Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рогатинський повіт Округ Бережанський до 1867 Коронний край Королівство Галичини та Володимирії Країна Австрійська імпер

Рогатинський повіт (ЗУНР)

Рогатинський повіт (ЗУНР)
Рогатинський повіт
Округ Бережанський (до 1867)
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр Рогатин
Створений 1854
Площа 1131,94 км² (1880)
Населення 85 132 (1880)
image
Найбільші міста Рогатин, Бурштин
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рогатинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії).

Рогатинський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі, УРСР і Третього Рейху. Адміністративним центром повіту було місто Рогатин.

ЗУНР

Повітовим комісаром був адвокат д-р Михайло Воробець, його змінив Євстахій Миронович. Делегатом до УНРади був обраний Іван Сенчина (УРП).

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016)

За часів II Речі Посполитої (1918—1939)

Рогатинський повіт

пол. Powiat rohatyński

Місто Рогатин
Найбільше місто Рогатин
Країна image Польська Республіка і image Австро-Угорщина
Регіон Станиславівське воєводство
Гміни 102 (1921), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 12300 (1931)
 - густота 111
Площа
 - повна 1147 км²
Дата заснування 1867
Дата ліквідації 17 січня 1940
image

Включений до складу Станиславівського воєводства Республіки Польща, з утворенням воєводства 23 грудня 1920 року на землях анексованої ЗУНР. До складу повіту входило 169 поселень (з них 3 міста, 99 сільських гмін, 67 фільварків) зі 21763 житловими будинками. Українське населення бойкотувало польський перепис 1921 року. Для придушення опору в повіт введено батальйон піхоти й ескадрон кавалерії, арештовано актив, серед них — 9 священиків. Загальна чисельність населення повіту складала 109534 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 79127 — греко-католики, 21827 — римо-католики, 8420 — юдеї, 96 — інших визнань. Українці гуртувались у товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Каменярі».

Зміни адміністративного поділу

image
Рогатинський повіт

1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів з розпарцельованого (розділеного) фільварку в Журові утворено нову самостійну адміністративну гміну Луковець Журівський.

1 жовтня 1931 року сільська гміна (самоврядна громада) Слобода Букачівська Рогатинського повіту ліквідована і її територію приєднано до сільської гміни Букачівці того ж повіту.

1 липня 1934 року частина забудови і земель села Залужжя загальною площею 244,6242 га передана до складу міста Рогатин.

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Рогатинського у Станиславівському воєводстві на сільські гміни», 1 серпня 1934 року в Рогатинському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни з дотогочасних сільських ґмін.

Міста (Міські ґміни)

Сільські ґміни

Кількість
  • 1920—1923 рр. — 98;
  • 1923—1931 рр. — 99;
  • 1931—1934 рр. — 98;
  • 1934—1939 рр. — 11.
Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Болшовце Бовшів (частина), Ганівці, Гербуртів, Демешківці, Желибори, Кінашів, Німшин (частина), Поплавники, Скоморохи Нові, Слобідка Більшівецька 10
2 Ґміна Букачовце Букачівці, Журавєнко, Каролівка, Козарі, Мартинів Новий (частина), Посвірж, Тенетникі, Чагрів (частина), Черніїв 9
3 Ґміна Бурштин Бовшів (частина), Демянів, Коростовичі, Куропатники, Людвиківка, Мартинів Новий (частина), Мартинів Старий, Німшин (частина), Озеряни, Різдвяни, Нижні Сарники, Середні Сарники, Стасьова Воля 10
4 Ґміна Журув Вишнів, Грегорув, Журув, Колоколин, Луковець Вишнівськіий, Луковьєц Журовскі (з 01.01.1923), Подміхаловце 7
5 Ґміна Кнігиніче Бабухув (Бабухів) (частина), Васючин, Заґуже Кнігиніцкє (Загір'я), Залуже (Залужжя) (частина), Кнігиніче (Княгиничі), Оскжесіньце (Воскресинці), Помонєнта (Помонята), Псари (частина), Явче (частина) 9
6 Ґміна Конкольнікі Библо, Дитятин, Заґуже Конколницкє (Загір'я-Кукільницьке), Конкольнікі (Кукільники), Подшумляньце (Підшумлянці), Скоморохи Старе (Старі Скоморохи), Слобода Конкольніцка (Слобода Кукільницька), Хохонюв (Хохонів), Яблонув (Яблунів) 9
7 Ґміна Конюшкі Бабухув (Бабухів) (частина), Конюшкі, Куніче (Куничі), Лучиньце (Лучинці), Насташчин, Обельніца, Чагрув (Чагрів) (частина), Юнашкув (Юнашків), Явче (частина) 6
8 Ґміна Ліпіца Дольна Гоноратувка (Гоноратівка), Ліпіца Дольна (Нижня Липиця), Ліпіца Ґурна (Верхня Липиця), Лопушна, Сарнкі Ґурне (Сарники), Сьвістельнікі (Світанок) 6
9 Ґміна Подкамєнь Бєньковце (Беньківці), Виспа, Дегова, Дзічкі (Дички), Доліняни, Заланув (Заланів), Любша, Мелна, Подбуже (Підбір'я), Подкамєнь (Підкамінь), Псари (частина), Фраґа, Яглуш 12
10 Ґміна Пукув Данільче, Добринюв (Добринів), Золчув (Жовчів), Пукув (Пуків), Стратин, Уязд (Уїзд), Чесьнікі (Чесники) 7
11 Ґміна Рогатин Вєжболовце (Вербилівці), Заліпіє (Залип'я), Залуже (Залужжя), Клєшчувна (Кліщівня), Кутце (Кутці), Перенювка (Перенівка), Подвінє (Підвиння), Подгродзє (Підгороддя), Поток (Потік), Путятиньце (Путятинці), Руда, Фірлєюв, Черче 13
ліквідована Слобода Букачівська (до 01.10.1931) 1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

Українці-греко-католики становили 71 % населення повіту (1907).

У 1939 році в повіті мешкало 138 720 осіб (101280 українців-греко-католиків — 73,01 %, 9240 українців-латинників — 6,66 %, 15025 поляків — 10,83 %, 3400 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,45 %, 9 685 євреїв — 6,98 % і 90 німців та інших національностей — 0,06 %).

У складі СРСР

19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 року повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 року через поділ його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін:

Третій Рейх

Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Рогатинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Бережани Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Після зайняття території повіту у липні 1944 року Червоною армією був відновлений поділ на райони.

Сучасність

В даний час територія колишнього Рогатинського району внаслідок адміністративної реформи повністю увійшла до складу укрупненого Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, а Рогатин став центром Рогатинської міської об'єднаної територіальної громади.

Див. також

Примітки

  1. Олег Павлишин // Україна Модерна. — Число 2—3. — 1999.
  2. [Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 62.]
  3. Як на Прикарпатті сто років тому розвивалося сільське господарство? Фото. vikna.if.ua. Вікна. 14 листопада 2019. оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 9 listopada 1922 r. w przedmiocie utworzenia z rozparcelowanego obszaru dworskiego w Żurowie, powiat Rohaty, nowej samoistnej gminy administracyjnej pod nazwą Łukowiec Żurowski // Dziennik Ustaw. — 1922. — nr. 101. — poz. 926. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 sierpnia 1931 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słoboda Bukaczowiecka w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr. 79. — poz. 627. — S. 1373. (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Rohatyna w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 56. — poz. 499. — S. 920. (пол.)
  7. Українці. Частка у населенні повітів. wikimedia.org. Wikimedia.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 8 грудня 2022.
  8. >Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 69. — .

Джерела

  • Mielcarek A. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa: Neriton, 2008. — 231 s. — . (пол.)

Посилання

  • Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 69. — poz. 663. — S. 1296. (пол.)
  • Rajmund Piżanowski. Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie. stanislawow.net (пол.). Z Grodu Rewery — Stanisławów. оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 8 грудня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rogatinskij povit Okrug Berezhanskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Rogatin Stvorenij 1854 Plosha 1131 94 km 1880 Naselennya 85 132 1880 Najbilshi mista Rogatin Burshtin U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rogatinskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Rogatinskij povit istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki UNR Polshi URSR i Tretogo Rejhu Administrativnim centrom povitu bulo misto Rogatin ZUNRPovitovim komisarom buv advokat d r Mihajlo Vorobec jogo zminiv Yevstahij Mironovich Delegatom do UNRadi buv obranij Ivan Senchina URP Povit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Cej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2016 Za chasiv II Rechi Pospolitoyi 1918 1939 Rogatinskij povit pol Powiat rohatynski Misto Rogatin Najbilshe misto Rogatin Krayina Polska Respublika i Avstro Ugorshina Region Stanislavivske voyevodstvo Gmini 102 1921 14 1934 1939 Naselennya povne 12300 1931 gustota 111 Plosha povna 1147 km Data zasnuvannya 1867 Data likvidaciyi 17 sichnya 1940 Vklyuchenij do skladu Stanislavivskogo voyevodstva Respubliki Polsha z utvorennyam voyevodstva 23 grudnya 1920 roku na zemlyah aneksovanoyi ZUNR Do skladu povitu vhodilo 169 poselen z nih 3 mista 99 silskih gmin 67 filvarkiv zi 21763 zhitlovimi budinkami Ukrayinske naselennya bojkotuvalo polskij perepis 1921 roku Dlya pridushennya oporu v povit vvedeno bataljon pihoti j eskadron kavaleriyi areshtovano aktiv sered nih 9 svyashenikiv Zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 109534 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 79127 greko katoliki 21827 rimo katoliki 8420 yudeyi 96 inshih viznan Ukrayinci gurtuvalis u tovaristva Prosvita Silskij gospodar Sich Kamenyari Zmini administrativnogo podilu Rogatinskij povit 1 sichnya 1923 roku rozporyadzhennyam Radi Ministriv z rozparcelovanogo rozdilenogo filvarku v Zhurovi utvoreno novu samostijnu administrativnu gminu Lukovec Zhurivskij 1 zhovtnya 1931 roku silska gmina samovryadna gromada Sloboda Bukachivska Rogatinskogo povitu likvidovana i yiyi teritoriyu priyednano do silskoyi gmini Bukachivci togo zh povitu 1 lipnya 1934 roku chastina zabudovi i zemel sela Zaluzhzhya zagalnoyu plosheyu 244 6242 ga peredana do skladu mista Rogatin U vidpovidnosti do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 21 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Rogatinskogo u Stanislavivskomu voyevodstvi na silski gmini 1 serpnya 1934 roku v Rogatinskomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini z dotogochasnih silskih gmin Mista Miski gmini mistechko Bilshivci misto z 1934 roku mistechko Burshtin misto z 1934 roku misto Rogatin Silski gmini Kilkist 1920 1923 rr 98 1923 1931 rr 99 1931 1934 rr 98 1934 1939 rr 11 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bolshovce Bovshiv chastina Ganivci Gerburtiv Demeshkivci Zhelibori Kinashiv Nimshin chastina Poplavniki Skomorohi Novi Slobidka Bilshivecka 10 2 Gmina Bukachovce Bukachivci Zhuravyenko Karolivka Kozari Martiniv Novij chastina Posvirzh Tenetniki Chagriv chastina Cherniyiv 9 3 Gmina Burshtin Bovshiv chastina Demyaniv Korostovichi Kuropatniki Lyudvikivka Martiniv Novij chastina Martiniv Starij Nimshin chastina Ozeryani Rizdvyani Nizhni Sarniki Seredni Sarniki Stasova Volya 10 4 Gmina Zhuruv Vishniv Gregoruv Zhuruv Kolokolin Lukovec Vishnivskiij Lukovyec Zhurovski z 01 01 1923 Podmihalovce 7 5 Gmina Kniginiche Babuhuv Babuhiv chastina Vasyuchin Zaguzhe Kniginickye Zagir ya Zaluzhe Zaluzhzhya chastina Kniginiche Knyaginichi Oskzhesince Voskresinci Pomonyenta Pomonyata Psari chastina Yavche chastina 9 6 Gmina Konkolniki Biblo Dityatin Zaguzhe Konkolnickye Zagir ya Kukilnicke Konkolniki Kukilniki Podshumlyance Pidshumlyanci Skomorohi Stare Stari Skomorohi Sloboda Konkolnicka Sloboda Kukilnicka Hohonyuv Hohoniv Yablonuv Yabluniv 9 7 Gmina Konyushki Babuhuv Babuhiv chastina Konyushki Kuniche Kunichi Luchince Luchinci Nastashchin Obelnica Chagruv Chagriv chastina Yunashkuv Yunashkiv Yavche chastina 6 8 Gmina Lipica Dolna Gonoratuvka Gonorativka Lipica Dolna Nizhnya Lipicya Lipica Gurna Verhnya Lipicya Lopushna Sarnki Gurne Sarniki Svistelniki Svitanok 6 9 Gmina Podkamyen Byenkovce Benkivci Vispa Degova Dzichki Dichki Dolinyani Zalanuv Zalaniv Lyubsha Melna Podbuzhe Pidbir ya Podkamyen Pidkamin Psari chastina Fraga Yaglush 12 10 Gmina Pukuv Danilche Dobrinyuv Dobriniv Zolchuv Zhovchiv Pukuv Pukiv Stratin Uyazd Uyizd Chesniki Chesniki 7 11 Gmina Rogatin Vyezhbolovce Verbilivci Zalipiye Zalip ya Zaluzhe Zaluzhzhya Klyeshchuvna Klishivnya Kutce Kutci Perenyuvka Perenivka Podvinye Pidvinnya Podgrodzye Pidgoroddya Potok Potik Putyatince Putyatinci Ruda Firlyeyuv Cherche 13 likvidovana Sloboda Bukachivska do 01 10 1931 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Ukrayinci greko katoliki stanovili 71 naselennya povitu 1907 U 1939 roci v poviti meshkalo 138 720 osib 101280 ukrayinciv greko katolikiv 73 01 9240 ukrayinciv latinnikiv 6 66 15025 polyakiv 10 83 3400 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 2 45 9 685 yevreyiv 6 98 i 90 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 06 U skladi SRSR19 veresnya 1939 roku bilshovicki vijska povnistyu zajnyali teritoriyu povitu 27 listopada 1939 roku povit vklyuchenij do skladu novoutvorenoyi Stanislavskoyi oblasti Yak administrativna odinicya povit skasovanij u sichni 1940 roku cherez podil jogo teritoriyi na 4 rajoni kozhen iz kilkoh kolishnih gmin Bilshivcivskij rajon iz gmin Bolshovce Konkolniki j Lipica Dolna Burshtinskij rajon Burshtin i Konyushki Bukachivskij rajon Bukachovce Zhuruv i Kniginiche Rogatinskij rajon Rogatin Podkamyen i Pukuv Tretij RejhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rokah Rogatinskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Berezhani Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Pislya zajnyattya teritoriyi povitu u lipni 1944 roku Chervonoyu armiyeyu buv vidnovlenij podil na rajoni SuchasnistV danij chas teritoriya kolishnogo Rogatinskogo rajonu vnaslidok administrativnoyi reformi povnistyu uvijshla do skladu ukrupnenogo Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti a Rogatin stav centrom Rogatinskoyi miskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Div takozhRogatinskij povit Avstro Ugorska Imperiya PrimitkiOleg Pavlishin Ukrayina Moderna Chislo 2 3 1999 Derzhavnij arhiv Ivano Frankivskoyi oblasti f 2 o 1 spr 41 a 62 Yak na Prikarpatti sto rokiv tomu rozvivalosya silske gospodarstvo Foto vikna if ua Vikna 14 listopada 2019 originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 7 grudnya 2022 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 9 listopada 1922 r w przedmiocie utworzenia z rozparcelowanego obszaru dworskiego w Zurowie powiat Rohaty nowej samoistnej gminy administracyjnej pod nazwa Lukowiec Zurowski Dziennik Ustaw 1922 nr 101 poz 926 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 sierpnia 1931 r o zniesieniu gminy wiejskiej Sloboda Bukaczowiecka w powiecie rohatynskim wojewodztwie stanislawowskiem Dziennik Ustaw 1931 nr 79 poz 627 S 1373 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 czerwca 1934 r wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwosci o zmianie granic miasta Rohatyna w powiecie rohatynskim wojewodztwie stanislawowskiem Dziennik Ustaw 1934 nr 56 poz 499 S 920 pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv wikimedia org Wikimedia org Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 8 grudnya 2022 gt Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 69 ISBN 3 447 02376 7 DzherelaMielcarek A Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa Neriton 2008 231 s ISBN 978 83 7543 400 2 pol PosilannyaRozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 26 lipca 1934 r o podziale powiatu rohatynskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie Dziennik Ustaw 1934 nr 69 poz 663 S 1296 pol Rajmund Pizanowski Rys historyczny administracji panstwowej w Stanislawowie stanislawow net pol Z Grodu Rewery Stanislawow originalu za 4 zhovtnya 2022 Procitovano 8 grudnya 2022

Дата публікації:
Топ