Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сторге́ (від дав.-гр. στοργή, МФА: [stor.ɡɛ̌ː], пізніше [storˈɣi]) — одне з чотирьох давньогрецьких слів (разом з ерос, філія, агапе), що перекладаються як «любов». Стародавні греки, зазвичай так називали сімейну, споріднену любов, прихильність, любов, яку відчувають батьки по відношенню до дітей.
У соціальній психології термін «сторге» використовується для позначення любові, яка розвинулася через дружбу або близька до неї. Так, в концепції Джона Алана Лі, що виділяє шість стилів, або «квітів», любові, Сторґе — один з трьох базових видів любові, поряд з еросом і людус; в комбінації з людус вона утворює практичну любов-прагма, а в комбінації з еросом — безкорисливу любов-агапе.
Слово στοργή означає любов, яка пов'язана з органічними родовими зв'язками, непорушними, які не піддаються змінам (особливо сімейні зв'язки). Це ніжна, впевнена, надійна любов, яка існує між батьками та дітьми, чоловіком та жінкою, громадянами та Вітчизною. Саме в такій любові людина по-справжньому віднаходить спокій та довіру, почуття впевненості. Цей термін виражає почуття не окремої особистості, а почуття родової спільності, без якого греки не могли уявити свого існування й традиції. Якщо філія передбачає як свій початковий етап індивідуальний вибір предмета любові, то сторґе виникає (або не виникає) у контексті комунікативних відносин, що склалися через об'єктивну необхідність, поза вільним і свідомим вибором.
Сторґе в давньогрецькій традиції
Традиційною античною моделлю «сторге» слугували відносини батьківської або — відповідно — дитячої любові, — саме в тому плані, що батьків, як і дітей, не вибирають. У ситуації-сторге спочатку знаходиться, (за допомогою детермінації ззовні) система спілкування, і лише потім всередині неї конституюється те чи інше ставлення до партнера: він як би експлікується з комунікативного контексту, усвідомлюється як особистість, яка гідна любові (як дитині, інстинктивно прив'язаній до матері, потрібен час, щоб усвідомити, що (як) він її любить). сторге передбачає ні подібності, ні відповідності, — аж до того, що може бути адресована і не людині навіть, але домашній тварині, наприклад. Якщо ж таке схожість є, то сторге між батьками і дітьми може перерости в дружбу (любов як філія). Однак, і філія та ерос (як би він не був гарячий), щоб стати основою багаторічного спілкування або сімейного щастя, повинні перерости в «м'яке тепло» сторге. На відміну від вимогливої філії, вимогливого еросу і до чого зобов'язує агапе, любов-сторге дозволяє людині бути такою, якою вона є наодинці з самим собою, окреслюючи тим самим ареал суто приватного людського існування.
У Фрагментах досократиків Дільс-Кранца, найбільш повному зібранні праць ранніх давньогрецьких філософів, слово «сторге» вживається один лише раз — у праці Емпедокла, де він вживає це поняття як гносеологічний принцип. Проблема співвідношення пізнаваності та непізнаваності, розумності чи нерозумності любові є для людства однією з вічних. Ідея пізнавальної здатності любові, її справжньої мудрості відтворювалась у різних культурах, переживала, майже не змінюючись, одне століття за іншим/
Першим, хто вжив дане слово серед філософів був Емпедокл Акрагантський. Він у своїй праці «Про природу» зазначає, що:
"γαίηι μὲν γὰρ γαῖαν ὀπώπαμεν, ὕδατι δ' ὕδωρ, αἰθέρι δ' αἰθέρα δῖον, ἀτὰρ πυρὶ πῦρ ἀίδηλον, στοργὴν δὲ στοργῆι, νεῖκος δέ τε νείκεϊ λυγρῶι" [DK 31 B 109].
З цього фрагменту праці досократика постають дві думки щодо любові як сторге:
1) апостеріорність феномену любові-сторге в житті людини. Ми можемо дійсно знати про любов, коли полюбимо, так само ми можемо знати, що таке радість, страх та інші почуття — лише переживши, на основі емпіричних даних. Лише завдяки любові ми можемо дізнатися, що є любов, а що її примара, ілюзія. Досократик притримується думки, що любов первинна од пізнання і до цієї думки потім будуть схильні Отці Церкви (Григорій Ніський, Аврелій Августин та ін.), Л. Феєрбах, М. Шелер, Б. Рассел, М. Бердяєв/.
2) розумність любові. Філософська думка від античності (починаючи з Емпедокла) до сьогодення розглядає любов не лише як чуттєве та пристрасне бажання поєднатися з іншим, але й як сутнісне пізнання, розумну та мудру силу, що здатна по-особливому розуміти. Мудрість, як характеристика любові дозволяє їй максимально глибинно пізнавати, осягати все, що люблячу людину оточує не стільки з якоїсь меркантильної, корисливої мотивації, скільки, як щось вічне та неповторне, яке спонукає особистість до піклування та відповідальності за людину, до якої направлена інтенція любові.
Далі, герменевтику любові-сторге в грецькій традиції можна провести лише за літературними, історичними джерелами.
Згідно з фундаментальним словником Лідла-Скотта, слово сторге, в давньогрецькій культурі мало три значення: I) любов як прихильність («прив'язаність») у працях філософа-досократика Емпедокла та софіста-оратора Антифона [Див.: Emp.109.3], [Див.:Antipho Fr.73].
II) сімейна любов у працях Філемона коміка (учителя Менандра) та Плутарха [Див.: Філемон комік, «Фрагменти» (200)],, [Див.: Плутарх «Моралії» 14 том, 75 глава «Non posse suaviter vivi secundum Epicurum»].
III) рідше — сексуальна любов (наприклад у працях Мелеагра Гадарського.
Погляд на «сторґе» у східнопатристичній спадщині
В грецькому тексті Біблії ми не віднайдемо поняття «сторге» та похідних від нього слів. Проте, східна святоотецька спадщина, яка головним чином залишила своє літературне надбання грецькою мовою, не оминула дане слово любові. Варто зазначити, що Східна святоотецька традиція значно «розширила» межі поняття «сторге». У фундаментальному патрологічному словнику Г. Лампе, можна побачити, головним чином, п'ять аспектів даного слова.:
1. безпосередньо, сімейна любов [Див.:Hom. Clem 3,19]; сторге як елемент філії [Hipp.haer 7,29]; сторге як сутність філантропії [Ηοm.Clem.12,25];
2. любов Бога до людини [Const.or.s.c.25];
3. любов людини до Бога [Hom. Clem. 3,8];
4. любов Христа як людини до блага [Thdr.Mops.fr.inc.14,2];
5. любов єпископська [Eus.h.e.4,15, Clem.ep.17].
Відповідно, можна зазначити, що «сторґе» для східної святоотецької думки — це не лише міжлюдські (сімейні, дружні) відносини. «Сторґе» означає для них і відносини між Богом та людиною і навпаки. Така позиція, обумовлена християнським розумінням Бога, як Отця Небесного, а людей — як його синами та доньками.
Феноменологія «сторґе» за К. Льюїсом
Видатний англійський мислитель К. Льюїс у своїй праці «Чотири любові» замінює «сторґе» словом «прихильність» (прив'язаність) [англ. affection]. На його думку, природа «сторґе» полягає в тому, що вона:
1) найбільш смиренна;
К. Льюїс зауважує, що закоханістю, або дружбою — люди можуть гордитися. Прихильністю до тієї чи іншої особистості ми, нерідко, можемо навіть і соромитися. У прихильності — просте, невимушене «обличчя», і ті, хто її викликають, часто прості та непривабливі люди. Наша любов до них жодним чином не є свідченням нашого розуму та смаку. Прихильність за природою тиха. На своєму місці — вона прекрасна, і витягнути її на світло — небезпечно. Вона пронизує все наше життя. Вона там, де наші сандалі, халат, буденний гумор, сонний кіт, дзижчання ткацької машинки, дитячі іграшки.
2) найбільш розповсюджена;
3) найбільш проста.
«Сторґе» є найрозповсюдженішою та найпростішою формою любові, оскільки вона найменше відрізняється від тваринної. Це виходить з кореня, основи розуміння її саме як сімейної любові — любов батьків до дітей, і навпаки, дітей до батьків. Прихильність не потребує схожості. Я бачив як не тільки матір, але й брати любили абсолютного невігласа. Прихильність не знає розрізнення за статтю, віком чи соціальним класом. Вона пов'язує молодого вченого та стару неньку, які живуть у зовсім різних світах. Більше того, прив'язаність не визнає меж біологічного виду. Вона пов'язує людину та тварину, або двох різних тварин, скажімо собаку та кішку, і навіть (як про це пише Гілберт Уайт) курку та коня.
У «сторґе» теж є умова: предмет її повинен бути «своїм», тобто добре, або давно відомим. Ми часто знаємо, коли саме, якого числа ми закохались або знайшли друга. Тоді як дуже складно встановити те, коли ми стали прив'язані один до одного. Відповідно, друзі та закохані відчувають, що створені один для одного, тоді як відносини-сторге поєднує не створених одне для одного особистостей, до подиву, а іноді і до сміху несхожих людей. Спершу ми стаємо прихильними до людини тому, що вона поруч; потім ми помічаємо: «А в ній щось є!». Відповідно це те, що нам подобається, хоча і не створене за нашим смаком. І хоча нам спочатку здається, що ми здійснили кенозис по відношенню до Іншого, а насправді — ми перетнули межу. Ми вийшли за межі своїх мірил, почали цінувати добро як таке, а не лише те, що нам дуже подобається.
Прихильність, на думку К. Льюїса, це найбільш нерозумний вид любові. Можна стати прихильним до будь-кого/будь-чого; тому й кожна людина чекає, що хтось до неї буде прихильним. За природою своєю, прихильність, можна порівняти зі старим домашнім халатом, який ми в жодному разі не одягнемо між чужими. Проте, прихильність не відміняє почуття такту, вона породжує справжню тонку і глибоку ввічливість. Чим «чистішою» та добрішою є прихильність, тим точніше відчувається, коли слова не образять нікого.
Варто зазначити, що на думку англійського філософа, "ревнощами страждають не тільки закохані; а якщо так і думаєте — подивіться на дітей, на слуг і на тварин. У прихильності вони дуже сильні і викликані тим, що цей вид любові не терпить змін. Пов'язане це і з тим, що для прихильності абсолютно не важлива «любов-захоплення». Ми не хочемо, щоб звичний вигляд став красивішим, характер — кращим, розум — ширшим. Зміна — ворог прихильності. Скажімо, брат і сестра, або два брати ростуть разом. Вони читають одні й ті ж книжки, залазять на одне і те ж дерево, разом грають, разом починають і припиняють збирати марки. І раптом в одного з них з'являється нове життя. Інший не входить до нього, він викинутий, відкинутий. Ревнощі тут народяться такі, що і в драмі подібних не знайдеш ].
Однак, зарубіжний дослідник аналізуючи цей різновид любові, виділяє два його вектори: I) прихильність-потреба;
II) прихильність-дар.
На думку К. Льюїса, обидва ці види мають як досконалі так і недосконалі форми прояву у міжлюдських відносинах. Відповідно, метою людського життя — не впадати в крайнощі в контексті прихильності-потреби та прихильності-дару.
Примітки
- Кон И. С.. Дружба. 4-е изд. СПб. ИД «Питер». 269 с. isbn = 9785469001805
- Рубенис А.А. Сущность любви - тема философского размышления = Философия любви. — Под ред. Д.П. Горского; сост. А.А. Ивин. — Москва : Политиздат, 1990. — Т. 1. — С. 208.
- Зубец О.П. Любовь в зеркале морали = Размышление о люббви. — Москва : Знание, 1989. — С. 9.
- Евтушенко С.П. Эрос и агапе: гносеологический аспект = Вопросы философии. — 1999. — Т. 10. — С. 106.
- Туренко В.Е. До питання про розумність любові у філософському дискурсі. — Політологічний вісник. — Київ : ІНТАС, 2011. — Т. 57. — С. 49.
- Antiphon. [/ Εd.T. Thalheim (post F. Blass) Orationes] = Antiphontis orationes et fragmenta.. — Leipzig : Teubner, 1914. — С. 123.
- The Online Liddell-Scott-Jones Greek-English Lexicon.
- Πλούταρχος. [/ G.N.Bernardakis Ότι ουδέ ηδέως ζην έστιν κατ’ Επίκουρον] = Moralia. — Leipzig : Teubner, 1888. — Т. 6. — С. 375.
- Див.:The Greek Anthology: Hellenistic Epigrams. — Edited by A.S.F. Gow and D.L. Page. — Cambridge U.P, 1965. — Т. 2. — 450 с.
- Див.:Баркли М. Ньюман. Греческо-русский словарь Нового Завета = Рус. пер. и ред. В. Н. Кузнецовой. — Москва : Российское библейское общество, 2007. — 298 с.
- Geoffrey W. H. Lampe. A Patristic Greek Lexicon. — Oxford : Oxford University Press, 1969. — С. 1262. — .
- Льюис К.С. Любовь: роман. — М : Эксмо, 2011. — С. 54 - 55.
- Льюис К.С. Любовь: роман. — М : Эксмо, 2011. — С. 67.
Джерела
- THE FOUR LOVES C. S. Lewis
- Види любові в грецькій філософії (відео)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Storge vid dav gr storgh MFA stor ɡɛ ː piznishe storˈɣi odne z chotiroh davnogreckih sliv razom z eros filiya agape sho perekladayutsya yak lyubov Starodavni greki zazvichaj tak nazivali simejnu sporidnenu lyubov prihilnist lyubov yaku vidchuvayut batki po vidnoshennyu do ditej U socialnij psihologiyi termin storge vikoristovuyetsya dlya poznachennya lyubovi yaka rozvinulasya cherez druzhbu abo blizka do neyi Tak v koncepciyi Dzhona Alana Li sho vidilyaye shist stiliv abo kvitiv lyubovi Storge odin z troh bazovih vidiv lyubovi poryad z erosom i lyudus v kombinaciyi z lyudus vona utvoryuye praktichnu lyubov pragma a v kombinaciyi z erosom bezkorislivu lyubov agape Slovo storgh oznachaye lyubov yaka pov yazana z organichnimi rodovimi zv yazkami neporushnimi yaki ne piddayutsya zminam osoblivo simejni zv yazki Ce nizhna vpevnena nadijna lyubov yaka isnuye mizh batkami ta ditmi cholovikom ta zhinkoyu gromadyanami ta Vitchiznoyu Same v takij lyubovi lyudina po spravzhnomu vidnahodit spokij ta doviru pochuttya vpevnenosti Cej termin virazhaye pochuttya ne okremoyi osobistosti a pochuttya rodovoyi spilnosti bez yakogo greki ne mogli uyaviti svogo isnuvannya j tradiciyi Yaksho filiya peredbachaye yak svij pochatkovij etap individualnij vibir predmeta lyubovi to storge vinikaye abo ne vinikaye u konteksti komunikativnih vidnosin sho sklalisya cherez ob yektivnu neobhidnist poza vilnim i svidomim viborom Storge v davnogreckij tradiciyiTradicijnoyu antichnoyu modellyu storge sluguvali vidnosini batkivskoyi abo vidpovidno dityachoyi lyubovi same v tomu plani sho batkiv yak i ditej ne vibirayut U situaciyi storge spochatku znahoditsya za dopomogoyu determinaciyi zzovni sistema spilkuvannya i lishe potim vseredini neyi konstituyuyetsya te chi inshe stavlennya do partnera vin yak bi eksplikuyetsya z komunikativnogo kontekstu usvidomlyuyetsya yak osobistist yaka gidna lyubovi yak ditini instinktivno priv yazanij do materi potriben chas shob usvidomiti sho yak vin yiyi lyubit storge peredbachaye ni podibnosti ni vidpovidnosti azh do togo sho mozhe buti adresovana i ne lyudini navit ale domashnij tvarini napriklad Yaksho zh take shozhist ye to storge mizh batkami i ditmi mozhe pererosti v druzhbu lyubov yak filiya Odnak i filiya ta eros yak bi vin ne buv garyachij shob stati osnovoyu bagatorichnogo spilkuvannya abo simejnogo shastya povinni pererosti v m yake teplo storge Na vidminu vid vimoglivoyi filiyi vimoglivogo erosu i do chogo zobov yazuye agape lyubov storge dozvolyaye lyudini buti takoyu yakoyu vona ye naodinci z samim soboyu okreslyuyuchi tim samim areal suto privatnogo lyudskogo isnuvannya U Fragmentah dosokratikiv Dils Kranca najbilsh povnomu zibranni prac rannih davnogreckih filosofiv slovo storge vzhivayetsya odin lishe raz u praci Empedokla de vin vzhivaye ce ponyattya yak gnoseologichnij princip Problema spivvidnoshennya piznavanosti ta nepiznavanosti rozumnosti chi nerozumnosti lyubovi ye dlya lyudstva odniyeyu z vichnih Ideya piznavalnoyi zdatnosti lyubovi yiyi spravzhnoyi mudrosti vidtvoryuvalas u riznih kulturah perezhivala majzhe ne zminyuyuchis odne stolittya za inshim Pershim hto vzhiv dane slovo sered filosofiv buv Empedokl Akragantskij Vin u svoyij praci Pro prirodu zaznachaye sho Empedokl iz Akragantu gaihi mὲn gὰr gaῖan ὀpwpamen ὕdati d ὕdwr aἰ8eri d aἰ8era dῖon ἀtὰr pyrὶ pῦr ἀidhlon storgὴn dὲ storgῆi neῖkos de te neikei lygrῶi DK 31 B 109 Z cogo fragmentu praci dosokratika postayut dvi dumki shodo lyubovi yak storge 1 aposteriornist fenomenu lyubovi storge v zhitti lyudini Mi mozhemo dijsno znati pro lyubov koli polyubimo tak samo mi mozhemo znati sho take radist strah ta inshi pochuttya lishe perezhivshi na osnovi empirichnih danih Lishe zavdyaki lyubovi mi mozhemo diznatisya sho ye lyubov a sho yiyi primara ilyuziya Dosokratik pritrimuyetsya dumki sho lyubov pervinna od piznannya i do ciyeyi dumki potim budut shilni Otci Cerkvi Grigorij Niskij Avrelij Avgustin ta in L Feyerbah M Sheler B Rassel M Berdyayev 2 rozumnist lyubovi Filosofska dumka vid antichnosti pochinayuchi z Empedokla do sogodennya rozglyadaye lyubov ne lishe yak chuttyeve ta pristrasne bazhannya poyednatisya z inshim ale j yak sutnisne piznannya rozumnu ta mudru silu sho zdatna po osoblivomu rozumiti Mudrist yak harakteristika lyubovi dozvolyaye yij maksimalno glibinno piznavati osyagati vse sho lyublyachu lyudinu otochuye ne stilki z yakoyis merkantilnoyi korislivoyi motivaciyi skilki yak shos vichne ta nepovtorne yake sponukaye osobistist do pikluvannya ta vidpovidalnosti za lyudinu do yakoyi napravlena intenciya lyubovi Dali germenevtiku lyubovi storge v greckij tradiciyi mozhna provesti lishe za literaturnimi istorichnimi dzherelami Zgidno z fundamentalnim slovnikom Lidla Skotta slovo storge v davnogreckij kulturi malo tri znachennya I lyubov yak prihilnist priv yazanist u pracyah filosofa dosokratika Empedokla ta sofista oratora Antifona Div Emp 109 3 Div Antipho Fr 73 II simejna lyubov u pracyah Filemona komika uchitelya Menandra ta Plutarha Div Filemon komik Fragmenti 200 Div Plutarh Moraliyi 14 tom 75 glava Non posse suaviter vivi secundum Epicurum III ridshe seksualna lyubov napriklad u pracyah Meleagra Gadarskogo Poglyad na storge u shidnopatristichnij spadshiniTri svyatiteli Vasilij Velikij Kesarijskij Grigorij Bogoslov Nazianzin ta Ivan Zolotoustij V greckomu teksti Bibliyi mi ne vidnajdemo ponyattya storge ta pohidnih vid nogo sliv Prote shidna svyatootecka spadshina yaka golovnim chinom zalishila svoye literaturne nadbannya greckoyu movoyu ne ominula dane slovo lyubovi Varto zaznachiti sho Shidna svyatootecka tradiciya znachno rozshirila mezhi ponyattya storge U fundamentalnomu patrologichnomu slovniku G Lampe mozhna pobachiti golovnim chinom p yat aspektiv danogo slova 1 bezposeredno simejna lyubov Div Hom Clem 3 19 storge yak element filiyi Hipp haer 7 29 storge yak sutnist filantropiyi Hom Clem 12 25 2 lyubov Boga do lyudini Const or s c 25 3 lyubov lyudini do Boga Hom Clem 3 8 4 lyubov Hrista yak lyudini do blaga Thdr Mops fr inc 14 2 5 lyubov yepiskopska Eus h e 4 15 Clem ep 17 Vidpovidno mozhna zaznachiti sho storge dlya shidnoyi svyatooteckoyi dumki ce ne lishe mizhlyudski simejni druzhni vidnosini Storge oznachaye dlya nih i vidnosini mizh Bogom ta lyudinoyu i navpaki Taka poziciya obumovlena hristiyanskim rozuminnyam Boga yak Otcya Nebesnogo a lyudej yak jogo sinami ta donkami Fenomenologiya storge za K LyuyisomVidatnij anglijskij mislitel K Lyuyis u svoyij praci Chotiri lyubovi zaminyuye storge slovom prihilnist priv yazanist angl affection Na jogo dumku priroda storge polyagaye v tomu sho vona 1 najbilsh smirenna K Lyuyis zauvazhuye sho zakohanistyu abo druzhboyu lyudi mozhut gorditisya Prihilnistyu do tiyeyi chi inshoyi osobistosti mi neridko mozhemo navit i soromitisya U prihilnosti proste nevimushene oblichchya i ti hto yiyi viklikayut chasto prosti ta neprivablivi lyudi Nasha lyubov do nih zhodnim chinom ne ye svidchennyam nashogo rozumu ta smaku Prihilnist za prirodoyu tiha Na svoyemu misci vona prekrasna i vityagnuti yiyi na svitlo nebezpechno Vona pronizuye vse nashe zhittya Vona tam de nashi sandali halat budennij gumor sonnij kit dzizhchannya tkackoyi mashinki dityachi igrashki 2 najbilsh rozpovsyudzhena 3 najbilsh prosta Storge ye najrozpovsyudzhenishoyu ta najprostishoyu formoyu lyubovi oskilki vona najmenshe vidriznyayetsya vid tvarinnoyi Ce vihodit z korenya osnovi rozuminnya yiyi same yak simejnoyi lyubovi lyubov batkiv do ditej i navpaki ditej do batkiv Prihilnist ne potrebuye shozhosti Ya bachiv yak ne tilki matir ale j brati lyubili absolyutnogo neviglasa Prihilnist ne znaye rozriznennya za stattyu vikom chi socialnim klasom Vona pov yazuye molodogo vchenogo ta staru nenku yaki zhivut u zovsim riznih svitah Bilshe togo priv yazanist ne viznaye mezh biologichnogo vidu Vona pov yazuye lyudinu ta tvarinu abo dvoh riznih tvarin skazhimo sobaku ta kishku i navit yak pro ce pishe Gilbert Uajt kurku ta konya U storge tezh ye umova predmet yiyi povinen buti svoyim tobto dobre abo davno vidomim Mi chasto znayemo koli same yakogo chisla mi zakohalis abo znajshli druga Todi yak duzhe skladno vstanoviti te koli mi stali priv yazani odin do odnogo Vidpovidno druzi ta zakohani vidchuvayut sho stvoreni odin dlya odnogo todi yak vidnosini storge poyednuye ne stvorenih odne dlya odnogo osobistostej do podivu a inodi i do smihu neshozhih lyudej Spershu mi stayemo prihilnimi do lyudini tomu sho vona poruch potim mi pomichayemo A v nij shos ye Vidpovidno ce te sho nam podobayetsya hocha i ne stvorene za nashim smakom I hocha nam spochatku zdayetsya sho mi zdijsnili kenozis po vidnoshennyu do Inshogo a naspravdi mi peretnuli mezhu Mi vijshli za mezhi svoyih miril pochali cinuvati dobro yak take a ne lishe te sho nam duzhe podobayetsya Prihilnist na dumku K Lyuyisa ce najbilsh nerozumnij vid lyubovi Mozhna stati prihilnim do bud kogo bud chogo tomu j kozhna lyudina chekaye sho htos do neyi bude prihilnim Za prirodoyu svoyeyu prihilnist mozhna porivnyati zi starim domashnim halatom yakij mi v zhodnomu razi ne odyagnemo mizh chuzhimi Prote prihilnist ne vidminyaye pochuttya taktu vona porodzhuye spravzhnyu tonku i gliboku vvichlivist Chim chistishoyu ta dobrishoyu ye prihilnist tim tochnishe vidchuvayetsya koli slova ne obrazyat nikogo Varto zaznachiti sho na dumku anglijskogo filosofa revnoshami strazhdayut ne tilki zakohani a yaksho tak i dumayete podivitsya na ditej na slug i na tvarin U prihilnosti voni duzhe silni i viklikani tim sho cej vid lyubovi ne terpit zmin Pov yazane ce i z tim sho dlya prihilnosti absolyutno ne vazhliva lyubov zahoplennya Mi ne hochemo shob zvichnij viglyad stav krasivishim harakter krashim rozum shirshim Zmina vorog prihilnosti Skazhimo brat i sestra abo dva brati rostut razom Voni chitayut odni j ti zh knizhki zalazyat na odne i te zh derevo razom grayut razom pochinayut i pripinyayut zbirati marki I raptom v odnogo z nih z yavlyayetsya nove zhittya Inshij ne vhodit do nogo vin vikinutij vidkinutij Revnoshi tut narodyatsya taki sho i v drami podibnih ne znajdesh Odnak zarubizhnij doslidnik analizuyuchi cej riznovid lyubovi vidilyaye dva jogo vektori I prihilnist potreba II prihilnist dar Na dumku K Lyuyisa obidva ci vidi mayut yak doskonali tak i nedoskonali formi proyavu u mizhlyudskih vidnosinah Vidpovidno metoyu lyudskogo zhittya ne vpadati v krajnoshi v konteksti prihilnosti potrebi ta prihilnosti daru PrimitkiKon I S Druzhba 4 e izd SPb ID Piter 269 s isbn 9785469001805 Rubenis A A Sushnost lyubvi tema filosofskogo razmyshleniya Filosofiya lyubvi Pod red D P Gorskogo sost A A Ivin Moskva Politizdat 1990 T 1 S 208 Zubec O P Lyubov v zerkale morali Razmyshlenie o lyubbvi Moskva Znanie 1989 S 9 Evtushenko S P Eros i agape gnoseologicheskij aspekt Voprosy filosofii 1999 T 10 S 106 Turenko V E Do pitannya pro rozumnist lyubovi u filosofskomu diskursi Politologichnij visnik Kiyiv INTAS 2011 T 57 S 49 Antiphon Ed T Thalheim post F Blass Orationes Antiphontis orationes et fragmenta Leipzig Teubner 1914 S 123 The Online Liddell Scott Jones Greek English Lexicon Ploytarxos G N Bernardakis Oti oyde hdews zhn estin kat Epikoyron Moralia Leipzig Teubner 1888 T 6 S 375 Div The Greek Anthology Hellenistic Epigrams Edited by A S F Gow and D L Page Cambridge U P 1965 T 2 450 s Div Barkli M Nyuman Grechesko russkij slovar Novogo Zaveta Rus per i red V N Kuznecovoj Moskva Rossijskoe biblejskoe obshestvo 2007 298 s Geoffrey W H Lampe A Patristic Greek Lexicon Oxford Oxford University Press 1969 S 1262 ISBN 0 198 64213 X Lyuis K S Lyubov roman M Eksmo 2011 S 54 55 Lyuis K S Lyubov roman M Eksmo 2011 S 67 DzherelaTHE FOUR LOVES C S Lewis Vidi lyubovi v greckij filosofiyi video