Річард Гаклюйт, або Хаклут (англ. Richard Hakluyt; 1552 або 1553, Герефорд — 23 листопада 1616, Лондон) — один з найплідніших авторів єлизаветинської епохи, ідеолог англійської колонізації Північної Америки, невтомний збирач географічних відомостей, що підсумував внесок англійців у Добу великих географічних відкриттіів своєю об'ємистою збіркою (1589, розширене видання — 1598—1600).
Річард Гаклюйт | |
---|---|
англ. Richard Hakluyt | |
Народився | 1552[3][4][…] Герефорд, Західний Мідленд, Англія |
Помер | 23 листопада 1616[1] або 1616 Лондон, Королівство Англія |
Поховання | Вестмінстерське абатство |
Країна | Королівство Англія Англія |
Діяльність | географ, письменник, перекладач, дипломат, історик, прозаїк, священник, науковий консультант |
Alma mater | Крайст Черч і d |
Знання мов | французька і англійська[4] |
Заклад | Університет Оксфорда |
Напрямок | гуманізм епохи Відродження |
Magnum opus | d |
Посада | капелан і архідиякон |
Конфесія | англіканство |
Батько | d |
Автограф | |
|
Ранні роки
Гаклюйт в п'ятирічному віці залишився сиротою. Його виховання було покладено на двоюрідного брата, лондонського адвоката Річарда Гаклюйта, який, будучи не з чуток знайомий з заморською торгівлею, за спогадами письменника, познайомив його з «деякими книгами з космографії, з додатком карти світу». З 1570 по 1577 рр. Гаклюйт навчався в Оксфорді (коледж Крайст-Черч), після чого прийняв духовний сан.
Незважаючи на вибір церковної кар'єри, головною пристрастю Гаклюйта з юних років залишалося, як він сам зізнавався, збирання новітніх карт і глобусів. Їх він виписував у провідних картографів (в першу чергу, Ортелія та Меркатора) і демонстрував оксфордським студентам; з його лекцій в університеті веде відлік своєї історії оксфордська кафедра географії.
Спілкування з купцями і мореплавцями привело Гаклюйта до думки (вперше висловленої в 1582 р. в передмові до англійського перекладу опису плавання Картьє в Канаду) про бажаність англійської колонізації Північної Америки, і в насамперед її помірного пояса, права на який англійській короні дало плавання Кабота. Подібно Гілберту та Фробішеру, він поділяв думку про існування в тих краях в казково багаті країни Азії.
Місія в Парижі
Гаклюйт як духівник Френсіса Волсінгема та Роберта Сесіля намагався просувати проекти створення плантацій в Новому світі в пику іспанцям, які вважали своїми всі землі на захід від Тордесільяської лінії . Цим проектам сприяло загострення англо-іспанських відносин навколо нападів Дрейка на іспанські порти. У 1583 р. Уолсінгем приставив Гаклюйта капеланом до англійського посольства в Парижі, де він старанно збирав відомості про французьких торговців хутром у Канаді і служив зв'язковим між англійським урядом і мореплавцями, що втікали з Португалії після поразки .
Дізнавшись про намір Волтера Релі спорядити експедицію для заселення Вірджинії (Роанок), Гаклюйт представив королеві секретний «Трактат про західні плантації» (1584). Ця праця (вперше набула розголосу тільки в 1877 році) принесла Гаклюйту вигідну синекуру при Бристольському соборі; згодом він був переведений в Вестмінстерське абатство. Перед від'їздом з Парижа він встиг опублікувати огляд експедицій іспанських конкістадорів.
Підготовка колонізації Америки
Не пізніше 1590 р. Гаклюйт одружився з родичкою Томаса Кавендіша, після чого на якийсь час відійшов від видавничої діяльності. Ймовірно, в 1590-і роки він займався підготовкою грандіозної «Книги подорожей» — збірника, до якого увійшли повідомлення англійців про подорожі на захід і схід, в Америку і Московію. [1] Британська енциклопедія визначає «Книгу подорожей» як «національний епос в прозі». [2]
Вихід з друку оновленої «Книги подорожей» збігся з утворенням Британської Ост-Індської компанії. Вчені консультації Гаклюйта стали запорукою комерційного успіху цього підприємства. Він також активно лобіював звернення до Якова I на підтримку видачі патенту на колонізацію Вірджинії і навіть сам збирався їхати з першими поселенцями. Багато в чому завдяки його зусиллям дозвіл на колонізацію в 1606 році отримали Плімутська та вірджинська компанії.
У 1609 р. Гаклюйт переклав англійською опис експедиції Ернандо де Сото, а в 1612 р. стояв біля витоків Компанії Північно-західного проходу (Northwest Passage Company).
Спадщина
За три роки до смерті Гаклюйта з друку вийшов перший том історико-географічного збірника іншого клірика, , який згодом опублікував невидані рукописи свого попередника з додатком власних досліджень під заголовком «Посмертний Гаклюйт». Ця робота навіяла один з найзнаменитіших віршів англійською мовою «» (1797). У 1846 році в Лондоні було створено , яке ставить своїм завданням публікацію географічних текстів у традиції Гаклюйта і Перчеса.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118719947 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерело
- Річард Гаклюйт в Британській енциклопедії
Посилання
- + Hakluyt Твори Річарда Хаклюйта у проєкті «Гутенберг»
- Сайт Гаклюйтівського товариства (англ.)
Посилання
- Official website of the Hakluyt Society
- Works by Richard Hakluyt at Google Books
- Works by Richard Hakluyt at the Internet Archive
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річард Гаклюйт |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Richard Gaklyujt abo Haklut angl Richard Hakluyt 1552 abo 1553 Gereford 23 listopada 1616 London odin z najplidnishih avtoriv yelizavetinskoyi epohi ideolog anglijskoyi kolonizaciyi Pivnichnoyi Ameriki nevtomnij zbirach geografichnih vidomostej sho pidsumuvav vnesok anglijciv u Dobu velikih geografichnih vidkrittiiv svoyeyu ob yemistoyu zbirkoyu 1589 rozshirene vidannya 1598 1600 Richard Gaklyujtangl Richard HakluytNarodivsya 1552 3 4 Gereford Zahidnij Midlend AngliyaPomer 23 listopada 1616 1616 11 23 1 abo 1616 London Korolivstvo AngliyaPohovannya Vestminsterske abatstvoKrayina Korolivstvo Angliya AngliyaDiyalnist geograf pismennik perekladach diplomat istorik prozayik svyashennik naukovij konsultantAlma mater Krajst Cherch i dZnannya mov francuzka i anglijska 4 Zaklad Universitet OksfordaNapryamok gumanizm epohi VidrodzhennyaMagnum opus dPosada kapelan i arhidiyakonKonfesiya anglikanstvoBatko dAvtograf Mediafajli u VikishovishiRanni rokiTitulna storinka pereroblenoyi Knigi podorozhej 1598 Gaklyujt v p yatirichnomu vici zalishivsya sirotoyu Jogo vihovannya bulo pokladeno na dvoyuridnogo brata londonskogo advokata Richarda Gaklyujta yakij buduchi ne z chutok znajomij z zamorskoyu torgivleyu za spogadami pismennika poznajomiv jogo z deyakimi knigami z kosmografiyi z dodatkom karti svitu Z 1570 po 1577 rr Gaklyujt navchavsya v Oksfordi koledzh Krajst Cherch pislya chogo prijnyav duhovnij san Nezvazhayuchi na vibir cerkovnoyi kar yeri golovnoyu pristrastyu Gaklyujta z yunih rokiv zalishalosya yak vin sam ziznavavsya zbirannya novitnih kart i globusiv Yih vin vipisuvav u providnih kartografiv v pershu chergu Orteliya ta Merkatora i demonstruvav oksfordskim studentam z jogo lekcij v universiteti vede vidlik svoyeyi istoriyi oksfordska kafedra geografiyi Spilkuvannya z kupcyami i moreplavcyami privelo Gaklyujta do dumki vpershe vislovlenoyi v 1582 r v peredmovi do anglijskogo perekladu opisu plavannya Kartye v Kanadu pro bazhanist anglijskoyi kolonizaciyi Pivnichnoyi Ameriki i v nasampered yiyi pomirnogo poyasa prava na yakij anglijskij koroni dalo plavannya Kabota Podibno Gilbertu ta Frobisheru vin podilyav dumku pro isnuvannya v tih krayah v kazkovo bagati krayini Aziyi Misiya v ParizhiGaklyujt yak duhivnik Frensisa Volsingema ta Roberta Sesilya namagavsya prosuvati proekti stvorennya plantacij v Novomu sviti v piku ispancyam yaki vvazhali svoyimi vsi zemli na zahid vid Tordesilyaskoyi liniyi Cim proektam spriyalo zagostrennya anglo ispanskih vidnosin navkolo napadiv Drejka na ispanski porti U 1583 r Uolsingem pristaviv Gaklyujta kapelanom do anglijskogo posolstva v Parizhi de vin staranno zbirav vidomosti pro francuzkih torgovciv hutrom u Kanadi i sluzhiv zv yazkovim mizh anglijskim uryadom i moreplavcyami sho vtikali z Portugaliyi pislya porazki Diznavshis pro namir Voltera Reli sporyaditi ekspediciyu dlya zaselennya Virdzhiniyi Roanok Gaklyujt predstaviv korolevi sekretnij Traktat pro zahidni plantaciyi 1584 Cya pracya vpershe nabula rozgolosu tilki v 1877 roci prinesla Gaklyujtu vigidnu sinekuru pri Bristolskomu sobori zgodom vin buv perevedenij v Vestminsterske abatstvo Pered vid yizdom z Parizha vin vstig opublikuvati oglyad ekspedicij ispanskih konkistadoriv Pidgotovka kolonizaciyi AmerikiTitulna storinka pershogo vidannya knigi Gaklyujta The Principall Navigations Voiages and Discoveries of the English Nation 1589 Ne piznishe 1590 r Gaklyujt odruzhivsya z rodichkoyu Tomasa Kavendisha pislya chogo na yakijs chas vidijshov vid vidavnichoyi diyalnosti Jmovirno v 1590 i roki vin zajmavsya pidgotovkoyu grandioznoyi Knigi podorozhej zbirnika do yakogo uvijshli povidomlennya anglijciv pro podorozhi na zahid i shid v Ameriku i Moskoviyu 1 Britanska enciklopediya viznachaye Knigu podorozhej yak nacionalnij epos v prozi 2 Vihid z druku onovlenoyi Knigi podorozhej zbigsya z utvorennyam Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Vcheni konsultaciyi Gaklyujta stali zaporukoyu komercijnogo uspihu cogo pidpriyemstva Vin takozh aktivno lobiyuvav zvernennya do Yakova I na pidtrimku vidachi patentu na kolonizaciyu Virdzhiniyi i navit sam zbiravsya yihati z pershimi poselencyami Bagato v chomu zavdyaki jogo zusillyam dozvil na kolonizaciyu v 1606 roci otrimali Plimutska ta virdzhinska kompaniyi U 1609 r Gaklyujt pereklav anglijskoyu opis ekspediciyi Ernando de Soto a v 1612 r stoyav bilya vitokiv Kompaniyi Pivnichno zahidnogo prohodu Northwest Passage Company SpadshinaZa tri roki do smerti Gaklyujta z druku vijshov pershij tom istoriko geografichnogo zbirnika inshogo klirika yakij zgodom opublikuvav nevidani rukopisi svogo poperednika z dodatkom vlasnih doslidzhen pid zagolovkom Posmertnij Gaklyujt Cya robota naviyala odin z najznamenitishih virshiv anglijskoyu movoyu 1797 U 1846 roci v Londoni bulo stvoreno yake stavit svoyim zavdannyam publikaciyu geografichnih tekstiv u tradiciyi Gaklyujta i Perchesa PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Library of the World s Best Literature za red Ch D Uorner 1897 d Track Q952614d Track Q19098835 Deutsche Nationalbibliothek Record 118719947 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzhereloRichard Gaklyujt v Britanskij enciklopediyiPosilannya Hakluyt Tvori Richarda Haklyujta u proyekti Gutenberg Sajt Gaklyujtivskogo tovaristva angl PosilannyaOfficial website of the Hakluyt Society Works by Richard Hakluyt at Google Books Works by Richard Hakluyt at the Internet Archive Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Richard Gaklyujt