Список ссавців Шпіцбергену містить перелік із 20 видів ссавців, зареєстрованих на території архіпелагу згідно з відомостями МСОП і Норвезького полярного інституту. Список налічує 8 видів ряду Хижі (Carnivora), 11 — ряду Cetartiodactyla і 1 введений вид із ряду Гризуни (Rodentia).
Ссавці Шпіцбергену | |
---|---|
Шпіцберген (Свальбард) | |
Біорегіон | |
Біогеографічний екорегіон | Голарктика |
Екозона | Палеарктика |
Біом | тундра, полярна пустеля, континентальний шельф, паковий лід |
Місцевість | |
Континент | архіпелаг Шпіцберген |
Акваторія | Північний Льодовитий океан |
Країна | Норвегія |
Фауна вищого рангу | |
За систематикою | ссавці, |
За екологією | морська фауна, суходільна фауна |
За біогеографією | теріофауна Європи |
Період існування | |
Геологічний вік | сучасність |
Особливості | |
Ключові індикаторні види | ведмідь білий, песець |
Видовий обсяг | 20 |
Родовий обсяг | 19 |
Чужорідні види | полівка лучна |
Особливості фауни
Приблизно 60 % суші архіпелагу Шпіцберген вкрито величезною кількістю дрібних і великих льодовиків. Тільки 6–7 % від площі суші вкрито рослинністю. Найродючіші ділянки розташовані у внутрішніх фйордових районах. Місцевими наземними ссавцями є свальбардський північний олень (Rangifer tarandus platyrhynchus), а також песець (Vulpes lagopus). Окрім того, полівка лучна (Microtus levis) знайдена в районі Ісфйорду (Західний Шпіцберген) й швидше за все, завезена випадково разом із сіном для худоби. Кілька видів ссавців, як-от вівцебик і заєць американський були введені на початку XX століття, але вимерли.
Фауна морських ссавців містить більше видів, у тому числі й вельми міграційного білого ведмедя (Ursus maritimus), який є знаковим символом архіпелагу Шпіцберген, однією з визначних туристичних принад. Морж (Odobenus rosmarus), інша характерна тварина високих широт Арктики, майже вимер на архіпелазі у 1950-х роках внаслідок надмірного полювання, але поступово відновлюється. Ціла низка тюленів мешкає у прибережних водах, у першу чергу це лахтак (Erignathus barbatus) і кільчаста нерпа (Pusa hispida).
Природоохоронні статуси
Серед зазначених у списку видів, за оцінками МСОП 1 вид перебуває під загрозою вимирання, 5 — уразливі, 2 — близькі до загрозливого стану, для 2 — даних недостатньо, 10 — з найменшим ризиком. Згідно з Червоним списком архіпелагу Шпіцберген, 1 вид перебуває на межі зникнення, 2 види є під загрозою вимирання, 4 — уразливі, 10 — з найменшим ризиком, для 1 — даних недостатньо, до 2 видів статус не застосовується.
Для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП, а також Червоного списку архіпелагу Шпіцберген використано такі скорочення:
Critically Endangered | Види на межі зникнення | |
Endangered | Види під загрозою вимирання | |
Vulnerable | Уразливі види | |
Near Threatened | Види, близькі до загрозливого стану | |
Least Concern | Найменший ризик | |
Data Deficient | Даних недостатньо | |
NA | Not applicable | Не застосовується |
Список
Українська назва | Латинська назва | Особливості поширення | Статус МСОП | Зображення |
Ряд: Carnivora | ||||
Родина: Canidae | ||||
Песець | Vulpes lagopus Linnaeus, 1758 | Песці блукають на великих площах, уникаючи ізольованості субпопуляцій. В архіпелазі з'являються на всіх островах і в усіх місцях проживання від дрейфових льодів у морі до гір, хоча впродовж літа полюбляють тундру в безпосередній близькості від поселень птахів. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Odobenidae | ||||
Морж | Odobenus rosmarus (Linnaeus, 1758) | Моржі проживають цілий рік у свальбардських водах. Вони є частиною спільної популяції (генетично не відрізняються) з тваринами Землі Франца-Йосипа. Є цікавий розподіл за статтю: самці мають тенденцію залишатися на Свальбарді, а самиці з дитинчатами надають перевагу Землі Франца-Йосипа. Але в останні роки все більше й більше самиць із потомством спостерігають у Свальбарді. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Phocidae | ||||
Хохлач | Cystophora cristata (Erxleben, 1777) | Хохлач є міграційним видом, ареал якого охоплює великий сектор Північної Атлантики. Його можна побачити навесні, влітку й восени у водах Свальбарду, у фйордах або більш відкритих акваторіях — усюди, де є пакові льоди. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Лахтак | Erignathus barbatus (Erxleben, 1777) | Лахтак має неоднорідний розподіл у всій приполярній Арктиці. Малолітні тварини кочують досить широко, але дорослі тварини, як правило, займають досить невеликі індивідуальні ділянки у прибережних водах більшу частину року. Лахтак виявлений при низькій щільності в усіх фйордах Свальбарду цілорічно і в прибережних районах, де є пливні льоди. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Лисун ґренландський | Pagophilus groenlandicus (Erxleben, 1777) | Міграційний вид. У Свальдбарді, найчастіше трапляється впродовж літа на північному й східному узбережжі Шпіцбергену, але іноді й у фйордах Свальбарду навесні й восени. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Тюлень звичайний | Phoca vitulina Linnaeus, 1758 | Вид має один з найширших ареалів серед ластоногих, що простягається від Південної Каліфорнії до арктичних вод Північної Атлантики й північної частини Тихого океану. Свальбард є найпівнічнішою межею ареалу. Тут більшість тюленів трапляється на острові Принца Карла, де їх можна побачити цілий рік. Це їхнє єдине відоме місце розмноження в архіпелазі. Проте, впродовж літніх місяців вони можуть запливати до фйордів уздовж усього західного узбережжя Шпіцбергену й останнім часом помічені вздовж північного узбережжя Шпіцбергену, також у літній період. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Нерпа кільчаста | Pusa hispida (Schreber, 1775) | Нерпи трапляються у водах Свальбарду впродовж усього року, але в основному неподалік від краю льоду на північ від архіпелагу. Тварини проводять усе життя або поблизу крижин, що дрейфують, або на фйордовому льоді. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Ursidae | ||||
Ведмідь білий | Ursus maritimus Phipps, 1774 | Полярні ведмеді можуть з'явитися в будь-якому місці й у будь-який час на архіпелазі за межами населених пунктів. Імовірність зустрічі з ведмедем збільшується в напрямку на північ і схід. Але білі ведмеді навіть були помічені у межах поселень, особливо в темний час доби. Найважливіші райони розміщення барлогів білих ведмедів на Свальбарді розташовані на островах Конгсея, Свенскея, Едж, Північно-Східна Земля й Надії. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Ряд: Cetartiodactyla | ||||
Родина: Balaenidae | ||||
Кит ґренландський | Balaena mysticetus Linnaeus, 1758 | Цей високоарктичний вид залишається поблизу льоду, що дрейфує. Кит був надзвичайно численним у XVII столітті, але став близьким до вимирання через китобоїв упродовж наступних десятиліть. В останні роки, поодиноких китів знову бачили у водах архіпелагу. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Balaenopteridae | ||||
Смугач малий | Balaenoptera acutorostrata Lacépède, 1804 | Тварини не надто поширені в архіпелазі, але з'являються регулярно у фйордах, прибережних і морських водах, та поблизу краю льоду. У зимовий період, вони відпливають до широт десь між Португалією та Карибами. У Свальбарді, їх спостерігають упродовж весни й літа, в основному біля західного й північного узбережжя Шпіцбергену. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Фінвал | Balaenoptera physalus Linnaeus, 1758 | Це міграційний вид, який проводить зимові місяці у водах помірних широт. Улітку фінвала можна побачити на Шпіцбергені, особливо біля західного узбережжя в районі, де континентальний шельф опускається до глибокого морського басейну, але рідше можна побачити в будь-якому місці, в тому числі у прибережних водах і фйордах. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Горбатий кит | Megaptera novaeangliae Borowski, 1781 | Це вельми кочівний вид, що трапляється у всіх океанах. Проводить зимові місяці в тропічних водах, а весну, літо й осінь — у середніх або високих широтах. Поблизу Свальбарду пролягає північна межа міграцій горбатих китів. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Cervidae | ||||
Свальбардський північний олень | Rangifer tarandus platyrhynchus Vrolik, 1829 | Цей підвид північного оленя є ендеміком архіпелагу. Був близький до зникнення на початку XX століття через надмірне полювання, але його популяція стабілізувалася і тепер його можна знайти в більшості частин архіпелагу, хоч і людина допомогла в деяких випадках шляхом переміщення невеликих груп у відповідні райони. Найвища щільність населення в районах з багатою тундровою рослинністю на островах Північно-Східна Земля, Едж, Острів Баренца, але не трапляється на найвіддаленіших островах Стороя, Квітоя, острові Надії й Ведмежому. Наприкінці весни 2011 року близько 1000 оленів були підраховані в Адвентдалені (долина на Шпіцбергені). У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Delphinidae | ||||
Біломордий дельфін | Lagenorhynchus albirostris Gray, 1846 | У Свальбарді найчастіше можна спостерігати від острова Ведмежого до Сйоркапа (найпівденніший мис Шпіцбергену), але цей вид можна побачити в будь-якому місці вздовж берегів Шпіцбергену впродовж літніх місяців, але зазвичай не запливає до фйордів. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Косатка | Orcinus orca Linnaeus, 1758 | Косатки трапляються в усіх океанах від екваторіальних вод аж до південних країв льоду. Вони найбільш поширені у високопродуктивних районах, особливо вздовж берегових ліній. У водах Свальбарду косаток не часто спостерігали в прибережних районах, і вони також були зареєстровані у фйордах як на західному, так і на східному узбережжі Шпіцбергену та вздовж південної периферії північного льоду. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Monodontidae | ||||
Білуха | Delphinapterus leucas Pallas, 1776 | Білух можна знайти в прибережних водах будь-де на архіпелазі, часто у фйордах поблизу льодовикових фронтів. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Нарвал | Monodon monoceros Linnaeus, 1758 | Ареал виду в основному обмежений регіоном Північної Атлантики. Нарвалів спостерігають в північній частині Свальбарду — фйорди Північно-Східної Землі й протока Гінлопена в північно-східній частині архіпелагу. Але спостереження окремих тварин також мали місце останнім часом на західному узбережжі Шпіцбергену. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Родина: Physeteridae | ||||
Кашалот | Physeter macrocephalus Linnaeus, 1758 | Кашалоти трапляються в усіх океанах світу, але вони зосереджені у високопродуктивних районах і глибоких водах. Самиці, як правило, залишаються нижче 40 ° широти, в той час як великі самці можуть запливати аж до південних кордонів льоду в Північній Атлантиці. Тільки самці трапляються поблизу Свальбарду. У Червоному списку Свальбарду має статус NA. | ||
Родина: Ziphiidae | ||||
Пляшконіс високочолий | Hyperoodon ampullatus Forster, 1770 | Цей вид є глибоководним, і, як правило, залишається за межами континентального шельфу, тому його не часто спостерігають у прибережних водах. У районі Свальбарду тварини були помічені у відкритому морі на західній стороні архіпелагу впродовж літніх місяців. Іноді їх викидає на острови чи фйорди вздовж західного узбережжя. Лише зрілі самці подорожують у високих широтах Арктики, самиці й молодь перебувають набагато далі на південь. Таким чином, усі пляшконоси у водах Свальбарду — самці. У Червоному списку Свальбарду має статус . | ||
Ряд: Rodentia | ||||
Родина: Creicetidae | ||||
Полівка лучна | Microtus levis Miller, 1908 | Вид трапляється на луках і в сільськогосподарських районах континентальної Євразії. Північною межею на континенті є Центральна Фінляндія. Вид на архіпелазі походить, імовірно, з околиць Санкт-Петербурга, й був, швидше за все, введений із постачанням сіна для худоби на суднах для колишнього поселення Грумант між 1920 і 1960 роками. Тварини поширилися на сусідню продуктивну трав'янисту рослинність, пов'язану з колоніями морських птахів. Поширення на Шпіцбергені обмежене вузькою прибережною зоною, яка охоплює відстань близько 20 км в районі Груманта в Ісфйорду (Західний Шпіцберген). У Червоному списку Свальбарду має статус NA. |
- Виноски
1 У межах списку для позначення архіпелагу Шпіцберген вжито «Свальбард», для позначення острова Західний Шпіцберген вжито «Шпіцберген».
Примітки
- . www.npolar.no (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . www.visitsvalbard.com (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- Umbreit, 2013, с. 48.
- . www.spitsbergentravel.com (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- Umbreit, 2013, с. 50.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
Джерела
- Umbreit A. Bradt Svalbard: Spitzbergen with Frank Josef Land & Jan Mayen. — Bradt Travel Guides, 2013. — 254 с.
- International Union for Conservation of Nature and Natural Resources [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] (англ.)
- Norwegian Polar Institute [ 2 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Цей список належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spisok ssavciv Shpicbergenu mistit perelik iz 20 vidiv ssavciv zareyestrovanih na teritoriyi arhipelagu zgidno z vidomostyami MSOP i Norvezkogo polyarnogo institutu Spisok nalichuye 8 vidiv ryadu Hizhi Carnivora 11 ryadu Cetartiodactyla i 1 vvedenij vid iz ryadu Grizuni Rodentia Ssavci Shpicbergenu Shpicbergen Svalbard BioregionBiogeografichnij ekoregionGolarktikaEkozonaPalearktikaBiomtundra polyarna pustelya kontinentalnij shelf pakovij lidMiscevistKontinentarhipelag ShpicbergenAkvatoriyaPivnichnij Lodovitij okeanKrayinaNorvegiyaFauna vishogo ranguZa sistematikoyussavci Za ekologiyeyumorska fauna suhodilna faunaZa biogeografiyeyuteriofauna YevropiPeriod isnuvannyaGeologichnij viksuchasnistOsoblivostiKlyuchovi indikatorni vidivedmid bilij pesecVidovij obsyag20Rodovij obsyag19Chuzhoridni vidipolivka luchnaOsoblivosti fauniPriblizno 60 sushi arhipelagu Shpicbergen vkrito velicheznoyu kilkistyu dribnih i velikih lodovikiv Tilki 6 7 vid ploshi sushi vkrito roslinnistyu Najrodyuchishi dilyanki roztashovani u vnutrishnih fjordovih rajonah Miscevimi nazemnimi ssavcyami ye svalbardskij pivnichnij olen Rangifer tarandus platyrhynchus a takozh pesec Vulpes lagopus Okrim togo polivka luchna Microtus levis znajdena v rajoni Isfjordu Zahidnij Shpicbergen j shvidshe za vse zavezena vipadkovo razom iz sinom dlya hudobi Kilka vidiv ssavciv yak ot vivcebik i zayec amerikanskij buli vvedeni na pochatku XX stolittya ale vimerli Fauna morskih ssavciv mistit bilshe vidiv u tomu chisli j velmi migracijnogo bilogo vedmedya Ursus maritimus yakij ye znakovim simvolom arhipelagu Shpicbergen odniyeyu z viznachnih turistichnih prinad Morzh Odobenus rosmarus insha harakterna tvarina visokih shirot Arktiki majzhe vimer na arhipelazi u 1950 h rokah vnaslidok nadmirnogo polyuvannya ale postupovo vidnovlyuyetsya Cila nizka tyuleniv meshkaye u priberezhnih vodah u pershu chergu ce lahtak Erignathus barbatus i kilchasta nerpa Pusa hispida Prirodoohoronni statusiSered zaznachenih u spisku vidiv za ocinkami MSOP 1 vid perebuvaye pid zagrozoyu vimirannya 5 urazlivi 2 blizki do zagrozlivogo stanu dlya 2 danih nedostatno 10 z najmenshim rizikom Zgidno z Chervonim spiskom arhipelagu Shpicbergen 1 vid perebuvaye na mezhi zniknennya 2 vidi ye pid zagrozoyu vimirannya 4 urazlivi 10 z najmenshim rizikom dlya 1 danih nedostatno do 2 vidiv status ne zastosovuyetsya Dlya poznachennya ohoronnogo statusu kozhnogo vidu za ocinkami MSOP a takozh Chervonogo spisku arhipelagu Shpicbergen vikoristano taki skorochennya Critically Endangered Vidi na mezhi zniknennyaEndangered Vidi pid zagrozoyu vimirannyaVulnerable Urazlivi vidiNear Threatened Vidi blizki do zagrozlivogo stanuLeast Concern Najmenshij rizikData Deficient Danih nedostatnoNA Not applicable Ne zastosovuyetsyaSpisokUkrayinska nazva Latinska nazva Osoblivosti poshirennya Status MSOP ZobrazhennyaRyad CarnivoraRodina CanidaePesec Vulpes lagopus Linnaeus 1758 Pesci blukayut na velikih ploshah unikayuchi izolovanosti subpopulyacij V arhipelazi z yavlyayutsya na vsih ostrovah i v usih miscyah prozhivannya vid drejfovih lodiv u mori do gir hocha vprodovzh lita polyublyayut tundru v bezposerednij blizkosti vid poselen ptahiv U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina OdobenidaeMorzh Odobenus rosmarus Linnaeus 1758 Morzhi prozhivayut cilij rik u svalbardskih vodah Voni ye chastinoyu spilnoyi populyaciyi genetichno ne vidriznyayutsya z tvarinami Zemli Franca Josipa Ye cikavij rozpodil za stattyu samci mayut tendenciyu zalishatisya na Svalbardi a samici z ditinchatami nadayut perevagu Zemli Franca Josipa Ale v ostanni roki vse bilshe j bilshe samic iz potomstvom sposterigayut u Svalbardi U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina PhocidaeHohlach Cystophora cristata Erxleben 1777 Hohlach ye migracijnim vidom areal yakogo ohoplyuye velikij sektor Pivnichnoyi Atlantiki Jogo mozhna pobachiti navesni vlitku j voseni u vodah Svalbardu u fjordah abo bilsh vidkritih akvatoriyah usyudi de ye pakovi lodi U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Lahtak Erignathus barbatus Erxleben 1777 Lahtak maye neodnoridnij rozpodil u vsij pripolyarnij Arktici Malolitni tvarini kochuyut dosit shiroko ale dorosli tvarini yak pravilo zajmayut dosit neveliki individualni dilyanki u priberezhnih vodah bilshu chastinu roku Lahtak viyavlenij pri nizkij shilnosti v usih fjordah Svalbardu cilorichno i v priberezhnih rajonah de ye plivni lodi U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Lisun grenlandskij Pagophilus groenlandicus Erxleben 1777 Migracijnij vid U Svaldbardi najchastishe traplyayetsya vprodovzh lita na pivnichnomu j shidnomu uzberezhzhi Shpicbergenu ale inodi j u fjordah Svalbardu navesni j voseni U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Tyulen zvichajnij Phoca vitulina Linnaeus 1758 Vid maye odin z najshirshih arealiv sered lastonogih sho prostyagayetsya vid Pivdennoyi Kaliforniyi do arktichnih vod Pivnichnoyi Atlantiki j pivnichnoyi chastini Tihogo okeanu Svalbard ye najpivnichnishoyu mezheyu arealu Tut bilshist tyuleniv traplyayetsya na ostrovi Princa Karla de yih mozhna pobachiti cilij rik Ce yihnye yedine vidome misce rozmnozhennya v arhipelazi Prote vprodovzh litnih misyaciv voni mozhut zaplivati do fjordiv uzdovzh usogo zahidnogo uzberezhzhya Shpicbergenu j ostannim chasom pomicheni vzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Shpicbergenu takozh u litnij period U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Nerpa kilchasta Pusa hispida Schreber 1775 Nerpi traplyayutsya u vodah Svalbardu vprodovzh usogo roku ale v osnovnomu nepodalik vid krayu lodu na pivnich vid arhipelagu Tvarini provodyat use zhittya abo poblizu krizhin sho drejfuyut abo na fjordovomu lodi U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina UrsidaeVedmid bilij Ursus maritimus Phipps 1774 Polyarni vedmedi mozhut z yavitisya v bud yakomu misci j u bud yakij chas na arhipelazi za mezhami naselenih punktiv Imovirnist zustrichi z vedmedem zbilshuyetsya v napryamku na pivnich i shid Ale bili vedmedi navit buli pomicheni u mezhah poselen osoblivo v temnij chas dobi Najvazhlivishi rajoni rozmishennya barlogiv bilih vedmediv na Svalbardi roztashovani na ostrovah Kongseya Svenskeya Edzh Pivnichno Shidna Zemlya j Nadiyi U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Ryad CetartiodactylaRodina BalaenidaeKit grenlandskij Balaena mysticetus Linnaeus 1758 Cej visokoarktichnij vid zalishayetsya poblizu lodu sho drejfuye Kit buv nadzvichajno chislennim u XVII stolitti ale stav blizkim do vimirannya cherez kitoboyiv uprodovzh nastupnih desyatilit V ostanni roki poodinokih kitiv znovu bachili u vodah arhipelagu U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina BalaenopteridaeSmugach malij Balaenoptera acutorostrata Lacepede 1804 Tvarini ne nadto poshireni v arhipelazi ale z yavlyayutsya regulyarno u fjordah priberezhnih i morskih vodah ta poblizu krayu lodu U zimovij period voni vidplivayut do shirot des mizh Portugaliyeyu ta Karibami U Svalbardi yih sposterigayut uprodovzh vesni j lita v osnovnomu bilya zahidnogo j pivnichnogo uzberezhzhya Shpicbergenu U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Finval Balaenoptera physalus Linnaeus 1758 Ce migracijnij vid yakij provodit zimovi misyaci u vodah pomirnih shirot Ulitku finvala mozhna pobachiti na Shpicbergeni osoblivo bilya zahidnogo uzberezhzhya v rajoni de kontinentalnij shelf opuskayetsya do glibokogo morskogo basejnu ale ridshe mozhna pobachiti v bud yakomu misci v tomu chisli u priberezhnih vodah i fjordah U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Gorbatij kit Megaptera novaeangliae Borowski 1781 Ce velmi kochivnij vid sho traplyayetsya u vsih okeanah Provodit zimovi misyaci v tropichnih vodah a vesnu lito j osin u serednih abo visokih shirotah Poblizu Svalbardu prolyagaye pivnichna mezha migracij gorbatih kitiv U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina CervidaeSvalbardskij pivnichnij olen Rangifer tarandus platyrhynchus Vrolik 1829 Cej pidvid pivnichnogo olenya ye endemikom arhipelagu Buv blizkij do zniknennya na pochatku XX stolittya cherez nadmirne polyuvannya ale jogo populyaciya stabilizuvalasya i teper jogo mozhna znajti v bilshosti chastin arhipelagu hoch i lyudina dopomogla v deyakih vipadkah shlyahom peremishennya nevelikih grup u vidpovidni rajoni Najvisha shilnist naselennya v rajonah z bagatoyu tundrovoyu roslinnistyu na ostrovah Pivnichno Shidna Zemlya Edzh Ostriv Barenca ale ne traplyayetsya na najviddalenishih ostrovah Storoya Kvitoya ostrovi Nadiyi j Vedmezhomu Naprikinci vesni 2011 roku blizko 1000 oleniv buli pidrahovani v Adventdaleni dolina na Shpicbergeni U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina DelphinidaeBilomordij delfin Lagenorhynchus albirostris Gray 1846 U Svalbardi najchastishe mozhna sposterigati vid ostrova Vedmezhogo do Sjorkapa najpivdennishij mis Shpicbergenu ale cej vid mozhna pobachiti v bud yakomu misci vzdovzh beregiv Shpicbergenu vprodovzh litnih misyaciv ale zazvichaj ne zaplivaye do fjordiv U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Kosatka Orcinus orca Linnaeus 1758 Kosatki traplyayutsya v usih okeanah vid ekvatorialnih vod azh do pivdennih krayiv lodu Voni najbilsh poshireni u visokoproduktivnih rajonah osoblivo vzdovzh beregovih linij U vodah Svalbardu kosatok ne chasto sposterigali v priberezhnih rajonah i voni takozh buli zareyestrovani u fjordah yak na zahidnomu tak i na shidnomu uzberezhzhi Shpicbergenu ta vzdovzh pivdennoyi periferiyi pivnichnogo lodu U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina MonodontidaeBiluha Delphinapterus leucas Pallas 1776 Biluh mozhna znajti v priberezhnih vodah bud de na arhipelazi chasto u fjordah poblizu lodovikovih frontiv U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Narval Monodon monoceros Linnaeus 1758 Areal vidu v osnovnomu obmezhenij regionom Pivnichnoyi Atlantiki Narvaliv sposterigayut v pivnichnij chastini Svalbardu fjordi Pivnichno Shidnoyi Zemli j protoka Ginlopena v pivnichno shidnij chastini arhipelagu Ale sposterezhennya okremih tvarin takozh mali misce ostannim chasom na zahidnomu uzberezhzhi Shpicbergenu U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Rodina PhyseteridaeKashalot Physeter macrocephalus Linnaeus 1758 Kashaloti traplyayutsya v usih okeanah svitu ale voni zoseredzheni u visokoproduktivnih rajonah i glibokih vodah Samici yak pravilo zalishayutsya nizhche 40 shiroti v toj chas yak veliki samci mozhut zaplivati azh do pivdennih kordoniv lodu v Pivnichnij Atlantici Tilki samci traplyayutsya poblizu Svalbardu U Chervonomu spisku Svalbardu maye status NA Rodina ZiphiidaePlyashkonis visokocholij Hyperoodon ampullatus Forster 1770 Cej vid ye glibokovodnim i yak pravilo zalishayetsya za mezhami kontinentalnogo shelfu tomu jogo ne chasto sposterigayut u priberezhnih vodah U rajoni Svalbardu tvarini buli pomicheni u vidkritomu mori na zahidnij storoni arhipelagu vprodovzh litnih misyaciv Inodi yih vikidaye na ostrovi chi fjordi vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Lishe zrili samci podorozhuyut u visokih shirotah Arktiki samici j molod perebuvayut nabagato dali na pivden Takim chinom usi plyashkonosi u vodah Svalbardu samci U Chervonomu spisku Svalbardu maye status Ryad RodentiaRodina CreicetidaePolivka luchna Microtus levis Miller 1908 Vid traplyayetsya na lukah i v silskogospodarskih rajonah kontinentalnoyi Yevraziyi Pivnichnoyu mezheyu na kontinenti ye Centralna Finlyandiya Vid na arhipelazi pohodit imovirno z okolic Sankt Peterburga j buv shvidshe za vse vvedenij iz postachannyam sina dlya hudobi na sudnah dlya kolishnogo poselennya Grumant mizh 1920 i 1960 rokami Tvarini poshirilisya na susidnyu produktivnu trav yanistu roslinnist pov yazanu z koloniyami morskih ptahiv Poshirennya na Shpicbergeni obmezhene vuzkoyu priberezhnoyu zonoyu yaka ohoplyuye vidstan blizko 20 km v rajoni Grumanta v Isfjordu Zahidnij Shpicbergen U Chervonomu spisku Svalbardu maye status NA Vinoski 1 U mezhah spisku dlya poznachennya arhipelagu Shpicbergen vzhito Svalbard dlya poznachennya ostrova Zahidnij Shpicbergen vzhito Shpicbergen Primitki www npolar no angl Arhiv originalu za 2 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 www visitsvalbard com angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Umbreit 2013 s 48 www spitsbergentravel com angl Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Umbreit 2013 s 50 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 19 lyutogo 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Spitsbergen Svalbard amer Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 Norwegian Polar Institute angl Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 artsdatabanken no norv Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 DzherelaUmbreit A Bradt Svalbard Spitzbergen with Frank Josef Land amp Jan Mayen Bradt Travel Guides 2013 254 s International Union for Conservation of Nature and Natural Resources Arhivovano 16 serpnya 2013 u WebCite angl Norwegian Polar Institute 2 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Cej spisok nalezhit do vibranih spiskiv ukrayinskoyi Vikipediyi