Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галицький печерський Свято-Миколаївський чоловічий монастир «Галиця» (Монастир «Галиця») — печерний чоловічий православний монастир під контролем УПЦ МП.
| Галицький печерський Свято-Миколаївський чоловічий монастир «Галиця» | |
|---|---|
 | |
| 48°35′43″ пн. ш. 27°19′20″ сх. д. / 48.59528° пн. ш. 27.32222° сх. д. | |
| Розташування | Галиця Сокирянського району Чернівецької області  Україна |
| Конфесія | УПЦ МП |
| Єпархія | Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП) |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
| Засновник | Антоній Печерський |
| Заснування | ХІ ст. |
| Настоятель | архімандрит |
| Стан | діючий |
| Побудований на честь | Свт. Миколая Чудотворця |
| Головне свято | 22 травня — перенесення мощей Миколая Чудотворця) 19 грудня — свт. Миколая Чудотворця |
 Галицький печерський Свято-Миколаївський чоловічий монастир «Галиця» у Вікісховищі | |
Розташування обителі
Свято-Миколаївська обитель знаходиться на крайньому сході Чернівецької області. Розташована у північній частині села Галиця, на стінкоподібному правому березі Дністровського водосховища (120 м над його рівнем), поруч з територією національного природного парку «Хотинський».
Передісторія обителі
Дохристиянські часи
Проведеними у 1990-х рр. археологічними дослідженнями встановлено, що життя на території обителі та в її оточені (урочище «Труфанова Криниця», розташоване за кількасот метрів від сучасного монастиря) вирувало вже у 1 тисячолітті до н. е.. Свідченням цьому є віднайдені артефакти Чорноліської культури.
Більше того, археологія дає підстави стверджувати, що вже в IX ст. до н. е. у цьому місці був культовий об'єкт. Віднайдені поганські амулети свідчать про існування тут капища.
Початок християнізації
Християнство прийшло у ці землі ще в апостольські часи. Апостол Андрій проповідував у землях Скіфії, у межах яких знаходилась і Буковина. Окремі джерела вказують, що в І ст. населенню Прикарпаття та Подністров'я християнство проповідував Апостол Павло.
За часів імператора Траяна, між жителями східних провінцій Римської імперії та представниками сусідніх племінних об'єднань виникали не тільки торгово-економічні, але й релігійно-культурні відносини. Християнські місіонери проникали не тільки в завойовані Римом землі, але і на суміжні території.
Остаточно християнство закріпилось на Буковині у часи Рівноапостольного Володимира Великого (980-ті), завдяки якому буковинські землі увійшли до складу Древньоруської держави, де воно стало державною релігією.
Історія монастиря
Заснування обителі
Перші монахи у місцевих печерах почали з'являтися вже в ХІ ст. Окремі частини церковного передання дають підстави вважати, що до заснування обителі має відношення Антоній Печерський.
Цікавою особливістю місцевих скель і печер, є те, що багато з них списані петрогліфами у вигляді християнських символів. Їх виникнення дослідники пов'язують з практикою (особливо у тогочасних монахів) залишати обитель на час Великого посту для усамітнення. Залишившись на одинці, ченці малювали (вирізали) хрести на каменях, і віддавалися молитві.
За гіпотезою дослідника Бориса Тимощука (1955), інтенсивний розвиток обителі почався в середині XII ст.. На той час монастир знаходився на околиці великого давньоруського городища Кучелмин, яке простягалося від сучасного монастиря більш як на 1 км у східному напрямку. Обживаючи нову обитель, ченці піддавали гроти архітектурній обробці та доповнювали печерний комплекс штучними скельними приміщеннями. Тепер тут налічується понад 20 природних, штучних та змішаних за походженням порожнин. Через певний час городище занепало, але в окрузі почали з'являтися інші поселення. За 2 км на північний захід від монастиря розвинулось поселення Непоротове, перша письмова згадка про яке датується 1447 роком. Трохи згодом, на південний захід виник вже й самий хутір Галиця.
Молдавський період
Після загарбання Галицько-Волинської держави Польським королівством (1349) та входження Шипинської землі до складу Молдавського воєводства (1367) в обителі з'явилося дуже багато ченців з Галичини, які рятувались тут від переслідувань православ'я. Приблизно з того часу за монастирем закріпилася назва — «Галицький скит».
Активне чернече життя у монастирі вирувало до кінця XVIII ст., коли яничари сплюндрували обитель. В 1801 році ієромонах на ім'я Антоній з трьома ченцями спробували відродити святиню, але їм це не вдалося, і вже 1809 року обитель закрили. Сподіваючись, що з часом святиня відродиться, предстоятель Молдовської православної церкви Веніамін (Костаки) наказав Непоротівському пароху Занчевському регулярно здійснювати на місці «Галицького скиту» богослужіння.
Російський період
Від свого початку монастир був освячений на честь вмч. Георгія Змієборця. Проте, в ніч на 9 травня 1820 року троє рибалок на Дністрі побачили у небі над колишньою обителлю вогняний хрест, а все навколо світилось маленькими зірочками (немов вогниками від багатьох свічок). Чудо продовжувалось близько години, після чого все припинилося. На ранок у місцевій (Непоротівській) церкві було досить людно у зв'язку з церковним святом («перенесення мощей свт. Миколая Чудотворця»). Після розповіді рибалок, місцевим парохом Тимофієм (Морецьким) разом з прихожанами було прийнято рішення здійснити Хресний хід до печерної церкви, який після цього став щорічною традицією.
1889-го р. печери відвідав вчений владика Димитрій (Самбікін). У 1904-1905 рр. приміщення обителі поновили, плануючи її відродити, але заселення ченців не відбулося. Спочатку відкладалося. А згодом розпочалася Перша світова війна.
Румунський період
Під час румунської окупації Північної Буковини спроби відновлення «Галицького скиту» продовжувались. 1924-го р. Хотинський єпископ дав вказівку єпархіальному архімандриту Мелхіседеку (Дімітрієву) у найкоротші терміни відкрити обитель. Але тривалий час не могли знайти, бажаючих подвизатися у печерах, ченців. Тільки в 1926 році ієромонах Сороцького скиту «Рудь» Антоній (Греку) виявив бажання настоятельствувати у Галицькому монастирі. Але, з огляду на похилий вік тривалий час керувати обителю новий ігумен не міг. На заміну йому, з того самого Рудського монастиря, був направлений ієромонах Євфимій (Ізмана), який так і не зміг тут прижитися, і дуже скоро покинув скит, практично нічого не зробивши.
Тільки в серпні 1928 року благословіння на керівництво обителю отримав ієромонах з Сахарнського монастиря, що також розташований у скелях над Дністром. Звиклий до проживання в таких умовах новий настоятель, незважаючи на похилий вік, почав активно розбудовувати «Галицький скит». Згуртовані навколо нього кілька ченців, організували роботу обителі у суворій відповідності з монастирським статутом. З огляду на це, оновлений монастир став об'єктом уваги великої кількості паломників (навіть з-за меж краю). Вже 1929-го р. було повністю відновлено роботу монастирського храму, відремонтовано келії, куплено 5 га землі та 1 га лісу. В обителі подвизалися близько 15 ченців та кілька послушників.
Радянський період
1940-ві рр. принесли населенню Північної Буковини звільнення від румунських загарбників. Край було приєднано до УРСР як Чернівецьку область.
Водночас, місцеву церкву, а особливо братію «Галицького скиту», очікували надзвичайно сумні часи. Проповідуючи «войовничий атеїзм», комуністичний режим розпочав справжній терор проти духовенства та чернецтва. За свідченням старожилів, в один з ранків 1944 року більшість насельників обителі у спідніх білих сорочках вивели на берег Дністра, і розстріляли. З 1948 року монастир повністю занепав.
На початку 1950-х рр. «Галицький скит» був приписаний до Монастиря «Хрещатик», але відновленим так і не був. Монастирська церква певний час діяла як парафіяльна, але згодом була закрита зовсім.
Сучасність
Певне покращення у церковному житті розпочалося ще в 1988 році, після святкування . Але справжнє відродження церкви розпочалося після відновлення незалежності України. За відносно короткий час було відновлено багато культових споруд, закладено нові храми, монастирі тощо. Процес з відновленням «Галицького скиту» дещо затягнувся, оскільки в 1990-х у тих місцях працювала археологічна експедиція.
На початку 1999 року ієромонах Амвросій (Доник) з трьома ченцями «Хрещатицького монастиря», отримавши благословення від Онуфрія Березовського, почали відновлення святині у скелях над Дністром. Вже тогорічного Великодня було проведено службу у відновленій монастирській церкві.
28 грудня 1999 року рішення про відновлення Галицької обителі схвалив і синод УПЦ МП.
У наступних роках Миколаївську церкву було завершено, відбудовано келії, трапезну, господарські споруди, невеликий корпус, благоустроєно територію, проведено електрику. Для потреб братії державою було виділено 5 га сільськогосподарських угідь.
Сучасний «Галицький скит» живе за звичним монастирським статутом. В обителі подвизаються близько 15 ченців та кілька послушників.
Обитель складається з двох монастирських храмів — Св. Миколая Чудотворця (колишній св. вмч. Георгія) та прп. Антонія Великого (2003). У східній частині скиту знаходиться «Печера ченця-самітника», у якій добре збереглися сліди аскетичного побуту Божого угодника.
Крім того, монастирською братією сьогодні будується «Церква Св. вмч. целителя Пантелеймона» на території Чернівецької міської лікарні № 3.
У травні 2007 року, на престольне свято монастиря, за відродження святині та наполегливу працю з її розбудови, ігумен Амвросій (Доник) був возведений у сан архімандрита.
Галерея
Джерела
- Краткая история Непоротовского Свято-Николаевского мужского пещерного монастыря [Архівовано 27 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Свято-Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир «Галиць»[недоступне посилання з липня 2019]
- Николаевский Непоротовский мужской монастырь «Галица»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galickij pecherskij Svyato Mikolayivskij cholovichij monastir Galicya Monastir Galicya pechernij cholovichij pravoslavnij monastir pid kontrolem UPC MP Galickij pecherskij Svyato Mikolayivskij cholovichij monastir Galicya Galickij pecherskij Svyato Mikolayivskij cholovichij monastir Galicya 48 35 43 pn sh 27 19 20 sh d 48 59528 pn sh 27 32222 sh d 48 59528 27 32222RoztashuvannyaGalicya Sokiryanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti UkrayinaKonfesiyaUPC MPYeparhiyaChernivecko Bukovinska yeparhiya UPC MP Tip monastiryaCholovichij monastirZasnovnikAntonij PecherskijZasnuvannyaHI st Nastoyatelarhimandrit Amvrosij Donik StandiyuchijPobudovanij na chestSvt Mikolaya ChudotvorcyaGolovne svyato22 travnya perenesennya moshej Mikolaya Chudotvorcya 19 grudnya svt Mikolaya Chudotvorcya Galickij pecherskij Svyato Mikolayivskij cholovichij monastir Galicya u Vikishovishi Viglyad z monastirya na Dnistrovske vodoshovishe Zmist 1 Roztashuvannya obiteli 2 Peredistoriya obiteli 2 1 Dohristiyanski chasi 2 2 Pochatok hristiyanizaciyi 3 Istoriya monastirya 3 1 Zasnuvannya obiteli 3 2 Moldavskij period 3 3 Rosijskij period 3 4 Rumunskij period 3 5 Radyanskij period 3 6 Suchasnist 4 Galereya 5 DzherelaRoztashuvannya obitelired Svyato Mikolayivska obitel znahoditsya na krajnomu shodi Cherniveckoyi oblasti Roztashovana u pivnichnij chastini sela Galicya na stinkopodibnomu pravomu berezi Dnistrovskogo vodoshovisha 120 m nad jogo rivnem poruch z teritoriyeyu nacionalnogo prirodnogo parku Hotinskij Peredistoriya obitelired Dohristiyanski chasired Provedenimi u 1990 h rr arheologichnimi doslidzhennyami vstanovleno sho zhittya na teritoriyi obiteli ta v yiyi otocheni urochishe Trufanova Krinicya roztashovane za kilkasot metriv vid suchasnogo monastirya viruvalo vzhe u 1 tisyacholitti do n e Svidchennyam comu ye vidnajdeni artefakti Chornoliskoyi kulturi Bilshe togo arheologiya daye pidstavi stverdzhuvati sho vzhe v IX st do n e u comu misci buv kultovij ob yekt Vidnajdeni poganski amuleti svidchat pro isnuvannya tut kapisha Pochatok hristiyanizaciyired Hristiyanstvo prijshlo u ci zemli she v apostolski chasi Apostol Andrij propoviduvav u zemlyah Skifiyi u mezhah yakih znahodilas i Bukovina Okremi dzherela vkazuyut sho v I st naselennyu Prikarpattya ta Podnistrov ya hristiyanstvo propoviduvav Apostol Pavlo Za chasiv imperatora Trayana mizh zhitelyami shidnih provincij Rimskoyi imperiyi ta predstavnikami susidnih pleminnih ob yednan vinikali ne tilki torgovo ekonomichni ale j religijno kulturni vidnosini Hristiyanski misioneri pronikali ne tilki v zavojovani Rimom zemli ale i na sumizhni teritoriyi Ostatochno hristiyanstvo zakripilos na Bukovini u chasi Rivnoapostolnogo Volodimira Velikogo 980 ti zavdyaki yakomu bukovinski zemli uvijshli do skladu Drevnoruskoyi derzhavi de vono stalo derzhavnoyu religiyeyu Istoriya monastiryared Zasnuvannya obitelired Pershi monahi u miscevih pecherah pochali z yavlyatisya vzhe v HI st Okremi chastini cerkovnogo peredannya dayut pidstavi vvazhati sho do zasnuvannya obiteli maye vidnoshennya Antonij Pecherskij Cikavoyu osoblivistyu miscevih skel i pecher ye te sho bagato z nih spisani petroglifami u viglyadi hristiyanskih simvoliv Yih viniknennya doslidniki pov yazuyut z praktikoyu osoblivo u togochasnih monahiv zalishati obitel na chas Velikogo postu dlya usamitnennya Zalishivshis na odinci chenci malyuvali virizali hresti na kamenyah i viddavalisya molitvi Za gipotezoyu doslidnika Borisa Timoshuka 1955 intensivnij rozvitok obiteli pochavsya v seredini XII st Na toj chas monastir znahodivsya na okolici velikogo davnoruskogo gorodisha Kuchelmin yake prostyagalosya vid suchasnogo monastirya bilsh yak na 1 km u shidnomu napryamku Obzhivayuchi novu obitel chenci piddavali groti arhitekturnij obrobci ta dopovnyuvali pechernij kompleks shtuchnimi skelnimi primishennyami Teper tut nalichuyetsya ponad 20 prirodnih shtuchnih ta zmishanih za pohodzhennyam porozhnin Cherez pevnij chas gorodishe zanepalo ale v okruzi pochali z yavlyatisya inshi poselennya Za 2 km na pivnichnij zahid vid monastirya rozvinulos poselennya Neporotove persha pismova zgadka pro yake datuyetsya 1447 rokom Trohi zgodom na pivdennij zahid vinik vzhe j samij hutir Galicya Moldavskij periodred Pislya zagarbannya Galicko Volinskoyi derzhavi Polskim korolivstvom 1349 ta vhodzhennya Shipinskoyi zemli do skladu Moldavskogo voyevodstva 1367 v obiteli z yavilosya duzhe bagato chenciv z Galichini yaki ryatuvalis tut vid peresliduvan pravoslav ya Priblizno z togo chasu za monastirem zakripilasya nazva Galickij skit Aktivne cherneche zhittya u monastiri viruvalo do kincya XVIII st koli yanichari splyundruvali obitel V 1801 roci iyeromonah na im ya Antonij z troma chencyami sprobuvali vidroditi svyatinyu ale yim ce ne vdalosya i vzhe 1809 roku obitel zakrili Spodivayuchis sho z chasom svyatinya vidroditsya predstoyatel Moldovskoyi pravoslavnoyi cerkvi Veniamin Kostaki nakazav Neporotivskomu parohu Zanchevskomu regulyarno zdijsnyuvati na misci Galickogo skitu bogosluzhinnya Rosijskij periodred Vid svogo pochatku monastir buv osvyachenij na chest vmch Georgiya Zmiyeborcya Prote v nich na 9 travnya 1820 roku troye ribalok na Dnistri pobachili u nebi nad kolishnoyu obitellyu vognyanij hrest a vse navkolo svitilos malenkimi zirochkami nemov vognikami vid bagatoh svichok Chudo prodovzhuvalos blizko godini pislya chogo vse pripinilosya Na ranok u miscevij Neporotivskij cerkvi bulo dosit lyudno u zv yazku z cerkovnim svyatom perenesennya moshej svt Mikolaya Chudotvorcya Pislya rozpovidi ribalok miscevim parohom Timofiyem Moreckim razom z prihozhanami bulo prijnyato rishennya zdijsniti Hresnij hid do pechernoyi cerkvi yakij pislya cogo stav shorichnoyu tradiciyeyu 1889 go r pecheri vidvidav vchenij vladika Dimitrij Sambikin U 1904 1905 rr primishennya obiteli ponovili planuyuchi yiyi vidroditi ale zaselennya chenciv ne vidbulosya Spochatku vidkladalosya A zgodom rozpochalasya Persha svitova vijna Rumunskij periodred Pid chas rumunskoyi okupaciyi Pivnichnoyi Bukovini sprobi vidnovlennya Galickogo skitu prodovzhuvalis 1924 go r Hotinskij yepiskop Vissarion Puyu dav vkazivku yeparhialnomu arhimandritu Melhisedeku Dimitriyevu u najkorotshi termini vidkriti obitel Ale trivalij chas ne mogli znajti bazhayuchih podvizatisya u pecherah chenciv Tilki v 1926 roci iyeromonah Sorockogo skitu Rud Antonij Greku viyaviv bazhannya nastoyatelstvuvati u Galickomu monastiri Ale z oglyadu na pohilij vik trivalij chas keruvati obitelyu novij igumen ne mig Na zaminu jomu z togo samogo Rudskogo monastirya buv napravlenij iyeromonah Yevfimij Izmana yakij tak i ne zmig tut prizhitisya i duzhe skoro pokinuv skit praktichno nichogo ne zrobivshi Tilki v serpni 1928 roku blagoslovinnya na kerivnictvo obitelyu otrimav iyeromonah Proterij Pisarenko z Saharnskogo monastirya sho takozh roztashovanij u skelyah nad Dnistrom Zviklij do prozhivannya v takih umovah novij nastoyatel nezvazhayuchi na pohilij vik pochav aktivno rozbudovuvati Galickij skit Zgurtovani navkolo nogo kilka chenciv organizuvali robotu obiteli u suvorij vidpovidnosti z monastirskim statutom Z oglyadu na ce onovlenij monastir stav ob yektom uvagi velikoyi kilkosti palomnikiv navit z za mezh krayu Vzhe 1929 go r bulo povnistyu vidnovleno robotu monastirskogo hramu vidremontovano keliyi kupleno 5 ga zemli ta 1 ga lisu V obiteli podvizalisya blizko 15 chenciv ta kilka poslushnikiv Radyanskij periodred 1940 vi rr prinesli naselennyu Pivnichnoyi Bukovini zvilnennya vid rumunskih zagarbnikiv Kraj bulo priyednano do URSR yak Chernivecku oblast Vodnochas miscevu cerkvu a osoblivo bratiyu Galickogo skitu ochikuvali nadzvichajno sumni chasi Propoviduyuchi vojovnichij ateyizm komunistichnij rezhim rozpochav spravzhnij teror proti duhovenstva ta chernectva Za svidchennyam starozhiliv v odin z rankiv 1944 roku bilshist naselnikiv obiteli u spidnih bilih sorochkah viveli na bereg Dnistra i rozstrilyali Z 1948 roku monastir povnistyu zanepav Na pochatku 1950 h rr Galickij skit buv pripisanij do Monastirya Hreshatik ale vidnovlenim tak i ne buv Monastirska cerkva pevnij chas diyala yak parafiyalna ale zgodom bula zakrita zovsim Suchasnistred Pevne pokrashennya u cerkovnomu zhitti rozpochalosya she v 1988 roci pislya svyatkuvannya Tisyacholittya hreshennya Rusi Ale spravzhnye vidrodzhennya cerkvi rozpochalosya pislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini Za vidnosno korotkij chas bulo vidnovleno bagato kultovih sporud zakladeno novi hrami monastiri tosho Proces z vidnovlennyam Galickogo skitu desho zatyagnuvsya oskilki v 1990 h u tih miscyah pracyuvala arheologichna ekspediciya Na pochatku 1999 roku iyeromonah Amvrosij Donik z troma chencyami Hreshatickogo monastirya otrimavshi blagoslovennya vid Onufriya Berezovskogo pochali vidnovlennya svyatini u skelyah nad Dnistrom Vzhe togorichnogo Velikodnya bulo provedeno sluzhbu u vidnovlenij monastirskij cerkvi 28 grudnya 1999 roku rishennya pro vidnovlennya Galickoyi obiteli shvaliv i sinod UPC MP U nastupnih rokah Mikolayivsku cerkvu bulo zaversheno vidbudovano keliyi trapeznu gospodarski sporudi nevelikij korpus blagoustroyeno teritoriyu provedeno elektriku Dlya potreb bratiyi derzhavoyu bulo vidileno 5 ga silskogospodarskih ugid Suchasnij Galickij skit zhive za zvichnim monastirskim statutom V obiteli podvizayutsya blizko 15 chenciv ta kilka poslushnikiv Obitel skladayetsya z dvoh monastirskih hramiv Sv Mikolaya Chudotvorcya kolishnij sv vmch Georgiya ta prp Antoniya Velikogo 2003 U shidnij chastini skitu znahoditsya Pechera chencya samitnika u yakij dobre zbereglisya slidi asketichnogo pobutu Bozhogo ugodnika Krim togo monastirskoyu bratiyeyu sogodni buduyetsya Cerkva Sv vmch celitelya Pantelejmona na teritoriyi Cherniveckoyi miskoyi likarni 3 U travni 2007 roku na prestolne svyato monastirya za vidrodzhennya svyatini ta napoleglivu pracyu z yiyi rozbudovi igumen Amvrosij Donik buv vozvedenij u san arhimandrita Galereyared nbsp Dzherelared Kratkaya istoriya Neporotovskogo Svyato Nikolaevskogo muzhskogo peshernogo monastyrya Arhivovano 27 serpnya 2013 u Wayback Machine Svyato Mikolayivskij Neporotivskij cholovichij monastir Galic nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nikolaevskij Neporotovskij muzhskoj monastyr Galica Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galickij pecherskij Svyato Mikolayivskij cholovichij monastir Galicya amp oldid 42797930