Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Синташтинська культура археологічна культура середньої бронзи Південного Уралу датована періодом бл 2200 1900 рр до н е

Сінташтинська культура

Сінташтинська культура

Синташтинська культура — археологічна культура середньої бронзи Південного Уралу ,, датована періодом бл. 2200–1900 рр. до н.е. .[2] Це перша фаза Синташта–Петрівського комплексу [4] бл. 2200-1750 рр. до н.е. Культура названа на честь археологічної стоянки Синташта в Челябінській області, Росія, і поширюється на Оренбурзьку область, Башкортостан і . Ймовірно популяція Синташтинської культури є східною міграцією народів із культури шнурової кераміки. [5][6][8] Цю популяцію вважають джерелом індоіранських мов ), носії яких спочатку були називали себе аріями. Найдавніші відомі колісниці були знайдені в похованнях Синташтинської культури, і ця культура вважається найімовірнішим кандидатом на джерело походження технології, яка поширилася по всій Євразії та відіграла важливу роль у стародавніх війнах. Поселення Синташтинської культури вирізняються також інтенсивністю видобутку міді та бронзовою металургією, що є незвичним для степової культури. Серед головних особливостей Синташтинської культури — високий рівень мілітаризму та великі укріплені поселення, яких відомо 23.

Синташтинська культура
image
Добарання бронза
Час існування2200–1900 BCE
Типова пам’яткаСинташта
Найбільші пам’яткиСинташта
Аркаїм
Петровка
ПриміткиШирока металургія міді та бронзи
Укріплені поселення
Складні поховання зброї
Найдавніші відомі колісниці
Попередня культуракультура шнурової кераміки
Полтавкинська культура
Абашевська культура
Наступна культураАндроновська культура, Зрубна культура, [en]
image Синташтинська культура у Вікісховищі

Походження

image
За даними Allentoft et al. (2015), Синташтинська культура, ймовірно, принаймні частково походить від культури шнурової кераміки

Через труднощі ідентифікації залишків городищ Синташтиської культури під залишками пізніших поселень культуру відрізнили від андроновської лише в 1990-х роках. Тоді вона була визнана окремою культурою, яка є частиною «андроновського горизонту». Л.М.Корякова (1998) на основі своїх археологічних знахідок зробила висновок, що Синташтанська культура виникла в результаті взаємодії двох попередниць Полтавкинської та Абашевської культур. Аллентофт (2015) на основі своїх генетичних результатів дійшли висновку, що Синташтинська культура виникнула в результаті міграції на схід народів із культури шнурової кераміки. Крім того, Narasimshan et al. (2019) стверджують, що «морфологічні дані були інтерпретовані як такі, що припускають, що скелети і Федорівки, і Алакуля схожі на групи Синташти, що, своєю чергою, може відображати домішку неолітичних лісових мисливців-збирачів і степових скотарів, нащадків катакомбної та полтавкинкської культур».

Синташтинська культура виникла в період кліматичних змін, у результаті яких і без того посушливий казахський степовий регіон став ще холоднішим і сухішим. Заболочені низовини навколо річок Урал і верхів'я Тоболу, які раніше використовувалися як зимові притулки, ставали все важливішими для виживання. Під цим тиском і полтавськинські, і абашевські скотарі осіли в фортецях у річкових долинах, уникаючи краще захищених оборонних місць на вершинах пагорбів.

Її безпосередньою попередницею в Урало-Тобольському степу була полтавськинська культура, відгалуження скотарського ямного горизонту, який просунувся на схід у регіон у 2800 — 2600 рр. до н. е. Кілька синташтинських городищ було побудовано над давнішими полтавськинськими поселеннями або поблизу полтавськинських могильників, і полтавськинські мотиви поширені на синташтинській кераміці.

Матеріальна Синташтинська культура також зазнає вплив пізньої абашевської культури, що походить від Фатьяново-Балановської культури, низки поселень шнурової кераміки в лісостеповій зоні на північ від регіону Синташта, які також були переважно скотарськими.

Хронологія

Радіовуглецеве датування показує, що Синташтинська культура датується 2200 — 1750 рр. до н. е., [27][28][29] та приблизно сучасна спорідненим абашевській і петрівській культурам. Деякі автори датують петрівську культуру дещо пізніше, від бл. 1900 до н. е.. .[33][34]

У Передураллі поховання Березове і Танаберген II визначено як Синташтинська культура, засновану там у  2290 — 1750 рр. до н.е. (імовірність 68,2%), [35] і найдавніші значення цієї культури, в Заураллі, на могильниках Синташта II і Кам'яний Амбар-5 (Курган 2) — бл.  2200 — 2000 рр. до н.е.

Колісниці з'являються в південному Заураллі в середній і пізній фазах культури, бл. 2050 — 1750 роки до н. е.

Blöcher et al. (2023) вважають, що Синташта-Петрівський період завершився в Заураллі бл. 1900 — 1800 рр. до н.е.

Спільнота

image
Краєвид на Аркаїм з висоти пташиного польоту
image
Модель колісниці, Аркаїмський музей

Поселення Синташтинської культури, за оцінками, мали населення 200 — 700 осіб з економікою, базовану на одомашнені великій рогатій худобі, вівцях і козах разом із кіньми з випадковим полюванням на дику фауну».

Мовна ідентичність

Докладніше: та Індоіранці
Див. також: Індоіранські мови

Anthony (2007) припускає, що, ймовірно, люди Синташтинської культури розмовляли «загальноіндоіранською мовою». Це ототожнення ґрунтується головним чином на схожості між розділами Рігведи, релігійного тексту, який містить давні індоіранські гімни, записані ведійським санскритом, і похоронними ритуалами Синташтинської культури, як виявлено археологією. Було виявлено, що деякі культурні схожості з Синташтинською культурою були спільними для Скандинавської бронзової доби.

Існують лінгвістичні докази взаємодії між фінно-угорськими та індоіранськими мовами, що демонструє вплив індоіранців на фінно-угорську культуру.

Від локалізації Синташтинської культури індоіранці прямували міграціями індоіранців до Анатолії, Іранського плато та Індостанського субконтиненту. Починаючи з IX ст. до н. е., іранські мови також мігрували на захід разом зі скіфами назад до понтійських степів, звідки прийшли протоіндоєвропейці.

Військова справа

image
Коней одомашнили в Понтійсько-Каспійському степу

Попередня абашевська культура вже мала міжплемінні війни; посилені навантаженням на навколишнє середовище на і конкуренцією за ресурси в період Синташтинської культури. Це спонукало до безпрецедентного масштабу будівництва укріплень і нововведень у військовій техніці, таких як винайдення бойової колісниці. Посилення конкуренції між племінними групами також може пояснити екстравагантні жертвоприношення, які спостерігаються в похованнях Синташтинської культури, оскільки суперники прагнули перевершити один одного в демонстративному споживанні, аналогічне північноамериканській традиції потлача.

Типи артефактів зі знахідок Синташтинської культури, такі як наконечники списів, трилопатеві наконечники стріл, долота та великі сокири з отворами для древка, були привезені на схід. Багато могил Синташтинської культури оснащені зброєю, хоча композитний лук, пов’язаний пізніше з колісницею, не з’являється. До могил вищого статусу відносяться колісниці, а також сокири, наконечники булав, наконечники списів і нащочники. На стоянках Синташтинської культури знайдені артефакти з рогу та кістки (руків'я, сагайдак, кінці лука, петлі для тятив) луків; немає вказівок на те, що гнучі частини цих луків включали щось, крім дерева. ​​Також зустрічаються наконечники стріл, виготовлені з каменю чи кістки, а не з металу. Ці стріли короткі, 50–70 см завдовжки, відповідно короткими могли бути й самі луки.

Синташтинська культура та колісниці також тісно пов’язані з предками сучасних домашніх коней, популяцією DOM2. Коні DOM2 походять зі степів Західної Євразії, особливо нижнього Волго-Дону, але не з Анатолії, кінця IV та початку III тис. до н.е. Їх гени можуть демонструвати відбір для легшого одомашнення та міцнішої спини.

Виробництво металу

Економіка Синташтинської культури базувалась на металургії міді. Мідні руди з прилеглих копалень (таких як Воровська Яма) вивозили в поселення Синташтинської культури для перероблення в мідь і миш'якову бронзу. Це відбувалося в промислових масштабах: усі розкопані будівлі на стоянках Синташта, Аркаїм і містили залишки плавильних печей і шлаки. Близько 10% могил, переважно дорослих чоловіків, містили артефакти, пов’язані з металургією бронзи (форми, керамічні насадки, залишки руди та шлаку, металеві бруски та краплі). Однак ці могильні вироби, пов’язані з виробництвом металу, рідко зустрічаються разом із могилами вищого статусу. Ймовірно, це означає, що ті, хто займався виробництвом металу, не були на вершині соціальної ієрархії, хоча поховання на кладовищі свідчить про певний вищий статус.

Велика частина металу Синташтинської культури була призначена для експорту в міста Бактрійсько-Маргіанського археологічного комплексу (BMAC) у Центральній Азії. Торгівля металами між Синташтою та BMAC вперше з’єднала степовий регіон зі стародавніми міськими цивілізаціями Близького Сходу: імперії та міста-держави сучасного Ірану та Месопотамії забезпечили великий ринок для металів. Пізніше ці торговельні шляхи стали транспортними коридорами, через які коні, колісниці та, зрештою, індоіраномовне населення потрапляли на Близький Схід зі степу.

Галерея

  • image
    Розкопки та часткова реконструкція будівлі в Аркаїмі
  • image
    Краєвид на Аркаїм і навколишній ландшафт
  • image
    Синташташтинська кераміка та вилиці кінської вуздечки
  • image
    Артефакти Синташтинської культури
  • image
    Артефакти Синташтинської культури
  • image
    Плани поселень Аркаїм і Синташта

Генетика

Див. також: (Культура шнурової кераміки#Генетика), (Фатьяново-Балановська культура#Генетика), (Андроновська культура#Генетика) та (Зрубна культура#Генетика)
image
Ранні міграції індоєвропейців з Понтійських степів поширили предків [en]Ямної культури та індоєвропейські мови на значних теренах Євразії.
image
Пропорції домішок Синташташтинської популяцій — [en] (  EHG), [en] (  CHG), [en] ( ) і [en] (  WHG).

Allentoft та ін., 2015 проаналізували останки чотирьох осіб, віднесених до Синташтинської культури. Один чоловік мав Y-гаплогрупу R1a і mt-[en], а інший — Y-R1a1a1b і mt- J2b1a2a. Дві жінки мали [en] та U2e1h відповідно. Дослідження виявило тісний аутосомний генетичний зв’язок між народами культури шнурової кераміки та Синташтинської культури, що «вказує на подібні генетичні джерела обох», і може означати, що «популяції Синташтинської культури походить безпосередньо від міграції на схід народів культури шнурової кераміки». Носії Синташтинської культури та представники культури шнурової кераміки мали відносно вищу частку предків, що походять із Центральної Європи, і обидва помітно відрізнялися таким походженням від населення Ямної культури та більшості представників Полтавськинської культури, які передували Синташтинській культурі в тому самому географічному регіоні. Також виявилося, що представники культури дзвоноподібних келихів, унетицької культури та скандинавських культур тісно генетично пов’язані із популяціями культури шнурової кераміки. [59] Особливо висока толерантність до лактози була виявлена ​​серед популяцій культури шнурової кераміки та тісно пов’язаної з ними популяціями Скандинавської бронзової доби. Крім того, дослідження виявило, що популяції Синташтинської культури тісно генетично пов’язані з наступною андроновською культурою.

image
Популяції Синташтинської культури ( ) в , бл.  800-200 рр. до н.е. Популяції саків мали генофонд західно-євразійських мисливців-збирачів (Популяції Синташтинської культури), BMAC та [en]

Narasimhan та ін., 2019 проаналізували останки кількох осіб, пов’язаних із Синташтинською культурою. мтДНК виділено у двох жінок, похованих на городищі Петрівка. Було виявлено, що вони мають субклади U2 і U5 . Проаналізовано останки п’ятдесяти осіб з укріпленого поселення Синташтинської культури Кам’яний Амбар. Це був найбільший зразок стародавньої ДНК, коли-небудь взятий з одного місця. У тридцяти чоловіків було вилучено Y-ДНК. Вісімнадцять мали R1a та різні його субклади (зокрема субклади R1a1a1 ), п’ять мали субклади R1b (зокрема субклади R1b1a1a), два мали [en] та його субклад, один мав I2a1a1a, а чотири мали невизначені клади R1. Більшість зразків мтДНК належали до різних субклад [en], а також зустрічалися [en], [en], [en], [en] і [en]. Було виявлено, що чоловік Синташтинської культури, похований в Самарі, мав субклади R1b1a1a2 та J1c1b1a. Автори дослідження виявили, що більшість жителів Синташти (приблизно 80%) генетично тісно пов’язані з людьми культури шнурової кераміки, зрубної, потапівської та андроновської культур. Було виявлено, що вони мають змішане походження від народів ямної культури та центральноєвропейського середнього неоліту, (культура кулястих амфор). Решта відібраних особин Синташтинської культури належали до різних типів предків, відмінних від більшості населення, зі спорідненістю до раніших популяцій, таких як зразки енеоліту, зібрані в Хвалинську, і мисливці-збирачі з Тюменської області в Західному Сибіру. Це свідчить про те, що поселення Синташтинської культури Кам’яний Амбар було космополітичним місцем, яке об’єднувало генетично різнорідне населення в єдину соціальну групу.

Оцінки, засновані на DATES (Розподіл родоводів еволюційних сигналів), припускають, що генетичні характеристики, типові для Синташтинської культури, сформовано бл. 3200 р. до н. е.

Генетика коней

Розповсюдження генетичної лінії DOM2, яка вважається предком усіх сучасних одомашнених коней, пов’язана з популяціями, які передували культурі Синташтинській культурі, та їх розширенням. Генетичне дослідження, опубліковане в 2021 році, свідчить про те, що ці коні були вибірково розведені для отримання бажаних рис, зокрема покірності, стресостійкості, витривалості в бігу та вищих порогів перенесення ваги.

Пояснення

  1. Allentoft et al. (2015) проаналізували давню ДНК, знайдену з останків у чотирьох місцях Синташтинської культури. П'ять проаналізованих зразків містили гаплогрупи мітохондріальної ДНК U2e, J1, J2 і N1a. Обидва чоловіки мали гаплогрупи R1a1 Y-хромосоми.

Примітки

  1. Lindner, 2020, p. 362: «Публікація нової серії радіовуглецевих даних з окремих місць поховань на Південно-Східному Уралі допомогла встановити набагато точнішу хронологію для Синташта-Петровського комплексу пізньої середньої бронзової доби».
  2. Tkachev, 2020, с. 31, "Автор представляє результати радіовуглецевого датування поховань з могильника Синташта біля гори Березової (Буланово) і Танаберген II у степовому Передураллі. Серія складається з 10 каліброваних радіовуглецевих дат, три з яких отримані за допомогою прискореної технології AMS. У результаті проведення статистичних процедур встановлено хронологічний інтервал функціонування некрополів у межах прибл. 2200–1770рр. до н. е.".
  3. Epimakhov, Zazovskaya та Alaeva, 2023, p. 6: «Найраніші датування в серії належать до Синташтинської культури (Синташта II [рання фаза], Кам’яний Амбар-5 [Курган 2]) — 2200–2000 рр. до н.е.».
  4. Lindner, 2020, p. 362: "Набагато точніша хронологія для Синташта-Петрівського комплексу пізньої середньої бронзи".
  5. Allentoft та ін., 2015, «Тисна спорідненість, яку ми спостерігаємо між народами культур шнурової кераміки та синташтинсткої, свідчить про подібні генетичні джерела обох. [...] Хоча ми не можемо офіційно перевірити, чи популяція синташтинсткої культури походить безпосередньо від міграції народів культури шнурової кераміки на схід, чи вони мають спільне походження з більш раннім степовим населенням, присутність предків європейського неоліту як у культурі шнуровій кераміці, так і в Синташтинській культурі, у поєднанні з відсутністю неолітичних предків у популяцій ранньої Ямної культури, припускає, що перше є більш імовірним [...] Загадкова Синташташтинска культура неподалік від Уралу має генетичну схожість із культурою шнурової кераміки і, отже, ймовірно, була міграцією на схід до Азії, коли ця культура поширилася на Алтай, вона еволюціонувала в андроновську культуру".
  6. Mathieson, 2015, Додатковий матеріал: «Населення Синташти та Андроново мали спорідненість із більш західними популяціями з Центральної та Північної Європи, такими як популяції культури шнурової кераміки і пов’язані з ними культури. [...] популяції Зрубна/Синташта/Андроново нагадувала населення пізнього неоліту/бронзової доби з материкової Європи. ".
  7. Narasimhan та ін., 2019, Додаткові матеріали: "Ми спостерігали популяцію з 41 особини Синташта, які були генетично схожі на популяції культур Зрубна, Потапівська , і Андроново в тому, що добре моделюється як суміш популяцій 'Ямної культури пов'язаної з популяціями анатолійських (європейських) землеробів" (с.40) [...] "Додаткові робота задокументувала генетичну схожість людей комплексу шнурової кераміки з представниками обох археологічних культур Синташта і Зрубна в західному Степу». (p.243).
  8. Chintalapati, Patterson та Moorjani, 2022, p. 13: "Популяції CWC поширилися на схід, утворивши археологічні комплекси Синташта, Зрубна, Андроново та культури БА Казахстану»..
  9. Rowlett, Ralph M. "Research Directions in Early Indo-European Archaeology." (1990): 415-418.
  10. Heggarty, Paul. "Prehistory by Bayesian phylogenetics? The state of the art on Indo-European origins." Antiquity 88.340 (2014): 566-577.
  11. Mallory та Mair, 2008, с. 261.
  12. Anthony, 2007, с. 408—411
  13. Lubotsky, 2023, с. 259, «І серед археологів, і лінгвістів постає консенсус щодо того, що культура Синташта–Петрівська (2100–1900 рр. до н. е.) у Південному Заураллі була населена носіями протоіндоіранської мови»..
  14. Schmitt, 1987: «Назва «арійці» — самоназва народів Стародавньої Індії та Стародавнього Ірану, які розмовляли арійськими мовами, на відміну від «неарійських» народів цих «арійських» країн».
  15. Anthony, 2007, с. 408.
  16. Chechushkov, I.V.; Epimakhov, A.V. (2018). Eurasian Steppe Chariots and Social Complexity During the Bronze Age. Journal of World Prehistory. 31 (4): 435—483. doi:10.1007/s10963-018-9124-0. S2CID 254743380.
  17. Raulwing, Peter (2000). Horses, Chariots and Indo-Europeans – Foundations and Methods of Chariotry Research from the Viewpoint of Comparative Indo-European Linguistics. Archaeolingua Alapítvány, Budapest. ISBN .
  18. Anthony, 2007, с. 402, «Було отримано вісім радіовуглецевих дат із п’яти могил Синташтинської культури, що містять відбитки коліс зі спицями, у тому числі три в Синташті (могильник СМ, гр. 5, 19, 28), одне в Кривому Озері (к. 9, гр. 1) і один у Кам'яному Амбарі 5 (k. 2, gr. 8) (3760 ± 120 рр. до н.е., 3740 ± 50 рр. до н.е та 3700 ± 60 рр. до н.е), з розподілами ймовірностей, які припадають переважно до 2000 р. до н. е. найдавніші колісниці, ймовірно, з’явилися в степах до 2000 р. до н. е. (table 15.1 [p. 376]).".
  19. Holm, Hans J. J. G. (2019): Найдавніші знахідки колеса, їх археологія та індоєвропейська термінологія в часі та просторі та ранні міграції навколо Кавказу. Series Minor 43. Budapest: ARCHAEOLINGUA ALAPÍTVÁNY.
  20. Hanks та Linduff, 2009.
  21. Semyan, Ivan, and Spyros Bakas, (2021). "Archaeological Experiment on Reconstruction of the 'Compound' Bow of the Sintashta Bronze Age Culture from the Stepnoe Cemetery", in EXARC Journal Issue 2021/2, Introduction.
  22. Koryakova, 1998a.
  23. Allentoft та ін., 2015.
  24. Narasimhan та ін., 2019, Supplementary Information, p. 62: «Морфологічні дані були інтерпретовані як такі, що свідчать про схожість скелетів Федорівки та Алакуля з групами Синташти, які, своєю чергою, можуть відзначати домішки неолітичних лісових мисливців-збирачів і степових скотарів, нащадків катакомбної та полтавкинської культур»..
  25. Anthony, 2007, с. 390—391
  26. Anthony, 2007, с. 386—388.
  27. Chernykh, 2009, с. 136, "Синташтинська культура надає 44 дати, Абашевська 22 дати, а Петрівка 9, [...] діапазон імовірності (68%), [...] хронологічний діапазон Абашево-Сінташта [знаходиться] між XXII та XVIII-XVII ст. до н. е.".
  28. Tkachev, 2020, с. 31, "Автор представляє результати радіовуглецевого датування поховань з могильника Синташта біля гори Березової (Буланово) і Танаберген II у степовому Передураллі. Серія складається з 10 каліброваних радіовуглецевих дат, три з яких отримані за допомогою прискореної технології AMS. У результаті проведення статистичних процедур було встановлено хронологічний інтервал функціонування некрополів у межах прибл. 2200–1770 рр. до н. е..
  29. Grigoriev, 2021, p. 27: «[якщо вся вибірка дат Синташти потрапляє в діапазон 2200–1650 рр. до н.е. (з наявністю явно ненадійних ранніх дат), що, загалом, відповідає датам Абашево (Chernykh, 2007, с. 86) , використовуючи переважно дати AMS, ми отримуємо більш правильний інтервал 2010–1770 рр. до н. е. (Molodin et al., 2014, p. 140)".
  30. Chernykh, 2009, с. 128—133.
  31. Grigoriev, 2021.
  32. Degtyareva та Kuzminykh, 2022, Анотація: «Нещодавно введені в науковий обіг 27 дат AMS 14C (поселення Степне та могильники Степне 1, 7 і 25) встановлюють більш ранній інтервал петрівської серії — 2133–1631 рр. до н. е. і вказують на [синхронність] культури на північній периферії району Синташта в локальному мікрорегіоні Південного Зауралля».
  33. Lindner, 2020, с. 364, «Дійсно, нова радіовуглецева серія підтвердила розташування петрівського ярусу в XIX — XVIII ст. до н. е. (Krause et al. 2019). Останні дослідження поселення Кам’яний Амбар у долині річки Карагайли-Аджат (Челябінська область) підтверджують цю думку, ці стратиграфічні докази, засновані на існуванні різних фаз поселення...".
  34. Kuzminykh та ін., 2023, p. 53: «Представлені знаряддя праці та зброя з міді та бронзи Петрівської культури Північного Казахстану XIX — XVIII ст. до н. е., що походять переважно з комплексів пам’яток, досліджених у 1970 — 1980-х рр. G.B. Zdanovich and S. I. Zdanovich".
  35. Tkachev, 2020, point 28: «Графік був побудований із широким діапазоном датувань 2290 — 1750 рр. до н. е. [68,2%, 1-сигма], 2480 — 1430 рр. до н. е. утворена датами з могильника на горі Березової та поховання Танаберген II: 7/23 (Le-8840). Пізню групу утворюють дати з поховань Танаберген II: 7/22, 30, 36 (Le-9675, Le). -8841, Le-8842)".
  36. Tkachev, 2020, Fig. 5.
  37. Epimakhov, Zazovskaya та Alaeva, 2023, p. 6:«Найраніші значення в серії належать до культури Синташта (Синташта II [рання фаза], Кам’яний Амбар-5 [Курган 2]) — 2200–2000 рр. до н.е.».
  38. Lindner, 2020, с. 367.
  39. Blöcher та ін., 2023, Додаткова інформація: «Після залишення укріплених поселень періоду Синташта-Петровка (приблизно 1900/1800 рр. до н. е.), так звані «поселення з відкритими рядами» або «поселення з ямами» виникли [на Заураллі] в Добу пізньої бронзи» (стор. 3).
  40. Ventresca Miller, Alicia R., et al., (2020 b). "Ecosystems Engineering Among Ancient Pastoralists in Northern Central Asia", in Frontiers in Earth Science, Volume 8, Article 168, 2 June 2020, p. 6: «...Люди середньої бронзової доби (2400–1800 рр. до н. е.), часто згадувані як Синташта, будували поселення чисельність населення коливалась від 200 до 700 осіб...»
  41. Ventresca Miller, A. R., et al., (2020 a). «Ретельне утримання овець у стародавній Центральній Азії: докази годівлі, перегону та подовженого сезону ягнення протягом бронзової та залізної доби», in STAR, Science & Technology of Archaeological Research, p. 2.
  42. Allentoft та ін., 2015, Supplementary Information, p. 5: «Існує багато схожості між ритуалами Синташтта/Андровоно та ритуалами, описаними в Рігведі, і така схожість поширюється навіть на скандинавську бронзову добу»..
  43. Early Indo-Iranic loans in Uralic: Sounds and strata (PDF). Martin Joachim Kümmel, Seminar for Indo-European Studies.
  44. Kuzmina, 2007, с. 222.
  45. Anthony, 2007.
  46. Beckwith, 2009.
  47. Librado, Pablo (2021). The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes. Nature. 598 (7882): 634—640. Bibcode:2021Natur.598..634L. doi:10.1038/s41586-021-04018-9. PMC 8550961. PMID 34671162.
  48. Anthony, 2007, с. 383—384
  49. (Autumn 2015). Steppe Weapons in Ancient China and the Role of Hand-to-hand Combat. The National Palace Museum Research Quarterly. 33 (1): 49: See reference 33 – E. N. Chernykh, Ancient Metallurgy in the USSR, The Early Metal Age, 225, fig. 78.
  50. Bersenev, Andrey; Epimakhov, Andrey; Zdanovich, Dmitry (2011). Bow and arrow. The Sintasha bow of the Bronze Age of the south Trans-Urals, Russia. У Marion Uckelmann; Marianne Modlinger; Steven Matthews (ред.). Bronze Age Warfare: Manufacture and Use of Weaponry. European Association of Archaeologists. Annual Meeting. Archaeopress. с. 175—186. ISBN .
  51. Librado, P., Khan, N., Fages, A. et al. The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes. Nature 598, 634–640 (2021). https://doi.org/10.1038/s41586-021-04018-9
  52. Metal-Production, Mortuary Ritual, and Social Identity: The Evidence of Sintashta Burials, Southern Urals (брит.). Процитовано 2 листопада 2022.
  53. Anthony, 2007, с. 391.
  54. Anthony, 2007, с. 435—418.
  55. Gibbons, Ann (10 червня 2015). Nomadic herders left a strong genetic mark on Europeans and Asians. Science. AAAS.
  56. Narasimhan, Vagheesh M.; Patterson, Nick; Moorjani, Priya (6 вересня 2019). The formation of human populations in South and Central Asia. Science (англ.). 365 (6457). doi:10.1126/science.aat7487. ISSN 0036-8075. PMC 6822619. PMID 31488661.
  57. Wang, Chuan-Chao; Reinhold, Sabine; Kalmykov, Alexey (4 лютого 2019). Ancient human genome-wide data from a 3000-year interval in the Caucasus corresponds with eco-geographic regions. Nature Communications (англ.). 10 (1): 590. Bibcode:2019NatCo..10..590W. doi:10.1038/s41467-018-08220-8. ISSN 2041-1723. PMC 6360191. PMID 30713341.
  58. Mathieson, 2015.
  59. Allentoft та ін., 2015, p. 168–169:«Популяції європейських культур пізнього неоліту та бронзової доби, такі як шнурової кераміки, дзвоноподібних келихів, унетице та скандинавських культур, генетично дуже схожі одна на одну [...] Тісна спорідненість, яку ми спостерігаємо між народами культури шнурової кераміки та Синташтинської культури, свідчить про подібні генетичні джерела обох...".
  60. Allentoft та ін., 2015, p. 171: «Серед європейців бронзової доби найвищу частоту толерантності до лактози було виявлено в популяціях культури шнурової кераміки та тісно пов’язаних з нею скандинавських культурах бронзової доби»..
  61. Allentoft та ін., 2015, p. 169: «Андроновська культура, яка виникла в Центральній Азії в пізню бронзову добу, генетично тісно пов’язана з народами Синташтинської культури та чітко відрізняється як від популяцій Ямної, так і Афанасьєвської культур. Таким чином, Андроновська культура є часовим та географічним розширення генофонду Синташтинської культури»..
  62. Narasimhan та ін., 2019, Додаткові матеріали. стор. 62: «Генетичний аналіз показує, що особини в нашому дослідженні, класифіковані як такі, що належать до андроновського комплексу, генетично подібні до основних кластерів «Потапівка», «Сінташта» та «Зрубна», оскільки добре моделюються як суміш походження, пов’язаного з [...]Ямною культурою, і ранньоєвропейськими або анатолійськими землеробами»..
  63. Narasimhan та ін., 2019, p. 7:«Наш аналіз 50 індивідуумів із могильника Синташтинської культури на Кам’яному Амбарі 5 виявив численні групи, які ми безпосередньо датували радіовуглецевим методом як сучасників основного кластера, але які також були генетично відмінними, що вказує на те, що це було космополітичне місце».
  64. Narasimhan та ін., 2019, Додаткові матеріали, стор. 41: «Той факт, що ці особи були поховані одночасно в тих самих могильних ямах з особами з основного кластера осіб Синташтинської культури, підкреслює генетичну неоднорідність спільнот Синташтинської культури, які, тим не менш, були організовані як єдині соціальні групи».
  65. Chintalapati, Patterson та Moorjani, 2022.
  66. Librado, Pablo; Khan, Naveed; Fages, Antoine; Kusliy, Mariya A.; Suchan, Tomasz; Tonasso-Calvière, Laure; Schiavinato, Stéphanie; Alioglu, Duha; Fromentier, Aurore; Perdereau, Aude; Aury, Jean-Marc (2021). The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes. Nature (англ.). 598 (7882): 634—640. Bibcode:2021Natur.598..634L. doi:10.1038/s41586-021-04018-9. ISSN 1476-4687. PMC 8550961. PMID 34671162.

Джерела

  • Allentoft, Morten E. та ін. (11 червня 2015). Population genomics of Bronze Age Eurasia. Nature. Nature Research. 522 (7555): 167—172. Bibcode:2015Natur.522..167A. doi:10.1038/nature14507. PMID 26062507. S2CID 4399103.
  • Anthony, David W. (2007). . Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN .
  • Anthony, D. W. (2009). The Sintashta Genesis: The Roles of Climate Change, Warfare, and Long-Distance Trade. У Hanks, B.; Linduff, K. (ред.). Social Complexity in Prehistoric Eurasia: Monuments, Metals, and Mobility. Cambridge University Press. с. 47—73. doi:10.1017/CBO9780511605376.005. ISBN .
  • Beckwith, Christopher I. (2009), Empires of the Silk Road, Princeton University Press
  • Blöcher, Jens та ін. (21 серпня 2023). Descent, marriage, and residence practices of a 3,800-year-old pastoral community in Central Eurasia. PNAS. 120 (36): e2303574120. doi:10.1073/pnas.2303574120. PMC 10483636.
  • Chernykh, Evgenii N. (2009). Formation of the Eurasian Steppe Belt Cultures: Viewed through the Lens of Archaeometallurgy and Radiocarbon Dating. У Hanks, Bryan K.; Linduff, Katheryn M. (ред.). Social Complexity in Prehistoric Eurasia: Monuments, Metals, and Mobility. Cambridge University Press. с. 115—145. doi:10.1017/CBO9780511605376.009. ISBN .
  • Chintalapati, Manjusha; Patterson, Nick; Moorjani, Priya (18 липня 2022). The spatiotemporal patterns of major human admixture events during the European Holocene. . 11 (11): e77625. doi:10.7554/eLife.77625. PMC 9293011. PMID 35635751.
  • Degtyareva, A. D.; Kuzminykh, S. V. (December 2022). Metal tools of the Petrovka Culture of the Southern Trans-Urals and Middle Tobol: chemical and metallurgical characteristics. Сетевое издание. 4 (59). doi:10.20874/2071-0437-2022-59-4-3.
  • Epimakhov, Andrey; Zazovskaya, Elya; Alaeva, Irina (7 серпня 2023). Migrations and Cultural Evolution in the Light of Radiocarbon Dating of Bronze Age Sites in the Southern Urals. Radiocarbon: 1—15. doi:10.1017/RDC.2023.62.
  • Grigoriev, Stanislav (1 квітня 2021). Andronovo Problem: Studies of Cultural Genesis in the Eurasian Bronze Age. Open Archaeology. 7: 3—36. doi:10.1515/opar-2020-0123. S2CID 233015927.
  • Hanks, B.; Linduff, K. (2009). The Sintashta Genesis: The Roles of Climate Change, Warfare, and Long-Distance Trade. У Hanks, B.; Linduff, K. (ред.). Social Complexity in Prehistoric Eurasia: Monuments, Metals, and Mobility. Cambridge University Press. с. 146—167. doi:10.1017/CBO9780511605376.005. ISBN .
  • Koryakova, L. (1998a). . The Center for the Study of the Eurasian Nomads (CSEN). Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 16 вересня 2010.
  • Koryakova, L. (1998b). . The Center for the Study of the Eurasian Nomads (CSEN). Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 16 вересня 2010.
  • Kuzminykh, S. V. та ін. (December 2023). Non-ferrous metal tool complex of the Petrovka Culture of Northern Kazakhstan: morphologi-cal and typological characteristics. Сетевое издание (russian) . 63 (4). doi:10.20874/2071-0437-2023-63-4-4. ISSN 2071-0437.
  • Kuznetsov, P. F. (2006). The emergence of Bronze Age chariots in eastern Europe. Antiquity. 80 (309): 638—645. doi:10.1017/S0003598X00094096. S2CID 162580424. Архів оригіналу за 7 липня 2012.
  • (2007). Mallory, J. P. (ред.). The Origin of the Indo-Iranians. BRILL. ISBN .
  • Lindner, Stephan (2020). Chariots in the Eurasian Steppe: a Bayesian approach to the emergence of horse-drawn transport in the early second millennium BC. Antiquity (англ.). 94 (374): 361—380. doi:10.15184/aqy.2020.37. ISSN 0003-598X.
  • Lubotsky, Alexander (2023). Indo-European and Indo-Iranian Wagon Terminology and the Date of the Indo-Iranian Split. У Willerslev, Eske; Kroonen, Guus; Kristiansen, Kristian (ред.). The Indo-European Puzzle Revisited: Integrating Archaeology, Genetics, and Linguistics. Cambridge: Cambridge University Press. с. 257—262. ISBN . Процитовано 16 листопада 2023.
  • Mallory, J. P.; (2008). The Tarim Mummies: Ancient China and the Mystery of the Earliest Peoples from the West. . ISBN .
  • Mathieson, Iain (23 листопада 2015). Genome-wide patterns of selection in 230 ancient Eurasians. Nature. Nature Research. 528 (7583): 499—503. Bibcode:2015Natur.528..499M. doi:10.1038/nature16152. PMC 4918750. PMID 26595274.
  • Narasimhan, Vagheesh M. та ін. (6 вересня 2019). The formation of human populations in South and Central Asia. Science. American Association for the Advancement of Science. 365 (6457): eaat7487. bioRxiv 10.1101/292581. doi:10.1126/science.aat7487. PMC 6822619. PMID 31488661.
  • Tkachev, Vitaly V. (29 червня 2020). Radiocarbon Chronology of the Sintashta Culture Sites in the Steppe Cis-Urals. Russian Archaeology (2): 31—44. doi:10.31857/S086960630009071-7. S2CID 226535663.

Література

  • Vasil'ev, I. B., P. F. Kuznetsov, and A. P. Semenova. "Potapovo Burial Ground of the Indo-Iranic Tribes on the Volga" (1994).

Посилання

  • Stanislav A. Grigoriev, "Ancient Indo-Europeans"

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sintashtinska kultura arheologichna kultura serednoyi bronzi Pivdennogo Uralu datovana periodom bl 2200 1900 rr do n e 2 Ce persha faza Sintashta Petrivskogo kompleksu 4 bl 2200 1750 rr do n e Kultura nazvana na chest arheologichnoyi stoyanki Sintashta v Chelyabinskij oblasti Rosiya i poshiryuyetsya na Orenburzku oblast Bashkortostan i Jmovirno populyaciya Sintashtinskoyi kulturi ye shidnoyu migraciyeyu narodiv iz kulturi shnurovoyi keramiki 5 6 8 Cyu populyaciyu vvazhayut dzherelom indoiranskih mov nosiyi yakih spochatku buli nazivali sebe ariyami Najdavnishi vidomi kolisnici buli znajdeni v pohovannyah Sintashtinskoyi kulturi i cya kultura vvazhayetsya najimovirnishim kandidatom na dzherelo pohodzhennya tehnologiyi yaka poshirilasya po vsij Yevraziyi ta vidigrala vazhlivu rol u starodavnih vijnah Poselennya Sintashtinskoyi kulturi viriznyayutsya takozh intensivnistyu vidobutku midi ta bronzovoyu metalurgiyeyu sho ye nezvichnim dlya stepovoyi kulturi Sered golovnih osoblivostej Sintashtinskoyi kulturi visokij riven militarizmu ta veliki ukripleni poselennya yakih vidomo 23 Sintashtinska kulturaDobarannya bronzaChas isnuvannya2200 1900 BCETipova pam yatkaSintashtaNajbilshi pam yatkiSintashta Arkayim PetrovkaPrimitkiShiroka metalurgiya midi ta bronzi Ukripleni poselennya Skladni pohovannya zbroyi Najdavnishi vidomi kolisniciPoperednya kulturakultura shnurovoyi keramiki Poltavkinska kultura Abashevska kulturaNastupna kulturaAndronovska kultura Zrubna kultura en Sintashtinska kultura u VikishovishiPohodzhennyaZa danimi Allentoft et al 2015 Sintashtinska kultura jmovirno prinajmni chastkovo pohodit vid kulturi shnurovoyi keramiki Cherez trudnoshi identifikaciyi zalishkiv gorodish Sintashtiskoyi kulturi pid zalishkami piznishih poselen kulturu vidriznili vid andronovskoyi lishe v 1990 h rokah Todi vona bula viznana okremoyu kulturoyu yaka ye chastinoyu andronovskogo gorizontu L M Koryakova 1998 na osnovi svoyih arheologichnih znahidok zrobila visnovok sho Sintashtanska kultura vinikla v rezultati vzayemodiyi dvoh poperednic Poltavkinskoyi ta Abashevskoyi kultur Allentoft 2015 na osnovi svoyih genetichnih rezultativ dijshli visnovku sho Sintashtinska kultura viniknula v rezultati migraciyi na shid narodiv iz kulturi shnurovoyi keramiki Krim togo Narasimshan et al 2019 stverdzhuyut sho morfologichni dani buli interpretovani yak taki sho pripuskayut sho skeleti i Fedorivki i Alakulya shozhi na grupi Sintashti sho svoyeyu chergoyu mozhe vidobrazhati domishku neolitichnih lisovih mislivciv zbirachiv i stepovih skotariv nashadkiv katakombnoyi ta poltavkinkskoyi kultur Sintashtinska kultura vinikla v period klimatichnih zmin u rezultati yakih i bez togo posushlivij kazahskij stepovij region stav she holodnishim i suhishim Zabolocheni nizovini navkolo richok Ural i verhiv ya Tobolu yaki ranishe vikoristovuvalisya yak zimovi pritulki stavali vse vazhlivishimi dlya vizhivannya Pid cim tiskom i poltavskinski i abashevski skotari osili v fortecyah u richkovih dolinah unikayuchi krashe zahishenih oboronnih misc na vershinah pagorbiv Yiyi bezposerednoyu poperedniceyu v Uralo Tobolskomu stepu bula poltavskinska kultura vidgaluzhennya skotarskogo yamnogo gorizontu yakij prosunuvsya na shid u region u 2800 2600 rr do n e Kilka sintashtinskih gorodish bulo pobudovano nad davnishimi poltavskinskimi poselennyami abo poblizu poltavskinskih mogilnikiv i poltavskinski motivi poshireni na sintashtinskij keramici Materialna Sintashtinska kultura takozh zaznaye vpliv piznoyi abashevskoyi kulturi sho pohodit vid Fatyanovo Balanovskoyi kulturi nizki poselen shnurovoyi keramiki v lisostepovij zoni na pivnich vid regionu Sintashta yaki takozh buli perevazhno skotarskimi HronologiyaRadiovugleceve datuvannya pokazuye sho Sintashtinska kultura datuyetsya 2200 1750 rr do n e 27 28 29 ta priblizno suchasna sporidnenim abashevskij i petrivskij kulturam Deyaki avtori datuyut petrivsku kulturu desho piznishe vid bl 1900 do n e 33 34 U Pereduralli pohovannya Berezove i Tanabergen II viznacheno yak Sintashtinska kultura zasnovanu tam u 2290 1750 rr do n e imovirnist 68 2 35 i najdavnishi znachennya ciyeyi kulturi v Zauralli na mogilnikah Sintashta II i Kam yanij Ambar 5 Kurgan 2 bl 2200 2000 rr do n e Kolisnici z yavlyayutsya v pivdennomu Zauralli v serednij i piznij fazah kulturi bl 2050 1750 roki do n e Blocher et al 2023 vvazhayut sho Sintashta Petrivskij period zavershivsya v Zauralli bl 1900 1800 rr do n e SpilnotaKrayevid na Arkayim z visoti ptashinogo polotuModel kolisnici Arkayimskij muzej Poselennya Sintashtinskoyi kulturi za ocinkami mali naselennya 200 700 osib z ekonomikoyu bazovanu na odomashneni velikij rogatij hudobi vivcyah i kozah razom iz kinmi z vipadkovim polyuvannyam na diku faunu Movna identichnist Dokladnishe ta Indoiranci Div takozh Indoiranski movi Anthony 2007 pripuskaye sho jmovirno lyudi Sintashtinskoyi kulturi rozmovlyali zagalnoindoiranskoyu movoyu Ce ototozhnennya gruntuyetsya golovnim chinom na shozhosti mizh rozdilami Rigvedi religijnogo tekstu yakij mistit davni indoiranski gimni zapisani vedijskim sanskritom i pohoronnimi ritualami Sintashtinskoyi kulturi yak viyavleno arheologiyeyu Bulo viyavleno sho deyaki kulturni shozhosti z Sintashtinskoyu kulturoyu buli spilnimi dlya Skandinavskoyi bronzovoyi dobi Isnuyut lingvistichni dokazi vzayemodiyi mizh finno ugorskimi ta indoiranskimi movami sho demonstruye vpliv indoiranciv na finno ugorsku kulturu Vid lokalizaciyi Sintashtinskoyi kulturi indoiranci pryamuvali migraciyami indoiranciv do Anatoliyi Iranskogo plato ta Indostanskogo subkontinentu Pochinayuchi z IX st do n e iranski movi takozh migruvali na zahid razom zi skifami nazad do pontijskih stepiv zvidki prijshli protoindoyevropejci Vijskova sprava Konej odomashnili v Pontijsko Kaspijskomu stepu Poperednya abashevska kultura vzhe mala mizhpleminni vijni posileni navantazhennyam na navkolishnye seredovishe na i konkurenciyeyu za resursi v period Sintashtinskoyi kulturi Ce sponukalo do bezprecedentnogo masshtabu budivnictva ukriplen i novovveden u vijskovij tehnici takih yak vinajdennya bojovoyi kolisnici Posilennya konkurenciyi mizh pleminnimi grupami takozh mozhe poyasniti ekstravagantni zhertvoprinoshennya yaki sposterigayutsya v pohovannyah Sintashtinskoyi kulturi oskilki superniki pragnuli perevershiti odin odnogo v demonstrativnomu spozhivanni analogichne pivnichnoamerikanskij tradiciyi potlacha Tipi artefaktiv zi znahidok Sintashtinskoyi kulturi taki yak nakonechniki spisiv trilopatevi nakonechniki stril dolota ta veliki sokiri z otvorami dlya drevka buli privezeni na shid Bagato mogil Sintashtinskoyi kulturi osnasheni zbroyeyu hocha kompozitnij luk pov yazanij piznishe z kolisniceyu ne z yavlyayetsya Do mogil vishogo statusu vidnosyatsya kolisnici a takozh sokiri nakonechniki bulav nakonechniki spisiv i nashochniki Na stoyankah Sintashtinskoyi kulturi znajdeni artefakti z rogu ta kistki rukiv ya sagajdak kinci luka petli dlya tyativ lukiv nemaye vkazivok na te sho gnuchi chastini cih lukiv vklyuchali shos krim dereva Takozh zustrichayutsya nakonechniki stril vigotovleni z kamenyu chi kistki a ne z metalu Ci strili korotki 50 70 sm zavdovzhki vidpovidno korotkimi mogli buti j sami luki Sintashtinska kultura ta kolisnici takozh tisno pov yazani z predkami suchasnih domashnih konej populyaciyeyu DOM2 Koni DOM2 pohodyat zi stepiv Zahidnoyi Yevraziyi osoblivo nizhnogo Volgo Donu ale ne z Anatoliyi kincya IV ta pochatku III tis do n e Yih geni mozhut demonstruvati vidbir dlya legshogo odomashnennya ta micnishoyi spini Virobnictvo metalu Ekonomika Sintashtinskoyi kulturi bazuvalas na metalurgiyi midi Midni rudi z prileglih kopalen takih yak Vorovska Yama vivozili v poselennya Sintashtinskoyi kulturi dlya pereroblennya v mid i mish yakovu bronzu Ce vidbuvalosya v promislovih masshtabah usi rozkopani budivli na stoyankah Sintashta Arkayim i mistili zalishki plavilnih pechej i shlaki Blizko 10 mogil perevazhno doroslih cholovikiv mistili artefakti pov yazani z metalurgiyeyu bronzi formi keramichni nasadki zalishki rudi ta shlaku metalevi bruski ta krapli Odnak ci mogilni virobi pov yazani z virobnictvom metalu ridko zustrichayutsya razom iz mogilami vishogo statusu Jmovirno ce oznachaye sho ti hto zajmavsya virobnictvom metalu ne buli na vershini socialnoyi iyerarhiyi hocha pohovannya na kladovishi svidchit pro pevnij vishij status Velika chastina metalu Sintashtinskoyi kulturi bula priznachena dlya eksportu v mista Baktrijsko Margianskogo arheologichnogo kompleksu BMAC u Centralnij Aziyi Torgivlya metalami mizh Sintashtoyu ta BMAC vpershe z yednala stepovij region zi starodavnimi miskimi civilizaciyami Blizkogo Shodu imperiyi ta mista derzhavi suchasnogo Iranu ta Mesopotamiyi zabezpechili velikij rinok dlya metaliv Piznishe ci torgovelni shlyahi stali transportnimi koridorami cherez yaki koni kolisnici ta zreshtoyu indoiranomovne naselennya potraplyali na Blizkij Shid zi stepu GalereyaRozkopki ta chastkova rekonstrukciya budivli v Arkayimi Krayevid na Arkayim i navkolishnij landshaft Sintashtashtinska keramika ta vilici kinskoyi vuzdechki Artefakti Sintashtinskoyi kulturi Artefakti Sintashtinskoyi kulturi Plani poselen Arkayim i SintashtaGenetikaDiv takozh Kultura shnurovoyi keramiki Genetika Fatyanovo Balanovska kultura Genetika Andronovska kultura Genetika ta Zrubna kultura Genetika Ranni migraciyi indoyevropejciv z Pontijskih stepiv poshirili predkiv en Yamnoyi kulturi ta indoyevropejski movi na znachnih terenah Yevraziyi Proporciyi domishok Sintashtashtinskoyi populyacij en EHG en CHG en i en WHG Allentoft ta in 2015 proanalizuvali ostanki chotiroh osib vidnesenih do Sintashtinskoyi kulturi Odin cholovik mav Y gaplogrupu R1a i mt en a inshij Y R1a1a1b i mt J2b1a2a Dvi zhinki mali en ta U2e1h vidpovidno Doslidzhennya viyavilo tisnij autosomnij genetichnij zv yazok mizh narodami kulturi shnurovoyi keramiki ta Sintashtinskoyi kulturi sho vkazuye na podibni genetichni dzherela oboh i mozhe oznachati sho populyaciyi Sintashtinskoyi kulturi pohodit bezposeredno vid migraciyi na shid narodiv kulturi shnurovoyi keramiki Nosiyi Sintashtinskoyi kulturi ta predstavniki kulturi shnurovoyi keramiki mali vidnosno vishu chastku predkiv sho pohodyat iz Centralnoyi Yevropi i obidva pomitno vidriznyalisya takim pohodzhennyam vid naselennya Yamnoyi kulturi ta bilshosti predstavnikiv Poltavskinskoyi kulturi yaki pereduvali Sintashtinskij kulturi v tomu samomu geografichnomu regioni Takozh viyavilosya sho predstavniki kulturi dzvonopodibnih kelihiv unetickoyi kulturi ta skandinavskih kultur tisno genetichno pov yazani iz populyaciyami kulturi shnurovoyi keramiki 59 Osoblivo visoka tolerantnist do laktozi bula viyavlena sered populyacij kulturi shnurovoyi keramiki ta tisno pov yazanoyi z nimi populyaciyami Skandinavskoyi bronzovoyi dobi Krim togo doslidzhennya viyavilo sho populyaciyi Sintashtinskoyi kulturi tisno genetichno pov yazani z nastupnoyu andronovskoyu kulturoyu Populyaciyi Sintashtinskoyi kulturi v bl 800 200 rr do n e Populyaciyi sakiv mali genofond zahidno yevrazijskih mislivciv zbirachiv Populyaciyi Sintashtinskoyi kulturi BMAC ta en Narasimhan ta in 2019 proanalizuvali ostanki kilkoh osib pov yazanih iz Sintashtinskoyu kulturoyu mtDNK vidileno u dvoh zhinok pohovanih na gorodishi Petrivka Bulo viyavleno sho voni mayut subkladi U2 i U5 Proanalizovano ostanki p yatdesyati osib z ukriplenogo poselennya Sintashtinskoyi kulturi Kam yanij Ambar Ce buv najbilshij zrazok starodavnoyi DNK koli nebud vzyatij z odnogo miscya U tridcyati cholovikiv bulo vilucheno Y DNK Visimnadcyat mali R1a ta rizni jogo subkladi zokrema subkladi R1a1a1 p yat mali subkladi R1b zokrema subkladi R1b1a1a dva mali en ta jogo subklad odin mav I2a1a1a a chotiri mali neviznacheni kladi R1 Bilshist zrazkiv mtDNK nalezhali do riznih subklad en a takozh zustrichalisya en en en en i en Bulo viyavleno sho cholovik Sintashtinskoyi kulturi pohovanij v Samari mav subkladi R1b1a1a2 ta J1c1b1a Avtori doslidzhennya viyavili sho bilshist zhiteliv Sintashti priblizno 80 genetichno tisno pov yazani z lyudmi kulturi shnurovoyi keramiki zrubnoyi potapivskoyi ta andronovskoyi kultur Bulo viyavleno sho voni mayut zmishane pohodzhennya vid narodiv yamnoyi kulturi ta centralnoyevropejskogo serednogo neolitu kultura kulyastih amfor Reshta vidibranih osobin Sintashtinskoyi kulturi nalezhali do riznih tipiv predkiv vidminnih vid bilshosti naselennya zi sporidnenistyu do ranishih populyacij takih yak zrazki eneolitu zibrani v Hvalinsku i mislivci zbirachi z Tyumenskoyi oblasti v Zahidnomu Sibiru Ce svidchit pro te sho poselennya Sintashtinskoyi kulturi Kam yanij Ambar bulo kosmopolitichnim miscem yake ob yednuvalo genetichno riznoridne naselennya v yedinu socialnu grupu Ocinki zasnovani na DATES Rozpodil rodovodiv evolyucijnih signaliv pripuskayut sho genetichni harakteristiki tipovi dlya Sintashtinskoyi kulturi sformovano bl 3200 r do n e Genetika konejRozpovsyudzhennya genetichnoyi liniyi DOM2 yaka vvazhayetsya predkom usih suchasnih odomashnenih konej pov yazana z populyaciyami yaki pereduvali kulturi Sintashtinskij kulturi ta yih rozshirennyam Genetichne doslidzhennya opublikovane v 2021 roci svidchit pro te sho ci koni buli vibirkovo rozvedeni dlya otrimannya bazhanih ris zokrema pokirnosti stresostijkosti vitrivalosti v bigu ta vishih porogiv perenesennya vagi PoyasnennyaAllentoft et al 2015 proanalizuvali davnyu DNK znajdenu z ostankiv u chotiroh miscyah Sintashtinskoyi kulturi P yat proanalizovanih zrazkiv mistili gaplogrupi mitohondrialnoyi DNK U2e J1 J2 i N1a Obidva choloviki mali gaplogrupi R1a1 Y hromosomi PrimitkiLindner 2020 p 362 Publikaciya novoyi seriyi radiovuglecevih danih z okremih misc pohovan na Pivdenno Shidnomu Urali dopomogla vstanoviti nabagato tochnishu hronologiyu dlya Sintashta Petrovskogo kompleksu piznoyi serednoyi bronzovoyi dobi Tkachev 2020 s 31 Avtor predstavlyaye rezultati radiovuglecevogo datuvannya pohovan z mogilnika Sintashta bilya gori Berezovoyi Bulanovo i Tanabergen II u stepovomu Pereduralli Seriya skladayetsya z 10 kalibrovanih radiovuglecevih dat tri z yakih otrimani za dopomogoyu priskorenoyi tehnologiyi AMS U rezultati provedennya statistichnih procedur vstanovleno hronologichnij interval funkcionuvannya nekropoliv u mezhah pribl 2200 1770rr do n e Epimakhov Zazovskaya ta Alaeva 2023 p 6 Najranishi datuvannya v seriyi nalezhat do Sintashtinskoyi kulturi Sintashta II rannya faza Kam yanij Ambar 5 Kurgan 2 2200 2000 rr do n e Lindner 2020 p 362 Nabagato tochnisha hronologiya dlya Sintashta Petrivskogo kompleksu piznoyi serednoyi bronzi Allentoft ta in 2015 Tisna sporidnenist yaku mi sposterigayemo mizh narodami kultur shnurovoyi keramiki ta sintashtinstkoyi svidchit pro podibni genetichni dzherela oboh Hocha mi ne mozhemo oficijno pereviriti chi populyaciya sintashtinstkoyi kulturi pohodit bezposeredno vid migraciyi narodiv kulturi shnurovoyi keramiki na shid chi voni mayut spilne pohodzhennya z bilsh rannim stepovim naselennyam prisutnist predkiv yevropejskogo neolitu yak u kulturi shnurovij keramici tak i v Sintashtinskij kulturi u poyednanni z vidsutnistyu neolitichnih predkiv u populyacij rannoyi Yamnoyi kulturi pripuskaye sho pershe ye bilsh imovirnim Zagadkova Sintashtashtinska kultura nepodalik vid Uralu maye genetichnu shozhist iz kulturoyu shnurovoyi keramiki i otzhe jmovirno bula migraciyeyu na shid do Aziyi koli cya kultura poshirilasya na Altaj vona evolyucionuvala v andronovsku kulturu Mathieson 2015 Dodatkovij material Naselennya Sintashti ta Andronovo mali sporidnenist iz bilsh zahidnimi populyaciyami z Centralnoyi ta Pivnichnoyi Yevropi takimi yak populyaciyi kulturi shnurovoyi keramiki i pov yazani z nimi kulturi populyaciyi Zrubna Sintashta Andronovo nagaduvala naselennya piznogo neolitu bronzovoyi dobi z materikovoyi Yevropi Narasimhan ta in 2019 Dodatkovi materiali Mi sposterigali populyaciyu z 41 osobini Sintashta yaki buli genetichno shozhi na populyaciyi kultur Zrubna Potapivska iAndronovov tomu sho dobre modelyuyetsya yak sumish populyacij Yamnoyi kulturi pov yazanoyi z populyaciyami anatolijskih yevropejskih zemlerobiv s 40 Dodatkovi robota zadokumentuvala genetichnu shozhist lyudej kompleksu shnurovoyi keramiki z predstavnikami oboh arheologichnih kultur Sintashta i Zrubna v zahidnomu Stepu p 243 Chintalapati Patterson ta Moorjani 2022 p 13 Populyaciyi CWC poshirilisya na shid utvorivshi arheologichni kompleksi Sintashta Zrubna Andronovo ta kulturi BA Kazahstanu Rowlett Ralph M Research Directions in Early Indo European Archaeology 1990 415 418 Heggarty Paul Prehistory by Bayesian phylogenetics The state of the art on Indo European origins Antiquity 88 340 2014 566 577 Mallory ta Mair 2008 s 261 Anthony 2007 s 408 411 Lubotsky 2023 s 259 I sered arheologiv i lingvistiv postaye konsensus shodo togo sho kultura Sintashta Petrivska 2100 1900 rr do n e u Pivdennomu Zauralli bula naselena nosiyami protoindoiranskoyi movi Schmitt 1987 Nazva arijci samonazva narodiv Starodavnoyi Indiyi ta Starodavnogo Iranu yaki rozmovlyali arijskimi movami na vidminu vid nearijskih narodiv cih arijskih krayin Anthony 2007 s 408 Chechushkov I V Epimakhov A V 2018 Eurasian Steppe Chariots and Social Complexity During the Bronze Age Journal of World Prehistory 31 4 435 483 doi 10 1007 s10963 018 9124 0 S2CID 254743380 Raulwing Peter 2000 Horses Chariots and Indo Europeans Foundations and Methods of Chariotry Research from the Viewpoint of Comparative Indo European Linguistics Archaeolingua Alapitvany Budapest ISBN 9789638046260 Anthony 2007 s 402 Bulo otrimano visim radiovuglecevih dat iz p yati mogil Sintashtinskoyi kulturi sho mistyat vidbitki kolis zi spicyami u tomu chisli tri v Sintashti mogilnik SM gr 5 19 28 odne v Krivomu Ozeri k 9 gr 1 i odin u Kam yanomu Ambari 5 k 2 gr 8 3760 120 rr do n e 3740 50 rr do n e ta 3700 60 rr do n e z rozpodilami jmovirnostej yaki pripadayut perevazhno do 2000 r do n e najdavnishi kolisnici jmovirno z yavilisya v stepah do 2000 r do n e table 15 1 p 376 Holm Hans J J G 2019 Najdavnishi znahidki kolesa yih arheologiya ta indoyevropejska terminologiya v chasi ta prostori ta ranni migraciyi navkolo Kavkazu Series Minor 43 Budapest ARCHAEOLINGUA ALAPITVANY ISBN 978 615 5766 30 5 Hanks ta Linduff 2009 Semyan Ivan and Spyros Bakas 2021 Archaeological Experiment on Reconstruction of the Compound Bow of the Sintashta Bronze Age Culture from the Stepnoe Cemetery in EXARC Journal Issue 2021 2 Introduction Koryakova 1998a Allentoft ta in 2015 Narasimhan ta in 2019 Supplementary Information p 62 Morfologichni dani buli interpretovani yak taki sho svidchat pro shozhist skeletiv Fedorivki ta Alakulya z grupami Sintashti yaki svoyeyu chergoyu mozhut vidznachati domishki neolitichnih lisovih mislivciv zbirachiv i stepovih skotariv nashadkiv katakombnoyi ta poltavkinskoyi kultur Anthony 2007 s 390 391 Anthony 2007 s 386 388 Chernykh 2009 s 136 Sintashtinska kultura nadaye 44 dati Abashevska 22 dati a Petrivka 9 diapazon imovirnosti 68 hronologichnij diapazon Abashevo Sintashta znahoditsya mizh XXII ta XVIII XVII st do n e Tkachev 2020 s 31 Avtor predstavlyaye rezultati radiovuglecevogo datuvannya pohovan z mogilnika Sintashta bilya gori Berezovoyi Bulanovo i Tanabergen II u stepovomu Pereduralli Seriya skladayetsya z 10 kalibrovanih radiovuglecevih dat tri z yakih otrimani za dopomogoyu priskorenoyi tehnologiyi AMS U rezultati provedennya statistichnih procedur bulo vstanovleno hronologichnij interval funkcionuvannya nekropoliv u mezhah pribl 2200 1770 rr do n e Grigoriev 2021 p 27 yaksho vsya vibirka dat Sintashti potraplyaye v diapazon 2200 1650 rr do n e z nayavnistyu yavno nenadijnih rannih dat sho zagalom vidpovidaye datam Abashevo Chernykh 2007 s 86 vikoristovuyuchi perevazhno dati AMS mi otrimuyemo bilsh pravilnij interval 2010 1770 rr do n e Molodin et al 2014 p 140 Chernykh 2009 s 128 133 Grigoriev 2021 Degtyareva ta Kuzminykh 2022 Anotaciya Neshodavno vvedeni v naukovij obig 27 dat AMS 14C poselennya Stepne ta mogilniki Stepne 1 7 i 25 vstanovlyuyut bilsh rannij interval petrivskoyi seriyi 2133 1631 rr do n e i vkazuyut na sinhronnist kulturi na pivnichnij periferiyi rajonu Sintashta v lokalnomu mikroregioni Pivdennogo Zaurallya Lindner 2020 s 364 Dijsno nova radiovugleceva seriya pidtverdila roztashuvannya petrivskogo yarusu v XIX XVIII st do n e Krause et al 2019 Ostanni doslidzhennya poselennya Kam yanij Ambar u dolini richki Karagajli Adzhat Chelyabinska oblast pidtverdzhuyut cyu dumku ci stratigrafichni dokazi zasnovani na isnuvanni riznih faz poselennya Kuzminykh ta in 2023 p 53 Predstavleni znaryaddya praci ta zbroya z midi ta bronzi Petrivskoyi kulturi Pivnichnogo Kazahstanu XIX XVIII st do n e sho pohodyat perevazhno z kompleksiv pam yatok doslidzhenih u 1970 1980 h rr G B Zdanovich and S I Zdanovich Tkachev 2020 point 28 Grafik buv pobudovanij iz shirokim diapazonom datuvan 2290 1750 rr do n e 68 2 1 sigma 2480 1430 rr do n e utvorena datami z mogilnika na gori Berezovoyi ta pohovannya Tanabergen II 7 23 Le 8840 Piznyu grupu utvoryuyut dati z pohovan Tanabergen II 7 22 30 36 Le 9675 Le 8841 Le 8842 Tkachev 2020 Fig 5 Epimakhov Zazovskaya ta Alaeva 2023 p 6 Najranishi znachennya v seriyi nalezhat do kulturi Sintashta Sintashta II rannya faza Kam yanij Ambar 5 Kurgan 2 2200 2000 rr do n e Lindner 2020 s 367 Blocher ta in 2023 Dodatkova informaciya Pislya zalishennya ukriplenih poselen periodu Sintashta Petrovka priblizno 1900 1800 rr do n e tak zvani poselennya z vidkritimi ryadami abo poselennya z yamami vinikli na Zauralli v Dobu piznoyi bronzi stor 3 Ventresca Miller Alicia R et al 2020 b Ecosystems Engineering Among Ancient Pastoralists in Northern Central Asia in Frontiers in Earth Science Volume 8 Article 168 2 June 2020 p 6 Lyudi serednoyi bronzovoyi dobi 2400 1800 rr do n e chasto zgaduvani yak Sintashta buduvali poselennya chiselnist naselennya kolivalas vid 200 do 700 osib Ventresca Miller A R et al 2020 a Retelne utrimannya ovec u starodavnij Centralnij Aziyi dokazi godivli peregonu ta podovzhenogo sezonu yagnennya protyagom bronzovoyi ta zaliznoyi dobi in STAR Science amp Technology of Archaeological Research p 2 Allentoft ta in 2015 Supplementary Information p 5 Isnuye bagato shozhosti mizh ritualami Sintashtta Androvono ta ritualami opisanimi v Rigvedi i taka shozhist poshiryuyetsya navit na skandinavsku bronzovu dobu Early Indo Iranic loans in Uralic Sounds and strata PDF Martin Joachim Kummel Seminar for Indo European Studies Kuzmina 2007 s 222 Anthony 2007 Beckwith 2009 Librado Pablo 2021 The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes Nature 598 7882 634 640 Bibcode 2021Natur 598 634L doi 10 1038 s41586 021 04018 9 PMC 8550961 PMID 34671162 Anthony 2007 s 383 384 Autumn 2015 Steppe Weapons in Ancient China and the Role of Hand to hand Combat The National Palace Museum Research Quarterly 33 1 49 See reference 33 E N Chernykh Ancient Metallurgy in the USSR The Early Metal Age 225 fig 78 Bersenev Andrey Epimakhov Andrey Zdanovich Dmitry 2011 Bow and arrow The Sintasha bow of the Bronze Age of the south Trans Urals Russia U Marion Uckelmann Marianne Modlinger Steven Matthews red Bronze Age Warfare Manufacture and Use of Weaponry European Association of Archaeologists Annual Meeting Archaeopress s 175 186 ISBN 978 1 4073 0822 7 Librado P Khan N Fages A et al The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes Nature 598 634 640 2021 https doi org 10 1038 s41586 021 04018 9 Metal Production Mortuary Ritual and Social Identity The Evidence of Sintashta Burials Southern Urals brit Procitovano 2 listopada 2022 Anthony 2007 s 391 Anthony 2007 s 435 418 Gibbons Ann 10 chervnya 2015 Nomadic herders left a strong genetic mark on Europeans and Asians Science AAAS Narasimhan Vagheesh M Patterson Nick Moorjani Priya 6 veresnya 2019 The formation of human populations in South and Central Asia Science angl 365 6457 doi 10 1126 science aat7487 ISSN 0036 8075 PMC 6822619 PMID 31488661 Wang Chuan Chao Reinhold Sabine Kalmykov Alexey 4 lyutogo 2019 Ancient human genome wide data from a 3000 year interval in the Caucasus corresponds with eco geographic regions Nature Communications angl 10 1 590 Bibcode 2019NatCo 10 590W doi 10 1038 s41467 018 08220 8 ISSN 2041 1723 PMC 6360191 PMID 30713341 Mathieson 2015 Allentoft ta in 2015 p 168 169 Populyaciyi yevropejskih kultur piznogo neolitu ta bronzovoyi dobi taki yak shnurovoyi keramiki dzvonopodibnih kelihiv unetice ta skandinavskih kultur genetichno duzhe shozhi odna na odnu Tisna sporidnenist yaku mi sposterigayemo mizh narodami kulturi shnurovoyi keramiki ta Sintashtinskoyi kulturi svidchit pro podibni genetichni dzherela oboh Allentoft ta in 2015 p 171 Sered yevropejciv bronzovoyi dobi najvishu chastotu tolerantnosti do laktozi bulo viyavleno v populyaciyah kulturi shnurovoyi keramiki ta tisno pov yazanih z neyu skandinavskih kulturah bronzovoyi dobi Allentoft ta in 2015 p 169 Andronovska kultura yaka vinikla v Centralnij Aziyi v piznyu bronzovu dobu genetichno tisno pov yazana z narodami Sintashtinskoyi kulturi ta chitko vidriznyayetsya yak vid populyacij Yamnoyi tak i Afanasyevskoyi kultur Takim chinom Andronovska kultura ye chasovim ta geografichnim rozshirennya genofondu Sintashtinskoyi kulturi Narasimhan ta in 2019 Dodatkovi materiali stor 62 Genetichnij analiz pokazuye sho osobini v nashomu doslidzhenni klasifikovani yak taki sho nalezhat do andronovskogo kompleksu genetichno podibni do osnovnih klasteriv Potapivka Sintashta ta Zrubna oskilki dobre modelyuyutsya yak sumish pohodzhennya pov yazanogo z Yamnoyu kulturoyu i rannoyevropejskimi abo anatolijskimi zemlerobami Narasimhan ta in 2019 p 7 Nash analiz 50 individuumiv iz mogilnika Sintashtinskoyi kulturi na Kam yanomu Ambari 5 viyaviv chislenni grupi yaki mi bezposeredno datuvali radiovuglecevim metodom yak suchasnikiv osnovnogo klastera ale yaki takozh buli genetichno vidminnimi sho vkazuye na te sho ce bulo kosmopolitichne misce Narasimhan ta in 2019 Dodatkovi materiali stor 41 Toj fakt sho ci osobi buli pohovani odnochasno v tih samih mogilnih yamah z osobami z osnovnogo klastera osib Sintashtinskoyi kulturi pidkreslyuye genetichnu neodnoridnist spilnot Sintashtinskoyi kulturi yaki tim ne mensh buli organizovani yak yedini socialni grupi Chintalapati Patterson ta Moorjani 2022 Librado Pablo Khan Naveed Fages Antoine Kusliy Mariya A Suchan Tomasz Tonasso Calviere Laure Schiavinato Stephanie Alioglu Duha Fromentier Aurore Perdereau Aude Aury Jean Marc 2021 The origins and spread of domestic horses from the Western Eurasian steppes Nature angl 598 7882 634 640 Bibcode 2021Natur 598 634L doi 10 1038 s41586 021 04018 9 ISSN 1476 4687 PMC 8550961 PMID 34671162 Dzherela Allentoft Morten E ta in 11 chervnya 2015 Population genomics of Bronze Age Eurasia Nature Nature Research 522 7555 167 172 Bibcode 2015Natur 522 167A doi 10 1038 nature14507 PMID 26062507 S2CID 4399103 Anthony David W 2007 Princeton NJ Princeton University Press ISBN 978 0 691 05887 0 Anthony D W 2009 The Sintashta Genesis The Roles of Climate Change Warfare and Long Distance Trade U Hanks B Linduff K red Social Complexity in Prehistoric Eurasia Monuments Metals and Mobility Cambridge University Press s 47 73 doi 10 1017 CBO9780511605376 005 ISBN 978 0 511 60537 6 Beckwith Christopher I 2009 Empires of the Silk Road Princeton University Press Blocher Jens ta in 21 serpnya 2023 Descent marriage and residence practices of a 3 800 year old pastoral community in Central Eurasia PNAS 120 36 e2303574120 doi 10 1073 pnas 2303574120 PMC 10483636 Chernykh Evgenii N 2009 Formation of the Eurasian Steppe Belt Cultures Viewed through the Lens of Archaeometallurgy and Radiocarbon Dating U Hanks Bryan K Linduff Katheryn M red Social Complexity in Prehistoric Eurasia Monuments Metals and Mobility Cambridge University Press s 115 145 doi 10 1017 CBO9780511605376 009 ISBN 978 0 511 60537 6 Chintalapati Manjusha Patterson Nick Moorjani Priya 18 lipnya 2022 The spatiotemporal patterns of major human admixture events during the European Holocene 11 11 e77625 doi 10 7554 eLife 77625 PMC 9293011 PMID 35635751 Degtyareva A D Kuzminykh S V December 2022 Metal tools of the Petrovka Culture of the Southern Trans Urals and Middle Tobol chemical and metallurgical characteristics Setevoe izdanie 4 59 doi 10 20874 2071 0437 2022 59 4 3 Epimakhov Andrey Zazovskaya Elya Alaeva Irina 7 serpnya 2023 Migrations and Cultural Evolution in the Light of Radiocarbon Dating of Bronze Age Sites in the Southern Urals Radiocarbon 1 15 doi 10 1017 RDC 2023 62 Grigoriev Stanislav 1 kvitnya 2021 Andronovo Problem Studies of Cultural Genesis in the Eurasian Bronze Age Open Archaeology 7 3 36 doi 10 1515 opar 2020 0123 S2CID 233015927 Hanks B Linduff K 2009 The Sintashta Genesis The Roles of Climate Change Warfare and Long Distance Trade U Hanks B Linduff K red Social Complexity in Prehistoric Eurasia Monuments Metals and Mobility Cambridge University Press s 146 167 doi 10 1017 CBO9780511605376 005 ISBN 978 0 511 60537 6 Koryakova L 1998a The Center for the Study of the Eurasian Nomads CSEN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 16 veresnya 2010 Koryakova L 1998b The Center for the Study of the Eurasian Nomads CSEN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 16 veresnya 2010 Kuzminykh S V ta in December 2023 Non ferrous metal tool complex of the Petrovka Culture of Northern Kazakhstan morphologi cal and typological characteristics Setevoe izdanie russian 63 4 doi 10 20874 2071 0437 2023 63 4 4 ISSN 2071 0437 Kuznetsov P F 2006 The emergence of Bronze Age chariots in eastern Europe Antiquity 80 309 638 645 doi 10 1017 S0003598X00094096 S2CID 162580424 Arhiv originalu za 7 lipnya 2012 2007 Mallory J P red The Origin of the Indo Iranians BRILL ISBN 978 9004160545 Lindner Stephan 2020 Chariots in the Eurasian Steppe a Bayesian approach to the emergence of horse drawn transport in the early second millennium BC Antiquity angl 94 374 361 380 doi 10 15184 aqy 2020 37 ISSN 0003 598X Lubotsky Alexander 2023 Indo European and Indo Iranian Wagon Terminology and the Date of the Indo Iranian Split U Willerslev Eske Kroonen Guus Kristiansen Kristian red The Indo European Puzzle Revisited Integrating Archaeology Genetics and Linguistics Cambridge Cambridge University Press s 257 262 ISBN 978 1 009 26175 3 Procitovano 16 listopada 2023 Mallory J P 2008 The Tarim Mummies Ancient China and the Mystery of the Earliest Peoples from the West ISBN 9780500283721 Mathieson Iain 23 listopada 2015 Genome wide patterns of selection in 230 ancient Eurasians Nature Nature Research 528 7583 499 503 Bibcode 2015Natur 528 499M doi 10 1038 nature16152 PMC 4918750 PMID 26595274 Narasimhan Vagheesh M ta in 6 veresnya 2019 The formation of human populations in South and Central Asia Science American Association for the Advancement of Science 365 6457 eaat7487 bioRxiv 10 1101 292581 doi 10 1126 science aat7487 PMC 6822619 PMID 31488661 Tkachev Vitaly V 29 chervnya 2020 Radiocarbon Chronology of the Sintashta Culture Sites in the Steppe Cis Urals Russian Archaeology 2 31 44 doi 10 31857 S086960630009071 7 S2CID 226535663 LiteraturaVasil ev I B P F Kuznetsov and A P Semenova Potapovo Burial Ground of the Indo Iranic Tribes on the Volga 1994 PosilannyaStanislav A Grigoriev Ancient Indo Europeans ISBN 5 88521 151 5

Дата публікації:
Топ