Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сераде ла Ornithopus L однорічна кормова рослина родини бобових Назва Серадела походить від порт serradela і ісп serrade

Серадела

Серадела

Сераде́ла (Ornithopus L.) — однорічна кормова рослина родини бобових. Назва «Серадела» походить від порт. serradela і ісп. serradella (порт. serreado, ісп. serrado — «зубчатий, зазубрений»).

Серадела
image
Зовнішній вигляд плодів, що дали назву роду.
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Loteae
Рід: Серадела (Ornithopus)
L., 1753
image Вікісховище: Ornithopus

Опис

image
Ornithopus perpusillus. Ботанічна ілюстрація із книги О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885

Всього в роді серадела відомо 8 видів, із них один, () — має кормове значення (на сіно, зелений корм, силос), також використовується як медонос та на зелене добриво. Як кормову культуру вирощують ще й інші види серадели, із жовтими квітками Ornithopus compressus L. та з жовтуватими Brotero. В Україні поширена переважно на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся, пересічна врожайність зеленої маси 8—12 т з 1 га.

Деякі види

Серадела посівна — однорічна трав'яна рослина із сильно розвиненою кореневою системою (стрижневий корінь проростає в глибину до 125 см, і більше), дикі рослини в приморських місцевостях Піренейського півострова (Португалія, Іспанія) і в північно-західній Африці. Окультурена наприкінці XIX — на початку XX століття. При достатньому зволоженні іноді вирощують на пісках та суглинках; на удобрених ґрунтах і з зерном, обробленим нітрагіном, набуває високої урожайності. Цвітіння відбувається в червні — липні розуватими квітами, зібраними по 4—7 в китиці. Квітка метеликового типу: зубці чашки дорівнюють трубочці, вінчик великий (до 1 см), човник тупий. Стебла сильно розгалужені, прості, до 30—60 см висотою, легко вилягають, на початку росту майже сіро-зелені, волосисті, потім стають оголені та жовто-зелені. Листя непарноперисті, з 5-20 парами повздовжньо-ланцетних листочків. Плоди — боби, прямостоячі з перетяжками між насінинами, розпадаються на членики, які служать посівним матеріалом. Насіння мілке, приплюснуте, дозріває нерівномірно.

Медоносні властивості

Серадела — цінний медонос. Період цвітіння розтягнутий, за умов достатнього зволоження цвіте до пізньої осені. На рослині налічують по 200—300 (а то й більше) квіток. Кожна квітка за добу виділяє до 0,07-0,1 мг цукру. Медопродуктивність 30-35 кг на гектар.

Агротехнічні властивості

Серадела — , насіння здатне проростати при температурі 1-2°С, а сходи і дорослі рослини переносять до 5–6°С. Вологолюбна. Її сіють як парозаймаючу (основну), проміжну (підсівають під озимі), ущільнювальну кормову культуру (в сумішах із люпином, горошком). Це корисна кормово-сидеральна культура — рекомендується перший укіс скошувати на зелений корм, а другий заорювати в ґрунт.

Вирощуючи сераделу особливу увагу надають чистоті ґрунту від бур'янів. У перші 40–45 днів вегетативна частина її росте дуже повільно, але формується добре розвинута коренева система. В цей час рослини страждають від конкуруючих шкідливих рослин. Враховуючи таку особливість серадели, гарним її місцем у сівозміні буде після просапних культур, потім — після злаків (за умови їх гарного догляду). Після 45–50 днів починає інтенсивно наростати вегетативна маса і серадела потребує багато вологи. Не вимоглива до світла, тіньовитривала, тому добре витримує затінення .

Посів відбувається ранньою весною. Зацвітає на 40–45 день, цвітіння триває все літо. Середній урожай серадели сягає 200—300 центнерів з гектару зеленої маси, при нормі висіву 40–50 кг/га. Зелена маса серадели облиствена, ніжна, охоче поїдається всіма видами тварин. У 100 кг зеленої маси міститься 17–20 кормових одиниць (к.о.) і міститься 2,7 кг засвоюваного протеїну, в 100 кг сіна — 48–50 к.о. і 16–17 % протеїну. Сераделу високо цінують як кормову рослину. І сіно, і зелена маса містить ніжні пагони, багаті білками та поживними речовинами, при цьому відсутні будь-які гіркоті речовини. За цими якостями серадела перевершує конюшину, при цьому висока поживна цінність отави зберігається до кінця цвітіння. Після скошування рослини швидко відростають. Добре переносить витоптування тваринами, тому використовують як пасовищну траву. Можна згодовувати тваринам у чистому вигляді, оскільки не призводить до захворювання на тимпанію (здуття).

На припасічних ділянках та у садах (у міжряддях) також корисно висівати сераделу (під покривом фацелії) заорюючи її на зелене добриво. При посівах суміші беруть повну норму висіву насіння серадели та 2/3 норми насіння фацелії. Це значно продовжує медозбір цих площ та продовжує взяток до осені.

Однією з найцінніших властивостей серадели є здатність рости на бідних піщаних ґрунтах. За це її ще називають конюшиною пісків. Добре росте на піщаних і супіщаних, осушених торфових ґрунтах. Може рости на кислих ґрунтах при рН 5–5,2.

Сорти

В Україні поширені сорти Скоростигла 3587, Яворівська місцева, Любешівська місцева.

Примітки

  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 404-405.

Посилання

Література

image Це незавершена стаття про бобові.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Serade la Ornithopus L odnorichna kormova roslina rodini bobovih Nazva Seradela pohodit vid port serradela i isp serradella port serreado isp serrado zubchatij zazubrenij Seradela Zovnishnij viglyad plodiv sho dali nazvu rodu Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Pidrodina Metelikovi Faboideae Triba Loteae Rid Seradela Ornithopus L 1753 Vikishovishe OrnithopusOpisOrnithopus perpusillus Botanichna ilyustraciya iz knigi O V Tome Flora von Deutschland Osterreich und der Schweiz 1885 Vsogo v rodi seradela vidomo 8 vidiv iz nih odin maye kormove znachennya na sino zelenij korm silos takozh vikoristovuyetsya yak medonos ta na zelene dobrivo Yak kormovu kulturu viroshuyut she j inshi vidi seradeli iz zhovtimi kvitkami Ornithopus compressus L ta z zhovtuvatimi Brotero V Ukrayini poshirena perevazhno na pishanih i supishanih gruntah Polissya peresichna vrozhajnist zelenoyi masi 8 12 t z 1 ga Deyaki vidiSeradela posivna odnorichna trav yana roslina iz silno rozvinenoyu korenevoyu sistemoyu strizhnevij korin prorostaye v glibinu do 125 sm i bilshe diki roslini v primorskih miscevostyah Pirenejskogo pivostrova Portugaliya Ispaniya i v pivnichno zahidnij Africi Okulturena naprikinci XIX na pochatku XX stolittya Pri dostatnomu zvolozhenni inodi viroshuyut na piskah ta suglinkah na udobrenih gruntah i z zernom obroblenim nitraginom nabuvaye visokoyi urozhajnosti Cvitinnya vidbuvayetsya v chervni lipni rozuvatimi kvitami zibranimi po 4 7 v kitici Kvitka metelikovogo tipu zubci chashki dorivnyuyut trubochci vinchik velikij do 1 sm chovnik tupij Stebla silno rozgaluzheni prosti do 30 60 sm visotoyu legko vilyagayut na pochatku rostu majzhe siro zeleni volosisti potim stayut ogoleni ta zhovto zeleni Listya neparnoperisti z 5 20 parami povzdovzhno lancetnih listochkiv Plodi bobi pryamostoyachi z peretyazhkami mizh nasininami rozpadayutsya na chleniki yaki sluzhat posivnim materialom Nasinnya milke priplyusnute dozrivaye nerivnomirno Medonosni vlastivostiSeradela cinnij medonos Period cvitinnya roztyagnutij za umov dostatnogo zvolozhennya cvite do piznoyi oseni Na roslini nalichuyut po 200 300 a to j bilshe kvitok Kozhna kvitka za dobu vidilyaye do 0 07 0 1 mg cukru Medoproduktivnist 30 35 kg na gektar Agrotehnichni vlastivostiSeradela nasinnya zdatne prorostati pri temperaturi 1 2 S a shodi i dorosli roslini perenosyat do 5 6 S Vologolyubna Yiyi siyut yak parozajmayuchu osnovnu promizhnu pidsivayut pid ozimi ushilnyuvalnu kormovu kulturu v sumishah iz lyupinom goroshkom Ce korisna kormovo sideralna kultura rekomenduyetsya pershij ukis skoshuvati na zelenij korm a drugij zaoryuvati v grunt Viroshuyuchi seradelu osoblivu uvagu nadayut chistoti gruntu vid bur yaniv U pershi 40 45 dniv vegetativna chastina yiyi roste duzhe povilno ale formuyetsya dobre rozvinuta koreneva sistema V cej chas roslini strazhdayut vid konkuruyuchih shkidlivih roslin Vrahovuyuchi taku osoblivist seradeli garnim yiyi miscem u sivozmini bude pislya prosapnih kultur potim pislya zlakiv za umovi yih garnogo doglyadu Pislya 45 50 dniv pochinaye intensivno narostati vegetativna masa i seradela potrebuye bagato vologi Ne vimogliva do svitla tinovitrivala tomu dobre vitrimuye zatinennya Posiv vidbuvayetsya rannoyu vesnoyu Zacvitaye na 40 45 den cvitinnya trivaye vse lito Serednij urozhaj seradeli syagaye 200 300 centneriv z gektaru zelenoyi masi pri normi visivu 40 50 kg ga Zelena masa seradeli oblistvena nizhna ohoche poyidayetsya vsima vidami tvarin U 100 kg zelenoyi masi mistitsya 17 20 kormovih odinic k o i mistitsya 2 7 kg zasvoyuvanogo proteyinu v 100 kg sina 48 50 k o i 16 17 proteyinu Seradelu visoko cinuyut yak kormovu roslinu I sino i zelena masa mistit nizhni pagoni bagati bilkami ta pozhivnimi rechovinami pri comu vidsutni bud yaki girkoti rechovini Za cimi yakostyami seradela perevershuye konyushinu pri comu visoka pozhivna cinnist otavi zberigayetsya do kincya cvitinnya Pislya skoshuvannya roslini shvidko vidrostayut Dobre perenosit vitoptuvannya tvarinami tomu vikoristovuyut yak pasovishnu travu Mozhna zgodovuvati tvarinam u chistomu viglyadi oskilki ne prizvodit do zahvoryuvannya na timpaniyu zduttya Na pripasichnih dilyankah ta u sadah u mizhryaddyah takozh korisno visivati seradelu pid pokrivom faceliyi zaoryuyuchi yiyi na zelene dobrivo Pri posivah sumishi berut povnu normu visivu nasinnya seradeli ta 2 3 normi nasinnya faceliyi Ce znachno prodovzhuye medozbir cih plosh ta prodovzhuye vzyatok do oseni Odniyeyu z najcinnishih vlastivostej seradeli ye zdatnist rosti na bidnih pishanih gruntah Za ce yiyi she nazivayut konyushinoyu piskiv Dobre roste na pishanih i supishanih osushenih torfovih gruntah Mozhe rosti na kislih gruntah pri rN 5 5 2 SortiV Ukrayini poshireni sorti Skorostigla 3587 Yavorivska misceva Lyubeshivska misceva PrimitkiAleksyeyenko F M Babich I A Dmitrenko L I Meged O G Nesterovodskij V A Savchenko Ya M 1966 Kuzmina M F Radko M K red Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva ukrayinskoyu Kiyiv Urozhaj s 404 405 PosilannyaSeradela Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya pro bobovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ