Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сита́, сити́ця, медова сита́, медяна сита́ — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді. Здавна уживають як традиційний безалкогольний солодкий напій, а також підсолоджують обрядові страви — кутю та коливо. Ситу з покришеним хлібом називали канун.
 | |
|
Ситни́й — підсолоджений медом або настояний на меду.
Розситити воду — додати до неї мед.
Розситити мед — розвести мед водою.
Етимологія
Походження слова сита (дав.-рус. сыта, біл. і рос. сыта) остаточно не з'ясоване, зазвичай його виводять з прасл. *sytъ (з первісним значенням «їжа, харчі»), також воно порівнювалося з прусськ. sutristio («сироватка»), лит. sutre, sutros («помиї», «брудна рідина», «осад»), латис. sutra («гноївка»), дав.-ірл. suth («сік», «молоко»), зіставляли його і з рос. соты («стільник»).
Історія
Вживається людьми здавна, подібні напої існували у багатьох народів. Якщо кутя та коливо існують, ймовірно, ще з неолітичної доби, то сита з'явилась ще раніше: з кам'яної доби люди споживали мед диких бджіл, з незапам'ятних часів вони й стали ним підсолоджувати воду.
Ситу готували з прісного неферментованого меду. Стільники з медом вкладали у діжку й заливали крутим окропом та ще й клали розпечене каміння. Мед розчинявся, а віск спливав. Вощину знімали, ситу переціджували та охолоджували.
У XIX — на початку XX ст. ситу вживали як ритуальну страву. Її додавали в різдвяну й хрещенську кутю, поминальне коливо, а у деяких районах Полісся споживали замість нього. Цікаво, що на півдні та сході України коливо називали раніше — «канун» (що означає «мед», «пиво»). Їх виготовляли на громадські свята, найчастіше храмові.
Згадування у літописах
Згадується у «Повісті временних літ» у розповіді про облогу печенігами Білгорода у 997 році:
 | ...Повелів їм шукати меду. Вони ж пішли та взяли козуб меду, прихований у князівській медуші. І велів дуже розситити воду та вилити у діжку й в другій криниці так само. Уранці ж послав до печенігів. Городяни пішли та сказали печенігам: «Візміть від нас заручників, а від вас 10 мужів хай йдуть до міста поглядіти, що робиться у місті нашім». Печеніги ж зраділи, гадаючи, що їм хочуть здатися, та обравши найкращих мужів у себе, послали їх до міста, щоб дізнатися, що робиться у місті в них. Коли вони прийшли до міста, сказали їм люди: «Навіщо губите себе? Хіба можете перестояти нас? Якщо простоїте 10 років, що ви зможете нам вдіяти? Бо ми маємо харчі від землі. Якщо не ймете віри, поглядіть на власні очі». Привели до криниці, де була бовтанка, зачерпнули відром та налили в ринки. І варили перед ними, зварили перед ними киселю, і взяли їх, потім привели до другої криниці й зачерпнувши сити, почали їсти поперше самі, потім же й печеніги... Оригінальний текст (ст.-слов.) ...Повелѣ имъ искати меду. Они же, шедше, взѧша лукно меду, бѣ бо погребено въ княжи медуши. И повелѣ росытити воду велми и вьльяти въ кадь и въ друземь кладѧзѣ тако. Наутрѣя же посла по печенѣгы. Горожани же рекоша, шедше, печенѣгомъ: «Поимете к собѣ тали наша, а васъ до 10 мужь идете въ градъ и видите, что сѧ дѣєть въ градѣ нашемь». Печенѣзи же радѣ бывше, мняще, яко хотѧть ся передати, а сами избраша лучшии мужи въ градѣ и послаша я вь град, да розъглядають, что ся дѣеть вь градѣ у нихъ. И придоша вь градъ, и рекоша людиє: «Почто губите себе? Коли можете перестояти насъ? Аще стоите 10 лѣтъ, что можете створити намъ? Имѣемь бо кормьлю от земля. Аще ли не вѣруете, да видите своима очима». И приведоша я кь кладѧзю, идѣже цѣжь, и почерпоша вѣдромь и льяху въ латкы. И варяху пред ними, и яко свариша пред ними кисель, и поемь я, и приведоша кь другому кладязю, и почерпоша сыты, и почаша ясти первое сами, потомъ же и печенѣзѣ... |  |
.
Вживання у бджільництві
У бджільництві пасічники використовують ситу різної концентрації для різних цілей. При об'єднанні бджолиних сімей бджіл збризкують рідкою ситою (1 частина меду на 2 частини води), навесні й рано влітку з метою збільшення розплоду використовують ситу середньої густини (рівні кількості меду і води), при створенні кормових запасів наприкінці літа або зими та ранньою весною бджолам дають густу ситу (4 частини меду на 1 частину води).
Щоб запобігти поширенню хвороб на пасіці виготовляти ситу потрібно тільки з меду від здорових бджолиних сімей. Сита — добрий корм для бджіл, але для підгодівлі бджіл краще використовувати цукровий сироп: він не такий ароматний, як розчин меду, який може спровокувати крадіжки меду бджолами інших сімей.
Відмінності від інших напоїв на основі меду
Цікавий факт
- Деякі джерела припускають, що від цього слова міг піти вираз «наїстися до́сита» (тобто «до сити́»).
Примітки
- Сита // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Сита // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Этимологический словарь русского языка Семенова Сыта
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Канун // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
- Повесть временных лет. Электронные публикации института русской литературы (Пушкинского дома) РАН www.pushkinskijdom.ru
- Вештарт І. Ф., Цярохін С. Ф. Сыта // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2002. — Т. 15. — С. 324. — 552 с. — 10 000 экз. — (Т. 15).
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 407.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
- Жайворонок В. В. Пир // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 450.
Джерела
- Укрліт.org Сита // Публічний електронний словник української мови.
- Українські традиції. Сита.
- Канун // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 592. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sita znachennya Ne plutati z sitom predmetom hatnogo nachinnya Sita siti cya medova sita medyana sita med rozvedenij vodoyu abo medovij vidvar na vodi Zdavna uzhivayut yak tradicijnij bezalkogolnij solodkij napij a takozh pidsolodzhuyut obryadovi stravi kutyu ta kolivo Situ z pokrishenim hlibom nazivali kanun Sita Mediafajli u Vikishovishi Sitni j pidsolodzhenij medom abo nastoyanij na medu Rozsititi vodu dodati do neyi med Rozsititi med rozvesti med vodoyu EtimologiyaPohodzhennya slova sita dav rus syta bil i ros syta ostatochno ne z yasovane zazvichaj jogo vivodyat z prasl syt z pervisnim znachennyam yizha harchi takozh vono porivnyuvalosya z prussk sutristio sirovatka lit sutre sutros pomiyi brudna ridina osad latis sutra gnoyivka dav irl suth sik moloko zistavlyali jogo i z ros soty stilnik IstoriyaVzhivayetsya lyudmi zdavna podibni napoyi isnuvali u bagatoh narodiv Yaksho kutya ta kolivo isnuyut jmovirno she z neolitichnoyi dobi to sita z yavilas she ranishe z kam yanoyi dobi lyudi spozhivali med dikih bdzhil z nezapam yatnih chasiv voni j stali nim pidsolodzhuvati vodu Situ gotuvali z prisnogo nefermentovanogo medu Stilniki z medom vkladali u dizhku j zalivali krutim okropom ta she j klali rozpechene kaminnya Med rozchinyavsya a visk splivav Voshinu znimali situ perecidzhuvali ta oholodzhuvali U XIX na pochatku XX st situ vzhivali yak ritualnu stravu Yiyi dodavali v rizdvyanu j hreshensku kutyu pominalne kolivo a u deyakih rajonah Polissya spozhivali zamist nogo Cikavo sho na pivdni ta shodi Ukrayini kolivo nazivali ranishe kanun sho oznachaye med pivo Yih vigotovlyali na gromadski svyata najchastishe hramovi Zgaduvannya u litopisahZgaduyetsya u Povisti vremennih lit u rozpovidi pro oblogu pechenigami Bilgoroda u 997 roci Poveliv yim shukati medu Voni zh pishli ta vzyali kozub medu prihovanij u knyazivskij medushi I veliv duzhe rozsititi vodu ta viliti u dizhku j v drugij krinici tak samo Uranci zh poslav do pechenigiv Gorodyani pishli ta skazali pechenigam Vizmit vid nas zaruchnikiv a vid vas 10 muzhiv haj jdut do mista poglyaditi sho robitsya u misti nashim Pechenigi zh zradili gadayuchi sho yim hochut zdatisya ta obravshi najkrashih muzhiv u sebe poslali yih do mista shob diznatisya sho robitsya u misti v nih Koli voni prijshli do mista skazali yim lyudi Navisho gubite sebe Hiba mozhete perestoyati nas Yaksho prostoyite 10 rokiv sho vi zmozhete nam vdiyati Bo mi mayemo harchi vid zemli Yaksho ne jmete viri poglyadit na vlasni ochi Priveli do krinici de bula bovtanka zacherpnuli vidrom ta nalili v rinki I varili pered nimi zvarili pered nimi kiselyu i vzyali yih potim priveli do drugoyi krinici j zacherpnuvshi siti pochali yisti popershe sami potim zhe j pechenigi Originalnij tekst st slov Povelѣ im iskati medu Oni zhe shedshe vzѧsha lukno medu bѣ bo pogrebeno v knyazhi medushi I povelѣ rosytiti vodu velmi i vlyati v kad i v druzem kladѧzѣ tako Nautrѣya zhe posla po pechenѣgy Gorozhani zhe rekosha shedshe pechenѣgom Poimete k sobѣ tali nasha a vas do 10 muzh idete v grad i vidite chto sѧ dѣyet v gradѣ nashem Pechenѣzi zhe radѣ byvshe mnyashe yako hotѧt sya peredati a sami izbrasha luchshii muzhi v gradѣ i poslasha ya v grad da rozglyadayut chto sya dѣet v gradѣ u nih I pridosha v grad i rekosha lyudiye Pochto gubite sebe Koli mozhete perestoyati nas Ashe stoite 10 lѣt chto mozhete stvoriti nam Imѣem bo kormlyu ot zemlya Ashe li ne vѣruete da vidite svoima ochima I privedosha ya k kladѧzyu idѣzhe cѣzh i pocherposha vѣdrom i lyahu v latky I varyahu pred nimi i yako svarisha pred nimi kisel i poem ya i privedosha k drugomu kladyazyu i pocherposha syty i pochasha yasti pervoe sami potom zhe i pechenѣzѣ Vzhivannya u bdzhilnictviU bdzhilnictvi pasichniki vikoristovuyut situ riznoyi koncentraciyi dlya riznih cilej Pri ob yednanni bdzholinih simej bdzhil zbrizkuyut ridkoyu sitoyu 1 chastina medu na 2 chastini vodi navesni j rano vlitku z metoyu zbilshennya rozplodu vikoristovuyut situ serednoyi gustini rivni kilkosti medu i vodi pri stvorenni kormovih zapasiv naprikinci lita abo zimi ta rannoyu vesnoyu bdzholam dayut gustu situ 4 chastini medu na 1 chastinu vodi Shob zapobigti poshirennyu hvorob na pasici vigotovlyati situ potribno tilki z medu vid zdorovih bdzholinih simej Sita dobrij korm dlya bdzhil ale dlya pidgodivli bdzhil krashe vikoristovuvati cukrovij sirop vin ne takij aromatnij yak rozchin medu yakij mozhe sprovokuvati kradizhki medu bdzholami inshih simej Vidminnosti vid inshih napoyiv na osnovi meduNa vidminu vid medu sita ye bezalkogolnim napoyem Na vidminu vid zbitnyu situ vzhivayut u holodnomu viglyadi j bez pryanoshiv Cikavij faktDeyaki dzherela pripuskayut sho vid cogo slova mig piti viraz nayistisya do sita tobto do siti PrimitkiSita Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Sita Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Semenova Syta Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Kanun Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 23 zhovtnya 2014 Povest vremennyh let Elektronnye publikacii instituta russkoj literatury Pushkinskogo doma RAN www pushkinskijdom ru Veshtart I F Cyarohin S F Syta Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 15 Sledaviki Tryo Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2002 T 15 S 324 552 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0251 2 T 15 Aleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 407 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 23 zhovtnya 2014 Zhajvoronok V V Pir Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 450 DzherelaUkrlit org Sita Publichnij elektronnij slovnik ukrayinskoyi movi Ukrayinski tradiciyi Sita Kanun Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 592 1000 ekz