Станіслав Стадницький (пол. Stanisław "Diabeł" Stadnicki; бл. 1551 м. Ґміна Дубецько — 4 серпня 1610, с. Тарнавець) — шляхтич гербу Шренява Перемишльської землі Руського воєводства, староста сігулдський (зиґвульський), кальвініст.
Станіслав Стадницький | |
---|---|
пол. Stanisław Stadnicki | |
гравюра Йозефа Зонтага | |
Псевдо | Diabeł Łańcucki |
Народився | 1551 Новий Змигород, Ґміна Новий Жміґруд, Ясельський повіт, Республіка Польща |
Помер | 4 серпня 1610 або 14 серпня 1617 Тарнавєц, Гміна Курилівка, Лежайський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | adventurer, політик, військовослужбовець |
Знання мов | польська |
Учасник | Рокош Зебжидовського і Битва під Гузовим |
Посада | староста, член Сейму Польщі[d], посол Сейму Речі Посполитої[d], d, депутат[d] і d |
Військове звання | ротмістр |
Конфесія | кальвінізм |
Рід | Стадніцькі |
Батько | d |
Діти | d, d, Адам Алєксандер Стадніцкi і d |
Військові походиРотмістр хоругви з 50 кавалеристів Станіслав Стадницький брав участь у війнах короля Стефана Баторія з Гданськом (1576—1577), Московією (1577—1582). Після повернення з Пруссії перебував у Кракові, де студенти і міщани напали на лютеранську похоронну процесію (1578). Разом з своїми військовими розігнав натовп, побивши студентів. Сучасники відзначали відвагу, стратегічні таланти С. С. У боях в Московії 8 вересня 1581 року відзначився при штурмі Пскова, серед перших вдершись на вали. У битві під Торопцем 20 вересня 1580 року врятував життя ротмістру Миколаєві Язловецькому, якого оточили вороги. За війну він отримав 1000 злотих винагороди і староство Сігулдське в Латгалії, куди не поїхав. С. Стадницький вирішив, що його участь не була оцінена належним чином. Незабаром канцлер Ян Саріуш Замойський стратив його родича Самуеля Зборовського (1584), що негативно сприйняла шляхта і, мабуть, вплинуло на поведінку С. С. Декотрі сучасні дослідники припускають, що Стадницького могли недооцінити через те, що він був лютеранином. На Сеймику 1585 у Судовій Вишні виступив проти діяльності канцлера Яна Замойського, зірвав Сеймик, захопивши господу прибічника канцлера — старости перемишльського Яна Дрогойовського. Через складну політичну ситуацію король відмовився подати на позов до сеймового суду на Стадницького, який на брамі старости прикріпив картку із загрозою швидкої смерті (що зрештою сталось через два десятиліття). Після смерті короля Стефана Баторія готував замах старосту краківського Миколая Зебжидовського на Сеймику краківського воєводства (1587). Та після стрілянини в костелі ніхто не постраждав. При новому безкоролів'ї Стадницький зібрав загін з 220 гусарів, 400 піхотинців, виступивши на підтримку кандидата ерцгерцога Максиміліана Габсбурга, обраного на Сеймі королем. Разом з Кшиштофом Зборовським, Еразмом Ліхтенштайном планував викрасти іншого претендента на корону — Сигізмунда Вазу, якого пізніше проголосила королем частина шляхти. Разом з 2 тисячами вояків 12 листопада 1587 вони розбили передовий загін супроводу претендента, якому навколишніми шляхами вдалось добратись до Кракова. Стадницький захопив обоз Яна Остроруга, декілька турецьких коней, 30 полонених, відіславши трофеї до свого табору під Краковом. Ян Остроруг оцінив збитки в 30 000 золотих. Після невдалої спроби захоплення Кракова відступив з прибічниками Максиміліана до Сілезії. Згодом брав участь в облозі замку Ольштин біля Ченстохови (1587). Після битви під Бичиною (24 січня 1588) уник полону, втікши з поля бою. Зібравши рештки війська, пограбував у Краківському воєводстві маєтки прихильників нового короля — Потоцьких, старости любачівського Яна Плази, Тенчинських, Остророгів та інших. Внаслідок цього через загрозу подання декількох судових позовів і присудів до баніції він покинув Річ Посполиту і виїхав підконтрольної Габсбургам частини Угорщини, де у війську імператора Рудольфа ІІ бився з турками. Після отримання амністії повернувся і був обраний послом Сейму (1600). Став одним з керівників рокошу М. Зебжидовського (1606—1609), виступаючи проти абсолютної влади короля з безконтрольною роздачею урядів, засилля єзуїтів та іноземців, за дотримання послами на Сейм своїх зобов'язань відносно інструкцій Сеймиків, обрання земських урядників на Сеймиках. На з'їзд з 10 тисяч рокошан під Любліном прибув з 700 піхотинцями, 150-кінною козацькою коругвою, 100-кінною хоругвою гусарів, артилерією. Під Яновцем 18 вересня 1606 року виникла загроза битви через просування кварцяного війська — С. С. покинув з своїм загоном лави рокошан, перебравшись на інший бік ріки і спаливши при відході за собою міст через Віслу. Напередодні битви під Гузовим покинув табір рокошан з своїм військом і подався до Ланьцуту (6 липня 1607). Майнові справиСтадницького замолоду позивали до суду через насилля над сусідами. Він захопив 1573 року ліс Зофії зі Спрови, звідки вивозив вирубані дерева до своїх маєтків. Згодом здійснив напад на Переворськ, де підірвав міську браму, захопив у ратуші в'язницю для звільнення свого Станіслава Ілька (1573—1575), якому загрожувало обезголовлювання на пласі. КорняктиПокійний чоловік Анни Сененської (1530-після 1585) взяв у Костянтина Корнякта 17 000 злотих під заставу міста Ланьцут. Стадницький підписав з Костянтином Корняктом угоду, що до повернення боргу він буде орендарем міста, а Анна Сененська вимушено відступила йому місто в обмін на якусь маєтність (1585). За неявку до королівського суду Стадницького присудили до баніції (1588). Потребуючи коштів, він взяв 30 000 злотих під заставу трьох селищ у Корнякта, який допоміг йому зняти покарання. Задля унеможливлення подання вимог по поверненні боргу він разом іншим боржником Геронімом Язловецьким вніс протест проти надання шляхетства Корнякту (1601), адже лише шляхта могла володіти землею. У Ланьцуті в монастирі домініканців С. С. облаштував нелегальну митницю. Після смерті К. Корнякта-старшого Стадницький напав на віддані ним у заставу села Чорна, Кремениця, Альбігова, пограбував селян, спалив там фільварки і пригрозив спадкоємцям, щоб ті забули за борг у 47 000 злотих. В серпні 1603 Корнякт Костянтин з Білобок — син К. Корнякта — продав свою частку маєтків у Львівській землі, переселився до Перемиської землі Руського воєводства, де володів трьома укріпленими маєтками у Сосниці, Злотовцях і Білобоках. Через погрози С. С. фамільну скарбницю з резервом грошей, коштовності матері перевезли до більш укріпленого замку в Сосниці, але майже 1,5 тисячний загін Стадницького захопив і пограбував недобудований замок. Забрали навіть вікна, двері, замки, ручки з скринь. Було зґвалтовано дружину і доньок К. Корнякта молодшого, якого Стадницький два місяці утримував у підземеллі свого замку, примушуючи рід Корняктів підписати угоду про відмову від стягнення боргів, претензій за викрадені коштовності у Сосниці. Корнякт підписав угоду і сховався за мурами Львова, звідки подав нові позови за пограбування, ув'язнення. На суді в Переворську від гніву Стадницького ледь врятували своє життя правники Адам Жидівський і Андрій Свидницький, що провадили справу К. Корнякта. Стадницький з 1,5 тисячний військом підійшов під Львів, вільно увійшов до міста з гайдуками та примусив Корнякта підписати нову відмову від претензій перед міськими лавниками (1606). Після довгих років судових суперечок Трибунал присудив Стадницьким повернути Корняктам 100 000 золотих збитків, 42 000 золотих за зайняття замку у Сосниці. Для часткової компенсації збитків Стадницькі віддали маєтки у Журавиці (1622). Власник «Риботицького ключа» — перемиський староста Ян Томаш Дрогойовський (1535—1605) — не дозволив Стадницьким за рішенням суду заволодіти селищами свого урядовця, який виступав поручителем позик на 38 000 злотих (1603). Сам Я. Т. Дрогойовський перекупив у Стадницьких борг хорунжого Сяноцької землі Станіслава Тарнавського в 70 000 злотих і, згідно рішення суду, бажав зайняти селище в оплату боргу. Та хорунжий став орендарем, подарувавши селище Станіславу Стадницькому, що спровокувало початок приватної війни. Під Хировим атакували конвой С. Стадницького, приватне військо якого штурмувало королівський замок у Перемишлі, де боронився староста. Вистрілене із замку ядро потрапило у фарний костел, через що єпископ наложив на старосту прокляття. Їхні суперечки двічі безрезультатно спробував вирішити король. Я. Т. Дрогойовський заклав оборонний табір із заводненими ровами під приналежними хорунжому Угерцями, атакуючи звідтіля володіння суперників. Стадницькі знову атакували Перемишль. С. С. поранив списом у груди 70-річного Я. Т. Дрогойовського, який 12 листопада 1605 помер. На ту пору розпочався рокош М. Зебжидовського, поряд перебував з військом племінник вбитого Ян Гербурт. Він полонив у с. Хотинець С. Стадницького, відвіз до Низького замку Львова, де «гродський» суд мав би розглядати справу про вбивство шляхтича, королівського урядовця. Стадницький недовго перебував в ув'язненні, через заступництво впливових родичів його звільнили. На ту пору під місто підійшов з 1,5 тисячами вояків каштелян Адам Александер Стадницький і став табором біля собору св. Юра. До нього приєднався звільнений Станіслав, вони 15 днів облягали місто, вимагаючи видачі Гербурта. Зрештою супротивники замирились, на знак чого вистрілили з гармати по місту. У цей час замок вбитого Я. Т. Дрогойовського у Риботичах атакували Ян Красицький, Мартин Стадницький, а Станіслав Стадницький 1606-го спробував захопити села у вдови старостини Ядвіги. Лукаш ОпалінськийЛукаш Опалінський успадкував 1593 Лежайськ, староство. Згодом поміж старостою лежайським, маршалком Сейму і С. Стадницьким розпочалась найбільша приватна війна в історії Речі Посполитої (1606). Говорили, що все розпочалась з того, що у Опалінського викрали любимого карлика. Можливо, причиною ненависті сусідів було те, що Опалінські були фанатично віруючими католиками, а Стадницький не менш фанатичним лютеранином. У сутичках Л. Опалінський на початку 1607 року втратив свою хоругву, в листопаді у битві під Луковим ледве втік живим від 7 сотень вояків ворога. Весною 1608 С. Стадницький захопив замок у Ленках, за що у відповідь староста здобув Ланьцут, де звільнив сотню полонених, виявив нелегальну митницю. Після спалення замку і Ланьцута Стадницький два роки провів у Риботичах, де жив у замку покійного Я. Т. Дрогойовського. Втрата Ланьцута спонукала Стадницького атакувати і спалити Лежайськ, належні Анні Опалінській села Ленка, Лукавець, Требовницько, Паліковку. Одночасно супротивники знищили володіння С. С. навколо Кремениці. Через брак коштів Опалинський не міг зібрати велике військо, через що викликав С. С. на особистий поєдинок, на що той не погодився. В ході війни з Л. Опалінським С. Стадницький пограбував, вбив 16 орендарів, пограбував 10 костелів, вбив близько 150 підданих ворога. У захопленому замку Риботичів Стадницький приймав 1609 делегатів короля, що мали домовитись про замирення сторін (1609). Та замість примирення С. С. напав на людей Опалінського і поїхав до Любліна на засідання Коронного трибуналу для розгляду свого позову про насильство до Опалінського. Замість дозволених 30 слуг його супроводжувало кінний загін з 700 вояків, що під звуки сурм, барабанів прибули до міста. Вони побили міську сторожу, взявши під контроль міські брами, почали грабувати, палити житла міщан. При штурмі господи, де зупинився Опалінський, загинув його придворний. Міщани Любліна прийняли бій і розбили нападників. Спроба залякати міщан, суддів провалилась і через декілька днів Трибунал відхилив позов, заборонивши Стадницькому на 10 миль наближуватись до Любліна і присудивши сплатити відшкодування побитим міщанам. Опалінському 1610 вдалось зібрати сильне військо завдяки підтримці родичів, зокрема Острозьких, які надали декілька сотень козаків. Значна частина шляхти тоді відвернулась від Стадницького. Він відчував загрозу через обмаль сил і перебрався до більш укріпленого замку у Войтиничах. 15 липня суперники захопили цей замок, де полонили дружину Стадницького. Йому вдалось втекти, залишившись без захисту укріплених мурів та очікуючи підходу навербованих декількох тисяч найманців з Семигороддя. Битва під ТарнавцемС. Стадницькому довелось прийняти бій у відкритому полі з союзним військом Опалінського. Під Тарнавцем 14 серпня 1610 зійшлось до 6000 вояків приватних військ. Військо Стадницького втратило до 500 осіб вбитими і кинулось втікати з поля бою. С. Стадницький втік до лісу, де заховався за зрубаними деревами. Він визирнув з-за колоди і його виявили козаки. Зав'язалась сутичка на шаблях — і С. Стадницького добив татарин Перса пострілом з гаківниці. На тілі загиблого виявили 10 ран від ударів шаблею, списом. Лукаш Опалінський жалів, що Стадницького не захопили живим, але нагородив Перса. На Сеймі він отримав нобілітацію і шляхетне ім'я Перс Македонський. Тіло Стадницького виставили на огляд у Перемишлі. Згідно легенди відрубану голову Стадницького якийсь шляхтич настромив на списа і привіз до Люліна, що б здобути прихильність своєї коханої Регіни Жегоцянки. Для відзначення переможного завершення війни Лукаш Опалінський з дружиною Анною з Пілецьких заклав і вимурував костел у Лежайську (1618—1628). ПіслямоваЗа легендою Стадницький посилав сповіщення сусідам шляхтичам, маєтками яких бажав заволодіти, і очікував відповіді. На знак неминучого нападу на чийсь двір стріляв чорною стрілою у браму. Після загибелі «Диявола» до Ланцьцута прибув Сененський, який забрав коштовності у вдови С. С. і на возі відправив з дітьми з міста. Та він помилився, вважаючи що переміг. Вона швидко зібрала 200 вояків з війська чоловіка і відбила замок. Надалі Стадницькі вели судові процеси, нові війни. Сененські наполягали на неправому заволодінні майном, підкреслюючи винесення вироків баніції, інфамії покійному. Зрештою 1616 Люблінський трибунал залишив маєтності за Стадницькими. Вдова сварилась з братом покійного Мартином Стадницьким за право опіки над дітьми, яких вона зрештою викрала. Подорослішавші сини вигнали матір, яка незабаром померла. Брати тримали в ув'язненні сестру, якій згідно заповіту після одруження мали відійти маєтності. Їй вдалось одружитись з не менш буйним шляхтичем, разом з яким вона воювала з братами. Згодом в Римі отримала розлучення і поєдналась з ріднею. Лукашеві Опалінському вдалось замиритись з Станіславом ІІ та Сигізмундом Стадницькими за 20 000 злотих, після чого вони розмежували володіння. Частина польських історіографів через несприйняття його діяльності дали йому прізвисько «Диявол з Ланьцута». Художні твориПостать С. Стадницького як антигероя стала популярною з ХІХ ст. у творах Александра Фредро (1793—1876), Владислава Сирокомля (1823 −1862), Владислав Белзи (1847—1913), Владислава Лозинського (1843—1913) Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku (1903), «Starosta zygwulski» Адама Креховецького (1850—1919). Новий етап інтересу до постаті Стадницького розпочався з середини ХХ ст.:
У образотворчому мистецтві найвідомішим є зображення С. Стадницького на картині Яна Матейка «Казання Петра Скарги». У к.ХІХ ст. у маєтку графа Владислава Стадницького в Отрокові на Поділлі зберігався великий портрет Станіслава Стадницького, прозваного Diabeł пензля відомого польського художника доби романтизма Януарія Суходольського. Джерела
Посилання
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stadnickij Stanislav Stadnickij pol Stanislaw Diabel Stadnicki bl 1551 m Gmina Dubecko 4 serpnya 1610 s Tarnavec shlyahtich gerbu Shrenyava Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva starosta siguldskij zigvulskij kalvinist Stanislav Stadnickijpol Stanislaw Stadnickigravyura Jozefa ZontagaPsevdoDiabel LancuckiNarodivsya1551 Novij Zmigorod Gmina Novij Zhmigrud Yaselskij povit Respublika PolshaPomer4 serpnya 1610 1610 08 04 abo 14 serpnya 1617 1617 08 14 Tarnavyec Gmina Kurilivka Lezhajskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Respublika PolshaKrayina Rich PospolitaDiyalnistadventurer politik vijskovosluzhbovecZnannya movpolskaUchasnikRokosh Zebzhidovskogo i Bitva pid GuzovimPosadastarosta chlen Sejmu Polshi d posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d d deputat d i dVijskove zvannyarotmistrKonfesiyakalvinizmRidStadnickiBatkodDitid d Adam Alyeksander Stadnicki i dSigizmund mav bujnij harakter batka Vin napav na dvir 80 richnogo shlyahticha vbiv togo i pograbuvav jogo ponad 100 litnyu matir zgodom miscevu cerkvu Za odin den v s Rudavci v pristupi gnivu porubav 25 meshkanciv Zreshtoyu rozignav zbroyeyu Sejmik cherez sho starosta Martin Krasickij vislav pogonyu Vin nadiyavsya shoronitis u monastiri Lezhajska de jogo pijmali vidvezli do Lancuta i bez sudu rozstrilyali nad rikoyu 1622 Golovu vidvezli M Krasickomu yakij viplativ vinagorodu Davnisha chastina zamku Lyubomirskih u LancutiStanislavu II Stadnickomu na vidminu vid brata vdalos vtekti vid pogoni oselitis pid Krakovom de jogo slidi zagubilis Kazali sho sprobuvav proyaviti rodinnij bujnij harakter ale buv naviki zaspokoyenij susidami Nachebto mav tri druzhini z yakih odnu zadushiv a inshu vtopiv Cherez borgi sudovi pozovi vin prodav za 250 000 zolotih mayetnosti u Lancuti Stanislavovi Lyubomirskomu yakij znachno rozbuduvav zamok 1628 Onuk Stanislav III Stadnickij v chas Potopu zahopiv Bech viznayuchi korolem Karla H Gustava Zamist ochikuvanih shvedskih vijsk pidijshlo koronne vijsko i golovu Stanislava III na rinku styav kat 1656 Na nomu za legendoyu vigasla cholovicha liniya spadkoyemciv Stanislava Stadnickogo section Vijskovi pohodiRotmistr horugvi z 50 kavaleristiv Stanislav Stadnickij brav uchast u vijnah korolya Stefana Batoriya z Gdanskom 1576 1577 Moskoviyeyu 1577 1582 Pislya povernennya z Prussiyi perebuvav u Krakovi de studenti i mishani napali na lyuteransku pohoronnu procesiyu 1578 Razom z svoyimi vijskovimi rozignav natovp pobivshi studentiv Suchasniki vidznachali vidvagu strategichni talanti S S U boyah v Moskoviyi 8 veresnya 1581 roku vidznachivsya pri shturmi Pskova sered pershih vdershis na vali U bitvi pid Toropcem 20 veresnya 1580 roku vryatuvav zhittya rotmistru Mikolayevi Yazloveckomu yakogo otochili vorogi Za vijnu vin otrimav 1000 zlotih vinagorodi i starostvo Siguldske v Latgaliyi kudi ne poyihav S Stadnickij virishiv sho jogo uchast ne bula ocinena nalezhnim chinom Nezabarom kancler Yan Sariush Zamojskij strativ jogo rodicha Samuelya Zborovskogo 1584 sho negativno sprijnyala shlyahta i mabut vplinulo na povedinku S S Dekotri suchasni doslidniki pripuskayut sho Stadnickogo mogli nedoociniti cherez te sho vin buv lyuteraninom Stefan Batorij pid Pskovom Hud Yan Matejko Na Sejmiku 1585 u Sudovij Vishni vistupiv proti diyalnosti kanclera Yana Zamojskogo zirvav Sejmik zahopivshi gospodu pribichnika kanclera starosti peremishlskogo Yana Drogojovskogo Cherez skladnu politichnu situaciyu korol vidmovivsya podati na pozov do sejmovogo sudu na Stadnickogo yakij na brami starosti prikripiv kartku iz zagrozoyu shvidkoyi smerti sho zreshtoyu stalos cherez dva desyatilittya Pislya smerti korolya Stefana Batoriya gotuvav zamah starostu krakivskogo Mikolaya Zebzhidovskogo na Sejmiku krakivskogo voyevodstva 1587 Ta pislya strilyanini v kosteli nihto ne postrazhdav Pri novomu bezkoroliv yi Stadnickij zibrav zagin z 220 gusariv 400 pihotinciv vistupivshi na pidtrimku kandidata ercgercoga Maksimiliana Gabsburga obranogo na Sejmi korolem Razom z Kshishtofom Zborovskim Erazmom Lihtenshtajnom planuvav vikrasti inshogo pretendenta na koronu Sigizmunda Vazu yakogo piznishe progolosila korolem chastina shlyahti Razom z 2 tisyachami voyakiv 12 listopada 1587 voni rozbili peredovij zagin suprovodu pretendenta yakomu navkolishnimi shlyahami vdalos dobratis do Krakova Stadnickij zahopiv oboz Yana Ostroruga dekilka tureckih konej 30 polonenih vidislavshi trofeyi do svogo taboru pid Krakovom Yan Ostrorug ociniv zbitki v 30 000 zolotih Pislya nevdaloyi sprobi zahoplennya Krakova vidstupiv z pribichnikami Maksimiliana do Sileziyi Zgodom brav uchast v oblozi zamku Olshtin bilya Chenstohovi 1587 Pislya bitvi pid Bichinoyu 24 sichnya 1588 unik polonu vtikshi z polya boyu Zibravshi reshtki vijska pograbuvav u Krakivskomu voyevodstvi mayetki prihilnikiv novogo korolya Potockih starosti lyubachivskogo Yana Plazi Tenchinskih Ostrorogiv ta inshih Vnaslidok cogo cherez zagrozu podannya dekilkoh sudovih pozoviv i prisudiv do baniciyi vin pokinuv Rich Pospolitu i viyihav pidkontrolnoyi Gabsburgam chastini Ugorshini de u vijsku imperatora Rudolfa II bivsya z turkami Kapitulyaciya Maksimiliana Pid Bichinoyu Pislya otrimannya amnistiyi povernuvsya i buv obranij poslom Sejmu 1600 Stav odnim z kerivnikiv rokoshu M Zebzhidovskogo 1606 1609 vistupayuchi proti absolyutnoyi vladi korolya z bezkontrolnoyu rozdacheyu uryadiv zasillya yezuyitiv ta inozemciv za dotrimannya poslami na Sejm svoyih zobov yazan vidnosno instrukcij Sejmikiv obrannya zemskih uryadnikiv na Sejmikah Na z yizd z 10 tisyach rokoshan pid Lyublinom pribuv z 700 pihotincyami 150 kinnoyu kozackoyu korugvoyu 100 kinnoyu horugvoyu gusariv artileriyeyu Pid Yanovcem 18 veresnya 1606 roku vinikla zagroza bitvi cherez prosuvannya kvarcyanogo vijska S S pokinuv z svoyim zagonom lavi rokoshan perebravshis na inshij bik riki i spalivshi pri vidhodi za soboyu mist cherez Vislu Naperedodni bitvi pid Guzovim pokinuv tabir rokoshan z svoyim vijskom i podavsya do Lancutu 6 lipnya 1607 Majnovi spraviStadnickogo zamolodu pozivali do sudu cherez nasillya nad susidami Vin zahopiv 1573 roku lis Zofiyi zi Sprovi zvidki vivoziv virubani dereva do svoyih mayetkiv Zgodom zdijsniv napad na Perevorsk de pidirvav misku bramu zahopiv u ratushi v yaznicyu dlya zvilnennya svogo Stanislava Ilka 1573 1575 yakomu zagrozhuvalo obezgolovlyuvannya na plasi Kornyakti Vezha Kornyakta i vezha ratushi na fragmenti panorami pochatku XVII st Pokijnij cholovik Anni Senenskoyi 1530 pislya 1585 vzyav u Kostyantina Kornyakta 17 000 zlotih pid zastavu mista Lancut Stadnickij pidpisav z Kostyantinom Kornyaktom ugodu sho do povernennya borgu vin bude orendarem mista a Anna Senenska vimusheno vidstupila jomu misto v obmin na yakus mayetnist 1585 Za neyavku do korolivskogo sudu Stadnickogo prisudili do baniciyi 1588 Potrebuyuchi koshtiv vin vzyav 30 000 zlotih pid zastavu troh selish u Kornyakta yakij dopomig jomu znyati pokarannya Zadlya unemozhlivlennya podannya vimog po povernenni borgu vin razom inshim borzhnikom Geronimom Yazloveckim vnis protest proti nadannya shlyahetstva Kornyaktu 1601 adzhe lishe shlyahta mogla voloditi zemleyu U Lancuti v monastiri dominikanciv S S oblashtuvav nelegalnu mitnicyu Pislya smerti K Kornyakta starshogo Stadnickij napav na viddani nim u zastavu sela Chorna Kremenicya Albigova pograbuvav selyan spaliv tam filvarki i prigroziv spadkoyemcyam shob ti zabuli za borg u 47 000 zlotih V serpni 1603 Kornyakt Kostyantin z Bilobok sin K Kornyakta prodav svoyu chastku mayetkiv u Lvivskij zemli pereselivsya do Peremiskoyi zemli Ruskogo voyevodstva de volodiv troma ukriplenimi mayetkami u Sosnici Zlotovcyah i Bilobokah Cherez pogrozi S S familnu skarbnicyu z rezervom groshej koshtovnosti materi perevezli do bilsh ukriplenogo zamku v Sosnici ale majzhe 1 5 tisyachnij zagin Stadnickogo zahopiv i pograbuvav nedobudovanij zamok Zabrali navit vikna dveri zamki ruchki z skrin Bulo zgvaltovano druzhinu i donok K Kornyakta molodshogo yakogo Stadnickij dva misyaci utrimuvav u pidzemelli svogo zamku primushuyuchi rid Kornyaktiv pidpisati ugodu pro vidmovu vid styagnennya borgiv pretenzij za vikradeni koshtovnosti u Sosnici Kornyakt pidpisav ugodu i shovavsya za murami Lvova zvidki podav novi pozovi za pograbuvannya uv yaznennya Na sudi v Perevorsku vid gnivu Stadnickogo led vryatuvali svoye zhittya pravniki Adam Zhidivskij i Andrij Svidnickij sho provadili spravu K Kornyakta Stadnickij z 1 5 tisyachnij vijskom pidijshov pid Lviv vilno uvijshov do mista z gajdukami ta primusiv Kornyakta pidpisati novu vidmovu vid pretenzij pered miskimi lavnikami 1606 Pislya dovgih rokiv sudovih superechok Tribunal prisudiv Stadnickim povernuti Kornyaktam 100 000 zolotih zbitkiv 42 000 zolotih za zajnyattya zamku u Sosnici Dlya chastkovoyi kompensaciyi zbitkiv Stadnicki viddali mayetki u Zhuravici 1622 Yan Tomash Drogojovskij Zamok u Peremishli fragment gravyuri 1617 r Vlasnik Ribotickogo klyucha peremiskij starosta Yan Tomash Drogojovskij 1535 1605 ne dozvoliv Stadnickim za rishennyam sudu zavoloditi selishami svogo uryadovcya yakij vistupav poruchitelem pozik na 38 000 zlotih 1603 Sam Ya T Drogojovskij perekupiv u Stadnickih borg horunzhogo Syanockoyi zemli Stanislava Tarnavskogo v 70 000 zlotih i zgidno rishennya sudu bazhav zajnyati selishe v oplatu borgu Ta horunzhij stav orendarem podaruvavshi selishe Stanislavu Stadnickomu sho sprovokuvalo pochatok privatnoyi vijni Pid Hirovim atakuvali konvoj S Stadnickogo privatne vijsko yakogo shturmuvalo korolivskij zamok u Peremishli de boronivsya starosta Vistrilene iz zamku yadro potrapilo u farnij kostel cherez sho yepiskop nalozhiv na starostu proklyattya Yihni superechki dvichi bezrezultatno sprobuvav virishiti korol Ya T Drogojovskij zaklav oboronnij tabir iz zavodnenimi rovami pid prinalezhnimi horunzhomu Ugercyami atakuyuchi zvidtilya volodinnya supernikiv Stadnicki znovu atakuvali Peremishl S S poraniv spisom u grudi 70 richnogo Ya T Drogojovskogo yakij 12 listopada 1605 pomer Na tu poru rozpochavsya rokosh M Zebzhidovskogo poryad perebuvav z vijskom pleminnik vbitogo Yan Gerburt Vin poloniv u s Hotinec S Stadnickogo vidviz do Nizkogo zamku Lvova de grodskij sud mav bi rozglyadati spravu pro vbivstvo shlyahticha korolivskogo uryadovcya Stadnickij nedovgo perebuvav v uv yaznenni cherez zastupnictvo vplivovih rodichiv jogo zvilnili Na tu poru pid misto pidijshov z 1 5 tisyachami voyakiv kashtelyan Adam Aleksander Stadnickij i stav taborom bilya soboru sv Yura Do nogo priyednavsya zvilnenij Stanislav voni 15 dniv oblyagali misto vimagayuchi vidachi Gerburta Zreshtoyu suprotivniki zamirilis na znak chogo vistrilili z garmati po mistu U cej chas zamok vbitogo Ya T Drogojovskogo u Ribotichah atakuvali Yan Krasickij Martin Stadnickij a Stanislav Stadnickij 1606 go sprobuvav zahopiti sela u vdovi starostini Yadvigi Lukash Opalinskij Tribunal Golovnij Koronnij v Lyublini Lukash Opalinskij uspadkuvav 1593 Lezhajsk starostvo Zgodom pomizh starostoyu lezhajskim marshalkom Sejmu i S Stadnickim rozpochalas najbilsha privatna vijna v istoriyi Rechi Pospolitoyi 1606 Govorili sho vse rozpochalas z togo sho u Opalinskogo vikrali lyubimogo karlika Mozhlivo prichinoyu nenavisti susidiv bulo te sho Opalinski buli fanatichno viruyuchimi katolikami a Stadnickij ne mensh fanatichnim lyuteraninom U sutichkah L Opalinskij na pochatku 1607 roku vtrativ svoyu horugvu v listopadi u bitvi pid Lukovim ledve vtik zhivim vid 7 soten voyakiv voroga Vesnoyu 1608 S Stadnickij zahopiv zamok u Lenkah za sho u vidpovid starosta zdobuv Lancut de zvilniv sotnyu polonenih viyaviv nelegalnu mitnicyu Pislya spalennya zamku i Lancuta Stadnickij dva roki proviv u Ribotichah de zhiv u zamku pokijnogo Ya T Drogojovskogo Vtrata Lancuta sponukala Stadnickogo atakuvati i spaliti Lezhajsk nalezhni Anni Opalinskij sela Lenka Lukavec Trebovnicko Palikovku Odnochasno suprotivniki znishili volodinnya S S navkolo Kremenici Cherez brak koshtiv Opalinskij ne mig zibrati velike vijsko cherez sho viklikav S S na osobistij poyedinok na sho toj ne pogodivsya V hodi vijni z L Opalinskim S Stadnickij pograbuvav vbiv 16 orendariv pograbuvav 10 kosteliv vbiv blizko 150 piddanih voroga U zahoplenomu zamku Ribotichiv Stadnickij prijmav 1609 delegativ korolya sho mali domovitis pro zamirennya storin 1609 Ta zamist primirennya S S napav na lyudej Opalinskogo i poyihav do Lyublina na zasidannya Koronnogo tribunalu dlya rozglyadu svogo pozovu pro nasilstvo do Opalinskogo Zamist dozvolenih 30 slug jogo suprovodzhuvalo kinnij zagin z 700 voyakiv sho pid zvuki surm barabaniv pribuli do mista Voni pobili misku storozhu vzyavshi pid kontrol miski brami pochali grabuvati paliti zhitla mishan Pri shturmi gospodi de zupinivsya Opalinskij zaginuv jogo pridvornij Mishani Lyublina prijnyali bij i rozbili napadnikiv Sproba zalyakati mishan suddiv provalilas i cherez dekilka dniv Tribunal vidhiliv pozov zaboronivshi Stadnickomu na 10 mil nablizhuvatis do Lyublina i prisudivshi splatiti vidshkoduvannya pobitim mishanam Opalinskomu 1610 vdalos zibrati silne vijsko zavdyaki pidtrimci rodichiv zokrema Ostrozkih yaki nadali dekilka soten kozakiv Znachna chastina shlyahti todi vidvernulas vid Stadnickogo Vin vidchuvav zagrozu cherez obmal sil i perebravsya do bilsh ukriplenogo zamku u Vojtinichah 15 lipnya superniki zahopili cej zamok de polonili druzhinu Stadnickogo Jomu vdalos vtekti zalishivshis bez zahistu ukriplenih muriv ta ochikuyuchi pidhodu naverbovanih dekilkoh tisyach najmanciv z Semigoroddya Bitva pid Tarnavcem S Stadnickomu dovelos prijnyati bij u vidkritomu poli z soyuznim vijskom Opalinskogo Pid Tarnavcem 14 serpnya 1610 zijshlos do 6000 voyakiv privatnih vijsk Vijsko Stadnickogo vtratilo do 500 osib vbitimi i kinulos vtikati z polya boyu S Stadnickij vtik do lisu de zahovavsya za zrubanimi derevami Vin vizirnuv z za kolodi i jogo viyavili kozaki Zav yazalas sutichka na shablyah i S Stadnickogo dobiv tatarin Persa postrilom z gakivnici Na tili zagiblogo viyavili 10 ran vid udariv shableyu spisom Lukash Opalinskij zhaliv sho Stadnickogo ne zahopili zhivim ale nagorodiv Persa Na Sejmi vin otrimav nobilitaciyu i shlyahetne im ya Pers Makedonskij Tilo Stadnickogo vistavili na oglyad u Peremishli Zgidno legendi vidrubanu golovu Stadnickogo yakijs shlyahtich nastromiv na spisa i priviz do Lyulina sho b zdobuti prihilnist svoyeyi kohanoyi Regini Zhegocyanki Dlya vidznachennya peremozhnogo zavershennya vijni Lukash Opalinskij z druzhinoyu Annoyu z Pileckih zaklav i vimuruvav kostel u Lezhajsku 1618 1628 PislyamovaKazannya p Skargi Hud Ya Matejko S Stadnickij zobrazhenij pravoruch za plechima Zebzhidovskogo u centralnij grupi vorogiv derzhavi Za legendoyu Stadnickij posilav spovishennya susidam shlyahticham mayetkami yakih bazhav zavoloditi i ochikuvav vidpovidi Na znak neminuchogo napadu na chijs dvir strilyav chornoyu striloyu u bramu Pislya zagibeli Diyavola do Lanccuta pribuv Senenskij yakij zabrav koshtovnosti u vdovi S S i na vozi vidpraviv z ditmi z mista Ta vin pomilivsya vvazhayuchi sho peremig Vona shvidko zibrala 200 voyakiv z vijska cholovika i vidbila zamok Nadali Stadnicki veli sudovi procesi novi vijni Senenski napolyagali na nepravomu zavolodinni majnom pidkreslyuyuchi vinesennya virokiv baniciyi infamiyi pokijnomu Zreshtoyu 1616 Lyublinskij tribunal zalishiv mayetnosti za Stadnickimi Vdova svarilas z bratom pokijnogo Martinom Stadnickim za pravo opiki nad ditmi yakih vona zreshtoyu vikrala Podoroslishavshi sini vignali matir yaka nezabarom pomerla Brati trimali v uv yaznenni sestru yakij zgidno zapovitu pislya odruzhennya mali vidijti mayetnosti Yij vdalos odruzhitis z ne mensh bujnim shlyahtichem razom z yakim vona voyuvala z bratami Zgodom v Rimi otrimala rozluchennya i poyednalas z ridneyu Lukashevi Opalinskomu vdalos zamiritis z Stanislavom II ta Sigizmundom Stadnickimi za 20 000 zlotih pislya chogo voni rozmezhuvali volodinnya Chastina polskih istoriografiv cherez nesprijnyattya jogo diyalnosti dali jomu prizvisko Diyavol z Lancuta Hudozhni tvori Postat S Stadnickogo yak antigeroya stala populyarnoyu z HIH st u tvorah Aleksandra Fredro 1793 1876 Vladislava Sirokomlya 1823 1862 Vladislav Belzi 1847 1913 Vladislava Lozinskogo 1843 1913 Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku 1903 Starosta zygwulski Adama Krehoveckogo 1850 1919 Novij etap interesu do postati Stadnickogo rozpochavsya z seredini HH st Ganna Yanushevska Rekopis Pani Fabulickiej 1958 Kazimir Korkozovich Pod czarcim kopytem 1983 Jozef Gen Przypadky staroscica Wolskiego na osnovi chogo bula znyata seriya Z Diablem sprawa serialu Rycerze i rabusie 1984 Yacek Komuda Diabel Lancucki 2007 Mariush Vollni Kacper Ryx 2007 U obrazotvorchomu mistectvi najvidomishim ye zobrazhennya S Stadnickogo na kartini Yana Matejka Kazannya Petra Skargi U k HIH st u mayetku grafa Vladislava Stadnickogo v Otrokovi na Podilli zberigavsya velikij portret Stanislava Stadnickogo prozvanogo Diabel penzlya vidomogo polskogo hudozhnika dobi romantizma Yanuariya Suhodolskogo DzherelaSemenyuk S Istoriya Ukrayinskogo narodu Lviv Apriori 2010 608 s S 345 350 ISBN 978 966 2154 14 6 Davies N Boze igrzysko Krakow 1991 t I S 466 469 ISBN 83 7006 400 0 pol Komuda J Diabel Lancucki 2007 ISBN 978 83 7574 260 2 pol Stanislaw Stadnicki rkps 1606 wyd J Czubek Pisma polityczne z czasow rokoszu Zebrzydowskiego T II Krakow 1918 pol PosilannyaRodovid Stanislava Stadnickogo pol Stadnicki Stanislaw pol Trybunal Lubelski i Diabel Lancucki pol Dr Constant v Wurzbach Stadnicki Stanislaus Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 37 S 80 d Track Q665807d Track Q90649120 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl s 762 Procitovano 10 lipnya 2022