Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саки — етнонім, який використовувався як:
- узагальнююча назва іраномовних кочових і напівкочових племен VII ст. до н. е. — IV ст. до н. е. (дав.-гр. Σάκαι, лат. Sacae < мід. *saka-), у Мідійському царстві та імперії Ахеменидів й згодом була поширена на всі без винятку кочові іраномовні етноси Азії;
- назва групи кочових племен Семиріччя (сакаравлів), яка відома нам в першу чергу з китайських (кит.: 塞; піньїнь: Sāi), а згодом античних (грец. Σακάραυλοι) та індійських (санскр. śaka) джерел.
| Саки | |
 | |
| Назва каною | サカゾク |
|---|---|
| Рідна мова | хотаносакська мова |
 Саки у Вікісховищі | |
Саки в історії та культурі Мідії
Описуючи перебіг подій з історії Мідії часів становлення Мідійського царства Геродот, як, до речі, й ассирійські джерела, жодного разу не називає добре відомих йому скіфів саками. Але наразі відомі принаймні два факти, які дають підстави для беззаперечного ствердження, що у мідійському середовищі скіфів називали саме сака.
- Сакасена — область розселення у Мідії скіфів-заколотників, прийнятих Кіаксаром (до 593 р. до н. е.);
- — щорічне свято, одне з головних свят імперії Ахеменидів, присвячене різанині скіфів, ймовірно, Кіаксаром під час бенкету до/~616 р. до н. е. Після цієї різанини Мідійське царство назавжди позбулося залежності від скіфів, й згодом, домінувало у регіоні до захоплення влади Ахеменідами.
З експансією на схід спочатку Мідійського царства, а згодом імперії Ахеменидів, етнонім сака став застосовуватись до будь-яких іраномовних кочовиків, не зважаючи на їхню етнічну належність. З легкої руки Геродота, який вперше, користуючись, ймовірно, більше мідійськими, ніж перськими джерелами, поставив знак рівняння між саками та скіфами, всі кочовики Азії на певному етапі почали називатися «скіфами, скіфами азійськими», а їхні території — «Скіфія Азійська».
Саки імперії Ахеменидів
«Порівняльне вивчення списків сакських племен в ахеменідських написах дає підстави для наступних висновків. У ранніх написах, коли перси стикалися тільки з одним сакським плем'ям, вони називали його просто саками. Інакше кажучи, умовній назві „саки“ (скіфи античних джерел), перси надали певне етнічне значення. Пізніше, коли перси підкорили собі й інших саків, вони стали серед них розрізняти кілька племен. Зокрема, в V стовпці Бехістунського напису під громіздкою назвою „саки, які носять гостру шапку“ згадано сакське плем'я тіграхауда. У написі Дарія з Накш-і Рустама зникає загальне для всіх сакських племен назва „саки“ та з'являються конкретні племена: хаумварга, тіграхауда і заморські саки. Хаумаваргійські саки були першими з скіфських племен, яких перси підкорили, ймовірно, ще за Кіра. Вони були відомі й грекам під назвою амюргійські скіфи.»
Ототожнення перелічених у перських джерелах груп саків з будь-яким кочовим етносом є дуже проблематичним за багатьох об'єктивних факторів. У першу чергу, тому, що, наприклад, Авеста, яка у певних розділах описує взаємини між кочовиками Арало-Каспію та їхніми «праведними» сусідами-землеробами у доахеменідський період, жодних саків не знає, хоча протистояння землеробів та кочовиків (серед згаданих у Авесті — тури, сайріма, тури-х'яона, тури-дану) — один з головних лейтмотивів Авести. На фоні повної відсутності будь-яких етнонімів з *saka- й інтерпретація В. І. Абаєва одного з проблемних місць Вендідада як «скіфщини у Гаві» виглядає вельми сумнівною. У постахеменідський період ситуація не краща. «Скіфським народом», «яких перси називають саками», в елліністичних та залежних від них римських джерелах могли назвати будь-який кочовий народ євразійського степу.
Нижче наведено перелік груп саків та написів перських царів, у яких ці групи згадано.
- Саки гаомаварґа («ті, що шанують гаому»)
Гіпотетично ареал їхнього розселення — долина річки Мургаб, можливо, до Паміра. (у Геродота і античних авторів — скіфи амюргійські); згадано у:
- Бехистунському написі Дарія (DB 1.16-17) як область Сака, яку він успадкував (: Saka :);
- Персепольському написі Дарія як одна з сатрапій (DPe 18) (: Sakâ :);
- Сузькому написі Дарія (DSe 24-25) (: Sakâ : haumavargâ :);
- написі Дарія з Накш-і Рустама (DN-Ra 25) (: Sakâ : haumavargâ :);
- написі Ксеркса з Персеполю (XPh 26) (: Sakâ : haumavargâ :).
- Саки тіграхауда («ті, що в гостоверхих шапках»)
Гіпотетично населяли передгірря Тянь-Шаню і між річками Сирдар'я і Амудар'я. Згадано у:
- Бехистунському написі(рос.) Дарія (DB 5.20-30) як народ, який він підкорив, захопивши їхнього очильника Скунгу на третьому році свого правління (519 р. до н. е.) (: Sakâ : tyaiy: xaudâm: tigrâm :);
- Сузькому написі Дарія (DSe 25) (: Sakâ : tigraxaudâ :);
- написі Дарія з Накш-і Рустама (DN-Ra 25-26) (: Sakâ : tigraxaudâ :);
- написі Ксеркса з Персеполю (XPh 26-27) (: Sakâ : tigraxaudâ :).
- Саки парадрайя («ті, що за морем»)
Згадано у написі Дарія з Накш-і Рустама (DN-Ra 28-29) (: Sakâ : tyaiy: paradraya :)
Щодо місця розселення саків парадрайя єдиної думки немає — від скіфів європейських до певних кочових груп Прикаспію чи Приаралля.
- Саки парасугдам («ті, що за Согдом»)
Згадано у Персепольському написі Дарія (PDh 5-6) як східна межа володінь Дарія «від саків, що за Согдом» (: Sakaibiš : tyaiy: para: Sugdam);
Гіпотетично проживали в басейні Аральського моря в низов'ях Сирдар'ї, Амудар'ї та нинішньої території Таджикистану.
Кочовики Авести
У найдавнішій частині Авести не згадано жодних етнонімів, пов'язаних з кочовиками. У своїх Гатах Заратуштра згадує лише кавіїв (від праір. *kaṷi- — мудрець, в Авесті племенні царі-жерці) та карапанів (жерців нижчого рангу), які виступають прихильниками брехні, чи навіть її уособленням та очолюють супротив кочового світу правді (тобто доктрині власне Заратуштри).
У текстах Молодшої Авести згадані наступні кочові племена:
- у фрагментах міфу про «трьох братів» згадано епонімів кочових іранських груп — Тура та Сайріму (відповідно племен тура та сайріма);
- у фрагментах епічних переказів згадано наступні етноніми:
- тура (Вендидад 13.39; Яшт 5.41, 54, 73, 81; Яшт 13.38; Яшт 17.38, 42, 55-56; Яшт 19.56-58, 60, 62);
- тура дану (Яшт 5.73; Яшт 13.37-38; Яшт 19.41);
- тура х'яона (Яшт 17.50-51; 19.87).
Сайріма
Племена Сайріма — нащадки однойменного сина Ажі-Дагаки Сайріми. За легендою, вони отримали заможність та західні краї. Ймовірно, макроетнонім, який пов'язують з макроетнонімом, відомим з античних джерел — сармати/савромати. Відсутність інших сюжетних ліній у міфо-поетичних пам'ятках Ірану та іранців дають підстави припустити, що сайріма не мали спільних кордонів з осілими іранськими етносами.
Тура
Тура — нащадки сина Ажі-Дагаки Тура, брата Сайріми. За легендою, вони отримали звитягу та степи Турану. Пов'язування макроетноніму тура з макроетнонімом саки не протирічить загальній картині етнографії тогочасного іранського кочового світу, але й будь-яких прямих підтверджень не має.
- Тура дану
Тура дану — буквально річкові тури, яких згадано тричі в Молодшій Авесті, у згадках епічної боротьби героя Керсаспи, який знищив Варешаву Данайського, представників праведної родини Хшатавай, «хоробрих переможців земляних жител Дану», переможені туранські дану Кара та Вара з родини Асабана. Наразі цей епос, за винятком зазначених згадок, не відомий. Власне Керсаспа та пов'язаний з ним цикл легенд відносяться до часів більш давніх, ніж життя Заратуштри, навіть до становлення династії Кавіїв (за 6-7 поколінь до Каві Віштаспи).
- Тура х'яона
Тура х'яона — приаральський кочовий етнос, головні противники царства Каві Віштаспи за життя Заратуштри. В Яштах згадано двічі — обидва рази в контексті епічної боротьби прихильника Заратуштри праведного царя Каві Віштаспи з очильником х'яона та своїм головним супротивником — Ареджатаспою. Характеристики Ареджатаспи та х'яонів — у дусі Авести, виключно кляті, злі, брехливі тощо. У пехлевійській традиції це епічне протистояння описано у «Переказах про Зареридів» («Абйаткар Зареран»).
Примітки
- (англ.) Andrew Dalby. Dictionary of Languages: the definitive reference to more than 400 languages. Columbia University Press. 2004.
- (англ.) Sarah Iles Johnston. Religions of the Ancient World. A Guide. Harvard University Press. 2004.
- (англ.) Edward A. Allworth. Central Asia. A Historical Overview. Duke University Press. 1994.
- (рос.)М. А. Дандамаев. Политическая история Ахеменидской державы. М. 1985.
- (рос.) Авеста в русских переводах. СПб., Журнал «Нева» — «Летний Сад». 1998.
- транслітерація написів перських царів за посиланням: (англ.) The University of Texas at Ostin. Linguistics Research Center. Old Iranian Online.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saki etnonim yakij vikoristovuvavsya yak uzagalnyuyucha nazva iranomovnih kochovih i napivkochovih plemen VII st do n e IV st do n e dav gr Sakai lat Sacae lt mid saka u Midijskomu carstvi ta imperiyi Ahemenidiv j zgodom bula poshirena na vsi bez vinyatku kochovi iranomovni etnosi Aziyi nazva grupi kochovih plemen Semirichchya sakaravliv yaka vidoma nam v pershu chergu z kitajskih kit 塞 pinyin Sai a zgodom antichnih grec Sakarayloi ta indijskih sanskr saka dzherel Saki Nazva kanoyuサカゾク Ridna movahotanosakska mova Saki u Vikishovishi Car sakiv tigrahauda Skunga Relyef Behistunskogo napisu Dariya I VI stolittya do n e Saki v istoriyi ta kulturi MidiyiOpisuyuchi perebig podij z istoriyi Midiyi chasiv stanovlennya Midijskogo carstva Gerodot yak do rechi j assirijski dzherela zhodnogo razu ne nazivaye dobre vidomih jomu skifiv sakami Ale narazi vidomi prinajmni dva fakti yaki dayut pidstavi dlya bezzaperechnogo stverdzhennya sho u midijskomu seredovishi skifiv nazivali same saka Sakasena oblast rozselennya u Midiyi skifiv zakolotnikiv prijnyatih Kiaksarom do 593 r do n e shorichne svyato odne z golovnih svyat imperiyi Ahemenidiv prisvyachene rizanini skifiv jmovirno Kiaksarom pid chas benketu do 616 r do n e Pislya ciyeyi rizanini Midijske carstvo nazavzhdi pozbulosya zalezhnosti vid skifiv j zgodom dominuvalo u regioni do zahoplennya vladi Ahemenidami Z ekspansiyeyu na shid spochatku Midijskogo carstva a zgodom imperiyi Ahemenidiv etnonim saka stav zastosovuvatis do bud yakih iranomovnih kochovikiv ne zvazhayuchi na yihnyu etnichnu nalezhnist Z legkoyi ruki Gerodota yakij vpershe koristuyuchis jmovirno bilshe midijskimi nizh perskimi dzherelami postaviv znak rivnyannya mizh sakami ta skifami vsi kochoviki Aziyi na pevnomu etapi pochali nazivatisya skifami skifami azijskimi a yihni teritoriyi Skifiya Azijska Saki imperiyi Ahemenidiv Porivnyalne vivchennya spiskiv sakskih plemen v ahemenidskih napisah daye pidstavi dlya nastupnih visnovkiv U rannih napisah koli persi stikalisya tilki z odnim sakskim plem yam voni nazivali jogo prosto sakami Inakshe kazhuchi umovnij nazvi saki skifi antichnih dzherel persi nadali pevne etnichne znachennya Piznishe koli persi pidkorili sobi j inshih sakiv voni stali sered nih rozriznyati kilka plemen Zokrema v V stovpci Behistunskogo napisu pid gromizdkoyu nazvoyu saki yaki nosyat gostru shapku zgadano sakske plem ya tigrahauda U napisi Dariya z Naksh i Rustama znikaye zagalne dlya vsih sakskih plemen nazva saki ta z yavlyayutsya konkretni plemena haumvarga tigrahauda i zamorski saki Haumavargijski saki buli pershimi z skifskih plemen yakih persi pidkorili jmovirno she za Kira Voni buli vidomi j grekam pid nazvoyu amyurgijski skifi Ototozhnennya perelichenih u perskih dzherelah grup sakiv z bud yakim kochovim etnosom ye duzhe problematichnim za bagatoh ob yektivnih faktoriv U pershu chergu tomu sho napriklad Avesta yaka u pevnih rozdilah opisuye vzayemini mizh kochovikami Aralo Kaspiyu ta yihnimi pravednimi susidami zemlerobami u doahemenidskij period zhodnih sakiv ne znaye hocha protistoyannya zemlerobiv ta kochovikiv sered zgadanih u Avesti turi sajrima turi h yaona turi danu odin z golovnih lejtmotiviv Avesti Na foni povnoyi vidsutnosti bud yakih etnonimiv z saka j interpretaciya V I Abayeva odnogo z problemnih misc Vendidada yak skifshini u Gavi viglyadaye velmi sumnivnoyu U postahemenidskij period situaciya ne krasha Skifskim narodom yakih persi nazivayut sakami v ellinistichnih ta zalezhnih vid nih rimskih dzherelah mogli nazvati bud yakij kochovij narod yevrazijskogo stepu Nizhche navedeno perelik grup sakiv ta napisiv perskih cariv u yakih ci grupi zgadano Saki gaomavarga ti sho shanuyut gaomu Gipotetichno areal yihnogo rozselennya dolina richki Murgab mozhlivo do Pamira u Gerodota i antichnih avtoriv skifi amyurgijski zgadano u Behistunskomu napisi Dariya DB 1 16 17 yak oblast Saka yaku vin uspadkuvav Saka Persepolskomu napisi Dariya yak odna z satrapij DPe 18 Saka Suzkomu napisi Dariya DSe 24 25 Saka haumavarga napisi Dariya z Naksh i Rustama DN Ra 25 Saka haumavarga napisi Kserksa z Persepolyu XPh 26 Saka haumavarga Saki tigrahauda ti sho v gostoverhih shapkah Gipotetichno naselyali peredgirrya Tyan Shanyu i mizh richkami Sirdar ya i Amudar ya Zgadano u Behistunskomu napisi ros Dariya DB 5 20 30 yak narod yakij vin pidkoriv zahopivshi yihnogo ochilnika Skungu na tretomu roci svogo pravlinnya 519 r do n e Saka tyaiy xaudam tigram Suzkomu napisi Dariya DSe 25 Saka tigraxauda napisi Dariya z Naksh i Rustama DN Ra 25 26 Saka tigraxauda napisi Kserksa z Persepolyu XPh 26 27 Saka tigraxauda Saki paradrajya ti sho za morem Zgadano u napisi Dariya z Naksh i Rustama DN Ra 28 29 Saka tyaiy paradraya Shodo miscya rozselennya sakiv paradrajya yedinoyi dumki nemaye vid skifiv yevropejskih do pevnih kochovih grup Prikaspiyu chi Priarallya Saki parasugdam ti sho za Sogdom Zgadano u Persepolskomu napisi Dariya PDh 5 6 yak shidna mezha volodin Dariya vid sakiv sho za Sogdom Sakaibis tyaiy para Sugdam Gipotetichno prozhivali v basejni Aralskogo morya v nizov yah Sirdar yi Amudar yi ta ninishnoyi teritoriyi Tadzhikistanu Kochoviki AvestiU najdavnishij chastini Avesti ne zgadano zhodnih etnonimiv pov yazanih z kochovikami U svoyih Gatah Zaratushtra zgaduye lishe kaviyiv vid prair kaṷi mudrec v Avesti plemenni cari zherci ta karapaniv zherciv nizhchogo rangu yaki vistupayut prihilnikami brehni chi navit yiyi uosoblennyam ta ocholyuyut suprotiv kochovogo svitu pravdi tobto doktrini vlasne Zaratushtri U tekstah Molodshoyi Avesti zgadani nastupni kochovi plemena u fragmentah mifu pro troh brativ zgadano eponimiv kochovih iranskih grup Tura ta Sajrimu vidpovidno plemen tura ta sajrima u fragmentah epichnih perekaziv zgadano nastupni etnonimi tura Vendidad 13 39 Yasht 5 41 54 73 81 Yasht 13 38 Yasht 17 38 42 55 56 Yasht 19 56 58 60 62 tura danu Yasht 5 73 Yasht 13 37 38 Yasht 19 41 tura h yaona Yasht 17 50 51 19 87 Sajrima Plemena Sajrima nashadki odnojmennogo sina Azhi Dagaki Sajrimi Za legendoyu voni otrimali zamozhnist ta zahidni krayi Jmovirno makroetnonim yakij pov yazuyut z makroetnonimom vidomim z antichnih dzherel sarmati savromati Vidsutnist inshih syuzhetnih linij u mifo poetichnih pam yatkah Iranu ta iranciv dayut pidstavi pripustiti sho sajrima ne mali spilnih kordoniv z osilimi iranskimi etnosami Tura Tura nashadki sina Azhi Dagaki Tura brata Sajrimi Za legendoyu voni otrimali zvityagu ta stepi Turanu Pov yazuvannya makroetnonimu tura z makroetnonimom saki ne protirichit zagalnij kartini etnografiyi togochasnogo iranskogo kochovogo svitu ale j bud yakih pryamih pidtverdzhen ne maye Tura danu Tura danu bukvalno richkovi turi yakih zgadano trichi v Molodshij Avesti u zgadkah epichnoyi borotbi geroya Kersaspi yakij znishiv Vareshavu Danajskogo predstavnikiv pravednoyi rodini Hshatavaj horobrih peremozhciv zemlyanih zhitel Danu peremozheni turanski danu Kara ta Vara z rodini Asabana Narazi cej epos za vinyatkom zaznachenih zgadok ne vidomij Vlasne Kersaspa ta pov yazanij z nim cikl legend vidnosyatsya do chasiv bilsh davnih nizh zhittya Zaratushtri navit do stanovlennya dinastiyi Kaviyiv za 6 7 pokolin do Kavi Vishtaspi Tura h yaona Tura h yaona priaralskij kochovij etnos golovni protivniki carstva Kavi Vishtaspi za zhittya Zaratushtri V Yashtah zgadano dvichi obidva razi v konteksti epichnoyi borotbi prihilnika Zaratushtri pravednogo carya Kavi Vishtaspi z ochilnikom h yaona ta svoyim golovnim suprotivnikom Aredzhataspoyu Harakteristiki Aredzhataspi ta h yaoniv u dusi Avesti viklyuchno klyati zli brehlivi tosho U pehlevijskij tradiciyi ce epichne protistoyannya opisano u Perekazah pro Zareridiv Abjatkar Zareran Primitki angl Andrew Dalby Dictionary of Languages the definitive reference to more than 400 languages Columbia University Press 2004 angl Sarah Iles Johnston Religions of the Ancient World A Guide Harvard University Press 2004 angl Edward A Allworth Central Asia A Historical Overview Duke University Press 1994 ros M A Dandamaev Politicheskaya istoriya Ahemenidskoj derzhavy M 1985 ros Avesta v russkih perevodah SPb Zhurnal Neva Letnij Sad 1998 transliteraciya napisiv perskih cariv za posilannyam angl The University of Texas at Ostin Linguistics Research Center Old Iranian Online Posilannya