Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Людмила Михайлівна Скирда | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 15 вересня 1945 (78 років) Кіровоград, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | поетеса, вчений-літературознавець, літературний критик, культуролог, перекладач | |||
| Премії | Міжнародна премія імені Володимира Винниченка | |||
| | ||||
Людми́ла Миха́йлівна Скирда́ (народилась 15 вересня 1945, Кіровоград, УРСР) — українська поетеса, вчений-літературознавець, літературний критик, культуролог, перекладач, член Спілки письменників України, лауреат літературних премій імені Андрія Малишка, Григорія Сковороди, Володимира Винниченка, Івана Кошелівця, Заслужений діяч мистецтв України.
Біографія
Людмила Скирда народилась 15 вересня 1945 року у місті Кіровоград в родині службовців. Мати — Тамара Скирда. З 1950 року її родина проживає в Києві, де у 1968 році Людмила Скирда закінчила філологічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Перші вірші поетеси були опубліковані в газеті «Літературна Україна» і в журналі «Дніпро» у 1962 році. Вони були передруковані українською діаспорою в Канаді, США та Польщі. Після виходу першої книги «Чекання» у 1965 році, почали з'являтись захопливі відгуки в іноземній пресі та жорстка критика у радянській.
Так, український літератор і громадський діяч, видавець патріотичного часопису «Смолоскип» у Канаді Осип Зінкевич у своїх мемуарах згадує: «Гортаючи газети і журнали з України, я зовсім принагідно натрапив на вірш Людмили Скирди „Живеш і раптом“. Я захопився цим віршем. Починається словами „Живеш і раптом непорозуміння…“ і закінчується „Без мене буде дихать Україна, а я без України задихнусь“. І так пише двадцятирічна студентка. Ставлю собі запитання: звідки вона така взялася? І знаходжу: з Кіровограда. Попрацював — на першу сторінку „Смолоскипа“ за травень-червень даю цей вірш, а далі мою обширну статтю про неї та добірку її віршів». Справді, книга «Чекання» не тільки не загубилась серед книг славетних шістдесятників — Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Івана Драча, Бориса Олійника, Василя Симоненка, а й одразу зайняла своє особливе місце у літературному процесі. Вона презентувала своєрідну і талановиту урбаністичну лірику.
Особливу увагу творчості Скирди приділили польські критики. Так, професор Єжи Єнджеєвич, видатний польський дослідник творчості Тараса Шевченка, переклав вірш «Уроки польської», який був надрукований у журналі «Пшиязнь». Відомий перекладач української літератури Флоріан Неуважний, зокрема, писав: «Розвиток української поезії настільки бурхливий і швидкий, що Ліна Костенко, Драч і Коротич — це вже сьогодні свого роду класики, а їх місце зайняло покоління нових молодих поетів з Людмилою Скирдою та Ігорем Калинцем на чолі». Професор Стефан Козак, найактивніший промотор української літератури в Польщі, присвятив творчості Людмили Скирди цілу лекцію у Варшавському університеті, в якій порівнював поетесу з молодим Миколою Бажаном. Поет і критик Остап Лапський в статті про Людмилу Скирду стверджував, що Скирда наслідує гуманізм Максима Рильського: "Це ті ліричні широти, на яких поезія Скирди і Рильського зустрічатимуться. Її «я» — з його «людиною». Професор з Бордо Еміль Крюба також стає пропагандистом творчості Людмили Скирди. І таким чином її ім'я стає досить-таки відомим за межами тодішнього СРСР, що не могло не викликати питань у радянських спецслужб.
У 1968 році Людмила Скирда вступила до аспірантури Київського державного університету. У 1974 році вона захистила кандидатську дисертацію, присвячену творчості репресованого поета Євгена Плужника і почала працювати доцентом кафедри історії української літератури в КДУ.
У цей же час в життя Людмили Скирди входять найяскравіші представники творчої інтелігенції України — художники Віктор Зарецький, Алла Горська, Григорій Гавриленко, Борис Плаксій, скульптори Макс Гельман, Микола Рапай, Михайло Грицюк, письменники Валерій Шевчук, Ірина Жиленко, Лесь Герасимчук, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський, Юрій Щербак, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Ільєнко, Леонід Осика, актори Наталя Лотоцька, Богдан Ступка, Марина Герасименко, Степан Олексенко.
Проте, період романтичного ренесансу і відлиги тривав недовго. На всіх фронтах знову почала розгортатись боротьба з українським буржуазним націоналізмом. Цю вакханалію очолив емісар Кремля, секретар ЦК КПУ з ідеології Маланчук. Перший помічник Щербицького Віталій Врублевський у своїй книзі згадує: «Єдиним словом Маланчук дозволяв собі вирішувати долю письменника, журналіста, режисера, встановлюючи над ним власну особисту цензуру. Списки складались і весь час поповнювалися. Я умовив друзів, щоб вони їх принесли мені. Як з'ясувалося, в них уже значилося близько 20 чоловік: Драч, Скирда, Гуцало, Горлач, Симоненко, Вінграновський, Борис Олійник, Некрасов, Тельнюк, Ліна Костенко, Харчук, Леонід Коваленко, Дмитренко, Голобородько, Дзюба, Бердник, Куліш, Сільвестров, Ященко, Грабовський.» Саме у зв'язку з цим списком тривалий час Людмилі Скирді було заборонено захищати кандидатську дисертацію, оскільки робота була присвячена творчості репресованого поета Євгена Плужника. Справу вдалося довести до логічного кінця тільки у 1974 році після зняття Маланчука з посади. У 1977 році поетесу приймають до Спілки письменників СРСР і цього ж року вона отримує наукове звання доцента.
З 1984 по 1988 рік Людмила Скирда вела авторську культурологічну програму «Живе слово» на УТ.
З 1986 по 1988 Людмила Скирда перебуває у докторантурі, де завершує роботу над докторською дисертацією, присвяченою українській поемі.
З 1988 року Людмила Скирда вирушає до Відня, де її чоловік — український дипломат Юрій Костенко — обіймає посаду Постійного представника України при міжнародних організаціях, а невдовзі стає першим Надзвичайним і Повноважним Послом незалежної України в Австрійській Республіці. Поетеса розпочинає активну культурницьку та творчу діяльність, спрямовану на налагодження дружніх контактів з українською діаспорою, австрійською інтелігенцією та ЗМІ, читає лекції з української літератури, веде програми на австрійському телеканалі «ORF», присвячені Тарасу Шевченку, Лесі Українці, Івану Франку, Євгену Плужнику, Миколі Гоголю тощо. Дві окремі програми на «ORF» вперше було присвячено творчості поетеси Людмили Скирди. Невдовзі з'являються її книги віршів німецькою мовою «День Душі» (1994) та «Медитації біля Стефансдому»(1994). У їх презентації, що відбулась у Польському культурному центрі, брали участь відомі австрійські та польські поети, музиканти, громадські і політичні діячі Австрії, дипломатичний корпус.
У 1994 році чоловіка Людмили Скирди Юрія Костенка призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України у ФРН і вона переїздить до Бонна, де продовжує свою творчу діяльність. У Німеччині виходять її книги «В обіймах югендстилю», «Рейнські елегії» (переклад Анни-Галі Горбач).
У 1995 році творчі вечорі поетеси пройшли у великих містах ФРН — Ганновері, Мюнхені, столиці країни — Бонні.
У цей же час УКУ організує творчий вечір поетеси у Лондоні, який мав широкий медійний розголос.
З 1997 по 2000 рік поетеса живе і працює в Києві, де видає книги «Ad astra» та «Рожевий янгол або композиції за кермом», які викликали величезний інтерес преси та літературної громадськості України.
З 2001 року чоловіка Людмили Скирди Юрія Костенка було призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Японії, куди поетеса переїздить і де живе і працює до 2006 року. За цей час вона видає книги японською мовою «Сад любові і сонця» (2004), «Чарівна мушля»(2004) та українською — «Дзуйхітцу від сакури»(2005), перекладає українською мовою книгу «Будувати мости» (2004) Її Величності Імператриці Японії Мітіко, читає лекції з української літератури в університеті Кіото та з гендерних проблем сучасності в університеті Sokko Gakai.
На японському телебаченні творчості Людмили Скирди було присвячено кілька програм, статті про неї та інтерв'ю регулярно з'являлись в японській пресі. Презентації книг відбулись в найбільших містах Японії — Токіо, Осаці, Якогамі, Кіото.
У 2006 році Людмила Скирда повернулася на Батьківщину, де продовжувала плідно працювати. З 2006 по 2009 рік її книги мовами цих країн виходять у ОАЕ («Сьоме небо»), Греції («Еліністичні елегії»), Італії («Метелики і квіти»), Кореї («Сливовий дощ»), Росії («Птахи і квіти чотирьох сезонів»), де відбуваються їх презентації, які викликають широкий резонанс у пресі цих держав.
У 2009 році Людмила Скирда нагороджується золотою медаллю Medaglia d'oro — (Медалья д'оро) Спілки «Данте Аліг'єрі» (Італія), що вручається за вагомий внесок у розвиток культурних зв'язків з Італією та поширення італійської мови та літератури закордоном. В цьому ж році Людмила Скирда презентує українську поезію на Всесвітньому мистецькому фестивалі — Дельфійські ігри у Чеджу (Корея).
У 2009—2012 рр. — жила і працювала в КНР, разом з чоловіком Юрієм Костенко Надзвичайним і Повноважним Послом України у КНР. Надрукувала у Пекіні три поетичні книги китайською мовою «Подих Китаю», «Мелодії чотирьох сезонів», «Голоси Піднебесної», а також унікальний альбом «Натхненний вірш, чаруюча картина», в якому 25 найвідоміших художників Китаю проілюстрували вірші української поетеси.
Ім'я Людмили Скирди є одним з небагатьох українських літературних імен вже широко відомих за кордоном.
Її поезія ввібрала в себе вплив і європейських, і східних культур, що призвело до появи абсолютно унікального поетичного явища не тільки в контексті української літератури, але і літератур усього слов'янського світу. Вірші Людмили Скирди перекладено англійською, італійською, португальською, російською, польською, угорською, румунською, фінською, німецькою, японською, корейською, узбецькою, грецькою, китайською і арабською мовами.
Поезія: «Чекання» (1965), «Сходи» (1976), «Крила» (1979), «Елегії вечірнього саду» (1983), «Музика для двох» (1986), «Дні і ночі» (1987), «Гармонія» (1988), «День душі» (1994), «Медитації біля Стефансдому» (1994), «Оливкова віть» (1994), «Рейнські елегії» (1996), «В обіймах югендстилю» (1994), «Ad Astra» (2000), «Рожевий янгол або композиції за кермом» (2002), «Сад любові і сонця» (2003), «Чарівна мушля» (2004), «Дзуйхітцу від сакури» (2006), «Соло сонячної душі» (2008), «Птахи і квіти чотирьох сезонів» (2008), «Сьоме небо» (2008), «Сливовий дощ» (2009), «Елліністичні елегії» (2009), «Метелики і квіти» (2009), «Спів Азалії» (2009), «Подих Китаю» (2010), «Мелодії чотирьох сезонів» (2011), «Голоси Піднебесної» (2012), «Натхненний вірш, чаруюча картина» (2013). Людмила Скирда — автор більш ніж двохсот наукових статей і культурологічних есе, опублікованих в Україні та інших країнах.
Наукові монографії: «Сучасна українська поезія», «Поет і воїн», «Євген Плужник», «Сучасна українська поема».
У 2014 вийшла з друку «Бібліографія творчості Людмили Скирди».
Портрети Людмили Скирди писали відомі художники України: Григорій Гавриленко (1964, 1970, 1978), Віктор Зарецький (1966, 1970, 1986), Іван Марчук (1979), Іван Бедзір (1967), Ірина Макарова (1978), Микола Компанець (1985), Микола Рапай (1970, 1975, 1980, 1982); скульптурні портрети — Макс Гельман (1968), Людмила Мєшкова (2005).
У 1966 році Людмила Скирда зіграла роль у кінофільмі українського поета та режисера Миколи Вінграновського «Берег надії» Кіностудії імені Олександра Довженка.
Свої твори Людмилі Скирді присвятили Володимир Дрозд, Юрій Щербак, Дмитро Павличко, Петро Осадчук, Юрій Рибчинський, Маріс Чаклайс, Роман Ткачук, , .
Поезія
- «Чекання», Київ, 1965
- «Сходи», Київ, 1975
- «Крила», Київ, 1978
- «Елегії вечірнього Саду», Київ, 1982
- «Гармонія», Київ, 1984
- «Дні і ночі», Київ, 1985
- «Музика для двох», Київ, 1988
- «День душі», Відень, 1991, (нім. мов.)
- «Медитації біля Стефансдому», Відень, 1994, (нім. мов.)
- «Рейнські елегії», Бонн, 1996, (нім. мов.)
- «В обіймах югендстилю», Бонн, 1997
- «Ad astra», Київ, 2000
- «Рожевий янгол або композиції за кермом», Київ, 2000
- «Сад любові і сонця», Токіо, 2004, (япон. мов.)
- «Будувати мости», Токіо, 2004, (переклад українською книги Її Величності імператриці Японії Мітіко)
- «Чарівна мушля», Токіо, 2004, (япон. мов.)
- «Дзуйхіцу від сакури», Токіо, 2005
- «Solo of the sunny soul», Київ-Токіо, 2007, (англ. мов.)
- «Птицы и цветы четырех сезонов», Київ-Москва, 2008, (рос. мов.)
- «Елліністичні елегії», Афіни, 2009, (грец. мов.)
- «Сьоме небо», Абу-Дабі, 2009, (араб. мов.)
- «Метелики і квіти», Рим, 2009, (італ. мов.)
- «Спів Азалії, Ташкент», 2009, (узбец. мов.)
- «Сливовий дощ», Сеул, 2009, (кор. мов.)
- «Подих Китаю», Пекін, (кит. мов.)
- «Мелодії чотирьох сезонів», Пекін, (кит. мов.)
- «Голоси Піднебесної», Пекін, (кит. мов.)
Монографії
- «Сучасна українська поезія»
- «Поет і воїн»
- «Євген Плужник»
- «Сучасна українська поема»
Літературні премії
- Імені Андрія Малишка.
- Імені Григорія Сковороди.
- Імені Володимира Вінниченка.
- Імені Івана Кошелівця.
- Золота медаль (Medaglia d'oro) Спілки «Данте Аліг'єрі» (Італія).
Примітки
- Михайло Наєнко "Поетична карма Людмили Скирди". issuu (англ.). Процитовано 7 серпня 2017.
- Біографія – Людмила Скирда – офіційний сайт. liuskyrda.com.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2017.
- Звернення посла України у КНР
Посилання
- Офіційний сайт
Храм
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Lyudmila Mihajlivna SkirdaNarodilasya15 veresnya 1945 1945 09 15 78 rokiv Kirovograd Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistpoetesa vchenij literaturoznavec literaturnij kritik kulturolog perekladachPremiyiMizhnarodna premiya imeni Volodimira VinnichenkaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skirda Lyudmi la Miha jlivna Skirda narodilas 15 veresnya 1945 Kirovograd URSR ukrayinska poetesa vchenij literaturoznavec literaturnij kritik kulturolog perekladach chlen Spilki pismennikiv Ukrayini laureat literaturnih premij imeni Andriya Malishka Grigoriya Skovorodi Volodimira Vinnichenka Ivana Koshelivcya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini BiografiyaLyudmila Skirda narodilas 15 veresnya 1945 roku u misti Kirovograd v rodini sluzhbovciv Mati Tamara Skirda Z 1950 roku yiyi rodina prozhivaye v Kiyevi de u 1968 roci Lyudmila Skirda zakinchila filologichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Pershi virshi poetesi buli opublikovani v gazeti Literaturna Ukrayina i v zhurnali Dnipro u 1962 roci Voni buli peredrukovani ukrayinskoyu diasporoyu v Kanadi SShA ta Polshi Pislya vihodu pershoyi knigi Chekannya u 1965 roci pochali z yavlyatis zahoplivi vidguki v inozemnij presi ta zhorstka kritika u radyanskij Tak ukrayinskij literator i gromadskij diyach vidavec patriotichnogo chasopisu Smoloskip u Kanadi Osip Zinkevich u svoyih memuarah zgaduye Gortayuchi gazeti i zhurnali z Ukrayini ya zovsim prinagidno natrapiv na virsh Lyudmili Skirdi Zhivesh i raptom Ya zahopivsya cim virshem Pochinayetsya slovami Zhivesh i raptom neporozuminnya i zakinchuyetsya Bez mene bude dihat Ukrayina a ya bez Ukrayini zadihnus I tak pishe dvadcyatirichna studentka Stavlyu sobi zapitannya zvidki vona taka vzyalasya I znahodzhu z Kirovograda Popracyuvav na pershu storinku Smoloskipa za traven cherven dayu cej virsh a dali moyu obshirnu stattyu pro neyi ta dobirku yiyi virshiv Spravdi kniga Chekannya ne tilki ne zagubilas sered knig slavetnih shistdesyatnikiv Mikoli Vingranovskogo Lini Kostenko Ivana Dracha Borisa Olijnika Vasilya Simonenka a j odrazu zajnyala svoye osoblive misce u literaturnomu procesi Vona prezentuvala svoyeridnu i talanovitu urbanistichnu liriku Osoblivu uvagu tvorchosti Skirdi pridilili polski kritiki Tak profesor Yezhi Yendzheyevich vidatnij polskij doslidnik tvorchosti Tarasa Shevchenka pereklav virsh Uroki polskoyi yakij buv nadrukovanij u zhurnali Pshiyazn Vidomij perekladach ukrayinskoyi literaturi Florian Neuvazhnij zokrema pisav Rozvitok ukrayinskoyi poeziyi nastilki burhlivij i shvidkij sho Lina Kostenko Drach i Korotich ce vzhe sogodni svogo rodu klasiki a yih misce zajnyalo pokolinnya novih molodih poetiv z Lyudmiloyu Skirdoyu ta Igorem Kalincem na choli Profesor Stefan Kozak najaktivnishij promotor ukrayinskoyi literaturi v Polshi prisvyativ tvorchosti Lyudmili Skirdi cilu lekciyu u Varshavskomu universiteti v yakij porivnyuvav poetesu z molodim Mikoloyu Bazhanom Poet i kritik Ostap Lapskij v statti pro Lyudmilu Skirdu stverdzhuvav sho Skirda nasliduye gumanizm Maksima Rilskogo Ce ti lirichni shiroti na yakih poeziya Skirdi i Rilskogo zustrichatimutsya Yiyi ya z jogo lyudinoyu Profesor z Bordo Emil Kryuba takozh staye propagandistom tvorchosti Lyudmili Skirdi I takim chinom yiyi im ya staye dosit taki vidomim za mezhami todishnogo SRSR sho ne moglo ne viklikati pitan u radyanskih specsluzhb I Visheslavska Portret Lyudmili Skirdi 1979 U 1968 roci Lyudmila Skirda vstupila do aspiranturi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu U 1974 roci vona zahistila kandidatsku disertaciyu prisvyachenu tvorchosti represovanogo poeta Yevgena Pluzhnika i pochala pracyuvati docentom kafedri istoriyi ukrayinskoyi literaturi v KDU U cej zhe chas v zhittya Lyudmili Skirdi vhodyat najyaskravishi predstavniki tvorchoyi inteligenciyi Ukrayini hudozhniki Viktor Zareckij Alla Gorska Grigorij Gavrilenko Boris Plaksij skulptori Maks Gelman Mikola Rapaj Mihajlo Gricyuk pismenniki Valerij Shevchuk Irina Zhilenko Les Gerasimchuk Dmitro Pavlichko Mikola Vingranovskij Yurij Sherbak kinorezhiseri Sergij Paradzhanov Yurij Ilyenko Leonid Osika aktori Natalya Lotocka Bogdan Stupka Marina Gerasimenko Stepan Oleksenko Prote period romantichnogo renesansu i vidligi trivav nedovgo Na vsih frontah znovu pochala rozgortatis borotba z ukrayinskim burzhuaznim nacionalizmom Cyu vakhanaliyu ocholiv emisar Kremlya sekretar CK KPU z ideologiyi Malanchuk Pershij pomichnik Sherbickogo Vitalij Vrublevskij u svoyij knizi zgaduye Yedinim slovom Malanchuk dozvolyav sobi virishuvati dolyu pismennika zhurnalista rezhisera vstanovlyuyuchi nad nim vlasnu osobistu cenzuru Spiski skladalis i ves chas popovnyuvalisya Ya umoviv druziv shob voni yih prinesli meni Yak z yasuvalosya v nih uzhe znachilosya blizko 20 cholovik Drach Skirda Gucalo Gorlach Simonenko Vingranovskij Boris Olijnik Nekrasov Telnyuk Lina Kostenko Harchuk Leonid Kovalenko Dmitrenko Goloborodko Dzyuba Berdnik Kulish Silvestrov Yashenko Grabovskij Same u zv yazku z cim spiskom trivalij chas Lyudmili Skirdi bulo zaboroneno zahishati kandidatsku disertaciyu oskilki robota bula prisvyachena tvorchosti represovanogo poeta Yevgena Pluzhnika Spravu vdalosya dovesti do logichnogo kincya tilki u 1974 roci pislya znyattya Malanchuka z posadi U 1977 roci poetesu prijmayut do Spilki pismennikiv SRSR i cogo zh roku vona otrimuye naukove zvannya docenta Z 1984 po 1988 rik Lyudmila Skirda vela avtorsku kulturologichnu programu Zhive slovo na UT Z 1986 po 1988 Lyudmila Skirda perebuvaye u doktoranturi de zavershuye robotu nad doktorskoyu disertaciyeyu prisvyachenoyu ukrayinskij poemi Z 1988 roku Lyudmila Skirda virushaye do Vidnya de yiyi cholovik ukrayinskij diplomat Yurij Kostenko obijmaye posadu Postijnogo predstavnika Ukrayini pri mizhnarodnih organizaciyah a nevdovzi staye pershim Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom nezalezhnoyi Ukrayini v Avstrijskij Respublici Poetesa rozpochinaye aktivnu kulturnicku ta tvorchu diyalnist spryamovanu na nalagodzhennya druzhnih kontaktiv z ukrayinskoyu diasporoyu avstrijskoyu inteligenciyeyu ta ZMI chitaye lekciyi z ukrayinskoyi literaturi vede programi na avstrijskomu telekanali ORF prisvyacheni Tarasu Shevchenku Lesi Ukrayinci Ivanu Franku Yevgenu Pluzhniku Mikoli Gogolyu tosho Dvi okremi programi na ORF vpershe bulo prisvyacheno tvorchosti poetesi Lyudmili Skirdi Nevdovzi z yavlyayutsya yiyi knigi virshiv nimeckoyu movoyu Den Dushi 1994 ta Meditaciyi bilya Stefansdomu 1994 U yih prezentaciyi sho vidbulas u Polskomu kulturnomu centri brali uchast vidomi avstrijski ta polski poeti muzikanti gromadski i politichni diyachi Avstriyi diplomatichnij korpus U 1994 roci cholovika Lyudmili Skirdi Yuriya Kostenka priznacheno Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom Ukrayini u FRN i vona pereyizdit do Bonna de prodovzhuye svoyu tvorchu diyalnist U Nimechchini vihodyat yiyi knigi V obijmah yugendstilyu Rejnski elegiyi pereklad Anni Gali Gorbach U 1995 roci tvorchi vechori poetesi projshli u velikih mistah FRN Gannoveri Myunheni stolici krayini Bonni U cej zhe chas UKU organizuye tvorchij vechir poetesi u Londoni yakij mav shirokij medijnij rozgolos Z 1997 po 2000 rik poetesa zhive i pracyuye v Kiyevi de vidaye knigi Ad astra ta Rozhevij yangol abo kompoziciyi za kermom yaki viklikali velicheznij interes presi ta literaturnoyi gromadskosti Ukrayini Z 2001 roku cholovika Lyudmili Skirdi Yuriya Kostenka bulo priznacheno Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom Ukrayini v Yaponiyi kudi poetesa pereyizdit i de zhive i pracyuye do 2006 roku Za cej chas vona vidaye knigi yaponskoyu movoyu Sad lyubovi i soncya 2004 Charivna mushlya 2004 ta ukrayinskoyu Dzujhitcu vid sakuri 2005 perekladaye ukrayinskoyu movoyu knigu Buduvati mosti 2004 Yiyi Velichnosti Imperatrici Yaponiyi Mitiko chitaye lekciyi z ukrayinskoyi literaturi v universiteti Kioto ta z gendernih problem suchasnosti v universiteti Sokko Gakai Na yaponskomu telebachenni tvorchosti Lyudmili Skirdi bulo prisvyacheno kilka program statti pro neyi ta interv yu regulyarno z yavlyalis v yaponskij presi Prezentaciyi knig vidbulis v najbilshih mistah Yaponiyi Tokio Osaci Yakogami Kioto U 2006 roci Lyudmila Skirda povernulasya na Batkivshinu de prodovzhuvala plidno pracyuvati Z 2006 po 2009 rik yiyi knigi movami cih krayin vihodyat u OAE Some nebo Greciyi Elinistichni elegiyi Italiyi Meteliki i kviti Koreyi Slivovij dosh Rosiyi Ptahi i kviti chotiroh sezoniv de vidbuvayutsya yih prezentaciyi yaki viklikayut shirokij rezonans u presi cih derzhav U 2009 roci Lyudmila Skirda nagorodzhuyetsya zolotoyu medallyu Medaglia d oro Medalya d oro Spilki Dante Alig yeri Italiya sho vruchayetsya za vagomij vnesok u rozvitok kulturnih zv yazkiv z Italiyeyu ta poshirennya italijskoyi movi ta literaturi zakordonom V comu zh roci Lyudmila Skirda prezentuye ukrayinsku poeziyu na Vsesvitnomu misteckomu festivali Delfijski igri u Chedzhu Koreya U 2009 2012 rr zhila i pracyuvala v KNR razom z cholovikom Yuriyem Kostenko Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom Ukrayini u KNR Nadrukuvala u Pekini tri poetichni knigi kitajskoyu movoyu Podih Kitayu Melodiyi chotiroh sezoniv Golosi Pidnebesnoyi a takozh unikalnij albom Nathnennij virsh charuyucha kartina v yakomu 25 najvidomishih hudozhnikiv Kitayu proilyustruvali virshi ukrayinskoyi poetesi Im ya Lyudmili Skirdi ye odnim z nebagatoh ukrayinskih literaturnih imen vzhe shiroko vidomih za kordonom Yiyi poeziya vvibrala v sebe vpliv i yevropejskih i shidnih kultur sho prizvelo do poyavi absolyutno unikalnogo poetichnogo yavisha ne tilki v konteksti ukrayinskoyi literaturi ale i literatur usogo slov yanskogo svitu Virshi Lyudmili Skirdi perekladeno anglijskoyu italijskoyu portugalskoyu rosijskoyu polskoyu ugorskoyu rumunskoyu finskoyu nimeckoyu yaponskoyu korejskoyu uzbeckoyu greckoyu kitajskoyu i arabskoyu movami Poeziya Chekannya 1965 Shodi 1976 Krila 1979 Elegiyi vechirnogo sadu 1983 Muzika dlya dvoh 1986 Dni i nochi 1987 Garmoniya 1988 Den dushi 1994 Meditaciyi bilya Stefansdomu 1994 Olivkova vit 1994 Rejnski elegiyi 1996 V obijmah yugendstilyu 1994 Ad Astra 2000 Rozhevij yangol abo kompoziciyi za kermom 2002 Sad lyubovi i soncya 2003 Charivna mushlya 2004 Dzujhitcu vid sakuri 2006 Solo sonyachnoyi dushi 2008 Ptahi i kviti chotiroh sezoniv 2008 Some nebo 2008 Slivovij dosh 2009 Ellinistichni elegiyi 2009 Meteliki i kviti 2009 Spiv Azaliyi 2009 Podih Kitayu 2010 Melodiyi chotiroh sezoniv 2011 Golosi Pidnebesnoyi 2012 Nathnennij virsh charuyucha kartina 2013 Lyudmila Skirda avtor bilsh nizh dvohsot naukovih statej i kulturologichnih ese opublikovanih v Ukrayini ta inshih krayinah Naukovi monografiyi Suchasna ukrayinska poeziya Poet i voyin Yevgen Pluzhnik Suchasna ukrayinska poema U 2014 vijshla z druku Bibliografiya tvorchosti Lyudmili Skirdi Portreti Lyudmili Skirdi pisali vidomi hudozhniki Ukrayini Grigorij Gavrilenko 1964 1970 1978 Viktor Zareckij 1966 1970 1986 Ivan Marchuk 1979 Ivan Bedzir 1967 Irina Makarova 1978 Mikola Kompanec 1985 Mikola Rapaj 1970 1975 1980 1982 skulpturni portreti Maks Gelman 1968 Lyudmila Myeshkova 2005 U 1966 roci Lyudmila Skirda zigrala rol u kinofilmi ukrayinskogo poeta ta rezhisera Mikoli Vingranovskogo Bereg nadiyi Kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka Svoyi tvori Lyudmili Skirdi prisvyatili Volodimir Drozd Yurij Sherbak Dmitro Pavlichko Petro Osadchuk Yurij Ribchinskij Maris Chaklajs Roman Tkachuk Poeziya Chekannya Kiyiv 1965 Shodi Kiyiv 1975 Krila Kiyiv 1978 Elegiyi vechirnogo Sadu Kiyiv 1982 Garmoniya Kiyiv 1984 Dni i nochi Kiyiv 1985 Muzika dlya dvoh Kiyiv 1988 Den dushi Viden 1991 nim mov Meditaciyi bilya Stefansdomu Viden 1994 nim mov Rejnski elegiyi Bonn 1996 nim mov V obijmah yugendstilyu Bonn 1997 Ad astra Kiyiv 2000 Rozhevij yangol abo kompoziciyi za kermom Kiyiv 2000 Sad lyubovi i soncya Tokio 2004 yapon mov Buduvati mosti Tokio 2004 pereklad ukrayinskoyu knigi Yiyi Velichnosti imperatrici Yaponiyi Mitiko Charivna mushlya Tokio 2004 yapon mov Dzujhicu vid sakuri Tokio 2005 Solo of the sunny soul Kiyiv Tokio 2007 angl mov Pticy i cvety chetyreh sezonov Kiyiv Moskva 2008 ros mov Ellinistichni elegiyi Afini 2009 grec mov Some nebo Abu Dabi 2009 arab mov Meteliki i kviti Rim 2009 ital mov Spiv Azaliyi Tashkent 2009 uzbec mov Slivovij dosh Seul 2009 kor mov Podih Kitayu Pekin kit mov Melodiyi chotiroh sezoniv Pekin kit mov Golosi Pidnebesnoyi Pekin kit mov Monografiyi Suchasna ukrayinska poeziya Poet i voyin Yevgen Pluzhnik Suchasna ukrayinska poema Literaturni premiyiImeni Andriya Malishka Imeni Grigoriya Skovorodi Imeni Volodimira Vinnichenka Imeni Ivana Koshelivcya Zolota medal Medaglia d oro Spilki Dante Alig yeri Italiya PrimitkiMihajlo Nayenko Poetichna karma Lyudmili Skirdi issuu angl Procitovano 7 serpnya 2017 Biografiya Lyudmila Skirda oficijnij sajt liuskyrda com ua ukr Procitovano 7 serpnya 2017 Zvernennya posla Ukrayini u KNRPosilannyaOficijnij sajt Hram