Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мехме́д IV (осман. محمد رابع, Meḥmed-i rābiʿ, тур. IV. Mehmet; 2 січня 1642 — 6 січня 1693) — османський султан (1648—1687). Єдиний син османського султана Ібрагіма I від султани Хатідже Турхан, що була слов'янського походження. Зійшов на престол у 7-річному віці завдяки змові матері з яничарами. Намагався розширити володіння Османів у Європі, воював із Святим Престолом, Річчю Посполитою, Московією, Венецією, Австрією, Угорщиною. Від його імені управління імперією здійснювали великі візири з албанського роду Кепрюлю: Мехмед-паша (1648—1661), Ахмед-паша Фазил (1661—1676), Кара-Мустафа (1676—1683). На прохання гетьмана Богдана Хмельницького взяв під протекторат Військо Запорозьке (1650, 1653, 1655). Також — Мехмед IV, Махмед IV, Магомед IV. Прізвисько — Мисли́вець (тур. Avcı, Авджи).
| Мехмед IV осман. محمد رابع | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 8 серпня 1648 — 8 листопада 1687 | ||
| Попередник: | Ібрагім I | |
| Наступник: | Сулейман II | |
| Народження: | 2 січня 1642 Стамбул, Османська імперія | |
| Смерть: | 6 січня 1693 (51 рік) Едірне, Османська імперія | |
| Поховання: | Стамбул | |
| Країна: | Османська імперія | |
| Релігія: | іслам | |
| Рід: | Османи | |
| Батько: | Ібрагім I | |
| Мати: | Надія Турхан Хадіджа | |
| Шлюб: | Еметуллах Рабія Гюльнуш-султан та Сійявуш Хасекі | |
| Діти: | сини: Мустафа ІІ, Ахмед III, шехзаде Баязид, шехзаде Сулейман доньки: Хатідже-султан, Уммюгюльсюм-султан, Фатьма-султан, Кючук-султан, Уммі-султан, Гевхер-султан | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Життєпис
Мехмед IV був сином султана Ібрагіма І (прав. 1640—1648) від Турхан-султан, наложниці руського походження. Онук Кесем-султан, яка була грецького походження. Незабаром після його народження батьки посварилися, і Ібрагім настільки розізлився, що вирвав Мехмеда із рук матері та кинув немовля в резервуар з водою, він був врятований слугами гарему. Але це залишило шрам на голові Мехмеда. Отримав прізвисько «Мисливець» через свою любов до спорту та полювання.
За правління Мехмеда IV османський уряд проводив політику налагодження союзницьких зв'язків з Україною та надавав підтримку гетьманам Богданові Хмельницькому, Іванові Виговському, Юрію Хмельницькому, Павлові Тетері, Іванові Брюховецькому і Петрові Дорошенку. 1650 року османський уряд після тривалих двосторонніх переговорів, запропонував Богданові Хмельницькому прийняти протекторат над Україною, що мала стати васальною державою Османської імперії як Молдавія, Волощина, Трансільванія і Кримське ханство.
На думку деяких українських істориків (Михайло Грушевський, Олександр Оглоблин та інших) на початку 1651 року Богдан Хмельницький, незважаючи на опозицію частини української шляхти (Адам Кисіль) і вищого духовенства (Сильвестр Косів) підтримав пропозицію Мегмеда IV і визнав османський протекторат. Проте плани створення антипольської коаліції у складі України, Османської імперії, Кримського ханства, Молдавії, Волощини та Трансільванії не були реалізовані.
1667 року з ініціативи Петра Дорошенка розпочалися переговори з османським урядом про створення військово-політичного союзу України з Османської імперією. Мехмед IV дав згоду взяти Україну під османський протекторат, причому Україна зберігала повну автономію, право вільного вибору гетьмана, була б звільнена від данини і отримувала воєнну допомогу в боротьбі за об'єднання всіх українських земель під владою Війська Запорозького. Цей договір був ухвалений р.
1672 року очолював османську армію, що спільно з українськими військами під проводом Петра Дорошенка здобула Кам'янець та звільнила від військ Речі Посполитої значну частину Поділля та Галичини.
Через турецько-польської війни 1672—1676 років та умов Бучацького та Журавненського договорів, до Османської імперії відійшло Поділля, а під владою Петра Дорошенка залишалась тільки Брацлавщина та Південна Київщина, що було порушенням р. і стало початком краху зовнішньої політики гетьмана Петра Дорошенка.
1677-1681 роки уряд Мехмеда IV, підтримуючи Юрія Хмельницького, вів спільно з українськими військами війну проти Московського царства за Лівобережну Україну (див. Чигиринські походи 1677 і 1678 років), яка завершилась укладанням Бахчисарайського мирного договору 1681 р.
З Мехмедом IV у вересні 1683 османська армія під час облоги Відня зазнала поразки від військ Речі Посполитої під командуванням Яна III Собеського, у складі польських військ були і українські козаки.
Див. також
Примітки
- Afyoncu; Uğur Demir, Erhan (2015). Turhan Sultan. Istanbul: Yeditepe Yayınevi. с. 27. ISBN .
- Чухліб Т. В. Мегмед IV // Енциклопедія історії України. 2009. Т. 6. С. 570.
- Sakaoğlu, 2008, с. 245.
- Barzilai-Lumbroso, 2008, с. 206.
- Baer, 2008, с. 35.
- Cooke, Göknar, Parker, 2008, с. 214.
- Carsten, 1961, с. 505.
- Finkel, 2005, с. 197.
- John Freely — Inside the Seraglio published 1999, Chapter 9: Three Mad Sultans
Джерела
- Чухліб Т. В. Мегмед IV [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 570. — .
- (2003). Osmanlı Tarihi III. Cilt 1. Kısım: II. Selim'in Tahta Çıkışından 1699 Karlofça Andlaşmasına Kadar. Ankara: Türk Tarih Kurumu Yayınları. . (тур.)
- Sakaoğlu, Necdet (1999). Bu Mülkün Sultanları. İstanbul: Oğlak Yayınları. с. 200—209. . (тур.)
- Кінросс, Патрік (1977). The Ottoman Centuries. İstanbul: Sander Kitabevi. . (англ.)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мехмед IV
- Мегмед IV, Мегмед (Магомед, Мехмед) IV Авджи «Мисливець» // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.305-307
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mehmed Mehme d IV osman محمد رابع Meḥmed i rabiʿ tur IV Mehmet 2 sichnya 1642 16420102 6 sichnya 1693 osmanskij sultan 1648 1687 Yedinij sin osmanskogo sultana Ibragima I vid sultani Hatidzhe Turhan sho bula slov yanskogo pohodzhennya Zijshov na prestol u 7 richnomu vici zavdyaki zmovi materi z yanicharami Namagavsya rozshiriti volodinnya Osmaniv u Yevropi voyuvav iz Svyatim Prestolom Richchyu Pospolitoyu Moskoviyeyu Veneciyeyu Avstriyeyu Ugorshinoyu Vid jogo imeni upravlinnya imperiyeyu zdijsnyuvali veliki viziri z albanskogo rodu Kepryulyu Mehmed pasha 1648 1661 Ahmed pasha Fazil 1661 1676 Kara Mustafa 1676 1683 Na prohannya getmana Bogdana Hmelnickogo vzyav pid protektorat Vijsko Zaporozke 1650 1653 1655 Takozh Mehmed IV Mahmed IV Magomed IV Prizvisko Misli vec tur Avci Avdzhi Mehmed IV osman محمد رابع Mehmed IVOsmanskij sultan8 serpnya 1648 8 listopada 1687Poperednik Ibragim INastupnik Sulejman II Narodzhennya 2 sichnya 1642 1642 01 02 Stambul Osmanska imperiyaSmert 6 sichnya 1693 1693 01 06 51 rik Edirne Osmanska imperiyaPohovannya StambulKrayina Osmanska imperiyaReligiya islamRid OsmaniBatko Ibragim IMati Nadiya Turhan HadidzhaShlyub Emetullah Rabiya Gyulnush sultan ta Sijyavush HasekiDiti sini Mustafa II Ahmed III shehzade Bayazid shehzade Sulejman donki Hatidzhe sultan Ummyugyulsyum sultan Fatma sultan Kyuchuk sultan Ummi sultan Gevher sultanAvtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMehmed IV buv sinom sultana Ibragima I prav 1640 1648 vid Turhan sultan nalozhnici ruskogo pohodzhennya Onuk Kesem sultan yaka bula greckogo pohodzhennya Nezabarom pislya jogo narodzhennya batki posvarilisya i Ibragim nastilki rozizlivsya sho virvav Mehmeda iz ruk materi ta kinuv nemovlya v rezervuar z vodoyu vin buv vryatovanij slugami garemu Ale ce zalishilo shram na golovi Mehmeda Otrimav prizvisko Mislivec cherez svoyu lyubov do sportu ta polyuvannya Za pravlinnya Mehmeda IV osmanskij uryad provodiv politiku nalagodzhennya soyuznickih zv yazkiv z Ukrayinoyu ta nadavav pidtrimku getmanam Bogdanovi Hmelnickomu Ivanovi Vigovskomu Yuriyu Hmelnickomu Pavlovi Teteri Ivanovi Bryuhoveckomu i Petrovi Doroshenku 1650 roku osmanskij uryad pislya trivalih dvostoronnih peregovoriv zaproponuvav Bogdanovi Hmelnickomu prijnyati protektorat nad Ukrayinoyu sho mala stati vasalnoyu derzhavoyu Osmanskoyi imperiyi yak Moldaviya Voloshina Transilvaniya i Krimske hanstvo Na dumku deyakih ukrayinskih istorikiv Mihajlo Grushevskij Oleksandr Ogloblin ta inshih na pochatku 1651 roku Bogdan Hmelnickij nezvazhayuchi na opoziciyu chastini ukrayinskoyi shlyahti Adam Kisil i vishogo duhovenstva Silvestr Kosiv pidtrimav propoziciyu Megmeda IV i viznav osmanskij protektorat Prote plani stvorennya antipolskoyi koaliciyi u skladi Ukrayini Osmanskoyi imperiyi Krimskogo hanstva Moldaviyi Voloshini ta Transilvaniyi ne buli realizovani 1667 roku z iniciativi Petra Doroshenka rozpochalisya peregovori z osmanskim uryadom pro stvorennya vijskovo politichnogo soyuzu Ukrayini z Osmanskoyi imperiyeyu Mehmed IV dav zgodu vzyati Ukrayinu pid osmanskij protektorat prichomu Ukrayina zberigala povnu avtonomiyu pravo vilnogo viboru getmana bula b zvilnena vid danini i otrimuvala voyennu dopomogu v borotbi za ob yednannya vsih ukrayinskih zemel pid vladoyu Vijska Zaporozkogo Cej dogovir buv uhvalenij r 1672 roku ocholyuvav osmansku armiyu sho spilno z ukrayinskimi vijskami pid provodom Petra Doroshenka zdobula Kam yanec ta zvilnila vid vijsk Rechi Pospolitoyi znachnu chastinu Podillya ta Galichini Cherez turecko polskoyi vijni 1672 1676 rokiv ta umov Buchackogo ta Zhuravnenskogo dogovoriv do Osmanskoyi imperiyi vidijshlo Podillya a pid vladoyu Petra Doroshenka zalishalas tilki Braclavshina ta Pivdenna Kiyivshina sho bulo porushennyam r i stalo pochatkom krahu zovnishnoyi politiki getmana Petra Doroshenka 1677 1681 roki uryad Mehmeda IV pidtrimuyuchi Yuriya Hmelnickogo viv spilno z ukrayinskimi vijskami vijnu proti Moskovskogo carstva za Livoberezhnu Ukrayinu div Chigirinski pohodi 1677 i 1678 rokiv yaka zavershilas ukladannyam Bahchisarajskogo mirnogo dogovoru 1681 r Z Mehmedom IV u veresni 1683 osmanska armiya pid chas oblogi Vidnya zaznala porazki vid vijsk Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam Yana III Sobeskogo u skladi polskih vijsk buli i ukrayinski kozaki 1687 r Mehmeda IV usunuli vid vladi yanichari Div takozhKorsunskij dogovirPrimitkiAfyoncu Ugur Demir Erhan 2015 Turhan Sultan Istanbul Yeditepe Yayinevi s 27 ISBN 978 605 9787 24 6 Chuhlib T V Megmed IV Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2009 T 6 S 570 Sakaoglu 2008 s 245 Barzilai Lumbroso 2008 s 206 Baer 2008 s 35 Cooke Goknar Parker 2008 s 214 Carsten 1961 s 505 Finkel 2005 s 197 John Freely Inside the Seraglio published 1999 Chapter 9 Three Mad SultansDzherelaChuhlib T V Megmed IV 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 570 ISBN 978 966 00 1028 1 2003 Osmanli Tarihi III Cilt 1 Kisim II Selim in Tahta Cikisindan 1699 Karlofca Andlasmasina Kadar Ankara Turk Tarih Kurumu Yayinlari ISBN 975 16 0013 8 tur Sakaoglu Necdet 1999 Bu Mulkun Sultanlari Istanbul Oglak Yayinlari s 200 209 ISBN 875 329 299 6 tur Kinross Patrik 1977 The Ottoman Centuries Istanbul Sander Kitabevi ISBN 0 224 01379 8 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mehmed IVlink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Mehmed IV Megmed IV Megmed Magomed Mehmed IV Avdzhi Mislivec Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 305 307 Megmed IVOsmanska dinastiyaNarodivsya 2 sichnya 1642 Pomer 6 sichnya 1693 prozhiv 51 rik Korolivski tituliPoperednik Ibragim I Sultani Osmanskoyi imperiyi 8 serpnya 1648 8 listopada 1687 z Kesem Sultan 1648 1651 Hatidzhe Sultan 1651 1656 Nastupnik Sulejman IIReligijni posadiPoperednik Ibragim I Halifi Osmanskogo halifatu 8 serpnya 1648 8 listopada 1687 Nastupnik Sulejman II