Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Копа ні до 1945 року Копан крим Qopan село Джанкойського району Автономної Республіки Крим Підпорядковане Єрмаківській с

Копані (Джанкойський район)

Копані (Джанкойський район)

Копа́ні (до 1945 року — Копан, крим. Qopan) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Єрмаківській сільській раді. Населення становить 75 осіб.

село Копані
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Єрмаківська сільська рада
Облікова картка Копані 
Основні дані
Населення 75
Поштовий індекс 96123
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°50′59″ пн. ш. 34°27′37″ сх. д. / 45.84972° пн. ш. 34.46028° сх. д. / 45.84972; 34.46028Координати: 45°50′59″ пн. ш. 34°27′37″ сх. д. / 45.84972° пн. ш. 34.46028° сх. д. / 45.84972; 34.46028
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
image
image
Копані
image
image
Копані
Мапа

image Копані у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Копані.

Географія

Копані - село на півночі району, у степовому Криму, на березі одного з заток Сиваш, висота над рівнем моря - 2 м . Сусідні села: Єрмакове за 1 км на схід та Стовпове за 1,5 км на південь. Відстань до райцентру - близько 14 кілометрів, найближча залізнична станція - за 2 кілометри

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кобан Китай входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства .

Після захоплення Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопському повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії . За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Копань була включена до складу Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Копань значилося 6 дворів, 53 кримських татарина та 2 ясирів . На військово-топографічній карті 1817 року позначене село Копанка з 10 дворами . Після реформи волосного поділу 1829 року Копан, згідно «Ведомости про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р» , залишився у складі Тузакчинської волості . На карті 1842 року Копань позначена умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів .

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Копан - власницьке татарське село, з 1 двором і 3 жителями при колодязях . Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село Копань було покинуте жителями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину і залишалося в руїнах, але на триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Копань відзначені 7 дворів . Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», в 1888 році німцями, вихідцями з бердянських колоній, на 1100 десятинах землі, було засновано лютеранське поселення Копань, або Берберівка . В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 записана Капан, з 5 дворами і 34 жителями.

Після земської реформи 1890 року Копань віднесли до . Згідно «... Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1892 рік», у селі, що становила Копаньську громаду, було 77 жителів в 11 домогосподарствах . За «... Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в Копані числилося 109 жителів у 12 дворах , в 1911 році, відповідно до словника «Німці Росії», у селі числилося 73 жителі . У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 , у Богемській волості Перекопського повіту значиться село Копань з населенням 102 жителя, з яких 101 німець .

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район . У 1922 році повіти перетворили в округу . 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Копань, з населенням 132 жителя входило до складу Таганашської сільради Джанкойського району . Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір та північний Казахстан . Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України . За селом так і закріпився русифікований варіант тюркського ойконіму Qopan - Копані - одне з небагатьох кримських сіл, що зберегли давню назву.

Примітки

  1. . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 года. — 1888.
  3. Гржибовська та 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  5. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 . // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 105. — 1897.
  8. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 136.
  10. [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4 .jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р]. Археологічна карта Криму. Процитовано 21 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  11. . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 75 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
  12. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2005. з джерела 19 жовтня 2013
  13. Ханацкій К. В. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. з джерела 26 червня 2015 . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  14. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 березня 2015.
  15. В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. (рос.)
  16. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  17. { {Книга: Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 | 57 | 1}}
  18. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  19. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  20. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
  21. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  22. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  23. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  24. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926, с. 316.
  25. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  26. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  27. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів /? p = 9229 оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.



image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kopa ni do 1945 roku Kopan krim Qopan selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Yermakivskij silskij radi Naselennya stanovit 75 osib selo Kopani Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Yermakivska silska rada Oblikova kartka Kopani Osnovni dani Naselennya 75 Poshtovij indeks 96123 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 50 59 pn sh 34 27 37 sh d 45 84972 pn sh 34 46028 sh d 45 84972 34 46028 Koordinati 45 50 59 pn sh 34 27 37 sh d 45 84972 pn sh 34 46028 sh d 45 84972 34 46028 Misceva vlada Adresa radi 96123 ARK Dzhankojskij rajon s Yermakove vul Gagarina 3 Karta Kopani Kopani Mapa Kopani u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kopani GeografiyaKopani selo na pivnochi rajonu u stepovomu Krimu na berezi odnogo z zatok Sivash visota nad rivnem morya 2 m Susidni sela Yermakove za 1 km na shid ta Stovpove za 1 5 km na pivden Vidstan do rajcentru blizko 14 kilometriv najblizhcha zaliznichna stanciya za 2 kilometriIstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Koban Kitaj vhodiv v Dip Chongarskij kadilik Karasubazarskogo kajmakamstva Pislya zahoplennya Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 8 19 lyutogo 1784 na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisane do Perekopskomu povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Perekopskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Kopan bula vklyuchena do skladu Perekopskogo povitu Za Vidomostyami pro vsi selisha v Perekopskomu poviti vid 21 zhovtnya 1805 roku u seli Kopan znachilosya 6 dvoriv 53 krimskih tatarina ta 2 yasiriv Na vijskovo topografichnij karti 1817 roku poznachene selo Kopanka z 10 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Kopan zgidno Vedomosti pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 r zalishivsya u skladi Tuzakchinskoyi volosti Na karti 1842 roku Kopan poznachena umovnim znakom male selo tobto menshe 5 dvoriv U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Bajgoncheckoyi volosti togo zh povitu Zgidno Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenim za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Kopan vlasnicke tatarske selo z 1 dvorom i 3 zhitelyami pri kolodyazyah Zgidno Pam yatnoyi knizhki Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo Kopan bulo pokinute zhitelyami v 1860 1864 rokah vnaslidok emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu i zalishalosya v ruyinah ale na triverstovij mapi 1865 1876 roku v seli Kopan vidznacheni 7 dvoriv Zgidno enciklopedichnogo slovnika Nimci Rosiyi v 1888 roci nimcyami vihidcyami z berdyanskih kolonij na 1100 desyatinah zemli bulo zasnovano lyuteranske poselennya Kopan abo Berberivka V Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 zapisana Kapan z 5 dvorami i 34 zhitelyami Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Kopan vidnesli do Zgidno Pam yatnoyi knizhki Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik u seli sho stanovila Kopansku gromadu bulo 77 zhiteliv v 11 domogospodarstvah Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1900 rik v Kopani chislilosya 109 zhiteliv u 12 dvorah v 1911 roci vidpovidno do slovnika Nimci Rosiyi u seli chislilosya 73 zhiteli U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 u Bogemskij volosti Perekopskogo povitu znachitsya selo Kopan z naselennyam 102 zhitelya z yakih 101 nimec Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugu 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih okrugi buli likvidovani osnovnij administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 roku Kopan z naselennyam 132 zhitelya vhodilo do skladu Taganashskoyi silradi Dzhankojskogo rajonu Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941roku krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir ta pivnichnij Kazahstan Pislya zvilnennya Krimu vid fashistiv u kvitni 12 serpnya 1944 bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu i u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z Kam yanec Podilskoyi ta Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Za selom tak i zakripivsya rusifikovanij variant tyurkskogo ojkonimu Qopan Kopani odne z nebagatoh krimskih sil sho zberegli davnyu nazvu Primitki Weather in ua Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 7 kvitnya 2015 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto skladayetsya Kameralnij opis Krimu 1784 goda 1888 Grzhibovska ta 1 999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani i vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 s 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 stor 117 Pro novij podili Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Grzhibovska 1999 Z Ukazu Oleksandra I Senatovi pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi s 124 Lashkov F F Vidomist pro vsih selishah v Perekopskomu poviti perebuvayut z pokazannyam v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 21 zhovtnya 1805 Izvestiya tavrijskoyi vchenoyi komisiyi t 26 Stor 105 1897 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 Grzhibovska 1999 Vidomist pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku z 136 http www archmap ru 1842 42 1 4 jpg Karta Beteva i Oberga Vijskovo topografichne depo 1842 r Arheologichna karta Krimu Procitovano 21 bereznya 2015 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Arhiv page 75 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2015 Sejdametov E H Emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Arhivovana kopiya 2005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 Hanackij K V Arhivovana kopiya Simferopol drukarnya Tavrijskogo Gubernskogo Pravlinnya 1867 S 422 z dzherela 26 chervnya 2015 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 V A Auman V F Baumgertner V Brett i drugie gl red V F Dizendorf Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar M ERN 2006 470 s ISBN 5 93227 002 0 ros Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva 1 911 Kniga Kalendar i Pam yatna knizhka Tavrijskoyi guberniyi na 1892 57 1 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1900 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 rik s 234 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Administrativno territorialnoe podil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Grzhibovska 1999 Spisok naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 s 316 Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Postanova DKO vid 12 serpnya 1944 roku GKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu Yak zaselyali Krim 1944 1954 Elvina Seitova aspirant istorichnogo fakultetu TNU Arhiv p 9229 originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2013 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ