Ча́ньків — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Чаньків | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Дунаєвецька міська громада |
Основні дані | |
Населення | 1241 |
Площа | 2,747 км² |
Густота населення | 451,77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32442 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°53′18″ пн. ш. 26°46′59″ сх. д. / 48.88833° пн. ш. 26.78306° сх. д.Координати: 48°53′18″ пн. ш. 26°46′59″ сх. д. / 48.88833° пн. ш. 26.78306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 332 м |
Водойми | річка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
Карта | |
Чаньків | |
Чаньків | |
Мапа | |
Географія
Подільське село Чаньків розташоване на відстані: до обласного центру — 85 км, до районного центру — 30 км, до залізничної станції Балин — 18 км. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2308. На північно-західній околиці села бере початок річка . На східній частині село примикається до лісу.
Клімат
Чаньків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
На території села знайдено залишки трипільської культури. У 2020 році вони ретельно досліджені науковцями.
Чаньків зустрічається в історичних документах з XVI століття.
За адміністративним поділом XVI століття Чаньків відносився до Кам'янецького повіту, в XIX століття — до Ушицького повіту, починаючи з XX століття увійшов до складу Дунаєвецького району, з XXI століття до Кам'янець-Подільського району
Станом на 1885 рік селі мешкало 1015 осіб, 185 дворових господарств, православна церква, 2 заїжджих будинки.
В 1905 році поруч існував окремий фільварок «Мелянія».
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 жителі села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Кінці 40-х – на початку 50-х років село було пов’язане з діяльністю загонів Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. Чи не найпотужнішу мережу конспіративних квартир мав саме Дунаєвецький надрайоний провід ОУН. Наприклад, конспіративні квартири були у селах: Зеленче, Нестерівці, Гірчична, Руда-Гірчичнянська, Іванківці, Кривчик, Чаньків, Ганівка, Стріхівці, Глушківці, Томашівка, Кадиївка, Сказинці. У ніч з 4 на 5 жовтня 1951 року в селі Чаньків схоплені оперативною групою підпільники «Роман» та Іван Ковалевич «Мирон», в подальшому «Роман» завербований чекістами.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
23 лютого 2014 року повалено пам'ятник Леніну.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Інфраструктура
У селі є невеличка церква, капличка, школа, дитячий садочок, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський будинок культури, парк, стадіон та декілька крамниць. Є декілька ставків.
Пам'ятники
Поблизу села знаходяться братські могили жертв нацизму в урочищі «Солонинчик». В могилах близько 3,5 тис. мирних громадян, переважно єврейської національності, яких було розстріляних в 1942 році. В іншій із могил – 78 інвалідів з притулку села Кривчик, які були страчені 14 квітня 1943 року.
Археологічні розкопки Чаньків-1
Рятівні археологічні дослідження на багатошаровій пам'ятці Чаньків-1 тривали близько двох місяців. Загальна площа поселення за всі часи його існування - близько 30-35 гектарів. Найдавніший виявлений археологами матеріал, належить до культури лінійно-стрічкової кераміки, яка на цих теренах передувала трипільській і займала великі простори Центральної та Східної Європи. В Україні досліджено вкрай мало таких об'єктів цієї культури. На пам'ятці Чаньків-1 вдалося виявити і детально вивчити частину добре збереженої житлово-господарської споруди.
Вперше на Західному Поділлі науковці зафіксували комплекс ранніх слов'ян I-II ст. н.е. Вважалося, що тут вони з'явилися не раніше IV ст. н.е. На пам'ятці також виявлено матеріали трипільської культури етапу В І (V тис. до н.е.); доби бронзи (ІІ тис. до н.е.); раннього залізного часу (VII-VI ст. до н. е.); черняхівської культури (ІІІ ст. н.е.) та даньоруського часу (ХІІ-ХІІІ ст.). Сенсація цих досліджень полягає в тому, що було досліджено два об'єкти, які передували до часу заселення наших земель трипільськими племенами.
Населення
У 2015 році населення становило 1152 особи.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1229 | 99.03% |
російська | 10 | 0.81% |
інші/не вказали | 2 | 0.16% |
Усього | 1241 | 100% |
Відомі мешканці
Народилися
- Чекман Іван Сергійович — академік Нью-Йоркської академії наук, член-кореспондент НАН і академії медичних наук України, професор, завідувач кафедри фармакології Київського національного медичного університету ім. І.Богомольця.
- Чекман Михайло Костянтинович — колишній мер міста Хмельницького.
- Чекман Ольга Герасимівна — українка, освіта початкова. Заарештована 22.03.52. Звинувачення: зв’язок з ОУН.
- Антонова Б. П. — герой Соціалістичної праці.
- Дмітрієв С. М. — кандидат педагогічних наук, доцент Кам‛янець-Подільського національного університету.
- Кардаш В. Е. — кандидат медичних наук, викладач Буковинської медичної академії.
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — 262.
- Верховна Рада України: Регіони та їх склад[недоступне посилання з травня 2019]
- Приходы и церкви Подольской епархии. — Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- . www.pslava.info. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
- Сьогодні ката кинули у селі Чаньків
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 19 лютого 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Чаньківська ЗОШ І-ІІІ ступенів - Хмельницька область. ІСУО. km.isuo.org. Процитовано 7 січня 2016.
- Національний банк репресованих
- Історія - Чаньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. chankiv-school.edukit.km.ua. Процитовано 7 січня 2016.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cha nkiv selo v Ukrayini u Dunayeveckij miskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Chankiv Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Dunayevecka miska gromada Osnovni dani Naselennya 1241 Plosha 2 747 km Gustota naselennya 451 77 osib km Poshtovij indeks 32442 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 53 18 pn sh 26 46 59 sh d 48 88833 pn sh 26 78306 sh d 48 88833 26 78306 Koordinati 48 53 18 pn sh 26 46 59 sh d 48 88833 pn sh 26 78306 sh d 48 88833 26 78306 Serednya visota nad rivnem morya 332 m Vodojmi richka Misceva vlada Adresa radi 32400 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n m Dunayivci vul Shevchenka 50 Karta Chankiv Chankiv MapaGeografiyaPodilske selo Chankiv roztashovane na vidstani do oblasnogo centru 85 km do rajonnogo centru 30 km do zaliznichnoyi stanciyi Balin 18 km Cherez selo prohodit avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 2308 Na pivnichno zahidnij okolici sela bere pochatok richka Na shidnij chastini selo primikayetsya do lisu Klimat Chankiv znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Na teritoriyi sela znajdeno zalishki tripilskoyi kulturi U 2020 roci voni retelno doslidzheni naukovcyami Chankiv zustrichayetsya v istorichnih dokumentah z XVI stolittya Za administrativnim podilom XVI stolittya Chankiv vidnosivsya do Kam yaneckogo povitu v XIX stolittya do Ushickogo povitu pochinayuchi z XX stolittya uvijshov do skladu Dunayeveckogo rajonu z XXI stolittya do Kam yanec Podilskogo rajonu Stanom na 1885 rik seli meshkalo 1015 osib 185 dvorovih gospodarstv pravoslavna cerkva 2 zayizhdzhih budinki V 1905 roci poruch isnuvav okremij filvarok Melyaniya Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 zhiteli sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Kinci 40 h na pochatku 50 h rokiv selo bulo pov yazane z diyalnistyu zagoniv Dunayeveckogo nadrajonnogo provodu OUN Chi ne najpotuzhnishu merezhu konspirativnih kvartir mav same Dunayeveckij nadrajonij provid OUN Napriklad konspirativni kvartiri buli u selah Zelenche Nesterivci Girchichna Ruda Girchichnyanska Ivankivci Krivchik Chankiv Ganivka Strihivci Glushkivci Tomashivka Kadiyivka Skazinci U nich z 4 na 5 zhovtnya 1951 roku v seli Chankiv shopleni operativnoyu grupoyu pidpilniki Roman ta Ivan Kovalevich Miron v podalshomu Roman zaverbovanij chekistami Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 23 lyutogo 2014 roku povaleno pam yatnik Leninu 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Dunayeveckoyi miskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu InfrastrukturaU seli ye nevelichka cerkva kaplichka shkola dityachij sadochok feldshersko akusherskij punkt silskij budinok kulturi park stadion ta dekilka kramnic Ye dekilka stavkiv Pam yatnikiPoblizu sela znahodyatsya bratski mogili zhertv nacizmu v urochishi Soloninchik V mogilah blizko 3 5 tis mirnih gromadyan perevazhno yevrejskoyi nacionalnosti yakih bulo rozstrilyanih v 1942 roci V inshij iz mogil 78 invalidiv z pritulku sela Krivchik yaki buli stracheni 14 kvitnya 1943 roku Arheologichni rozkopki Chankiv 1 Ryativni arheologichni doslidzhennya na bagatosharovij pam yatci Chankiv 1 trivali blizko dvoh misyaciv Zagalna plosha poselennya za vsi chasi jogo isnuvannya blizko 30 35 gektariv Najdavnishij viyavlenij arheologami material nalezhit do kulturi linijno strichkovoyi keramiki yaka na cih terenah pereduvala tripilskij i zajmala veliki prostori Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi V Ukrayini doslidzheno vkraj malo takih ob yektiv ciyeyi kulturi Na pam yatci Chankiv 1 vdalosya viyaviti i detalno vivchiti chastinu dobre zberezhenoyi zhitlovo gospodarskoyi sporudi Vpershe na Zahidnomu Podilli naukovci zafiksuvali kompleks rannih slov yan I II st n e Vvazhalosya sho tut voni z yavilisya ne ranishe IV st n e Na pam yatci takozh viyavleno materiali tripilskoyi kulturi etapu V I V tis do n e dobi bronzi II tis do n e rannogo zaliznogo chasu VII VI st do n e chernyahivskoyi kulturi III st n e ta danoruskogo chasu HII HIII st Sensaciya cih doslidzhen polyagaye v tomu sho bulo doslidzheno dva ob yekti yaki pereduvali do chasu zaselennya nashih zemel tripilskimi plemenami NaselennyaU 2015 roci naselennya stanovilo 1152 osobi Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1229 99 03 rosijska 10 0 81 inshi ne vkazali 2 0 16 Usogo 1241 100 Vidomi meshkanciNarodilisya Chekman Ivan Sergijovich akademik Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk chlen korespondent NAN i akademiyi medichnih nauk Ukrayini profesor zaviduvach kafedri farmakologiyi Kiyivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu im I Bogomolcya Chekman Mihajlo Kostyantinovich kolishnij mer mista Hmelnickogo Chekman Olga Gerasimivna ukrayinka osvita pochatkova Zaareshtovana 22 03 52 Zvinuvachennya zv yazok z OUN Antonova B P geroj Socialistichnoyi praci Dmitriyev S M kandidat pedagogichnih nauk docent Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu Kardash V E kandidat medichnih nauk vikladach Bukovinskoyi medichnoyi akademiyi SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 262 Verhovna Rada Ukrayini Regioni ta yih sklad nedostupne posilannya z travnya 2019 Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta 1901 g t 9Primitki Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 28 lyutogo 2021 www pslava info Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 sichnya 2016 Sogodni kata kinuli u seli Chankiv Arhiv originalu za 5 veresnya 2014 Procitovano 19 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya VVRU 2015 47 stor 2413 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Chankivska ZOSh I III stupeniv Hmelnicka oblast ISUO km isuo org Procitovano 7 sichnya 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Nacionalnij bank represovanih Istoriya Chankivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv chankiv school edukit km ua Procitovano 7 sichnya 2016 Posilannya