У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сирдар я значення Сирдар я кирг Сырдарыя Sırdarıya тадж Сирдарё узб

Сирдар'я
Сирдар'я;
40°54′00″ пн. ш. 71°45′27″ сх. д. / 40.90000000002777369445539080° пн. ш. 71.75750000002777540° сх. д.
Витік
• координати	40°54′00″ пн. ш. 71°45′27″ сх. д. / 40.90000000002777369445539080° пн. ш. 71.75750000002777540° сх. д.
Гирло	Північне Аральське море; до пересихання — Аральське море
• координати	46°09′15″ пн. ш. 60°52′24″ сх. д. / 46.15420000002777812° пн. ш. 60.87360000002777838° сх. д.
Країни:	Казахстан; Узбекистан; Таджикистан
Регіон	Туркестанська область
Довжина	2212 км
Площа басейну:	999 999 км²
Середньорічний стік	219 000 км²
Притоки:	Касансай (річка), Арись, d, Чирчик, Ахангаран, Карадар'я, Нарин, Сох, d, d і d
Водойми в руслі	(Кайраккумське водосховище)
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сирдар'я (значення).

Сирдар'я (кирг. Сырдарыя, Sırdarıya, тадж. Сирдарё, узб. Sirdaryo, Сирдарё, каз. Syrdarııa, Сырдария) — річка в Центральної Азії, найбільша за довжиною і друга за водністю (після Амудар'ї).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сирдар'я

За античної доби мала назву Яксарт (дав.-гр. Ἰαξάρτης, Яксартос).

Опис

Утворюється при злитті Нарина і Карадар'ї у східній частині Ферганської долини. Стік Сирдар'ї формується в гірській частині басейну. Живлення переважно снігове, в меншій мірі льодовикове і дощове. Впадає в Північне (Мале) Аральське море.

При виході з Ферганської долини річка перетинає і далі тече по великій, місцями заболоченій заплаві шириною 14,7 км через Голодний степ.

У середній течії (від Фархадських гір до (Шардаринського водосховища)) в Сирдар'ю впадають річки Ангрен (Ахангаран), Чирчик і . Від Фархадського гідровузла починається .

У нижній течії Сирдар'я протікає по східній і північній околицях пісків Кизилкум; річище річки тут звивисте і нестійке, у зимово-весняний період нерідкі повені. Остання притока — (Арись). У пониззі річки на ділянці від міста Туркестан до райцентру Жосали є велика заплава (завширшки 10-50 км, завдовжки близько 400 км), пронизана безліччю проток, місцями заросла очеретом і (тугаями), широко використовувана для сільського господарства (рисівник, баштанництво, овочівництво, місцями садівництво). У гирлі Сирдар'я утворює дельту (в районі міста Казалінськ) з численними протоками, озерами і болотами, використовувану для баштанництва.

Сирдар'я раніше впадала в Аральське море, нині, внаслідок катастрофічного зниження його рівня і розпаду моря на дві частини (в 1989 році), річка впадає в північну частину моря (так зване «Мале море»). Води Сирдар'ї значною мірою розбираються на господарські потреби, в зв'язку з цим нинішній об'єм стоку в гирлі знизився більш ніж в 10 разів (з 400 м³/с до 30 м³/с) у порівнянні з умовно-природним періодом (до 1960 року).

На 11-му кілометрі дериваційного каналу, що відходить від водосховища на Сирдар'ї, розташовується (Фархадська ГЕС) (архітектор (Йосип Каракіс)). На річці створено Кайраккумське водосховище (4,2 км³, Таджикистан) і Чардаринське (5,7 км³, Казахстан). З метою регулювання весняних паводків і скидів води з (Токтогульської ГЕС), Казахстан побудував в Туркестанській області (Коксарайське водосховище), інакше — Коксарайський контррегулятор, (довжина греблі 45 км) об'ємом в 3 мільярди кубометрів, яке вперше було заповнене навесні 2010 року. Повністю будівництво було закінчено в грудні 2011 р, але вже навесні 2011 р в водосховище Коксарай було акумульовано 2 млрд м.³ У 2012 році планувалося набрати повний об'єм..

На річці розташовані міста Худжанд, Бекабад, (Сирдар'я), Шардара, Кизилорда, (Казалінськ).

Від Сирдар'ї відгалужуються численні канали (Великий Ферганський канал, (Південний Ферганський канал), (Північний Ферганський канал), (Кизилкумський канал), , Андижансай, (Савай), , ) та колектори (, )

Примітки

Малая Советская Энциклопедия. Том восьмой. Скульптура — Тугарин. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— Стб.630.
Юнаков О. Архітектор Йосип Каракіс. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — С. 186-203. — .
Коксарайский контррегулятор спас от наводнения южные области

Джерела

Сирдар'я в енциклопедії Британіка^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

Сирдар'я // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

[1] Малая Советская Энциклопедия. Том восьмой. Скульптура — Тугарин. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— Стб.630.

[Karakis-186-203-2] Юнаков О. Архітектор Йосип Каракіс. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — С. 186-203. — .

[3] Коксарайский контррегулятор спас от наводнения южные области