Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сілезькі П'ясти (пол. Piastowie śląscy) — найстарша з чотирьох гілок польської династії П'ястів. Існувала у ХІІ—XVIII ст. Започаткована першим сілезьким князем Владиславом II Вигнанцем (1105-1159), старшим сином польського князя Болеслава III Кривоустого. За Заповітом Болеслава III, Владиславу надавалося Сілезьке князівство як його спадковий уділ, а також малопольський сеньйоріальний уділ із центром у Кракові, згідно з принципом родового права. Розділилася на декілька домів, найвідомішими з яких були Верхньосілезька і Нижньосілезька гілки. Останнім князем із сілезьких П'ястів був легніцький князь , що помер 1675 року. Рід вигас по чоловічій ліній 1706 року зі смертю барона з цешинської гілки.
| Сілезькі П'ясти | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1000 |
|---|---|
| Засновник | Владислав II Вигнанець |
| Країна |  Сілезьке князівство |
| Час/дата припинення існування | 1675 |
 Сілезькі П'ясти у Вікісховищі | |
Рання історія
Історія сілезьких П'ястів почалася з феодальною роздрібненістю Польщі у 1138 році після смерті польського князя Болеслава III Кривоустого. Тоді як Сілезьке удільне князівство і Краківський сеньйоріальний уділ Заповіт Болеслава III закріпив за Владиславом II Вигнанцем, три його молодші зведені брати Болеслав IV Кучерявий, Мешко III Старий і Генрик Сандомирський дістали Мазовецьке, Великопольське і Сандомирське князівства відповідно.
Владислав незабаром став на шлях запеклих сутичок зі своїми братами і польською шляхтою. Коли в 1146 році він спробував оволодіти всією Польщею, архієпископ Гнезненський Якуб зі Жніна відлучив його від церкви, а його брати, нарешті, зробили його вигнанцем. Прихисток він знайшов в імператорському палаці в Альтенбурзі у свояка, брата своєї дружини Агнеси Бабенберзької, німецького короля Конрада III. Сілезія і сеньйоріальний уділ перейшли під владу другого за віком сина Болеслава Кривоустого Болеслава IV Кучерявого, князя Мазовецького. У тому самому році король Конрад III спробував відвоювати ці володіння для Владислава, але безуспішно. Не раніше ніж у 1157 році князя Болеслава Кучерявого розгромив під час походу наступник Конрада імператор Фрідріх Барбаросса, однак «сілезьке питання» не згадувалося в договорі, укладеному правителями, тому Владислав залишився у вигнанні, де й помер 1159 року, так і не повернувшись у Польщу.
У 1163 році Фрідріх Барбаросса присилував Болеслава Кучерявого повернути спадковий Сілезький уділ синам Владислава Болеславові Високому, Конрадові Тонконогому і Мешку Кривоногому, хоча той і зберіг за собою сеньйоріальний уділ і польський престол у Кракові. Сілезьке князівство залишалося у сфері польського родового права, але сини Владислава були зобов'язані платити щорічну данину імператору Священної Римської імперії. Великий князь Болеслав Кучерявий також зберіг владу над найважливішими сілезькими містами, такими як Вроцлав, Ополе, Глогув, Ратибор і Лігниця, до 1166 року, в якому цими землями оволоділи сілезькі князі. Сини Владислава спільно правили Сілезією, ймовірно, до 1172 року, коли розділили свої володіння: старший брат Болеслав Високий одержав великий край від Лігниці вгору по Одеру до Вроцлава і створив Опольське князівство для свого найстаршого сина, майбутнього князя Ярослава Опольського. Мешко Кривоногий дістав менше Ратиборське князівство навколо Ратибора і Цешина. Їхній малолітній брат Конрад Тонконогий отримав із рук Болеслава Високого Жагань, Глогув і Кросно. Коли Конрад готувався до кар'єри духівника у Фульдському монастирі, його брат Болеслав управляв його володіннями аж до передчасної смерті Конрада, після чого він включив частку Конрада у своє власне князівство.
Мешко в той самий час зумів розширити своє князівство колишніми малопольськими територіями Битома і Освенціма, даними йому високим князем Казимиром II Справедливим, а також Опольським князівством, яке він отримав після смерті князя Ярослава і його батька Болеслава в 1201 році. Роком пізніше спадкоємець Болеслава князь Генріх I Бородатий і його дядько Мешко постановили на додачу відмовитися від права успадкування своїх уділів: ця угода значною мірою обумовила особливе становище земель, які назвуть Верхньою Сілезією. У тому ж році Польща скасувала родове право і сілезькі князівства стали самостійними одиницями.
Боротьба за польську корону
Генріх I Бородатий брав активну участь у польських міжусобицях і рішуче ширив свою владу. Ще перед утвердженням у 1229 році свого суверенітету над Краковом Генріх доклав не менш наполегливих зусиль до встановлення свого панування і у Великопольщі. З початку ХІІІ століття він не припиняв устрявати в суперечки, які продовжували між собою нащадки Мешка Старого. Нарешті, 1234 року йому офіційно було передано добру половину тієї області. Як опікун неповнолітніх князів Генріх до того ж правив Ополем і Сандомиром. Але він прагнув більшого. Цей сілезький князь не тільки збирався збільшити свої володіння — він запропонував зробити їх ядром відновленого Польського Королівства. 1232 року він став краківським (малопольським) князем, що дало йому титул Старшого князя Польщі, за Заповітом Болеслава III Кривоустого. Генріх поширив свою владу і за межі Польщі, запосівши Барнім, Тельтов (володів тимчасово), а також частини Нижньої Лужиці. Попри всі свої зусилля він так і не здобув польську корону.
Королівську корону, майже забуту після падіння Болеслава II, Генріх присудив своєму старшому синові Генріхові II Благочестивому, який був йому супутником у його правлінні до кінця його життя. Успадкувавши престол після свого батька в 1238 році, він, по суті, був цілком гідним спадщини перших П'ястів. Проводячи вмілу політику Генріха Бородатого, його син зумів до того ж заручитися підтримкою духовенства, з яким його батько мав часті розбіжності. У тісному союзі зі свояком, чеським королем Венцеславом, він зміцнив своє становище у Великій Польщі проти Барніма I Померанського і відбив напад маркграфа Бранденбурзького і архієпископа Магдебурзького на замок . За давньою традицією своєї династії він поставив себе під захист Святого Престолу, з яким вступив у союз проти Фрідріха II. Тим-то, попри всі свої зв'язки з німецьким дворянством, Генріх Благочестивий, безсумнівно, зберіг би незалежність і престиж королівства, якби весь його план не звела нанівець непередбачена катастрофа. 1241 року він помер, як християнський герой у Битві під Легницею, в якій він намагався стримати монгольську навалу. Його смерть глибоко потрясла династію Сілезьких П'ястів.
Примітки
- Andrzej Chwalba (2000). Wydawnictwo Literackie (ред.). Kalendarium Historii Polski (пол.). Kraków. с. 49—52. ISBN .
- Weczerka, p. XXXIV
- Petry, p. 86
- Pagenstecher, p. 405
- Oskar Halecki; Antony Polonsky (1978). A history of Poland. Routledge. с. 36–37. ISBN . Google Books
- Benedykt Zientara (1997). Henryk Brodaty i jego czasy (пол.). Warsaw: Trio. с. 317—320. ISBN .
- Appelt, p. 393
Література
- Weczerka, Hugo (2003). Handbuch der historischen Stätten: Schlesien. Stuttgart: Kröner Stuttgart. ISBN . (нім.)
- Pagenstecher (2001). Neue Deutsche Biographie (NDB) Bd.20. Berlin: Duncker & Humblot. (нім.)
- Appelt, Heinrich (1969). Neue Deutsche Biographie (NDB) Bd.8. Berlin: Duncker & Humblot. (нім.)
- Petry, Ludwig; Josef Joachim Menzel; Winfried Irgang (2000). Geschichte Schlesiens. Band 1: Von der Urzeit bis zum Jahre 1526. Stuttgart: Jan Thorbecke Verlag Stuttgart. ISBN . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina P yasti Silezki P yasti pol Piastowie slascy najstarsha z chotiroh gilok polskoyi dinastiyi P yastiv Isnuvala u HII XVIII st Zapochatkovana pershim silezkim knyazem Vladislavom II Vignancem 1105 1159 starshim sinom polskogo knyazya Boleslava III Krivoustogo Za Zapovitom Boleslava III Vladislavu nadavalosya Silezke knyazivstvo yak jogo spadkovij udil a takozh malopolskij senjorialnij udil iz centrom u Krakovi zgidno z principom rodovogo prava Rozdililasya na dekilka domiv najvidomishimi z yakih buli Verhnosilezka i Nizhnosilezka gilki Ostannim knyazem iz silezkih P yastiv buv legnickij knyaz sho pomer 1675 roku Rid vigas po cholovichij linij 1706 roku zi smertyu barona z ceshinskoyi gilki Silezki P yasti Gerb Data stvorennya zasnuvannya1000 ZasnovnikVladislav II Vignanec Krayina Silezke knyazivstvo Chas data pripinennya isnuvannya1675 Silezki P yasti u Vikishovishi Silezki Pyasti Opolska Verhnosilezka gilka Rannya istoriya Vladislav II Vignanec hudozhnik Yan Matejko HIH st Istoriya silezkih P yastiv pochalasya z feodalnoyu rozdribnenistyu Polshi u 1138 roci pislya smerti polskogo knyazya Boleslava III Krivoustogo Todi yak Silezke udilne knyazivstvo i Krakivskij senjorialnij udil Zapovit Boleslava III zakripiv za Vladislavom II Vignancem tri jogo molodshi zvedeni brati Boleslav IV Kucheryavij Meshko III Starij i Genrik Sandomirskij distali Mazovecke Velikopolske i Sandomirske knyazivstva vidpovidno Vladislav nezabarom stav na shlyah zapeklih sutichok zi svoyimi bratami i polskoyu shlyahtoyu Koli v 1146 roci vin sprobuvav ovoloditi vsiyeyu Polsheyu arhiyepiskop Gneznenskij Yakub zi Zhnina vidluchiv jogo vid cerkvi a jogo brati nareshti zrobili jogo vignancem Prihistok vin znajshov v imperatorskomu palaci v Altenburzi u svoyaka brata svoyeyi druzhini Agnesi Babenberzkoyi nimeckogo korolya Konrada III Sileziya i senjorialnij udil perejshli pid vladu drugogo za vikom sina Boleslava Krivoustogo Boleslava IV Kucheryavogo knyazya Mazoveckogo U tomu samomu roci korol Konrad III sprobuvav vidvoyuvati ci volodinnya dlya Vladislava ale bezuspishno 49 50 Ne ranishe nizh u 1157 roci knyazya Boleslava Kucheryavogo rozgromiv pid chas pohodu nastupnik Konrada imperator Fridrih Barbarossa odnak silezke pitannya ne zgaduvalosya v dogovori ukladenomu pravitelyami tomu Vladislav zalishivsya u vignanni de j pomer 1159 roku tak i ne povernuvshis u Polshu 51 Rozdribnenist Sileziyi 1172 73 Boleslav I Visokij Yaroslav Opolskij Meshko I Krivonogij U 1163 roci Fridrih Barbarossa prisiluvav Boleslava Kucheryavogo povernuti spadkovij Silezkij udil sinam Vladislava Boleslavovi Visokomu Konradovi Tonkonogomu i Meshku Krivonogomu hocha toj i zberig za soboyu senjorialnij udil i polskij prestol u Krakovi Silezke knyazivstvo zalishalosya u sferi polskogo rodovogo prava ale sini Vladislava buli zobov yazani platiti shorichnu daninu imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Velikij knyaz Boleslav Kucheryavij takozh zberig vladu nad najvazhlivishimi silezkimi mistami takimi yak Vroclav Opole Gloguv Ratibor i Lignicya do 1166 roku v yakomu cimi zemlyami ovolodili silezki knyazi 51 52 Sini Vladislava spilno pravili Sileziyeyu jmovirno do 1172 roku koli rozdilili svoyi volodinnya starshij brat Boleslav Visokij oderzhav velikij kraj vid Lignici vgoru po Oderu do Vroclava i stvoriv Opolske knyazivstvo dlya svogo najstarshogo sina majbutnogo knyazya Yaroslava Opolskogo Meshko Krivonogij distav menshe Ratiborske knyazivstvo navkolo Ratibora i Ceshina Yihnij malolitnij brat Konrad Tonkonogij otrimav iz ruk Boleslava Visokogo Zhagan Gloguv i Krosno Koli Konrad gotuvavsya do kar yeri duhivnika u Fuldskomu monastiri jogo brat Boleslav upravlyav jogo volodinnyami azh do peredchasnoyi smerti Konrada pislya chogo vin vklyuchiv chastku Konrada u svoye vlasne knyazivstvo Meshko v toj samij chas zumiv rozshiriti svoye knyazivstvo kolishnimi malopolskimi teritoriyami Bitoma i Osvencima danimi jomu visokim knyazem Kazimirom II Spravedlivim a takozh Opolskim knyazivstvom yake vin otrimav pislya smerti knyazya Yaroslava i jogo batka Boleslava v 1201 roci Rokom piznishe spadkoyemec Boleslava knyaz Genrih I Borodatij i jogo dyadko Meshko postanovili na dodachu vidmovitisya vid prava uspadkuvannya svoyih udiliv cya ugoda znachnoyu miroyu obumovila osoblive stanovishe zemel yaki nazvut Verhnoyu Sileziyeyu U tomu zh roci Polsha skasuvala rodove pravo i silezki knyazivstva stali samostijnimi odinicyami Borotba za polsku koronuMonarhiya Genrihiv Silezkih Genrih I Borodatij brav aktivnu uchast u polskih mizhusobicyah i rishuche shiriv svoyu vladu She pered utverdzhennyam u 1229 roci svogo suverenitetu nad Krakovom Genrih doklav ne mensh napoleglivih zusil do vstanovlennya svogo panuvannya i u Velikopolshi Z pochatku HIII stolittya vin ne pripinyav ustryavati v superechki yaki prodovzhuvali mizh soboyu nashadki Meshka Starogo Nareshti 1234 roku jomu oficijno bulo peredano dobru polovinu tiyeyi oblasti Yak opikun nepovnolitnih knyaziv Genrih do togo zh praviv Opolem i Sandomirom Ale vin pragnuv bilshogo Cej silezkij knyaz ne tilki zbiravsya zbilshiti svoyi volodinnya vin zaproponuvav zrobiti yih yadrom vidnovlenogo Polskogo Korolivstva 36 37 1232 roku vin stav krakivskim malopolskim knyazem sho dalo jomu titul Starshogo knyazya Polshi za Zapovitom Boleslava III Krivoustogo Genrih poshiriv svoyu vladu i za mezhi Polshi zaposivshi Barnim Teltov volodiv timchasovo a takozh chastini Nizhnoyi Luzhici Popri vsi svoyi zusillya vin tak i ne zdobuv polsku koronu Korolivsku koronu majzhe zabutu pislya padinnya Boleslava II Genrih prisudiv svoyemu starshomu sinovi Genrihovi II Blagochestivomu yakij buv jomu suputnikom u jogo pravlinni do kincya jogo zhittya Uspadkuvavshi prestol pislya svogo batka v 1238 roci vin po suti buv cilkom gidnim spadshini pershih P yastiv Provodyachi vmilu politiku Genriha Borodatogo jogo sin zumiv do togo zh zaruchitisya pidtrimkoyu duhovenstva z yakim jogo batko mav chasti rozbizhnosti 37 U tisnomu soyuzi zi svoyakom cheskim korolem Venceslavom vin zmicniv svoye stanovishe u Velikij Polshi proti Barnima I Pomeranskogo i vidbiv napad markgrafa Brandenburzkogo i arhiyepiskopa Magdeburzkogo na zamok Za davnoyu tradiciyeyu svoyeyi dinastiyi vin postaviv sebe pid zahist Svyatogo Prestolu z yakim vstupiv u soyuz proti Fridriha II Tim to popri vsi svoyi zv yazki z nimeckim dvoryanstvom Genrih Blagochestivij bezsumnivno zberig bi nezalezhnist i prestizh korolivstva yakbi ves jogo plan ne zvela nanivec neperedbachena katastrofa 1241 roku vin pomer yak hristiyanskij geroj u Bitvi pid Legniceyu v yakij vin namagavsya strimati mongolsku navalu Jogo smert gliboko potryasla dinastiyu Silezkih P yastiv PrimitkiAndrzej Chwalba 2000 Wydawnictwo Literackie red Kalendarium Historii Polski pol Krakow s 49 52 ISBN 83 08 03136 6 Weczerka p XXXIV Petry p 86 Pagenstecher p 405 Oskar Halecki Antony Polonsky 1978 A history of Poland Routledge s 36 37 ISBN 0 7100 8647 4 Google Books Benedykt Zientara 1997 Henryk Brodaty i jego czasy pol Warsaw Trio s 317 320 ISBN 83 85660 46 1 Appelt p 393LiteraturaWeczerka Hugo 2003 Handbuch der historischen Statten Schlesien Stuttgart Kroner Stuttgart ISBN 3 520 31602 1 nim Pagenstecher 2001 Neue Deutsche Biographie NDB Bd 20 Berlin Duncker amp Humblot nim Appelt Heinrich 1969 Neue Deutsche Biographie NDB Bd 8 Berlin Duncker amp Humblot nim Petry Ludwig Josef Joachim Menzel Winfried Irgang 2000 Geschichte Schlesiens Band 1 Von der Urzeit bis zum Jahre 1526 Stuttgart Jan Thorbecke Verlag Stuttgart ISBN 3 7995 6341 5 nim