Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В Азербайджані нараховується 13 природних заповідників, згідно з даними Міністерства культури та туризму Азербайджану. Державні заповідники та інші природоохоронні землі займають 2,5% території Азербайджану. Діяльністю з охорони флори та фауни і заповідників у країні займається Міністерство екології та природних ресурсів Азербайджану.
Заповідники створені з метою збереження в первозданному вигляді характерних та рідкісних природних комплексів, а також вивчення природних процесів та подій. На території заповідників заборонено використання в господарських цілях земель, а також водойм, рослинного та тваринного світу, що знаходяться в межах охоронної зони.
Таблиця заповідників
| Назва | Провінція | Площа, га | Дата заснування |
|---|---|---|---|
| Гараязький заповідник | Агстафинський район | 9568 | 1978 |
| Гейгельський заповідник | Гейгельський район | 6739 | 1925 |
| Кизилагацький заповідник | Ленкоранський район | 88 400 | 1929 |
| Загатальський заповідник | 23 800 | 1929 | |
| Тур'янчайський заповідник | 22 500 | 1958 | |
| Піргулинський заповідник | Шамахинський район | 4274 | 1968 |
| Ширванський заповідник | Ширван | 6232 | 1969 |
| Гараязський заповідник | Агстафинський район | 9568 | 1978 |
| Басутчайський заповідник | Зангеланський район | 107 | 1974 |
| Ісмаїллинський заповідник | Ісмаїллинський район | 5778 | 1981 |
| Гарагельський заповідник | Лачинський район | 240 | 1987 |
| Ілісуйський заповідник | Ґахський район | 17 381 | 1987 |
| Шагбузький район | 3139 | 2003 | |
| Заповідник Ельдарська сосна | Самухський район | 392 | 2004 |
Кизилагацький державний заповідник
Кизил-агацький державний заповідник був створений на північно-західному узбережжі Каспійського моря, площею 884 км², з метою захисту, створення умов для зимівлі та гніздування мігруючих, болотних та диких птахів у 1929 році. Заповідник був включений в список Конвенції ЮНЕСКО "Про міжнародно важливі болотні місця, як середовище проживання птахів". Більша частина птахів, включена до Червоної книги Азербайджану, може бути знайдена на території заповідника та прилягаючих територіях. Заповідник нараховує близько 248 видів птахів. Такі ссавці як дикий ведмідь, вовк, дикий кіт, борсук, соболь, лисиця тощо населяють захищену територію. Всього є 54 види риб у водоймах заповідника.
Тур'янчанський державний заповідник
Тур'янчанський державний заповідник був створений в 1958 році, площею 126,3 км² з метою захисту, відновлення посушливих лісових комплексів у Боздазі та профілактики ерозійних процесів у гірській заповідній зоні. Територія заказника була розширена до 225 км² в січні 2003 року. На території можуть бути знайдені три типи ялівцю, грузинський дуб, гранат тощо. Також наявні 24 види ссавців, 112 видів птахів, 20 видів плазунів та 3 види земноводних.
Піргулинський державний заповідний
Піргулинський державний заповідник був створений у 1968 році, площею 15,21 км2 для охорони гірських лісів, різнотрав'я, родючих ґрунтів, розширення лісових площ, запобіганню забруднення повітря. Можна зустріти таких ссавців як бурий ведмідь, вовк, лісова кішка, рись, ласка, вепр, сарна тощо. Площа заповідника була розширена у 2003 році до 43 км².
Ширванський державний заповідник
Ширванський державний заповідник був створений на частині Бендованського державного заповідника у 1969 році, площею 177,45 км² з метою захисту та збільшення кількості водоплавних птахів. Територія заповідника була розширена до 258 км² у 1982 році. Запаси води займають 3,500 км² від загальної території.
Запаси характеризуються багатою орнітологічною фауною. Рідкісні та цінні птахи гніздяться та зимують у болотистій місцевості. Велика частина заповідника була віднесена до Шриванського Національного парку в 2003 році, тому зараз загальна площа становить 62,32 км².
Гобустанський державний заповідник
Гобустанський державний заповідник є одним із найнезвичайніших місць на Землі. Він був створений у 1966 році, коли регіон був оголошений національною історичною пам'яткою Азербайджану з метою зберегти давні різьблені печери, грязьові вулкани та газові камені регіону.
Заповідник є дуже багатим на археологічні пам'ятки, заказник має більш, ніж 600,000 гірських малюнків, із зображеннями первісних людей, тварин, сцен сутичок, ритуальних танців, боїв биків, човнів із озброєними веслярами, воїнів із списами в руках, верблюжих караванів, Сонця та зірок, що датуються в середньому від 5,000 до 20,000 років.
Грязьові вулкани
Вважається, що приблизно 300 із 700 світових грязьових вулканів розміщені у Гобустані, Азербайджан та Каспійському морі. Багато геологів, так само, як і місцеві та міжнародні туристи навідують такі місця як Кратер Фіруз, Гобустан, Сальян та завершують щасливу подорож огорнутими болотом, яке, між іншим, володіє також і лікувальними властивостями. У 2001 році один грязьовий вулкан в 15 км від Баку підняв увесь світ на ноги, коли раптом почав виверження полум'я заввишки 15 метрів.
Гавал Даш
Гавал Даш це природний музичний камінь, який може бути знайдено тільки в Гобустані, Азербайджан. З-поміж кам'яних брил є великий плоский камінь сформований з 3-х шарів. Досить торкнутися до нього маленьким камінцем, як одразу поширяться мелодійні звуки. Камінь називається Гавал Даш, його звук може бути порівняний з бубном. Існує версія, що він був сформований завдяки унікальному клімату, нафті та газу, що знайдені в тій частині Азербайджану.
Сьогодні Гобустан є найпопулярнішим державним заповідником та безцінним скарбом для країни.
Примітки
- Государственные заповедники. Министерство культуры и туризма Азербайджана. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 5 травня 2019.
- http://www.azer.com/aiweb/categories/magazine/ai112_folder/112_articles/112_mud_volcano.html
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Azeri mud volcano flares. BBC. 29 жовтня 2001. оригіналу за 16 липня 2023. Процитовано 11 листопада 2023. (англ.)
Посилання
- Заповідники Азербайджану (англ.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V Azerbajdzhani narahovuyetsya 13 prirodnih zapovidnikiv zgidno z danimi Ministerstva kulturi ta turizmu Azerbajdzhanu Derzhavni zapovidniki ta inshi prirodoohoronni zemli zajmayut 2 5 teritoriyi Azerbajdzhanu Diyalnistyu z ohoroni flori ta fauni i zapovidnikiv u krayini zajmayetsya Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Azerbajdzhanu Zapovidniki stvoreni z metoyu zberezhennya v pervozdannomu viglyadi harakternih ta ridkisnih prirodnih kompleksiv a takozh vivchennya prirodnih procesiv ta podij Na teritoriyi zapovidnikiv zaboroneno vikoristannya v gospodarskih cilyah zemel a takozh vodojm roslinnogo ta tvarinnogo svitu sho znahodyatsya v mezhah ohoronnoyi zoni Tablicya zapovidnikivNazva Provinciya Plosha ga Data zasnuvannya Garayazkij zapovidnik Agstafinskij rajon 9568 1978 Gejgelskij zapovidnik Gejgelskij rajon 6739 1925 Kizilagackij zapovidnik Lenkoranskij rajon 88 400 1929 Zagatalskij zapovidnik 23 800 1929 Tur yanchajskij zapovidnik 22 500 1958 Pirgulinskij zapovidnik Shamahinskij rajon 4274 1968 Shirvanskij zapovidnik Shirvan 6232 1969 Garayazskij zapovidnik Agstafinskij rajon 9568 1978 Basutchajskij zapovidnik Zangelanskij rajon 107 1974 Ismayillinskij zapovidnik Ismayillinskij rajon 5778 1981 Garagelskij zapovidnik Lachinskij rajon 240 1987 Ilisujskij zapovidnik Gahskij rajon 17 381 1987 Shagbuzkij rajon 3139 2003 Zapovidnik Eldarska sosna Samuhskij rajon 392 2004Kizilagackij derzhavnij zapovidnikDokladnishe Kizilagackij zapovidnik Kizil agackij derzhavnij zapovidnik buv stvorenij na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Kaspijskogo morya plosheyu 884 km z metoyu zahistu stvorennya umov dlya zimivli ta gnizduvannya migruyuchih bolotnih ta dikih ptahiv u 1929 roci Zapovidnik buv vklyuchenij v spisok Konvenciyi YuNESKO Pro mizhnarodno vazhlivi bolotni miscya yak seredovishe prozhivannya ptahiv Bilsha chastina ptahiv vklyuchena do Chervonoyi knigi Azerbajdzhanu mozhe buti znajdena na teritoriyi zapovidnika ta prilyagayuchih teritoriyah Zapovidnik narahovuye blizko 248 vidiv ptahiv Taki ssavci yak dikij vedmid vovk dikij kit borsuk sobol lisicya tosho naselyayut zahishenu teritoriyu Vsogo ye 54 vidi rib u vodojmah zapovidnika Tur yanchanskij derzhavnij zapovidnikTur yanchanskij derzhavnij zapovidnik buv stvorenij v 1958 roci plosheyu 126 3 km z metoyu zahistu vidnovlennya posushlivih lisovih kompleksiv u Bozdazi ta profilaktiki erozijnih procesiv u girskij zapovidnij zoni Teritoriya zakaznika bula rozshirena do 225 km v sichni 2003 roku Na teritoriyi mozhut buti znajdeni tri tipi yalivcyu gruzinskij dub granat tosho Takozh nayavni 24 vidi ssavciv 112 vidiv ptahiv 20 vidiv plazuniv ta 3 vidi zemnovodnih Pirgulinskij derzhavnij zapovidnijPirgulinskij derzhavnij zapovidnik buv stvorenij u 1968 roci plosheyu 15 21 km2dlya ohoroni girskih lisiv riznotrav ya rodyuchih gruntiv rozshirennya lisovih plosh zapobigannyu zabrudnennya povitrya Mozhna zustriti takih ssavciv yak burij vedmid vovk lisova kishka ris laska vepr sarna tosho Plosha zapovidnika bula rozshirena u 2003 roci do 43 km Shirvanskij derzhavnij zapovidnikDokladnishe Shirvanskij nacionalnij park Shirvanskij derzhavnij zapovidnik buv stvorenij na chastini Bendovanskogo derzhavnogo zapovidnika u 1969 roci plosheyu 177 45 km z metoyu zahistu ta zbilshennya kilkosti vodoplavnih ptahiv Teritoriya zapovidnika bula rozshirena do 258 km u 1982 roci Zapasi vodi zajmayut 3 500 km vid zagalnoyi teritoriyi Zapasi harakterizuyutsya bagatoyu ornitologichnoyu faunoyu Ridkisni ta cinni ptahi gnizdyatsya ta zimuyut u bolotistij miscevosti Velika chastina zapovidnika bula vidnesena do Shrivanskogo Nacionalnogo parku v 2003 roci tomu zaraz zagalna plosha stanovit 62 32 km Gobustanskij derzhavnij zapovidnikDokladnishe Gobustan zapovidnik Gobustanskij derzhavnij zapovidnik ye odnim iz najnezvichajnishih misc na Zemli Vin buv stvorenij u 1966 roci koli region buv ogoloshenij nacionalnoyu istorichnoyu pam yatkoyu Azerbajdzhanu z metoyu zberegti davni rizbleni pecheri gryazovi vulkani ta gazovi kameni regionu Zapovidnik ye duzhe bagatim na arheologichni pam yatki zakaznik maye bilsh nizh 600 000 girskih malyunkiv iz zobrazhennyami pervisnih lyudej tvarin scen sutichok ritualnih tanciv boyiv bikiv chovniv iz ozbroyenimi veslyarami voyiniv iz spisami v rukah verblyuzhih karavaniv Soncya ta zirok sho datuyutsya v serednomu vid 5 000 do 20 000 rokiv Gryazovi vulkani Vvazhayetsya sho priblizno 300 iz 700 svitovih gryazovih vulkaniv rozmisheni u Gobustani Azerbajdzhan ta Kaspijskomu mori Bagato geologiv tak samo yak i miscevi ta mizhnarodni turisti naviduyut taki miscya yak Krater Firuz Gobustan Salyan ta zavershuyut shaslivu podorozh ogornutimi bolotom yake mizh inshim volodiye takozh i likuvalnimi vlastivostyami U 2001 roci odin gryazovij vulkan v 15 km vid Baku pidnyav uves svit na nogi koli raptom pochav viverzhennya polum ya zavvishki 15 metriv Gaval Dash Gaval Dash ce prirodnij muzichnij kamin yakij mozhe buti znajdeno tilki v Gobustani Azerbajdzhan Z pomizh kam yanih bril ye velikij ploskij kamin sformovanij z 3 h shariv Dosit torknutisya do nogo malenkim kamincem yak odrazu poshiryatsya melodijni zvuki Kamin nazivayetsya Gaval Dash jogo zvuk mozhe buti porivnyanij z bubnom Isnuye versiya sho vin buv sformovanij zavdyaki unikalnomu klimatu nafti ta gazu sho znajdeni v tij chastini Azerbajdzhanu Sogodni Gobustan ye najpopulyarnishim derzhavnim zapovidnikom ta bezcinnim skarbom dlya krayini PrimitkiGosudarstvennye zapovedniki Ministerstvo kultury i turizma Azerbajdzhana Arhiv originalu za 5 kvitnya 2012 Procitovano 5 travnya 2019 http www azer com aiweb categories magazine ai112 folder 112 articles 112 mud volcano html Arhiv originalu za 4 kvitnya 2009 Procitovano 30 bereznya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Azeri mud volcano flares BBC 29 zhovtnya 2001 originalu za 16 lipnya 2023 Procitovano 11 listopada 2023 angl PosilannyaZapovidniki Azerbajdzhanu angl Div takozhGeografiya Azerbajdzhanu Chervona kniga Azerbajdzhanu Flora Azerbajdzhanu Spisok plazuniv Azerbajdzhanu