Колоко́лин — село у складі Букачівської селищної територіальної громади,Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, Село розташоване за 6 км від центру громади селища.Букачівці,та залізничної станції Букачівці.
село Колоколин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Букачівська селищна громада |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | 1394 |
Перша згадка | 1463 |
Населення | 682 |
Площа | 12,666 км² |
Густота населення | 53,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77060 |
Телефонний код | +380 3435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′06″ пн. ш. 24°28′45″ сх. д. / 49.30167° пн. ш. 24.47917° сх. д.Координати: 49°18′06″ пн. ш. 24°28′45″ сх. д. / 49.30167° пн. ш. 24.47917° сх. д. |
Водойми | Охаба |
Відстань до обласного центру | 60 км |
Відстань до районного центру | 60 км |
Найближча залізнична станція | Букачівці |
Відстань до залізничної станції | 6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, смт.Букачівці |
Карта | |
Колоколин | |
Колоколин | |
Мапа | |
Історія
Перша письмова згадка свідчить про існування села до 29 червня 1394 року.
Також згадується у книгах галицького суду 4 березня 1437 року.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин у Руді та 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі.
У 1939 році в селі проживало 1830 мешканців (1530 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 180 поляків, 20 євреїв).
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в тодішньому Букачівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Колоколин, Васючин, Княгиничі, Помонята і Явче.
У селі була центральна садиба колгоспу ім. Дзержинського. Артіль мала 1206 га земельних угідь, млин, електростанцію, майстерні. Колгосп розробляв поклади ангідритового каменю. В селі працював металообробний промкомбінат, який виготовляв: металеві ліжка, карнизи, вішалки, залізобетонні конструкції, гіпсоблоки, електро-рубильники.
За післявоєнні роки понад 400 мешканців здобули вищу й середню освіту.
Населення
Населення села станом на 31.12.1880 р. становило 871 ч., на 09.12.1931 р. — 1682, на 01.01.1970 р. — 1562, на 01.01. 2009 р. — 582.
Сьогодення
- Восьмирічна школа (діяльність призупинена, не працює з 01.09.2020)
- Клуб
- Бібліотека
- Амбулаторія
- Магазин.
Пам'ятки
У селі є чотири археологічні пам'ятки та десять пам'яток мистецтва, які знаходяться на державному обліку. На території села виявлено поховання доби неоліту, бронзи та липицької культури.
Село, багате на поклади алебастрового каменю, було одним із осередків призабутого народного промислу — різьби по алебастровому каменю. У селі побутують легенди про те, що під час нападу на село татар люди ховалися від ворогів у давніх алебастрових печерах.
У Колоколині збереглася дерев'яна 3-зрубна церква Собору Івана Хрестителя (1837) [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.], яку розписав букачівецький іконописець Йов Варніцький, в 2008 р. — С. Вдовичин. Одну з ікон Й. Варніцького в 1986 р. було передано через О. Бойкевича до Рогатинської Святодухівської церкви-музею.
Пам'ятники
У селі споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку.
Відомі люди
Народились
- (1929-29.9.2011, Львів) — педагог, науковець (кандидат історичних наук), громадський діяч, депутат Львівської обласної ради І-го демократичного скликання від Руху (Львів, Галицький район). Похований на Голосківському цвинтарі. Автор розвідок «Історія села Романів» (Романів — Пустомити — Львів, 1964), «Фірма Бачевських у Львові і розвиток лікеро-горілчаної промисловості в Галичині (1782—1939)» (Львів, 2004).
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 67.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
Джерела
- Kołokolin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 282. (пол.)
Посилання
- Колоколин the best [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koloko lin selo u skladi Bukachivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Selo roztashovane za 6 km vid centru gromadi selisha Bukachivci ta zaliznichnoyi stanciyi Bukachivci selo Kolokolin Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Bukachivska selishna gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1394 Persha zgadka 1463 Naselennya 682 Plosha 12 666 km Gustota naselennya 53 84 osib km Poshtovij indeks 77060 Telefonnij kod 380 3435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 18 06 pn sh 24 28 45 sh d 49 30167 pn sh 24 47917 sh d 49 30167 24 47917 Koordinati 49 18 06 pn sh 24 28 45 sh d 49 30167 pn sh 24 47917 sh d 49 30167 24 47917 Vodojmi Ohaba Vidstan do oblasnogo centru 60 km Vidstan do rajonnogo centru 60 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bukachivci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 km Misceva vlada Adresa radi Ivano Frankivska oblast Ivano Frankivskij rajon smt Bukachivci Karta Kolokolin Kolokolin MapaIstoriyaPersha pismova zgadka svidchit pro isnuvannya sela do 29 chervnya 1394 roku Takozh zgaduyetsya u knigah galickogo sudu 4 bereznya 1437 roku U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya pip otzhe uzhe todi bula cerkva mlin u Rudi ta 2 lani blizko 50 ga obroblyuvanoyi zemli U 1939 roci v seli prozhivalo 1830 meshkanciv 1530 ukrayinciv grekokatolikiv 100 ukrayinciv rimokatolikiv 180 polyakiv 20 yevreyiv Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v todishnomu Bukachivskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Kolokolin Vasyuchin Knyaginichi Pomonyata i Yavche U seli bula centralna sadiba kolgospu im Dzerzhinskogo Artil mala 1206 ga zemelnih ugid mlin elektrostanciyu majsterni Kolgosp rozroblyav pokladi angidritovogo kamenyu V seli pracyuvav metaloobrobnij promkombinat yakij vigotovlyav metalevi lizhka karnizi vishalki zalizobetonni konstrukciyi gipsobloki elektro rubilniki Za pislyavoyenni roki ponad 400 meshkanciv zdobuli vishu j serednyu osvitu NaselennyaNaselennya sela stanom na 31 12 1880 r stanovilo 871 ch na 09 12 1931 r 1682 na 01 01 1970 r 1562 na 01 01 2009 r 582 SogodennyaVosmirichna shkola diyalnist prizupinena ne pracyuye z 01 09 2020 Klub Biblioteka Ambulatoriya Magazin Pam yatkiU seli ye chotiri arheologichni pam yatki ta desyat pam yatok mistectva yaki znahodyatsya na derzhavnomu obliku Na teritoriyi sela viyavleno pohovannya dobi neolitu bronzi ta lipickoyi kulturi Selo bagate na pokladi alebastrovogo kamenyu bulo odnim iz oseredkiv prizabutogo narodnogo promislu rizbi po alebastrovomu kamenyu U seli pobutuyut legendi pro te sho pid chas napadu na selo tatar lyudi hovalisya vid vorogiv u davnih alebastrovih pecherah U Kolokolini zbereglasya derev yana 3 zrubna cerkva Soboru Ivana Hrestitelya 1837 26 grudnya 2013 u Wayback Machine yaku rozpisav bukachiveckij ikonopisec Jov Varnickij v 2008 r S Vdovichin Odnu z ikon J Varnickogo v 1986 r bulo peredano cherez O Bojkevicha do Rogatinskoyi Svyatoduhivskoyi cerkvi muzeyu Pam yatniki U seli sporudzheno pam yatnik Tarasu Shevchenku Vidomi lyudiNarodilis 1929 29 9 2011 Lviv pedagog naukovec kandidat istorichnih nauk gromadskij diyach deputat Lvivskoyi oblasnoyi radi I go demokratichnogo sklikannya vid Ruhu Lviv Galickij rajon Pohovanij na Goloskivskomu cvintari Avtor rozvidok Istoriya sela Romaniv Romaniv Pustomiti Lviv 1964 Firma Bachevskih u Lvovi i rozvitok likero gorilchanoyi promislovosti v Galichini 1782 1939 Lviv 2004 Primitki Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 10 sichnya 2016 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 19 grudnya 2015 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 166 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 67 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2020 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 17 listopada 2014 DzherelaKolokolin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 282 pol PosilannyaKolokolin the best 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi