Московсько-турецька війна 1676—1681 (також Московсько-османська війна 1676-1681 років) — війна Османської імперії (разом із васалами: Кримським ханством та Правобережним Гетьманатом) із Московським царством за українські землі. Відбулась під час царювання в Москві Федора Олексійовича.
Московсько-турецька війна 1676-1681 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Московсько-турецькі війни Руїна | |||||||
Чигирин на карті Київського воєводства, Ян Янссон, 1663 рік | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Османська імперія Кримське ханство Правобережна Україна | Московське царство Лівобережна Україна | ||||||
Командувачі | |||||||
Мухаммед IV, Селім-Гірей, Юрій Хмельницький | Григорій Ромодановський, Іван Самойлович |
Передісторія
Причиною війни послужила спроба Османської імперії втрутитися в московсько-польське протистояння і захопити контроль над Правобережною Україною. У 1656 році посаду великого візира Османської імперії захопила енергійна людина Мехмед Кепрюлю, яка зуміла підсилити дисципліну армії і завдати декілька поразок ворогам. Австрія вимушена була укласти в 1664 році не особливо для неї вигідний , у 1669 році османи завоювали Крит.
У 1669 році гетьман Правобережної України Петро Дорошенко став васалом Османської імперії. Восени 1671 року армія Речі Посполитої на чолі з Яном ІІІ Собеським повела наступ на Поділля й захопила Брацлав, Могилів та Вінницю. Навесні 1672 року почалися широкомасштабні воєнні дії.
6 жовтня 1672 р. цар Олексій Михайлович оголосив війну Османській імперії та Кримському ханству: «В нынешнем во 181 году (1672) октября в 6 день, по указу великого царя и великого князя Алексея Михайловича сказано всем на Москве и в городы его великого государя грамоты посланы, что к великому государю, к его царскому величеству писал брат его государев… объявляя, что султан Турский с ханом Крымским на пагубу государств христианских начав от коруны польской в государство его вступил и… город Каменец-Подольской в подданство себе привел и учинил себе в том городе пристанище…».
Хід війни
Військові дії на Поділлі
27 серпня 1672 року об'єднана українсько-османсько-татарська армія, загони якої відповідно очолювали гетьман Петро Дорошенко, османський султан Мехмет IV і кримський хан Селім-Гірей, здобула фортецю Кам'янець (Кам'янець-Подільський) і вирушила на Галичину.
На початку вересня 1672 року союзницькі війська обложили Львів. Не маючи засобів для продовження війни, уряд Речі Посполитої 5 жовтня 1672 року уклав Бучацький мирний договір. Укладення Бучацького договору, за яким Річ Посполита відмовилася від претензій на Правобережну Україну, Московська держава розцінила як нагоду, не порушуючи Андрусівського перемир'я з Річчю Посполитою, захопити Правобережжя.
Заняття Чигирина московськими військами
У 1676 році Дорошенко з 12-тисячним загоном захопив Чигирин, розраховуючи на підхід османського війська, але весною 1676 року московсько-українські війська під командуванням Івана Самойловича і московського воєначальника Григорія Ромодановського взяли в облогу Чигирин і змусили Дорошенка капітулювати. Залишивши в Чигирині гарнізон, московсько-українські війська відійшли на лівий берег Дніпра. Султан призначив гетьманом Правобережної України Юрія Хмельницького, котрий знаходився у нього в полоні, і в липні 1677 року вирушив на Чигирин із 120-тисячною кримсько-османською армією Ібрагіма-Паші. Московський гарнізон Чигирина витримав 3-тижневу облогу, а війська Самойловича і Ромодановського (52—57 тисяч людей) 28 серпня (7 вересня), що підійшли, розбили османсько-татарські війська у і примусили їх відступити.
Заняття Чигирина османськими військами
За наполяганням Ромодановського і Самойловича Чигирин був укріплений і невдовзі став оплотом проти майбутніх нападів османів. Воєводою до Чигирина був призначений І. І. Ржевський. Він узяв із собою досить великий військовий загін, багато запасів хліба, пороху і зброї.
Напад Османської імперії не примусив себе довго чекати: у липні 1678 року кримсько-османська армія (близько 200 тисяч чоловік) великого візира Кара-Мустафи оточила Чигирин. Московсько-українські війська (120 тисяч чоловік) під командуванням Ромодановського і Самойловича розбили османський передовий загін, але далі діяли поволі та нерішуче, тому підійшли до Чигирина лише 11 (21) серпня, коли османським військам вдалося вже захопити його.
Османи захопили Чигирин, винищили московський і козацький загони, спалили і зруйнували місто вщент. Московсько-українська армія покинула Чигирин напризволяще і відступила за Дніпро, відбивши напади османської армії, яка їх переслідувала. Ромодановський був відкликаний до Москви, Самойлович же залишився один на правій стороні Дніпра. Незабаром він повернувся на лівий берег Дніпра. Його син, Семен, випалив на правій стороні всі села, міста і містечка, щоб ворогу надалі притулку не було. Османи ж пішли за Дунай, спаливши Чигирин (див. Чигиринські походи).
Переговори та укладення Бахчисарайського мирного договору
У 1679—1680 роках московські війська відбили напади кримських татар. У Москві дуже боялися нового походу військ Османської імперії, і щоб попередити його і напад кримського хана, в грудні 1678 року до Константинополя був посланий дворянин Даудов із пропозицією відновити дружні відносини. Гетьман Самойлович, з яким радилися із цього приводу, також схвально відносився до думки про укладення миру з Османською імперією і Кримським ханством. Прагнули миру і в самій Османській імперії.
Восени 1679 року Даудов повернувся назад із грамотою від великого візира, який вимагав для переговорів про укладення миру присилання особливого посла і пропонував, зі свого боку, відправити посланника до Криму для ведення мирних переговорів.
Наприкінці 1679 року до Криму до хана Мурада Гірея були відправлені з Москви Сухотін і дяк Михайлов, але це посольство скінчилося нічим, оскільки дяк Михайлов свавільно залишив Сухотіна і виїхав до Москви.
У серпні 1680 року були послані стольник Василь Тяпкін, що побував раніше в Речі Посполитій і досить вже досвідчений дипломат, дяк Микита Зотов та український писар Семен Ракович.
Після довгих зусиль, при яких хан загрожував тортурами, посланники уклали договір на наступних умовах:
- перемир'я повинне було тривати 20 років, починаючи з 3 січня 1681 року
- кордон між двома державами встановлювався по річці Дніпро;
- протягом 20 років місцевість між Південним Бугом і Дніпром повинна залишатися нейтральною і незаселеною
та інші умови.
Див. також
Примітки
- Дополнения к актам историческим. Т. 6. СПб. 1857. С. 252.
Джерела та література
- Заруба В. М. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII ст. Монографія. Дн-к: Ліра, 2003. 464 с.
- Заруба В. М. Чигиринські походи. Хроніка подій російсько-турецької війни 1677 – 1678 рр. Монографія. Дн-к: Ліра, 2013. 346 с., іл.
- Чухліб Т. В. Російсько-турецька війна 1676—1681 [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 300. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moskovsko turecki vijni Moskovsko turecka vijna 1676 1681 takozh Moskovsko osmanska vijna 1676 1681 rokiv vijna Osmanskoyi imperiyi razom iz vasalami Krimskim hanstvom ta Pravoberezhnim Getmanatom iz Moskovskim carstvom za ukrayinski zemli Vidbulas pid chas caryuvannya v Moskvi Fedora Oleksijovicha Moskovsko turecka vijna 1676 1681Moskovsko turecki vijni RuyinaChigirin na karti Kiyivskogo voyevodstva Yan Yansson 1663 rik Chigirin na karti Kiyivskogo voyevodstva Yan Yansson 1663 rikData 1676 1681Misce UkrayinaRezultat Bahchisarajskij dogovirStoroniOsmanska imperiya Krimske hanstvo Pravoberezhna Ukrayina Moskovske carstvo Livoberezhna UkrayinaKomanduvachiMuhammed IV Selim Girej Yurij Hmelnickij Grigorij Romodanovskij Ivan SamojlovichPeredistoriyaPrichinoyu vijni posluzhila sproba Osmanskoyi imperiyi vtrutitisya v moskovsko polske protistoyannya i zahopiti kontrol nad Pravoberezhnoyu Ukrayinoyu U 1656 roci posadu velikogo vizira Osmanskoyi imperiyi zahopila energijna lyudina Mehmed Kepryulyu yaka zumila pidsiliti disciplinu armiyi i zavdati dekilka porazok vorogam Avstriya vimushena bula uklasti v 1664 roci ne osoblivo dlya neyi vigidnij u 1669 roci osmani zavoyuvali Krit U 1669 roci getman Pravoberezhnoyi Ukrayini Petro Doroshenko stav vasalom Osmanskoyi imperiyi Voseni 1671 roku armiya Rechi Pospolitoyi na choli z Yanom III Sobeskim povela nastup na Podillya j zahopila Braclav Mogiliv ta Vinnicyu Navesni 1672 roku pochalisya shirokomasshtabni voyenni diyi 6 zhovtnya 1672 r car Oleksij Mihajlovich ogolosiv vijnu Osmanskij imperiyi ta Krimskomu hanstvu V nyneshnem vo 181 godu 1672 oktyabrya v 6 den po ukazu velikogo carya i velikogo knyazya Alekseya Mihajlovicha skazano vsem na Moskve i v gorody ego velikogo gosudarya gramoty poslany chto k velikomu gosudaryu k ego carskomu velichestvu pisal brat ego gosudarev obyavlyaya chto sultan Turskij s hanom Krymskim na pagubu gosudarstv hristianskih nachav ot koruny polskoj v gosudarstvo ego vstupil i gorod Kamenec Podolskoj v poddanstvo sebe privel i uchinil sebe v tom gorode pristanishe Hid vijniVijskovi diyi na Podilli 27 serpnya 1672 roku ob yednana ukrayinsko osmansko tatarska armiya zagoni yakoyi vidpovidno ocholyuvali getman Petro Doroshenko osmanskij sultan Mehmet IV i krimskij han Selim Girej zdobula fortecyu Kam yanec Kam yanec Podilskij i virushila na Galichinu Na pochatku veresnya 1672 roku soyuznicki vijska oblozhili Lviv Ne mayuchi zasobiv dlya prodovzhennya vijni uryad Rechi Pospolitoyi 5 zhovtnya 1672 roku uklav Buchackij mirnij dogovir Ukladennya Buchackogo dogovoru za yakim Rich Pospolita vidmovilasya vid pretenzij na Pravoberezhnu Ukrayinu Moskovska derzhava rozcinila yak nagodu ne porushuyuchi Andrusivskogo peremir ya z Richchyu Pospolitoyu zahopiti Pravoberezhzhya Zanyattya Chigirina moskovskimi vijskami Dokladnishe Chigirinski pohodi U 1676 roci Doroshenko z 12 tisyachnim zagonom zahopiv Chigirin rozrahovuyuchi na pidhid osmanskogo vijska ale vesnoyu 1676 roku moskovsko ukrayinski vijska pid komanduvannyam Ivana Samojlovicha i moskovskogo voyenachalnika Grigoriya Romodanovskogo vzyali v oblogu Chigirin i zmusili Doroshenka kapitulyuvati Zalishivshi v Chigirini garnizon moskovsko ukrayinski vijska vidijshli na livij bereg Dnipra Sultan priznachiv getmanom Pravoberezhnoyi Ukrayini Yuriya Hmelnickogo kotrij znahodivsya u nogo v poloni i v lipni 1677 roku virushiv na Chigirin iz 120 tisyachnoyu krimsko osmanskoyu armiyeyu Ibragima Pashi Moskovskij garnizon Chigirina vitrimav 3 tizhnevu oblogu a vijska Samojlovicha i Romodanovskogo 52 57 tisyach lyudej 28 serpnya 7 veresnya sho pidijshli rozbili osmansko tatarski vijska u i primusili yih vidstupiti Zanyattya Chigirina osmanskimi vijskami Dokladnishe Oborona Chigirina 1678 Za napolyagannyam Romodanovskogo i Samojlovicha Chigirin buv ukriplenij i nevdovzi stav oplotom proti majbutnih napadiv osmaniv Voyevodoyu do Chigirina buv priznachenij I I Rzhevskij Vin uzyav iz soboyu dosit velikij vijskovij zagin bagato zapasiv hliba porohu i zbroyi Napad Osmanskoyi imperiyi ne primusiv sebe dovgo chekati u lipni 1678 roku krimsko osmanska armiya blizko 200 tisyach cholovik velikogo vizira Kara Mustafi otochila Chigirin Moskovsko ukrayinski vijska 120 tisyach cholovik pid komanduvannyam Romodanovskogo i Samojlovicha rozbili osmanskij peredovij zagin ale dali diyali povoli ta nerishuche tomu pidijshli do Chigirina lishe 11 21 serpnya koli osmanskim vijskam vdalosya vzhe zahopiti jogo Osmani zahopili Chigirin vinishili moskovskij i kozackij zagoni spalili i zrujnuvali misto vshent Moskovsko ukrayinska armiya pokinula Chigirin naprizvolyashe i vidstupila za Dnipro vidbivshi napadi osmanskoyi armiyi yaka yih peresliduvala Romodanovskij buv vidklikanij do Moskvi Samojlovich zhe zalishivsya odin na pravij storoni Dnipra Nezabarom vin povernuvsya na livij bereg Dnipra Jogo sin Semen vipaliv na pravij storoni vsi sela mista i mistechka shob vorogu nadali pritulku ne bulo Osmani zh pishli za Dunaj spalivshi Chigirin div Chigirinski pohodi Peregovori ta ukladennya Bahchisarajskogo mirnogo dogovoruDokladnishe Bahchisarajskij mirnij dogovir U 1679 1680 rokah moskovski vijska vidbili napadi krimskih tatar U Moskvi duzhe boyalisya novogo pohodu vijsk Osmanskoyi imperiyi i shob poperediti jogo i napad krimskogo hana v grudni 1678 roku do Konstantinopolya buv poslanij dvoryanin Daudov iz propoziciyeyu vidnoviti druzhni vidnosini Getman Samojlovich z yakim radilisya iz cogo privodu takozh shvalno vidnosivsya do dumki pro ukladennya miru z Osmanskoyu imperiyeyu i Krimskim hanstvom Pragnuli miru i v samij Osmanskij imperiyi Voseni 1679 roku Daudov povernuvsya nazad iz gramotoyu vid velikogo vizira yakij vimagav dlya peregovoriv pro ukladennya miru prisilannya osoblivogo posla i proponuvav zi svogo boku vidpraviti poslannika do Krimu dlya vedennya mirnih peregovoriv Naprikinci 1679 roku do Krimu do hana Murada Gireya buli vidpravleni z Moskvi Suhotin i dyak Mihajlov ale ce posolstvo skinchilosya nichim oskilki dyak Mihajlov svavilno zalishiv Suhotina i viyihav do Moskvi U serpni 1680 roku buli poslani stolnik Vasil Tyapkin sho pobuvav ranishe v Rechi Pospolitij i dosit vzhe dosvidchenij diplomat dyak Mikita Zotov ta ukrayinskij pisar Semen Rakovich Pislya dovgih zusil pri yakih han zagrozhuvav torturami poslanniki uklali dogovir na nastupnih umovah peremir ya povinne bulo trivati 20 rokiv pochinayuchi z 3 sichnya 1681 roku kordon mizh dvoma derzhavami vstanovlyuvavsya po richci Dnipro protyagom 20 rokiv miscevist mizh Pivdennim Bugom i Dniprom povinna zalishatisya nejtralnoyu i nezaselenoyu ta inshi umovi Div takozhSpisok vijn XVII stolittyaPrimitkiDopolneniya k aktam istoricheskim T 6 SPb 1857 S 252 Dzherela ta literaturaZaruba V M Ukrayinske kozacke vijsko v rosijsko tureckih vijnah ostannoyi chverti XVII st Monografiya Dn k Lira 2003 464 s Zaruba V M Chigirinski pohodi Hronika podij rosijsko tureckoyi vijni 1677 1678 rr Monografiya Dn k Lira 2013 346 s il Chuhlib T V Rosijsko turecka vijna 1676 1681 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 300 ISBN 978 966 00 1290 5