Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іри́на Леонідівна Вишесла́вська, у шлюбі Макарова-Вишеславська (нар. 20 лютого 1939, Київ) — українська художниця, майстриня живопису та графіки, сценографиня, членкиня Національної спілки художників України, член «Maison des Artisles» Париж, Франція.
| Ірина Вишеславська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 20 лютого 1939 (85 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність | українка | |||
| Країна |  Україна | |||
| Жанр | живописець, графік, сценограф | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Напрямок | постімпресіонізм | |||
| Батько | Вишеславський Леонід Миколайович | |||
| У шлюбі з | Макаров Анатолій Миколайович | |||
| Діти | Вишеславський Гліб Анатолійович | |||
| | ||||
 Вишеславська Ірина Леонідівна у Вікісховищі | ||||
Роботи демонструвалися і зберігаються у музеях таких країнах: Україна, Франція, Росія, Азербайджан та інших.
Життєпис
Ірина народилася в Києві 20.02.1939 у сім'ї з багатими культурними традиціями. Її батько Леонід Вишеславський був відомим поетом, мати — Агнеса Балтага — літераторкою. Серед предків були священники (в Греції, Румунії, Україні). Ірина з раннього дитинства проявляла художній талант. Коли їй було 8 років, вона отримала першу премію на республіканській виставці Дитячого малюнка за акварель «Переправа на пляж».
Ірина Вишеславська навчалася у Республіканській художній школі (в якій через багато років викладала живопис). Навчалася в Інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Репіна, Ленінгад (Санкт-Петербург), Росія. Потім повернулася до Києва і закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, викладач Василь Забашта.
У період шлюбу з письменником, літературознавцем Анатолієм Макаровим художниця підписувала роботи як Макарова-Вишеславська. Їхній син Гліб Вишеславський — художник, мистецтвознавець.
Творчість
Художньому вихованню Ірини сприяв її батько. Завдяки організованій ним поїздці по Європі, дочка з юних років була знайома з найкращими творами мистецтва в музеях Стокгольмі, Амстердама, Парижа, Лувру, Рима й Афін, що було практично недоступне для більшості в СРСР. Особливий вплив на неї справив альбом «Імпресіонізм», подарований батьком, і який послужив фундаментом для подальшої самсамостійної творчості.
Щоб отримати якісну освіту, Ірина поїхала до Ленінграда, де багато часу провела, вивчаючи шедеври Ермітажу. У Ленінградській Академії Мистецтв вона провчилася чотири роки. Далі, одружившись з киянином, перевелася в Київський художній інститут. Там у неї виникли конфлікти і з інститутом, і зі Спілкою художників. Її манеру не сприймали, вважали надто «західною». Це був важкий період, вісім років її не приймали до Спілки. Але вона повезла свої роботи до Москви, в обхід офіційних чиновників, на Всесоюзний конкурс портрета, на якому отримала премію. Після цього, у 1975 році, прийнята до Спілки художників України, а премійований «Портрет велосипедистки» знаходиться зараз у Львівському музеї образотворчих мистецтв.
Великий вплив на формування мистецьких та релігійних поглядів Вишеславської мав священник Олександр Мень, погляди якого були опозиційними до радянського режиму, (з ним вся сім'я Вишеславських була близько знайома). У радянський період Вишеславська обрала так званий стиль «тихого супротиву», тобто оминала у своїй тематиці показово патріотичні й партійні теми, що споріднювало її творчість з тогочасним андеграундом. З можливостями відкритого суспільства у Незалежній Україні Вишеславська захопилася подорожами. Вона подовгу працює у Франції. Значно збагатилася тематика її картин, особливо сценами з життя французів, ромів, іспанців та багатьох інших, які ніби доповнюють у її доробку колоритні українські сюжети.
Ірина Вишеславська плідно працює портретисткою, майстринею побутових і жанрових сцен, сповнених психологізму й динаміки. Вишеславська створила галерею портретів відомих діячів культури, в яких оживає історія України та стає наочним її зв'язок з інтелектуалами світу. У колі спілкування художниці були журналіст Юрій Рост, письменник Валерій Шевчук, поетки Ірина Жиленко і Людмила Скирда, художники Віктор Півоваров, Едуард Гороховський.
Художниця відкрита до пошуку різних засобів виразності, її живопис колористично багатий, різноманітний у певних періодах творчості. Вишеславська успішно працювала ілюстраторкою книг і сценографкою театральних вистав. Вона добре розуміється на тонкощах світового й західного мистецтва, пише мистецтвознавчі статті. Чимало зроблено й написано про батька Леоніда Вишеславського для увіковічення пам'яті про нього.. ЇЇ було обрано до Міжнародної асоціації «Мистецтво народів світу», Москва у 1990; Незалежної мистецької Асоціації «Terra» Київ у 1994, «Maison des Artisles» Париж, Франція у 1997. Роботи зберігаються у музеях та приватних колекціях різних країн.
Примітки
- І. Вишеславська-Дюран. Контратака ФІАКу/Галерея. 2009, № 3/4, ст.30-32.
- Вишеславський Л. М. Українська сповідь: Поезії. Проза. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2004, ст.323.
Джерела
- Ірина Вишеславська — Макарова // Каталог. — Київ: Оранта, 2008.
- Ірина Макарова-Вишеславська. Альбом. — Ментон, Франція: «Пале Карноле», 2002 (фр.)
- Наташа Коваленко. Мои картины — это моя биография. Монако, Танданс, 2002,№ 12,ст. 44 (рос.)
- Кароль Кур. Портрет: Ирина Макарова-Вышеславская и Глеб Выше-Славский. Берег, Франція, 2002, № 19, ст. 24 (рос.)
- Ж.Робер Івон. Ірина Макарова пише вулицю Сан-Еспрі. «Феміна/Ніс-Матен», 1999, березень, ст. VI (фр.)
- Ирина Макарова — Вышеславская. Альбом. Киев: Союз художников Украины, 1992 (рос.)
- Бисти Дмитрий. Стремление к гармонии. Москва: «Правда», Огонек, 1988, № 10, стр.8 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Visheslavska Iri na Leonidivna Vishesla vska u shlyubiMakarova Visheslavska nar 20 lyutogo 1939 Kiyiv ukrayinska hudozhnicya majstrinya zhivopisu ta grafiki scenografinya chlenkinya Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini chlen Maison des Artisles Parizh Franciya Irina VisheslavskaNarodzhennya 20 lyutogo 1939 1939 02 20 85 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRNacionalnist ukrayinkaKrayina UkrayinaZhanr zhivopisec grafik scenografDiyalnist hudozhnicyaNapryamok postimpresionizmBatko Visheslavskij Leonid MikolajovichU shlyubi z Makarov Anatolij MikolajovichDiti Visheslavskij Glib Anatolijovich Visheslavska Irina Leonidivna u Vikishovishi Roboti demonstruvalisya i zberigayutsya u muzeyah takih krayinah Ukrayina Franciya Rosiya Azerbajdzhan ta inshih ZhittyepisI Visheslavska Zustrich 1972 I Visheslavska Parizh Latinskij kvartal 1991 Irina narodilasya v Kiyevi 20 02 1939 u sim yi z bagatimi kulturnimi tradiciyami Yiyi batko Leonid Visheslavskij buv vidomim poetom mati Agnesa Baltaga literatorkoyu Sered predkiv buli svyashenniki v Greciyi Rumuniyi Ukrayini Irina z rannogo ditinstva proyavlyala hudozhnij talant Koli yij bulo 8 rokiv vona otrimala pershu premiyu na respublikanskij vistavci Dityachogo malyunka za akvarel Pereprava na plyazh Irina Visheslavska navchalasya u Respublikanskij hudozhnij shkoli v yakij cherez bagato rokiv vikladala zhivopis Navchalasya v Instituti zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni I Repina Leningad Sankt Peterburg Rosiya Potim povernulasya do Kiyeva i zakinchila Nacionalnu akademiyu obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi vikladach Vasil Zabashta U period shlyubu z pismennikom literaturoznavcem Anatoliyem Makarovim hudozhnicya pidpisuvala roboti yak Makarova Visheslavska Yihnij sin Glib Visheslavskij hudozhnik mistectvoznavec TvorchistI Visheslavska Senezh Avtoportret z Viktorom Pivovarovim ta Eduardom Gorohovskim 1975 I Visheslavska Portret zhurnalista Yuriya Rosta 1989 Hudozhnomu vihovannyu Irini spriyav yiyi batko Zavdyaki organizovanij nim poyizdci po Yevropi dochka z yunih rokiv bula znajoma z najkrashimi tvorami mistectva v muzeyah Stokgolmi Amsterdama Parizha Luvru Rima j Afin sho bulo praktichno nedostupne dlya bilshosti v SRSR Osoblivij vpliv na neyi spraviv albom Impresionizm podarovanij batkom i yakij posluzhiv fundamentom dlya podalshoyi samsamostijnoyi tvorchosti Shob otrimati yakisnu osvitu Irina poyihala do Leningrada de bagato chasu provela vivchayuchi shedevri Ermitazhu U Leningradskij Akademiyi Mistectv vona provchilasya chotiri roki Dali odruzhivshis z kiyaninom perevelasya v Kiyivskij hudozhnij institut Tam u neyi vinikli konflikti i z institutom i zi Spilkoyu hudozhnikiv Yiyi maneru ne sprijmali vvazhali nadto zahidnoyu Ce buv vazhkij period visim rokiv yiyi ne prijmali do Spilki Ale vona povezla svoyi roboti do Moskvi v obhid oficijnih chinovnikiv na Vsesoyuznij konkurs portreta na yakomu otrimala premiyu Pislya cogo u 1975 roci prijnyata do Spilki hudozhnikiv Ukrayini a premijovanij Portret velosipedistki znahoditsya zaraz u Lvivskomu muzeyi obrazotvorchih mistectv Velikij vpliv na formuvannya misteckih ta religijnih poglyadiv Visheslavskoyi mav svyashennik Oleksandr Men poglyadi yakogo buli opozicijnimi do radyanskogo rezhimu z nim vsya sim ya Visheslavskih bula blizko znajoma U radyanskij period Visheslavska obrala tak zvanij stil tihogo suprotivu tobto ominala u svoyij tematici pokazovo patriotichni j partijni temi sho sporidnyuvalo yiyi tvorchist z togochasnim andegraundom Z mozhlivostyami vidkritogo suspilstva u Nezalezhnij Ukrayini Visheslavska zahopilasya podorozhami Vona podovgu pracyuye u Franciyi Znachno zbagatilasya tematika yiyi kartin osoblivo scenami z zhittya francuziv romiv ispanciv ta bagatoh inshih yaki nibi dopovnyuyut u yiyi dorobku koloritni ukrayinski syuzheti Irina Visheslavska plidno pracyuye portretistkoyu majstrineyu pobutovih i zhanrovih scen spovnenih psihologizmu j dinamiki Visheslavska stvorila galereyu portretiv vidomih diyachiv kulturi v yakih ozhivaye istoriya Ukrayini ta staye naochnim yiyi zv yazok z intelektualami svitu U koli spilkuvannya hudozhnici buli zhurnalist Yurij Rost pismennik Valerij Shevchuk poetki Irina Zhilenko i Lyudmila Skirda hudozhniki Viktor Pivovarov Eduard Gorohovskij Hudozhnicya vidkrita do poshuku riznih zasobiv viraznosti yiyi zhivopis koloristichno bagatij riznomanitnij u pevnih periodah tvorchosti Visheslavska uspishno pracyuvala ilyustratorkoyu knig i scenografkoyu teatralnih vistav Vona dobre rozumiyetsya na tonkoshah svitovogo j zahidnogo mistectva pishe mistectvoznavchi statti Chimalo zrobleno j napisano pro batka Leonida Visheslavskogo dlya uvikovichennya pam yati pro nogo YiYi bulo obrano do Mizhnarodnoyi asociaciyi Mistectvo narodiv svitu Moskva u 1990 Nezalezhnoyi misteckoyi Asociaciyi Terra Kiyiv u 1994 Maison des Artisles Parizh Franciya u 1997 Roboti zberigayutsya u muzeyah ta privatnih kolekciyah riznih krayin PrimitkiI Visheslavska Dyuran Kontrataka FIAKu Galereya 2009 3 4 st 30 32 Visheslavskij L M Ukrayinska spovid Poeziyi Proza K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 st 323 DzherelaIrina Visheslavska Makarova Katalog Kiyiv Oranta 2008 Irina Makarova Visheslavska Albom Menton Franciya Pale Karnole 2002 fr Natasha Kovalenko Moi kartiny eto moya biografiya Monako Tandans 2002 12 st 44 ros Karol Kur Portret Irina Makarova Vysheslavskaya i Gleb Vyshe Slavskij Bereg Franciya 2002 19 st 24 ros Zh Rober Ivon Irina Makarova pishe vulicyu San Espri Femina Nis Maten 1999 berezen st VI fr Irina Makarova Vysheslavskaya Albom Kiev Soyuz hudozhnikov Ukrainy 1992 ros Bisti Dmitrij Stremlenie k garmonii Moskva Pravda Ogonek 1988 10 str 8 ros