Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наукове товариство на Донеччині в Луганську науково громадська організація у місті Луганськ Засноване 20 вересня 1926 р

Наукове товариство на Донеччині (Луганськ)

Наукове товариство на Донеччині (Луганськ)

Наукове товариство на Донеччині в Луганську - науково-громадська організація у місті Луганськ. Засноване 20 вересня 1926 р.

Історія створення

На сторінках українських часописів у роботах сучасних істориків лише час від часу з’являється згадка про загадковий науково-дослідний підрозділ – «кафедру донбасознавства», яка нібито існувала в м. Луганську при ДІНО.

З формуванням на Луганщині розгалуженої мережі культосвітніх установ – вищих навчальних закладів, клубів, шкіл, музеїв – досить помітним став брак професійних кадрів. Задля зменшення напруги з висококваліфікованими кадрами до м. Луганська, на хвилі українізації, НКО УСРР спрямовує професійних українських науковців для нового вишу.

Попередня робота

Серед них яскравою постаттю перед нами постає Сергій Григорович Грушевський – видатний український історик, представник знаменитої родини українських істориків Грушевських. Він працював у Луганську з 1925 до 1930 р., був проректором із навчальної роботи, деканом факультету соціального виховання та професором кафедри класової боротьби на Україні ДІНО. Професор С. Г. Грушевський упродовж усього часу проживання в Луганську знаходився у центрі наукового та суспільного життя. Саме він був ініціатором та основним розробником проекту створення науково-дослідної кафедри з вивчення природи, економіки, історії та побуту Донеччини з проектною назвою – кафедра донбасознавства при ДІНО, що стала базою для створення в майбутньому луганської школи істориків-краєзнавців.

16 липня 1925 року Донецький інститут народної освіти звернувся з офіційним листом до Інспектури народної освіти Луганського окружного виконавчого комітету з пропозицією – організувати науково-дослідну кафедру при інституті. Провідною метою заснування кафедри керівництво вишу ставило налагодження науково-дослідницької роботи на Донбасі, а основним завданням підрозділу – вивчення історії, природи, економіки та побуту Донеччини. Планувалося створити зазначену кафедру з 1 січня 1926 року.

Майбутня кафедра, за задумом С. Г. Грушевського, глобально повинна була орієнтуватися на вивчення історії української культури, сприяти поширенню української національної культури на теренах усього Донбасу, організації краєзнавчої роботи історичного характеру, особливо в галузі революційних рухів на Донеччині. І дуже важливо, що кафедра мала взяти на себе функцію підготовки аспірантів з числа пролетарської молоді, партійців та комсомольців.

Звернення ректора ДІНО від імені науковців було розглянуто та підтримано на Луганському окружному з'їзді Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів Луганської округи ХІ скликання, який відбувся з 5 до 9 травня 1926 року. Народні обранці постановили:

"...Окружной съезд считает необходимым обратить внимание правительства, что Донбасс вообще, и Луганский округ в частности, находится в невыгодных сравнительно с другими местностями Украины, условиях в области строительства, высшего образования.

Съезд Советов отмечает, что обеспечение Донбасса научными учреждениями и высшими учебными заведениями для подготовки квалифицированной силы, не соответствует тому значению, какое имеет Донбасс в общей экономике Советского Союза.

Съезд также обращает внимание на необходимость организации научно-исследовательской работы по изучению Донбасса и которую несомненно нужно проводить уже на местах.

Съезд полагает, что для создания условий возникновения такой работы необходимо организовать при Донецком институте народного образования научно-исследовательскую кафедру по изучению природы, экономики, истории и быта Донбасса, которая должна быть открыта с начала учебного года".

Отримавши підтримку своїм ініціативам у місцевих органах влади, керівництво ДІНО у листі від 3 липня 1926 року звернулося безпосередньо до Укрголовпрофосу НКО УСРР, у якому обґрунтувало організацію краєзнавчої науково-дослідної кафедри з вивчення Донбасу при Донецькому інституті народної освіти.

Проектна структура

Науковці м. Луганська розробили та запропонували розлогу структуру, персональний склад та пілотну (попередню) назву науково-дослідної кафедри "Донбасознавства" при Донецькому ІНО на 1926–1927 навчальний рік. Пропонувалося створити НДК з трьома секціями: перша – соціально-історична під головуванням професора Сергія Григоровича Грушевського, з двома підсекціями: археологічною (Сергій Олександрович Локтюшев) і підсекцією освіти та культурної праці на Донбасі (Фома Антонович Бєльський); друга – вивчення природних багатств Донбасу під керівництвом професора Євгенія Антоновича Равіч-Щерби і, нарешті, третя секція – вивчення промисловості та електрифікації Донбасу під керівництвом колишнього професора Варшавського політехнічного інституту Володимира Сергійовича Буравцова.

І вже 17 липня 1926 року до Луганська було надіслано відповідь НКО УСРР за підписом заступника наркома Приходька стосовно створення НДК, де було наголошено, що "...Наркомос вважає за недоцільне відкриття науково-дослідчої катедри з такими необмеженими науковими завданнями; науково-дослідні катедри організуються тільки по певній спеціальності кожна..."  Очільники Наркомосу рекомендували заснувати в м. Луганську наукове товариство.

Остаточно ідея нової кафедри донбасознавства була відхилена, але невелика купка місцевих науковців вирішила створити громадську організацію при ДІНО – Наукове товариство Донбасу (далі – НТД). Членами-співзасновниками товариства стали професори С. Г. Грушевський, Ф. А. Бєльський та В. С. Буравцов. Вони узагальнили попередні матеріали зі створення НДК, виробили структуру та підготували проект статуту товариства.

Установчі збори

Після проведеної кропіткої роботи 20 вересня 1926 року відбулося перше установче та організаційне засідання Наукового товариства Донбасу в приміщенні педагогічного музею ДІНО. Цей день і став днем народження НТД. На засіданні була присутня наукова інтелігенція міста у загальній кількості 35 осіб: 4 професори, 5 інженерів, 3 агрономи, 10 викладачів інститутів і технікумів та ін.

Структура товариства

На засіданні ухвалили рішення про організацію 6 наукових секцій: технічна, природнича, соціально-історична, педагогічна, сільськогосподарська та медична. Були окреслені основні їх завдання та обрані керівники: технічна секція – вивчення науково-технічних проблем, методів, становища технічного обладнання підприємств Донбасу, проблеми електрифікації в УСРР, ССРР (інженер І. І. Джигіт та проф. В. С. Буравцов); природнича – вивчення природи Донбасу, його багатств, проблем сучасної біології (проф. Є. А. Равич-Щерба); соціально-історична з підсекціями економіки та археології – вивчення революційного руху на Донбасі, ССРР і всесвітнього, соціальних та історичних проблем, археологічні питання, економічні проблеми регіону (С.О. Локтюшев); педагогічна – освіта на Донбасі та в ССРР, і кордоном, педологічні проблеми (Ф. А. Бєльський); сільськогосподарська – вивчення сільськогосподарських проблем на Донбасі, розповсюдження технічних культур, фенологічні спостереження у сільському господарстві (агроном Кавешт) та медична – проблеми охорони здоров'я, профілактики, гігієни та санітарії (лікар А. І. Джигіт).

Окрім розподілу за секціями, на загальних зборах було ухвалено рішення про створення тимчасової ради товариства, тимчасову президію. Головою товариства обрано С. Г. Грушевського. Основною метою було визначено розширення впливу товариства на всю територію Донецької губернії: Старобільська, Артемівська, Сталінська та Маріупольська округи.

На засіданні 29 вересня 1926 року затвердили дещо змінену структуру та статут товариства. До складу товариства ввійшло 53 особи, які були розподілені за п'ятьма секціями: технічна (15 осіб), природознавча (14 осіб), соціально-історична (11 осіб), педагогічна (7 осіб) та археологічна (6 осіб). Статут Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську було відправлено в листопаді 1926 року до Головнауки на затвердження, про його створення опубліковано замітку в харківській газеті "Вісті" від 24 грудня 1926 року. 27 червня 1927 року у складі товариства була затверджена нова українознавча секція.

Розгортання роботи

З 1926 до 1928 року діяльність товариства зосередилась у 5 секціях: археологічна, природознавча, педагогічна, соціально-історична, технічна, українознавча, а заявлені спершу медична та сільськогосподарська не приступили до роботи.

На засіданнях секцій заслуховувалися численні доповіді з актуальних питань. Зокрема, з доповідями на засіданнях археологічної секції виступали С.О. Локтюшев «Прежнее население реки Донца и его история по материальным находкам в Луганском округе» (30.11.1926), «Раскопки в Луганском округе в 1926–1927 гг.» (14.04.1927), 2Раскопки в городищах Луганского округа» (15.06.1927), «Охрана памятников в Луганском округе» (14.02.1928),  В.О. Фесенко «Научное значение архива Луганского литейного завода» (14.02.1927); по педагогічній секції – Ф.А. Бєльський «Тести Кортіса та спосіб користування їми» (18.10.1926), «Організація шкіл для зверхобдарованих» (02.03.1927), «Вимірювання організованості шкільної групи» (14.11.1927), А.Д. Буравцова «Лирика Рабиндраната Тагора и использование ее при преподавании поэзии в школе" (08.12.1926); по секції продукційних сил – І. А. Войтенко «Новый способ исследования почвы» (19.11.1926), М. А. Трикар «Новые данные об усвоении растениями атмосферного азота» (09.12.1926), С. І. Гребенева «Флора Луганского округа» (09.12.1926), «Следы вулканизма в окрестностях г. Луганска» (19.01.1927), В. Г. Талицький «Фаунистическое обследование Луганского округа» (01.03.1928); по соціально-історичній – С. Г. Грушевський «До характеристики окупації німцями Вкраїни у 1918 р.» (за матеріалами Луганського окрарху) (13.10.1926), «Кирило-Методієвське братство» (18.03.1927), «Нарис з історії Жовтневої Революції на Луганщині» (04.12.1927), М. І. Стефанович «Из истории землевладения и землепользования в Славяносербском уезде» (14.03.1928) та ін.

З започаткуванням нового товариства науковці публікували результати своєї діяльності в часописі ДІНО "Радянська школа" (1925–1930), у заснованих товариством виданнях – збірках "Праці наукового товариства на Донеччині" (1928) та "Краєзнавча науково-популярна бібліотека Донбасу" (1929). Членами товариства було опубліковано понад 50 наукових статей, автори яких звернулися до історії та культури Луганщини, а також нариси з геології, гідрографії та ґрунтознавства Луганської округи, освітлювалися екологічні та педагогічні проблеми тощо.

Діяльність НТД привернула до себе увагу місцевої інтелігенції, а кількість членів його збільшувалась рік від року. У 1926-му прийнято до лав товариства 35, 1927 – 80, 1928 – 109. Фінансування діяльності відбувалося з членських внесків. А вже з жовтня 1927 року, з визнанням наукових досягнень членів товариства,  на поточні витрати почали отримувати від НКО УСРР по 41 карбованцю на місяць, а Луганський окрвиконком виділив на друкування наукових праць 500 карбованців.

Окрім участі у науковому житті Луганщини, науковці брали участь у загальносоюзних заходах, як-от: Є. А. Равич-Щерба – у ІІІ з'їзді зоологів (грудень 1927 року) та М. А. Трикар – у з'їзді ботаніків у Ленінграді (січень 1928 року).

1928 рік став піковим у діяльності товариства, а в подальшому зі сторінок наукової періодики зникають публікації науковців, об'єднаних у товариство. А місцева газета "Луганська правда" уже не висвітлює його діяльність.

Занепад діяльності

Кінець 1929 року в УСРР позначився тиском на інтелігенцію старої формації. За пропозицією наркома освіти М. О. Скрипника, було прийнято рішення про ліквідацію товариств. Система наукових товариств, які існували в УСРР на той час, зазнає партійного тиску та занепадає.

Згортання надбань політики НЕПу та українізації, посилення адміністративного та ідеологічного тиску на науковців призводить до занепаду Наукового товариства на Донеччині, а найбільш активні його члени, організатори та натхненники виїжджають за межі округи: Ф.А. Бєльський зі своєю дружиною – 1929 року до м. Херсона а С. Г. Грушевський – до Краснодарського краю. Перестають виходити в світ часопис «Радянська школа» та друковані видання товариства.

Підсумовуючи, зазначимо, що перехресна перевірка за допомогою архівних джерел дала змогу встановити, що науково-дослідної кафедри донбасознавства (інша її назва – "по изучению природы, экономики, истории и быта Донбасса") в м. Луганську в 1920-х – на початку 1930-х рр. не існувало. Ідея створення науково-дослідної кафедри у м. Луганську у подальшому трансформувалася у створення Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську на громадських засадах. У періодичній пресі відсутні публікації про діяльність товариства у 1930 році.

За час свого існування товариство об'єднало у своїх лавах представників усіх луганських навчальних закладів, технічну інтелігенцію, сприяло громаді Луганщини у вирішенні нагальних соціальних, педагогічних, технічних та екологічних проблем на наукових засадах. Наукове товариство Донеччини в м. Луганську стало першим та єдиним науковим і культурно-освітнім центром на Донбасі і загинуло через активний партійно-ідеологічний тиск.

Примітки

Джерела та література

  • Бельский Ф. Організація наукової праці // Радянська школа. — 1926. — № 12 (52) жовтень. — С. 101—103.
  • Бельский Ф. До питання про організацію Наукового Товариства на Донеччині // Праці наукового товариства на Донеччині в м. Луганському. — 1928. — Вип. 1. — с. 90–93.
  • Принь О. В. Наукове товариство на Донеччині: міфи та реалії ХХ століття / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2013. — Вип. 24 — С. 214—221. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2013_24_24.
  • Принь М. О. Принь М. О. Педагогічний музей Луганського інституту народної освіти (1925–1930 роки) / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. - 2012. - Вип. 21. - С. 119-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2012_21_13
  • Семистяга В. Племінники М.С. Грушевського (невідомі сторінки родоводу Грушевських) // Бахмутський шлях. – Луганськ. – 2005. – № 3/4. – С. 106–119.
  • Грушевский Д. В. Комментарий к воспоминаниям историка В.А. Голубицкого // Культурная жизнь юга России. – 2010. – № 4 (38) – С. 77–81.
  • Держархів Луганської області (далі – ДАЛО), ф.Р–401, оп. 1, спр. 240, арк. 156.
  • Бельский Ф. Научная работа в Луганске // Луганская Правда, 27 марта 1928 г. – № 73 (31862). – с. 7.
  • Бельский Ф. Організація наукової праці // Радянська школа. – 1926. – № 12 (52) жовтень. – С. 101–103.
  • Бельский Ф. Перші кроки діяльності "Наукового товариства на Донеччині в м. Луганську" // Радянська школа. – 1927. – № 1 (15) январь. – С. 98–100.
  • Бельский Ф. З історії розвитку Наукового Товариства на Донеччині // Праці наукового товариства на Донеччині в м. Луганському. – 1928. – Вип. 1. – с. 100–102.
  • Бельский Ф. До питання про організацію Наукового Товариства на Донеччині // Праці наукового товариства на Донеччині в м. Луганському. – 1928. – Вип. 1. – с. 90–93.
  • Бельский Ф. Научная работа в Луганске // Луганская Правда, 27 марта 1928 г. – № 73 (31862). – с. 7.
  • Доброхотов, М.П.  Природні продукційні сили Луганської округи / М.П. Доброхотов. – Луганськ. – Донбас : Видання наукового товариства на Донеччині, 1929. – Вип. 1. – 44 с.
  • Друковані праці членів Наукового Товариства на Донеччині за 1926 та 1927 р. // Праці наукового товариства на Донеччині в м. Луганському. – 1928. – Вип. 1. – с. 94–96.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naukove tovaristvo na Donechchini v Lugansku naukovo gromadska organizaciya u misti Lugansk Zasnovane 20 veresnya 1926 r Istoriya stvorennyaNa storinkah ukrayinskih chasopisiv u robotah suchasnih istorikiv lishe chas vid chasu z yavlyayetsya zgadka pro zagadkovij naukovo doslidnij pidrozdil kafedru donbasoznavstva yaka nibito isnuvala v m Lugansku pri DINO Z formuvannyam na Luganshini rozgaluzhenoyi merezhi kultosvitnih ustanov vishih navchalnih zakladiv klubiv shkil muzeyiv dosit pomitnim stav brak profesijnih kadriv Zadlya zmenshennya naprugi z visokokvalifikovanimi kadrami do m Luganska na hvili ukrayinizaciyi NKO USRR spryamovuye profesijnih ukrayinskih naukovciv dlya novogo vishu Poperednya robotaSered nih yaskravoyu postattyu pered nami postaye Sergij Grigorovich Grushevskij vidatnij ukrayinskij istorik predstavnik znamenitoyi rodini ukrayinskih istorikiv Grushevskih Vin pracyuvav u Lugansku z 1925 do 1930 r buv prorektorom iz navchalnoyi roboti dekanom fakultetu socialnogo vihovannya ta profesorom kafedri klasovoyi borotbi na Ukrayini DINO Profesor S G Grushevskij uprodovzh usogo chasu prozhivannya v Lugansku znahodivsya u centri naukovogo ta suspilnogo zhittya Same vin buv iniciatorom ta osnovnim rozrobnikom proektu stvorennya naukovo doslidnoyi kafedri z vivchennya prirodi ekonomiki istoriyi ta pobutu Donechchini z proektnoyu nazvoyu kafedra donbasoznavstva pri DINO sho stala bazoyu dlya stvorennya v majbutnomu luganskoyi shkoli istorikiv krayeznavciv 16 lipnya 1925 roku Doneckij institut narodnoyi osviti zvernuvsya z oficijnim listom do Inspekturi narodnoyi osviti Luganskogo okruzhnogo vikonavchogo komitetu z propoziciyeyu organizuvati naukovo doslidnu kafedru pri instituti Providnoyu metoyu zasnuvannya kafedri kerivnictvo vishu stavilo nalagodzhennya naukovo doslidnickoyi roboti na Donbasi a osnovnim zavdannyam pidrozdilu vivchennya istoriyi prirodi ekonomiki ta pobutu Donechchini Planuvalosya stvoriti zaznachenu kafedru z 1 sichnya 1926 roku Majbutnya kafedra za zadumom S G Grushevskogo globalno povinna bula oriyentuvatisya na vivchennya istoriyi ukrayinskoyi kulturi spriyati poshirennyu ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi na terenah usogo Donbasu organizaciyi krayeznavchoyi roboti istorichnogo harakteru osoblivo v galuzi revolyucijnih ruhiv na Donechchini I duzhe vazhlivo sho kafedra mala vzyati na sebe funkciyu pidgotovki aspirantiv z chisla proletarskoyi molodi partijciv ta komsomolciv Zvernennya rektora DINO vid imeni naukovciv bulo rozglyanuto ta pidtrimano na Luganskomu okruzhnomu z yizdi Rad robitnichih selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ Luganskoyi okrugi HI sklikannya yakij vidbuvsya z 5 do 9 travnya 1926 roku Narodni obranci postanovili Okruzhnoj sezd schitaet neobhodimym obratit vnimanie pravitelstva chto Donbass voobshe i Luganskij okrug v chastnosti nahoditsya v nevygodnyh sravnitelno s drugimi mestnostyami Ukrainy usloviyah v oblasti stroitelstva vysshego obrazovaniya Sezd Sovetov otmechaet chto obespechenie Donbassa nauchnymi uchrezhdeniyami i vysshimi uchebnymi zavedeniyami dlya podgotovki kvalificirovannoj sily ne sootvetstvuet tomu znacheniyu kakoe imeet Donbass v obshej ekonomike Sovetskogo Soyuza Sezd takzhe obrashaet vnimanie na neobhodimost organizacii nauchno issledovatelskoj raboty po izucheniyu Donbassa i kotoruyu nesomnenno nuzhno provodit uzhe na mestah Sezd polagaet chto dlya sozdaniya uslovij vozniknoveniya takoj raboty neobhodimo organizovat pri Doneckom institute narodnogo obrazovaniya nauchno issledovatelskuyu kafedru po izucheniyu prirody ekonomiki istorii i byta Donbassa kotoraya dolzhna byt otkryta s nachala uchebnogo goda Otrimavshi pidtrimku svoyim iniciativam u miscevih organah vladi kerivnictvo DINO u listi vid 3 lipnya 1926 roku zvernulosya bezposeredno do Ukrgolovprofosu NKO USRR u yakomu obgruntuvalo organizaciyu krayeznavchoyi naukovo doslidnoyi kafedri z vivchennya Donbasu pri Doneckomu instituti narodnoyi osviti Proektna strukturaNaukovci m Luganska rozrobili ta zaproponuvali rozlogu strukturu personalnij sklad ta pilotnu poperednyu nazvu naukovo doslidnoyi kafedri Donbasoznavstva pri Doneckomu INO na 1926 1927 navchalnij rik Proponuvalosya stvoriti NDK z troma sekciyami persha socialno istorichna pid golovuvannyam profesora Sergiya Grigorovicha Grushevskogo z dvoma pidsekciyami arheologichnoyu Sergij Oleksandrovich Loktyushev i pidsekciyeyu osviti ta kulturnoyi praci na Donbasi Foma Antonovich Byelskij druga vivchennya prirodnih bagatstv Donbasu pid kerivnictvom profesora Yevgeniya Antonovicha Ravich Sherbi i nareshti tretya sekciya vivchennya promislovosti ta elektrifikaciyi Donbasu pid kerivnictvom kolishnogo profesora Varshavskogo politehnichnogo institutu Volodimira Sergijovicha Buravcova I vzhe 17 lipnya 1926 roku do Luganska bulo nadislano vidpovid NKO USRR za pidpisom zastupnika narkoma Prihodka stosovno stvorennya NDK de bulo nagolosheno sho Narkomos vvazhaye za nedocilne vidkrittya naukovo doslidchoyi katedri z takimi neobmezhenimi naukovimi zavdannyami naukovo doslidni katedri organizuyutsya tilki po pevnij specialnosti kozhna Ochilniki Narkomosu rekomenduvali zasnuvati v m Lugansku naukove tovaristvo Ostatochno ideya novoyi kafedri donbasoznavstva bula vidhilena ale nevelika kupka miscevih naukovciv virishila stvoriti gromadsku organizaciyu pri DINO Naukove tovaristvo Donbasu dali NTD Chlenami spivzasnovnikami tovaristva stali profesori S G Grushevskij F A Byelskij ta V S Buravcov Voni uzagalnili poperedni materiali zi stvorennya NDK virobili strukturu ta pidgotuvali proekt statutu tovaristva Ustanovchi zboriPislya provedenoyi kropitkoyi roboti 20 veresnya 1926 roku vidbulosya pershe ustanovche ta organizacijne zasidannya Naukovogo tovaristva Donbasu v primishenni pedagogichnogo muzeyu DINO Cej den i stav dnem narodzhennya NTD Na zasidanni bula prisutnya naukova inteligenciya mista u zagalnij kilkosti 35 osib 4 profesori 5 inzheneriv 3 agronomi 10 vikladachiv institutiv i tehnikumiv ta in Struktura tovaristvaNa zasidanni uhvalili rishennya pro organizaciyu 6 naukovih sekcij tehnichna prirodnicha socialno istorichna pedagogichna silskogospodarska ta medichna Buli okresleni osnovni yih zavdannya ta obrani kerivniki tehnichna sekciya vivchennya naukovo tehnichnih problem metodiv stanovisha tehnichnogo obladnannya pidpriyemstv Donbasu problemi elektrifikaciyi v USRR SSRR inzhener I I Dzhigit ta prof V S Buravcov prirodnicha vivchennya prirodi Donbasu jogo bagatstv problem suchasnoyi biologiyi prof Ye A Ravich Sherba socialno istorichna z pidsekciyami ekonomiki ta arheologiyi vivchennya revolyucijnogo ruhu na Donbasi SSRR i vsesvitnogo socialnih ta istorichnih problem arheologichni pitannya ekonomichni problemi regionu S O Loktyushev pedagogichna osvita na Donbasi ta v SSRR i kordonom pedologichni problemi F A Byelskij silskogospodarska vivchennya silskogospodarskih problem na Donbasi rozpovsyudzhennya tehnichnih kultur fenologichni sposterezhennya u silskomu gospodarstvi agronom Kavesht ta medichna problemi ohoroni zdorov ya profilaktiki gigiyeni ta sanitariyi likar A I Dzhigit Okrim rozpodilu za sekciyami na zagalnih zborah bulo uhvaleno rishennya pro stvorennya timchasovoyi radi tovaristva timchasovu prezidiyu Golovoyu tovaristva obrano S G Grushevskogo Osnovnoyu metoyu bulo viznacheno rozshirennya vplivu tovaristva na vsyu teritoriyu Doneckoyi guberniyi Starobilska Artemivska Stalinska ta Mariupolska okrugi Na zasidanni 29 veresnya 1926 roku zatverdili desho zminenu strukturu ta statut tovaristva Do skladu tovaristva vvijshlo 53 osobi yaki buli rozpodileni za p yatma sekciyami tehnichna 15 osib prirodoznavcha 14 osib socialno istorichna 11 osib pedagogichna 7 osib ta arheologichna 6 osib Statut Naukovogo tovaristva na Donechchini v m Lugansku bulo vidpravleno v listopadi 1926 roku do Golovnauki na zatverdzhennya pro jogo stvorennya opublikovano zamitku v harkivskij gazeti Visti vid 24 grudnya 1926 roku 27 chervnya 1927 roku u skladi tovaristva bula zatverdzhena nova ukrayinoznavcha sekciya Rozgortannya robotiZ 1926 do 1928 roku diyalnist tovaristva zoseredilas u 5 sekciyah arheologichna prirodoznavcha pedagogichna socialno istorichna tehnichna ukrayinoznavcha a zayavleni spershu medichna ta silskogospodarska ne pristupili do roboti Na zasidannyah sekcij zasluhovuvalisya chislenni dopovidi z aktualnih pitan Zokrema z dopovidyami na zasidannyah arheologichnoyi sekciyi vistupali S O Loktyushev Prezhnee naselenie reki Donca i ego istoriya po materialnym nahodkam v Luganskom okruge 30 11 1926 Raskopki v Luganskom okruge v 1926 1927 gg 14 04 1927 2Raskopki v gorodishah Luganskogo okruga 15 06 1927 Ohrana pamyatnikov v Luganskom okruge 14 02 1928 V O Fesenko Nauchnoe znachenie arhiva Luganskogo litejnogo zavoda 14 02 1927 po pedagogichnij sekciyi F A Byelskij Testi Kortisa ta sposib koristuvannya yimi 18 10 1926 Organizaciya shkil dlya zverhobdarovanih 02 03 1927 Vimiryuvannya organizovanosti shkilnoyi grupi 14 11 1927 A D Buravcova Lirika Rabindranata Tagora i ispolzovanie ee pri prepodavanii poezii v shkole 08 12 1926 po sekciyi produkcijnih sil I A Vojtenko Novyj sposob issledovaniya pochvy 19 11 1926 M A Trikar Novye dannye ob usvoenii rasteniyami atmosfernogo azota 09 12 1926 S I Grebeneva Flora Luganskogo okruga 09 12 1926 Sledy vulkanizma v okrestnostyah g Luganska 19 01 1927 V G Talickij Faunisticheskoe obsledovanie Luganskogo okruga 01 03 1928 po socialno istorichnij S G Grushevskij Do harakteristiki okupaciyi nimcyami Vkrayini u 1918 r za materialami Luganskogo okrarhu 13 10 1926 Kirilo Metodiyevske bratstvo 18 03 1927 Naris z istoriyi Zhovtnevoyi Revolyuciyi na Luganshini 04 12 1927 M I Stefanovich Iz istorii zemlevladeniya i zemlepolzovaniya v Slavyanoserbskom uezde 14 03 1928 ta in Z zapochatkuvannyam novogo tovaristva naukovci publikuvali rezultati svoyeyi diyalnosti v chasopisi DINO Radyanska shkola 1925 1930 u zasnovanih tovaristvom vidannyah zbirkah Praci naukovogo tovaristva na Donechchini 1928 ta Krayeznavcha naukovo populyarna biblioteka Donbasu 1929 Chlenami tovaristva bulo opublikovano ponad 50 naukovih statej avtori yakih zvernulisya do istoriyi ta kulturi Luganshini a takozh narisi z geologiyi gidrografiyi ta gruntoznavstva Luganskoyi okrugi osvitlyuvalisya ekologichni ta pedagogichni problemi tosho Diyalnist NTD privernula do sebe uvagu miscevoyi inteligenciyi a kilkist chleniv jogo zbilshuvalas rik vid roku U 1926 mu prijnyato do lav tovaristva 35 1927 80 1928 109 Finansuvannya diyalnosti vidbuvalosya z chlenskih vneskiv A vzhe z zhovtnya 1927 roku z viznannyam naukovih dosyagnen chleniv tovaristva na potochni vitrati pochali otrimuvati vid NKO USRR po 41 karbovancyu na misyac a Luganskij okrvikonkom vidiliv na drukuvannya naukovih prac 500 karbovanciv Okrim uchasti u naukovomu zhitti Luganshini naukovci brali uchast u zagalnosoyuznih zahodah yak ot Ye A Ravich Sherba u III z yizdi zoologiv gruden 1927 roku ta M A Trikar u z yizdi botanikiv u Leningradi sichen 1928 roku 1928 rik stav pikovim u diyalnosti tovaristva a v podalshomu zi storinok naukovoyi periodiki znikayut publikaciyi naukovciv ob yednanih u tovaristvo A misceva gazeta Luganska pravda uzhe ne visvitlyuye jogo diyalnist Zanepad diyalnostiKinec 1929 roku v USRR poznachivsya tiskom na inteligenciyu staroyi formaciyi Za propoziciyeyu narkoma osviti M O Skripnika bulo prijnyato rishennya pro likvidaciyu tovaristv Sistema naukovih tovaristv yaki isnuvali v USRR na toj chas zaznaye partijnogo tisku ta zanepadaye Zgortannya nadban politiki NEPu ta ukrayinizaciyi posilennya administrativnogo ta ideologichnogo tisku na naukovciv prizvodit do zanepadu Naukovogo tovaristva na Donechchini a najbilsh aktivni jogo chleni organizatori ta nathnenniki viyizhdzhayut za mezhi okrugi F A Byelskij zi svoyeyu druzhinoyu 1929 roku do m Hersona a S G Grushevskij do Krasnodarskogo krayu Perestayut vihoditi v svit chasopis Radyanska shkola ta drukovani vidannya tovaristva Pidsumovuyuchi zaznachimo sho perehresna perevirka za dopomogoyu arhivnih dzherel dala zmogu vstanoviti sho naukovo doslidnoyi kafedri donbasoznavstva insha yiyi nazva po izucheniyu prirody ekonomiki istorii i byta Donbassa v m Lugansku v 1920 h na pochatku 1930 h rr ne isnuvalo Ideya stvorennya naukovo doslidnoyi kafedri u m Lugansku u podalshomu transformuvalasya u stvorennya Naukovogo tovaristva na Donechchini v m Lugansku na gromadskih zasadah U periodichnij presi vidsutni publikaciyi pro diyalnist tovaristva u 1930 roci Za chas svogo isnuvannya tovaristvo ob yednalo u svoyih lavah predstavnikiv usih luganskih navchalnih zakladiv tehnichnu inteligenciyu spriyalo gromadi Luganshini u virishenni nagalnih socialnih pedagogichnih tehnichnih ta ekologichnih problem na naukovih zasadah Naukove tovaristvo Donechchini v m Lugansku stalo pershim ta yedinim naukovim i kulturno osvitnim centrom na Donbasi i zaginulo cherez aktivnij partijno ideologichnij tisk PrimitkiDzherela ta literaturaBelskij F Organizaciya naukovoyi praci Radyanska shkola 1926 12 52 zhovten S 101 103 Belskij F Do pitannya pro organizaciyu Naukovogo Tovaristva na Donechchini Praci naukovogo tovaristva na Donechchini v m Luganskomu 1928 Vip 1 s 90 93 Prin O V Naukove tovaristvo na Donechchini mifi ta realiyi HH stolittya O V Prin Praci Centru pam yatkoznavstva K 2013 Vip 24 S 214 221 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2013 24 24 Prin M O Prin M O Pedagogichnij muzej Luganskogo institutu narodnoyi osviti 1925 1930 roki M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2012 Vip 21 S 119 126 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2012 21 13 Semistyaga V Pleminniki M S Grushevskogo nevidomi storinki rodovodu Grushevskih Bahmutskij shlyah Lugansk 2005 3 4 S 106 119 Grushevskij D V Kommentarij k vospominaniyam istorika V A Golubickogo Kulturnaya zhizn yuga Rossii 2010 4 38 S 77 81 Derzharhiv Luganskoyi oblasti dali DALO f R 401 op 1 spr 240 ark 156 Belskij F Nauchnaya rabota v Luganske Luganskaya Pravda 27 marta 1928 g 73 31862 s 7 Belskij F Organizaciya naukovoyi praci Radyanska shkola 1926 12 52 zhovten S 101 103 Belskij F Pershi kroki diyalnosti Naukovogo tovaristva na Donechchini v m Lugansku Radyanska shkola 1927 1 15 yanvar S 98 100 Belskij F Z istoriyi rozvitku Naukovogo Tovaristva na Donechchini Praci naukovogo tovaristva na Donechchini v m Luganskomu 1928 Vip 1 s 100 102 Belskij F Do pitannya pro organizaciyu Naukovogo Tovaristva na Donechchini Praci naukovogo tovaristva na Donechchini v m Luganskomu 1928 Vip 1 s 90 93 Belskij F Nauchnaya rabota v Luganske Luganskaya Pravda 27 marta 1928 g 73 31862 s 7 Dobrohotov M P Prirodni produkcijni sili Luganskoyi okrugi M P Dobrohotov Lugansk Donbas Vidannya naukovogo tovaristva na Donechchini 1929 Vip 1 44 s Drukovani praci chleniv Naukovogo Tovaristva na Donechchini za 1926 ta 1927 r Praci naukovogo tovaristva na Donechchini v m Luganskomu 1928 Vip 1 s 94 96

Дата публікації:
Топ