Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ісмаїллинський державний заповідник був створений у 1981 році площею 16,740 га на території Ісмаїллинського району.
Мета створення
Державний заповідник був створений для охорони природних комплексів центральної частини південних схилів Великого Кавказького Хребта. Організація цього заповідника була здійснена за рахунок необхідності охорони, відновлення, вивчення та репродукції рідкісних та вимираючих видів флори та фауни цього регіону.
Опис заповідника
Заповідник складається з двох частин (Топча та Галигча), відстань між якими приблизно 1 км. Зона Топчі розташована на висоті 800–2250 м над рівнем моря. Її довжина складає 18 км, ширина 6 км і площа 5,589 гектарів. Зона Галигчі розташована у східній частині Алазані — Агричайської долини на висоті 600–650 м та ця частина в основному охороняє природні дубові ліси. Зона Топчі має гористий рельєф; хребти та долини в південному напрямку чергуються з плоскогір'ям. З підвищенням абсолютної висоти зони, опади четвертинного, третинного, Юрського та крейдового періоду чергуються між собою. В зоні Галинчі переважають четвертинні опади з третинними теригенними та карбонатними породами.
Флора
Рослинність цього регіону сформована протягом четвертинного періоду, але місцева флора зберегла деякі третинні види, що занесені до Червоної книги. В зоні Галинчі зростають дубові та грабові ліси. Типовий вид гірканської флори — (Quercus castaneifolia), який зростає тут і представляє особливий інтерес для дослідників. 112 гектарів всієї території покриті лісами, основним деревом яких є дуб. Лісові види головним чином представлені буком, грабом та дубом. Також трапляються яблуня та ясен. Рідкісні ліса третинного періоду, що складаються з тису ягідного мають особливу цінність. Протягом усього минулого століття ліса цієї зони інтенсивно вирубувалися. Це призвело до заміни букового лісу на дубовий, ліси з чагарниками глоду, шипшини тощо.
Фауна
В заповіднику близько 170 видів хребетних тварин. Фауна річок представлена форелью, мареною (барбус) та ін. Одноклітинні представлені шістьма видами. Великий гребінчастий тритон, що живе в лісах цієї зони є рідкісним в Азербайджані. Серед рептилій та плазунів поширені 17 видів, серед яких болотні черепахи, Каспійські та Середземноморські черепахи, стрункий полоз, котяча змія тощо. Згідно з попередніми даними, у заповіднику 104 види птахів, які в свою чергу діляться на 13 підвидів. Тут гніздяться такого роду рідкісні птахи як ягнятник (Gypaetus barbatus), беркут. До ссавців відносяться бурий ведмідь, вовк, шакал, куниця, борсук, козуля, благородний олень, дикий кабан, дагестанський зубр тощо. Однак фауна ссавців була недостатньо вивчена. До прикладу, наявна невелика інформація про рукокрилих та комахоїдних гризунів.
Охоронна територія не може не розглядатися як модель лісового ландшафту на південних схилах Великого Кавказького Хребта. Довгий час людське втручання в природне навколишнє середовище мало вплив, як на низовини, так і на високогір'я заповідника. У більшості зонах заказника недоторканні «незаймані» ліси були замінені вторинними лісами, де переважають грабові дерева. Верхня межа лісу була спущена: рослинна структура в субальпійських областях була значно змінена. Мала зона заповідника не дає надії на природну популяцію великих ссавців, але створення заповідника робить це можливим, шляхом зменшення антропогенного навантаження та зупинення подальшої деградації екосистеми.
Галерея
-
![image]()
Дуб каштанолистний - основне дерево заповідника -
![image]()
Ягнятник -
![image]()
Беркут -
![image]()
Болотна черепаха
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
 | Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить . (червень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ismayillinskij derzhavnij zapovidnik buv stvorenij u 1981 roci plosheyu 16 740 ga na teritoriyi Ismayillinskogo rajonu Meta stvorennyaDerzhavnij zapovidnik buv stvorenij dlya ohoroni prirodnih kompleksiv centralnoyi chastini pivdennih shiliv Velikogo Kavkazkogo Hrebta Organizaciya cogo zapovidnika bula zdijsnena za rahunok neobhidnosti ohoroni vidnovlennya vivchennya ta reprodukciyi ridkisnih ta vimirayuchih vidiv flori ta fauni cogo regionu Opis zapovidnikaZapovidnik skladayetsya z dvoh chastin Topcha ta Galigcha vidstan mizh yakimi priblizno 1 km Zona Topchi roztashovana na visoti 800 2250 m nad rivnem morya Yiyi dovzhina skladaye 18 km shirina 6 km i plosha 5 589 gektariv Zona Galigchi roztashovana u shidnij chastini Alazani Agrichajskoyi dolini na visoti 600 650 m ta cya chastina v osnovnomu ohoronyaye prirodni dubovi lisi Zona Topchi maye goristij relyef hrebti ta dolini v pivdennomu napryamku cherguyutsya z ploskogir yam Z pidvishennyam absolyutnoyi visoti zoni opadi chetvertinnogo tretinnogo Yurskogo ta krejdovogo periodu cherguyutsya mizh soboyu V zoni Galinchi perevazhayut chetvertinni opadi z tretinnimi terigennimi ta karbonatnimi porodami Flora Roslinnist cogo regionu sformovana protyagom chetvertinnogo periodu ale misceva flora zberegla deyaki tretinni vidi sho zaneseni do Chervonoyi knigi V zoni Galinchi zrostayut dubovi ta grabovi lisi Tipovij vid girkanskoyi flori Quercus castaneifolia yakij zrostaye tut i predstavlyaye osoblivij interes dlya doslidnikiv 112 gektariv vsiyeyi teritoriyi pokriti lisami osnovnim derevom yakih ye dub Lisovi vidi golovnim chinom predstavleni bukom grabom ta dubom Takozh traplyayutsya yablunya ta yasen Ridkisni lisa tretinnogo periodu sho skladayutsya z tisu yagidnogo mayut osoblivu cinnist Protyagom usogo minulogo stolittya lisa ciyeyi zoni intensivno virubuvalisya Ce prizvelo do zamini bukovogo lisu na dubovij lisi z chagarnikami glodu shipshini tosho Fauna V zapovidniku blizko 170 vidiv hrebetnih tvarin Fauna richok predstavlena forelyu marenoyu barbus ta in Odnoklitinni predstavleni shistma vidami Velikij grebinchastij triton sho zhive v lisah ciyeyi zoni ye ridkisnim v Azerbajdzhani Sered reptilij ta plazuniv poshireni 17 vidiv sered yakih bolotni cherepahi Kaspijski ta Seredzemnomorski cherepahi strunkij poloz kotyacha zmiya tosho Zgidno z poperednimi danimi u zapovidniku 104 vidi ptahiv yaki v svoyu chergu dilyatsya na 13 pidvidiv Tut gnizdyatsya takogo rodu ridkisni ptahi yak yagnyatnik Gypaetus barbatus berkut Do ssavciv vidnosyatsya burij vedmid vovk shakal kunicya borsuk kozulya blagorodnij olen dikij kaban dagestanskij zubr tosho Odnak fauna ssavciv bula nedostatno vivchena Do prikladu nayavna nevelika informaciya pro rukokrilih ta komahoyidnih grizuniv Ohoronna teritoriya ne mozhe ne rozglyadatisya yak model lisovogo landshaftu na pivdennih shilah Velikogo Kavkazkogo Hrebta Dovgij chas lyudske vtruchannya v prirodne navkolishnye seredovishe malo vpliv yak na nizovini tak i na visokogir ya zapovidnika U bilshosti zonah zakaznika nedotorkanni nezajmani lisi buli zamineni vtorinnimi lisami de perevazhayut grabovi dereva Verhnya mezha lisu bula spushena roslinna struktura v subalpijskih oblastyah bula znachno zminena Mala zona zapovidnika ne daye nadiyi na prirodnu populyaciyu velikih ssavciv ale stvorennya zapovidnika robit ce mozhlivim shlyahom zmenshennya antropogennogo navantazhennya ta zupinennya podalshoyi degradaciyi ekosistemi GalereyaDub kashtanolistnij osnovne derevo zapovidnika Yagnyatnik Berkut Bolotna cherepahaDiv takozhFlora Azerbajdzhanu Chervona kniga Azerbajdzhanu Kizilagackij zapovidnik Spisok zapovidnikiv Azerbajdzhanu Geografiya Azerbajdzhanu Shirvanskij nacionalnij park Gobustan zapovidnik Primitki Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2015