Страйки на Донбасі у 1914 —1917 рр. — ряд страйків, які проводились на території Донбасу робітниками заводів, рудників та інших підприємств проти експлуатації, за підвищення заробітної платні, поліпшення умов праці.
1914 рік
Передумови
У роки Першої світової війни зросли обсяги промислового виробництва, збільшився прибуток підприємців. У той же час ще більш посилилася експлуатація робітників, їх рівень життя суттєво знизився.
Порівняно з мирним часом зарплати у шахтарів і металургів зросли. Однак збільшення номінальної заробітної плати мало що змінило в дійсному положенні робітників. Заробітна плата знижувалася штрафами, видачею робітникам ордерів на отримання товарів за високими цінами з рудничних лавок, збільшенням плати за житло. Разом з тим значно збільшувалася тривалість робочого дня. 12-13-14-годинний робочий день став явищем звичайним як на заводах, так і на рудниках, хоча найбільша тривалість робочого дня в промисловості, законом від 2 червня 1897 була встановлена в 11,5 годин. З введенням понаднормових робіт на багатьох підприємствах робочий день доходив до 18-20 годин.
Під час війни ще більше погіршилися житлово-санітарні умови, оскільки число робочих значно збільшилося, а нових поселень в цей період заводчики і шахтовласники не будували, якщо не вважати дерев'яних бараків-казарм, побудованих для військовополонених. Зросла квартирна плата, що особливо відбивалося на погіршенні побутових умов робітників металургійних заводів, які знімали квартири у приватних домовласників. Важкі житлові умови викликали велику смертність, особливо серед дітей. Із загального числа дітей у віці від 1 до 7 років зазвичай помирало 55 %.
У надзвичайно важких умовах, піддаючись постійним переслідуванням з боку царської влади, працівники боролися проти погіршення умов проживання та роботи висуваючи крім економічних вимог і політичні. Антивоєнні страйки на Донбасі почалися в перші ж дні мобілізації.
Страйк в Олександрівську
19 липня 1914 року почали страйкувати шахтарі в Олександрівську (нині — Шахти). Керували страйком X. П. Чернокозов та І. Л. Шведов.
Сутички в Луганську
Відбувалися хвилювання серед мобілізованих. У Луганську внаслідок зіткнення новобранців із загонами кінної поліції троє страйкарів було вбито, шестеро поранено.
Влада заарештувала близько 100 осіб, 85 віддано під суд. Кілька людей згодом було розстріляно, 37 посаджено у в'язницю.
Сутички на станції Криндачівка
На станції Криндачівка 400 мобілізованих шахтарів вступили в зіткнення з поліцією.
Розстріл мобілізованих на
Докладніше:
19 липня (за іншими даними — 20) мобілізовані металісти з Макіївки на станції (нині — ) відмовились сідати у вагони. Розпочався стихійний мітинг. Керував мітингом робітник шахти «Софія» Костянтин Єфремов. Паралельно група мобілізованих на чолі із Михайлом Васютиним викрали паровоз та відігнала його за станцію. Поліція викликала сотню козаків. Несанкціонований мітинг було розігнано. вбито 13 (у тому числі Костянтин Єфремов) і поранено 17 осіб.
1915 рік
Військово-промислові комітети
Восени 1915 року на Донбасі були створені військово-промислові комітети з дозволу уряду. За сприяння цих комітетів промисловці хотіли отримати якомога більше прибутків, підвищити продуктивність праці на військових заводах, посилити свій вплив на державні справи, а також загальмувати страйковий рух. Під час виборів у ВПК більшовики пропонували бойкотувати вибори, а меншовики навпаки підтримували вибори та участь в цій організації робітників. У Макіївці, Луганську, Горлівці промислові комітети не були створені через бойкот виборів робітниками.
У грудні 1916 року в Донбас прибув меншовик - представник Центрального промислового комітету Абросимов з метою домовитися про спільну роботу робочих комітетів. Але його приїзд виявився безрезультатним. Юзівка, Лозова-Павлівка, Петровські заводи, Краматорськ, Бахмут не мали робочих комітетів.
Профспілки
У роки війни діяли профспілки — робітників друкарської справи в Бахмуті, союзу прикажчиків в Маріуполі, союзи металістів в Суліні і на заводі Гартмана в Луганську. Згодом — у червні 1915 року-листопаді 1916 — дві останні профспілки були закриті.
Споживчі комітети
Перед війною на Донбасі були створені споживчі комітети. У Донбасі їх було небагато: в Єнакієвому, Дружківці, Суліні, Макіївці. Ці організації найчастіше виникали з ініціативи підприємців і користувалися невтішною репутацією у робітників. У роки війни дещо посилився кооперативний рух, зростала кількість членів наявних кооперативів. У Макіївці 1915 року, в кооперативі було 711 членів, а 1916 року — уже 2 893 членів. 22 травня на Прохоровському руднику в приміщенні споживчого товариства цих копалень був скликаний з'їзд споживчих товариств Донбасу. У ньому брали участь представники 15 споживчих товариств. Представниками від робітників були, по донесенню охранки (царська секретна служба), «переважно більшовики». З'їзд прийняв статут, розроблений Московським союзом споживчих товариств.
У 1915 році в Донбасі відбулося 62 страйки з 45 979 учасниками. З них 48 % припадає на шахтарів (30 824 учасника) та 14 % -на металістів (15 155 учасників). Порівняно з іншими промисловими районами — Петербурзьким, Московським — розмах страйкової боротьби в Донбасі під час війни був нижче.
За страйковою активністю, на першому місці стояли Юзівсько-Макіївський (21 страйк з 18 973 учасниками) і Горлівсько-Костянтинівський (18 страйків з 10 170 учасниками) райони. У Алмазно-Мар'їнському, Чістяково-Звірівському, Олександрівсько-Грушівському районах, на Приазовських заводах число страйкарів за 1915 рік не перевищувало 4 000-4 500 чоловік у кожному.
Страйк шахтарів у березні-квітні 1915 року
Значною подією 1915 року був березнево-квітневий страйк шахтарів.
Безпосереднім приводом до нього, послужило повідомлення харківської ліберальної газети «Южный край» про виступ міністра торгівлі і промисловості на нараді членів Державної ради в березні 1915, де він відкрито заявив, що зарплата, одержувана шахтарів знаходиться на низькому рівні і не відповідає прискореному зростанню цін.
29-31 березня в , , почалися страйки шахтарів, що тривали до 2-4 квітня. 30 березня — 4 квітня страйк охопив 4 300 шахтарів та . У Горлівському підрайоні страйкувало 4 910 людей, в Мар'їнському — 3 650. Страйкували гірники Петро-Мар'їнського і Варваропольских об'єднаних копалень, Голубовської копальні, копалень товариства «Коренєва і Шепілова». В Макіївському підрайоні було охоплено сім підприємств. Страйкували шахтарі Франко-російського товариства, Берестово-Кринських кам'яновугільних копалень (2 500 чоловік), Катеринославського гірничопромислового товариства (2 200 чоловік), Прохорівської і Риковської копалень, шахти «Софія-Похила». Загальне число страйкарів у Макіївському підрайоні становило 6 640 чоловік. До 5 квітня страйк загалом закінчився.
Страйкарі висунули вимоги підвищення заробітної плати на 20-30 %, а на деяких шахтах — до 50 %, скасування штрафів за невихід на роботу, своєчасного випуску працівників з шахт після закінчення роботи та інші, що стосуються поліпшення умов праці шахтарів.
У квітні 1915 року до страйкарів приїхав товариш міністра промисловості Дмитро Коновалов, який обстежував становище шахтарів. В записці до міністра писав, що страйк носить економічний характер і політичної агітації не спостерігається.
Проте міністр торгівлі і промисловості - князь не вірив висновкам власного помічника. 28 травня 1915 року в листі міністру внутрішніх справ він писав: «… останнім часом на деяких заводах і копальнях виникають страйки за умов, що дають привід припускати, що тут діють не одні лише економічні причини, але є і агітація політичного характеру».
Страйк підприємств (15-28 квітня 1915)
З 15 по 28 квітня тривав страйк 3 370 металістів Макіївського сталеливарного заводу товариства «Уніон». Робітники вимагали збільшення заробітної плати на 25 %, оплати святкових днів у збільшеному в 1,5 рази розмірі. Вони наполегливо домагалися задоволення своїх вимог. Страйк охопив й інші підприємства . 20 квітня до страйкарів Уніону приєдналися робітники шахт «Італія», «Калинове» і «Амур» (760 чоловік), не припиняючи роботи, пред'являли вимоги до адміністрації робітники Луганського заводу Гартмана і шахтарі .
До Макіївки було стягнуто поліційні сили всього . 26 квітня 46 учасників страйку були заарештовані і відправлені на фронт. Страйк був розігнаний.
Страйк гірників Парамоновської копальні 2-4 травня 1915 р.
2-4 травня страйкувало 3 100 гірників Парамоновського рудника (Таганрог), які вимагали збільшення заробітної плати на 30 %. Боротьба за підвищення заробітної плати була основним мотивом економічних страйків у Донбасі. У травні 1915 року безлад і голод вельми чутливо позначалися на гірничопромисловому районі.
Страйк на
Організованіше інших пройшов двотижневий страйк 3 тис. робочих Сулинського заводу, який очолювався профспілкою металістів. Вранці 20 травня в правлінні спілки з'явилися страйкарі-робочі мартенівського, прокатного, а потім і інших цехів, всього 3 465 чоловік. До б години вечора страйкували всі цехи, крім доменного. Правління спілки намітило вимоги до адміністрації: підвищення заробітної плати всім робітникам від 45 до 80 %, ввічливе поводження адміністрації з робітниками і звільнення ненависних інженерів, які знущались над робітниками. Після неодноразових переговорів правління союзу з адміністрацією заводу остання погодилася підвищити заробітну плату на 10 %. Але робітники продовжували страйкувати.
До страйку приєдналися доменники. Підприємці вирішили зірвати страйк за допомогою штрейкбрехерів і репресій. У Сулин спеціально прибув член Державної думи меншовик-оборонець Туляков, який погрожував робітникам у разі невиходу на роботу, відправленням на фронт.
Страйк шахтарів 22-26 травня 1915
22-26 травня страйкували 900 шахтарів , які пред'явили економічні вимоги. Страйк закінчилася збільшенням заробітної плати на 10 копійок в день.
Всього на донецьких підприємствах, що входили до Області Війська Донського, в травні страйкувало 7 240 металістів і близько 4 тис. шахтарів. У другій половині 1915 окремі страйки металістів і шахтарів виникали на підприємствах різних районів Донбасу — Горлівсько-Костянтинівського, Лисичанського, на заводах Маріуполя.
1916 рік
1916 року на Донбасі з новою силою розгорнувся страйковий рух. У квітні почалася політичний страйк шахтарів Горлівсько-Щербинівського района. 14-18 квітня в Алмазному підрайоні почали страйкувати робітники Брянського, Орловського, Каменського, Орлово-Оленівського, Ірмінського та Селезнівського рудників — всього близько 20 тис. осіб. Але страйк не став загальним: в боротьбу не були втягнуті металісти Донецько-Юр'ївського і Кадієвського заводів. До того ж страйк носив суто економічний характер.
В цей же час на робочих зборах Горлівсько-Щербинівського району приймалися рішення про організацію страйку. 15 квітня в балці близько Фурсівської шахти було проведено нараду представників великих шахт і рудників, на якому було прийнято рішення оголосити загальний страйк і виробити вимоги до шахтовласників. На другій нараді уповноважених шахт і копалень 21 квітня був обраний страйковий комітет у складі С. Лапіна, І. Циганкова, І. Юрченко, М. Голдобіна і П. Моїсеєнко. Кількома днями пізніше була створена рада по керівництву страйком з 36 представників страйкуючих підприємств.
Страйк почався 15 квітня а 23 квітня припинили роботу всі шахти зазначеного району, в страйку брали участь 15 000 чоловік. 18-19 квітня у Юзівсько-Макіївському районі почали страйкувати 1 237 робочих рудника Бунге, близько 1 000 гірників Рутченківських копалень. 26 квітня до страйку приєдналися металісти Петровського заводу. Страйк був підтриманий 3 тис. шахтарів селянських шахт, Рутченково-Чулковських копалень, робітниками Брянського заводу.
Шахтарі та металісти вимагали збільшення заробітної плати на 50 %, скасування штрафів, поліпшення медичної допомоги, ввічливого поводження тощо — загалом 20 вимог. Шахтовласники відмовилися вести переговори зі страйковим комітетом і разом з поліцією готували криваву розправу над робітниками. До Горлівки приїхав єкатеринославівський губернатор Колобов, за вказівкою якого в місто були стягнуті військові підкріплення. У районі було сконцентровано близько тисячі солдатів, козаків і озброєної поліції. Щоб зломити опір страйкарів, адміністрація рудників припинила відпуск працівникам продуктів в кредит. Становище ставало надзвичайно напруженим. Серед робітників сусідніх міст і районів Донбасу проходили збори продуктів на користь страйкуючих гірників.
За наполяганням робітників страйковий комітет надіслав телеграми міністерству торгівлі і промисловості і до Державної думи з вимогою розібратися на місці в справедливості вимог робітників. Тоді місцева влада в ніч з 28 на 29 квітня заарештувала 11 членів страйкового комітету, що підписали телеграму, в тому числі члена комітету М. М. Голдобіна, що мав велику популярність і авторитет серед робітників.
Відповідна телеграма міністра торгівлі і промисловості була адресована не страйковому комітету, а окружному гірському інженеру Бєлову. У телеграмі говорилося:
За наказом міністра оголосіть робочим, що надіслали телеграму на ім'я міністра, що претензії їх з приводу заробітної плати підлягають детальному розгляду органів місцевого гірничого управління. |
30 квітня на мітинг до робочих з'явилися представники адміністрації і поліційної влади. Інженер Бєлов зачитав міністерську телеграму. На 2 травня страйковим комітетом готувався загальнорайонний мітинг. Місцева влада, яка знала про це, підтягувала збройні сили для розправи зі страйкуючими робітниками.
На знак солідарності з робітниками Горлівсько-Щербіновського району з 15 квітня по 15-17 травня страйкували (від 2 до 15 днів) багато гірничих підприємств Юзівсько-Макіївського району. Шахтарі вимагали збільшення зарплати на 50 %, поліпшення житлових умов, ввічливого поводження адміністрації.
Загальне число страйкарів в квітнево-травневому страйку Горлівсько-Щербинівського району становило близько 25,5 тис. чоловік. Разом зі страйками солідарності Юзівської-Макіївського району, число учасників цього виступу шахтарів досягло 35-36 тис. чоловік.
Серед робітників меншовики переважали в Макіївці, Дружківці, Юзівці, Єнакієвому, Костянтинівці, Луганську, Маріуполі, Краматорську, в Горлівсько-Щербинівському районі переважали більшовики.
Страйкова хвиля, піднята Горлівсько-Щербинівським страйком, тривала на Донбасі протягом усього травня. Страйкували робітники Краматорського заводу, Парамоновських рудників, Нікополь-Маріупольського, Луганського, Донецько-Юр'ївського заводів, Ерастівських рудників, копалень «Любимов, Солье і К0», Красильщикова і Шаріпова, Філімонівський рудник Іщенко.
Влітку 1916 р. на Вознесенському руднику Макіївський комітет обладнав підпільну друкарню і випустив гектографовані листівки тиражем 200 примірників у вигляді маленької газети під назвою «Правда труда». З метою конспірації на ній була позначка: «Видання Донецького колективу РСДРП».
Влітку 1916 року страйки були переважно економічні. Найбільше число страйкарів в літні місяці було в Луганську (близько 11 тис. осіб) і в Горлівсько-Костянтинівському районі (7 718 осіб).
Луганський страйк
Підготовка так званого Луганського страйку тривала з квітня 1916 року. Страйкомом керував голова профспілки заводу Гартмана Т. Ф. Руденко.
26 травня 3 тисячі працівників заводу Гартмана припинили роботу. До 5 липня число страйкарів на заводі Гартмана зросло до 5 300 осіб. До них приєдналися до 5 тис. осіб з патронного заводу. Головна вимога — збільшення зарплати на 40-60 %. У наступні дні до страйку приєдналися робітники суконної фабрики і залізничних майстерень Луганська, число страйкарів досягло 11 тис. Однак отримати підтримку від Краматорського металургійного заводу страйкарям не вдалося.
До 22 липня страйк припинився шляхом невеликих поступок, арешту керівників страйку та локауту.
Страйк на Петровському заводі
Страйк на Петровському заводі розпочався 18 серпня, а 25 серпня охопив увесь Петрівський завод. Кількість страйкарів досягла 6-8 тисяч. Було обрано страйковий комітет, який очолили Д. Татаренко, К. Логвиненко, М. Мальванов, П. Турутін. На початку страйку завод відвідав військовий міністр Шувалов. У своїй промові перед робітниками Шувалов безуспішно намагався переконати робітників у марності страйку. Свою промову він закінчив запрошенням заспівати «Боже, царя храни», на що робітники відповіли криками «Геть царя!» і співом «Варшав'янки». Адміністрація пішла на окремі поступки, але робітники наполягали прийняти всі вимоги. 30 серпня повітовий військовий начальник оголосив, що всі військовозобов'язані, які не приступили до робіт, будуть негайно розраховані заводом і підлягають мобілізації в армію. 1 вересня страйк припинився.
Страйки в інших частинах Донбасу
Страйковий рух в Донбасі не припинявся до кінця року, але він було менш жвавим, ніж у квітні-травні, і носив переважно економічний характер.
У 1916 році в Донбасі було 96 страйків. У них брало участь 111 205 страйкарів. Найбільшою страйковою активністю вирізнялися шахтарі — 83 страйки з 82 744 учасниками. Металісти по числу страйкарів (28 461 чоловік) були другими.
У наступні місяці усюди відзначався спад страйкового руху, крім жовтня, коли в країні число страйкарів досягло 187 475 осіб, на Донбасі — 1 095 чоловік.
Районами найвищого піднесення страйкового руху 1916 року були: Горлівсько-Костянтинівський (35 948 страйкарів), Юзівсько-Макіївський (19 463 страйкарів) та Алмазно-Мар'їнський (22 200 страйкарів). У Чістяково-Звірівському районі сталося 17 страйків з 7 381 учасником. Майже за повної відсутності у шахтарів Боково-Хрустальська, Должанська, Штеровська рудників робочих організацій, тут 1916 року розгорнулися наступальні економічні страйки.
1917 рік
1917 рік приніс нове загострення суперечок у країні. У січні-лютому на Донбасі страйками було охоплено 15 підприємств. З 10 530 страйкарів 9 101 були металісти Макіївки та Петровських заводів. Становище змогло стабілізуватися тільки після Лютневого повстання і приходу до влади Тимчасового уряду.
Примітки
- Сборник документов и материалов. Киев, 1966, стр. 12—15.
- См. А. К. Котик. Рабочее движение на Украине в годы первой мировой войны и Февральской революции, стр. 69.
- См. там же, стр. 70.
- http://mayak-makeevki.in.ua/haplanov-1690-1917/398-pervaya-mirovaya10.html
- См. А. Б. Беркевич Крестьянство и всеобщая мобилизация в июле 1914 года. // Исторические записки, т. 23, 1947, С. 24.; Історія міст і сіл УРСР. Донецька область. — http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/makiivka.html?start=3; http://mayak-makeevki.in.ua/haplanov-1690-1917/398-pervaya-mirovaya10.html
- Кирьянов Ю. И., Рабочие Юга России. 1914 — февраль 1917 г., М., 1971, с. 258—62.; Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973—1982.
Джерела
- И. Т. Щербина. Рабочий класс Украины и его революционная борьба в 1914—1917 гг. Киев, 1963.
- Ю. И. Кирьянов. Рабочие юга России. 1914 — февраль 1917 г.
- А. Б. Беркевич. Крестьянство и всеобщая мобилизация в июле 1914 года. — «Исторические записки», т. 23, 1947
- Модестов В. В. Рабочие Донбасса в трех русских революциях М.: Мысль, 1974. — 268 с.
- «Рабочее движение на Украине в период первой мировой империалистической войны (июль 1914 г. — февраль 1917 г.)». Сборник документов и материалов. Киев, 1966, стр.
- А. К. Котик. Рабочее движение на Украине в годы первой мировой войны и Февральской революции.
- Р. Я. Терехов. Так начиналась борьба (Из воспоминаний). Сталино, 1957.
- «Рассказы о великих днях». Донецк, 1957.
- А. Батов. В Донбассовском подполье. — «Летопись револю дни», 1930, № 1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strajki na Donbasi u 1914 1917 rr ryad strajkiv yaki provodilis na teritoriyi Donbasu robitnikami zavodiv rudnikiv ta inshih pidpriyemstv proti ekspluataciyi za pidvishennya zarobitnoyi platni polipshennya umov praci Dobuvannya vugillya na Bresto Bogoduhivskomu rudniku 1900 rik1914 rikPeredumovi U roki Pershoyi svitovoyi vijni zrosli obsyagi promislovogo virobnictva zbilshivsya pributok pidpriyemciv U toj zhe chas she bilsh posililasya ekspluataciya robitnikiv yih riven zhittya suttyevo znizivsya Porivnyano z mirnim chasom zarplati u shahtariv i metalurgiv zrosli Odnak zbilshennya nominalnoyi zarobitnoyi plati malo sho zminilo v dijsnomu polozhenni robitnikiv Zarobitna plata znizhuvalasya shtrafami vidacheyu robitnikam orderiv na otrimannya tovariv za visokimi cinami z rudnichnih lavok zbilshennyam plati za zhitlo Razom z tim znachno zbilshuvalasya trivalist robochogo dnya 12 13 14 godinnij robochij den stav yavishem zvichajnim yak na zavodah tak i na rudnikah hocha najbilsha trivalist robochogo dnya v promislovosti zakonom vid 2 chervnya 1897 bula vstanovlena v 11 5 godin Z vvedennyam ponadnormovih robit na bagatoh pidpriyemstvah robochij den dohodiv do 18 20 godin Zhitlo robochih Gorlivka pochatok 20 st Pid chas vijni she bilshe pogirshilisya zhitlovo sanitarni umovi oskilki chislo robochih znachno zbilshilosya a novih poselen v cej period zavodchiki i shahtovlasniki ne buduvali yaksho ne vvazhati derev yanih barakiv kazarm pobudovanih dlya vijskovopolonenih Zrosla kvartirna plata sho osoblivo vidbivalosya na pogirshenni pobutovih umov robitnikiv metalurgijnih zavodiv yaki znimali kvartiri u privatnih domovlasnikiv Vazhki zhitlovi umovi viklikali veliku smertnist osoblivo sered ditej Iz zagalnogo chisla ditej u vici vid 1 do 7 rokiv zazvichaj pomiralo 55 U nadzvichajno vazhkih umovah piddayuchis postijnim peresliduvannyam z boku carskoyi vladi pracivniki borolisya proti pogirshennya umov prozhivannya ta roboti visuvayuchi krim ekonomichnih vimog i politichni Antivoyenni strajki na Donbasi pochalisya v pershi zh dni mobilizaciyi Strajk v Oleksandrivsku 19 lipnya 1914 roku pochali strajkuvati shahtari v Oleksandrivsku nini Shahti Keruvali strajkom X P Chernokozov ta I L Shvedov Sutichki v Lugansku Vidbuvalisya hvilyuvannya sered mobilizovanih U Lugansku vnaslidok zitknennya novobranciv iz zagonami kinnoyi policiyi troye strajkariv bulo vbito shestero poraneno Vlada zaareshtuvala blizko 100 osib 85 viddano pid sud Kilka lyudej zgodom bulo rozstrilyano 37 posadzheno u v yaznicyu Sutichki na stanciyi Krindachivka Na stanciyi Krindachivka 400 mobilizovanih shahtariv vstupili v zitknennya z policiyeyu Rozstril mobilizovanih na Dokladnishe 19 lipnya za inshimi danimi 20 mobilizovani metalisti z Makiyivki na stanciyi nini vidmovilis sidati u vagoni Rozpochavsya stihijnij miting Keruvav mitingom robitnik shahti Sofiya Kostyantin Yefremov Paralelno grupa mobilizovanih na choli iz Mihajlom Vasyutinim vikrali parovoz ta vidignala jogo za stanciyu Policiya viklikala sotnyu kozakiv Nesankcionovanij miting bulo rozignano vbito 13 u tomu chisli Kostyantin Yefremov i poraneno 17 osib 1915 rikVijskovo promislovi komiteti Voseni 1915 roku na Donbasi buli stvoreni vijskovo promislovi komiteti z dozvolu uryadu Za spriyannya cih komitetiv promislovci hotili otrimati yakomoga bilshe pributkiv pidvishiti produktivnist praci na vijskovih zavodah posiliti svij vpliv na derzhavni spravi a takozh zagalmuvati strajkovij ruh Pid chas viboriv u VPK bilshoviki proponuvali bojkotuvati vibori a menshoviki navpaki pidtrimuvali vibori ta uchast v cij organizaciyi robitnikiv U Makiyivci Lugansku Gorlivci promislovi komiteti ne buli stvoreni cherez bojkot viboriv robitnikami U grudni 1916 roku v Donbas pribuv menshovik predstavnik Centralnogo promislovogo komitetu Abrosimov z metoyu domovitisya pro spilnu robotu robochih komitetiv Ale jogo priyizd viyavivsya bezrezultatnim Yuzivka Lozova Pavlivka Petrovski zavodi Kramatorsk Bahmut ne mali robochih komitetiv Profspilki U roki vijni diyali profspilki robitnikiv drukarskoyi spravi v Bahmuti soyuzu prikazhchikiv v Mariupoli soyuzi metalistiv v Sulini i na zavodi Gartmana v Lugansku Zgodom u chervni 1915 roku listopadi 1916 dvi ostanni profspilki buli zakriti Spozhivchi komiteti Pered vijnoyu na Donbasi buli stvoreni spozhivchi komiteti U Donbasi yih bulo nebagato v Yenakiyevomu Druzhkivci Sulini Makiyivci Ci organizaciyi najchastishe vinikali z iniciativi pidpriyemciv i koristuvalisya nevtishnoyu reputaciyeyu u robitnikiv U roki vijni desho posilivsya kooperativnij ruh zrostala kilkist chleniv nayavnih kooperativiv U Makiyivci 1915 roku v kooperativi bulo 711 chleniv a 1916 roku uzhe 2 893 chleniv 22 travnya na Prohorovskomu rudniku v primishenni spozhivchogo tovaristva cih kopalen buv sklikanij z yizd spozhivchih tovaristv Donbasu U nomu brali uchast predstavniki 15 spozhivchih tovaristv Predstavnikami vid robitnikiv buli po donesennyu ohranki carska sekretna sluzhba perevazhno bilshoviki Z yizd prijnyav statut rozroblenij Moskovskim soyuzom spozhivchih tovaristv U 1915 roci v Donbasi vidbulosya 62 strajki z 45 979 uchasnikami Z nih 48 pripadaye na shahtariv 30 824 uchasnika ta 14 na metalistiv 15 155 uchasnikiv Porivnyano z inshimi promislovimi rajonami Peterburzkim Moskovskim rozmah strajkovoyi borotbi v Donbasi pid chas vijni buv nizhche Za strajkovoyu aktivnistyu na pershomu misci stoyali Yuzivsko Makiyivskij 21 strajk z 18 973 uchasnikami i Gorlivsko Kostyantinivskij 18 strajkiv z 10 170 uchasnikami rajoni U Almazno Mar yinskomu Chistyakovo Zvirivskomu Oleksandrivsko Grushivskomu rajonah na Priazovskih zavodah chislo strajkariv za 1915 rik ne perevishuvalo 4 000 4 500 cholovik u kozhnomu Strajk shahtariv u berezni kvitni 1915 roku Znachnoyu podiyeyu 1915 roku buv bereznevo kvitnevij strajk shahtariv Bezposerednim privodom do nogo posluzhilo povidomlennya harkivskoyi liberalnoyi gazeti Yuzhnyj kraj pro vistup ministra torgivli i promislovosti na naradi chleniv Derzhavnoyi radi v berezni 1915 de vin vidkrito zayaviv sho zarplata oderzhuvana shahtariv znahoditsya na nizkomu rivni i ne vidpovidaye priskorenomu zrostannyu cin 29 31 bereznya v pochalisya strajki shahtariv sho trivali do 2 4 kvitnya 30 bereznya 4 kvitnya strajk ohopiv 4 300 shahtariv ta U Gorlivskomu pidrajoni strajkuvalo 4 910 lyudej v Mar yinskomu 3 650 Strajkuvali girniki Petro Mar yinskogo i Varvaropolskih ob yednanih kopalen Golubovskoyi kopalni kopalen tovaristva Korenyeva i Shepilova V Makiyivskomu pidrajoni bulo ohopleno sim pidpriyemstv Strajkuvali shahtari Franko rosijskogo tovaristva Berestovo Krinskih kam yanovugilnih kopalen 2 500 cholovik Katerinoslavskogo girnichopromislovogo tovaristva 2 200 cholovik Prohorivskoyi i Rikovskoyi kopalen shahti Sofiya Pohila Zagalne chislo strajkariv u Makiyivskomu pidrajoni stanovilo 6 640 cholovik Do 5 kvitnya strajk zagalom zakinchivsya Strajkari visunuli vimogi pidvishennya zarobitnoyi plati na 20 30 a na deyakih shahtah do 50 skasuvannya shtrafiv za nevihid na robotu svoyechasnogo vipusku pracivnikiv z shaht pislya zakinchennya roboti ta inshi sho stosuyutsya polipshennya umov praci shahtariv U kvitni 1915 roku do strajkariv priyihav tovarish ministra promislovosti Dmitro Konovalov yakij obstezhuvav stanovishe shahtariv V zapisci do ministra pisav sho strajk nosit ekonomichnij harakter i politichnoyi agitaciyi ne sposterigayetsya Prote ministr torgivli i promislovosti knyaz ne viriv visnovkam vlasnogo pomichnika 28 travnya 1915 roku v listi ministru vnutrishnih sprav vin pisav ostannim chasom na deyakih zavodah i kopalnyah vinikayut strajki za umov sho dayut privid pripuskati sho tut diyut ne odni lishe ekonomichni prichini ale ye i agitaciya politichnogo harakteru Strajk pidpriyemstv 15 28 kvitnya 1915 Z 15 po 28 kvitnya trivav strajk 3 370 metalistiv Makiyivskogo stalelivarnogo zavodu tovaristva Union Robitniki vimagali zbilshennya zarobitnoyi plati na 25 oplati svyatkovih dniv u zbilshenomu v 1 5 razi rozmiri Voni napoleglivo domagalisya zadovolennya svoyih vimog Strajk ohopiv j inshi pidpriyemstva 20 kvitnya do strajkariv Unionu priyednalisya robitniki shaht Italiya Kalinove i Amur 760 cholovik ne pripinyayuchi roboti pred yavlyali vimogi do administraciyi robitniki Luganskogo zavodu Gartmana i shahtari Do Makiyivki bulo styagnuto policijni sili vsogo 26 kvitnya 46 uchasnikiv strajku buli zaareshtovani i vidpravleni na front Strajk buv rozignanij Strajk girnikiv Paramonovskoyi kopalni 2 4 travnya 1915 r 2 4 travnya strajkuvalo 3 100 girnikiv Paramonovskogo rudnika Taganrog yaki vimagali zbilshennya zarobitnoyi plati na 30 Borotba za pidvishennya zarobitnoyi plati bula osnovnim motivom ekonomichnih strajkiv u Donbasi U travni 1915 roku bezlad i golod velmi chutlivo poznachalisya na girnichopromislovomu rajoni Strajk na Organizovanishe inshih projshov dvotizhnevij strajk 3 tis robochih Sulinskogo zavodu yakij ocholyuvavsya profspilkoyu metalistiv Vranci 20 travnya v pravlinni spilki z yavilisya strajkari robochi martenivskogo prokatnogo a potim i inshih cehiv vsogo 3 465 cholovik Do b godini vechora strajkuvali vsi cehi krim domennogo Pravlinnya spilki namitilo vimogi do administraciyi pidvishennya zarobitnoyi plati vsim robitnikam vid 45 do 80 vvichlive povodzhennya administraciyi z robitnikami i zvilnennya nenavisnih inzheneriv yaki znushalis nad robitnikami Pislya neodnorazovih peregovoriv pravlinnya soyuzu z administraciyeyu zavodu ostannya pogodilasya pidvishiti zarobitnu platu na 10 Ale robitniki prodovzhuvali strajkuvati Do strajku priyednalisya domenniki Pidpriyemci virishili zirvati strajk za dopomogoyu shtrejkbreheriv i represij U Sulin specialno pribuv chlen Derzhavnoyi dumi menshovik oboronec Tulyakov yakij pogrozhuvav robitnikam u razi nevihodu na robotu vidpravlennyam na front Strajk shahtariv 22 26 travnya 1915 22 26 travnya strajkuvali 900 shahtariv yaki pred yavili ekonomichni vimogi Strajk zakinchilasya zbilshennyam zarobitnoyi plati na 10 kopijok v den Vsogo na doneckih pidpriyemstvah sho vhodili do Oblasti Vijska Donskogo v travni strajkuvalo 7 240 metalistiv i blizko 4 tis shahtariv U drugij polovini 1915 okremi strajki metalistiv i shahtariv vinikali na pidpriyemstvah riznih rajoniv Donbasu Gorlivsko Kostyantinivskogo Lisichanskogo na zavodah Mariupolya 1916 rikGorlivsko Sherbinivskij strajk 1916 roku na Donbasi z novoyu siloyu rozgornuvsya strajkovij ruh U kvitni pochalasya politichnij strajk shahtariv Gorlivsko Sherbinivskogo rajona 14 18 kvitnya v Almaznomu pidrajoni pochali strajkuvati robitniki Bryanskogo Orlovskogo Kamenskogo Orlovo Olenivskogo Irminskogo ta Seleznivskogo rudnikiv vsogo blizko 20 tis osib Ale strajk ne stav zagalnim v borotbu ne buli vtyagnuti metalisti Donecko Yur yivskogo i Kadiyevskogo zavodiv Do togo zh strajk nosiv suto ekonomichnij harakter V cej zhe chas na robochih zborah Gorlivsko Sherbinivskogo rajonu prijmalisya rishennya pro organizaciyu strajku 15 kvitnya v balci blizko Fursivskoyi shahti bulo provedeno naradu predstavnikiv velikih shaht i rudnikiv na yakomu bulo prijnyato rishennya ogolositi zagalnij strajk i virobiti vimogi do shahtovlasnikiv Na drugij naradi upovnovazhenih shaht i kopalen 21 kvitnya buv obranij strajkovij komitet u skladi S Lapina I Cigankova I Yurchenko M Goldobina i P Moyiseyenko Kilkoma dnyami piznishe bula stvorena rada po kerivnictvu strajkom z 36 predstavnikiv strajkuyuchih pidpriyemstv Strajk pochavsya 15 kvitnya a 23 kvitnya pripinili robotu vsi shahti zaznachenogo rajonu v strajku brali uchast 15 000 cholovik 18 19 kvitnya u Yuzivsko Makiyivskomu rajoni pochali strajkuvati 1 237 robochih rudnika Bunge blizko 1 000 girnikiv Rutchenkivskih kopalen 26 kvitnya do strajku priyednalisya metalisti Petrovskogo zavodu Strajk buv pidtrimanij 3 tis shahtariv selyanskih shaht Rutchenkovo Chulkovskih kopalen robitnikami Bryanskogo zavodu Shahtari ta metalisti vimagali zbilshennya zarobitnoyi plati na 50 skasuvannya shtrafiv polipshennya medichnoyi dopomogi vvichlivogo povodzhennya tosho zagalom 20 vimog Shahtovlasniki vidmovilisya vesti peregovori zi strajkovim komitetom i razom z policiyeyu gotuvali krivavu rozpravu nad robitnikami Do Gorlivki priyihav yekaterinoslavivskij gubernator Kolobov za vkazivkoyu yakogo v misto buli styagnuti vijskovi pidkriplennya U rajoni bulo skoncentrovano blizko tisyachi soldativ kozakiv i ozbroyenoyi policiyi Shob zlomiti opir strajkariv administraciya rudnikiv pripinila vidpusk pracivnikam produktiv v kredit Stanovishe stavalo nadzvichajno napruzhenim Sered robitnikiv susidnih mist i rajoniv Donbasu prohodili zbori produktiv na korist strajkuyuchih girnikiv Za napolyagannyam robitnikiv strajkovij komitet nadislav telegrami ministerstvu torgivli i promislovosti i do Derzhavnoyi dumi z vimogoyu rozibratisya na misci v spravedlivosti vimog robitnikiv Todi misceva vlada v nich z 28 na 29 kvitnya zaareshtuvala 11 chleniv strajkovogo komitetu sho pidpisali telegramu v tomu chisli chlena komitetu M M Goldobina sho mav veliku populyarnist i avtoritet sered robitnikiv Vidpovidna telegrama ministra torgivli i promislovosti bula adresovana ne strajkovomu komitetu a okruzhnomu girskomu inzheneru Byelovu U telegrami govorilosya Za nakazom ministra ogolosit robochim sho nadislali telegramu na im ya ministra sho pretenziyi yih z privodu zarobitnoyi plati pidlyagayut detalnomu rozglyadu organiv miscevogo girnichogo upravlinnya 30 kvitnya na miting do robochih z yavilisya predstavniki administraciyi i policijnoyi vladi Inzhener Byelov zachitav ministersku telegramu Na 2 travnya strajkovim komitetom gotuvavsya zagalnorajonnij miting Misceva vlada yaka znala pro ce pidtyaguvala zbrojni sili dlya rozpravi zi strajkuyuchimi robitnikami Na znak solidarnosti z robitnikami Gorlivsko Sherbinovskogo rajonu z 15 kvitnya po 15 17 travnya strajkuvali vid 2 do 15 dniv bagato girnichih pidpriyemstv Yuzivsko Makiyivskogo rajonu Shahtari vimagali zbilshennya zarplati na 50 polipshennya zhitlovih umov vvichlivogo povodzhennya administraciyi Zagalne chislo strajkariv v kvitnevo travnevomu strajku Gorlivsko Sherbinivskogo rajonu stanovilo blizko 25 5 tis cholovik Razom zi strajkami solidarnosti Yuzivskoyi Makiyivskogo rajonu chislo uchasnikiv cogo vistupu shahtariv dosyaglo 35 36 tis cholovik Sered robitnikiv menshoviki perevazhali v Makiyivci Druzhkivci Yuzivci Yenakiyevomu Kostyantinivci Lugansku Mariupoli Kramatorsku v Gorlivsko Sherbinivskomu rajoni perevazhali bilshoviki Strajkova hvilya pidnyata Gorlivsko Sherbinivskim strajkom trivala na Donbasi protyagom usogo travnya Strajkuvali robitniki Kramatorskogo zavodu Paramonovskih rudnikiv Nikopol Mariupolskogo Luganskogo Donecko Yur yivskogo zavodiv Erastivskih rudnikiv kopalen Lyubimov Sole i K0 Krasilshikova i Sharipova Filimonivskij rudnik Ishenko Vlitku 1916 r na Voznesenskomu rudniku Makiyivskij komitet obladnav pidpilnu drukarnyu i vipustiv gektografovani listivki tirazhem 200 primirnikiv u viglyadi malenkoyi gazeti pid nazvoyu Pravda truda Z metoyu konspiraciyi na nij bula poznachka Vidannya Doneckogo kolektivu RSDRP Vlitku 1916 roku strajki buli perevazhno ekonomichni Najbilshe chislo strajkariv v litni misyaci bulo v Lugansku blizko 11 tis osib i v Gorlivsko Kostyantinivskomu rajoni 7 718 osib Luganskij strajk Pidgotovka tak zvanogo Luganskogo strajku trivala z kvitnya 1916 roku Strajkomom keruvav golova profspilki zavodu Gartmana T F Rudenko 26 travnya 3 tisyachi pracivnikiv zavodu Gartmana pripinili robotu Do 5 lipnya chislo strajkariv na zavodi Gartmana zroslo do 5 300 osib Do nih priyednalisya do 5 tis osib z patronnogo zavodu Golovna vimoga zbilshennya zarplati na 40 60 U nastupni dni do strajku priyednalisya robitniki sukonnoyi fabriki i zaliznichnih majsteren Luganska chislo strajkariv dosyaglo 11 tis Odnak otrimati pidtrimku vid Kramatorskogo metalurgijnogo zavodu strajkaryam ne vdalosya Do 22 lipnya strajk pripinivsya shlyahom nevelikih postupok areshtu kerivnikiv strajku ta lokautu Strajk na Petrovskomu zavodi Strajk na Petrovskomu zavodi rozpochavsya 18 serpnya a 25 serpnya ohopiv uves Petrivskij zavod Kilkist strajkariv dosyagla 6 8 tisyach Bulo obrano strajkovij komitet yakij ocholili D Tatarenko K Logvinenko M Malvanov P Turutin Na pochatku strajku zavod vidvidav vijskovij ministr Shuvalov U svoyij promovi pered robitnikami Shuvalov bezuspishno namagavsya perekonati robitnikiv u marnosti strajku Svoyu promovu vin zakinchiv zaproshennyam zaspivati Bozhe carya hrani na sho robitniki vidpovili krikami Get carya i spivom Varshav yanki Administraciya pishla na okremi postupki ale robitniki napolyagali prijnyati vsi vimogi 30 serpnya povitovij vijskovij nachalnik ogolosiv sho vsi vijskovozobov yazani yaki ne pristupili do robit budut negajno rozrahovani zavodom i pidlyagayut mobilizaciyi v armiyu 1 veresnya strajk pripinivsya Strajki v inshih chastinah Donbasu Strajkovij ruh v Donbasi ne pripinyavsya do kincya roku ale vin bulo mensh zhvavim nizh u kvitni travni i nosiv perevazhno ekonomichnij harakter U 1916 roci v Donbasi bulo 96 strajkiv U nih bralo uchast 111 205 strajkariv Najbilshoyu strajkovoyu aktivnistyu viriznyalisya shahtari 83 strajki z 82 744 uchasnikami Metalisti po chislu strajkariv 28 461 cholovik buli drugimi U nastupni misyaci usyudi vidznachavsya spad strajkovogo ruhu krim zhovtnya koli v krayini chislo strajkariv dosyaglo 187 475 osib na Donbasi 1 095 cholovik Rajonami najvishogo pidnesennya strajkovogo ruhu 1916 roku buli Gorlivsko Kostyantinivskij 35 948 strajkariv Yuzivsko Makiyivskij 19 463 strajkariv ta Almazno Mar yinskij 22 200 strajkariv U Chistyakovo Zvirivskomu rajoni stalosya 17 strajkiv z 7 381 uchasnikom Majzhe za povnoyi vidsutnosti u shahtariv Bokovo Hrustalska Dolzhanska Shterovska rudnikiv robochih organizacij tut 1916 roku rozgornulisya nastupalni ekonomichni strajki 1917 rik1917 rik prinis nove zagostrennya superechok u krayini U sichni lyutomu na Donbasi strajkami bulo ohopleno 15 pidpriyemstv Z 10 530 strajkariv 9 101 buli metalisti Makiyivki ta Petrovskih zavodiv Stanovishe zmoglo stabilizuvatisya tilki pislya Lyutnevogo povstannya i prihodu do vladi Timchasovogo uryadu PrimitkiSbornik dokumentov i materialov Kiev 1966 str 12 15 Sm A K Kotik Rabochee dvizhenie na Ukraine v gody pervoj mirovoj vojny i Fevralskoj revolyucii str 69 Sm tam zhe str 70 http mayak makeevki in ua haplanov 1690 1917 398 pervaya mirovaya10 html Sm A B Berkevich Krestyanstvo i vseobshaya mobilizaciya v iyule 1914 goda Istoricheskie zapiski t 23 1947 S 24 Istoriya mist i sil URSR Donecka oblast http imsu doneck info mista i sela doneckoi oblasti makiivka html start 3 http mayak makeevki in ua haplanov 1690 1917 398 pervaya mirovaya10 html Kiryanov Yu I Rabochie Yuga Rossii 1914 fevral 1917 g M 1971 s 258 62 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya Pod red E M Zhukova 1973 1982 DzherelaI T Sherbina Rabochij klass Ukrainy i ego revolyucionnaya borba v 1914 1917 gg Kiev 1963 Yu I Kiryanov Rabochie yuga Rossii 1914 fevral 1917 g A B Berkevich Krestyanstvo i vseobshaya mobilizaciya v iyule 1914 goda Istoricheskie zapiski t 23 1947 Modestov V V Rabochie Donbassa v treh russkih revolyuciyah M Mysl 1974 268 s Rabochee dvizhenie na Ukraine v period pervoj mirovoj imperialisticheskoj vojny iyul 1914 g fevral 1917 g Sbornik dokumentov i materialov Kiev 1966 str A K Kotik Rabochee dvizhenie na Ukraine v gody pervoj mirovoj vojny i Fevralskoj revolyucii R Ya Terehov Tak nachinalas borba Iz vospominanij Stalino 1957 Rasskazy o velikih dnyah Doneck 1957 A Batov V Donbassovskom podpole Letopis revolyu dni 1930 1