Ґахський район (азерб. Qax rayonu, цахур. Kax rayon) — адміністративна одиниця на півночі Азербайджану. Адміністративний центр місто Ґах.
Ґахський район | |||
---|---|---|---|
| |||
Адм. центр | Ґах | ||
Країна | Азербайджан | ||
Номерний знак | 34 | ||
Населення | |||
- повне | 57 400 осіб (2020)[1] | ||
Площа | |||
- повна | 603 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 206 м | ||
- мінімальна | 206 м | ||
Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
Губернатор | d | ||
Вебсайт | qax-ih.gov.az | ||
Код ISO 3166-2 | AZ-QAX | ||
|
Історія
Ґахський район Азербайджану має давню історію. Згідно з археологічними розкопками, район був заселеним в епоху енеоліту, бронзи і ранньої залізної доби. Те, що залишилося від діяльності цих ранніх жителів, вказує на те, що вони переважно займалися осілою культурою, тваринництвом і мистецтвом.
У минулому територія нинішнього Ґахського району входила до складу Кавказької Албанії.
З поширенням християнства по всьому регіону під час існування Кавказької Албанії побудовано деякі церкви. У VIII столітті н. е. Ґах потрапив під арабську окупацію. Регіон Ґах (Кахи) був частиною Кахеті-Херетинського царства, а потім частиною єдиного Грузинського царства. Зі вторгненням Хулагуїдів у Шекі та Ширван у XIII столітті регіон заселили монгольські кочові племена. 1562 року за наказом перського шаха Тахмаспа I в Ґасі створено султанат Ілісу.
1803 року султанат Ілісу приєднано до Російської імперії. 1844 року правитель султанату [ru], через розбіжності між ним і урядом Росії, надихнув народ на повстання проти російського правління. Султан Даніял зазнав поразки біля села Ілісу і продовжив боротьбу проти росіян разом з лідером руху за національну свободу шейхом Шамілем. Росіяни спалили Ілісу і поділили територію султанату на магали (райони) і приєднали їх до Джаро-Балакенському діару (територіальна одиниця), перетворивши його на колонію царської Росії.
Під час радянського правління, 1930 року в складі Азербайджанської РСР створено Ґахський район.
Географія
Район межує з Дагестанською Республікою на північному сході, Грузинською Республікою на заході, на півночі, на сході і з Євлахським і Самухським районами на півдні.
Природа
На півдні району домінує сухий субтропічний клімат, у центрі — жаркий і вологий субтропічний, в горах — холодний. Річна кількість опадів на півдні — 300 мм, на півночі — 1600 мм.
Ґах є одним з важливих аграрно-промислових регіонів Азербайджану. Він здебільшого відомий горіхоплідними (фундук, каштан, горіх). Значна кількість водних ресурсів, баланс вологи, продуктивні ґрунти, ліси, альпійські та субальпійські луки, зимові пасовища забезпечують розвиток сільського господарства і тваринництва. Внаслідок сильних дощів у горах і танення снігів часто течуть ріки і відбуваються повені. Це завдає шкоди посівним площам, а інколи й житловим приміщенням. Регіон є одним з найважливіших природних ресурсів республіки. У лісах ростуть дуб, граб, горіх, каштан, різні фруктові дерева і живуть бурий ведмідь, гірський козел, кабан, різні птахи. Для захисту та збільшення цього багатства створено Державний заповідник Ілісу. Більша частина земель заповідника припадає на село Агчай.
Населення
Загальна статистика показує, що зростання населення коливається. Наприклад, 2000 року було 832 новонароджених, 2006 роу — 816, а 2009 року — 753.
Етнічна група | 1999 | 2009 | ||
Населення | % | Населення | % | |
Всього | 51 161 | 100.00 | 53 259 | 100.00 |
Азербайджанці | 39 355 | 76.92 | 43 946 | 82.51 |
Грузини | 7 450 | 14.56 | 7 447 | 13.98 |
Цахури | 2 612 | 5.11 | 1 008 | 1.89 |
Лезгини | 609 | 1.19 | 253 | 0.48 |
Росіяни | 91 | 0.18 | 67 | 0.13 |
Турки | 96 | 0.19 | 64 | 0.12 |
Аварці | 11 | 0.02 | 9 | 0.02 |
Татари | 7 | 0.01 | 7 | 0.01 |
Українці | 26 | 0.05 | 5 | 0.01 |
Інші | 899 | 1.76 | 446 | 0.84 |
Пам'ятки
В районі виявлено кілька поселень і курганів (енеоліт-залізо, бронзова доба). Храм Альбана V—VI століть[], мечеть XVII століття в історико-культурному заповіднику Ілісу. В районі стоїть фортеця «Джинлі» IX—XIV століть; храмовий комплекс XII—XIII століть; «Замок Пярі» XV—XVI століть; храм XVI століття, замкові ворота і стіни; мечеть Хаджі Тапдик XVI—XVII ст.
- Джинлі гала — фортеця на лівому березі річки у селі Ілісу. Фортецю побудовано в VII-ІХ ст. В ній обладнано спеціальні бійниці для ураження ворога стрілецькою зброєю.
- Сумуг-кала — побудована в селі Ілісу з оборонною метою в VII– ІХ ст. Вежа має 4 поверхи. Стіни побудовані з каменю. Вежа чотирикутної форми, звужена вгорі.
- Міст Улу — побудований в місці звуження річки . Міст зберігся до наших днів і використовується.
- Фортеця Гасан хана — належить до ХІХ ст. Розташована біля села Ґахбаш, на правому березі річки Кюмрюк. Для будівництва вежі використано річковий камінь і вапняний розчин. Фортеця складається з веж і мурів, мала оборонний характер.
- Галача (фортеця Шаміля) — замок входить до числа пам'яток, що охороняються державою. Розташований на горі Язлідаг, поруч із селом Ілісу. Має округлу форму.
- Мавзолей Гаджі Тапдига і Шейха Юніс Імре — побудовані в лісах села Онджанли на могилах видатних діячів Гаджі Тапдига і Шейха Юніс Імре. Це місце місцеві жителі називають «Огуз».
Природні ресурси
Адміністративний район багатий корисними копалинами, будівельними матеріалами, кліматичними ресурсами і джерелами. Гравій, пісок і глина широко використовуються в будівництві. Ці матеріали поширені в річкових долинах, особливо в долинах річки Курмукчай та її відгалужень. Основні ресурси подрібненої суміші піску зосереджені на конвергенції річок. На основі цих ресурсів можливе створення підприємств з виробництва гравію й піску. В цьому районі є родовища глини, придатні для виробництва цегли та кераміки. Існує також мінеральна сировина для виробництва тирси, вапна та цементу. Один із запасів глини становить 35 000 кубометрів, а інший — 116 тисяч кубометрів.
Водні ресурси Ґахського району складають 13 % водних ресурсів Великого Кавказу (3873 км3). Для забезпечення водопостачання району з різних джерел за секунду добувається 100000 м3 води, з яких 99000 м3 припадає на річкову воду і 1000 кубічних метрів — на підземні води. 63000 м3 використовуються для поливу, 0,40 тис. м3 — для внутрішнього споживання, 0,28 тис. м3 — на виробництві, 2 тис. м3 — в сільському господарстві.
На відміну від інших видів сировини, велике значення в районі мають мінеральні джерела. Серед них Огланбулаг, Гизбулаг і Хамамбулаг. Широко використовується джерело біля села Сусканд. На його базі діє санаторій і виробляється питна вода «Ґах».
Економіка
Основою економіки регіону, є виробництво продукції тваринництва, рослинництва (особливо тютюну і зерна).
Харчова промисловість заснована на садівництві, переробці тютюну і продукції тваринництва. Ґахські плодоовочеві консервні заводи є основними підприємствами харчової промисловості. Більша частина виробленої тут продукції вирушає в інші регіони. Працюють також невеликі підприємства з виробництва олієжирової продукції, хлібобулочних виробів, алкогольних напоїв та східних солодощів. Їх продукція переважно задовольняє внутрішній попит.
Економічний район багатий різними корисними копалинами: сірка, поліметалічна руда. В гірських і опорних районах, переважно в річках, багато щебеню, піску, глини та інших будівельних матеріалів.
Відомі уродженці
- [ru] (1900—1964) — радянський воєначальник, гвардії генерал-майор.
- Мустафаєв Імам Дашдемир огли — радянський партійний і державний діяч. 1-й секретар ЦК КП Азербайджанської РСР (1954—1959).
- [ru] (1855—1934) — автор робіт з історії, етнографії та лінгвістики, більшість з яких присвячені російсько-грузинським відносинам.
- [ru] (1907—1980) — актор театру і кіно, народний артист Азербайджанської РСР (1949), народний артист СРСР (1974)
- Софієва Айнур Мамедійя-кизи — азербайджанська шахістка, міжнародна гросмейстерка, депутатка Міллі Меджлісу Азербайджану другого скликання, заступник голови Державного комітету з проблем сім'ї, жінок і дітей, президент федерації шахів Азербайджану в 2002—2007 роках.
Див. також
Примітки
- . 20 серпня 2007. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- . gomap.az. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 10 лютого 2019.
- . www.qax-ih.gov.az. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 10 лютого 2019.
Посилання
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018.
- Заповідник Ілісу [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gahskij rajon azerb Qax rayonu cahur Kax rayon administrativna odinicya na pivnochi Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto Gah Gahskij rajonros Gahskij rajon 1991 ros Kahskij rajon 1930 Adm centr GahKrayina AzerbajdzhanNomernij znak 34Naselennya povne 57 400 osib 2020 1 Plosha povna 603 km Visota maksimalna 206 m minimalna 206 mData zasnuvannya 8 serpnya 1930Gubernator dVebsajt qax ih gov azKod ISO 3166 2 AZ QAXVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gahskij rajonIstoriyaGahskij rajon Azerbajdzhanu maye davnyu istoriyu Zgidno z arheologichnimi rozkopkami rajon buv zaselenim v epohu eneolitu bronzi i rannoyi zaliznoyi dobi Te sho zalishilosya vid diyalnosti cih rannih zhiteliv vkazuye na te sho voni perevazhno zajmalisya osiloyu kulturoyu tvarinnictvom i mistectvom U minulomu teritoriya ninishnogo Gahskogo rajonu vhodila do skladu Kavkazkoyi Albaniyi Z poshirennyam hristiyanstva po vsomu regionu pid chas isnuvannya Kavkazkoyi Albaniyi pobudovano deyaki cerkvi U VIII stolitti n e Gah potrapiv pid arabsku okupaciyu Region Gah Kahi buv chastinoyu Kaheti Heretinskogo carstva a potim chastinoyu yedinogo Gruzinskogo carstva Zi vtorgnennyam Hulaguyidiv u Sheki ta Shirvan u XIII stolitti region zaselili mongolski kochovi plemena 1562 roku za nakazom perskogo shaha Tahmaspa I v Gasi stvoreno sultanat Ilisu 1803 roku sultanat Ilisu priyednano do Rosijskoyi imperiyi 1844 roku pravitel sultanatu ru cherez rozbizhnosti mizh nim i uryadom Rosiyi nadihnuv narod na povstannya proti rosijskogo pravlinnya Sultan Daniyal zaznav porazki bilya sela Ilisu i prodovzhiv borotbu proti rosiyan razom z liderom ruhu za nacionalnu svobodu shejhom Shamilem Rosiyani spalili Ilisu i podilili teritoriyu sultanatu na magali rajoni i priyednali yih do Dzharo Balakenskomu diaru teritorialna odinicya peretvorivshi jogo na koloniyu carskoyi Rosiyi Pid chas radyanskogo pravlinnya 1930 roku v skladi Azerbajdzhanskoyi RSR stvoreno Gahskij rajon GeografiyaRajon mezhuye z Dagestanskoyu Respublikoyu na pivnichnomu shodi Gruzinskoyu Respublikoyu na zahodi na pivnochi na shodi i z Yevlahskim i Samuhskim rajonami na pivdni Priroda Na pivdni rajonu dominuye suhij subtropichnij klimat u centri zharkij i vologij subtropichnij v gorah holodnij Richna kilkist opadiv na pivdni 300 mm na pivnochi 1600 mm Gah ye odnim z vazhlivih agrarno promislovih regioniv Azerbajdzhanu Vin zdebilshogo vidomij gorihoplidnimi funduk kashtan gorih Znachna kilkist vodnih resursiv balans vologi produktivni grunti lisi alpijski ta subalpijski luki zimovi pasovisha zabezpechuyut rozvitok silskogo gospodarstva i tvarinnictva Vnaslidok silnih doshiv u gorah i tanennya snigiv chasto techut riki i vidbuvayutsya poveni Ce zavdaye shkodi posivnim plosham a inkoli j zhitlovim primishennyam Region ye odnim z najvazhlivishih prirodnih resursiv respubliki U lisah rostut dub grab gorih kashtan rizni fruktovi dereva i zhivut burij vedmid girskij kozel kaban rizni ptahi Dlya zahistu ta zbilshennya cogo bagatstva stvoreno Derzhavnij zapovidnik Ilisu Bilsha chastina zemel zapovidnika pripadaye na selo Agchaj NaselennyaZagalna statistika pokazuye sho zrostannya naselennya kolivayetsya Napriklad 2000 roku bulo 832 novonarodzhenih 2006 rou 816 a 2009 roku 753 Etnichna grupa 1999 2009Naselennya Naselennya Vsogo 51 161 100 00 53 259 100 00Azerbajdzhanci 39 355 76 92 43 946 82 51Gruzini 7 450 14 56 7 447 13 98Cahuri 2 612 5 11 1 008 1 89Lezgini 609 1 19 253 0 48Rosiyani 91 0 18 67 0 13Turki 96 0 19 64 0 12Avarci 11 0 02 9 0 02Tatari 7 0 01 7 0 01Ukrayinci 26 0 05 5 0 01Inshi 899 1 76 446 0 84Pam yatkiV rajoni viyavleno kilka poselen i kurganiv eneolit zalizo bronzova doba Hram Albana V VI stolit dzherelo mechet XVII stolittya v istoriko kulturnomu zapovidniku Ilisu V rajoni stoyit fortecya Dzhinli IX XIV stolit hramovij kompleks XII XIII stolit Zamok Pyari XV XVI stolit hram XVI stolittya zamkovi vorota i stini mechet Hadzhi Tapdik XVI XVII st Dzhinli gala fortecya na livomu berezi richki u seli Ilisu Fortecyu pobudovano v VII IH st V nij obladnano specialni bijnici dlya urazhennya voroga strileckoyu zbroyeyu Sumug kala pobudovana v seli Ilisu z oboronnoyu metoyu v VII IH st Vezha maye 4 poverhi Stini pobudovani z kamenyu Vezha chotirikutnoyi formi zvuzhena vgori Mist Ulu pobudovanij v misci zvuzhennya richki Mist zberigsya do nashih dniv i vikoristovuyetsya Fortecya Gasan hana nalezhit do HIH st Roztashovana bilya sela Gahbash na pravomu berezi richki Kyumryuk Dlya budivnictva vezhi vikoristano richkovij kamin i vapnyanij rozchin Fortecya skladayetsya z vezh i muriv mala oboronnij harakter Galacha fortecya Shamilya zamok vhodit do chisla pam yatok sho ohoronyayutsya derzhavoyu Roztashovanij na gori Yazlidag poruch iz selom Ilisu Maye okruglu formu Mavzolej Gadzhi Tapdiga i Shejha Yunis Imre pobudovani v lisah sela Ondzhanli na mogilah vidatnih diyachiv Gadzhi Tapdiga i Shejha Yunis Imre Ce misce miscevi zhiteli nazivayut Oguz Prirodni resursiAdministrativnij rajon bagatij korisnimi kopalinami budivelnimi materialami klimatichnimi resursami i dzherelami Gravij pisok i glina shiroko vikoristovuyutsya v budivnictvi Ci materiali poshireni v richkovih dolinah osoblivo v dolinah richki Kurmukchaj ta yiyi vidgaluzhen Osnovni resursi podribnenoyi sumishi pisku zoseredzheni na konvergenciyi richok Na osnovi cih resursiv mozhlive stvorennya pidpriyemstv z virobnictva graviyu j pisku V comu rajoni ye rodovisha glini pridatni dlya virobnictva cegli ta keramiki Isnuye takozh mineralna sirovina dlya virobnictva tirsi vapna ta cementu Odin iz zapasiv glini stanovit 35 000 kubometriv a inshij 116 tisyach kubometriv Vodni resursi Gahskogo rajonu skladayut 13 vodnih resursiv Velikogo Kavkazu 3873 km3 Dlya zabezpechennya vodopostachannya rajonu z riznih dzherel za sekundu dobuvayetsya 100000 m3 vodi z yakih 99000 m3 pripadaye na richkovu vodu i 1000 kubichnih metriv na pidzemni vodi 63000 m3 vikoristovuyutsya dlya polivu 0 40 tis m3 dlya vnutrishnogo spozhivannya 0 28 tis m3 na virobnictvi 2 tis m3 v silskomu gospodarstvi Na vidminu vid inshih vidiv sirovini velike znachennya v rajoni mayut mineralni dzherela Sered nih Oglanbulag Gizbulag i Hamambulag Shiroko vikoristovuyetsya dzherelo bilya sela Suskand Na jogo bazi diye sanatorij i viroblyayetsya pitna voda Gah EkonomikaOsnovoyu ekonomiki regionu ye virobnictvo produkciyi tvarinnictva roslinnictva osoblivo tyutyunu i zerna Harchova promislovist zasnovana na sadivnictvi pererobci tyutyunu i produkciyi tvarinnictva Gahski plodoovochevi konservni zavodi ye osnovnimi pidpriyemstvami harchovoyi promislovosti Bilsha chastina viroblenoyi tut produkciyi virushaye v inshi regioni Pracyuyut takozh neveliki pidpriyemstva z virobnictva oliyezhirovoyi produkciyi hlibobulochnih virobiv alkogolnih napoyiv ta shidnih solodoshiv Yih produkciya perevazhno zadovolnyaye vnutrishnij popit Ekonomichnij rajon bagatij riznimi korisnimi kopalinami sirka polimetalichna ruda V girskih i opornih rajonah perevazhno v richkah bagato shebenyu pisku glini ta inshih budivelnih materialiv Vidomi urodzhenci ru 1900 1964 radyanskij voyenachalnik gvardiyi general major Mustafayev Imam Dashdemir ogli radyanskij partijnij i derzhavnij diyach 1 j sekretar CK KP Azerbajdzhanskoyi RSR 1954 1959 ru 1855 1934 avtor robit z istoriyi etnografiyi ta lingvistiki bilshist z yakih prisvyacheni rosijsko gruzinskim vidnosinam ru 1907 1980 aktor teatru i kino narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 1949 narodnij artist SRSR 1974 Sofiyeva Ajnur Mamedijya kizi azerbajdzhanska shahistka mizhnarodna grosmejsterka deputatka Milli Medzhlisu Azerbajdzhanu drugogo sklikannya zastupnik golovi Derzhavnogo komitetu z problem sim yi zhinok i ditej prezident federaciyi shahiv Azerbajdzhanu v 2002 2007 rokah Div takozhGah Sheki Zagatalskij ekonomichnij rajon Administrativnij podil AzerbajdzhanuPrimitki 20 serpnya 2007 Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 14 chervnya 2020 gomap az Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 10 lyutogo 2019 www qax ih gov az Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 10 lyutogo 2019 Posilannya Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2018 Zapovidnik Ilisu 14 chervnya 2020 u Wayback Machine