Піргулинський Державний Природний Заповідник (азерб. Pirqulu Dövlət Təbiət Qoruğu) — заповідник на півночі Азербайджану. Був створений за рішенням Азербайджанського уряду від 25 грудня 1968 року на ділянці площею 1521 гектарів на східному краї Великого Кавказу, на території Шамахінського адміністративного району. Територія заповідника розширена в січні 2003 року до 4274 га. Знаходиться на 22-кілометровому підйомі. Висота 1450 м над рівнем моря.
Розташування заповідника на мапі Азербайджану | |
40°45′43″ пн. ш. 48°34′24″ сх. д. / 40.76222222002777329° пн. ш. 48.57361111002777676° сх. д.Координати: 40°45′43″ пн. ш. 48°34′24″ сх. д. / 40.76222222002777329° пн. ш. 48.57361111002777676° сх. д. | |
Країна | Азербайджан |
---|---|
Розташування | Азербайджан |
Площа | 4274 га |
Засновано | 1968 рік |
Піргулинський заповідник (Азербайджан) | |
Піргулинський заповідник у Вікісховищі |
Основною метою створення заповідника стало запобігання процесів ерозії і запилення атмосфери, який надає негативний вплив на діяльність , а також збереження характерного для даного місця типового гірсько-лісового ландшафту, особливо різного рослинного покриву, родючого шару ґрунту, забезпечення природного зростання ділянки лісового покриву, а також збільшення числа цінних, рідкісних та промислово значущих видів тварин і рослин, створення найсприятливіших умов для проведення науково-дослідних робіт.
Флора
Ліси тут відомі своїми багатими і красивими пейзажами. З переважаючих тут видів дерев зустрічаються граб, дуб, бук. Вони утворюють як чисті, так і змішані ліси. У цих лісах в змішаному вигляді зустрічаються ясен, , тис, верба, горіх, черешня,яблуня, груша та інші дерева; залізне дерево, мушмула, глід, ожина, шипшина, барбарис та ін. чагарникові рослини.
Фауна
Тваринний світ складається з різних ссавців і птахів. З ссавців тут зустрічаються вепр, бурий ведмідь, шакал, заєць, куниця, вовк, лисиця, олень, сарна, козел, рись, ласка, борсук, фазан, дрізд, перепілка, вивільга, дрімлюга, дятел, ворона, куріпка і інші види. У Піргулінському заповіднику з ссавців, занесених до «Червоної Книги», охороняються бурий ведмідь, сарна, з птахів турач, беркут, степовий орел тощо.
Посилання
- Заповідники Азербайджану
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirgulinskij Derzhavnij Prirodnij Zapovidnik azerb Pirqulu Dovlet Tebiet Qorugu zapovidnik na pivnochi Azerbajdzhanu Buv stvorenij za rishennyam Azerbajdzhanskogo uryadu vid 25 grudnya 1968 roku na dilyanci plosheyu 1521 gektariv na shidnomu krayi Velikogo Kavkazu na teritoriyi Shamahinskogo administrativnogo rajonu Teritoriya zapovidnika rozshirena v sichni 2003 roku do 4274 ga Znahoditsya na 22 kilometrovomu pidjomi Visota 1450 m nad rivnem morya Pirgulinskij zapovidnikRoztashuvannya zapovidnika na mapi Azerbajdzhanu40 45 43 pn sh 48 34 24 sh d 40 76222222002777329 pn sh 48 57361111002777676 sh d 40 76222222002777329 48 57361111002777676 Koordinati 40 45 43 pn sh 48 34 24 sh d 40 76222222002777329 pn sh 48 57361111002777676 sh d 40 76222222002777329 48 57361111002777676Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannya AzerbajdzhanPlosha4274 gaZasnovano1968 rikPirgulinskij zapovidnik Azerbajdzhan Pirgulinskij zapovidnik u Vikishovishi Osnovnoyu metoyu stvorennya zapovidnika stalo zapobigannya procesiv eroziyi i zapilennya atmosferi yakij nadaye negativnij vpliv na diyalnist a takozh zberezhennya harakternogo dlya danogo miscya tipovogo girsko lisovogo landshaftu osoblivo riznogo roslinnogo pokrivu rodyuchogo sharu gruntu zabezpechennya prirodnogo zrostannya dilyanki lisovogo pokrivu a takozh zbilshennya chisla cinnih ridkisnih ta promislovo znachushih vidiv tvarin i roslin stvorennya najspriyatlivishih umov dlya provedennya naukovo doslidnih robit FloraLisi tut vidomi svoyimi bagatimi i krasivimi pejzazhami Z perevazhayuchih tut vidiv derev zustrichayutsya grab dub buk Voni utvoryuyut yak chisti tak i zmishani lisi U cih lisah v zmishanomu viglyadi zustrichayutsya yasen tis verba gorih chereshnya yablunya grusha ta inshi dereva zalizne derevo mushmula glid ozhina shipshina barbaris ta in chagarnikovi roslini FaunaTvarinnij svit skladayetsya z riznih ssavciv i ptahiv Z ssavciv tut zustrichayutsya vepr burij vedmid shakal zayec kunicya vovk lisicya olen sarna kozel ris laska borsuk fazan drizd perepilka vivilga drimlyuga dyatel vorona kuripka i inshi vidi U Pirgulinskomu zapovidniku z ssavciv zanesenih do Chervonoyi Knigi ohoronyayutsya burij vedmid sarna z ptahiv turach berkut stepovij orel tosho PosilannyaZapovidniki Azerbajdzhanu Ce nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi