Гараге́льський запові́дник (азерб. Qaragöl Dövlət Təbiət Qoruğu) — природний заповідник на південному заході Азербайджану. Створений 17 листопада 1987 року рішенням Ради Міністрів Азербайджанської Республіки як міжреспубліканський заповідник. Частина заповідника, яка перебувала у Вірменії, перетворена на . Гарагельський заповідник Азербайджану знаходиться під окупацією і там знищений режим заповідника. Гарагельський державний заповідник розташований на кордоні Лачинського і районів на висоті 2658 метрів над рівнем моря. Загальна площа заповідника 240 гектарів, сюди входять також водна акваторія озера і ділянка завширшки 100 метрів, що розташований уздовж берега озера площею 64 гектара.
Розташування заповідника на мапі Азербайджану | |
39°47′04″ пн. ш. 46°00′21″ сх. д. / 39.784722220027774142° пн. ш. 46.00611111002777420° сх. д.Координати: 39°47′04″ пн. ш. 46°00′21″ сх. д. / 39.784722220027774142° пн. ш. 46.00611111002777420° сх. д. | |
Країна | Азербайджан |
---|---|
Розташування | Азербайджан |
Площа | 240 га |
Висота над р. м. | 700 ± 100 м |
Засновано | 1987 |
Гарагельський заповідник (Азербайджан) | |
Озеро Гарагель розташоване на висоті 2658 м над рівнем моря в південній частині вулканічного гірського хребта Карабах, біля північного підніжжя (3548 м) гори в районі витоку річки , що є правою притокою річки ; з північного заходу воно обмежується горами і Ішихли, з півночі — горою (2790 м), а зі сходу оточене низькою моренною грядою. Це озеро є реліктовим джерелом води, що нагадує згаслий вулканічний кратер. З стратиграфичної точки зору район Гарагель знаходиться всередині пліозенових старих гірських порід.
Протяжність озера 1950 м, максимальна ширина 1250 м, протяжність берегової лінії 5500 м, максимальна глибина 7,8 м, площа водної поверхні 13 км². За підрахунками обсяг води озера становить 10 млн м³. Прозорість води озера — 4,6 м. Поверхня дна озера поблизу берега складається з каменів різних розмірів. У напрямку до центру розмір каменів (порід) зменшується і, нарешті, в центральній частині складається з дрібних грануляційних відкладень.
З другої половини жовтня до кінця квітня поверхня озера покрита льодом. На відстані 20-25 метрів від берега до центру товщина льоду становить понад 50 см. Товщина снігу ж тут доходить до 40-45 см. У заповіднику є 102 види і підвиди рослин, що відносяться до 68 родів і 27 родин. Вода в озері завжди була дуже чистою і прозорою, що обумовлюється відсутністю припливу вод, тому народ почитав озеро священним місцем для поклоніння.
Будівництво тваринницьких ферм в 1964 році на вірменському березі озера, будівництво потужних насосних станцій та використання води озера для поливу посівних площ в Горуському районі призвело до його забруднення і зниження рівня води в ньому. Безконтрольне інтенсивне використання води озера в даний час може привести до непоправних наслідків.
Посилання
- Заповідники Азербайджану [ 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garage lskij zapovi dnik azerb Qaragol Dovlet Tebiet Qorugu prirodnij zapovidnik na pivdennomu zahodi Azerbajdzhanu Stvorenij 17 listopada 1987 roku rishennyam Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki yak mizhrespublikanskij zapovidnik Chastina zapovidnika yaka perebuvala u Virmeniyi peretvorena na Garagelskij zapovidnik Azerbajdzhanu znahoditsya pid okupaciyeyu i tam znishenij rezhim zapovidnika Garagelskij derzhavnij zapovidnik roztashovanij na kordoni Lachinskogo i rajoniv na visoti 2658 metriv nad rivnem morya Zagalna plosha zapovidnika 240 gektariv syudi vhodyat takozh vodna akvatoriya ozera i dilyanka zavshirshki 100 metriv sho roztashovanij uzdovzh berega ozera plosheyu 64 gektara Garagelskij zapovidnikRoztashuvannya zapovidnika na mapi Azerbajdzhanu39 47 04 pn sh 46 00 21 sh d 39 784722220027774142 pn sh 46 00611111002777420 sh d 39 784722220027774142 46 00611111002777420 Koordinati 39 47 04 pn sh 46 00 21 sh d 39 784722220027774142 pn sh 46 00611111002777420 sh d 39 784722220027774142 46 00611111002777420Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannya AzerbajdzhanPlosha240 gaVisota nad r m 700 100 mZasnovano1987Garagelskij zapovidnik Azerbajdzhan Ozero Garagel roztashovane na visoti 2658 m nad rivnem morya v pivdennij chastini vulkanichnogo girskogo hrebta Karabah bilya pivnichnogo pidnizhzhya 3548 m gori v rajoni vitoku richki sho ye pravoyu pritokoyu richki z pivnichnogo zahodu vono obmezhuyetsya gorami i Ishihli z pivnochi goroyu 2790 m a zi shodu otochene nizkoyu morennoyu gryadoyu Ce ozero ye reliktovim dzherelom vodi sho nagaduye zgaslij vulkanichnij krater Z stratigrafichnoyi tochki zoru rajon Garagel znahoditsya vseredini pliozenovih starih girskih porid Protyazhnist ozera 1950 m maksimalna shirina 1250 m protyazhnist beregovoyi liniyi 5500 m maksimalna glibina 7 8 m plosha vodnoyi poverhni 13 km Za pidrahunkami obsyag vodi ozera stanovit 10 mln m Prozorist vodi ozera 4 6 m Poverhnya dna ozera poblizu berega skladayetsya z kameniv riznih rozmiriv U napryamku do centru rozmir kameniv porid zmenshuyetsya i nareshti v centralnij chastini skladayetsya z dribnih granulyacijnih vidkladen Z drugoyi polovini zhovtnya do kincya kvitnya poverhnya ozera pokrita lodom Na vidstani 20 25 metriv vid berega do centru tovshina lodu stanovit ponad 50 sm Tovshina snigu zh tut dohodit do 40 45 sm U zapovidniku ye 102 vidi i pidvidi roslin sho vidnosyatsya do 68 rodiv i 27 rodin Voda v ozeri zavzhdi bula duzhe chistoyu i prozoroyu sho obumovlyuyetsya vidsutnistyu priplivu vod tomu narod pochitav ozero svyashennim miscem dlya pokloninnya Budivnictvo tvarinnickih ferm v 1964 roci na virmenskomu berezi ozera budivnictvo potuzhnih nasosnih stancij ta vikoristannya vodi ozera dlya polivu posivnih plosh v Goruskomu rajoni prizvelo do jogo zabrudnennya i znizhennya rivnya vodi v nomu Bezkontrolne intensivne vikoristannya vodi ozera v danij chas mozhe privesti do nepopravnih naslidkiv PosilannyaZapovidniki Azerbajdzhanu 16 serpnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi