Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інтелігенція (від пол. Inteligencja та лат. intelligentia) — суспільний прошарок, соціокультурне співтовариство; у широкому розумінні — люди розумової праці, що в першу чергу зайняті у таких сферах суспільної діяльності, як освіта, наука, мистецтво (згодом до них приєдналися охорона здоров'я та розвиток технологій і виробництва) і мають для цього відповідну освіту. Поняття інтелігенція з'явилося у ХІХ столітті у Польщі і є специфічним для Російської імперії та країн, які історично входили в сферу її культурного і мовного впливу; це позначення частини середнього класу, що переважно зайнята розумовою працею.
Генеза поняття
Термін походить з Польщі, яка, будучи більш культурно розвиненою європейською країною, у XVIII–XX ст. була частково анексована Російською імперією і здійснила значний вплив на генезу російської культури та російського суспільства. Вперше в письмовій літературі поняття інтелігенція було використане у 1844 році польським вченим, публіцистом та політиком Каролем Лібельтом (Karol Libelt). У своїй праці «O miłości Ojczyzny» (1844, «Про любов Батьківщини») Лібельт визначив статус інтелігенції як класу добре освічених людей, які беруть на себе зобов'язання забезпечити моральне лідерство. Це вчені, вчителі, юристи, інженери та ін. — тобто інтелігенція — це «керівництво через вищу просвіту».
У Росії це поняття в 1845 вперше використав російський літературний критик та публіцист із польськими коріннями Віссаріон Бєлінський 1811—1848). А популяризував це поняття в Росії у 60-х рр. ХІХ ст. письменник Петро Боборикін (1836—1921). Він стверджував, що створив концепцію інтелігенції як соціальної верстви. Він також вважав, що російське слово «интеллигенция» походить від нім. Intelligenz, що означає «інтелект», «розумові здібності». Він описував цим визначенням суспільний прошарок людей, які зайняті в інтелектуальних професіях. Боборикін поширив визначення інтелігенція на творців культури та ідеології, до яких належали також художники, як творці високої культури.
Генеза прошарку інтелігенції в Росії
У Росії, внаслідок відсутності модернізації соціальних процесів феодального суспільства, досить пізно відносно до Західної і Центральної Європи відбулося формування «третього соціального стану» — міської буржуазії, чиєю органічною складовою й були люди розумової праці. До середини 19-го ст. у Росії розумова праця — це заняття, головним чином, аматорської «дворянської інтелігенції» та духовенства (монашества, чернецтва). Лиш із другої половини-кінця 19-го ст. в Росії завдяки соціальним чинникам помітно зростає прошарок «різночинців», з чийого середовища й починають походити відомі діячі мистецтва, культури, науки.
Що стосується культурно-ідейних чинників зародження власної самосвідомості російської інтелігенції, то думка істориків поділяється на три основні точки зору. Перша група авторів, починаючи з М. О. Бердяєва та Г. П. Федотова, вважають за початок розпад єдиної державно-дворянської культури та проникнення на російський ґрунт німецької класичної філософії (російсьскі «гуртки» по її вивченню 1830-х — 1840-х років). Друга група авторів ( та ін.) вважає, що російськ інтелігенція з'являється як реакція на інституціоналізацію доктрини С. С. Уварова («православ'я—самодержав'я—народність») як державної ідеології. Обидві групи сходяться на тому, що народження російської інтелігенції хронологічно приходиться на миколаївску епоху. Альтернативна позиція виражена тезою про початок «дворянської інтелигенції» з літераторів післяпетровської епохи середини 18 ст. (радянський літературознавець 1930х-40х років ).
Радянська доба
У СРСР, в епоху офіційного державного «соціалізму», в умовах відсутності та законодавчої заборони приватної власності взагалі та приватної власності на продукти розумової праці зокрема, на державному рівні було санкціоновано поділяти суспільство на «дружні класи» (робітники і селяни), «ворожі класи» (буржуазія, дворянство та духовенство), та «прошарок» — інтелігенція.
Засновник радянської держави та її головний «філософ» і ідеолог — В. І. Ленін — концентровано цинічно, але відверто та регулярно визнавав ставлення керівної більшовицької партії до інтелігенції лаконічним російським словом — «говно». Більшовицька влада, чиїм гаслом, ідеєю та доктриною було так зване «безкласове суспільство» після знищення в країні класів власників (дворянства, буржуазії та заможного селянства), також цілеспрямовано знищувала і залишки «середнього прошарку».
В другій половині 20-го століття, в часи «Холодної війни» — військового протистояння з Заходом і інтенсивних перегонів озброєнь або так званої соціалістичної «Науково-технічної революції» (НТР) — гіпертрофії важкої промисловості (Військово-промислового комплексу — ВПК) і утискання «невиробничої» сфери суспільної діяльності — Комуністична партія змушена була визнати «корисність» залишків вітчизняного «розумового» прошарку. Згідно з останніми версіями офіційної марксистсько-ленінської «соціологічної» доктрини («науковим комунізмом»), соціалістична інтелігенція відігравала підлеглу роль між «більш революційно-прогресивними» та «свідомими» класами — «пролетаріатом» та «соціалістичним (в дійсності радянська інтелігенція мусила грати підлегло-служиву роль при партноменклатурі) та поділялась на «загони»: науково-технічна інтелігенція, мистецька інтелігенція, освітня інтелігенція тощо.
Антитеза: інтелігент — інтелектуал
На території Російської імперії, а потім — СРСР, а відтак і на території України поширена точка зору про необхідність розрізняти інтелектуала й інтелігента, вбачаючи різницю у тому, що інтелектуал є (певною мірою, «вузьким») спеціалістом у конкретній галузі науки або інженерії, в той час як інтелігент вирізняється широкою ерудицією в літературі, мистецтві, науці і техніці, а також одночасно в духовній культурі) та, бажано, є «моральним авторитетом».
У працях нобелівського номінанта, лауреата золотої медалі Корнеллського університету США Віталія Тепікіна представлена найсучасніша на сьогоднішній день класифікаційна система інтелігенції, що дозволяє диференціювати її від групи інтелектуалів за низкою ознак:
1) передові для свого часу моральні ідеи;
2) активна розумова робота та безперервна самоосвіта;
3) патріотизм, заснований на вірі у свій народ і беззавітної, невичерпної любові до малої та великої Батьківщини;
4) творча невтомність всіх загонів інтелігенції (а чи не лише художньої її частини, як багатьма прийнято вважати), подвижництво;
5) незалежність, прагнення до свободи змовираження і набуття в ній себе.
6) критичне ставлення до чинної влади, засудження будь-яких проявів несправедливості, антигуманізму, антидемократизму;
7) вірність своїм переконанням, підказаним совістю, в найважчих умовах і навіть схильність до самозречення;
8) неоднозначне сприйняття дійсності, що веде до політичних коливань, а часом - і прояву консерватизму;
9) загострене почуття образи в силу нереалізованості (реальної або уявної), що іноді призводить до граничної замкнутості інтелігента;
10) періодичне нерозуміння, неприйняття один одного представниками різних загонів інтелігенції, а також одного загону, що викликано нападами егоїзму і імпульсивності (найчастіше характерно для художньої інтелігенції).
У постіндустріальних суспільствах — в країнах Західної Європи, Північної Америки, в Японії, Південній Кореї і т. д. — поняття «інтелектуал» (від лат. intellegere; intellectio; intellectivus; intellectus — відчувати, пізнавати; розуміння, витлумачення змісту; умоглядний, теоретичний; відчуття, сприйняття; розуміння, уявлення, пізнання) має радше культурологічне ніж соціологічне значення. Цим словом визначають не стільки людей, зайнятих розумовою працею у сфері культури, мистецтва та науки, скільки в значно більшій мірі — творчих персон, схильних до рефлексії, розмірковування. Це, в першу чергу, публіцисти, журналісти, письменники, художники, актори, мистецтвознавці, а також учені, педагоги, медики.
В міру подальшої конвергенції та культурного взаємообміну між країнами Західної та Східної Європи, відмирання рудиментів радянського «безкласового» суспільства й, отже, формування «середнього класу» — відбувається редукція поняття «інтелігенція» у його російському (штучному) розумінні та наближення поняття «інтелектуал/-ли» до його західно-європейського тлумачення.
Цитати
- Про інтелігенцію в Росії
- Генадій Хазанов, російський актор і режисер:
 | У Росії інтелігент - це людина, у якого не склалася доля. Інтелігент - винахід суто російський і, якщо в Росії буде розвиватися нормальний капіталізм, інтелігенція взагалі відімре як клас. |  |
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Інтелігенція |
Література
- П. В. Голобуцький. Інтелігенція та інтелектуали [ 20 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 507. — .
- O. C. Рубльов. Інтелігенція [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Бичко А. К., Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. Спроба екзистенційного дослідження.– К.: Друкарня ПЗЗ, 1995. — 135 с.
- Г. В. Касьянов. Українська інтелігенція 1920-30-х років: соціальний портрет та історична доля. К., 1992
- Г. В. Касьянов. Українська інтелігенція на рубежі XIX—XX ст. К., 1993
- Касьянов Г. В. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ-ХХ століть: соціально-політичний портрет / Касьянов Г. В. — К.: Либідь, 1993. — 176 с.
- Історія інтелігенції Української РСР 1917—1990 рр. / АН УРСР; Інститут історії, Державна історична бібліотека УРСР / [укл. Л. Ю. Ступак]. — К. : Б.в., 1991. — 535 с.
- Українська інтелігенція західних областей УРСР в перші роки радянської влади (1939—1941 рр.) / І. Лучаківська; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 121 c. — Бібліогр.: 268 назв.
Посилання
- Інтеліґенція [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 546-548. — 1000 екз.
- Чарльз Райт Міллс. Лист «новим лівим» (1960) [ 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Кваме Нкрума. Інтеліґенція й інтелєктуали (1970) [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Слюсар В.H. // Современная интеллигенция: проблемы социальной идентификации: сборник научных трудов: в 3 т. / отв. ред. И. И. Осинский. — Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госуниверситета, 2012. — Т. 1. — С. 181—189.
- Микита Шаповал. Інтеліґенція і пролєтаріят (1920) [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Виноски
- Петр Боборыкин. Русская интеллигенция. — журнал «Русская мысль», № 12, 1904.
- Петро Боборикін. Подгнившие «Вехи». — Сб. статей «В защиту интеллигенции». Москва, 1909, с. 119—138 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- С. В. Мотин. О понятии «интеллигенция» в творчестве И. С. Аксакова и П. Д. Боборыкина [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Известия Пензенского гос. пед. университета им. В. Г. Белинского. № 27, 2012
- А. Зорин. Уваровская триада и самосознание русского интеллигента. [ 28 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- В. И. Ленин. Полное собрание сочинений (ПСС). Москва: Изд-во политической литературы, 1978 г. — Т. 51, стр. 48-49.
- gordon.com.ua: Інтерв'ю Дмитру Гордону [ 2016-11-16 у Wayback Machine.]. 10.08.2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inteligenciya vid pol Inteligencja ta lat intelligentia suspilnij prosharok sociokulturne spivtovaristvo u shirokomu rozuminni lyudi rozumovoyi praci sho v pershu chergu zajnyati u takih sferah suspilnoyi diyalnosti yak osvita nauka mistectvo zgodom do nih priyednalisya ohorona zdorov ya ta rozvitok tehnologij i virobnictva i mayut dlya cogo vidpovidnu osvitu Ponyattya inteligenciya z yavilosya u HIH stolitti u Polshi i ye specifichnim dlya Rosijskoyi imperiyi ta krayin yaki istorichno vhodili v sferu yiyi kulturnogo i movnogo vplivu ce poznachennya chastini serednogo klasu sho perevazhno zajnyata rozumovoyu praceyu Ogyust Roden Mislitel 1880Geneza ponyattyaTermin pohodit z Polshi yaka buduchi bilsh kulturno rozvinenoyu yevropejskoyu krayinoyu u XVIII XX st bula chastkovo aneksovana Rosijskoyu imperiyeyu i zdijsnila znachnij vpliv na genezu rosijskoyi kulturi ta rosijskogo suspilstva Vpershe v pismovij literaturi ponyattya inteligenciya bulo vikoristane u 1844 roci polskim vchenim publicistom ta politikom Karolem Libeltom Karol Libelt U svoyij praci O milosci Ojczyzny 1844 Pro lyubov Batkivshini Libelt viznachiv status inteligenciyi yak klasu dobre osvichenih lyudej yaki berut na sebe zobov yazannya zabezpechiti moralne liderstvo Ce vcheni vchiteli yuristi inzheneri ta in tobto inteligenciya ce kerivnictvo cherez vishu prosvitu U Rosiyi ce ponyattya v 1845 vpershe vikoristav rosijskij literaturnij kritik ta publicist iz polskimi korinnyami Vissarion Byelinskij 1811 1848 A populyarizuvav ce ponyattya v Rosiyi u 60 h rr HIH st pismennik Petro Boborikin 1836 1921 Vin stverdzhuvav sho stvoriv koncepciyu inteligenciyi yak socialnoyi verstvi Vin takozh vvazhav sho rosijske slovo intelligenciya pohodit vid nim Intelligenz sho oznachaye intelekt rozumovi zdibnosti Vin opisuvav cim viznachennyam suspilnij prosharok lyudej yaki zajnyati v intelektualnih profesiyah Boborikin poshiriv viznachennya inteligenciya na tvorciv kulturi ta ideologiyi do yakih nalezhali takozh hudozhniki yak tvorci visokoyi kulturi Geneza prosharku inteligenciyi v RosiyiU Rosiyi vnaslidok vidsutnosti modernizaciyi socialnih procesiv feodalnogo suspilstva dosit pizno vidnosno do Zahidnoyi i Centralnoyi Yevropi vidbulosya formuvannya tretogo socialnogo stanu miskoyi burzhuaziyi chiyeyu organichnoyu skladovoyu j buli lyudi rozumovoyi praci Do seredini 19 go st u Rosiyi rozumova pracya ce zanyattya golovnim chinom amatorskoyi dvoryanskoyi inteligenciyi ta duhovenstva monashestva chernectva Lish iz drugoyi polovini kincya 19 go st v Rosiyi zavdyaki socialnim chinnikam pomitno zrostaye prosharok riznochinciv z chijogo seredovisha j pochinayut pohoditi vidomi diyachi mistectva kulturi nauki Sho stosuyetsya kulturno idejnih chinnikiv zarodzhennya vlasnoyi samosvidomosti rosijskoyi inteligenciyi to dumka istorikiv podilyayetsya na tri osnovni tochki zoru Persha grupa avtoriv pochinayuchi z M O Berdyayeva ta G P Fedotova vvazhayut za pochatok rozpad yedinoyi derzhavno dvoryanskoyi kulturi ta proniknennya na rosijskij grunt nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi rosijsski gurtki po yiyi vivchennyu 1830 h 1840 h rokiv Druga grupa avtoriv ta in vvazhaye sho rosijsk inteligenciya z yavlyayetsya yak reakciya na institucionalizaciyu doktrini S S Uvarova pravoslav ya samoderzhav ya narodnist yak derzhavnoyi ideologiyi Obidvi grupi shodyatsya na tomu sho narodzhennya rosijskoyi inteligenciyi hronologichno prihoditsya na mikolayivsku epohu Alternativna poziciya virazhena tezoyu pro pochatok dvoryanskoyi inteligenciyi z literatoriv pislyapetrovskoyi epohi seredini 18 st radyanskij literaturoznavec 1930h 40h rokiv Radyanska dobaU SRSR v epohu oficijnogo derzhavnogo socializmu v umovah vidsutnosti ta zakonodavchoyi zaboroni privatnoyi vlasnosti vzagali ta privatnoyi vlasnosti na produkti rozumovoyi praci zokrema na derzhavnomu rivni bulo sankcionovano podilyati suspilstvo na druzhni klasi robitniki i selyani vorozhi klasi burzhuaziya dvoryanstvo ta duhovenstvo ta prosharok inteligenciya Zasnovnik radyanskoyi derzhavi ta yiyi golovnij filosof i ideolog V I Lenin koncentrovano cinichno ale vidverto ta regulyarno viznavav stavlennya kerivnoyi bilshovickoyi partiyi do inteligenciyi lakonichnim rosijskim slovom govno Bilshovicka vlada chiyim gaslom ideyeyu ta doktrinoyu bulo tak zvane bezklasove suspilstvo pislya znishennya v krayini klasiv vlasnikiv dvoryanstva burzhuaziyi ta zamozhnogo selyanstva takozh cilespryamovano znishuvala i zalishki serednogo prosharku V drugij polovini 20 go stolittya v chasi Holodnoyi vijni vijskovogo protistoyannya z Zahodom i intensivnih peregoniv ozbroyen abo tak zvanoyi socialistichnoyi Naukovo tehnichnoyi revolyuciyi NTR gipertrofiyi vazhkoyi promislovosti Vijskovo promislovogo kompleksu VPK i utiskannya nevirobnichoyi sferi suspilnoyi diyalnosti Komunistichna partiya zmushena bula viznati korisnist zalishkiv vitchiznyanogo rozumovogo prosharku Zgidno z ostannimi versiyami oficijnoyi marksistsko leninskoyi sociologichnoyi doktrini naukovim komunizmom socialistichna inteligenciya vidigravala pidleglu rol mizh bilsh revolyucijno progresivnimi ta svidomimi klasami proletariatom ta socialistichnim v dijsnosti radyanska inteligenciya musila grati pidleglo sluzhivu rol pri partnomenklaturi ta podilyalas na zagoni naukovo tehnichna inteligenciya mistecka inteligenciya osvitnya inteligenciya tosho Antiteza inteligent intelektualNa teritoriyi Rosijskoyi imperiyi a potim SRSR a vidtak i na teritoriyi Ukrayini poshirena tochka zoru pro neobhidnist rozriznyati intelektuala j inteligenta vbachayuchi riznicyu u tomu sho intelektual ye pevnoyu miroyu vuzkim specialistom u konkretnij galuzi nauki abo inzheneriyi v toj chas yak inteligent viriznyayetsya shirokoyu erudiciyeyu v literaturi mistectvi nauci i tehnici a takozh odnochasno v duhovnij kulturi ta bazhano ye moralnim avtoritetom U pracyah nobelivskogo nominanta laureata zolotoyi medali Kornellskogo universitetu SShA Vitaliya Tepikina predstavlena najsuchasnisha na sogodnishnij den klasifikacijna sistema inteligenciyi sho dozvolyaye diferenciyuvati yiyi vid grupi intelektualiv za nizkoyu oznak 1 peredovi dlya svogo chasu moralni idei 2 aktivna rozumova robota ta bezperervna samoosvita 3 patriotizm zasnovanij na viri u svij narod i bezzavitnoyi nevicherpnoyi lyubovi do maloyi ta velikoyi Batkivshini 4 tvorcha nevtomnist vsih zagoniv inteligenciyi a chi ne lishe hudozhnoyi yiyi chastini yak bagatma prijnyato vvazhati podvizhnictvo 5 nezalezhnist pragnennya do svobodi zmovirazhennya i nabuttya v nij sebe 6 kritichne stavlennya do chinnoyi vladi zasudzhennya bud yakih proyaviv nespravedlivosti antigumanizmu antidemokratizmu 7 virnist svoyim perekonannyam pidkazanim sovistyu v najvazhchih umovah i navit shilnist do samozrechennya 8 neodnoznachne sprijnyattya dijsnosti sho vede do politichnih kolivan a chasom i proyavu konservatizmu 9 zagostrene pochuttya obrazi v silu nerealizovanosti realnoyi abo uyavnoyi sho inodi prizvodit do granichnoyi zamknutosti inteligenta 10 periodichne nerozuminnya neprijnyattya odin odnogo predstavnikami riznih zagoniv inteligenciyi a takozh odnogo zagonu sho viklikano napadami egoyizmu i impulsivnosti najchastishe harakterno dlya hudozhnoyi inteligenciyi U postindustrialnih suspilstvah v krayinah Zahidnoyi Yevropi Pivnichnoyi Ameriki v Yaponiyi Pivdennij Koreyi i t d ponyattya intelektual vid lat intellegere intellectio intellectivus intellectus vidchuvati piznavati rozuminnya vitlumachennya zmistu umoglyadnij teoretichnij vidchuttya sprijnyattya rozuminnya uyavlennya piznannya maye radshe kulturologichne nizh sociologichne znachennya Cim slovom viznachayut ne stilki lyudej zajnyatih rozumovoyu praceyu u sferi kulturi mistectva ta nauki skilki v znachno bilshij miri tvorchih person shilnih do refleksiyi rozmirkovuvannya Ce v pershu chergu publicisti zhurnalisti pismenniki hudozhniki aktori mistectvoznavci a takozh ucheni pedagogi mediki V miru podalshoyi konvergenciyi ta kulturnogo vzayemoobminu mizh krayinami Zahidnoyi ta Shidnoyi Yevropi vidmirannya rudimentiv radyanskogo bezklasovogo suspilstva j otzhe formuvannya serednogo klasu vidbuvayetsya redukciya ponyattya inteligenciya u jogo rosijskomu shtuchnomu rozuminni ta nablizhennya ponyattya intelektual li do jogo zahidno yevropejskogo tlumachennya CitatiPro inteligenciyu v Rosiyi Genadij Hazanov rosijskij aktor i rezhiser U Rosiyi inteligent ce lyudina u yakogo ne sklalasya dolya Inteligent vinahid suto rosijskij i yaksho v Rosiyi bude rozvivatisya normalnij kapitalizm inteligenciya vzagali vidimre yak klas Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Inteligenciya Inteligentnist Intelektual Organichni intelektuali P yatij stan Ukrayinska inteligenciyaLiteraturaP V Golobuckij Inteligenciya ta intelektuali 20 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 507 ISBN 966 00 0610 1 O C Rublov Inteligenciya 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Bichko A K Bichko I V Fenomen ukrayinskoyi inteligenciyi Sproba ekzistencijnogo doslidzhennya K Drukarnya PZZ 1995 135 s G V Kasyanov Ukrayinska inteligenciya 1920 30 h rokiv socialnij portret ta istorichna dolya K 1992 G V Kasyanov Ukrayinska inteligenciya na rubezhi XIX XX st K 1993 Kasyanov G V Ukrayinska inteligenciya na rubezhi HIH HH stolit socialno politichnij portret Kasyanov G V K Libid 1993 176 s Istoriya inteligenciyi Ukrayinskoyi RSR 1917 1990 rr AN URSR Institut istoriyi Derzhavna istorichna biblioteka URSR ukl L Yu Stupak K B v 1991 535 s Ukrayinska inteligenciya zahidnih oblastej URSR v pershi roki radyanskoyi vladi 1939 1941 rr I Luchakivska Lviv derzh un t im I Franka L 1999 121 c Bibliogr 268 nazv PosilannyaInteligenciya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 546 548 1000 ekz Charlz Rajt Mills List novim livim 1960 25 grudnya 2014 u Wayback Machine Kvame Nkruma Inteligenciya j intelyektuali 1970 24 grudnya 2014 u Wayback Machine Slyusar V H Sovremennaya intelligenciya problemy socialnoj identifikacii sbornik nauchnyh trudov v 3 t otv red I I Osinskij Ulan Ude Izd vo Buryatskogo gosuniversiteta 2012 T 1 S 181 189 Mikita Shapoval Inteligenciya i prolyetariyat 1920 12 grudnya 2013 u Wayback Machine VinoskiPetr Boborykin Russkaya intelligenciya zhurnal Russkaya mysl 12 1904 Petro Boborikin Podgnivshie Vehi Sb statej V zashitu intelligencii Moskva 1909 s 119 138 4 bereznya 2016 u Wayback Machine S V Motin O ponyatii intelligenciya v tvorchestve I S Aksakova i P D Boborykina 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine Izvestiya Penzenskogo gos ped universiteta im V G Belinskogo 27 2012 A Zorin Uvarovskaya triada i samosoznanie russkogo intelligenta 28 travnya 2013 u Wayback Machine ros V I Lenin Polnoe sobranie sochinenij PSS Moskva Izd vo politicheskoj literatury 1978 g T 51 str 48 49 gordon com ua Interv yu Dmitru Gordonu 2016 11 16 u Wayback Machine 10 08 2009