Рівни́ни — форми рельєфу, при яких поверхня землі в межах видимого горизонту є рівними або слабко хвилястими. Висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної — коливання відносних висот до 200 м, переходом підвищеними та зниженими ділянками поступові. Більшість рівнин похилена в якийсь бік (до 5°), який вказує течія річок. Рівнини — одні з найпоширеніших форм рельєфу суходолу (37 % площі) та дна океану (абісальні рівнини, континентальний шельф). До найбільших рівнин світу належать Амазонська і Західносибірська низовини.
Класифікація
Рівнинна країна
Геологічна будова і генезис усіх ділянок конкретної рівнини подібний. В іншому випадку застосовується термін рівнинна країна. Рівнинні країни займають до 20 % суходолу планети. Прикладом рівнинної країни слугує Західносибірська низовина, північ якої сформований діяльністю льодовика, а рельєф має суто постгляціальний характер; на півдні у формуванні озерного ландшафту навпаки брали участь карстові і суфозійні процеси. Рівнинні країни у геологічному відношенні збігаються з відповідними тектонічними платформами (Східноєвропейська, ). У межах рівнинної країни можуть зустрічатись ділянки з густо розчленованим рельєфом (Жигулівські гори на Східноєвропейській рівнині).
Генетична
Більшість рівнин формуються на платформах, у гірських областях рівнини приурочені переважно до міжгірних і передгірних прогинів. На рівнинах переважно акумулюються продукти вивітрювання, материнські породи відіграють слабку роль у формуванні рельєфу. Хоча процеси ерозії поверхневих шарів можуть докорінно перетворити рівнинний рельєф, надавши йому рис гірського.
За походженням розрізняють:
- (первісні), які складені переважно горизонтальними шарами осадових, магматичних (вулканічні плато) гірських порід. Вирівненість поверхні таких рівнини зумовлена саме структурними особливостями геологічної будови. Наприклад, Причорноморська і Прикаспійська низовини являють собою нещодавно оголене морське дно, складене горизонтальними шарами морських осадів; Середньосибірське плоскогір'я складене горизонтальними шарами вивержених порід (сибірські трапи).
- (насипні), утворені в результаті накопичення матеріалу на дні морських басейнів, або ж на басейнів суходолу, часто екзогенним агентом (вітер, водний потік, льодовик). Найпоширеніший генетичний тип рівнин з великою кількістю підтипів.
- Алювіальні рівнини утворюються внаслідок накопичення матеріалу в долинах річок та озерних западинах. Типовими прикладами слугують заплави й річкові тераси, дельти великих річок (Ніл, Лена). Характерні елементи рельєфу — заболочені луки старик. Озерні рівнини характеризуються вирівненою поверхнею, наприклад, територія навколо Аральського моря.
- мають досить складний генезис. Одні є наслідком накопичення алювію в конусах виносу зі схилів гір, або внутрішніх дельт річкових потоків; інші — наслідок накопичення у передгірській частині делювіального матеріалу (чим далі від схилів, тим дрібнішого, що пояснюється законами ерозії та акумуляції). Такі рівнини часто ускладнені терасами, валами і глибокоеродованими річковими долинами.
- являють собою підняті над сучасним рівнем моря ділянки древнього морського дна. Рельєф слабопохилий, ускладнений береговими валами, річковими річищами. Наприклад на Прикаспійській низовини, на правому березі річки Волга відомі Берівські бугри, гряди завдовжки 25 км, завширшки 200—300 м і заввишки 10-45 м, відстані між грядами 1-2 км.
- вирізняються складним льодовиковим рельєфом (пагорби, гряди, друмліни, ози, ками, озерні западини) і значним розвитком озер, боліт. Перепади відносних висот 30-40 м.
- Зандрові рівнини утворюються по зовнішньому краю кінцевих морен покрівних льодовиків і складені переважно пісками, галечниками з домішкою валунів. Рельєф слабопохилий в протилежний бік від кінцевої морени, ускладнений терасами долин, дюнами (Північне Полісся).
- являють собою ділянки земної поверхні сучасний рельєф яких утворений дією вітру, генетично ж утворені алювіальною діяльністю древніх річок, морськими і озерними відкладами. До цього підтипу рівнин належать Центральноазійські піщані пустелі (Каракуми).
- — це поверхні величезних торф'яних боліт, які вирівнюють нерівності материнського рельєфу. Для них характерний опуклий профіль, з невеличкими буграми та валами. Від'ємні форми рельєфу виражені слабко і тимчасово. Величезні площі займають на півночі Східноєвропейскої рівнини і Західносибірська низовина.
- .
- утворюються внаслідок руйнівної діяльності морських хвиль і являють собою трохи похилу в бік моря поверхню корінних гірських порід, перекриту (часто майже оголену) шаром морських відкладень. Інколи можна зустріти древні берегові вали, бари.
- (залишкові) складені корінними гірськими породами, що виходять на поверхню, або безпосередньою під нею. Рівнинність утворена в результаті руйнування первинного рельєфу процесами денудації. Типовий приклад — пенеплен, слабкогорбиста поверхня, де підвищеним ділянкам відповідають виходи твердіших гірських порід, а пониженим — зруйновані залишки менш стійких порід (Казахських дрібноспоковик).
Морфологічна
Відповідно до морфології поверхні розрізняють:
- горизонтальні (пласкі) — з одноманітним і незначним похилом в один бік;
- нахилені — з виразнішим похилом, як правило, такі рівнини облямовують гірські райони;
- вогнуті — похило знижуються від периферії до центру (Таримська западина);
- хвилясті — без виразного одноманітного похилу в один бік;
- опуклі — похило знижуються від центру до периферії.
У кожному з вищенаведених типів окремі форми рельєфу можуть ускладнювати загальну картину, тому у морфологічній типізації рівнин виділяють додатковий параметр:
- горбисті;
- хвилясті;
- ступінчасті (у тому числі терасовані).
За типом, ступенем, глибиною розчленування рівнини поділяються на:
- Слабо розчленовані (пласкі, нерозчленовані). Такі рівнини характеризуються незначними перепадами відносних висот (до 10 м). В Україні типовими прикладами таких рівнин слугують Поліська і Причорноморська низовини (в Херсонські області).
- Дрібно розчленовані. Такі рівнини характеризуються перепадами висот у діапазоні 5-30 м, розвиненою яружно-балковою системою, замкненими западинами. До цього типу належить переважна частина рівнин центральної і східної України.
- Глибоко розчленовані. Такі рівнини характеризуються перепадами відносних висот у діапазоні 20—200 м, часто крутими схилами пагорбів. В Україні типовими прикладами таких рівнин слугують Передкарпатська і Подільська височини.
У картографії при створенні гіпсометричних і широко застосовується класифікація рівнинних форм рельєфу за положенням над рівнем моря. Хоча усталена топоніміка географічних об'єктів може і не збігатися з нею. За вищенаведеним типом класифікації рівнини поділяються на:
- Депресії, що розташовуються нижче рівня моря і мають від'ємні показники абсолютної висоти. Наприклад, западини Турфанська, Каттара, озера Мертве море.
- Низовини, абсолютні висоти рельєфу яких не перевищують позначок у 200 м. Наприклад, Придніпровська низовина в Україні.
- Височини, рівнинні ділянки земної поверхні, що характеризуються висотами у діапазоні 200—500 м. Наприклад, Придніпровська височина в Україні.
- Нагір'я — рівнини, що розташовуються на висотах більше за 500 м над рівнем моря. Наприклад, Іранське нагір'я, Альтіплано в Андах.
Рівнини в Україні
Рівнини займають 15—20 % суходолу Землі (в Україні — майже 95 % її території). На території України є Причорноморська, Придніпровська, Поліська, Закарпатська низовини і Волинська, Подільська, Приазовська, Придніпровська та інші, менші за площею, височини.
Найвищою точкою рівнинної частини України є гора Берда (515 м) на Хотинській височині.
Приклади підводних рівнин: шельфові рівнини Чорного та Азовського морів і рівнина дна Чорноморської западини.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Рівнина |
Примітки
- Рівнина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Равнина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (рос.) Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1973. — С. 312.
- (рос.) Равнина // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — 580 с.
Література
- : для школярів і абітурієнтів / укл. , Супричов О. В. — К. : Довіра, 2002. — 238 с. — .
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- (рос.) Герасимов И. П. , Мещеряков Ю. А. , Асеев А. А. Равнины Европейской части СССР / Отв. ред. Ю. А. Мещеряков, А. А. Асеев. — М. : Наука, 1974.
- (рос.) Мещеряков Ю. А. Структурная геоморфология равнинных стран. — М. : Наука, 1965.
- (рос.) Пиотровский В. В. Геоморфология с основами геологии. — М., 1961.
- (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.
- (рос.) Равнины и горы Средней Азии и Казахстана. — М. : Наука, 1982.
- (рос.) Щукин И. С. Общая геоморфология [в 3-х тт.]. — М. : Изд-во МГУ, 1962-1974.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рівнина |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivni ni formi relyefu pri yakih poverhnya zemli v mezhah vidimogo gorizontu ye rivnimi abo slabko hvilyastimi Visoti susidnih tochok malo vidriznyayutsya odna vid odnoyi kolivannya vidnosnih visot do 200 m perehodom pidvishenimi ta znizhenimi dilyankami postupovi Bilshist rivnin pohilena v yakijs bik do 5 yakij vkazuye techiya richok Rivnini odni z najposhirenishih form relyefu suhodolu 37 ploshi ta dna okeanu abisalni rivnini kontinentalnij shelf Do najbilshih rivnin svitu nalezhat Amazonska i Zahidnosibirska nizovini KlasifikaciyaRivninna krayina Geologichna budova i genezis usih dilyanok konkretnoyi rivnini podibnij V inshomu vipadku zastosovuyetsya termin rivninna krayina Rivninni krayini zajmayut do 20 suhodolu planeti Prikladom rivninnoyi krayini sluguye Zahidnosibirska nizovina pivnich yakoyi sformovanij diyalnistyu lodovika a relyef maye suto postglyacialnij harakter na pivdni u formuvanni ozernogo landshaftu navpaki brali uchast karstovi i sufozijni procesi Rivninni krayini u geologichnomu vidnoshenni zbigayutsya z vidpovidnimi tektonichnimi platformami Shidnoyevropejska U mezhah rivninnoyi krayini mozhut zustrichatis dilyanki z gusto rozchlenovanim relyefom Zhigulivski gori na Shidnoyevropejskij rivnini Genetichna Bilshist rivnin formuyutsya na platformah u girskih oblastyah rivnini priurocheni perevazhno do mizhgirnih i peredgirnih proginiv Na rivninah perevazhno akumulyuyutsya produkti vivitryuvannya materinski porodi vidigrayut slabku rol u formuvanni relyefu Hocha procesi eroziyi poverhnevih shariv mozhut dokorinno peretvoriti rivninnij relyef nadavshi jomu ris girskogo Za pohodzhennyam rozriznyayut pervisni yaki skladeni perevazhno gorizontalnimi sharami osadovih magmatichnih vulkanichni plato girskih porid Virivnenist poverhni takih rivnini zumovlena same strukturnimi osoblivostyami geologichnoyi budovi Napriklad Prichornomorska i Prikaspijska nizovini yavlyayut soboyu neshodavno ogolene morske dno skladene gorizontalnimi sharami morskih osadiv Serednosibirske ploskogir ya skladene gorizontalnimi sharami viverzhenih porid sibirski trapi nasipni utvoreni v rezultati nakopichennya materialu na dni morskih basejniv abo zh na basejniv suhodolu chasto ekzogennim agentom viter vodnij potik lodovik Najposhirenishij genetichnij tip rivnin z velikoyu kilkistyu pidtipiv Alyuvialni rivnini utvoryuyutsya vnaslidok nakopichennya materialu v dolinah richok ta ozernih zapadinah Tipovimi prikladami sluguyut zaplavi j richkovi terasi delti velikih richok Nil Lena Harakterni elementi relyefu zabolocheni luki starik Ozerni rivnini harakterizuyutsya virivnenoyu poverhneyu napriklad teritoriya navkolo Aralskogo morya mayut dosit skladnij genezis Odni ye naslidkom nakopichennya alyuviyu v konusah vinosu zi shiliv gir abo vnutrishnih delt richkovih potokiv inshi naslidok nakopichennya u peredgirskij chastini delyuvialnogo materialu chim dali vid shiliv tim dribnishogo sho poyasnyuyetsya zakonami eroziyi ta akumulyaciyi Taki rivnini chasto uskladneni terasami valami i glibokoerodovanimi richkovimi dolinami yavlyayut soboyu pidnyati nad suchasnim rivnem morya dilyanki drevnogo morskogo dna Relyef slabopohilij uskladnenij beregovimi valami richkovimi richishami Napriklad na Prikaspijskij nizovini na pravomu berezi richki Volga vidomi Berivski bugri gryadi zavdovzhki 25 km zavshirshki 200 300 m i zavvishki 10 45 m vidstani mizh gryadami 1 2 km viriznyayutsya skladnim lodovikovim relyefom pagorbi gryadi drumlini ozi kami ozerni zapadini i znachnim rozvitkom ozer bolit Perepadi vidnosnih visot 30 40 m Zandrovi rivnini utvoryuyutsya po zovnishnomu krayu kincevih moren pokrivnih lodovikiv i skladeni perevazhno piskami galechnikami z domishkoyu valuniv Relyef slabopohilij v protilezhnij bik vid kincevoyi moreni uskladnenij terasami dolin dyunami Pivnichne Polissya yavlyayut soboyu dilyanki zemnoyi poverhni suchasnij relyef yakih utvorenij diyeyu vitru genetichno zh utvoreni alyuvialnoyu diyalnistyu drevnih richok morskimi i ozernimi vidkladami Do cogo pidtipu rivnin nalezhat Centralnoazijski pishani pusteli Karakumi ce poverhni velicheznih torf yanih bolit yaki virivnyuyut nerivnosti materinskogo relyefu Dlya nih harakternij opuklij profil z nevelichkimi bugrami ta valami Vid yemni formi relyefu virazheni slabko i timchasovo Velichezni ploshi zajmayut na pivnochi Shidnoyevropejskoyi rivnini i Zahidnosibirska nizovina utvoryuyutsya vnaslidok rujnivnoyi diyalnosti morskih hvil i yavlyayut soboyu trohi pohilu v bik morya poverhnyu korinnih girskih porid perekritu chasto majzhe ogolenu sharom morskih vidkladen Inkoli mozhna zustriti drevni beregovi vali bari zalishkovi skladeni korinnimi girskimi porodami sho vihodyat na poverhnyu abo bezposerednoyu pid neyu Rivninnist utvorena v rezultati rujnuvannya pervinnogo relyefu procesami denudaciyi Tipovij priklad peneplen slabkogorbista poverhnya de pidvishenim dilyankam vidpovidayut vihodi tverdishih girskih porid a ponizhenim zrujnovani zalishki mensh stijkih porid Kazahskih dribnospokovik Morfologichna Vidpovidno do morfologiyi poverhni rozriznyayut gorizontalni plaski z odnomanitnim i neznachnim pohilom v odin bik nahileni z viraznishim pohilom yak pravilo taki rivnini oblyamovuyut girski rajoni vognuti pohilo znizhuyutsya vid periferiyi do centru Tarimska zapadina hvilyasti bez viraznogo odnomanitnogo pohilu v odin bik opukli pohilo znizhuyutsya vid centru do periferiyi U kozhnomu z vishenavedenih tipiv okremi formi relyefu mozhut uskladnyuvati zagalnu kartinu tomu u morfologichnij tipizaciyi rivnin vidilyayut dodatkovij parametr gorbisti hvilyasti stupinchasti u tomu chisli terasovani Za tipom stupenem glibinoyu rozchlenuvannya rivnini podilyayutsya na Slabo rozchlenovani plaski nerozchlenovani Taki rivnini harakterizuyutsya neznachnimi perepadami vidnosnih visot do 10 m V Ukrayini tipovimi prikladami takih rivnin sluguyut Poliska i Prichornomorska nizovini v Hersonski oblasti Dribno rozchlenovani Taki rivnini harakterizuyutsya perepadami visot u diapazoni 5 30 m rozvinenoyu yaruzhno balkovoyu sistemoyu zamknenimi zapadinami Do cogo tipu nalezhit perevazhna chastina rivnin centralnoyi i shidnoyi Ukrayini Gliboko rozchlenovani Taki rivnini harakterizuyutsya perepadami vidnosnih visot u diapazoni 20 200 m chasto krutimi shilami pagorbiv V Ukrayini tipovimi prikladami takih rivnin sluguyut Peredkarpatska i Podilska visochini U kartografiyi pri stvorenni gipsometrichnih i shiroko zastosovuyetsya klasifikaciya rivninnih form relyefu za polozhennyam nad rivnem morya Hocha ustalena toponimika geografichnih ob yektiv mozhe i ne zbigatisya z neyu Za vishenavedenim tipom klasifikaciyi rivnini podilyayutsya na Depresiyi sho roztashovuyutsya nizhche rivnya morya i mayut vid yemni pokazniki absolyutnoyi visoti Napriklad zapadini Turfanska Kattara ozera Mertve more Nizovini absolyutni visoti relyefu yakih ne perevishuyut poznachok u 200 m Napriklad Pridniprovska nizovina v Ukrayini Visochini rivninni dilyanki zemnoyi poverhni sho harakterizuyutsya visotami u diapazoni 200 500 m Napriklad Pridniprovska visochina v Ukrayini Nagir ya rivnini sho roztashovuyutsya na visotah bilshe za 500 m nad rivnem morya Napriklad Iranske nagir ya Altiplano v Andah Rivnini v UkrayiniDolina Dnipra v rajoni Hersona Dokladnishe Relyef Ukrayini Rivnini zajmayut 15 20 suhodolu Zemli v Ukrayini majzhe 95 yiyi teritoriyi Na teritoriyi Ukrayini ye Prichornomorska Pridniprovska Poliska Zakarpatska nizovini i Volinska Podilska Priazovska Pridniprovska ta inshi menshi za plosheyu visochini Najvishoyu tochkoyu rivninnoyi chastini Ukrayini ye gora Berda 515 m na Hotinskij visochini Prikladi pidvodnih rivnin shelfovi rivnini Chornogo ta Azovskogo moriv i rivnina dna Chornomorskoyi zapadini Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Rivnina Mizhgirna rivnina Nagirna rivnina Plastova rivnina Cokolni rivniniPrimitkiRivnina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ravnina Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Obshaya fizicheskaya geografiya i geomorfologiya M Nedra 1973 S 312 ros Ravnina Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 Milos Soyuz SSR 580 s Literatura dlya shkolyariv i abituriyentiv ukl Suprichov O V K Dovira 2002 238 s ISBN 966 507 133 5 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 ros Gerasimov I P Mesheryakov Yu A Aseev A A Ravniny Evropejskoj chasti SSSR Otv red Yu A Mesheryakov A A Aseev M Nauka 1974 ros Mesheryakov Yu A Strukturnaya geomorfologiya ravninnyh stran M Nauka 1965 ros Piotrovskij V V Geomorfologiya s osnovami geologii M 1961 ros Ravniny i gory Sibiri M Nauka 1975 ros Ravniny i gory Srednej Azii i Kazahstana M Nauka 1982 ros Shukin I S Obshaya geomorfologiya v 3 h tt M Izd vo MGU 1962 1974 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rivnina