Святий Прокл Болонський (Мікеланджело)

«Святи́й Прокл Боло́нський» (італ. San Procolo) — одна із трьох невеликих мармурових статуй, створених італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1494 —1495 рр., для гробниці Святого Домініка у Болоньї^[а]. Віктор Лазарєв вважав, що у цих ранніх творах скульптора для гробниці Святого Домініка — «Ангел із канделябром», «Петроній» та «Прокл» — відчувається вплив робіт Якопо делла Кверча. За Лібманом, уже у цих статуях проглядає образ «героїчно-прекрасної людини».

«Святий Прокл Болонський»

італ. San Procolo
Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	бл. 1494 —1495 рр.
Розміри:	58,5 см
Висота:	58,5 см
Матеріал:	мармур
Зберігається:	Болонья, Італія
Музей:
«Святий Прокл Болонський» у Вікісховищі

Опис

Мікеланджело. «Давид» (фрагмент)

Статуя зображає , італійського воїна-святого, що був замордований римським імператором Діоклетіаном у Болоньї.

Фігура Прокла зібрана, сповнена протесту, а вираз обличчя нагадує про значно пізніші скульптури Мікеланджело — «Давида», «Мойсея», «Брута». Права рука юнака неначе передає готовність до дії, а ліва притримує довгий плащ. Ліва нога попереду, і уся вага спирається на праву. Прокл одягнений у коротку туніку, підперезану поясом.

У композиції чітко простежується контрапост, характерний для подальших робіт Мікеланджело.

На думку ця скульптура може вважатися раннім автопортретом митця, хоча цієї думки не поділяє Ерік Шильяно. Він вважає, що якщо це і можна вважати автопортретом, то митець зобразив себе як «…сердитого молодика, готового змести зі свого шляху будь-які перешкоди».

Образ у мистецтві

Ця скульптура згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль» (1943):

(…) Святий Прокл (…) скинув плащ, аби катові легше було його схопити і, вийшовши на дорогу, що веде на небеса, прийняв муки з одухотвореним ликом

У біографічному романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961) про статую «Прокл» написано, що з усіх його ранніх робіт лише вона «містила щось первобутне у собі».

Примітки

а. ^{^} Вазарі не згадує про цю статую, оскільки вона була розпочата ще Нікколо дель Арка, і тільки завершена Мікеланджело

Виноски

1. Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 16.
2. Либман, 1964, с. 9.
3. Эрпель, 1990, с. 16.
4. Wallace, 2010, с. 10.
5. Scigliano, 2005, с. 52.
6. Шульц, 2006, с. 343.
7. Irving Stone. The Agony and the Ecstasy (англ.) . www.scribd.com. с. 294. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 31 березня. (…)only the St. Proculus has something original in it
8. Вазарі, 1970, с. 499.

Джерела

• Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
• Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — . (рос.)
• Либман М. Я. Микеланджело Буонарроти. — М. : Советский художник, 1964. (рос.)
• Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
• Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — .
• Herbert von Einem; Ronald Taylor. Michelangelo = нім. Michelangelo (1959). — London : Methuen&Co Ltd, 1973. — 329 с. (англ.)
• Howard Hibbard. Michelangelo. — New York : Harper & Row, Publishers, 1974. — 347 с. — . (англ.)
• Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
• John Addington Symonds. The Life of Michelangelo Buonarroti. — 1893. — 457 с. (англ.)
• William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — . (англ.)