Су́ржинці — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
село Суржинці | |
---|---|
Суржинецький яр | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020230160030543 |
Основні дані | |
Населення | 39 |
Площа | 0,377 км² |
Густота населення | 103,45 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32354 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′17″ пн. ш. 26°46′52″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.78111° сх. д.Координати: 48°40′17″ пн. ш. 26°46′52″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.78111° сх. д. |
Водойми | річка Тернава |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32354, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Кульчіївці |
Карта | |
Суржинці | |
Суржинці | |
Мапа | |
Суржинці у Вікісховищі |
Суржинці тутешні називають «Подільською Швейцарією».
Географія
Село Суржинці розкинулось на березі річки Тернава за 18 км. від Кам'янця-Подільського. Через село проходить автомобільна дорога Т 2317.
Клімат
Суржинці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
На території села знайдено таємничий суржинецький ідол неподалік річки Тернавка, ще у 70-х роках минулого століття. За словами істориків, він був розташований не на місці капища, а перевезений на околицю села та встановлений, ймовірніше, як межовий знак. Попередньо його відносять до доби пізнього неоліту.
Перша згадка про поселення в другій половині XVII століття. У 1578 року згадано про хутір чи село Палютинці. Було розташоване на річці Тернава нижче від села Суржинці показане на карті на південний захід від Суржинців на правому березі Тернави.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
1891 року селі була школа грамоти, за словами Юхима Сіцінського.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Селі мешкало досить багато поляків. Більшість з них були виселені за радянських часів до Казахстану. А роки Великого терору 1936-1937 років вбито осіб різних національностей і професій.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
Наприкінці 60-их Суржинці опинилися списку серед малоперспективних сіл.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
Населення становить 39 осіб за переписом 2001 року.
Станом на 2020 рік в селі мешкало 27 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Туризм
Село розташоване в яру річки Тернава і має дуже гарні краєвиди схилів, які засаджені хвойними і грабовими лісами, недарма цю місцевість називають «Подільською Швейцарією». В поселені діє декілька еко-садиб, за рахунок не великої кількості жителів села, тут зберігається первина природа і природня тиша.
Природа
- Національний природний парк «Подільські Товтри». Село лежить у межах парку.
- Три поля з тюльпанами на обох берегах Тернави
- Суржинецький яр
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Суржинці: тюльпанова долина і колиска прадавніх ідолів
- Палютинці
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- http://kamienczanka.livejournal.com/252991.html
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Su rzhinci selo v Ukrayini v Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti selo Surzhinci Surzhineckij yarSurzhineckij yar Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij Gromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromada Kod KATOTTG UA68020230160030543 Osnovni dani Naselennya 39 Plosha 0 377 km Gustota naselennya 103 45 osib km Poshtovij indeks 32354 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 17 pn sh 26 46 52 sh d 48 67139 pn sh 26 78111 sh d 48 67139 26 78111 Koordinati 48 40 17 pn sh 26 46 52 sh d 48 67139 pn sh 26 78111 sh d 48 67139 26 78111 Vodojmi richka Ternava Misceva vlada Adresa radi 32354 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Kulchiyivci Karta Surzhinci Surzhinci Mapa Surzhinci u Vikishovishi Surzhinci tuteshni nazivayut Podilskoyu Shvejcariyeyu GeografiyaSelo Surzhinci rozkinulos na berezi richki Ternava za 18 km vid Kam yancya Podilskogo Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 2317 Klimat Surzhinci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu IstoriyaNa teritoriyi sela znajdeno tayemnichij surzhineckij idol nepodalik richki Ternavka she u 70 h rokah minulogo stolittya Za slovami istorikiv vin buv roztashovanij ne na misci kapisha a perevezenij na okolicyu sela ta vstanovlenij jmovirnishe yak mezhovij znak Poperedno jogo vidnosyat do dobi piznogo neolitu Persha zgadka pro poselennya v drugij polovini XVII stolittya U 1578 roku zgadano pro hutir chi selo Palyutinci Bulo roztashovane na richci Ternava nizhche vid sela Surzhinci pokazane na karti na pivdennij zahid vid Surzhinciv na pravomu berezi Ternavi Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom 1891 roku seli bula shkola gramoti za slovami Yuhima Sicinskogo Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili zhahlivi podiyi Golodomor Seli meshkalo dosit bagato polyakiv Bilshist z nih buli viseleni za radyanskih chasiv do Kazahstanu A roki Velikogo teroru 1936 1937 rokiv vbito osib riznih nacionalnostej i profesij Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah selo vchergove perezhilo golod Naprikinci 60 ih Surzhinci opinilisya spisku sered maloperspektivnih sil Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Z 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaNaselennya stanovit 39 osib za perepisom 2001 roku Stanom na 2020 rik v seli meshkalo 27 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu TurizmSelo roztashovane v yaru richki Ternava i maye duzhe garni krayevidi shiliv yaki zasadzheni hvojnimi i grabovimi lisami nedarma cyu miscevist nazivayut Podilskoyu Shvejcariyeyu V poseleni diye dekilka eko sadib za rahunok ne velikoyi kilkosti zhiteliv sela tut zberigayetsya pervina priroda i prirodnya tisha PrirodaNacionalnij prirodnij park Podilski Tovtri Selo lezhit u mezhah parku Tri polya z tyulpanami na oboh beregah Ternavi Surzhineckij yarSvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiSurzhinci tyulpanova dolina i koliska pradavnih idoliv Palyutinci VVRU 2017 46 stor 11 http kamienczanka livejournal com 252991 html Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi