Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартін Фро бішер англ Martin Frobisher 1535 або 1539 Йоркшир 22 листопада 1594 Плімут англійський мореплавець і пірат що

Мартін Фробішер

Мартін Фробішер

Мартін Фро́бішер (англ. Martin Frobisher; 1535 або 1539, , Йоркшир — 22 листопада 1594, Плімут) — англійський мореплавець і пірат, що здійснив три експедиції до берегів Північної Америки, дослідник північно-західної частини Атлантичного океану.

Мартін Фробішер
англ. Martin Frobisher
image
Народився1535[3][4][…]
d, Нормантон (Західний Йоркшир), Вейкфілд[d], Західний Йоркшир, Велика Британія
Помер15 листопада 1594(1594-11-15)[1][2]
Плімут, Девон, Англія
Похованняd
Країнаimage Королівство Англія
Діяльністьмандрівник-дослідник
Знання мованглійська[4]
УчасникАнгло-іспанська війна 1585—1604
Військове званняадмірал
Автографimage

У 1576—1578 роках, під час пошуків північно-західного шляху в Китай і Індію, відкрив південне і південно-східне узбережжя Баффінової Землі (півострів Мета-Інкогніта), проник у протоки, що відокремлюють її від материка й Гренландії (майбутні Гудзонова та Дейвісова протоки), відкрив «протоку» (яка виявилася затокою), названа пізніше його ім'ям, а також острів Бусс (згодом виявився островом-примарою).

Після прибуття в Англію в «золотій» руді дорогоцінного металу виявлено не було. До і після арктичних плавань командував піратськими кораблями.

У 1588 взяв діяльну участь у боротьбі з «Іспанською Армадою», за що був посвячений у лицарі.

Його ім'ям був названий важкий крейсер типу «Hawkins» .

Молодість

Мартін народився біля Вейкфілда (Йоркшир) між 1535 і 1539 роками. Був одним із п'яти дітей Бернарда й Маргарети Фробішер з Елтофтса (приход Нормантон, Йоркшир). Його мати походила з родини відомого лондонського купця і судновласника сера Джона Йорка; по лінії батька рід Фробішерів сходив до Джона Фробішера (нар. бл. 1255) з Шотландії, який хоробро воював за короля Едварда I під час воєн в Уельсі. У 1542 році батько помер, і малолітнього Мартіна відправлено вчитися до Лондона, де ним опікувався брат матері сер Джон Йорк, який помітив у племінникові «сильний характер, відчайдушно зухвалу хоробрість і від природи дуже міцне тіло». Мартін у свої 14 років подорожував на торговельних суднах до берегів Гвінеї.

Рано пов'язавши своє життя з морем, Мартін Фробішер у 1553 році здійснив плавання до берегів Гвінеї у складі піратсько-работоргової експедиції Томаса Віндхема, яку фінансував Йорк. Під час другого плавання в Західну Африку (1554) один з африканських вождів зажадав від англійців залишити йому заручника. Мартін добровільно взяв на себе цю роль; незабаром він потрапив у руки португальців, які кинули його до в'язниці. Яким чином він визволився — невідомо, але вже близько 1559 року він опинився на борту корабля, який прямував у Північну Африку.

Повернувшись додому, Фробішер одружився з Ісабель, вдовою Томаса Рікарда з Снейта, а потім зв'язався з відомими піратськими кланами Гокінса і Кіллігрю. Є відомості, що між 1559 і 1562 роками він у консорті з піратом Стренгвейсом знову побував у Гвінеї.

Повернувшись у Йоркшир, Фробішер влаштувався капітаном на один з трьох каперів, споряджених для дій проти французів-католиків. Двома іншими кораблями командували Пітер Кіллігрю і брат Мартіна — Джон Фробішер. У травні 1563 вони привели в гавань Плімута п'ять захоплених французьких судів. Роком пізніше Мартін Фробишер у консорті з Томасом Кобхемі перехопив у Ла-Манші корабель «Кетрін», який віз до Іспанії гобелени для короля Філіпа II. Ця подія спричинила скандал — Фробішера посадили у в'язницю, але незабаром випустили на свободу.

У 1565 він крейсував у британських водах на кораблі «Мері Флауер», однак про результативність його операцій мало що відомо. Вважають, що він захопив кілька купецьких суден, зокрема два фламандських. Його знову заарештували, але в жовтні 1566 р. через нестачу доказів відпустили. Роздобувши у вождів французьких гугенотів, принца Конде і кардинала де Шатійона, каперські грамоти, Фробішер протягом кількох років полював за суднами французьких католиків; у консорті з ним плавали п'ять інших піратських кораблів.

У 1569 році він дістав каперське свідоцтво, підписане принцом Вільгельмом Оранським, і з двома кораблями почав вистежувати іспанські торгові судна. Серед його призів виявилися і два торгових судна. Фробішера, запідозреного в піратстві, в серпні 1569 р. знову взяли під варту. Він майже рік провів у лондонській в'язниці; звільнено його за клопотанням леді Елізабет Клінтон, дружини лорда-адмірала Англії.

Вступивши на королівську службу, Фробішер 1571—1572 роках відбував патрульну службу біля берегів Ірландії, де захопив одне німецьке та кілька французьких суден. Ще один французький корабель він захопив у січні 1573 року. Спритний авантюрист, Фробішер між 1572 і 1575 роками брав участь у різних змовах в Англії та Ірландії і, можливо, доклав руку до їх розкриття. Зокрема, є відомості, що в 1572 році він був учасником змови щодо звільнення Джеральда Фітцджеральда, 15-го графа Десмонда, але план цей провалився.

У 1573 році іспанський король Філіп II зондував ґрунт з приводу прийому бравого корсара на іспанську службу, проте подробиці цієї справи приховані завісою таємниці.

У пошуках Північно-Західного проходу

Ще на початку 60-х років Фробішер зацікавився існуванням Північно-Західного проходу з Атлантики в Тихий океан з метою досягнення Китаю та Індії. Після обговорень цього проекту з сером Гілбертом Гемфрі, Річардом Гаклюйтом і Джоном Ді він зробив ряд невдалих спроб заручитися підтримкою багатьох судновласників, поки, нарешті, не захопив своїм проектом Емброуза Дадлі, графа Воріка, наближеного королеви Єлизавети I. Ворік представив його проект членам Таємної Ради, які в грудні 1574 р. рекомендували купцям Московської компанії видати йому ліцензію на право пошуку Північно-Західного проходу. Коли компанія відмовилася підтримати Фробішера, Таємна Рада наказала їй або організувати свою пошукову експедицію, або видати ліцензію тому, хто може це зробити.

Тим часом Майкл Лок, директор Московської компанії, перейнявся ідеєю Фробішера і, урешті-решт, переконав членів компанії підтримати вищезгаданий проект. 18 купців виділили 875 фунтів стерлінгів, сам Лок розщедрився більш ніж на 700 фунтів стерлінгів. Був побудований 20-тонний барк «Гебріел», куплені барк «Майкл» (водотоннажністю бл. 25 тонн) і одна пінасса (водотоннажністю близько 10 тонн). Екіпаж експедиції налічував всього 35 чоловік. Доктор Джон Дін, відомий астролог і математик, побував на судах Фробішера і проінструктував його людей щодо нових досягнень у галузі астрономії та навігації.

7 червня 1576 р. експедиція відплила з Реткліффа. Крістофер Гол був шкіпером «Гебріела», Оуен Гріффін — шкіпером «Майкла». Коли судна проходили Гринвіч, королева помахала їм ручкою і побажала щасливої дороги.

26 червня експедиція досягла Шетландських островів, звідки пішла через Атлантику на захід. 11 липня англійці побачили під 61º пн.ш. узбережжя Гренландії. Сніг і туман перешкодили висадці на берег. Незабаром під час сильного шторму загинула пінасса, пропав «Майкл» (його переляканий капітан наказав повертатися до Англії), проте Фробішер на пошарпаному «Гебріелі» з командою з 23 чоловіків продовжував пошуки Північно-Західного проходу. Рухаючись від Гренландії на захід-північний захід, англійці 28 липня побачили незнайомий берег (мабуть, острів Резолюшн), а 18 серпня — Баффінову Землю. Через два дні на 63º пн.ш. вони висадилися на острівець Локс-Ленд, потім вплили у вузьку затоку, яку Фробішер прийняв за довгоочікувану протоку — і назвав її своїм ім'ям (нині це затока Фробішер на Баффіновій Землі).

У затоці учасники експедиції виявили тубільців, «схожих на татар, з довгим чорним волоссям, широкими обличчями та пласкими носами, одягнених в тюленячі шкури…» Це були американські ескімоси, яких Фробішер визнав за азіатів. На борт судна були доставлені зразки чорного каменю з жовтими вкрапленнями; англійці вирішили, що це — золото. Наприкінці серпня, прихопивши з собою одного ескімоса, команда «Гебріели» пустилася в зворотний шлях і 9 жовтня прибула до Лондона. Звіт про експедицію було складено Крістофером Голом. Зразки «золотої руди» Фробішер передав Майклу Локу, який попросив фахівців вивчити їх; три дослідники вирішили, що це — марказит (променистий колчедан), а четвертий, італієць Анджело, заявив, що зміг отримати з руди три крупинки золота.

У березня 1577 року організовано «Катайскую компанію», яка отримала королівську хартію. Лок став її керівником. Єлизавета внесла найбільший пай (одну тисячу фунтів стерлінгів) і спорядила за казенний рахунок корабель «Ейд» (водотоннажністю 200 тонн); крім того, Фробішер отримав для другої експедиції два барки («Гебріел» і «Майкл») і один або кілька пінасс; чисельність команд і пасажирів доходила до 120—150 чоловік. Призначений «головним адміралом усіх морів, озер, земель і островів, країн і місць щойно відкритих», Мартін Фробішер 31 травня 1577 покинув Гарвіч. Його першим помічником був Джордж Бест; корсар Едвард Фентон командував «Гебріелою», а Гілберт Йорк — «Майклом».

Обійшовши Шотландію, експедиція 4 липня досягла Гренландії, але скупчення льоду перешкодили їм висадитися на берег. 17 липня кораблі підійшли до острова Холл на вході в затоку Фробішер. Оголосивши нововідкриту країну володінням британської корони, англійці зайнялися пошуками золотої руди, при цьому періодично вступали в сутички з ескімосами і багатьох з них убили. Нарешті, завантаживши на борт «Ейда» близько 200 тонн «дорогоцінного» вантажу і захопивши трьох ескімосів (чоловіка і жінку з дитиною), Фробішер 23 серпня звелів повертатися до Англії.

23 вересня «Ейд» прибув в англійський порт Мілфорд («Гебріел» і «Майкл» прийшли пізніше — один в Брістоль, інший в Ярмут). Єлизавета прийняла Фробішера у Віндзорі. Вчені-алхіміки досліджували видобуту експедицією руду і заявили, що в ній дійсно міститься золото, хоча і вкрай мало.

31 травня 1578 р. третя експедиція у складі 15 суден під керівництвом Фробішера вийшла в море з Гарвіча. Експедиція мала заснувати поселення в нововідкритій країні і завантажити на борт кораблів 2000 тонн «золотої руди». 20 червня флотилія досягла прибережних вод Гренландії, де зустріла незліченні стада китів. 2 липня, наблизившись до затоки Фробішер, англійці знайшли її забитою кригою. Під час сніжної бурі 100-тонний барк «Денніс» зіткнувся з айсбергом і затонув (команду вдалося врятувати); ще один корабель дезертирував, взявши курс на Англію. Решта суден були розсіяні і відкинуті на південь, у східну частину Гудзонової протоки. Повернувшись в затоку свого імені, Фробішер відмовився від заснування колонії, спішно відремонтував 13 суден, завантажив на їх борт 1300 тонн «золотої руди» і в кінці серпня вирушив у зворотний шлях. До Англії він повернувся на початку жовтня.

Тут після ретельного дослідження привезених експедицією каменів встановили, що в них немає ані крихти золота. Хоча Фробішер так і не відкрив Північно-Західний прохід, а знайдена ним «золота руда» виявилася марказітом, до заслуг мореплавця слід віднести вивчення природи айсбергів; було відзначено, що при таненні айсберги дають прісну воду. Звідси випливав висновок, що вони народжуються на суші, а потім сповзають у море.

Відмовившись від північних підприємств, Мартін Фробішер восени 1578 р. взяв участь у придушенні антибританського повстання в Ірландії. У 1580 році він командував кораблем «Форсайт», який крейсував біля берегів Манстера (Ірландія) під час придушення повстання Десмонда, і брав участь у захопленні Смервіка.

Два роки по тому Фробішер розробив проект експедиції в Китай навколо мису Доброї Надії, однак задум не був реалізовано. У вересні 1585 р. Фробішер відплив з Плімута на судні «Примроз» у складі корсарської флотилії Френсіса Дрейка. Флотилія нараховувала 21 судно, і Фробішера призначено віце-адміралом. Пограбувавши порт Віго в Іспанії, англійці відвідали Канарські острови, потім острови Зеленого Мису, де в листопаді розорили місто Сантьяго, і, здійснивши трансатлантичний перехід, прибули до Вест-Індії.

У грудні 1585 р. Дрейк вирішив захопити столицю Еспаньйоли — місто Санто-Домінго. Частина кораблів флотилії під командуванням Фробішера підпливла до берега і три дні демонстративно плавала перед очима жителів міста. Через три дні на борт повернулися розвідники, які встановили зв'язок з біглими рабами — сімарронами. Ті обіцяли корсарам свою допомогу. Вранці 1 січня 1586 р. Дрейк почав операцію. Санто-Домінго був узятий штурмом, розграбований і спалений.

Наступний удар був завданий у лютому по Картахені. Фробішер відзначився в цій операції, очоливши загін, який захопив іспанський форт біля входу у внутрішню гавань. Розграбувавши Картахену, англійці вирушили в Мексиканську затоку, потім відвідали Флориду, спалили поселення Сан-Аугустін (суч. Сент-Огастін) і в липні 1586 р. повернулися в Плімут, привізши здобич на 60 тисяч фунтів стерлінгів.

У 1587 році Фробішер брав участь у морській експедиції, яка намагалася захопити Кресі, а в 1588 році командував галеоном «Трайамф» (англ. «Triumph»), який перебував у складі флоту лорда-адмірала Чарльза Говарда. Неосвічений, впертий, але хоробрий йоркширець був членом військової Ради (поряд з Говардом, Дрейком, Джоном Гокінсом і Феннером) і брав участь у всіх сутичках з Іспанською Армадою: біля Плімута, поблизу Портленда, біля острова Вайт, поблизу Кале і при Гравліна.

Після битви біля острова Вайт 5 серпня 1586 р. лорд-адмірал Говард звів у лицарі найкращих капітанів свого флоту — Мартіна Фробішера, Джона Гокінса, Томаса Гоуарда, лорда Шефілда, Роджера Тауншенда і Джорджа Бістона.

Узимку 1588—1589 років Фробішер командував ескадрою, що охороняла береги Англії, а восени 1589 р. здійснив корсарську експедицію до узбережжя Іспанії і в район Азорських островів.

Улітку 1590 р. він знову чатував на здобич біля Азорських островів, на наступний рік повернувся в Елтофтс, одружився вдруге (на Дороті, дочці лорда Вентворта та вдові сера Вільяма Відмерпола) і на короткий час осів у рідному Йоркширі.

У 1592 році королева веліла йому взяти на себе командування корсарською флотилією сера Волтера Рейлі. Пересварившись з іншими капітанами, Фробішер з частиною суден вирушив крейсувати до мису Сан-Вісенте, але великої здобичі там не захопив.

Свою останню експедицію Фробішер здійснив у 1594 році до берегів півострова Бретань, щоб допомогти захистити Брест від іспанських сил, що висадилися у Франції і зміцнилися в форті Крозоном. Під час останнього штурму форту він був поранений і, повернувшись в Плімут, 15 листопада 1594 р. помер.

Його внутрішні органи поховали 22 листопада в церкві св. Ендрю (в Плімуті), а тіло перевезли до Лондона і поховали в англіканській церкві Сент-Джілс-візаут-Кріплгейт (в районі Сіті). Дітей у сера Мартіна не було, але серед спадкоємців значився племінник — Пітер Фробішер.

Джерела

  • The Canadian Museum of Civilization — The Nunavut Voyages of Martin Frobisher [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  • Biography at the Dictionary of Canadian Biography Online [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  • Kennedy, John J. Hudson, Frobisher and the Early Exploration of Canada: Some Heraldic Puzzles. Académie internationale d'héraldique.
  • Best, G. A true discourse of the late voyages of discoverie, for the finding of a passage to Cathaya, by the northweast, under the conduct of Martin Frobisher generall …- London, 1578 / in: R. Hakluyt, Principal navigations, v. VII (1903—1905).
  • Ellis, Th. A true report of the third and last voyage into Meta incognita: atchieved by the worthie capteine, M. Martine Frobisher, esquire, Anno. 1578 .- London, 1578.
  • Settle, D. A true reporte of the laste voyage into the west and northwest regions, & c. 1577. worthily atchieved by Capteine Frobisher of the sayde voyage the first finder and generall .- London, 1577.
  • Three Voyages of Martin Frobisher, in search of a Passage to Cathaia and India by the North-West, AD 1576-8. Reprinted from the First Edition of Hakluyt's Voyages, with Selections from Manuscript Documents in the British Museum and State Paper Office / Ed. by Richard Collinson, CB-London, 1867 .- 376 p.
  • The three voyages of Martin Frobisher in search of a passage to Cathay and India by the north-west, AD 1576-8: from the original 1578 text of George Best / ed. Vilhjalmur Stefansson .- London, 1938 .- 2 vols.
  • Narratives of Voyages towards the North-West, in Search of a Passage to Cathay and India. 1496 to 1631. With Selections from the early Records of the Honourable the East India Company and from MSS. in the British Museum / Ed. by Thomas Rundall, Esq .- London, 1849.
  • Bigges, W. A Summarie and True Discourse of Sir Frances Drakes West Indian Voyage .- London, Richard Field [or Roger Ward], 1589.
  • Corbett, J. Drake and the Tudor navy, with a history of the rise of England as a naval power .- London, 1898 .- 2 vols.
  • Hakluyt, R. The Principal Navigations, Voiages, Traffiques and Discoveries of the English Nation, made by Sea or over-land, to the remote and farthest distant quarters of the Earth, at any time within the compasse of these 1500 yeeres …- London: George Bishop, Ralph Newberie and Robert Barker, 1598 .- 3 vols.
  • McFee, W. The life of Sir Martin Frobisher .- New York and London, 1928.

McDermott, J. Martin Frobisher: Elizabethan Privateer .- New Haven, Conn.: Yale University Press. 2001 .- 509 p.

  • Frobisher, K. A. Elizabethan Hero: The Life of Sir Martin Frobisher .- North Charleston, South Carolina: Booksurge LLC, 2005 .- 140 p.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118703315 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Sir Martin Frobisher
    d:Track:Q721747

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Martin Fro bisher angl Martin Frobisher 1535 abo 1539 Jorkshir 22 listopada 1594 Plimut anglijskij moreplavec i pirat sho zdijsniv tri ekspediciyi do beregiv Pivnichnoyi Ameriki doslidnik pivnichno zahidnoyi chastini Atlantichnogo okeanu Martin Frobisherangl Martin FrobisherNarodivsya1535 3 4 d Normanton Zahidnij Jorkshir Vejkfild d Zahidnij Jorkshir Velika BritaniyaPomer15 listopada 1594 1594 11 15 1 2 Plimut Devon AngliyaPohovannyadKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistmandrivnik doslidnikZnannya movanglijska 4 UchasnikAnglo ispanska vijna 1585 1604Vijskove zvannyaadmiralAvtograf Mediafajli u Vikishovishi U 1576 1578 rokah pid chas poshukiv pivnichno zahidnogo shlyahu v Kitaj i Indiyu vidkriv pivdenne i pivdenno shidne uzberezhzhya Baffinovoyi Zemli pivostriv Meta Inkognita pronik u protoki sho vidokremlyuyut yiyi vid materika j Grenlandiyi majbutni Gudzonova ta Dejvisova protoki vidkriv protoku yaka viyavilasya zatokoyu nazvana piznishe jogo im yam a takozh ostriv Buss zgodom viyavivsya ostrovom primaroyu Pislya pributtya v Angliyu v zolotij rudi dorogocinnogo metalu viyavleno ne bulo Do i pislya arktichnih plavan komanduvav piratskimi korablyami U 1588 vzyav diyalnu uchast u borotbi z Ispanskoyu Armadoyu za sho buv posvyachenij u licari Jogo im yam buv nazvanij vazhkij krejser tipu Hawkins MolodistMartin narodivsya bilya Vejkfilda Jorkshir mizh 1535 i 1539 rokami Buv odnim iz p yati ditej Bernarda j Margareti Frobisher z Eltoftsa prihod Normanton Jorkshir Jogo mati pohodila z rodini vidomogo londonskogo kupcya i sudnovlasnika sera Dzhona Jorka po liniyi batka rid Frobisheriv shodiv do Dzhona Frobishera nar bl 1255 z Shotlandiyi yakij horobro voyuvav za korolya Edvarda I pid chas voyen v Uelsi U 1542 roci batko pomer i malolitnogo Martina vidpravleno vchitisya do Londona de nim opikuvavsya brat materi ser Dzhon Jork yakij pomitiv u pleminnikovi silnij harakter vidchajdushno zuhvalu horobrist i vid prirodi duzhe micne tilo Martin u svoyi 14 rokiv podorozhuvav na torgovelnih sudnah do beregiv Gvineyi Rano pov yazavshi svoye zhittya z morem Martin Frobisher u 1553 roci zdijsniv plavannya do beregiv Gvineyi u skladi piratsko rabotorgovoyi ekspediciyi Tomasa Vindhema yaku finansuvav Jork Pid chas drugogo plavannya v Zahidnu Afriku 1554 odin z afrikanskih vozhdiv zazhadav vid anglijciv zalishiti jomu zaruchnika Martin dobrovilno vzyav na sebe cyu rol nezabarom vin potrapiv u ruki portugalciv yaki kinuli jogo do v yaznici Yakim chinom vin vizvolivsya nevidomo ale vzhe blizko 1559 roku vin opinivsya na bortu korablya yakij pryamuvav u Pivnichnu Afriku Povernuvshis dodomu Frobisher odruzhivsya z Isabel vdovoyu Tomasa Rikarda z Snejta a potim zv yazavsya z vidomimi piratskimi klanami Gokinsa i Killigryu Ye vidomosti sho mizh 1559 i 1562 rokami vin u konsorti z piratom Strengvejsom znovu pobuvav u Gvineyi Povernuvshis u Jorkshir Frobisher vlashtuvavsya kapitanom na odin z troh kaperiv sporyadzhenih dlya dij proti francuziv katolikiv Dvoma inshimi korablyami komanduvali Piter Killigryu i brat Martina Dzhon Frobisher U travni 1563 voni priveli v gavan Plimuta p yat zahoplenih francuzkih sudiv Rokom piznishe Martin Frobisher u konsorti z Tomasom Kobhemi perehopiv u La Manshi korabel Ketrin yakij viz do Ispaniyi gobeleni dlya korolya Filipa II Cya podiya sprichinila skandal Frobishera posadili u v yaznicyu ale nezabarom vipustili na svobodu U 1565 vin krejsuvav u britanskih vodah na korabli Meri Flauer odnak pro rezultativnist jogo operacij malo sho vidomo Vvazhayut sho vin zahopiv kilka kupeckih suden zokrema dva flamandskih Jogo znovu zaareshtuvali ale v zhovtni 1566 r cherez nestachu dokaziv vidpustili Rozdobuvshi u vozhdiv francuzkih gugenotiv princa Konde i kardinala de Shatijona kaperski gramoti Frobisher protyagom kilkoh rokiv polyuvav za sudnami francuzkih katolikiv u konsorti z nim plavali p yat inshih piratskih korabliv U 1569 roci vin distav kaperske svidoctvo pidpisane princom Vilgelmom Oranskim i z dvoma korablyami pochav vistezhuvati ispanski torgovi sudna Sered jogo priziv viyavilisya i dva torgovih sudna Frobishera zapidozrenogo v piratstvi v serpni 1569 r znovu vzyali pid vartu Vin majzhe rik proviv u londonskij v yaznici zvilneno jogo za klopotannyam ledi Elizabet Klinton druzhini lorda admirala Angliyi Vstupivshi na korolivsku sluzhbu Frobisher 1571 1572 rokah vidbuvav patrulnu sluzhbu bilya beregiv Irlandiyi de zahopiv odne nimecke ta kilka francuzkih suden She odin francuzkij korabel vin zahopiv u sichni 1573 roku Spritnij avantyurist Frobisher mizh 1572 i 1575 rokami brav uchast u riznih zmovah v Angliyi ta Irlandiyi i mozhlivo doklav ruku do yih rozkrittya Zokrema ye vidomosti sho v 1572 roci vin buv uchasnikom zmovi shodo zvilnennya Dzheralda Fitcdzheralda 15 go grafa Desmonda ale plan cej provalivsya U 1573 roci ispanskij korol Filip II zonduvav grunt z privodu prijomu bravogo korsara na ispansku sluzhbu prote podrobici ciyeyi spravi prihovani zavisoyu tayemnici U poshukah Pivnichno Zahidnogo prohoduShe na pochatku 60 h rokiv Frobisher zacikavivsya isnuvannyam Pivnichno Zahidnogo prohodu z Atlantiki v Tihij okean z metoyu dosyagnennya Kitayu ta Indiyi Pislya obgovoren cogo proektu z serom Gilbertom Gemfri Richardom Gaklyujtom i Dzhonom Di vin zrobiv ryad nevdalih sprob zaruchitisya pidtrimkoyu bagatoh sudnovlasnikiv poki nareshti ne zahopiv svoyim proektom Embrouza Dadli grafa Vorika nablizhenogo korolevi Yelizaveti I Vorik predstaviv jogo proekt chlenam Tayemnoyi Radi yaki v grudni 1574 r rekomenduvali kupcyam Moskovskoyi kompaniyi vidati jomu licenziyu na pravo poshuku Pivnichno Zahidnogo prohodu Koli kompaniya vidmovilasya pidtrimati Frobishera Tayemna Rada nakazala yij abo organizuvati svoyu poshukovu ekspediciyu abo vidati licenziyu tomu hto mozhe ce zrobiti Tim chasom Majkl Lok direktor Moskovskoyi kompaniyi perejnyavsya ideyeyu Frobishera i ureshti resht perekonav chleniv kompaniyi pidtrimati vishezgadanij proekt 18 kupciv vidilili 875 funtiv sterlingiv sam Lok rozshedrivsya bilsh nizh na 700 funtiv sterlingiv Buv pobudovanij 20 tonnij bark Gebriel kupleni bark Majkl vodotonnazhnistyu bl 25 tonn i odna pinassa vodotonnazhnistyu blizko 10 tonn Ekipazh ekspediciyi nalichuvav vsogo 35 cholovik Doktor Dzhon Din vidomij astrolog i matematik pobuvav na sudah Frobishera i proinstruktuvav jogo lyudej shodo novih dosyagnen u galuzi astronomiyi ta navigaciyi 7 chervnya 1576 r ekspediciya vidplila z Retkliffa Kristofer Gol buv shkiperom Gebriela Ouen Griffin shkiperom Majkla Koli sudna prohodili Grinvich koroleva pomahala yim ruchkoyu i pobazhala shaslivoyi dorogi 26 chervnya ekspediciya dosyagla Shetlandskih ostroviv zvidki pishla cherez Atlantiku na zahid 11 lipnya anglijci pobachili pid 61º pn sh uzberezhzhya Grenlandiyi Snig i tuman pereshkodili visadci na bereg Nezabarom pid chas silnogo shtormu zaginula pinassa propav Majkl jogo perelyakanij kapitan nakazav povertatisya do Angliyi prote Frobisher na posharpanomu Gebrieli z komandoyu z 23 cholovikiv prodovzhuvav poshuki Pivnichno Zahidnogo prohodu Ruhayuchis vid Grenlandiyi na zahid pivnichnij zahid anglijci 28 lipnya pobachili neznajomij bereg mabut ostriv Rezolyushn a 18 serpnya Baffinovu Zemlyu Cherez dva dni na 63º pn sh voni visadilisya na ostrivec Loks Lend potim vplili u vuzku zatoku yaku Frobisher prijnyav za dovgoochikuvanu protoku i nazvav yiyi svoyim im yam nini ce zatoka Frobisher na Baffinovij Zemli U zatoci uchasniki ekspediciyi viyavili tubilciv shozhih na tatar z dovgim chornim volossyam shirokimi oblichchyami ta plaskimi nosami odyagnenih v tyulenyachi shkuri Ce buli amerikanski eskimosi yakih Frobisher viznav za aziativ Na bort sudna buli dostavleni zrazki chornogo kamenyu z zhovtimi vkraplennyami anglijci virishili sho ce zoloto Naprikinci serpnya prihopivshi z soboyu odnogo eskimosa komanda Gebrieli pustilasya v zvorotnij shlyah i 9 zhovtnya pribula do Londona Zvit pro ekspediciyu bulo skladeno Kristoferom Golom Zrazki zolotoyi rudi Frobisher peredav Majklu Loku yakij poprosiv fahivciv vivchiti yih tri doslidniki virishili sho ce markazit promenistij kolchedan a chetvertij italiyec Andzhelo zayaviv sho zmig otrimati z rudi tri krupinki zolota U bereznya 1577 roku organizovano Katajskuyu kompaniyu yaka otrimala korolivsku hartiyu Lok stav yiyi kerivnikom Yelizaveta vnesla najbilshij paj odnu tisyachu funtiv sterlingiv i sporyadila za kazennij rahunok korabel Ejd vodotonnazhnistyu 200 tonn krim togo Frobisher otrimav dlya drugoyi ekspediciyi dva barki Gebriel i Majkl i odin abo kilka pinass chiselnist komand i pasazhiriv dohodila do 120 150 cholovik Priznachenij golovnim admiralom usih moriv ozer zemel i ostroviv krayin i misc shojno vidkritih Martin Frobisher 31 travnya 1577 pokinuv Garvich Jogo pershim pomichnikom buv Dzhordzh Best korsar Edvard Fenton komanduvav Gebrieloyu a Gilbert Jork Majklom Obijshovshi Shotlandiyu ekspediciya 4 lipnya dosyagla Grenlandiyi ale skupchennya lodu pereshkodili yim visaditisya na bereg 17 lipnya korabli pidijshli do ostrova Holl na vhodi v zatoku Frobisher Ogolosivshi novovidkritu krayinu volodinnyam britanskoyi koroni anglijci zajnyalisya poshukami zolotoyi rudi pri comu periodichno vstupali v sutichki z eskimosami i bagatoh z nih ubili Nareshti zavantazhivshi na bort Ejda blizko 200 tonn dorogocinnogo vantazhu i zahopivshi troh eskimosiv cholovika i zhinku z ditinoyu Frobisher 23 serpnya zveliv povertatisya do Angliyi 23 veresnya Ejd pribuv v anglijskij port Milford Gebriel i Majkl prijshli piznishe odin v Bristol inshij v Yarmut Yelizaveta prijnyala Frobishera u Vindzori Vcheni alhimiki doslidzhuvali vidobutu ekspediciyeyu rudu i zayavili sho v nij dijsno mistitsya zoloto hocha i vkraj malo 31 travnya 1578 r tretya ekspediciya u skladi 15 suden pid kerivnictvom Frobishera vijshla v more z Garvicha Ekspediciya mala zasnuvati poselennya v novovidkritij krayini i zavantazhiti na bort korabliv 2000 tonn zolotoyi rudi 20 chervnya flotiliya dosyagla priberezhnih vod Grenlandiyi de zustrila nezlichenni stada kitiv 2 lipnya nablizivshis do zatoki Frobisher anglijci znajshli yiyi zabitoyu krigoyu Pid chas snizhnoyi buri 100 tonnij bark Dennis zitknuvsya z ajsbergom i zatonuv komandu vdalosya vryatuvati she odin korabel dezertiruvav vzyavshi kurs na Angliyu Reshta suden buli rozsiyani i vidkinuti na pivden u shidnu chastinu Gudzonovoyi protoki Povernuvshis v zatoku svogo imeni Frobisher vidmovivsya vid zasnuvannya koloniyi spishno vidremontuvav 13 suden zavantazhiv na yih bort 1300 tonn zolotoyi rudi i v kinci serpnya virushiv u zvorotnij shlyah Do Angliyi vin povernuvsya na pochatku zhovtnya Tut pislya retelnogo doslidzhennya privezenih ekspediciyeyu kameniv vstanovili sho v nih nemaye ani krihti zolota Hocha Frobisher tak i ne vidkriv Pivnichno Zahidnij prohid a znajdena nim zolota ruda viyavilasya markazitom do zaslug moreplavcya slid vidnesti vivchennya prirodi ajsbergiv bulo vidznacheno sho pri tanenni ajsbergi dayut prisnu vodu Zvidsi viplivav visnovok sho voni narodzhuyutsya na sushi a potim spovzayut u more Vidmovivshis vid pivnichnih pidpriyemstv Martin Frobisher voseni 1578 r vzyav uchast u pridushenni antibritanskogo povstannya v Irlandiyi U 1580 roci vin komanduvav korablem Forsajt yakij krejsuvav bilya beregiv Manstera Irlandiya pid chas pridushennya povstannya Desmonda i brav uchast u zahoplenni Smervika Dva roki po tomu Frobisher rozrobiv proekt ekspediciyi v Kitaj navkolo misu Dobroyi Nadiyi odnak zadum ne buv realizovano U veresni 1585 r Frobisher vidpliv z Plimuta na sudni Primroz u skladi korsarskoyi flotiliyi Frensisa Drejka Flotiliya narahovuvala 21 sudno i Frobishera priznacheno vice admiralom Pograbuvavshi port Vigo v Ispaniyi anglijci vidvidali Kanarski ostrovi potim ostrovi Zelenogo Misu de v listopadi rozorili misto Santyago i zdijsnivshi transatlantichnij perehid pribuli do Vest Indiyi U grudni 1585 r Drejk virishiv zahopiti stolicyu Espanjoli misto Santo Domingo Chastina korabliv flotiliyi pid komanduvannyam Frobishera pidplivla do berega i tri dni demonstrativno plavala pered ochima zhiteliv mista Cherez tri dni na bort povernulisya rozvidniki yaki vstanovili zv yazok z biglimi rabami simarronami Ti obicyali korsaram svoyu dopomogu Vranci 1 sichnya 1586 r Drejk pochav operaciyu Santo Domingo buv uzyatij shturmom rozgrabovanij i spalenij Nastupnij udar buv zavdanij u lyutomu po Kartaheni Frobisher vidznachivsya v cij operaciyi ocholivshi zagin yakij zahopiv ispanskij fort bilya vhodu u vnutrishnyu gavan Rozgrabuvavshi Kartahenu anglijci virushili v Meksikansku zatoku potim vidvidali Floridu spalili poselennya San Augustin such Sent Ogastin i v lipni 1586 r povernulisya v Plimut privizshi zdobich na 60 tisyach funtiv sterlingiv U 1587 roci Frobisher brav uchast u morskij ekspediciyi yaka namagalasya zahopiti Kresi a v 1588 roci komanduvav galeonom Trajamf angl Triumph yakij perebuvav u skladi flotu lorda admirala Charlza Govarda Neosvichenij vpertij ale horobrij jorkshirec buv chlenom vijskovoyi Radi poryad z Govardom Drejkom Dzhonom Gokinsom i Fennerom i brav uchast u vsih sutichkah z Ispanskoyu Armadoyu bilya Plimuta poblizu Portlenda bilya ostrova Vajt poblizu Kale i pri Gravlina Pislya bitvi bilya ostrova Vajt 5 serpnya 1586 r lord admiral Govard zviv u licari najkrashih kapitaniv svogo flotu Martina Frobishera Dzhona Gokinsa Tomasa Gouarda lorda Shefilda Rodzhera Taunshenda i Dzhordzha Bistona Uzimku 1588 1589 rokiv Frobisher komanduvav eskadroyu sho ohoronyala beregi Angliyi a voseni 1589 r zdijsniv korsarsku ekspediciyu do uzberezhzhya Ispaniyi i v rajon Azorskih ostroviv Ulitku 1590 r vin znovu chatuvav na zdobich bilya Azorskih ostroviv na nastupnij rik povernuvsya v Eltofts odruzhivsya vdruge na Doroti dochci lorda Ventvorta ta vdovi sera Vilyama Vidmerpola i na korotkij chas osiv u ridnomu Jorkshiri U 1592 roci koroleva velila jomu vzyati na sebe komanduvannya korsarskoyu flotiliyeyu sera Voltera Rejli Peresvarivshis z inshimi kapitanami Frobisher z chastinoyu suden virushiv krejsuvati do misu San Visente ale velikoyi zdobichi tam ne zahopiv Svoyu ostannyu ekspediciyu Frobisher zdijsniv u 1594 roci do beregiv pivostrova Bretan shob dopomogti zahistiti Brest vid ispanskih sil sho visadilisya u Franciyi i zmicnilisya v forti Krozonom Pid chas ostannogo shturmu fortu vin buv poranenij i povernuvshis v Plimut 15 listopada 1594 r pomer Jogo vnutrishni organi pohovali 22 listopada v cerkvi sv Endryu v Plimuti a tilo perevezli do Londona i pohovali v anglikanskij cerkvi Sent Dzhils vizaut Kriplgejt v rajoni Siti Ditej u sera Martina ne bulo ale sered spadkoyemciv znachivsya pleminnik Piter Frobisher DzherelaThe Canadian Museum of Civilization The Nunavut Voyages of Martin Frobisher 16 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Biography at the Dictionary of Canadian Biography Online 14 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Kennedy John J Hudson Frobisher and the Early Exploration of Canada Some Heraldic Puzzles Academie internationale d heraldique Best G A true discourse of the late voyages of discoverie for the finding of a passage to Cathaya by the northweast under the conduct of Martin Frobisher generall London 1578 in R Hakluyt Principal navigations v VII 1903 1905 Ellis Th A true report of the third and last voyage into Meta incognita atchieved by the worthie capteine M Martine Frobisher esquire Anno 1578 London 1578 Settle D A true reporte of the laste voyage into the west and northwest regions amp c 1577 worthily atchieved by Capteine Frobisher of the sayde voyage the first finder and generall London 1577 Three Voyages of Martin Frobisher in search of a Passage to Cathaia and India by the North West AD 1576 8 Reprinted from the First Edition of Hakluyt s Voyages with Selections from Manuscript Documents in the British Museum and State Paper Office Ed by Richard Collinson CB London 1867 376 p The three voyages of Martin Frobisher in search of a passage to Cathay and India by the north west AD 1576 8 from the original 1578 text of George Best ed Vilhjalmur Stefansson London 1938 2 vols Narratives of Voyages towards the North West in Search of a Passage to Cathay and India 1496 to 1631 With Selections from the early Records of the Honourable the East India Company and from MSS in the British Museum Ed by Thomas Rundall Esq London 1849 Bigges W A Summarie and True Discourse of Sir Frances Drakes West Indian Voyage London Richard Field or Roger Ward 1589 Corbett J Drake and the Tudor navy with a history of the rise of England as a naval power London 1898 2 vols Hakluyt R The Principal Navigations Voiages Traffiques and Discoveries of the English Nation made by Sea or over land to the remote and farthest distant quarters of the Earth at any time within the compasse of these 1500 yeeres London George Bishop Ralph Newberie and Robert Barker 1598 3 vols McFee W The life of Sir Martin Frobisher New York and London 1928 McDermott J Martin Frobisher Elizabethan Privateer New Haven Conn Yale University Press 2001 509 p Frobisher K A Elizabethan Hero The Life of Sir Martin Frobisher North Charleston South Carolina Booksurge LLC 2005 140 p PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Deutsche Nationalbibliothek Record 118703315 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sir Martin Frobisher d Track Q721747

Дата публікації:
Топ