Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціа л демокра тія соціальна політика та ідейно політична течія що виникла в рамках соціалізму і згодом трансформувалас

Соціал-демократ

Соціал-демократ

Соціа́л-демокра́тія — соціальна політика та ідейно-політична течія, що виникла в рамках соціалізму і згодом трансформувалася на позиції поступового вдосконалення капіталізму з метою утвердження соціальної справедливості, солідарності і більшої свободи.

image
Логотип Arbeiderpartiet, норвезької Партії праці

Значення терміну

До Першої світової війни «соціал-демократами» називали всіх послідовників лівої ідеології поза анархізму — як марксистів, так і послідовників Ф. Лассаля та інших різновидів реформістського соціалізму. Таким чином, ця категорія об'єднувала і радикальних революціонерів — В. І. Леніна і Р. Люксембург, і помірних еволюціоністів типу Е. Бернштейна, і ортодоксальний «центр» типу К. Каутського.

Ідеологія сучасної соціал-демократії знаходиться трохи лівіше соціал-лібералізму і трохи правіше демократичного соціалізму. На відміну від демосоціалістів, соціал-демократи не наполягають на необхідності примусової націоналізації засобів виробництва. На відміну від соціал-лібералів — вважають, що в основі суспільного устрою, все-таки повинна превалювати соціалістична, а не капіталістична орієнтація.

Витоки соціал-демократії та розвиток ідеології

Сучасна соціальна демократія походить з епохи ранньої промислової революції, коли сформувалась концепція утопічного соціалізму. Соціальна демократія складалася під впливом ідеології Французької революції 1789 та ідей соціалістів К. А. Сен-Симона, Ш. Фур'є, Р. Оуена.

Надалі істотний вплив на соціал-демократію (крім англосаксонських країн) надав марксизм, від якого вона прийняла ідеї пролетарської революції та диктатури пролетаріату, загальної рівності і т. д. В англосаксонських країнах на ідеологію лейбористських партій вплинуло фабіанство.

Наприкінці XIX — початку XX століття під впливом успіхів робітничого руху в індустріально розвинених країнах Заходу соціал-демократія поступово відійшла від марксизму і зосередилася на еволюційному вдосконаленні сформованого порядку. Збереження в програмах соціал-демократичних партій революційних гасел і вимоги встановлення соціалізму поєднувалося з прагматичною політичною практикою. Після Жовтневої революції в Росії соціал-демократія, що проголосила своєю метою побудову «демократичного соціалізму», і комунізм виявилися супротивниками.

«Правий ухил в комунізмі означає тенденцію до відходу від революційної лінії марксизму в бік соціал-демократії», — говорив Й. В. Сталін в 1928 році: «Перемога правого ухилу в компартіях капіталістичних країн означала б ідейний розгром компартій і величезне посилення соціал-демократії».

Цінності і цілі сучасної соціал-демократії

В цілому, соціал-демократи підтримують принципи справедливості, свободи, рівності і братерства.

  • Захист прав людини.
  • Принцип рівних прав та можливостей (а не лише рівних можливостей, як у консерватизмі).
  • Політичний та ідеологічний плюралізм.
  • Соціально орієнтовану ринкову економіку на противагу абсолютизації вільного ринку.
  • Обмежене державне регулювання економіки.
  • Створення ефективних регулятивних механізмів у підприємництві в інтересах робітників та дрібного підприємництва.
  • Принцип справедливої ​​торгівлі.
  • Рівноправність та захист усіх форм власності.
  • Створення потужного державного сектора в економіці, що конкурує на рівних з приватним.
  • Націоналізація стратегічно важливих підприємств, особливо у військовій, аерокосмічній, металургійній, нафтопереробній промисловості та енергетиці.
  • Соціальне партнерство між трудящими та роботодавцями.
  • Співпраця з профспілками.
  • Скорочення розриву між багатими та бідними.
  • Підтримку незаможних верств населення.
  • Створення «держави загального добробуту».
  • Систему захисту економічних прав робітників, що передбачає:
    • Обмеження робочого тижня (до 35-40 годин).
    • Поліпшення умов праці робітників.
    • Підвищення мінімальної зарплати.
    • Захист від невиправданого звільнення.
  • Ефективну систему соціального забезпечення, що передбачає:
    • Загальна безкоштовна освіта, рівний доступ до якого має все населення країни.
    • Державну систему загальної безкоштовної охорони здоров'я для всіх громадян країни.
    • Державну допомогу у формі пенсій та допомог по інвалідності та безробіття.
    • Державну допомогу для догляду за дітьми.
  • Середній або високий рівень оподаткування, необхідний для фінансування державних витрат.
  • Введення нових законів з охорони природи та навколишнього середовища (хоча і не настільки радикальних, як проєкти «Зелених»).
  • Зняття обмежень з імміграції та мирне співіснування культур та цивілізацій.
  • Секуляризація та відкрита прогресивна соціальна політика.
  • Зовнішня політика, що відповідає принципам мультилатералізму та участь в міжнародних організаціях типу ООН.
  • Демілітаризація, скорочення військових арсеналів та неучасть в агресивних військових блоках.
  • Захист інтересів трудящих — робітників, селян, фермерів, інтелігенції та середнього класу.

Соціал-демократи при владі

Якщо на початку століття входження представника французьких соціалістів Олександра Мілєрана в буржуазний уряд було розглянуто як зрада («казус Мілєрана»), то після Першої світової війни соціал-демократичні уряди стали регулярно з'являтися при владі в рамках двопартійної системи демократичних країн.

Хоча в роки «Великої депресії» в ряді країн соціал-демократичні партії змушені були піти в опозицію (у Великій Британії), а в Німеччині та Австрії в підпілля, соціал-демократія збереглася, а у Швеції навіть змогла зміцнити свої позиції за допомогою державного регулювання економіки. Шведський уряд Ганссона зміг стабілізувати ситуацію за два роки, і після цього відносна більшість шведських виборців голосує за Соціал-демократичну партію Швеції практично на всіх виборах. Лише після виборів в риксдаг 1976 року шведські соціал-демократи втратили владу вперше з 1936 року. Помірна політика шведських соціал-демократів (т. зв. шведський соціалізм) передбачає зростання соціальних видатків без одержавлення економіки — всі широко відомі компанії Швеції (ABB, Volvo, Saab, Electrolux, IKEA, Nordea та ін.) ніколи не були націоналізовані. 

Після Другої світової війни прискорився процес розставання соціал-демократичних партій з елементами марксистської ідеології, важливим етапом цього процесу стало прийняття Годесберзької програми соціал-демократами ФРН. Найбільшими ідеологами післявоєнної прагматичної соціал-демократії стали Віллі Брандт, Бруно Крайский, Улоф Пальме. Міжнародною організацією, яка об'єднує соціал-демократичні партії, є Соціалістичний інтернаціонал, створений у 1951 році у Франкфурті-на-Майні як правонаступник II Інтернаціоналу і Соціалістичного робітничого інтернаціоналу.

Соціал-демократичні партії брали і продовжують брати участь в урядах Швеції, Фінляндії, ФРН і об'єднаної Німеччини, Франції, Великої Британії, Іспанії, Португалії, Австрії, Бельгії, Нідерландів, Норвегії та деяких інших країнах, наприклад, посткомуністичних Угорщині, Польщі, Болгарії. Ці партії спираються на профспілки, насамперед об'єднані в Міжнародній конфедерації профспілок (раніше Міжнародна конфедерація вільних профспілок), в економіці виступають за створення «держави загального добробуту» на основі змішаної економіки, регульованої за рецептами кейнсіанської теорії. Підвищення пенсій і соціальних виплат — саме їх заслуга. Зворотною стороною цієї політики є високі податки, але чергування лівих і правих урядів у демократичних країнах дозволяє знаходити бажаний для виборців баланс між соціальними витратами і податками.

Тенденції до соціал-демократії можна було побачити в політиці ряду країн соціалістичного табору (Югославії, Угорщини і Чехословаччини).

Соціал-демократія у країнах третього світу

Соціалізм був дуже популярний в деяких країнах Латинської Америки, Азії і Африки. Для індійського лідера Джавахарлала Неру, як і для багатьох інших борців за незалежність в цих регіонах, соціалізм був привабливий як альтернатива капіталістичної та комуністичної систем. А життєвий шлях латиноамериканського революціонера — супротивника соціал-демократії Че Гевари — став прикладом для ліворадикальної молоді в усьому світі. Після Другої світової війни соціалістичні партії прийшли до влади в різних частинах світу, і значна частина приватної промисловості була націоналізована.

В Азії та Африці, де трудящі — селяни, а не промислові робітники, соціалістичні програми робили акцент на земельній реформі та інших аграрних перетвореннях. У цих народів до недавнього часу було також урядове планування для швидкого економічного розвитку. Африканський соціалізм включав і відновлення передколоніальних цінностей і установ, у той час як модернізація проводилася крізь централізований апарат однопартійної держави, тому не може бути названо соціал-демократичним.

Критика

Критика соціал-демократичної ідеології являє собою традиційну критику обох базових положень — соціалізму і демократії. Причому критика йде з обох сторін — як справа, так і зліва.

З моменту появи перших соціалістичних партій вони стали мішенню для звинувачень у неефективності соціалізму як економічної доктрини. Надалі ця ідея була розвинута у працях Ротбарда, Мізеса, Гаєка і безлічі інших економістів.

З іншого боку, з моменту поділу Російської соціал-демократичної робітничої партії на більшовиків і меншовиків, перші звинувачували других в опортунізмі, за відмову від класової боротьби, за подання «надкласовості» держави та демократії, за розуміння соціалізму як морально-етичної категорії.

Ревізія поглядів

Недавній крах східноєвропейських соціалістичних держав навів соціалістів у всьому світі до перегляду частини їх доктрин, включаючи централізоване планування і націоналізацію промисловості.

Політика деяких соціал-демократичних лідерів, наприклад: «третій шлях» Тоні Блера або Герхарда Шредера, подібно лібералізму робить опору на «середній клас» - це піддавалось гострій критиці лівого крила їх партій, оскільки вони підтримують інтереси скоріше не трудящих, а середньої буржуазії.

Незважаючи на певну втрату політичного впливу і кризу в соціал-демократичному русі, ідеї демократичного соціалізму продовжують бути вельми популярними. Багато соціалістів закликають вважати соціал-демократію тією ідеологією, якої необхідно дотримуватися як моральної установки, навіть якщо її неможливо повністю реалізувати на практиці.

Цікаві факти

Див. також

Література

Примітки

  1. Eatwell, Roger; Wright, Anthony (1999). Contemporary Political Ideologies. Pinter. с. 80—103. ISBN .
  2. А. А. Ивин., ред. (2006). Философия : энциклопедический словарь. Enciclopaedia. М.: Гардарики. с. 1072. ISBN . {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  3. Сталин, И.В. (1949). Cочинения (рос.). Т. 11. Москва: ОГИЗ; Государственное издательство политической литературы. с. 222—238.
  4. Newcomb, Simon (May 1890). Soap-bubbles of Socialism . North American Review. University of Northern Iowa Publication. 150 (402).
  5. Определение социал-демократии из словаря по научному коммунизму. Москва, 1983

Посилання

  • Соціял-демократія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1813. — 1000 екз.
  • Соціалістичний Інтернаціонал
  • Партія європейських соціалістів
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (серпень 2017)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Socia l demokra tiya socialna politika ta idejno politichna techiya sho vinikla v ramkah socializmu i zgodom transformuvalasya na poziciyi postupovogo vdoskonalennya kapitalizmu z metoyu utverdzhennya socialnoyi spravedlivosti solidarnosti i bilshoyi svobodi Logotip Arbeiderpartiet norvezkoyi Partiyi praciZnachennya terminuDo Pershoyi svitovoyi vijni social demokratami nazivali vsih poslidovnikiv livoyi ideologiyi poza anarhizmu yak marksistiv tak i poslidovnikiv F Lassalya ta inshih riznovidiv reformistskogo socializmu Takim chinom cya kategoriya ob yednuvala i radikalnih revolyucioneriv V I Lenina i R Lyuksemburg i pomirnih evolyucionistiv tipu E Bernshtejna i ortodoksalnij centr tipu K Kautskogo Ideologiya suchasnoyi social demokratiyi znahoditsya trohi livishe social liberalizmu i trohi pravishe demokratichnogo socializmu Na vidminu vid demosocialistiv social demokrati ne napolyagayut na neobhidnosti primusovoyi nacionalizaciyi zasobiv virobnictva Na vidminu vid social liberaliv vvazhayut sho v osnovi suspilnogo ustroyu vse taki povinna prevalyuvati socialistichna a ne kapitalistichna oriyentaciya Vitoki social demokratiyi ta rozvitok ideologiyiSuchasna socialna demokratiyapohodit z epohi rannoyi promislovoyi revolyuciyi koli sformuvalas koncepciya utopichnogo socializmu Socialna demokratiya skladalasya pid vplivom ideologiyi Francuzkoyi revolyuciyi 1789 ta idej socialistiv K A Sen Simona Sh Fur ye R Ouena Nadali istotnij vpliv na social demokratiyu krim anglosaksonskih krayin nadav marksizm vid yakogo vona prijnyala ideyi proletarskoyi revolyuciyi ta diktaturi proletariatu zagalnoyi rivnosti i t d V anglosaksonskih krayinah na ideologiyu lejboristskih partij vplinulo fabianstvo Naprikinci XIX pochatku XX stolittya pid vplivom uspihiv robitnichogo ruhu v industrialno rozvinenih krayinah Zahodu social demokratiya postupovo vidijshla vid marksizmu i zoseredilasya na evolyucijnomu vdoskonalenni sformovanogo poryadku Zberezhennya v programah social demokratichnih partij revolyucijnih gasel i vimogi vstanovlennya socializmu poyednuvalosya z pragmatichnoyu politichnoyu praktikoyu Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi v Rosiyi social demokratiya sho progolosila svoyeyu metoyu pobudovu demokratichnogo socializmu i komunizm viyavilisya suprotivnikami Pravij uhil v komunizmi oznachaye tendenciyu do vidhodu vid revolyucijnoyi liniyi marksizmu v bik social demokratiyi govoriv J V Stalin v 1928 roci Peremoga pravogo uhilu v kompartiyah kapitalistichnih krayin oznachala b idejnij rozgrom kompartij i velichezne posilennya social demokratiyi Cinnosti i cili suchasnoyi social demokratiyiV cilomu social demokrati pidtrimuyut principi spravedlivosti svobodi rivnosti i braterstva Zahist prav lyudini Princip rivnih prav ta mozhlivostej a ne lishe rivnih mozhlivostej yak u konservatizmi Politichnij ta ideologichnij plyuralizm Socialno oriyentovanu rinkovu ekonomiku na protivagu absolyutizaciyi vilnogo rinku Obmezhene derzhavne regulyuvannya ekonomiki Stvorennya efektivnih regulyativnih mehanizmiv u pidpriyemnictvi v interesah robitnikiv ta dribnogo pidpriyemnictva Princip spravedlivoyi torgivli Rivnopravnist ta zahist usih form vlasnosti Stvorennya potuzhnogo derzhavnogo sektora v ekonomici sho konkuruye na rivnih z privatnim Nacionalizaciya strategichno vazhlivih pidpriyemstv osoblivo u vijskovij aerokosmichnij metalurgijnij naftopererobnij promislovosti ta energetici Socialne partnerstvo mizh trudyashimi ta robotodavcyami Spivpracya z profspilkami Skorochennya rozrivu mizh bagatimi ta bidnimi Pidtrimku nezamozhnih verstv naselennya Stvorennya derzhavi zagalnogo dobrobutu Sistemu zahistu ekonomichnih prav robitnikiv sho peredbachaye Obmezhennya robochogo tizhnya do 35 40 godin Polipshennya umov praci robitnikiv Pidvishennya minimalnoyi zarplati Zahist vid nevipravdanogo zvilnennya Efektivnu sistemu socialnogo zabezpechennya sho peredbachaye Zagalna bezkoshtovna osvita rivnij dostup do yakogo maye vse naselennya krayini Derzhavnu sistemu zagalnoyi bezkoshtovnoyi ohoroni zdorov ya dlya vsih gromadyan krayini Derzhavnu dopomogu u formi pensij ta dopomog po invalidnosti ta bezrobittya Derzhavnu dopomogu dlya doglyadu za ditmi Serednij abo visokij riven opodatkuvannya neobhidnij dlya finansuvannya derzhavnih vitrat Vvedennya novih zakoniv z ohoroni prirodi ta navkolishnogo seredovisha hocha i ne nastilki radikalnih yak proyekti Zelenih Znyattya obmezhen z immigraciyi ta mirne spivisnuvannya kultur ta civilizacij Sekulyarizaciya ta vidkrita progresivna socialna politika Zovnishnya politika sho vidpovidaye principam multilateralizmu ta uchast v mizhnarodnih organizaciyah tipu OON Demilitarizaciya skorochennya vijskovih arsenaliv ta neuchast v agresivnih vijskovih blokah Zahist interesiv trudyashih robitnikiv selyan fermeriv inteligenciyi ta serednogo klasu Social demokrati pri vladiYaksho na pochatku stolittya vhodzhennya predstavnika francuzkih socialistiv Oleksandra Milyerana v burzhuaznij uryad bulo rozglyanuto yak zrada kazus Milyerana to pislya Pershoyi svitovoyi vijni social demokratichni uryadi stali regulyarno z yavlyatisya pri vladi v ramkah dvopartijnoyi sistemi demokratichnih krayin Hocha v roki Velikoyi depresiyi v ryadi krayin social demokratichni partiyi zmusheni buli piti v opoziciyu u Velikij Britaniyi a v Nimechchini ta Avstriyi v pidpillya social demokratiya zbereglasya a u Shveciyi navit zmogla zmicniti svoyi poziciyi za dopomogoyu derzhavnogo regulyuvannya ekonomiki Shvedskij uryad Ganssona zmig stabilizuvati situaciyu za dva roki i pislya cogo vidnosna bilshist shvedskih viborciv golosuye za Social demokratichnu partiyu Shveciyi praktichno na vsih viborah Lishe pislya viboriv v riksdag 1976 roku shvedski social demokrati vtratili vladu vpershe z 1936 roku Pomirna politika shvedskih social demokrativ t zv shvedskij socializm peredbachaye zrostannya socialnih vidatkiv bez oderzhavlennya ekonomiki vsi shiroko vidomi kompaniyi Shveciyi ABB Volvo Saab Electrolux IKEA Nordea ta in nikoli ne buli nacionalizovani Pislya Drugoyi svitovoyi vijni priskorivsya proces rozstavannya social demokratichnih partij z elementami marksistskoyi ideologiyi vazhlivim etapom cogo procesu stalo prijnyattya Godesberzkoyi programi social demokratami FRN Najbilshimi ideologami pislyavoyennoyi pragmatichnoyi social demokratiyi stali Villi Brandt Bruno Krajskij Ulof Palme Mizhnarodnoyu organizaciyeyu yaka ob yednuye social demokratichni partiyi ye Socialistichnij internacional stvorenij u 1951 roci u Frankfurti na Majni yak pravonastupnik II Internacionalu i Socialistichnogo robitnichogo internacionalu Social demokratichni partiyi brali i prodovzhuyut brati uchast v uryadah Shveciyi Finlyandiyi FRN i ob yednanoyi Nimechchini Franciyi Velikoyi Britaniyi Ispaniyi Portugaliyi Avstriyi Belgiyi Niderlandiv Norvegiyi ta deyakih inshih krayinah napriklad postkomunistichnih Ugorshini Polshi Bolgariyi Ci partiyi spirayutsya na profspilki nasampered ob yednani v Mizhnarodnij konfederaciyi profspilok ranishe Mizhnarodna konfederaciya vilnih profspilok v ekonomici vistupayut za stvorennya derzhavi zagalnogo dobrobutu na osnovi zmishanoyi ekonomiki regulovanoyi za receptami kejnsianskoyi teoriyi Pidvishennya pensij i socialnih viplat same yih zasluga Zvorotnoyu storonoyu ciyeyi politiki ye visoki podatki ale cherguvannya livih i pravih uryadiv u demokratichnih krayinah dozvolyaye znahoditi bazhanij dlya viborciv balans mizh socialnimi vitratami i podatkami Tendenciyi do social demokratiyi mozhna bulo pobachiti v politici ryadu krayin socialistichnogo taboru Yugoslaviyi Ugorshini i Chehoslovachchini Social demokratiya u krayinah tretogo svituSocializm buv duzhe populyarnij v deyakih krayinah Latinskoyi Ameriki Aziyi i Afriki Dlya indijskogo lidera Dzhavaharlala Neru yak i dlya bagatoh inshih borciv za nezalezhnist v cih regionah socializm buv privablivij yak alternativa kapitalistichnoyi ta komunistichnoyi sistem A zhittyevij shlyah latinoamerikanskogo revolyucionera suprotivnika social demokratiyi Che Gevari stav prikladom dlya livoradikalnoyi molodi v usomu sviti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni socialistichni partiyi prijshli do vladi v riznih chastinah svitu i znachna chastina privatnoyi promislovosti bula nacionalizovana V Aziyi ta Africi de trudyashi selyani a ne promislovi robitniki socialistichni programi robili akcent na zemelnij reformi ta inshih agrarnih peretvorennyah U cih narodiv do nedavnogo chasu bulo takozh uryadove planuvannya dlya shvidkogo ekonomichnogo rozvitku Afrikanskij socializm vklyuchav i vidnovlennya peredkolonialnih cinnostej i ustanov u toj chas yak modernizaciya provodilasya kriz centralizovanij aparat odnopartijnoyi derzhavi tomu ne mozhe buti nazvano social demokratichnim KritikaKritika social demokratichnoyi ideologiyi yavlyaye soboyu tradicijnu kritiku oboh bazovih polozhen socializmu i demokratiyi Prichomu kritika jde z oboh storin yak sprava tak i zliva Z momentu poyavi pershih socialistichnih partij voni stali mishennyu dlya zvinuvachen u neefektivnosti socializmu yak ekonomichnoyi doktrini Nadali cya ideya bula rozvinuta u pracyah Rotbarda Mizesa Gayeka i bezlichi inshih ekonomistiv Z inshogo boku z momentu podilu Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi na bilshovikiv i menshovikiv pershi zvinuvachuvali drugih v oportunizmi za vidmovu vid klasovoyi borotbi za podannya nadklasovosti derzhavi ta demokratiyi za rozuminnya socializmu yak moralno etichnoyi kategoriyi Reviziya poglyadivNedavnij krah shidnoyevropejskih socialistichnih derzhav naviv socialistiv u vsomu sviti do pereglyadu chastini yih doktrin vklyuchayuchi centralizovane planuvannya i nacionalizaciyu promislovosti Politika deyakih social demokratichnih lideriv napriklad tretij shlyah Toni Blera abo Gerharda Shredera podibno liberalizmu robit oporu na serednij klas ce piddavalos gostrij kritici livogo krila yih partij oskilki voni pidtrimuyut interesi skorishe ne trudyashih a serednoyi burzhuaziyi Nezvazhayuchi na pevnu vtratu politichnogo vplivu i krizu v social demokratichnomu rusi ideyi demokratichnogo socializmu prodovzhuyut buti velmi populyarnimi Bagato socialistiv zaklikayut vvazhati social demokratiyu tiyeyu ideologiyeyu yakoyi neobhidno dotrimuvatisya yak moralnoyi ustanovki navit yaksho yiyi nemozhlivo povnistyu realizuvati na praktici Cikavi faktiU Rosijskij imperiyi social demokratiyeyu nazivali i socializm i komunizm ale ne te sho malosya i mayetsya na uvazi u Zahidnij Yevropi spravzhnya social demokratiya Tak isnuvala Rosijska Social demokratichna robitnicha partiya yaka rozkololasya na bilshovikiv pidtrimuvali diktaturu i menshovikiv pidtrimuvali demokratiyu buli blizhchimi do social demokratiyi Pri comu bilshoviki nazivali sebe social demokratami ale pid terminom demokratiya mali na uvazi lishe nadannya lyudyam rivnih prav ale ne dopushennya yih do politichnogo zhittya suspilstva Spravzhnimi zh social demokratami buli deyaki frakciyi Bilogo i Zelenogo ruhu a takozh bilshist ukrayinskih partij Div takozhMarksizm Socializm KomunizmLiteraturaSocial demokratiya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 549 ISBN 966 7492 05 2 Galushko K Yu Social demokratiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Dilan Rajli Spadkoyemci Bernshtejna Spilne 14 11 2012 I Franko pro marksizm i social demokratizm monografiya A I Pashuk Lviv nac un t im I Franka Lviv LNU im Ivana Franka 2013 173 1 c Bibliogr s 174 O Shevchenko Social demokratiya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 676 ISBN 978 966 611 818 2PrimitkiEatwell Roger Wright Anthony 1999 Contemporary Political Ideologies Pinter s 80 103 ISBN 978 1 85567 605 3 A A Ivin red 2006 Filosofiya enciklopedicheskij slovar Enciclopaedia M Gardariki s 1072 ISBN 5 8297 0050 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Stalin I V 1949 Cochineniya ros T 11 Moskva OGIZ Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury s 222 238 Newcomb Simon May 1890 Soap bubbles of Socialism North American Review University of Northern Iowa Publication 150 402 Opredelenie social demokratii iz slovarya po nauchnomu kommunizmu Moskva 1983PosilannyaSociyal demokratiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1813 1000 ekz Socialistichnij Internacional Partiya yevropejskih socialistiv Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2017

Дата публікації:
Топ