Rangifer tarandus platyrhynchus | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Rangifer tarandus platyrhynchus (, 1829) | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Rangifer tarandus platyrhynchus (свальбардський карибу або свальбардський північний олень) — підвид-ендемік архіпелагу Свальбард. Характерними рисами підвиду є невеликі розміри й короткі сильні ноги. На відміну від інших підвидів їхній раціон складають здебільшого не лишайники, але мохи та вищі рослини. Восени ці олені запасають дуже товстий шар жиру, щоб вижити впродовж надзвичайно довгої зими, яка може тривати до дев'яти місяців. Етимологія: дав.-гр. πλατύς — «широкий, плоский», дав.-гр. ῥύγχος — «морда».
Опис
Розміри невеликі. Самці більші, ніж самиці й мають великі роги. Вага самців складає приблизно 65 кг навесні та 90 кг восени, а самиць — приблизно 53 кг навесні та 70 кг восени. Орієнтовна довжина самців та самиць становить 160 см та 150 см відповідно. R. t. platyrhynchus має короткі ноги й відносно невелику закруглену голову. Хутро коричневого кольору на спині та світле на животі, однак узимку світліше, ніж улітку, часто видається світло-сірим або жовто-білим. У період з квітня по липень у самців розвиваються великі роги; на початку зими самці втрачають їх. У самиць розвиваються роги починаючи з червня, і вони зазвичай зберігаються протягом цілого року.
Поширення
Підвид трапляється практично у всіх не вкритих льодовиками частинах архіпелагу. Найвища густота населення — на Землі Норденшельда (земельна ділянка на о. Шпіцберген), о. Едж, о. Баренца.
Екологія
R. t. platyrhynchus має різноманітну дієту і їсть майже всі види рослинності за деякими винятками (такими як арктичний білий вереск). Взимку олені живляться уздовж хребтів, гірських схилів, плоскогір'я та інших районів, де невеликий сніг. Влітку вони живляться пишною рослинністю, щоб накопичувати жир. Резерви використовуються взимку, коли рослинність нижчої якості, а доступ до неї обмежений.
Тварини часто трапляються у невеликих групах від трьох до п'яти особин, за винятком періоду в кінці осені, коли самці збирають гареми, і в зимових умовах на оточених льодом кормових майданчиках, коли тварини можуть зібратись у великі групи. Тварини дуже посидючі й, таким чином, мають низькі енергетичні потреби, і видатну здатність використовувати свої власні резерви (як жиру, так і м'язову тканину), коли доступ до їжі обмежений взимку. Товста шерсть сприяє ізоляції від низьких температур та вітру.
Голодування є найпоширенішою причиною смертності. Це відбувається через зношені зуби від випасання на розрідженій рослинності серед каменів та гравію або через брак їжі, коли лід забиває пасовища через випадання дощу поверх снігу.
Відтворення
У жовтні самці збирають до десяти самиць у гаремі. Самиці вагітні приблизно 7 місяців і народжують єдине теля у червні. Теля ссе молоко ≈ 3 місяці й швидко росте впродовж цього часу. Маса тіла при народженні становить ≈ 3 кг, а в перше літо теля отримує від семи до восьми кілограмів на місяць. Самиці зазвичай починають розмножуватися у віці трьох років, але, коли умови є сприятливими, вони можуть мати перше теля у дворічному віці. Очікувана тривалість життя становить ≈ 10 років, однак найстаріша зафіксована тварина мала 17 років. Змінні кліматичні умови призводять до великих змін у показниках смертності та відтворенні від року до року. Наприклад, частка зрілих самиць, що народжують може коливатися від 10 до 90 %.
Населення
Чисельність населення R. t. platyrynchus було оцінене в 10 100 осіб (2009 р.) і збільшувалася з початку 1900-х років. На цих оленів полювали сотні років, що призвело до зменшення чисельності та місцевого вимирання. Полювання було зупинено в 1925 році. Чи чисельність повернулася до історичного рівня невідомо.
Походження
Є суттєва морфологічна різниця між оленями з а. Свальбард й Нової Землі. Останні нагадують більше тундрову форму євразійського материка. З іншого боку, R. t. platyrhynchus демонструє суттєві подібності зі зразками з о. Аксел-Гейберґ і Елсмір, а особливо зниклих оленів Східної Гренландії (R. t. eogroenlandicus). З огляду на нові геологічні докази та радіовуглецеві дати, а також археологічні знахідки карликових північних оленів з південно-східної та південно-західної Гренландії, здається, що гренландське походження R. t. platyrhynchus є ймовірним. Теоретично, можливості для випадкової імміграції могли виникнути ще 20 000 — 40 000 років тому.
Генетичний аналіз вказує на походження R. t. platyrhynchus від північноамериканських предків.
Джерела
- . Norwegian Polar Institute. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 03.05.2018.
- Gunn, A. (2016). . International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 03.05.2018.
- Hakala, A. V. K., Staaland, H., Pulliainen, E., Røed, K. H. Taxonomy and history of arctic island reindeer with special reference to Svalbard reindeer — A preliminary report // Rangifer, Special Issue No. 1. — 1986. — С. 360.
- Røed, K. H. Refugial origin and postglacial colonization of holarctic reindeer and caribou // Rangifer. — 2005. — Вип. 25. — № 1. — С. 19–30.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rangifer tarandus platyrhynchusBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Pidryad Zhujni Ruminantia Rodina Olenevi Cervidae Pidrodina CapreolinaeRid Pivnichnij olen Rangifer Vid Olen pivnichnij Rangifer tarandus Pidvid R t platyrhynchusTrinomialna nazvaRangifer tarandus platyrhynchus 1829 PosilannyaVikishovishe SvalbardreinVikividi Rangifer tarandus platyrhynchusEOL 4446260ITIS 898511 Rangifer tarandus platyrhynchus svalbardskij karibu abo svalbardskij pivnichnij olen pidvid endemik arhipelagu Svalbard Harakternimi risami pidvidu ye neveliki rozmiri j korotki silni nogi Na vidminu vid inshih pidvidiv yihnij racion skladayut zdebilshogo ne lishajniki ale mohi ta vishi roslini Voseni ci oleni zapasayut duzhe tovstij shar zhiru shob vizhiti vprodovzh nadzvichajno dovgoyi zimi yaka mozhe trivati do dev yati misyaciv Etimologiya dav gr platys shirokij ploskij dav gr ῥygxos morda Opissamicya u kvitni 2000 r Rozmiri neveliki Samci bilshi nizh samici j mayut veliki rogi Vaga samciv skladaye priblizno 65 kg navesni ta 90 kg voseni a samic priblizno 53 kg navesni ta 70 kg voseni Oriyentovna dovzhina samciv ta samic stanovit 160 sm ta 150 sm vidpovidno R t platyrhynchus maye korotki nogi j vidnosno neveliku zakruglenu golovu Hutro korichnevogo koloru na spini ta svitle na zhivoti odnak uzimku svitlishe nizh ulitku chasto vidayetsya svitlo sirim abo zhovto bilim U period z kvitnya po lipen u samciv rozvivayutsya veliki rogi na pochatku zimi samci vtrachayut yih U samic rozvivayutsya rogi pochinayuchi z chervnya i voni zazvichaj zberigayutsya protyagom cilogo roku PoshirennyaPidvid traplyayetsya praktichno u vsih ne vkritih lodovikami chastinah arhipelagu Najvisha gustota naselennya na Zemli Nordenshelda zemelna dilyanka na o Shpicbergen o Edzh o Barenca EkologiyaR t platyrhynchus maye riznomanitnu diyetu i yist majzhe vsi vidi roslinnosti za deyakimi vinyatkami takimi yak arktichnij bilij veresk Vzimku oleni zhivlyatsya uzdovzh hrebtiv girskih shiliv ploskogir ya ta inshih rajoniv de nevelikij snig Vlitku voni zhivlyatsya pishnoyu roslinnistyu shob nakopichuvati zhir Rezervi vikoristovuyutsya vzimku koli roslinnist nizhchoyi yakosti a dostup do neyi obmezhenij Tvarini chasto traplyayutsya u nevelikih grupah vid troh do p yati osobin za vinyatkom periodu v kinci oseni koli samci zbirayut garemi i v zimovih umovah na otochenih lodom kormovih majdanchikah koli tvarini mozhut zibratis u veliki grupi Tvarini duzhe posidyuchi j takim chinom mayut nizki energetichni potrebi i vidatnu zdatnist vikoristovuvati svoyi vlasni rezervi yak zhiru tak i m yazovu tkaninu koli dostup do yizhi obmezhenij vzimku Tovsta sherst spriyaye izolyaciyi vid nizkih temperatur ta vitru Goloduvannya ye najposhirenishoyu prichinoyu smertnosti Ce vidbuvayetsya cherez znosheni zubi vid vipasannya na rozridzhenij roslinnosti sered kameniv ta graviyu abo cherez brak yizhi koli lid zabivaye pasovisha cherez vipadannya doshu poverh snigu VidtvorennyaU zhovtni samci zbirayut do desyati samic u garemi Samici vagitni priblizno 7 misyaciv i narodzhuyut yedine telya u chervni Telya sse moloko 3 misyaci j shvidko roste vprodovzh cogo chasu Masa tila pri narodzhenni stanovit 3 kg a v pershe lito telya otrimuye vid semi do vosmi kilogramiv na misyac Samici zazvichaj pochinayut rozmnozhuvatisya u vici troh rokiv ale koli umovi ye spriyatlivimi voni mozhut mati pershe telya u dvorichnomu vici Ochikuvana trivalist zhittya stanovit 10 rokiv odnak najstarisha zafiksovana tvarina mala 17 rokiv Zminni klimatichni umovi prizvodyat do velikih zmin u pokaznikah smertnosti ta vidtvorenni vid roku do roku Napriklad chastka zrilih samic sho narodzhuyut mozhe kolivatisya vid 10 do 90 NaselennyaChiselnist naselennya R t platyrynchus bulo ocinene v 10 100 osib 2009 r i zbilshuvalasya z pochatku 1900 h rokiv Na cih oleniv polyuvali sotni rokiv sho prizvelo do zmenshennya chiselnosti ta miscevogo vimirannya Polyuvannya bulo zupineno v 1925 roci Chi chiselnist povernulasya do istorichnogo rivnya nevidomo PohodzhennyaYe suttyeva morfologichna riznicya mizh olenyami z a Svalbard j Novoyi Zemli Ostanni nagaduyut bilshe tundrovu formu yevrazijskogo materika Z inshogo boku R t platyrhynchus demonstruye suttyevi podibnosti zi zrazkami z o Aksel Gejberg i Elsmir a osoblivo zniklih oleniv Shidnoyi Grenlandiyi R t eogroenlandicus Z oglyadu na novi geologichni dokazi ta radiovuglecevi dati a takozh arheologichni znahidki karlikovih pivnichnih oleniv z pivdenno shidnoyi ta pivdenno zahidnoyi Grenlandiyi zdayetsya sho grenlandske pohodzhennya R t platyrhynchus ye jmovirnim Teoretichno mozhlivosti dlya vipadkovoyi immigraciyi mogli viniknuti she 20 000 40 000 rokiv tomu Genetichnij analiz vkazuye na pohodzhennya R t platyrhynchus vid pivnichnoamerikanskih predkiv Dzherela Norwegian Polar Institute Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 03 05 2018 Gunn A 2016 International Union for Conservation of Nature and Natural Resources Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 03 05 2018 Hakala A V K Staaland H Pulliainen E Roed K H Taxonomy and history of arctic island reindeer with special reference to Svalbard reindeer A preliminary report Rangifer Special Issue No 1 1986 S 360 Roed K H Refugial origin and postglacial colonization of holarctic reindeer and caribou Rangifer 2005 Vip 25 1 S 19 30