Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Леопольд Стафф | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Leopold Staff | ||||
 Леопольд Стафф | ||||
| Народився | 14 листопада 1878 Львів | |||
| Помер | 31 травня 1957 (78 років) Скаржиско-Каменна | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Діяльність | драматург перекладач | |||
| Сфера роботи | художня література[d] | |||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Мова творів | польська | |||
| Жанр | d, Декадентство (течія) і Парнас | |||
| Членство | Молода Польща, Скамандр (літературна група), Польська академія літератури і d | |||
| Брати, сестри | d і d | |||
| Нагороди |      | |||
| | ||||
 Леопольд Стафф у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Леопо́льд Ге́нрик Стафф (пол. Leopold Henryk Staff; 14 листопада 1878, Львів — 31 травня 1957, Скаржиско-Каменна, Польща) — польський поет, драматург і перекладач чеського походження. Один з найбільших польських поетів 20 століття.
Біографія
Народився в родині власника цукерні у Львові (пол. "Franciszek Staff, cukiernia"), голови місцевого товариства «Ческа Беседа» Франтішека Циріла Стаффа (1845-1902), за адресою: вул. Скарбківська, №11 (нині вул. Лесі Українки — будинок уже не існує), де і мешкав до 1913. Після цього до 1939 року мешкав на вул. Пекарській, №15.
Навчаючись у Львівському університеті (1897–1901), майбутній письменник брав участь в літературному гуртку «Планетники» (пол. «Płanetnicy»). Здійснив кілька поїздок до Італії, рік провів у Парижі, співробітничав з періодичною пресою. В 1907 році разом з матірʼю Леопольдиною Стафф (*1855-†1919) і братами Франтішеком (*1885-†1966) і Карлом пол. Ludwik Maria (*1890-†1914) став членом товариства «Ческа беседа» у Львові. У 1909-14 роках редагував книжкову серію вибраних творів видатних письменників та філософів у видавництві «Книгарня польської бібліотеки Бернарда Полонецького» (пол. «Księgarnia Biblioteki Polskiej B. Połonieckiego»). Роки Першої світової війни пережив у Харкові. З 1918 року — у Варшаві: редактор журналу «Новий огляд літератури та мистецтва» (пол. «Nowy Przegląd Literatury i Sztuki»), був віце-головою, а потім головою Товариства польських письменників та журналістів (1924–1931), член Польської академії літератури (з 1933) і її віце-президент (1934–1939). В час (1939–1945) жив у Варшаві, а перші повоєнні роки провів у Кракові. Від 1949 року мешкав у Варшаві і Скаржиско-Каменній.
Перекладав з мов античних і сучасних — французької, італійської, німецької, англійської. З латини переклав віршовані тексти Яна Кохановского, з французького — Зигмунта Красинського. У його перекладах публікувалися твори Епікура, Демокріта, Геракліта, «Квіточки» св. Франциска Ассизського, праці Леонардо да Вінчі, вірші Мікеланджело, твори Дені Дідро, Ромена Роллана, Гете, Ф. Ніцше, Томаса Манна, Кнута Гамсуна, Сельми Лагерлеф та інших європейських письменників. Багато перекладів виходили з передмовами і коментарями Стаффа.
Похований на Повонзковському цвинтарі у Варшаві.
Поезія
Стаффа називають «поетом трьох поколінь», який завжди був авторитетом та взірцем для молодих письменників.
У 1900 році, завдячуючи старанням Яна Каспровича, Стафф дебютує із віршем «Безсонні ночі» (пол. «Noce bezsenne»), з'явившись на сторінках додатку до газети «Kurjer Lwowski».
У своїй першій збірці «Сни про могутність» (пол. «Sny o potędze») (1901) слідував символістським пошукам Молодої Польщі і разом з тим, в ніцшеанському дусі виступав проти декадансу, прославляючи діяльність і відкрите ставлення до життя. Найбільш відомим віршем з цього циклу є «Коваль» (пол. «Kowal»). Це твір про боротьбу і надію. У ньому автор говорить про необхідність роботи над собою. Цим віршем Стафф протистояв декадентству і песимізму Молодої Польщі. Вважав, що метою людини має бути досягнення внутрішньої гармонії.
Наступна поетична збірка «День душі» (пол.«Dzień duszy») (1903) виявляє ключовий мотив поетичної творчості Стаффа — мотив прочанина, який знаходиться у вічному пошуку і сенсом життя якого є прагнення чогось.
У період модернізму Стафф видав збірки «Птахам небесним» (пол.«Ptakom niebieskim») (1905), «Квітуча гілка» (пол. «Gałąź kwitnąca») (1908), «Посмішки миттєвостей» (пол. «Uśmiechy godzin») (1910), «В тіні меча» (пол. «W cieniu miecza» (1911). У творах цього періоду мотив «радісного прочанина» перетинається з античними мотивами, спостерігається орієнтація на класицистичні традиції, оспівування вічних етичних і естетичних цінностей.
Збірки «Польові стежки» (пол. «Ścieżki polne») (1919), «Вушко голки» (пол. «Ucho igielne») (1927), «Високі дерева» (пол. «Wysokie drzewa») (1932), «Колір меду» (пол. «Barwa miodu») (1936) з'являються у період .
Трагізм фашистської окупації відбився у збірнику «Мертва погода» (пол. «Martwa pogoda») (1946). У післявоєнній ліриці, прагнучи до простоти і безпосередності поетичного вираження загальнолюдських почуттів, Стафф відмовився від традиційних метричних схем, метафоричності.
Також до збірок, опублікованих після Другої світової війни, належать «Лозина» (пол. «Wiklina») (1954), «Дев'ять муз» (пол. «Dziewięć muz») (1958).
Українською мовою вірші Стаффа перекладали Михайло Жук, Максим Рильський, Микола Бажан, Михайло Рудницький, Роман Лубківський, Анатолій Глущак, Дмитро Чистяк.
Література
- Циховська Е. Творчість Леопольда Стаффа як простір інтертексту: монографія. — Донецьк: Ландон-ХХІ, 2011. — 345 с.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 387.
- С. В. Далавурак. Стафф Леопольд // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 521.
- В. Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
- A. Дрбал Стафф (Staff) Франтішек Циріл // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Александр Дрбал, Михайло Кріль, Андрій Моторний, Володимир Моторний, Євген Топінка. — Львів: Центр Європи, 1998. — С. 98. — .
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Стафф Леопольд // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 558. — .
- Циховська Е. Д. Концепт міста та ідентифікація Львова в епістолярному й поетичному доробку Л. Стаффа [ 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Leopold Staffpol Leopold StaffLeopold StaffNarodivsya14 listopada 1878 1878 11 14 LvivPomer31 travnya 1957 1957 05 31 78 rokiv Skarzhisko KamennaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnistdramaturg perekladachSfera robotihudozhnya literatura d Alma materLNU im I FrankaMova tvorivpolskaZhanrd Dekadentstvo techiya i ParnasChlenstvoMoloda Polsha Skamandr literaturna grupa Polska akademiya literaturi i dBrati sestrid i dNagorodi Leopold Staff u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Leopo ld Ge nrik Staff pol Leopold Henryk Staff 14 listopada 1878 18781114 Lviv 31 travnya 1957 Skarzhisko Kamenna Polsha polskij poet dramaturg i perekladach cheskogo pohodzhennya Odin z najbilshih polskih poetiv 20 stolittya BiografiyaNarodivsya v rodini vlasnika cukerni u Lvovi pol Franciszek Staff cukiernia golovi miscevogo tovaristva Cheska Beseda Frantisheka Cirila Staffa 1845 1902 za adresoyu vul Skarbkivska 11 nini vul Lesi Ukrayinki budinok uzhe ne isnuye de i meshkav do 1913 Pislya cogo do 1939 roku meshkav na vul Pekarskij 15 Navchayuchis u Lvivskomu universiteti 1897 1901 majbutnij pismennik brav uchast v literaturnomu gurtku Planetniki pol Planetnicy Zdijsniv kilka poyizdok do Italiyi rik proviv u Parizhi spivrobitnichav z periodichnoyu presoyu V 1907 roci razom z matirʼyu Leopoldinoyu Staff 1855 1919 i bratami Frantishekom 1885 1966 i Karlom pol Ludwik Maria 1890 1914 stav chlenom tovaristva Cheska beseda u Lvovi U 1909 14 rokah redaguvav knizhkovu seriyu vibranih tvoriv vidatnih pismennikiv ta filosofiv u vidavnictvi Knigarnya polskoyi biblioteki Bernarda Poloneckogo pol Ksiegarnia Biblioteki Polskiej B Polonieckiego Roki Pershoyi svitovoyi vijni perezhiv u Harkovi Z 1918 roku u Varshavi redaktor zhurnalu Novij oglyad literaturi ta mistectva pol Nowy Przeglad Literatury i Sztuki buv vice golovoyu a potim golovoyu Tovaristva polskih pismennikiv ta zhurnalistiv 1924 1931 chlen Polskoyi akademiyi literaturi z 1933 i yiyi vice prezident 1934 1939 V chas 1939 1945 zhiv u Varshavi a pershi povoyenni roki proviv u Krakovi Vid 1949 roku meshkav u Varshavi i Skarzhisko Kamennij Perekladav z mov antichnih i suchasnih francuzkoyi italijskoyi nimeckoyi anglijskoyi Z latini pereklav virshovani teksti Yana Kohanovskogo z francuzkogo Zigmunta Krasinskogo U jogo perekladah publikuvalisya tvori Epikura Demokrita Geraklita Kvitochki sv Franciska Assizskogo praci Leonardo da Vinchi virshi Mikelandzhelo tvori Deni Didro Romena Rollana Gete F Nicshe Tomasa Manna Knuta Gamsuna Selmi Lagerlef ta inshih yevropejskih pismennikiv Bagato perekladiv vihodili z peredmovami i komentaryami Staffa Pohovanij na Povonzkovskomu cvintari u Varshavi Mogila Leopolda Staffa na Povonzkovskomu cvintari u VarshaviPoeziyaStaffa nazivayut poetom troh pokolin yakij zavzhdi buv avtoritetom ta vzircem dlya molodih pismennikiv U 1900 roci zavdyachuyuchi starannyam Yana Kasprovicha Staff debyutuye iz virshem Bezsonni nochi pol Noce bezsenne z yavivshis na storinkah dodatku do gazeti Kurjer Lwowski U svoyij pershij zbirci Sni pro mogutnist pol Sny o potedze 1901 sliduvav simvolistskim poshukam Molodoyi Polshi i razom z tim v nicsheanskomu dusi vistupav proti dekadansu proslavlyayuchi diyalnist i vidkrite stavlennya do zhittya Najbilsh vidomim virshem z cogo ciklu ye Koval pol Kowal Ce tvir pro borotbu i nadiyu U nomu avtor govorit pro neobhidnist roboti nad soboyu Cim virshem Staff protistoyav dekadentstvu i pesimizmu Molodoyi Polshi Vvazhav sho metoyu lyudini maye buti dosyagnennya vnutrishnoyi garmoniyi Nastupna poetichna zbirka Den dushi pol Dzien duszy 1903 viyavlyaye klyuchovij motiv poetichnoyi tvorchosti Staffa motiv prochanina yakij znahoditsya u vichnomu poshuku i sensom zhittya yakogo ye pragnennya chogos U period modernizmu Staff vidav zbirki Ptaham nebesnim pol Ptakom niebieskim 1905 Kvitucha gilka pol Galaz kwitnaca 1908 Posmishki mittyevostej pol Usmiechy godzin 1910 V tini mecha pol W cieniu miecza 1911 U tvorah cogo periodu motiv radisnogo prochanina peretinayetsya z antichnimi motivami sposterigayetsya oriyentaciya na klasicistichni tradiciyi ospivuvannya vichnih etichnih i estetichnih cinnostej Zbirki Polovi stezhki pol Sciezki polne 1919 Vushko golki pol Ucho igielne 1927 Visoki dereva pol Wysokie drzewa 1932 Kolir medu pol Barwa miodu 1936 z yavlyayutsya u period Tragizm fashistskoyi okupaciyi vidbivsya u zbirniku Mertva pogoda pol Martwa pogoda 1946 U pislyavoyennij lirici pragnuchi do prostoti i bezposerednosti poetichnogo virazhennya zagalnolyudskih pochuttiv Staff vidmovivsya vid tradicijnih metrichnih shem metaforichnosti Takozh do zbirok opublikovanih pislya Drugoyi svitovoyi vijni nalezhat Lozina pol Wiklina 1954 Dev yat muz pol Dziewiec muz 1958 Ukrayinskoyu movoyu virshi Staffa perekladali Mihajlo Zhuk Maksim Rilskij Mikola Bazhan Mihajlo Rudnickij Roman Lubkivskij Anatolij Glushak Dmitro Chistyak LiteraturaCihovska E Tvorchist Leopolda Staffa yak prostir intertekstu monografiya Doneck Landon HHI 2011 345 s Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s S 387 S V Dalavurak Staff Leopold Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 10 Salyut Stogoviz 543 1 s 36 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 521 V Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati Kiyiv KIT 2007 436 s A Drbal Staff Staff Frantishek Ciril Chehi v Galichini Biografichnij dovidnik Aleksandr Drbal Mihajlo Kril Andrij Motornij Volodimir Motornij Yevgen Topinka Lviv Centr Yevropi 1998 S 98 ISBN 966 7022 20X PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaStaff Leopold Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 558 ISBN 966 692 744 6 Cihovska E D Koncept mista ta identifikaciya Lvova v epistolyarnomu j poetichnomu dorobku L Staffa 26 zhovtnya 2014 u Wayback Machine