Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Січи́нці — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Розташоване на річці Тернава, за 3 км від м. Дунаївці, за 28 км від залізничної станції Дунаївці та за 75 км від Хмельницького. Знаходиться у межах історико-географічної області — Поділля.
| село Січинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Дунаєвецька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1521 рік |
| Населення | 975 |
| Площа | 1,708 км² |
| Густота населення | 548,59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32451 |
| Телефонний код | +380 3858 |
| Катойконіми | січинчани,січинчанин,січинчанка |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′10″ пн. ш. 26°50′19″ сх. д. / 48.86944° пн. ш. 26.83861° сх. д.Координати: 48°52′10″ пн. ш. 26°50′19″ сх. д. / 48.86944° пн. ш. 26.83861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 276 м |
| Водойми | річка Тернава |
| Найближча залізнична станція | Дунаївці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
| Староста | Козярук Олексій Вікторович |
| Карта | |
  Січинці | |
 Січинці | |
| Мапа | |
Назва
За переказами село Січинці виникло на місці січі (побоїща) із турками або татарами.
Краєзнавець І. Кулаківський зазначає, що топоніми з суфіксом -івці вказують на вихідців з інших поселень. За структурою січинці (вони)- вихідці із Січина або Січини, які могли заселити територію сьогоднішнього села і дати йому свою назву..
Географія
Село розташоване на півдні Хмельницької області по обох берегах річки Тернави (притоки Дністра). Січинці межують на півночі із містом Дунаївці, Найближчими сусідніми селами є Панасівка (на півдні), Заставля (на північному заході), Чаньків (на заході), Мушкутинці (на сході).
Січинці розташовані в зоні лісостепу на Подільській височині.
Історія
1521 р. перша документальна згадка про Січинці зафіксована в Кам'янецькій земській книзі. На момент заснування Січинці перебували у складі Королівства Польського і входили у Подільське воєводство із центром у Кам'янці-Подільському.
Після об'єднання Королівства Польського із Великим князівством Литовським, Січинці увійшли до новоствореної держави — Речі Посполитої.
1648 року розпочалась визвольна війна українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти польського панування. Активні військові дії, в тому числі і на території краю призвели до повного спустошення Січинець, що було зафіксовано у даних подимного тарифу 1661 року. 1672 р. гетьман Петро Дорошенко визнав зверхність Османської імперії, після чого її армія вторгнулося на Поділля. Розпочалась польсько-турецька війна (1672—1676). Після якої був підписаний Бучацький договір, згідно якого Гетьманщина переходила під владу П. Дорошенка, а Поділля відійшло безпосередньо до Османської імперії як Кам'янецький еялет. У складі якого село знаходилось до 1699 р., після чого знову повернулось до Речі Посполитої, а на його землі повернулась польська адміністрація. У 1703 р. Ян Олександр Конєцпольський віддав у заставу Січинці та ще кілька населених пунктів жидачівському мечнику Каролю Максиміліану Крузеру за 10 тисяч злотих на 3 роки, так як гроші йому були потрібні для покладеної на нього функції комісара в справі розмежування із Османською імперією та керівництва створеного ним військового загону.
У 1729—1747 рр. селом володіли князі Любомирські, а із середини 18 століття Потоцькі.
1734 або 1737 році у Січинцях була побудована дерев'яна церква святого Миколая із трьома банями.
Під кінець 18 століття власниками дунаєвецького ключа (адміністративно-територіальна одиниця у складі Речі Посполитої) куди крім Січинець входило ще 13 населених пунктів стала сім'я Красинських. 1782 р. ним володів Ян Красинський — староста опіногродський. Володіючи ключем Красинські активно запрошують іноземних колоністів, переважно німців для розбудови місцевого господарства. Саме тоді у селі будується кам'яний млин (сьогодні не працює), що поряд вулиці Річкової.
Внаслідок поділів Речі Посполитої між Австрійською імперією, королівством Пруссія та Російською імперією 1793 року Подільське воєводство увійшло до складу Російської імперії як Подільська губернія. Січинці увійшли до складу Ушицького повіту Дунаєвецької волості, яка була заснована 1797 року. Польська і полонізована шляхта у своїй більшості склала присягу на вірність Російській імперії, тому залишилася власниками маєтків. Власницею дунаєвецького ключа, у той час була Антоніна Красинська. Сім'я Красинських володіла селом до 1850 року поки Вікентій Красінський не продав його Віктору Скибневському.
У 1890-х роках парафія у Січинцях разом із жителями села Панасівки налічувала 932 прихожан. Із 40-х років до 1886 р. до січинецької парафії відносились і жителі села Воробіївка. Наприкінці 19 століття крім жителів православного віросповідання у селі проживали католики, німці-протестанти та євреї. В загальному по парафії (села Січинці, Панасівка) в 1890-х роках крім православних проживало 252 католика, 39 німців-протестантів та 11 євреїв.
Крім церкви св. Миколая на місцевому кладовищі розташовувалась ще одна церква із каменю з однією банею, освячена в честь Різдва Пресвятої Богородиці. Церква збудована 1886 року місцевим священиком Варфоломієм Георгієвичом Маниловським на могилі його дружини (вартість будівництва 4500 рублів), під церквою знаходилась фамільна усипальня. У 1890 р. на тому ж кладовищі побудована кам'яна каплиця, а під нею усипальня поміщиці вдови генерал-лейтенанта із Воробіївки баронеси Софьї Єгорівни фон-Мейдель.
У 1887 році у Січинцях була відкрита церковно-парафіяльна школа, хоча наявність школи фіксується ще у 1885 р. Того ж 1885 року населення Січинець зафіксоване у кількості 510 осіб із 74 дворами, а згідно даних перепису населення Російської імперії за 1897 рік у Січинцях проживало 763 жителі, із них 666 православного віросповідання.
Джерела фіксують, що у 19 столітті крім традиційного землеробства жителі села займалися гончарством, виробництвом возів, деякі працювали на фабриках у місті Дунаївці, торгували свійськими тваринами, у селі праювало 4 млини та 3 господарства по виробництву сукна.
1891 року дунаєвецький ключ у Броніслава Скибневського купує Василь Степанович Завойко.
Після початку першої світової війни 19 серпня 1914 року біля Січинець відбувся бій між козаками 2-го Запорозького полку Кубанського війська і австрійськими гусарами. Після бою священик В. Маниловський поховав загиблих на місцевому кладовищі.
Внаслідок лютневої революції 1917 року, що призвела до падіння монархії у Російській імперії розпочався новий етап в історії села, який характеризувався частою зміною влади. Це було спричинено радянсько-українською війною, яка тривала з 1917 по 1921 рр..
З листопада 1917 до кінця січня 1918 р. Січинці перебували у складі Української Народної Республіки (далі УНР). У лютому село окупували радянські війська. Наприкінці лютого 1918 р. за допомогою австрійських військ у село повернулась українська влада. У середині квітня 1919 р. внаслідок наступу радянських військ село знову перейшло під контроль радянської влади. На початку червня того ж року поновлено владу УНР. Критичну ситуацію на фронтах врятував перехід через р. Збруч у липні Української Галицької армії, короткий час у Січинцях перебував штаб бригад її I-го корпусу. В листопаді 1919 р. дунаєвеччину, а з неї і село окупували польські війська, які повернули край під український контроль лише у липні 1920 року. 15-16 листопада 1920 року село остаточно перейшло під контроль радянських військ, формуються радянські органи влади. Починаючи із 1922 року село входить до Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
Із 20-х років починає діяти січинецька трудова школа, а у 1923 р. розпочинається кампанія по ліквідації неписьменності.
1923 року Січинці увійшли до новоствореного Дунаєвецького району, який з 1932 р. перебував у Вінницькій області, а з 1937 р. був включений до Кам'янець-Подільської області. В 1932 р. у селі створений колгосп.
Внаслідок штучного голоду 1932—1933 рр. влаштованого радянською владою у селі загинуло близько 56 осіб.
Під час сталінських репресій 30-х — 50-х років у Січинцях було репресовано 13 осіб: 8 з них позбавлено волі або засуджено до вислання у інші райони Радянського Союзу, двох розстріляно, а трьох через певний час утримання звільнено з-під варти.
Під час другої світової війни у липні 1941 року Січинці зайняли німецькі війська. За час окупації було знищене майже все єврейське населення Дунаєвеччини. За період війни на фронтах загинуло 69 жителів села.
31 березня 1944 року 22 стрілецький корпус Червоної Армії витіснив німецькі війська із села та зайняв його.
В 1953 р. місцева школа стає семирічною, а пізніше дев'ятирічною.
Від 24 серпня 1991 року село перебуває у складі незалежної України.
Із початком російсько-української війни жителі Січинець В. В. Анреєв, І. В. Бражняк, С. О. Кушнір та інші взяли учать бойових діях та протидіяли російській агресії у Донецькій та Луганській областях України.
Економіка
На території села знаходиться підприємство "Айстра",яке займається роздрібною торгівлею пальним.
Також працює три продуктових магазини і кафе.
Населення
Населення становить 975 осіб станом на 1 січня 2011, в тому числі дітей дошкільного віку 53 чол., шкільного 111 чол. та 427 чол. пенсійного віку.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 919 | 98.08% |
| російська | 17 | 1.81% |
| білоруська | 1 | 0.19% |
| Усього | 937 | 100% |
Територія
Територія села дорівнює 645,2 га на яких розміщується 287 дворів.
Освіта
На території села розташований дитячий садок «Веселка», також Січинецька школа-гімназія.
Релігія
Більшість населення сповідує християнство східного обряду. Невелику частину становлять римо-католики, а також баптисти, які мають тут свою церкву. Кількість прихожан 35 чоловік.
Пам'ятки
- Водяний млин (XVIII ст.)
- Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан (1968 р.)
- Січинецьке єврейське кладовище
- Пам'ятний знак жертвам голодомору 1932-33 років.
- Церква святого Миколая і дзвіниця знищені радянською владою у 1930-ті роки.
-
![image]()
Водяний млин XVIII століття -
![image]()
Єврейське кладовище -
![image]()
Церква святого Миколая. Фото Павла Жолтовського -
![image]()
Дзвіниця церкви.Фото Павла Жолтовського
Уродженці села
- .-(*29.07.1925) — лікар, професор. У 1955 р. закінчив з відзнакою Вінницький медичний інститут. Працював на посадах головного лікаря у Теофіпольському /, Меджибіському / та Хмельницькому /Хмельницький районах на Поділлі. У 1963 р. закінчив аспірантуру Вінницького медінституту, у 1966-му — захистив кандидатську, у 1989-му — докторську дисертації. З 1968 р. працював у Чернівецькому медичному інсттуті /Чернівецький медичний інститут старшим викладачем кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я. У 1972 р. присвоєно звання доцента, у 1992-му — професора. Ц. В. Ясинський завідувач кафедри організації здоров'я в 1972—1982 рр., 1985—1988., соціальної гігієни, організації охорони здоров'я в 1993—1997 рр., соціальної медицини, організації охорони здоров'я та суспільних наук з 1997 р., професор. Автор 147 наукових праць, шести методичних рекомендацій, п'яти методичних посібників. Здійснив винахід, який відзначено почесним дипломом Міжнародної виставки «Кардиология 82». Під керівництвом професора Ц. В. Ясинського підготували і захистили дисертації понад десять медиків.
Див. також
Примітки
- Квятковський, Є.А (1973). Середні віки в Україні (українською) . Київ: Наукова думка. с. 40.
- Прокопчук, В. С. Дунаєвеччина в Середньовічну добу (українською) . Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. с. 489.
- Крикун, Микола (2011). Подільське воєводство у XV-XVIII століттях (Українською) . Львів: Наукове товариство імені Шевченка. с. 227.
- Прокопчук, В. С. Дунаєвеччина в Середньовічну добу. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені І. Огієнка. с. 495.
- Крикун, Микола (2012). Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях (Українською) . Львів: Український католицький університет. с. 294.
- редактор Сіцінський, Евфімій (1901). Труды Подольского Епархиального историко0статистического комитета (Російською) . Кам'янець-Подільський: Типографія С.П. Кіржацький. с. 957.
- Прокопчук, Віктор (2013). Дунаєвеччина: край і люди. с. 20.
- (голова редкол) Прокопчук, Віктор (2013). Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій.
- Прокопчук, Віктор (2013). Дунаєвеччина:край і люди (Українською) . Дунаївці;Кам'янець-Подільський: Абетка-Світ. с. 30.
- Сицинский, Евфимий (1901). Труды подольского епархиального историко-статистического комитета (Російською) . Кам'янець-Подільський: Типография С. П. Киржацкий. с. 957.
- Волости и важнейшие селения Европейской России (Росыйською) . Санкт-Петербург: Центральный статистический комитет. 1885. с. 280.
- Тройницкий, Н.А. (1905). Население места Российской империи в 500 и более жителей (Російською) . Санкт-Петербург: Типография "Общественная польза". с. 168.
- Прокопчук, Віктор. Дунаєвеччина:край і люди. с. 40.
- Царенко, Максим. С крестом в руке на поле брани (Російською) .
- Прокопчук, Віктор. Дунаєвеччина:край і люди.
- Удод (голова редкол.), Олександр (2007). Путівник, том 2. Київ, Хмельницький: Державний комітет архівів України. Державний архів Хмельницької області. с. 395.
- Гавчук І. К., Гладуняік І. В, та інші (2008). Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні Хмельницька область. Книга 2. Український інститут національної пам'яті. с. 137.
- Вавринчук М.П. (голова редкол.) (2009). Реабілітовані історією. Хмельницька область. Частина друга. Хмельницький: Національна академія наук України. с. 810—825.
- Тих днів не померкне слава!. 2012.
- Січинецький НВК.
Джерела
- Квятковський, Є. А (1973). Середні віки в Україні (українською). Київ: Наукова думка. с. 40.
Посилання
- Погода в селі Січинці.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sichi nci selo v Ukrayini u Dunayeveckij miskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na richci Ternava za 3 km vid m Dunayivci za 28 km vid zaliznichnoyi stanciyi Dunayivci ta za 75 km vid Hmelnickogo Znahoditsya u mezhah istoriko geografichnoyi oblasti Podillya selo Sichinci Silska vulicyaSilska vulicya Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Dunayevecka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1521 rik Naselennya 975 Plosha 1 708 km Gustota naselennya 548 59 osib km Poshtovij indeks 32451 Telefonnij kod 380 3858 Katojkonimi sichinchani sichinchanin sichinchanka Geografichni dani Geografichni koordinati 48 52 10 pn sh 26 50 19 sh d 48 86944 pn sh 26 83861 sh d 48 86944 26 83861 Koordinati 48 52 10 pn sh 26 50 19 sh d 48 86944 pn sh 26 83861 sh d 48 86944 26 83861 Serednya visota nad rivnem morya 276 m Vodojmi richka Ternava Najblizhcha zaliznichna stanciya Dunayivci Misceva vlada Adresa radi 32400 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n m Dunayivci vul Shevchenka 50 Starosta Kozyaruk Oleksij Viktorovich Karta Sichinci Sichinci MapaNazvaZa perekazami selo Sichinci viniklo na misci sichi poboyisha iz turkami abo tatarami Krayeznavec I Kulakivskij zaznachaye sho toponimi z sufiksom ivci vkazuyut na vihidciv z inshih poselen Za strukturoyu sichinci voni vihidci iz Sichina abo Sichini yaki mogli zaseliti teritoriyu sogodnishnogo sela i dati jomu svoyu nazvu GeografiyaSelo roztashovane na pivdni Hmelnickoyi oblasti po oboh beregah richki Ternavi pritoki Dnistra Sichinci mezhuyut na pivnochi iz mistom Dunayivci Najblizhchimi susidnimi selami ye Panasivka na pivdni Zastavlya na pivnichnomu zahodi Chankiv na zahodi Mushkutinci na shodi Sichinci roztashovani v zoni lisostepu na Podilskij visochini Istoriya1521 r persha dokumentalna zgadka pro Sichinci zafiksovana v Kam yaneckij zemskij knizi Na moment zasnuvannya Sichinci perebuvali u skladi Korolivstva Polskogo i vhodili u Podilske voyevodstvo iz centrom u Kam yanci Podilskomu Pislya ob yednannya Korolivstva Polskogo iz Velikim knyazivstvom Litovskim Sichinci uvijshli do novostvorenoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi 1648 roku rozpochalas vizvolna vijna ukrayinskogo narodu pid provodom getmana Bogdana Hmelnickogo proti polskogo panuvannya Aktivni vijskovi diyi v tomu chisli i na teritoriyi krayu prizveli do povnogo spustoshennya Sichinec sho bulo zafiksovano u danih podimnogo tarifu 1661 roku 1672 r getman Petro Doroshenko viznav zverhnist Osmanskoyi imperiyi pislya chogo yiyi armiya vtorgnulosya na Podillya Rozpochalas polsko turecka vijna 1672 1676 Pislya yakoyi buv pidpisanij Buchackij dogovir zgidno yakogo Getmanshina perehodila pid vladu P Doroshenka a Podillya vidijshlo bezposeredno do Osmanskoyi imperiyi yak Kam yaneckij eyalet U skladi yakogo selo znahodilos do 1699 r pislya chogo znovu povernulos do Rechi Pospolitoyi a na jogo zemli povernulas polska administraciya U 1703 r Yan Oleksandr Konyecpolskij viddav u zastavu Sichinci ta she kilka naselenih punktiv zhidachivskomu mechniku Karolyu Maksimilianu Kruzeru za 10 tisyach zlotih na 3 roki tak yak groshi jomu buli potribni dlya pokladenoyi na nogo funkciyi komisara v spravi rozmezhuvannya iz Osmanskoyu imperiyeyu ta kerivnictva stvorenogo nim vijskovogo zagonu U 1729 1747 rr selom volodili knyazi Lyubomirski a iz seredini 18 stolittya Potocki 1734 abo 1737 roci u Sichincyah bula pobudovana derev yana cerkva svyatogo Mikolaya iz troma banyami Pid kinec 18 stolittya vlasnikami dunayeveckogo klyucha administrativno teritorialna odinicya u skladi Rechi Pospolitoyi kudi krim Sichinec vhodilo she 13 naselenih punktiv stala sim ya Krasinskih 1782 r nim volodiv Yan Krasinskij starosta opinogrodskij Volodiyuchi klyuchem Krasinski aktivno zaproshuyut inozemnih kolonistiv perevazhno nimciv dlya rozbudovi miscevogo gospodarstva Same todi u seli buduyetsya kam yanij mlin sogodni ne pracyuye sho poryad vulici Richkovoyi Vnaslidok podiliv Rechi Pospolitoyi mizh Avstrijskoyu imperiyeyu korolivstvom Prussiya ta Rosijskoyu imperiyeyu 1793 roku Podilske voyevodstvo uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi yak Podilska guberniya Sichinci uvijshli do skladu Ushickogo povitu Dunayeveckoyi volosti yaka bula zasnovana 1797 roku Polska i polonizovana shlyahta u svoyij bilshosti sklala prisyagu na virnist Rosijskij imperiyi tomu zalishilasya vlasnikami mayetkiv Vlasniceyu dunayeveckogo klyucha u toj chas bula Antonina Krasinska Sim ya Krasinskih volodila selom do 1850 roku poki Vikentij Krasinskij ne prodav jogo Viktoru Skibnevskomu U 1890 h rokah parafiya u Sichincyah razom iz zhitelyami sela Panasivki nalichuvala 932 prihozhan Iz 40 h rokiv do 1886 r do sichineckoyi parafiyi vidnosilis i zhiteli sela Vorobiyivka Naprikinci 19 stolittya krim zhiteliv pravoslavnogo virospovidannya u seli prozhivali katoliki nimci protestanti ta yevreyi V zagalnomu po parafiyi sela Sichinci Panasivka v 1890 h rokah krim pravoslavnih prozhivalo 252 katolika 39 nimciv protestantiv ta 11 yevreyiv Krim cerkvi sv Mikolaya na miscevomu kladovishi roztashovuvalas she odna cerkva iz kamenyu z odniyeyu baneyu osvyachena v chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva zbudovana 1886 roku miscevim svyashenikom Varfolomiyem Georgiyevichom Manilovskim na mogili jogo druzhini vartist budivnictva 4500 rubliv pid cerkvoyu znahodilas familna usipalnya U 1890 r na tomu zh kladovishi pobudovana kam yana kaplicya a pid neyu usipalnya pomishici vdovi general lejtenanta iz Vorobiyivki baronesi Sofyi Yegorivni fon Mejdel U 1887 roci u Sichincyah bula vidkrita cerkovno parafiyalna shkola hocha nayavnist shkoli fiksuyetsya she u 1885 r Togo zh 1885 roku naselennya Sichinec zafiksovane u kilkosti 510 osib iz 74 dvorami a zgidno danih perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi za 1897 rik u Sichincyah prozhivalo 763 zhiteli iz nih 666 pravoslavnogo virospovidannya Dzherela fiksuyut sho u 19 stolitti krim tradicijnogo zemlerobstva zhiteli sela zajmalisya goncharstvom virobnictvom voziv deyaki pracyuvali na fabrikah u misti Dunayivci torguvali svijskimi tvarinami u seli prayuvalo 4 mlini ta 3 gospodarstva po virobnictvu sukna 1891 roku dunayeveckij klyuch u Bronislava Skibnevskogo kupuye Vasil Stepanovich Zavojko Pislya pochatku pershoyi svitovoyi vijni 19 serpnya 1914 roku bilya Sichinec vidbuvsya bij mizh kozakami 2 go Zaporozkogo polku Kubanskogo vijska i avstrijskimi gusarami Pislya boyu svyashenik V Manilovskij pohovav zagiblih na miscevomu kladovishi Vnaslidok lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku sho prizvela do padinnya monarhiyi u Rosijskij imperiyi rozpochavsya novij etap v istoriyi sela yakij harakterizuvavsya chastoyu zminoyu vladi Ce bulo sprichineno radyansko ukrayinskoyu vijnoyu yaka trivala z 1917 po 1921 rr Nacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Z listopada 1917 do kincya sichnya 1918 r Sichinci perebuvali u skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki dali UNR U lyutomu selo okupuvali radyanski vijska Naprikinci lyutogo 1918 r za dopomogoyu avstrijskih vijsk u selo povernulas ukrayinska vlada U seredini kvitnya 1919 r vnaslidok nastupu radyanskih vijsk selo znovu perejshlo pid kontrol radyanskoyi vladi Na pochatku chervnya togo zh roku ponovleno vladu UNR Kritichnu situaciyu na frontah vryatuvav perehid cherez r Zbruch u lipni Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi korotkij chas u Sichincyah perebuvav shtab brigad yiyi I go korpusu V listopadi 1919 r dunayevechchinu a z neyi i selo okupuvali polski vijska yaki povernuli kraj pid ukrayinskij kontrol lishe u lipni 1920 roku 15 16 listopada 1920 roku selo ostatochno perejshlo pid kontrol radyanskih vijsk formuyutsya radyanski organi vladi Pochinayuchi iz 1922 roku selo vhodit do Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Iz 20 h rokiv pochinaye diyati sichinecka trudova shkola a u 1923 r rozpochinayetsya kampaniya po likvidaciyi nepismennosti 1923 roku Sichinci uvijshli do novostvorenogo Dunayeveckogo rajonu yakij z 1932 r perebuvav u Vinnickij oblasti a z 1937 r buv vklyuchenij do Kam yanec Podilskoyi oblasti V 1932 r u seli stvorenij kolgosp Vnaslidok shtuchnogo golodu 1932 1933 rr vlashtovanogo radyanskoyu vladoyu u seli zaginulo blizko 56 osib Pid chas stalinskih represij 30 h 50 h rokiv u Sichincyah bulo represovano 13 osib 8 z nih pozbavleno voli abo zasudzheno do vislannya u inshi rajoni Radyanskogo Soyuzu dvoh rozstrilyano a troh cherez pevnij chas utrimannya zvilneno z pid varti Pid chas drugoyi svitovoyi vijni u lipni 1941 roku Sichinci zajnyali nimecki vijska Za chas okupaciyi bulo znishene majzhe vse yevrejske naselennya Dunayevechchini Za period vijni na frontah zaginulo 69 zhiteliv sela 31 bereznya 1944 roku 22 strileckij korpus Chervonoyi Armiyi vitisniv nimecki vijska iz sela ta zajnyav jogo V 1953 r misceva shkola staye semirichnoyu a piznishe dev yatirichnoyu Vid 24 serpnya 1991 roku selo perebuvaye u skladi nezalezhnoyi Ukrayini Iz pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni zhiteli Sichinec V V Anreyev I V Brazhnyak S O Kushnir ta inshi vzyali uchat bojovih diyah ta protidiyali rosijskij agresiyi u Doneckij ta Luganskij oblastyah Ukrayini EkonomikaNa teritoriyi sela znahoditsya pidpriyemstvo Ajstra yake zajmayetsya rozdribnoyu torgivleyu palnim Takozh pracyuye tri produktovih magazini i kafe NaselennyaNaselennya stanovit 975 osib stanom na 1 sichnya 2011 v tomu chisli ditej doshkilnogo viku 53 chol shkilnogo 111 chol ta 427 chol pensijnogo viku Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 919 98 08 rosijska 17 1 81 biloruska 1 0 19 Usogo 937 100 TeritoriyaTeritoriya sela dorivnyuye 645 2 ga na yakih rozmishuyetsya 287 dvoriv OsvitaNa teritoriyi sela roztashovanij dityachij sadok Veselka takozh Sichinecka shkola gimnaziya ReligiyaHram molitvi Vifaniya Bilshist naselennya spoviduye hristiyanstvo shidnogo obryadu Neveliku chastinu stanovlyat rimo katoliki a takozh baptisti yaki mayut tut svoyu cerkvu Kilkist prihozhan 35 cholovik Pam yatkiVodyanij mlin XVIII st Pam yatnij znak na chest voyiniv odnoselchan 1968 r Sichinecke yevrejske kladovishe Pam yatnij znak zhertvam golodomoru 1932 33 rokiv Cerkva svyatogo Mikolaya i dzvinicya znisheni radyanskoyu vladoyu u 1930 ti roki Vodyanij mlin XVIII stolittya Yevrejske kladovishe Cerkva svyatogo Mikolaya Foto Pavla Zholtovskogo Dzvinicya cerkvi Foto Pavla ZholtovskogoUrodzhenci sela 29 07 1925 likar profesor U 1955 r zakinchiv z vidznakoyu Vinnickij medichnij institut Pracyuvav na posadah golovnogo likarya u Teofipolskomu Medzhibiskomu ta Hmelnickomu Hmelnickij rajonah na Podilli U 1963 r zakinchiv aspiranturu Vinnickogo medinstitutu u 1966 mu zahistiv kandidatsku u 1989 mu doktorsku disertaciyi Z 1968 r pracyuvav u Cherniveckomu medichnomu insttuti Cherniveckij medichnij institut starshim vikladachem kafedri socialnoyi gigiyeni ta organizaciyi ohoroni zdorov ya U 1972 r prisvoyeno zvannya docenta u 1992 mu profesora C V Yasinskij zaviduvach kafedri organizaciyi zdorov ya v 1972 1982 rr 1985 1988 socialnoyi gigiyeni organizaciyi ohoroni zdorov ya v 1993 1997 rr socialnoyi medicini organizaciyi ohoroni zdorov ya ta suspilnih nauk z 1997 r profesor Avtor 147 naukovih prac shesti metodichnih rekomendacij p yati metodichnih posibnikiv Zdijsniv vinahid yakij vidznacheno pochesnim diplomom Mizhnarodnoyi vistavki Kardiologiya 82 Pid kerivnictvom profesora C V Yasinskogo pidgotuvali i zahistili disertaciyi ponad desyat medikiv Div takozhPodillya Podolyani Podilskij govir DecentralizaciyaPrimitkiKvyatkovskij Ye A 1973 Seredni viki v Ukrayini ukrayinskoyu Kiyiv Naukova dumka s 40 Prokopchuk V S Dunayevechchina v Serednovichnu dobu ukrayinskoyu Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka s 489 Krikun Mikola 2011 Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah Ukrayinskoyu Lviv Naukove tovaristvo imeni Shevchenka s 227 Prokopchuk V S Dunayevechchina v Serednovichnu dobu Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni I Ogiyenka s 495 Krikun Mikola 2012 Voyevodstva Pravoberezhnoyi Ukrayini u XVI XVIII stolittyah Ukrayinskoyu Lviv Ukrayinskij katolickij universitet s 294 redaktor Sicinskij Evfimij 1901 Trudy Podolskogo Eparhialnogo istoriko0statisticheskogo komiteta Rosijskoyu Kam yanec Podilskij Tipografiya S P Kirzhackij s 957 Prokopchuk Viktor 2013 Dunayevechchina kraj i lyudi s 20 golova redkol Prokopchuk Viktor 2013 Dunayevechchina ochima doslidnikiv uchasnikiv i svidkiv istorichnih podij Prokopchuk Viktor 2013 Dunayevechchina kraj i lyudi Ukrayinskoyu Dunayivci Kam yanec Podilskij Abetka Svit s 30 Sicinskij Evfimij 1901 Trudy podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Rosijskoyu Kam yanec Podilskij Tipografiya S P Kirzhackij s 957 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Rosyjskoyu Sankt Peterburg Centralnyj statisticheskij komitet 1885 s 280 Trojnickij N A 1905 Naselenie mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej Rosijskoyu Sankt Peterburg Tipografiya Obshestvennaya polza s 168 Prokopchuk Viktor Dunayevechchina kraj i lyudi s 40 Carenko Maksim S krestom v ruke na pole brani Rosijskoyu Prokopchuk Viktor Dunayevechchina kraj i lyudi Udod golova redkol Oleksandr 2007 Putivnik tom 2 Kiyiv Hmelnickij Derzhavnij komitet arhiviv Ukrayini Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti s 395 Gavchuk I K Gladunyaik I V ta inshi 2008 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Hmelnicka oblast Kniga 2 Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati s 137 Vavrinchuk M P golova redkol 2009 Reabilitovani istoriyeyu Hmelnicka oblast Chastina druga Hmelnickij Nacionalna akademiya nauk Ukrayini s 810 825 Tih dniv ne pomerkne slava 2012 Sichineckij NVK Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaKvyatkovskij Ye A 1973 Seredni viki v Ukrayini ukrayinskoyu Kiyiv Naukova dumka s 40 PosilannyaPogoda v seli Sichinci Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich