Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ста́ргард (пол. Stargard, до 2016 пол. Stargard Szczeciński, нім. Stargard in Pommern, Stargard an der Ihna, лат. Stargardia) — місто і гміна в Західнопоморському воєводстві, в Старгардському повіті, над річкою Іною.
| Старгард Stargard | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 53°20′ пн. ш. 15°02′ сх. д. / 53.333° пн. ш. 15.033° сх. д.Координати: 53°20′ пн. ш. 15°02′ сх. д. / 53.333° пн. ш. 15.033° сх. д. | ||||||||
| Країна | Польща | |||||||
| Регіон | Західнопоморське воєводство | |||||||
| Межує з
| ||||||||
| Магдебурзьке право | 1243 | |||||||
| Площа | 48,08 км² | |||||||
| Населення | ▼ 67 430 (01.07.2021) | |||||||
| · густота | 1460 (2008) осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 20 ± 1 м | |||||||
| Міста-побратими | Ельмсгорн, Салдус, Слагельсе, Штральзунд, Віхен | |||||||
| Телефонний код | (48) 91 | |||||||
| Часовий пояс | і | |||||||
| Номери автомобілів | ZST | |||||||
| GeoNames | 3084840 | |||||||
| OSM | r2619469 ·R | |||||||
| SIMC | 0979596 | |||||||
| Поштові індекси | 73-110 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсайт | stargard.pl | |||||||
| Мапа | ||||||||
| | ||||||||
| | ||||||||
 Старгард у Вікісховищі | ||||||||
Краєзнавча довідка
За населенням — третє місто воєводства. Це одне з найстаріших міст у Польщі — перші оселі постали в VI столітті. Найстаріше (разом зі Щецином) місто на Помор'і, міські права отримало в 1243 році. Розвитку міста сприяло те, що воно розташоване на торгових шляхах, що вели із Сантока до Воліна та зі Щецина до Колобжегу. Місто — осідок Старгардського повіту і Гміни. Разом з містами: Щецин, Свіноуйсьце, Голенюв і Грифіно становить .
Станція Старгард однією з найважливіших вузлових станцій на Помор'ї. Тут залізниця зі Щецина розходиться: направо — до Варшави, наліво — на Гдиню і Гданськ.
Населення — 69 255 мешканців (2014).
Історія назви
Впродовж майже дев'яти століть назва міста часто змінювалася. Назва Старгард — безсумнівно слов'янська і становить характерну для поморської мови форму назви «старе городище, старе місто» та виступає під різним виглядом у всій слов'янщині. Назва є з'єднанням слів «старий» і «грод» (пол. gród), тобто означає старе місто (старе городище).
Інакше назву міста пояснює Стампа. Він вважає, що назва Старгард походить з данської мови і означає stam (зірка) і gate (брама) — Зіркова брама. Його тезу можуть підтверджувати середньовічні монети і печатки Старгарду. На монетах з тринадцятого століття знаходяться брама з однією вежею та трьома зірками, в яких по шість виступів, а на пізніших монетах — брама з трьома вежами і зірка в переході під брамою. Перша печатка Старгарду, яка досі збереглася (з XIV століття), також представляє зображення відоме з ранішніх монет.
Перша згадка про Старгард — з 1124 року, коли літописець Еббо, який описував місію св. Оттона з Бамбергу, згадував його перебування в місті Castro Zitarigroda. Наступна згадка — з 1140 року, коли Castro Stargrod був названим в папській буллі Папи Римського Іннокентія ІІ, як місто, що з того часу має належати Волінському єпископству.
Пізніше місту надавали різні форми назви: Stargard (1186, 1283, 1229, 1248, 1550, 1633, 1654, 1780, 1817, 1918, 1923, 1951), Stergard (1187), Starogard (1188, 1240), Starigart (1217), Ztaregard (1220), Staregarde (1234), Staregrod (1238), Stargardt (1248, 1618, na карті Лубінуса), Stargardia (1328), Nova Stargardia, Starigradum, Neu Stargarde (нім. Новий Старгард) (1459), Neu-Stargard an der Ihna (нім. Новий Старгард над Іною) (1724), Stargardt auf der Ihna (нім. Старгард над Іною) (1605), Stargard auf der Ina (1683), Neustargard (нім. Новий Старгард 1837), Pommersch Stargart (нім. Поморський Старгард 1890). До кінця Другої світової війни місто називалося Stargard in Pommern (нім. Старгард на Поморі) або Stargard an der Ihna (Старгард над Іною).
Перша назва міста після Другої світової війни — Starogród (Старогруд), а наступна — Старогард над Іною. В 1946 року місто офіційно назвали Старгард. В 1950 року знов змінили його назву, і місто досі офіційно називається Старгард Щециньський. В 1999 року, Товариство Друзів Старгарду почало кампанію, метою якої було усунути з назви міста прикметник «Щециньський», аргументуючи це, зокрема, тим, що нова назва полегшить іноземцям її вимову, а також підвищить рівень асоціації жителів з містом. Проте, Міністерство внутрішніх справ, через деякі обставини, не погодилося на зміну назви міста. Таким чином, Старгард залишався найбільшим містом в Польщі та одним з найбільших у світі, в якого назві є уточнюючий член з назвою іншого міста. Назву змінено на Старгард лише 1 січня 2016 року.
Історія міста
Початки Старгарду — це VIII–IX століття, коли один кілометр на південь від сьогоднішнього центру міста, в закруті річки Іни, постало і розвинулося городище Осетно. Проте, справжній розвиток міста — це Х-ХІІ століття. Місто розвивалося завдяки тому, що було розташованим на перехресті важливих торгових шляхів. Також важливу роль в розвитку міста відіграла річка Іна. На річці був порт і транспортували нею товари (особливо збіжжя) з міста до моря та дальше — до інших країн.
Перша згадка про місто походить з 1124 року. В 1186 року поморський князь Богуслав І поселив у місті Орден Іоаннітів. Вони побудували монастир та каплицю, яку потім перебудували на костел святого Яна. В 1199 році князь Казимир ІІ поселив тут Орден Августинців.
В 1243 році князь Барним ІІ надав місту магдебурзьке міське право, 150 ланів землі, право ловити рибу на Балтійському морі, транспортувати товари річкою, а також вирубувати дерева у князівських лісах. В 1290 році завершено будову Міської ратуші. В 1292 році Старгард отримав любецьке міське право і завдяки тому місто стало ще більш розвиватися. В тому ж році почалася будова Маріацького костелу. В 1295 році вирішено огородити місто кам'яно-цегляним муром.
З XIV століття почався ще більший прогрес міста, яке стало одним з найбагатших на цілому Поморі. В 1367 році Старгард приєднався до унії вільних ганзейських міст — так званої Ганзи. В 1380 році почалася розбудова і перебудова Маріацького костелу, оскільки багаті жителі ствердили, що місто повинно мати більш репрезентативний костел, який буде відображати багатство Старгарду. Завдяки тому в місті досі стоїть костел, якого вважають однією з найкрасивіших готичних будівель в Польщі та на Поморі. В давніх часах Старгард називали містом веж. Їх висота була характерною для міста, яке називали також Старгард-Найвищий.
В XV і XVI століттях, підвищили оборонні мури та побудували 4 брами, 9 башт і 45 бастей. В 1454 році почалася, так звана, торгова війна поміж Старгардом і Щеціном. Міста боролися про можливість транспорту товарів Іною. Війна закінчилася в 1464 році. На знак миру, в селі Кобилянка, що знаходиться поміж Старгардом і Щеціном, жителі міст посадили липи, які збереглися досі.
В 1540 році, в пожежі згоріло багато будинків, в тому числі ратуша, яку відновили в 1568 році. Наступна пожежа, в 1584 році, знищила 487 будинків. Зберігся лише костел св. Яна та кілька домів, що знаходилися біля нього. В 1618 році, в Старгарді жило 12 000 людей. Того ж року почалася Тридцятирічна війна. Під час війни, внаслідок голоду, пожеж і хвороб місто втратило 90% своїх мешканців. В 1630 році до міста увійшли шведські війська. В 1633 році, з ініціативи тодішнього мера міста Петера Гроенінга заведено Collegium Groensngianum — школу для бідних, але здібних. В 1665 році, наступна велика пожежа знищила майже ціле місто разом з Маріацьким костелом. Після закінчення тридцятирічної війни, в 1648 році, Старгард опинився в межах Бранденбургу, а з 1701 року в Королівстві Пруссії. В 1714 році прусський король надав викладачам Collegium Groensngianum звання королівських професорів.
В XVIII і XIX століттях було багато воєн, які залишали свої наслідки в Старгарді. В Семирічній війні його знищили росіяни, а в 1806–1812 роках через місто часто переходили війська Наполеона Бонапарта.
Після Віденського конгресу настав спокій, який тривав більше ста років. Завдяки тому Старгард знов став розвиватися. В 1845 побудували нову дорогу до міста Бидгощ. В 1846 до Старгарду проведено перше залізничне сполучення зі Щеціном. 1 травня 1846 року до Старгардського вокзалу під'їхав перший поїзд. В 1848 році залізничну колію продовжили до Познані. З 1859 року Старгард став залізничним вузлом. Того ж року дійсним стало залізничне сполучення з Кошаліном, а в 1892 з Пижице і Костшином.
Розвиток залізниці вплинув на збільшення промисловості та подальший прогрес Старгарду, хоч трагічні події увесь час не оминали міста (наприклад, епідемія холери в 1849 році). В 1856 році утворили газовий завод, а в 1859 році Ремонтну Майстерню Залізничних Машин. В 1870 році побудували шпиталь, а на дев'ять років пізніше другий. В 1890 році постав електричний розподільний щит, а в 1897 році в Старгарді були вже дійсними водопровід і каналізація.
В 1901 році Старгард став міським повітом, у зв'язку з тим побудували великий будинок Повітової ради. В 1901–1911 роках архітектор Денеке провів ремонт Маріацького костелу та повернув йому колишню величність. На поновлене посвячення костелу, в 1911 році, до Старгарду приїхав кайзер Німеччини та король Пруссії Вільгельм II Гогенцоллерн і його дружина Августа Вікторія.
Період з початку XX століття до Першої світової війни був часом посиленої розбудови міста. Тоді постало багато нових шкіл, шпиталів, житлових будинків.
Під час Першої світової війни в Старгарді знаходився міжнародний табір військовополонених. Сьогодні пам’ яткою його існування є Воєнне кладовище, на якому похоронені жертви війни різних національностей та релігій. Після війни місто в короткому часі господарчо піднялося. В 1925 році провели регуляцію русла річки, побудували плавальний басейн. Населення Старгарду в 1939 році — 39 760 жителів.
В 1943 році відбулося святкування 700 річниці міста, проте, через війну воно було дуже скромним. Вночі 21 лютого 1945 року війська антигітлерівської коаліції влаштували місту повітряну атаку на залізничний вузол, летовище в містечку Ключево неподалік Старгарду, завод ракет Фау-2 біля озера Мєдвє (7 кілометрів від Старгарду), а також на промислові будинки. 5 березня радянські війська здобули Старгард та майже повністю його знищили (близько 72% будинків). Росіяни виселили німецьких жителів міста, а 23 березня 1945 року в місті заведено польську владу. В 1947 році під час Акції «Вісла» до Старгарду та на його околиці депортували українців — лемків та бойків.
В 1950 році у місті жило 20 700 людей, хоч не почали ще його підводити з руїн. Аж у 1957 році побудували три перші житлові будинки, одночасно починаючи будову нового мікрорайону, який назвали Тисячоліття. Того ж року почали усувати руїни Старого Міста, а в 1960 році в цій старовинній частині міста постали нові будинки. На рік пізніше підвели з руїн Міську ратушу і Маріацький костел. В 1961 році приєднали до Старгарду містечко Ключево. В 60-х роках почався більший розвиток міста. Побудували нові мікрорайони — Старе Місто і Коперника (з 1960), Захід (з 1975), Жеромського (з 1984), Літнє (1985) та Пижицьке (1988).
В 1993 році місто святкувало 750 річницю надання міського права. Того ж року до міста приєднали військове летовище в Ключеві, а також тамтешній мікрорайон, де з 1945 року перебували радянські війська. В 2009 році концерн Бріджстоун (Bridgestone) побудував у Старгарді завод виробництва шин.
Українці в Старогарді
В місті проживає українська громада, що походить від депортованих в рамках акції "Вісла". В місті діє Коло Об'єднання українців в Польщі, а також українська греко-католицька парафія св. Йосафата. Початково парафія розміщувалася за адресою Os. 1000-lecia 1A. Богослужіння тимчасово велися в римсько-католицькому костелі св. Духа. В 2012 році місцеві українці завершили будову і освятили церкву св. Йосафата по вул. Młyńska 36.
Діє домівка кола ОУП по вул. Konopnickiej 16.
Після початку повномасштабної агресії Росії проти України українці Старогарду організували допомогу біженцям. При цьому речі для допомоги збирали в українській церкві, на складу по вул. Pierwszej Brygady 35. В будинку Будинок по вул. Bolesława Limanowskiego 24 проживало 35 українських біженців. На знак солідарності з Маріуполем перед будинком молодіжного дому культури в місті було виконано напис "Діти".
Клімат
Помірно вологий клімат, з середньою річною температурою повітря 9,01° С (мінімальна літня температура в липні становить 17,9 °C, а взимку в січні −1,3 °C). Середнє число опадів на місяць становить 46 мм, а кількість дощових днів у році 181. Середнє число днів зі сніговим покривом становить 40, довжина вегетаційного періоду становить 220 днів. Місто є одним з міст з найвищою середньою річною температурою. У липні 2010 року зареєстровано 12 днів з температурами 30-35° С, і 1 день (12.07) з температурою від 36° С.
| Клімат міста Старгард-Щецинський | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | −0,46 | 0,35 | 3,28 | 8,36 | 13,79 | 16,69 | 19,09 | 19,03 | 14,24 | 9,68 | 3,61 | 0,41 | 9,01 |
| Норма опадів, мм | 38 | 29 | 32 | 38 | 51 | 62 | 71 | 60 | 52 | 43 | 47 | 46 | 569 |
| Джерело: http://www.gaisma.com/en/location/stargard-szczecinski.html | |||||||||||||
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33706 | 6275 | 24238 | 3193 |
| Жінки | 36260 | 5907 | 22434 | 7919 |
| Разом | 69966 | 12182 | 46672 | 11112 |
Міста-побратими
![image]()
Штральзунд, Німеччина (1992)![image]()
Wijchen, Нідерланди (1992)![image]()
Ельмсгорн, Німеччина (1993)![image]()
Салдус, Латвія (1993)![image]()
Слагельсе, Данія (1993)
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Rozporządzenie w sprawie ustalenia granic niektórych miast, nadania niektórym miejscowościom statusu miasta, ustalenia granic oraz zmiany nazw i siedzib władz niektórych gmin. premier.gov.pl. 28.07.2015. Процитовано 11.06.2016.(пол.)
- Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2] [ 2018-12-26 у Wayback Machine.]
- Парнікоза, Іван (01.05.2024). Старогард м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 01.05.2024.
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Obrazy stargardzkich ulic, Jolanta Aniszewska, Muzeum Stargard, Stargard 2002, .
- Z dziejów ziemi stargardzkiej, praca zb. pod redakcją Bogdana Dopierały, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań 1969.
- Stargard Szczeciński, Marek Ober, Wydawnictwo Arkady, Warszawa 1988, .
- Stargardzkie abc, Edward Olszewski, Wydawca: Towarzystwo Przyjaciół Stargardu, Stargard 2001, .
- Stargard Szczeciński, Kazimiera Kalita-Skwirzyńska, Ossolineum, Gdańsk 1983, .
- Stargardia t. I—V, Rocznik Muzeum w Stargardzie, Stargard 2001—2010, ISSN 1641-7747.
- Dzieje Kolei Stargardzkiej, Sebastian Szwajlik, Towarzystwo Przyjaciół Stargardu, Stargard 2002, .
- Stargard. Klejnot na pomorskim szlaku, Jan Zenkner, Towarzystwo Przyjaciół Stargardu, Stargard 2006, .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Stargard Szczeciński |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sta rgard pol Stargard do 2016 pol Stargard Szczecinski nim Stargard in Pommern Stargard an der Ihna lat Stargardia misto i gmina v Zahidnopomorskomu voyevodstvi v Stargardskomu poviti nad richkoyu Inoyu Stargard Stargard Gerb PraporStargardOsnovni dani53 20 pn sh 15 02 sh d 53 333 pn sh 15 033 sh d 53 333 15 033 Koordinati 53 20 pn sh 15 02 sh d 53 333 pn sh 15 033 sh d 53 333 15 033 Krayina PolshaRegion Zahidnopomorske voyevodstvoMezhuye z susidni nas punktiGmina Kobilyanka Gmina Stargard Gmina Varnice Magdeburzke pravo 1243Plosha 48 08 km Naselennya 67 430 01 07 2021 gustota 1460 2008 osib km Visota NRM 20 1 mMista pobratimi Elmsgorn Saldus Slagelse Shtralzund VihenTelefonnij kod 48 91Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv ZSTGeoNames 3084840OSM r2619469 RSIMC 0979596Poshtovi indeksi 73 110 Miska vlada Vebsajt stargard pl Mapa Stargard u VikishovishiKrayeznavcha dovidkaZa naselennyam tretye misto voyevodstva Ce odne z najstarishih mist u Polshi pershi oseli postali v VI stolitti Najstarishe razom zi Shecinom misto na Pomor i miski prava otrimalo v 1243 roci Rozvitku mista spriyalo te sho vono roztashovane na torgovih shlyahah sho veli iz Santoka do Volina ta zi Shecina do Kolobzhegu Misto osidok Stargardskogo povitu i Gmini Razom z mistami Shecin Svinoujsce Golenyuv i Grifino stanovit Stanciya Stargard odniyeyu z najvazhlivishih vuzlovih stancij na Pomor yi Tut zaliznicya zi Shecina rozhoditsya napravo do Varshavi nalivo na Gdinyu i Gdansk Naselennya 69 255 meshkanciv 2014 Istoriya nazviStargardska kolegiata z cerkvoyu Svyatoyi Mariyi Vprodovzh majzhe dev yati stolit nazva mista chasto zminyuvalasya Nazva Stargard bezsumnivno slov yanska i stanovit harakternu dlya pomorskoyi movi formu nazvi stare gorodishe stare misto ta vistupaye pid riznim viglyadom u vsij slov yanshini Nazva ye z yednannyam sliv starij i grod pol grod tobto oznachaye stare misto stare gorodishe Inakshe nazvu mista poyasnyuye Stampa Vin vvazhaye sho nazva Stargard pohodit z danskoyi movi i oznachaye stam zirka i gate brama Zirkova brama Jogo tezu mozhut pidtverdzhuvati serednovichni moneti i pechatki Stargardu Na monetah z trinadcyatogo stolittya znahodyatsya brama z odniyeyu vezheyu ta troma zirkami v yakih po shist vistupiv a na piznishih monetah brama z troma vezhami i zirka v perehodi pid bramoyu Persha pechatka Stargardu yaka dosi zbereglasya z XIV stolittya takozh predstavlyaye zobrazhennya vidome z ranishnih monet Persha zgadka pro Stargard z 1124 roku koli litopisec Ebbo yakij opisuvav misiyu sv Ottona z Bambergu zgaduvav jogo perebuvannya v misti Castro Zitarigroda Nastupna zgadka z 1140 roku koli Castro Stargrod buv nazvanim v papskij bulli Papi Rimskogo Innokentiya II yak misto sho z togo chasu maye nalezhati Volinskomu yepiskopstvu Piznishe mistu nadavali rizni formi nazvi Stargard 1186 1283 1229 1248 1550 1633 1654 1780 1817 1918 1923 1951 Stergard 1187 Starogard 1188 1240 Starigart 1217 Ztaregard 1220 Staregarde 1234 Staregrod 1238 Stargardt 1248 1618 na karti Lubinusa Stargardia 1328 Nova Stargardia Starigradum Neu Stargarde nim Novij Stargard 1459 Neu Stargard an der Ihna nim Novij Stargard nad Inoyu 1724 Stargardt auf der Ihna nim Stargard nad Inoyu 1605 Stargard auf der Ina 1683 Neustargard nim Novij Stargard 1837 Pommersch Stargart nim Pomorskij Stargard 1890 Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni misto nazivalosya Stargard in Pommern nim Stargard na Pomori abo Stargard an der Ihna Stargard nad Inoyu Persha nazva mista pislya Drugoyi svitovoyi vijni Starogrod Starogrud a nastupna Starogard nad Inoyu V 1946 roku misto oficijno nazvali Stargard V 1950 roku znov zminili jogo nazvu i misto dosi oficijno nazivayetsya Stargard Shecinskij V 1999 roku Tovaristvo Druziv Stargardu pochalo kampaniyu metoyu yakoyi bulo usunuti z nazvi mista prikmetnik Shecinskij argumentuyuchi ce zokrema tim sho nova nazva polegshit inozemcyam yiyi vimovu a takozh pidvishit riven asociaciyi zhiteliv z mistom Prote Ministerstvo vnutrishnih sprav cherez deyaki obstavini ne pogodilosya na zminu nazvi mista Takim chinom Stargard zalishavsya najbilshim mistom v Polshi ta odnim z najbilshih u sviti v yakogo nazvi ye utochnyuyuchij chlen z nazvoyu inshogo mista Nazvu zmineno na Stargard lishe 1 sichnya 2016 roku Istoriya mistaPizhicka brama listivka blizko 1920 roku Pochatki Stargardu ce VIII IX stolittya koli odin kilometr na pivden vid sogodnishnogo centru mista v zakruti richki Ini postalo i rozvinulosya gorodishe Osetno Prote spravzhnij rozvitok mista ce H HII stolittya Misto rozvivalosya zavdyaki tomu sho bulo roztashovanim na perehresti vazhlivih torgovih shlyahiv Takozh vazhlivu rol v rozvitku mista vidigrala richka Ina Na richci buv port i transportuvali neyu tovari osoblivo zbizhzhya z mista do morya ta dalshe do inshih krayin Persha zgadka pro misto pohodit z 1124 roku V 1186 roku pomorskij knyaz Boguslav I poseliv u misti Orden Ioannitiv Voni pobuduvali monastir ta kaplicyu yaku potim perebuduvali na kostel svyatogo Yana V 1199 roci knyaz Kazimir II poseliv tut Orden Avgustinciv V 1243 roci knyaz Barnim II nadav mistu magdeburzke miske pravo 150 laniv zemli pravo loviti ribu na Baltijskomu mori transportuvati tovari richkoyu a takozh virubuvati dereva u knyazivskih lisah V 1290 roci zaversheno budovu Miskoyi ratushi V 1292 roci Stargard otrimav lyubecke miske pravo i zavdyaki tomu misto stalo she bilsh rozvivatisya V tomu zh roci pochalasya budova Mariackogo kostelu V 1295 roci virisheno ogoroditi misto kam yano ceglyanim murom Z XIV stolittya pochavsya she bilshij progres mista yake stalo odnim z najbagatshih na cilomu Pomori V 1367 roci Stargard priyednavsya do uniyi vilnih ganzejskih mist tak zvanoyi Ganzi V 1380 roci pochalasya rozbudova i perebudova Mariackogo kostelu oskilki bagati zhiteli stverdili sho misto povinno mati bilsh reprezentativnij kostel yakij bude vidobrazhati bagatstvo Stargardu Zavdyaki tomu v misti dosi stoyit kostel yakogo vvazhayut odniyeyu z najkrasivishih gotichnih budivel v Polshi ta na Pomori V davnih chasah Stargard nazivali mistom vezh Yih visota bula harakternoyu dlya mista yake nazivali takozh Stargard Najvishij Brama Mlinska odna z dvoh vodnih bram v Yevropi Stargardska gotichna kam yanicya XV storichchya V XV i XVI stolittyah pidvishili oboronni muri ta pobuduvali 4 brami 9 basht i 45 bastej V 1454 roci pochalasya tak zvana torgova vijna pomizh Stargardom i Shecinom Mista borolisya pro mozhlivist transportu tovariv Inoyu Vijna zakinchilasya v 1464 roci Na znak miru v seli Kobilyanka sho znahoditsya pomizh Stargardom i Shecinom zhiteli mist posadili lipi yaki zbereglisya dosi V 1540 roci v pozhezhi zgorilo bagato budinkiv v tomu chisli ratusha yaku vidnovili v 1568 roci Nastupna pozhezha v 1584 roci znishila 487 budinkiv Zberigsya lishe kostel sv Yana ta kilka domiv sho znahodilisya bilya nogo V 1618 roci v Stargardi zhilo 12 000 lyudej Togo zh roku pochalasya Tridcyatirichna vijna Pid chas vijni vnaslidok golodu pozhezh i hvorob misto vtratilo 90 svoyih meshkanciv V 1630 roci do mista uvijshli shvedski vijska V 1633 roci z iniciativi todishnogo mera mista Petera Groeninga zavedeno Collegium Groensngianum shkolu dlya bidnih ale zdibnih V 1665 roci nastupna velika pozhezha znishila majzhe cile misto razom z Mariackim kostelom Pislya zakinchennya tridcyatirichnoyi vijni v 1648 roci Stargard opinivsya v mezhah Brandenburgu a z 1701 roku v Korolivstvi Prussiyi V 1714 roci prusskij korol nadav vikladacham Collegium Groensngianum zvannya korolivskih profesoriv V XVIII i XIX stolittyah bulo bagato voyen yaki zalishali svoyi naslidki v Stargardi V Semirichnij vijni jogo znishili rosiyani a v 1806 1812 rokah cherez misto chasto perehodili vijska Napoleona Bonaparta Pislya Videnskogo kongresu nastav spokij yakij trivav bilshe sta rokiv Zavdyaki tomu Stargard znov stav rozvivatisya V 1845 pobuduvali novu dorogu do mista Bidgosh V 1846 do Stargardu provedeno pershe zaliznichne spoluchennya zi Shecinom 1 travnya 1846 roku do Stargardskogo vokzalu pid yihav pershij poyizd V 1848 roci zaliznichnu koliyu prodovzhili do Poznani Z 1859 roku Stargard stav zaliznichnim vuzlom Togo zh roku dijsnim stalo zaliznichne spoluchennya z Koshalinom a v 1892 z Pizhice i Kostshinom Rozvitok zaliznici vplinuv na zbilshennya promislovosti ta podalshij progres Stargardu hoch tragichni podiyi uves chas ne ominali mista napriklad epidemiya holeri v 1849 roci V 1856 roci utvorili gazovij zavod a v 1859 roci Remontnu Majsternyu Zaliznichnih Mashin V 1870 roci pobuduvali shpital a na dev yat rokiv piznishe drugij V 1890 roci postav elektrichnij rozpodilnij shit a v 1897 roci v Stargardi buli vzhe dijsnimi vodoprovid i kanalizaciya Cerkva Svyatoyi Mariyi na rinku Cerkva Svyatogo Yana V 1901 roci Stargard stav miskim povitom u zv yazku z tim pobuduvali velikij budinok Povitovoyi radi V 1901 1911 rokah arhitektor Deneke proviv remont Mariackogo kostelu ta povernuv jomu kolishnyu velichnist Na ponovlene posvyachennya kostelu v 1911 roci do Stargardu priyihav kajzer Nimechchini ta korol Prussiyi Vilgelm II Gogencollern i jogo druzhina Avgusta Viktoriya Period z pochatku XX stolittya do Pershoyi svitovoyi vijni buv chasom posilenoyi rozbudovi mista Todi postalo bagato novih shkil shpitaliv zhitlovih budinkiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v Stargardi znahodivsya mizhnarodnij tabir vijskovopolonenih Sogodni pam yatkoyu jogo isnuvannya ye Voyenne kladovishe na yakomu pohoroneni zhertvi vijni riznih nacionalnostej ta religij Pislya vijni misto v korotkomu chasi gospodarcho pidnyalosya V 1925 roci proveli regulyaciyu rusla richki pobuduvali plavalnij basejn Naselennya Stargardu v 1939 roci 39 760 zhiteliv V 1943 roci vidbulosya svyatkuvannya 700 richnici mista prote cherez vijnu vono bulo duzhe skromnim Vnochi 21 lyutogo 1945 roku vijska antigitlerivskoyi koaliciyi vlashtuvali mistu povitryanu ataku na zaliznichnij vuzol letovishe v mistechku Klyuchevo nepodalik Stargardu zavod raket Fau 2 bilya ozera Myedvye 7 kilometriv vid Stargardu a takozh na promislovi budinki 5 bereznya radyanski vijska zdobuli Stargard ta majzhe povnistyu jogo znishili blizko 72 budinkiv Rosiyani viselili nimeckih zhiteliv mista a 23 bereznya 1945 roku v misti zavedeno polsku vladu V 1947 roci pid chas Akciyi Visla do Stargardu ta na jogo okolici deportuvali ukrayinciv lemkiv ta bojkiv V 1950 roci u misti zhilo 20 700 lyudej hoch ne pochali she jogo pidvoditi z ruyin Azh u 1957 roci pobuduvali tri pershi zhitlovi budinki odnochasno pochinayuchi budovu novogo mikrorajonu yakij nazvali Tisyacholittya Togo zh roku pochali usuvati ruyini Starogo Mista a v 1960 roci v cij starovinnij chastini mista postali novi budinki Na rik piznishe pidveli z ruyin Misku ratushu i Mariackij kostel V 1961 roci priyednali do Stargardu mistechko Klyuchevo V 60 h rokah pochavsya bilshij rozvitok mista Pobuduvali novi mikrorajoni Stare Misto i Kopernika z 1960 Zahid z 1975 Zheromskogo z 1984 Litnye 1985 ta Pizhicke 1988 V 1993 roci misto svyatkuvalo 750 richnicyu nadannya miskogo prava Togo zh roku do mista priyednali vijskove letovishe v Klyuchevi a takozh tamteshnij mikrorajon de z 1945 roku perebuvali radyanski vijska V 2009 roci koncern Bridzhstoun Bridgestone pobuduvav u Stargardi zavod virobnictva shin Ukrayinci v StarogardiV misti prozhivaye ukrayinska gromada sho pohodit vid deportovanih v ramkah akciyi Visla V misti diye Kolo Ob yednannya ukrayinciv v Polshi a takozh ukrayinska greko katolicka parafiya sv Josafata Pochatkovo parafiya rozmishuvalasya za adresoyu Os 1000 lecia 1A Bogosluzhinnya timchasovo velisya v rimsko katolickomu kosteli sv Duha V 2012 roci miscevi ukrayinci zavershili budovu i osvyatili cerkvu sv Josafata po vul Mlynska 36 Diye domivka kola OUP po vul Konopnickiej 16 Pislya pochatku povnomasshtabnoyi agresiyi Rosiyi proti Ukrayini ukrayinci Starogardu organizuvali dopomogu bizhencyam Pri comu rechi dlya dopomogi zbirali v ukrayinskij cerkvi na skladu po vul Pierwszej Brygady 35 V budinku Budinok po vul Boleslawa Limanowskiego 24 prozhivalo 35 ukrayinskih bizhenciv Na znak solidarnosti z Mariupolem pered budinkom molodizhnogo domu kulturi v misti bulo vikonano napis Diti KlimatPomirno vologij klimat z serednoyu richnoyu temperaturoyu povitrya 9 01 S minimalna litnya temperatura v lipni stanovit 17 9 C a vzimku v sichni 1 3 C Serednye chislo opadiv na misyac stanovit 46 mm a kilkist doshovih dniv u roci 181 Serednye chislo dniv zi snigovim pokrivom stanovit 40 dovzhina vegetacijnogo periodu stanovit 220 dniv Misto ye odnim z mist z najvishoyu serednoyu richnoyu temperaturoyu U lipni 2010 roku zareyestrovano 12 dniv z temperaturami 30 35 S i 1 den 12 07 z temperaturoyu vid 36 S Klimat mista Stargard Shecinskij Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 0 46 0 35 3 28 8 36 13 79 16 69 19 09 19 03 14 24 9 68 3 61 0 41 9 01 Norma opadiv mm 38 29 32 38 51 62 71 60 52 43 47 46 569 Dzherelo http www gaisma com en location stargard szczecinski htmlDemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 33706 6275 24238 3193 Zhinki 36260 5907 22434 7919 Razom 69966 12182 46672 11112Mista pobratimiShtralzund Nimechchina 1992 Wijchen Niderlandi 1992 Elmsgorn Nimechchina 1993 Saldus Latviya 1993 Slagelse Daniya 1993 Panorama mistaPrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Rozporzadzenie w sprawie ustalenia granic niektorych miast nadania niektorym miejscowosciom statusu miasta ustalenia granic oraz zmiany nazw i siedzib wladz niektorych gmin premier gov pl 28 07 2015 Procitovano 11 06 2016 pol Naselennya za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Glowny Urzad Statystyczny Baza Demografia Stan i struktura ludnosci dane na dzien 31 03 2014 2 2018 12 26 u Wayback Machine Parnikoza Ivan 01 05 2024 Starogard m Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Mikola Zharkih Procitovano 01 05 2024 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaObrazy stargardzkich ulic Jolanta Aniszewska Muzeum Stargard Stargard 2002 ISBN 83 911439 6 1 Z dziejow ziemi stargardzkiej praca zb pod redakcja Bogdana Dopieraly Wydawnictwo Poznanskie Poznan 1969 Stargard Szczecinski Marek Ober Wydawnictwo Arkady Warszawa 1988 ISBN 83 213 3303 6 Stargardzkie abc Edward Olszewski Wydawca Towarzystwo Przyjaciol Stargardu Stargard 2001 ISBN 83 916325 0 4 Stargard Szczecinski Kazimiera Kalita Skwirzynska Ossolineum Gdansk 1983 ISBN 83 04 01559 5 Stargardia t I V Rocznik Muzeum w Stargardzie Stargard 2001 2010 ISSN 1641 7747 Dzieje Kolei Stargardzkiej Sebastian Szwajlik Towarzystwo Przyjaciol Stargardu Stargard 2002 ISBN 83 916325 3 9 Stargard Klejnot na pomorskim szlaku Jan Zenkner Towarzystwo Przyjaciol Stargardu Stargard 2006 ISBN 83 916325 6 3 Posilannyahttp www stargard pl http www stargard com pl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stargard Szczecinski