Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Григо́рович Груше́вський (24 червня 1892, Кам'янка Чигиринського повіту Київської губернії — 3 листопада 1937, урочище Сандармох у Карелії) — кандидат у члени 1-ї Державної думи та Установчих зборів, перший професор історії Донецького інституту народної освіти (Луганськ) у 1926–1930 роках, проректор із навчальної роботи, декан факультету соціального виховання та професор кафедри класової боротьби ДІНО, заступник директора інституту з наукової роботи, далекий родич Михайла Грушевського.
| Грушевський Сергій Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 червня 1892 Кам'янка, Чигиринський повіт, Київська губернія,  Російська імперія |
| Помер | 3 листопада 1937 (45 років) Сандармох, Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, Російська РФСР,  СРСР |
| Поховання | Сандармох |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Київський Імператорський Університет Святого Володимира |
| Заклад | Луганський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Батько | Григорій Миколайович Грушевський |
| Мати | Ольга Володимирівна Ранцова |
| У шлюбі з | Ольга Никифорівна Левитська |
Батьки
Батько — Григорій Миколайович Грушевський, священик на Черкащині. 1921 року перейшов в юрисдикцію Української автокефальної православної церкви. Після арешту 1937 року Г. Грушевський відбував покарання у сибірських таборах, де й загинув.
Мати — Ольга Грушевська (у дівоцтві — Ранцова) походила з петербурзької інтелігентної літературної родини.
Григорій та Ольга повінчались у Києві. У шлюбі мали трьох синів Сергія, Василя, Лева та дочку Ярину. Під час Другої світової війни Ярина, що була одруженою з етнічним німцем, вивезла матір до Німеччини, де вона 1945 року померла.
Хрещеним батьком Сергія був його далекий родич Михайло Грушевський, майбутній видатний український історик.
Біографія
Сергій Грушевський закінчив 11 червня 1909 року із золотою медаллю гімназію у Златополі, де навчались чи викладали В. Винниченко, М. Зеров, П. Филипович, Б. Лятошинський та його стрий щонайбільше у третьому поколінні Грушевський Григорій Іванович.
1909 року вступив до Київського університету, який закінчив в 1913 році зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом.
Був членом молодіжного чорносотенського товариства «Двуглавый орел», яка проводила українофобські та антисемітські акції, зокрема перешкоджала відзначенню 100-річчя Тараса Шевченка. 1917 року був заступником голови Київського клубу російських націоналістів, гласним Київської міської думи (за списком відомого монархіста Шульгіна).
1916 року Сергій Грушевський одружився з Ольгою Левитською, дочкою священика на Чигиринщині.
У 1921 році став засновником та директором Інституту народної освіти імені III Інтернаціоналу у Златополі, на який було реорганізовано Златопільську гімназію.
З 1922 року працював у Полтаві інспектором губернського відділу освіти та викладачем Полтавського інституту народної освіти. У травні 1923 року було випадково знайдено його публікацію в старому монархічному чорносотенному журналі. Тому за буржуазний націоналізм публічно покаявся в місцевій пресі. У 1925–1930 роках брав найактивнішу участь у розбудові Донецького інституту народної освіти. Був професором і деканом цього закладу вищої освіти. Спокутуючи "гріхи молодості", активно займався його українізацією.
Саме він був ініціатором та основним розробником проєкту створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську. 20 вересня 1926 року відбулося перше установче та організаційне засідання Наукового товариства Донбасу в приміщенні педагогічного музею ДІНО. Цей день і став днем народження НТД. На засіданні була присутня наукова інтелігенція міста у загальній кількості 35 осіб: 4 професори, 5 інженерів, 3 агрономи, 10 викладачів інститутів і технікумів та ін.
Головою товариства обрано С. Г. Грушевського. Основною метою було визначено розширення впливу товариства на всю територію Донецької губернії: Старобільська, Артемівська, Сталінська та Маріупольська округи.
З 1926 до 1928 року діяльність товариства зосередилась у 5 секціях: археологічна, природознавча, педагогічна, соціально-історична, технічна, українознавча, а заявлені спершу медична та сільськогосподарська не розпочали роботу. На засіданнях секцій заслуховувалися численні доповіді з актуальних питань. Зокрема, з доповідями на засіданнях археологічної секції виступали С. О. Локтюшев «Раскопки в Луганском округе в 1926—1927 гг.» (14.04.1927), «Раскопки в городищах Луганского округа» (15.06.1927), «Охрана памятников в Луганском округе» (14.02.1928), В. О. Фесенко «Научное значение архива Луганского литейного завода» (14.02.1927); по педагогічній секції — Ф. А. Бєльський «Тести Кортіса та спосіб користування їми» (18.10.1926), «Організація шкіл для зверхобдарованих» (02.03.1927), «Вимірювання організованості шкільної групи» (14.11.1927), по соціально-історичній — С. Г. Грушевський «До характеристики окупації німцями Вкраїни у 1918 р.» (за матеріалами Луганського окрарху) (13.10.1926), «Кирило-Методієвське братство» (18.03.1927), «Нарис з історії Жовтневої Революції на Луганщині» (04.12.1927) та ін.
1930 року переїхав до Кубані й активно включився запроваджувати політику українізації в Кубанському інституті народної освіти імені М. Скрипника.
Розстріл
С. Грушевський спочатку підтримав каральну політику СРСР проти української інтелігенції. 1930 року під час процесу «Спілки визволення України» зібрав на мітинг наукових співробітників і студентів ДІНО, на якому «гнівно засудили ворогів народу».
Проте незабаром і сам став жертвою радянської репресивної машини. 13 січня 1933 року професора заарештували. У серпні колегія ОДПУ засудила його на 10 років ув'язнення, яке він відбував у Соловецькому таборі особливого призначення.
3 листопада 1937 року Сергія Грушевського розстріляли в урочищі Сандармох у Карелії.
Посмертно реабілітований Постановою Військового трибуналу Північнокавказького округу 8.08.1960 р. за відсутністю складу злочину.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- Орел С. Златопольская гимназия: возродим или забудем? // «Дзеркало тижня», 19.04.2013 [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Постаті Новомиргородщини // «Новомиргородщина», № 2 (9237) від 11.01.2014. — С. 6.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- (uk-UK) . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 17 липня 2013.
- Принь, Олександр (11.07.2018). Наукове товариство на Донеччині: міфи та реалії ХХ століття / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2013. — Вип. 24 — С. 214—221. Наукове товариство на Донеччині: міфи та реалії XX століття / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2013. — Вип. 24 — С. 214—221. (українською) . Процитовано 11.07.2018.
- Справа Білокінь С. «Спілки визволення України» й перспективи її дальшого вивчення [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.].
Посилання
Джерела
- Кучерук О., історик, директор Музею Української революції 1917—1921 років. Сергій з роду Грушевських // Радіо Свобода. — 2013. — 10.01. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Семистяга В. Племінники М. С. Грушевського (невідомі сторінки родоводу Грушевських) // Бахмутський шлях. — Луганськ. — 2005. — № 3/4. — С. 106—119.
- Бельский Ф. Організація наукової праці // Радянська школа. — 1926. — № 12 (52) жовтень. — С. 101—103.
- Бельский Ф. До питання про організацію Наукового Товариства на Донеччині // Праці наукового товариства на Донеччині в м. Луганському. — 1928. — Вип. 1. — с. 90–93.
- Принь О. В. Наукове товариство на Донеччині: міфи та реалії XX століття / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2013. — Вип. 24 — С. 214—221. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2013_24_24
- Згадай. Вшануй! Мартиролог розстріляних під Сандармохом // Історична правда. — 2010. — 27.10. [ 30 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Білокінь С. Соловки [ 30 травня 2013 у Wayback Machine.].
- «Список Сандармоху». [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] Україна Incognita. Історія і «Я», 2012.
- . Сайт Інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук ЛНУ імені Тараса Шевченка.
- Про зв'язок Сергія Грушевського і навчального закладу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grushevskij Sergi j Grigo rovich Grushe vskij 24 chervnya 1892 Kam yanka Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 3 listopada 1937 urochishe Sandarmoh u Kareliyi kandidat u chleni 1 yi Derzhavnoyi dumi ta Ustanovchih zboriv pershij profesor istoriyi Doneckogo institutu narodnoyi osviti Lugansk u 1926 1930 rokah prorektor iz navchalnoyi roboti dekan fakultetu socialnogo vihovannya ta profesor kafedri klasovoyi borotbi DINO zastupnik direktora institutu z naukovoyi roboti dalekij rodich Mihajla Grushevskogo Grushevskij Sergij GrigorovichSergij Grushevskij Lugansk Sergij Grushevskij Lugansk Narodivsya24 chervnya 1892 1892 06 24 Kam yanka Chigirinskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer3 listopada 1937 1937 11 03 45 rokiv Sandarmoh Medvezh yegorskij rajon Karelska ARSR Rosijska RFSR SRSRPohovannyaSandarmohKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnististorikAlma materKiyivskij Imperatorskij Universitet Svyatogo VolodimiraZakladLuganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaBatkoGrigorij Mikolajovich GrushevskijMatiOlga Volodimirivna RancovaU shlyubi zOlga Nikiforivna LevitskaBatkiBatko Grigorij Mikolajovich Grushevskij svyashenik na Cherkashini 1921 roku perejshov v yurisdikciyu Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Pislya areshtu 1937 roku G Grushevskij vidbuvav pokarannya u sibirskih taborah de j zaginuv Mati Olga Grushevska u divoctvi Rancova pohodila z peterburzkoyi inteligentnoyi literaturnoyi rodini Grigorij ta Olga povinchalis u Kiyevi U shlyubi mali troh siniv Sergiya Vasilya Leva ta dochku Yarinu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yarina sho bula odruzhenoyu z etnichnim nimcem vivezla matir do Nimechchini de vona 1945 roku pomerla Dokladnishe Grushevski Hreshenim batkom Sergiya buv jogo dalekij rodich Mihajlo Grushevskij majbutnij vidatnij ukrayinskij istorik BiografiyaS Grushevskij krajnij sprava sered vikladachiv i studentiv DINO 1928 r Memorialnij hrest na misci stalinskih rozstriliv v urochishi Sandarmoh Sergij Grushevskij zakinchiv 11 chervnya 1909 roku iz zolotoyu medallyu gimnaziyu u Zlatopoli de navchalis chi vikladali V Vinnichenko M Zerov P Filipovich B Lyatoshinskij ta jogo strij shonajbilshe u tretomu pokolinni Grushevskij Grigorij Ivanovich 1909 roku vstupiv do Kiyivskogo universitetu yakij zakinchiv v 1913 roci zi sribnoyu medallyu i zalishenij na kafedri istoriyi profesorskim stipendiatom Buv chlenom molodizhnogo chornosotenskogo tovaristva Dvuglavyj orel yaka provodila ukrayinofobski ta antisemitski akciyi zokrema pereshkodzhala vidznachennyu 100 richchya Tarasa Shevchenka 1917 roku buv zastupnikom golovi Kiyivskogo klubu rosijskih nacionalistiv glasnim Kiyivskoyi miskoyi dumi za spiskom vidomogo monarhista Shulgina 1916 roku Sergij Grushevskij odruzhivsya z Olgoyu Levitskoyu dochkoyu svyashenika na Chigirinshini U 1921 roci stav zasnovnikom ta direktorom Institutu narodnoyi osviti imeni III Internacionalu u Zlatopoli na yakij bulo reorganizovano Zlatopilsku gimnaziyu Z 1922 roku pracyuvav u Poltavi inspektorom gubernskogo viddilu osviti ta vikladachem Poltavskogo institutu narodnoyi osviti U travni 1923 roku bulo vipadkovo znajdeno jogo publikaciyu v staromu monarhichnomu chornosotennomu zhurnali Tomu za burzhuaznij nacionalizm publichno pokayavsya v miscevij presi U 1925 1930 rokah brav najaktivnishu uchast u rozbudovi Doneckogo institutu narodnoyi osviti Buv profesorom i dekanom cogo zakladu vishoyi osviti Spokutuyuchi grihi molodosti aktivno zajmavsya jogo ukrayinizaciyeyu Same vin buv iniciatorom ta osnovnim rozrobnikom proyektu stvorennya Naukovogo tovaristva na Donechchini v m Lugansku 20 veresnya 1926 roku vidbulosya pershe ustanovche ta organizacijne zasidannya Naukovogo tovaristva Donbasu v primishenni pedagogichnogo muzeyu DINO Cej den i stav dnem narodzhennya NTD Na zasidanni bula prisutnya naukova inteligenciya mista u zagalnij kilkosti 35 osib 4 profesori 5 inzheneriv 3 agronomi 10 vikladachiv institutiv i tehnikumiv ta in Golovoyu tovaristva obrano S G Grushevskogo Osnovnoyu metoyu bulo viznacheno rozshirennya vplivu tovaristva na vsyu teritoriyu Doneckoyi guberniyi Starobilska Artemivska Stalinska ta Mariupolska okrugi Z 1926 do 1928 roku diyalnist tovaristva zoseredilas u 5 sekciyah arheologichna prirodoznavcha pedagogichna socialno istorichna tehnichna ukrayinoznavcha a zayavleni spershu medichna ta silskogospodarska ne rozpochali robotu Na zasidannyah sekcij zasluhovuvalisya chislenni dopovidi z aktualnih pitan Zokrema z dopovidyami na zasidannyah arheologichnoyi sekciyi vistupali S O Loktyushev Raskopki v Luganskom okruge v 1926 1927 gg 14 04 1927 Raskopki v gorodishah Luganskogo okruga 15 06 1927 Ohrana pamyatnikov v Luganskom okruge 14 02 1928 V O Fesenko Nauchnoe znachenie arhiva Luganskogo litejnogo zavoda 14 02 1927 po pedagogichnij sekciyi F A Byelskij Testi Kortisa ta sposib koristuvannya yimi 18 10 1926 Organizaciya shkil dlya zverhobdarovanih 02 03 1927 Vimiryuvannya organizovanosti shkilnoyi grupi 14 11 1927 po socialno istorichnij S G Grushevskij Do harakteristiki okupaciyi nimcyami Vkrayini u 1918 r za materialami Luganskogo okrarhu 13 10 1926 Kirilo Metodiyevske bratstvo 18 03 1927 Naris z istoriyi Zhovtnevoyi Revolyuciyi na Luganshini 04 12 1927 ta in 1930 roku pereyihav do Kubani j aktivno vklyuchivsya zaprovadzhuvati politiku ukrayinizaciyi v Kubanskomu instituti narodnoyi osviti imeni M Skripnika RozstrilS Grushevskij spochatku pidtrimav karalnu politiku SRSR proti ukrayinskoyi inteligenciyi 1930 roku pid chas procesu Spilki vizvolennya Ukrayini zibrav na miting naukovih spivrobitnikiv i studentiv DINO na yakomu gnivno zasudili vorogiv narodu Prote nezabarom i sam stav zhertvoyu radyanskoyi represivnoyi mashini 13 sichnya 1933 roku profesora zaareshtuvali U serpni kolegiya ODPU zasudila jogo na 10 rokiv uv yaznennya yake vin vidbuvav u Soloveckomu tabori osoblivogo priznachennya 3 listopada 1937 roku Sergiya Grushevskogo rozstrilyali v urochishi Sandarmoh u Kareliyi Posmertno reabilitovanij Postanovoyu Vijskovogo tribunalu Pivnichnokavkazkogo okrugu 8 08 1960 r za vidsutnistyu skladu zlochinu Div takozhSpisok ukrayinciv rozstrilyanih u Sandarmohu 1937 rokuPrimitki Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 Orel S Zlatopolskaya gimnaziya vozrodim ili zabudem Dzerkalo tizhnya 19 04 2013 12 travnya 2014 u Wayback Machine ros Postati Novomirgorodshini Novomirgorodshina 2 9237 vid 11 01 2014 S 6 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2016 uk UK Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2018 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 17 lipnya 2013 Prin Oleksandr 11 07 2018 Naukove tovaristvo na Donechchini mifi ta realiyi HH stolittya O V Prin Praci Centru pam yatkoznavstva K 2013 Vip 24 S 214 221 Naukove tovaristvo na Donechchini mifi ta realiyi XX stolittya O V Prin Praci Centru pam yatkoznavstva K 2013 Vip 24 S 214 221 ukrayinskoyu Procitovano 11 07 2018 Sprava Bilokin S Spilki vizvolennya Ukrayini j perspektivi yiyi dalshogo vivchennya 23 veresnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaPortal Biografiyi DzherelaKucheruk O istorik direktor Muzeyu Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv Sergij z rodu Grushevskih Radio Svoboda 2013 10 01 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Semistyaga V Pleminniki M S Grushevskogo nevidomi storinki rodovodu Grushevskih Bahmutskij shlyah Lugansk 2005 3 4 S 106 119 Belskij F Organizaciya naukovoyi praci Radyanska shkola 1926 12 52 zhovten S 101 103 Belskij F Do pitannya pro organizaciyu Naukovogo Tovaristva na Donechchini Praci naukovogo tovaristva na Donechchini v m Luganskomu 1928 Vip 1 s 90 93 Prin O V Naukove tovaristvo na Donechchini mifi ta realiyi XX stolittya O V Prin Praci Centru pam yatkoznavstva K 2013 Vip 24 S 214 221 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2013 24 24 Zgadaj Vshanuj Martirolog rozstrilyanih pid Sandarmohom Istorichna pravda 2010 27 10 30 travnya 2013 u Wayback Machine Bilokin S Solovki 30 travnya 2013 u Wayback Machine Spisok Sandarmohu 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Ukrayina Incognita Istoriya i Ya 2012 Sajt Institutu istoriyi mizhnarodnih vidnosin i socialno politichnih nauk LNU imeni Tarasa Shevchenka Pro zv yazok Sergiya Grushevskogo i navchalnogo zakladu