1457 °C. За своїми фізичними та хімічними властивостями талій нагадує свинець. На повітрі легко окиснюється і швидко тьмяніє; з галогенами і киснем взаємодіє при нормальних умовах, з сіркою і фосфором — при нагріванні.
Отримання
У промислових масштабах талій попутно вилучають при переробці сульфідних руд кольорових металів (Pb, Zn, Cu). Його вилучають з промпродуктів свинцевого, цинкового і мідного виробництв. Технічно чистий талій очищають від інших елементів, що містяться в колошниковому пилу (Ni, Zn, Cd, In, Ge, Pb, As, Se, Te), розчиненням в теплій розведеній кислоті з наступним осадженням нерозчинного сульфату свинцю і додаванням HCl для осадження хлориду талію (TlCl). Подальше очищення досягається електролізом сульфату талію у розбавленій сірчаній кислоті з використанням платинового дроту та виділенням талію в атмосфері водню при 350–400 °С.
Поширення
Середній вміст талію в земній корі (кларк) 4,5·10−5 % (мас), зокрема в ультраосновних породах 10−6 %, в основних породах 2×10−5 %, у морській воді 0,01 мкг/л. Як і лужні метали, талій концентрується у верхній частині земної кори — в гранітному шарі, в якому його вміст 1,5×10–4 %.
Талій належить до розсіяних елементів. Міститься у обманках і колчеданах цинку, міді й заліза, у калійних солях і слюдах. Відомо лише 7 мінералів талію ( (Cu, Tl, Ag)2Se, лорандит TlAsS2, врбаїт Tl4Hg3Sb2As8S20 (або TlSbAs2S5), (Pb, Tl)S• Ag2S•5As2S5, авіценіт Tl2O3 і ін.), усі вони вкрай рідкісні.
Талій як ізоморфна домішка входить до кристалічної ґратки ґаленіту, сфалериту, марказиту. Головна маса талію пов'язана із сульфідами й насамперед з дисульфідами заліза. У піриті він установлений в 25 % проаналізованих зразків. Його вміст у дисульфідах заліза нерідко становить 0,1–0,2 %, а іноді досягає 0,5 %. У галеніті вміст талію становить 0,003–0,1 %. Високі концентрації талію в дисульфідах і галенітах характерні для низькотемпературних свинцево-цинкових родовищ у вапняках. У деяких сульфосолях вміст талію сягає 0,5 %. Невелика кількість талію зустрічається в багатьох інших сульфідах, наприклад у сфалеритах і халькопіритах деяких мідноколчеданних родовищ його вміст коливається від 25 до 50 г/т.
Найбільша геохімічна подібність талію спостерігається до К, Rb, Cs, Pb, Ag, Cu, Bi. Талій легко мігрує в біосфері. Із природних вод він сорбується вугіллям, глинами, гідроксидами марганцю, накопичується при випаровуваннях води (напр., в озері Сиваш до 5×10−8 г/л). Виявлений у калієвих мінералах (слюді, польових шпатах), сульфідних рудах: галеніті, сфалериті, марказиті (до 0,5 %), кіноварі.
Ізотопи
Природній талій складається з двох різних ізотопів. Обидва вони стабільні.
| Масове число | Частка у природному талії | Період напіврозпаду |
|---|---|---|
| 203 | 29,524 % | ∞ |
| 205 | 70,48 % | ∞ |
Загалом відомо 66 ізотопів талію з масовими числами від 176 до 217, 24 з яких — метастабільні. З нестабільних ізотопів, найбільші періоди напіврозпаду мають 204Tl (3,8 років) і 202Tl (12,3 днів).
Застосування
Талій і його сполуки мають невелике за обсягом, але різноманітне застосування.
Сполуки талію використовують у виробництві оптичного скла, фотоелементів, як компонент легкоплавких і підшипникових сплавів, у приладах для визначення кисню у воді тощо.
Галогеніди талію добре пропускають інфрачервоне проміння. Тому їх використовують в оптичних приладах, що працюють в інфрачервоній ділянці спектра. Монокристали твердих розчинів галогенідів TlBr — TlI і TlCl — TlBr (технічні марки КРС-5 і КРС-6) використовують для виготовлення оптичних деталей у приладах інфрачервоної техніки.
Карбонат талію застосовують для виготовлення скла, що має високу здатність до заломлення. Талій входить до складу речовини електрода селенового випрямляча, є активатором багатьох люмінофорів. Сульфід талію використовують у фотоелементах. Металічний талій — компонент багатьох свинцевих сплавів: підшипникових, кислототривких, легкоплавких.
Кристали TlCl і TlCl-TlBr — як радіатори лічильників Черенкова. Оксид Tl2O входить до складу деяких оптичних стекол. Сульфіди, оксисульфіди, селеніди, телуриди — компоненти напівпровідникових матеріалів, що використовуються при виготовленні фотоопорів, напівпровідникових випрямлячів, відіконів. Водний розчин суміші мурашиної кислоти і малоновокислого талію (важка рідина Клерічі) застосовують для розділення мінералів за щільністю. Амальґама талію, яка твердне при -59 °С, застосовується в низькотемпературних термометрах. Металевий талій використовують для одержання підшипникових і легкоплавких сплавів, а також у кисне-витратомірах для визначення кисню у воді. Ізотоп 204Tl використовують як джерело β-випромінювання у радіоізотопних приладах.
Біологічна роль
Сполуки талію дуже отруйні, чим подібні до ртуті та свинцю. Так, сульфат талію використовують як ефективний засіб у боротьбі з гризунами. Токсичний, ГДК 0,1 мг/м³.
Див. також
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. .
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Посилання
- ТАЛІЙ [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Талій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Isotopes of the Element Thallium [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
 | Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Talij himichnij element iz atomnim nomerom 81 ta vidpovidna prosta rechovina perehidnij metal Elektronna konfiguraciya Xe 4f146s25d106p1 grupa 13 period 6 p blok Prirodnij Tl skladayetsya z dvoh stabilnih izotopiv 203Tl i 205Tl osnovnij Stupeni okisnennya 3 oksidant 1 stabilnij Spoluki yaki mayut stehiometriyu inshu nizh ta sho vidpovidaye Tl I i Tl III mistyat zmishani stupeni okisnennya pr TlBr2 TlI TlIIIBr4 Tl I slabo a Tl III silnokompleksotvorni Oksidi oksid taliyu I Tl2O oksid taliyu III Tl2O3 Talijorganichni spoluki TlMe3 spalahuyut na povitri TlC5N5 TlOR polimerni Talij Tl Atomnij nomer 81Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini m yakij metal sirogo koloruVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 204 3833 a o m g mol Radius atoma 171 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 588 9 6 10 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 4f14 5d10 6s2 6p1Himichni vlastivostiKovalentnij radius 148 pmRadius iona 3e 95 1e 147 pmElektronegativnist za Polingom 1 62Elektrodnij potencial Tl Tl 0 338V Tl Tl3 0 71VStupeni okisnennya 3 1Termodinamichni vlastivostiGustina 11 85 g sm Molyarna teployemnist 0 128 Dzh K mol Teploprovidnist 46 1 Vt m K Temperatura plavlennya 576 6 KTeplota plavlennya 4 31 kDzh molTemperatura kipinnya 1730 KTeplota viparovuvannya 162 4 kDzh molMolyarnij ob yem 17 2 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki geksagonalnaPeriod gratki 3 460 AVidnoshennya s a 1 599Temperatura Debaya 96 00 KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Talij u Vikishovishi Prosta rechovina talij ye metalom z temperaturoyu plavlennya 303 5 ºC temperaturoyu kipinnya 1457 S gustinoyu 11 85 g sm 3 Talij vzayemodiye z sirkoyu galogenami slabo rozchinnij u rozvedenih kislotah legko u HNO3 IstoriyaVidkritij u 1861 r angl fizikom i himikom Vilyamom Kruksom za dopomogoyu za harakternoyu zelenoyu liniyeyu v spektri zvidsi nazva vid greck thallos moloda zelena gilka Chistij metalichnij talij nezalezhno oderzhanij Kruksom i franc himikom Klodom Ogyustom Lami v 1862 r Nazvu element otrimav za harakternimi zelenimi liniyami svogo spektru i zelenim zabarvlennyam polum ya Vid grec 8allos moloda zelena galuzka VlastivostiAtomna masa 204 37 U prirodi isnuye dva stabilnih izotopi 203Tl i 205Tl Radioaktivni izotopi 207Tl 210Tl Oksidi Tl2O Tl2O3 Podibno do luzhnih metaliv Li Fr talij ye odnovalentnim Tl TlOH ye silnoyu osnovoyu lug zhovtogo koloru Takozh utvoryuye podibni do luzhnih mealiv politiosulfidi alkogolyati Tl2CO3 Tl2SO4 Tl4 Fe CN 6 rozchinni u vodi spoluki a Tl2 PtCl6 nerozchinna u vodi sil podibno do K2 PtCl6 Podibno do kaliyu rubidiyu amoniyu talij utvoryuye galuni TlAl SO4 12H2O TlU SO4 12H2O V ryadu galogenidiv TlF TlI ta AgF AgI rozchinnist solej padaye ftoridi oboh metaliv dobre rozchinyayutsya u vodi Deyakimi svoyimi vlastivostyami fizichnimi ta himichnimi talij nagaduye svinec Vin vazhkij m yakij ta legkoplavnij metal Hromat ta jodid taliyu zhovtogo koloru nerozchinni u vodi soli Tl3 podibnij do svoyih analogiv indiyu galiyu alyuminiyu Prote trivalentnij talij ne utvoryuye galuni Tl3 aktivnij okisnik na vidminu vid svoyih analogiv po grupi Cim vin podibnij do svincyu IV ta zolota III Prosta rechovina talij Blakitno sirij vazhkij m yakij ta legkoplavnij metal Pri temperaturi nizhche 233 C maye shilnoupakovanu geksagonalnu kristalichnu gratku vishe 233 S ob yemnocentrovanu kubichnu gratku Pri tisku 3 9 GPa gratka granecentrovana kubichna Gustina 11849 kg m tplav 303 6 C tkip 1457 C Za svoyimi fizichnimi ta himichnimi vlastivostyami talij nagaduye svinec Na povitri legko okisnyuyetsya i shvidko tmyaniye z galogenami i kisnem vzayemodiye pri normalnih umovah z sirkoyu i fosforom pri nagrivanni OtrimannyaU promislovih masshtabah talij poputno viluchayut pri pererobci sulfidnih rud kolorovih metaliv Pb Zn Cu Jogo viluchayut z promproduktiv svincevogo cinkovogo i midnogo virobnictv Tehnichno chistij talij ochishayut vid inshih elementiv sho mistyatsya v koloshnikovomu pilu Ni Zn Cd In Ge Pb As Se Te rozchinennyam v teplij rozvedenij kisloti z nastupnim osadzhennyam nerozchinnogo sulfatu svincyu i dodavannyam HCl dlya osadzhennya hloridu taliyu TlCl Podalshe ochishennya dosyagayetsya elektrolizom sulfatu taliyu u rozbavlenij sirchanij kisloti z vikoristannyam platinovogo drotu ta vidilennyam taliyu v atmosferi vodnyu pri 350 400 S PoshirennyaSerednij vmist taliyu v zemnij kori klark 4 5 10 5 mas zokrema v ultraosnovnih porodah 10 6 v osnovnih porodah 2 10 5 u morskij vodi 0 01 mkg l Yak i luzhni metali talij koncentruyetsya u verhnij chastini zemnoyi kori v granitnomu shari v yakomu jogo vmist 1 5 10 4 Talij nalezhit do rozsiyanih elementiv Mistitsya u obmankah i kolchedanah cinku midi j zaliza u kalijnih solyah i slyudah Vidomo lishe 7 mineraliv taliyu Cu Tl Ag 2Se lorandit TlAsS2 vrbayit Tl4Hg3Sb2As8S20 abo TlSbAs2S5 Pb Tl S Ag2S 5As2S5 avicenit Tl2O3 i in usi voni vkraj ridkisni Talij yak izomorfna domishka vhodit do kristalichnoyi gratki galenitu sfaleritu markazitu Golovna masa taliyu pov yazana iz sulfidami j nasampered z disulfidami zaliza U piriti vin ustanovlenij v 25 proanalizovanih zrazkiv Jogo vmist u disulfidah zaliza neridko stanovit 0 1 0 2 a inodi dosyagaye 0 5 U galeniti vmist taliyu stanovit 0 003 0 1 Visoki koncentraciyi taliyu v disulfidah i galenitah harakterni dlya nizkotemperaturnih svincevo cinkovih rodovish u vapnyakah U deyakih sulfosolyah vmist taliyu syagaye 0 5 Nevelika kilkist taliyu zustrichayetsya v bagatoh inshih sulfidah napriklad u sfaleritah i halkopiritah deyakih midnokolchedannih rodovish jogo vmist kolivayetsya vid 25 do 50 g t Najbilsha geohimichna podibnist taliyu sposterigayetsya do K Rb Cs Pb Ag Cu Bi Talij legko migruye v biosferi Iz prirodnih vod vin sorbuyetsya vugillyam glinami gidroksidami margancyu nakopichuyetsya pri viparovuvannyah vodi napr v ozeri Sivash do 5 10 8 g l Viyavlenij u kaliyevih mineralah slyudi polovih shpatah sulfidnih rudah galeniti sfaleriti markaziti do 0 5 kinovari IzotopiPrirodnij talij skladayetsya z dvoh riznih izotopiv Obidva voni stabilni Masove chislo Chastka u prirodnomu taliyi Period napivrozpadu 203 29 524 205 70 48 Zagalom vidomo 66 izotopiv taliyu z masovimi chislami vid 176 do 217 24 z yakih metastabilni Z nestabilnih izotopiv najbilshi periodi napivrozpadu mayut 204Tl 3 8 rokiv i 202Tl 12 3 dniv ZastosuvannyaTalij i jogo spoluki mayut nevelike za obsyagom ale riznomanitne zastosuvannya Spoluki taliyu vikoristovuyut u virobnictvi optichnogo skla fotoelementiv yak komponent legkoplavkih i pidshipnikovih splaviv u priladah dlya viznachennya kisnyu u vodi tosho Galogenidi taliyu dobre propuskayut infrachervone prominnya Tomu yih vikoristovuyut v optichnih priladah sho pracyuyut v infrachervonij dilyanci spektra Monokristali tverdih rozchiniv galogenidiv TlBr TlI i TlCl TlBr tehnichni marki KRS 5 i KRS 6 vikoristovuyut dlya vigotovlennya optichnih detalej u priladah infrachervonoyi tehniki Karbonat taliyu zastosovuyut dlya vigotovlennya skla sho maye visoku zdatnist do zalomlennya Talij vhodit do skladu rechovini elektroda selenovogo vipryamlyacha ye aktivatorom bagatoh lyuminoforiv Sulfid taliyu vikoristovuyut u fotoelementah Metalichnij talij komponent bagatoh svincevih splaviv pidshipnikovih kislototrivkih legkoplavkih Kristali TlCl i TlCl TlBr yak radiatori lichilnikiv Cherenkova Oksid Tl2O vhodit do skladu deyakih optichnih stekol Sulfidi oksisulfidi selenidi teluridi komponenti napivprovidnikovih materialiv sho vikoristovuyutsya pri vigotovlenni fotooporiv napivprovidnikovih vipryamlyachiv vidikoniv Vodnij rozchin sumishi murashinoyi kisloti i malonovokislogo taliyu vazhka ridina Klerichi zastosovuyut dlya rozdilennya mineraliv za shilnistyu Amalgama taliyu yaka tverdne pri 59 S zastosovuyetsya v nizkotemperaturnih termometrah Metalevij talij vikoristovuyut dlya oderzhannya pidshipnikovih i legkoplavkih splaviv a takozh u kisne vitratomirah dlya viznachennya kisnyu u vodi Izotop 204Tl vikoristovuyut yak dzherelo b viprominyuvannya u radioizotopnih priladah Biologichna rolSpoluki taliyu duzhe otrujni chim podibni do rtuti ta svincyu Tak sulfat taliyu vikoristovuyut yak efektivnij zasib u borotbi z grizunami Toksichnij GDK 0 1 mg m Div takozhGidroksid taliyu Ridina Klerichi TalyuvannyaLiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka Institut fiziko organichnoyi himiyi i vuglehimiyi imeni L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s PosilannyaTALIJ 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Talij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiIsotopes of the Element Thallium 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi