Стовпове́ (до 1945 року — Мечетлі-Китай, крим. Meçetli Qıtay) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Єрмаківській сільській раді. Населення становить 246 осіб.
село Стовпове | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Єрмаківська сільська рада |
Облікова картка | Стовпове |
Основні дані | |
Населення | 246 |
Поштовий індекс | 96100 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°49′41″ пн. ш. 34°27′53″ сх. д. / 45.82806° пн. ш. 34.46472° сх. д.Координати: 45°49′41″ пн. ш. 34°27′53″ сх. д. / 45.82806° пн. ш. 34.46472° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3 |
Карта | |
Стовпове | |
Стовпове | |
Мапа | |
Стовпове у Вікісховищі |
Географія
Столбовое — село на півночі району, в степовому Криму, на західній стороні шосе М18 Москва — Сімферополь, висота над рівнем моря — 8 м . Найближчі села: Копані — за 1,7 кілометра на північ, Єрмакове за 2,4 кілометра на північний схід по шосе і Придорожнє — за 2,7 км на південь, також по трасі. Відстань до райцентру — близько 12 кілометрів, найближча залізнична станція — Солоне Озеро — близько 8,5 км.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Мечитлер Китай входив в Діп Чонгарській кадилик Карасубазарського каймакам ства . Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село приписали до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії . За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії , Мечетлі-Китай був включений до складу Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селищх в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, в селі Китай числилося 27 дворів, 158 кримських татар, 2 ясири та 18 циган . На військово-топографічної карті 1817 року село Китай позначене з 30 дворами . Після реформи волосного поділу 1829 року Мечетлі-Китай, згідно з «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишилося у складі Тузакчинської волості . На карті 1842 року Мечетлі-Китай позначений з 38 дворами .
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончеуької волості того ж повіту. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 рокуроку, Мечетлі-Китай — власницьке татарське село з 10 дворами і 21 жителем при колодязях. На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Мечетлі-Китай відзначено 38 дворів . Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинутим, зважаючи на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину . У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Мечетлі-Китай, з 32 дворами і 182 жителями.
Після земської реформи 1890 року Мечетлі-Китай віднесли до . У «... Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено (так записувалися безземельні селища, які не входили з цієї причини в сільську громаду), а по «... Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1900 рік » в селищі Мечетлі-Китай числилося 166 жителів у 35 дворах . У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року в Богемській волості Перекопського повіту значиться село Мечетлі-Китай .
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район . У 1922 році повіти перетворили в округу . 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративнго поділу Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Мечетлі-Китай входило до складу Таганашської сільради Джанкойського району .
У 1944 році, після визволення Криму від німців, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію . 12 серпня 1944 року прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України . Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Мечетлі-Китай перейменували в Стовпове . Час передачі села до складу Медведівської ради поки не встановлено (на 1968 рік — у її складі ). З 1 квітня 1977 року у складі Єрмаківської сільради .
Примітки
- Прогноз погоди в с. Столбовое (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
- Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
- Гржибовська та 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
- Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 106. — 1897.
- Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
- Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 136.
- Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
- page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
- . Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1876/3213/32-13-b.htm оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Ханацкій К. В. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. з джерела 26 червня 2015 . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. з джерела 19 жовтня 2013
- Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
- Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
- Гржибовська та 1 999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926, с. 311.
- Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
- Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
- Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
- Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- Панасенко М.М. (упор.). Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 21. «Крим», Сімферополь. 1968 рік. Процитовано 9 квітня 2015.
- Єрмаківська сільрада[недоступне посилання з травня 2019]
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stovpove do 1945 roku Mechetli Kitaj krim Mecetli Qitay selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Yermakivskij silskij radi Naselennya stanovit 246 osib selo Stovpove Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Yermakivska silska rada Oblikova kartka Stovpove Osnovni dani Naselennya 246 Poshtovij indeks 96100 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 49 41 pn sh 34 27 53 sh d 45 82806 pn sh 34 46472 sh d 45 82806 34 46472 Koordinati 45 49 41 pn sh 34 27 53 sh d 45 82806 pn sh 34 46472 sh d 45 82806 34 46472 Misceva vlada Adresa radi 96123 ARK Dzhankojskij rajon s Yermakove vul Gagarina 3 Karta Stovpove Stovpove Mapa Stovpove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stovpove GeografiyaStolbovoe selo na pivnochi rajonu v stepovomu Krimu na zahidnij storoni shose M18 Moskva Simferopol visota nad rivnem morya 8 m Najblizhchi sela Kopani za 1 7 kilometra na pivnich Yermakove za 2 4 kilometra na pivnichnij shid po shose i Pridorozhnye za 2 7 km na pivden takozh po trasi Vidstan do rajcentru blizko 12 kilometriv najblizhcha zaliznichna stanciya Solone Ozero blizko 8 5 km IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Mechitler Kitaj vhodiv v Dip Chongarskij kadilik Karasubazarskogo kajmakam stva Pislya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi 8 19 kvitnya 1783 8 19 lyutogo 1784 na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo pripisali do Perekopskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Perekopskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi Mechetli Kitaj buv vklyuchenij do skladu Perekopskogo povitu Za Vidomostyami pro vsi selishh v Perekopskomu poviti vid 21 zhovtnya 1805 roku v seli Kitaj chislilosya 27 dvoriv 158 krimskih tatar 2 yasiri ta 18 cigan Na vijskovo topografichnoyi karti 1817 roku selo Kitaj poznachene z 30 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Mechetli Kitaj zgidno z Vidomostyami pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku zalishilosya u skladi Tuzakchinskoyi volosti Na karti 1842 roku Mechetli Kitaj poznachenij z 38 dvorami U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Bajgoncheukoyi volosti togo zh povitu U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 rokuroku Mechetli Kitaj vlasnicke tatarske selo z 10 dvorami i 21 zhitelem pri kolodyazyah Na triverstovij mapi 1865 1876 roku v seli Mechetli Kitaj vidznacheno 38 dvoriv Zgidno z Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo stoyalo pokinutim zvazhayuchi na emigraciyu krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 roku zapisanij Mechetli Kitaj z 32 dvorami i 182 zhitelyami Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Mechetli Kitaj vidnesli do U Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi za 1892 rik u vidomostyah pro Bogemsku volost niyakih danih pro selo krim nazvi ne navedeno tak zapisuvalisya bezzemelni selisha yaki ne vhodili z ciyeyi prichini v silsku gromadu a po Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi za 1900 rik v selishi Mechetli Kitaj chislilosya 166 zhiteliv u 35 dvorah U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 roku v Bogemskij volosti Perekopskogo povitu znachitsya selo Mechetli Kitaj Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugu 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativngo podilu Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini v rezultati yakih okrugi buli likvidovani osnovnij administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 roku Mechetli Kitaj vhodilo do skladu Taganashskoyi silradi Dzhankojskogo rajonu U 1944 roci pislya vizvolennya Krimu vid nimciv zgidno z Postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya krimski tatari buli deportovani v Serednyu Aziyu 12 serpnya 1944 roku prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu i u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z Kam yanec Podilskoyi ta Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 travnya 1948 roku Mechetli Kitaj perejmenuvali v Stovpove Chas peredachi sela do skladu Medvedivskoyi radi poki ne vstanovleno na 1968 rik u yiyi skladi Z 1 kvitnya 1977 roku u skladi Yermakivskoyi silradi PrimitkiPrognoz pogodi v s Stolbovoe Krim Weather in ua Procitovano 5 kvitnya 2015 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto skladayetsya Kameralnij opis Krimu tisyacha simsot visimdesyat chotiri goda 1888 Grzhibovska ta 1 999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani i vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 s 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 stor 117 Pro novij podili Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Grzhibovska 1999 Z Ukazu Oleksandra I Senatovi pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi s 124 Lashkov F F Vidomist pro vsih selishah v Perekopskomu poviti perebuvayut z pokazannyam v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 21 zhovtnya 1805 Izvestiya tavrijskoyi vchenoyi komisiyi t 26 Stor 106 1897 Karta Muhina 1817 roku Arheologichna karta Krimu Procitovano 20 bereznya 2015 Grzhibovska 1999 Vidomist pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 s 136 Karta Beteva i Oberga Vijskovo topografichne depo 1842 r Arheologichna karta Krimu Procitovano 22 bereznya 2015 page 75 Tavrijska guberniya Spisok naselenih misc za vidomostyami 1864 Stor 75 Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Procitovano 22 bereznya 2015 Arheologichna karta Krimu Arhiv http www archmap ru 1876 3213 32 13 b htm originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Hanackij K V Arhivovana kopiya Simferopol drukarnya Tavrijskogo Gubernskogo Pravlinnya 1867 S 422 z dzherela 26 chervnya 2015 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sejdametov E H Emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Arhivovana kopiya Tavrijskij Nacionalnij Universitet 2005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva 1 911 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1900 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 Grzhibovska ta 1 999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I a Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 rik s 234 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Grzhibovska 1999 Spisok naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznoyi perepisu 17 grudnya 1926 s 311 Postanova DKO 5859ss vid 11 05 44 Postanova DKO vid 12 serpnya 1944 GKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu Yak zaselyali Krim 1944 1954 Elvina Seitova aspirant istorichnogo fakultetu TNU Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2013 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 05 1948 pro perejmenuvannya naselenih punktiv Krimskoyi oblasti Panasenko M M upor Krimska oblast Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1968 roku Stor 21 Krim Simferopol 1968 rik Procitovano 9 kvitnya 2015 Yermakivska silrada nedostupne posilannya z travnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi