Русено́рськ, русоно́рськ (норв. russenorsk, russonorsk), або «моя-по-твоя» (moja på tvoja) — змішана російсько-норвезька мова (один з прикладів піджина), призначена для спілкування поморських і норвезьких торговців на північному узбережжі Норвегії. Існувала з 1750 по 1920 роки, коли велась активна морська торгівля зерном і рибою між Норвегією і Помор'ям.
Русенорськ | |
---|---|
Поширена в | Норвегія |
Регіон | Норвегія |
Писемність | латинське письмо |
Офіційний статус | |
Коди мови |
Оскільки збереглися лише письмові тексти, не можна з точністю стверджувати, як саме звучала ця мова. Вимова могла не зовсім відповідати текстовим матеріалам. Русенорськ була усною мовою з низьким статусом, адже вона не була ні нормальною російською, ні нормальною норвезькою мовою. Під час торгу мова жестів і міміки мала майже таке ж значення, як те, що вимовлялося вголос. Невідомо, чи складалася ця мова тільки з окремих постійних зворотів, до яких додавалися жести й імпровізації, чи в неї була якась постійна мовна структура зі своїм словниковим запасом. Але відомо, що поступово мова набула порівняно стабільне ядро, що складається зі слів і виразів. Існуючі приклади користування мовою були записані, починаючи з кінця XVIII ст.
Для полегшення спілкування між собою під час торгу північнонорвезькими рибалками та поморами було створено спільну мову. Ця торговельна мова називалася русенорском. Існує ще одна назва: «моя-по-твоя», від російських займенників моя і твоя та широко використовуваного прийменника «по». Русенорск був мовою-піджином, тобто змішаною мовою, створенною в результаті контактів як мінімум двох різних мовних груп. Найвідоміші піджини, що виникли в європейських колоніях на Сході, на островах Карибського моря, в Південній Америці та Африці. Сфера застосування піджинів обмежена тому, що вони ні для кого не є рідною мовою. Більша частина вокабуляру руссенорска, природно, мала відношення до промислової та комерційної термінології або була пов'язана з ритуалом торгу.
Всього в руссенорсці зареєстровано трохи менше 400 слів, половина з них згадується в письмових джерелах тільки один раз. Постійне ядро мови складалося приблизно з 150 слів. Близько 50 % слів норвезького походження, 40 % — російського. Інші слова — запозичення з інших мов, зокрема, англійської, нідерландської, нижньонімецької, фінської та саамскої. Наприклад, слово грот походить від голландського або нижньонімецького «великий, багато», а дієслово сліпом — від англійського «спати». Частина лексики, як, наприклад, слово скаффом (є) можна віднести до міжнародного . Переважання в лексиці слів норвезького походження можна пояснити тим фактом, що мовою користувалися, головним чином, у Норвегії. Майже всі приклади були записані в Норвегії.
Приклади
- Moja på tvoja. — Я розмовляю твоєю [мовою].
- Kak sprek? Moje niet forsto. — Що ти кажеш? Я тебе не розумію.
- å råbbåte — працювати.
- klæba — хліб.
- Drasvi, gammel god venn på moja! Kor ju stannom på gammel ras? — Вітаю, мій добрий друже! Як твої вчорашні справи?
- Ju spræk på moja kantor kom — Ти сказав, що прийдеш до мене в контору.
- Moja på ander kantor, nokka vin drikkom, så lite pjan kom — Я був в іншій конторі, випив трохи вина, а потім сп'янів.
- Tvoja fisk kopom? — Ти купиш рибу?
- Saika kopom i på Arkangelsk på gaf spaserom — Я куплю сайди і попливу в Архангельськ.
- Kak pris? Mangeli kosta? — Яка ціна? Скільки коштує?
- En voga mokka, så galanna voga treska — 1 віз борошна за 2 вози тріски.
- Eta grot dyr. Værsegod, på minder prodaj! — Це дуже дорого. Будь ласка, продай дешевше!
Див. також
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ruseno rsk rusono rsk norv russenorsk russonorsk abo moya po tvoya moja pa tvoja zmishana rosijsko norvezka mova odin z prikladiv pidzhina priznachena dlya spilkuvannya pomorskih i norvezkih torgovciv na pivnichnomu uzberezhzhi Norvegiyi Isnuvala z 1750 po 1920 roki koli velas aktivna morska torgivlya zernom i riboyu mizh Norvegiyeyu i Pomor yam RusenorskPoshirena v NorvegiyaRegion NorvegiyaPisemnist latinske pismoOficijnij statusKodi movi Oskilki zbereglisya lishe pismovi teksti ne mozhna z tochnistyu stverdzhuvati yak same zvuchala cya mova Vimova mogla ne zovsim vidpovidati tekstovim materialam Rusenorsk bula usnoyu movoyu z nizkim statusom adzhe vona ne bula ni normalnoyu rosijskoyu ni normalnoyu norvezkoyu movoyu Pid chas torgu mova zhestiv i mimiki mala majzhe take zh znachennya yak te sho vimovlyalosya vgolos Nevidomo chi skladalasya cya mova tilki z okremih postijnih zvorotiv do yakih dodavalisya zhesti j improvizaciyi chi v neyi bula yakas postijna movna struktura zi svoyim slovnikovim zapasom Ale vidomo sho postupovo mova nabula porivnyano stabilne yadro sho skladayetsya zi sliv i viraziv Isnuyuchi prikladi koristuvannya movoyu buli zapisani pochinayuchi z kincya XVIII st Dlya polegshennya spilkuvannya mizh soboyu pid chas torgu pivnichnonorvezkimi ribalkami ta pomorami bulo stvoreno spilnu movu Cya torgovelna mova nazivalasya rusenorskom Isnuye she odna nazva moya po tvoya vid rosijskih zajmennikiv moya i tvoya ta shiroko vikoristovuvanogo prijmennika po Rusenorsk buv movoyu pidzhinom tobto zmishanoyu movoyu stvorennoyu v rezultati kontaktiv yak minimum dvoh riznih movnih grup Najvidomishi pidzhini sho vinikli v yevropejskih koloniyah na Shodi na ostrovah Karibskogo morya v Pivdennij Americi ta Africi Sfera zastosuvannya pidzhiniv obmezhena tomu sho voni ni dlya kogo ne ye ridnoyu movoyu Bilsha chastina vokabulyaru russenorska prirodno mala vidnoshennya do promislovoyi ta komercijnoyi terminologiyi abo bula pov yazana z ritualom torgu Vsogo v russenorsci zareyestrovano trohi menshe 400 sliv polovina z nih zgaduyetsya v pismovih dzherelah tilki odin raz Postijne yadro movi skladalosya priblizno z 150 sliv Blizko 50 sliv norvezkogo pohodzhennya 40 rosijskogo Inshi slova zapozichennya z inshih mov zokrema anglijskoyi niderlandskoyi nizhnonimeckoyi finskoyi ta saamskoyi Napriklad slovo grot pohodit vid gollandskogo abo nizhnonimeckogo velikij bagato a diyeslovo slipom vid anglijskogo spati Chastina leksiki yak napriklad slovo skaffom ye mozhna vidnesti do mizhnarodnogo Perevazhannya v leksici sliv norvezkogo pohodzhennya mozhna poyasniti tim faktom sho movoyu koristuvalisya golovnim chinom u Norvegiyi Majzhe vsi prikladi buli zapisani v Norvegiyi PrikladiMoja pa tvoja Ya rozmovlyayu tvoyeyu movoyu Kak sprek Moje niet forsto Sho ti kazhesh Ya tebe ne rozumiyu a rabbate pracyuvati klaeba hlib Drasvi gammel god venn pa moja Kor ju stannom pa gammel ras Vitayu mij dobrij druzhe Yak tvoyi vchorashni spravi Ju spraek pa moja kantor kom Ti skazav sho prijdesh do mene v kontoru Moja pa ander kantor nokka vin drikkom sa lite pjan kom Ya buv v inshij kontori vipiv trohi vina a potim sp yaniv Tvoja fisk kopom Ti kupish ribu Saika kopom i pa Arkangelsk pa gaf spaserom Ya kuplyu sajdi i poplivu v Arhangelsk Kak pris Mangeli kosta Yaka cina Skilki koshtuye En voga mokka sa galanna voga treska 1 viz boroshna za 2 vozi triski Eta grot dyr Vaersegod pa minder prodaj Ce duzhe dorogo Bud laska prodaj deshevshe Div takozhKebabnoshk Pomorska torgivlya Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi