Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жу́рів — село в Україні у Рогатинській міській територіальній громаді, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, на межі з Ходорівською МТГ Стрийського району Львівської області.
| село Журів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1394 |
| Населення | 472 |
| Площа | 9,814 км² |
| Густота населення | 48,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77051 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′12″ пн. ш. 24°26′40″ сх. д. / 49.30333° пн. ш. 24.44444° сх. д.Координати: 49°18′12″ пн. ш. 24°26′40″ сх. д. / 49.30333° пн. ш. 24.44444° сх. д. |
| Водойми | Свірж |
| Відстань до обласного центру | 61 км. км |
| Відстань до районного центру | 61 км. км |
| Найближча залізнична станція | Букачівці |
| Відстань до залізничної станції | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Журів | |
 Журів | |
| Мапа | |
| | |
Село знаходиться на Ходорівському Опіллі, що є частиною великого Рогатинського Опілля, на заході Подільської височини. Тут переважають лісостепові ландшафти.
Історія
Перша згадка про Журів у грамоті 29 червня 1394 р.
У податковому реєстрі 1515 року Журів документується як спалене містечко, де був млин. Збереглася згадка про спалення Журова татарами в 1599 р. До 1539 р.відомий правник, геральдик та генеалог Адам Бонецький вказував, що Журів інколи в документах згадувався, як «Джурів». В історичних джерелах є також згадка про Журівський замок, який в 1648 р. був зруйнований під час визвольної боротьби українців під проводом гетьмана Богдана Хмельницького.
У 1987 р. біля села виявлено сліди давнього поселення голіградської культури фракійського гальштату. Дану пам'ятку взято під державну охорону.
За часів Речі Посполитої, Журів, як містечко перебував у власності шляхетського роду Даниловичів. Зокрема, «з Журова» підписувались Микола Данилович, його син Іван Миколай , донька Петра Даниловича Олена (Гелена) Урсула Даниловичівна, дружина Софія-Теофі́ля Даниловичі́вна (Собєська), мати короля Яна ІІІ Собєського, 1607, Журів — 27 листопада 1661, Жовква) — шляхтянка Королівства Польського русинського походження, донька руського воєводи Івана Даниловича і Зофії (Софії) з Жолкевських, внучка Станіслава Жолкевського. Містечко Журів до поділу Речі Посполитої у 1772 р. знаходилось на межі з Галицьким повітом та належало до Жидачівського повіту Львівської землі Руського воєводства. (Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1434–1772 роках).
У XIX ст. Журів — як містечко Бережанського, а потім Рогатинського повітів, Королівства Галичини та Володимирії. У 1870-х — 1880-х рр. містечко мало власну печатку з зображенням сухого дерева (типовий для галицької сфрагістики австрійської доби «природничий» символ) і латинським написом: «Sigillum Communitatis Żurow».
1 січня 1934 р. Радою Міністрів РП з розпарцельованого (розділеного) Журівського фільварку ,що знаходився в 10 км. на захід від Журова, було утворено нову самостійну адміністративну гміну - Луковець- Журівський.
У 1939 році в містечку проживало 1410 мешканців (470 русинів, 480 поляків, 360 латинників, 30 євреїв).
Населення села станом на 09.12.1931 р. становило 1297 осіб, на 01.01.1993 р. — 467, на 01.01.2009 р. — 432.
Місцеву школу в 2018 - ліквідовано
У селі знаходиться селянське фермерське господарство «Промінь».
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Пам'ятки
- костел святого Станіслава єпископа-мученика(знищений за часів СРСР у 50 рр. ХХ ст.). Перед 1568 роком у Журові була заснована латинська парафія, та закладено латинський костел святого Станіслава єпископа-мученика, Львівської архідієцезії РКЦ. У 1598 році дерев'яний костел у Журові став відомим через євхаристійне чудо, що трапилося під час Богослужіння. Відтоді люди з навколишніх сіл стали часто сюди навідуватися. Після пожежі у 1621 році костел відновлено за кошти Миколи Даниловича, а саме був збудований мурований храм, який посвятили Найсвятішій Богородиці — Журівській. Протягом XVII — XVIII ст. споруда кілька разів страждала від пожеж, тому перебудовувалася в різних стилях (готика, ренесанс). 1885 року костел учергове згорів, але чудотворна ікона, яку винесли з вогню, була чудом врятована. Відбудований костел до 1935 року виконував роль локального санктуарію Богородиці-Журівської — це було відпустове місце, яке відвідували вірні як римо-католики, так греко-католики (католики візантійського обряду). Магнат Микола Данилович прикрасив чудотворний образ Пречистої Діви Марії срібними ризами та коронами. Ікона славилася численними чудами і ласками, була прикрашена 213-ма вотами — дарами за зцілення. Під час монголо-татарської навали люди винесли образ на мур. Стріли ворогів перестали долітати, обложені врятувалися. У польському віснику за 1925 рік збереглася стаття про чуда за посередництвом образу Пресвятої Богородиці-Журівської. Зокрема, багато ласк зазнав на собі місцевий римо-католицький священник Вінцент Бонковський. У статті описано випадок, коли жінка на ім'я Мар'яна Дашкевичова прибігла до костелу з помираючою дитиною. Вона благала священника про допомогу. Отець побачивши безнадійність ситуації, адже дитина не подавала ознак життя, порадив матері вклякнути під головним вівтарем і віддати себе з дитиною в опіку Пресвятої Богородиці. Згорьована матір так і зробила. Враз дитина почала дихати і заплакала. Напередодні Першої світової війни при костелі було засноване згромадження сестер домініканок. У 1938 році у згромадження було три черниці. Головний вівтарний образ цього костелу - образ святого Станіслава єпископа-мученика зараз знаходиться в римсько-католицькому костелі св. Станіслава єпископа-мученика,у с.Липівка (кол.Фірлеюв),що на півшляху між Рогатином і Перемишлянами ,що на межі з Львівською областю. У костелі було два вівтарі, один з яких відведено для богослужінь греко-католиків (католиків візантійського обряду) з причини нищення місцевої церкви пожежею. Даний факт свідчить про мирне співжиття мешканців містечка, адже воно було багатоетнічним та поліконфесійним (у ньому проживали поляки, українці(русини), євреї). Доля костелу — трагічна: з приходом радянської влади- влади тотального нищення пам'яток і традицій, Журівський костел було зруйновано, майно пограбовано, а поховання місцевих магнатів-фундаторів костелу Констанції Данилович (в народі білої пані) та ін., які були поховані у крипті храму- сплюндровано.ЦЕГЛУ ЗІ ЗРУЙНОВАНОЇ СВЯТИНІ ВИКОРИСТАНО ДЛЯ РЕМОНТУ МІСЦЕВИХ ДОРІГ.
- церква Св. Димитрія Солунського де тепер зберігається Чудотворний образ матері Божої Журівської, який раніше знаходився в місцевому римсько-католицькому костелі св. Станіслава єпископа-мученика.
Відомі люди
- Зеновій Карась, священик УГКЦ, просвітянин, педагог, багаторічний політв'язень, почесний громадянин міста Коломия,свого часу редактор газети Коломийської-Чернівецької Єпархії УГКЦ «Християнський вісник». Народився 9 березня 1929 року у Журові. Закінчив Рогатинське педучилище у 1948 році. Працював учителем на Городенківщині та Рогатинщині. Пізніше, у 1954 році виїхав із сім'єю до Казахстану до вуйка своєї дружини Юліана Борисікевича, якого свого часу було з родиною депортовано з України. За звинуваченням в антирадянській агітації З. Карась був засуджений обласним судом м. Кустанай (Казахська РСР) на 10 років совєтських концтаборів. відбував покарання в системі ГУЛАГ в Іркутській області та Мордовській АССР (Росія) з вересня 1957 по вересень 1967 року. Помер 4 березня 2014 року у місті Коломия.
Дідичі
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 4, 1904. — S. 86. (пол.)
- W. Hejnosz. Daniłowicz Jan Mikołaj z Żurowa h. Sas (†1649) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków, 1937.— t. IV/1, zeszyt 16.— S. 415. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 333. (пол.)
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 69 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
Джерела
- Żurów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 867. (пол.) — S. 867—868. (пол.)
- Ярослав Марків. Село Журів — колишнє містечко Рогатинщини. Історико-епічний нарис/Марків Я., Карась З., Короташ В. — Журів-Коломия: Коломийська друкарня ім. Р. Шухевича, 2001. — 216 с. http://chtyvo.org.ua/authors/Markiv_Yaroslav/Selo_Zhuriv_-_kolyshnie_mistechko_Rohatynschyny_/ [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Журів: літературно-документальне видання / упоряд. З. Карась. — Львів, НФВ «Українські технології», 2007 — 84с., іл..
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhu riv selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij teritorialnij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti na mezhi z Hodorivskoyu MTG Strijskogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo Zhuriv Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1394 Naselennya 472 Plosha 9 814 km Gustota naselennya 48 09 osib km Poshtovij indeks 77051 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 18 12 pn sh 24 26 40 sh d 49 30333 pn sh 24 44444 sh d 49 30333 24 44444 Koordinati 49 18 12 pn sh 24 26 40 sh d 49 30333 pn sh 24 44444 sh d 49 30333 24 44444 Vodojmi Svirzh Vidstan do oblasnogo centru 61 km km Vidstan do rajonnogo centru 61 km km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bukachivci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 km Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Zhuriv Zhuriv Mapa Zhuriv u Vikishovishi Selo znahoditsya na Hodorivskomu Opilli sho ye chastinoyu velikogo Rogatinskogo Opillya na zahodi Podilskoyi visochini Tut perevazhayut lisostepovi landshafti IstoriyaKostel svyatogo Stanislava yepiskopa Persha zgadka pro Zhuriv u gramoti 29 chervnya 1394 r U podatkovomu reyestri 1515 roku Zhuriv dokumentuyetsya yak spalene mistechko de buv mlin Zbereglasya zgadka pro spalennya Zhurova tatarami v 1599 r Do 1539 r vidomij pravnik geraldik ta genealog Adam Boneckij vkazuvav sho Zhuriv inkoli v dokumentah zgaduvavsya yak Dzhuriv V istorichnih dzherelah ye takozh zgadka pro Zhurivskij zamok yakij v 1648 r buv zrujnovanij pid chas vizvolnoyi borotbi ukrayinciv pid provodom getmana Bogdana Hmelnickogo U 1987 r bilya sela viyavleno slidi davnogo poselennya goligradskoyi kulturi frakijskogo galshtatu Danu pam yatku vzyato pid derzhavnu ohoronu Za chasiv Rechi Pospolitoyi Zhuriv yak mistechko perebuvav u vlasnosti shlyahetskogo rodu Danilovichiv Zokrema z Zhurova pidpisuvalis Mikola Danilovich jogo sin Ivan Mikolaj donka Petra Danilovicha Olena Gelena Ursula Danilovichivna druzhina Sofiya Teofi lya Danilovichi vna Sobyeska mati korolya Yana III Sobyeskogo 1607 Zhuriv 27 listopada 1661 Zhovkva shlyahtyanka Korolivstva Polskogo rusinskogo pohodzhennya donka ruskogo voyevodi Ivana Danilovicha i Zofiyi Sofiyi z Zholkevskih vnuchka Stanislava Zholkevskogo Mistechko Zhuriv do podilu Rechi Pospolitoyi u 1772 r znahodilos na mezhi z Galickim povitom ta nalezhalo do Zhidachivskogo povitu Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Ru ske voyevo dstvo lat Palatinatus Russiae pol Wojewodztwo ruskie administrativno teritorialna odinicya Korolivstva Polskogo ta Koroni Polskoyi v Rechi Pospolitij Isnuvalo v 1434 1772 rokah U XIX st Zhuriv yak mistechko Berezhanskogo a potim Rogatinskogo povitiv Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi U 1870 h 1880 h rr mistechko malo vlasnu pechatku z zobrazhennyam suhogo dereva tipovij dlya galickoyi sfragistiki avstrijskoyi dobi prirodnichij simvol i latinskim napisom Sigillum Communitatis Zurow 1 sichnya 1934 r Radoyu Ministriv RP z rozparcelovanogo rozdilenogo Zhurivskogo filvarku sho znahodivsya v 10 km na zahid vid Zhurova bulo utvoreno novu samostijnu administrativnu gminu Lukovec Zhurivskij U 1939 roci v mistechku prozhivalo 1410 meshkanciv 470 rusiniv 480 polyakiv 360 latinnikiv 30 yevreyiv Naselennya sela stanom na 09 12 1931 r stanovilo 1297 osib na 01 01 1993 r 467 na 01 01 2009 r 432 Miscevu shkolu v 2018 likvidovano U seli znahoditsya selyanske fermerske gospodarstvo Promin 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu Pam yatkikostel svyatogo Stanislava yepiskopa muchenika znishenij za chasiv SRSR u 50 rr HH st Pered 1568 rokom u Zhurovi bula zasnovana latinska parafiya ta zakladeno latinskij kostel svyatogo Stanislava yepiskopa muchenika Lvivskoyi arhidiyeceziyi RKC U 1598 roci derev yanij kostel u Zhurovi stav vidomim cherez yevharistijne chudo sho trapilosya pid chas Bogosluzhinnya Vidtodi lyudi z navkolishnih sil stali chasto syudi naviduvatisya Pislya pozhezhi u 1621 roci kostel vidnovleno za koshti Mikoli Danilovicha a same buv zbudovanij murovanij hram yakij posvyatili Najsvyatishij Bogorodici Zhurivskij Protyagom XVII XVIII st sporuda kilka raziv strazhdala vid pozhezh tomu perebudovuvalasya v riznih stilyah gotika renesans 1885 roku kostel uchergove zgoriv ale chudotvorna ikona yaku vinesli z vognyu bula chudom vryatovana Vidbudovanij kostel do 1935 roku vikonuvav rol lokalnogo sanktuariyu Bogorodici Zhurivskoyi ce bulo vidpustove misce yake vidviduvali virni yak rimo katoliki tak greko katoliki katoliki vizantijskogo obryadu Magnat Mikola Danilovich prikrasiv chudotvornij obraz Prechistoyi Divi Mariyi sribnimi rizami ta koronami Ikona slavilasya chislennimi chudami i laskami bula prikrashena 213 ma votami darami za zcilennya Pid chas mongolo tatarskoyi navali lyudi vinesli obraz na mur Strili vorogiv perestali dolitati oblozheni vryatuvalisya U polskomu visniku za 1925 rik zbereglasya stattya pro chuda za poserednictvom obrazu Presvyatoyi Bogorodici Zhurivskoyi Zokrema bagato lask zaznav na sobi miscevij rimo katolickij svyashennik Vincent Bonkovskij U statti opisano vipadok koli zhinka na im ya Mar yana Dashkevichova pribigla do kostelu z pomirayuchoyu ditinoyu Vona blagala svyashennika pro dopomogu Otec pobachivshi beznadijnist situaciyi adzhe ditina ne podavala oznak zhittya poradiv materi vklyaknuti pid golovnim vivtarem i viddati sebe z ditinoyu v opiku Presvyatoyi Bogorodici Zgorovana matir tak i zrobila Vraz ditina pochala dihati i zaplakala Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni pri kosteli bulo zasnovane zgromadzhennya sester dominikanok U 1938 roci u zgromadzhennya bulo tri chernici Golovnij vivtarnij obraz cogo kostelu obraz svyatogo Stanislava yepiskopa muchenika zaraz znahoditsya v rimsko katolickomu kosteli sv Stanislava yepiskopa muchenika u s Lipivka kol Firleyuv sho na pivshlyahu mizh Rogatinom i Peremishlyanami sho na mezhi z Lvivskoyu oblastyu U kosteli bulo dva vivtari odin z yakih vidvedeno dlya bogosluzhin greko katolikiv katolikiv vizantijskogo obryadu z prichini nishennya miscevoyi cerkvi pozhezheyu Danij fakt svidchit pro mirne spivzhittya meshkanciv mistechka adzhe vono bulo bagatoetnichnim ta polikonfesijnim u nomu prozhivali polyaki ukrayinci rusini yevreyi Dolya kostelu tragichna z prihodom radyanskoyi vladi vladi totalnogo nishennya pam yatok i tradicij Zhurivskij kostel bulo zrujnovano majno pograbovano a pohovannya miscevih magnativ fundatoriv kostelu Konstanciyi Danilovich v narodi biloyi pani ta in yaki buli pohovani u kripti hramu splyundrovano CEGLU ZI ZRUJNOVANOYi SVYaTINI VIKORISTANO DLYa REMONTU MISCEVIH DORIG cerkva Sv Dimitriya Solunskogo de teper zberigayetsya Chudotvornij obraz materi Bozhoyi Zhurivskoyi yakij ranishe znahodivsya v miscevomu rimsko katolickomu kosteli sv Stanislava yepiskopa muchenika Vidomi lyudiZenovij Karas svyashenik UGKC prosvityanin pedagog bagatorichnij politv yazen pochesnij gromadyanin mista Kolomiya svogo chasu redaktor gazeti Kolomijskoyi Cherniveckoyi Yeparhiyi UGKC Hristiyanskij visnik Narodivsya 9 bereznya 1929 roku u Zhurovi Zakinchiv Rogatinske peduchilishe u 1948 roci Pracyuvav uchitelem na Gorodenkivshini ta Rogatinshini Piznishe u 1954 roci viyihav iz sim yeyu do Kazahstanu do vujka svoyeyi druzhini Yuliana Borisikevicha yakogo svogo chasu bulo z rodinoyu deportovano z Ukrayini Za zvinuvachennyam v antiradyanskij agitaciyi Z Karas buv zasudzhenij oblasnim sudom m Kustanaj Kazahska RSR na 10 rokiv sovyetskih konctaboriv vidbuvav pokarannya v sistemi GULAG v Irkutskij oblasti ta Mordovskij ASSR Rosiya z veresnya 1957 po veresen 1967 roku Pomer 4 bereznya 2014 roku u misti Kolomiya Didichi Mikola Danilovich Sofiya Teofila Danilovichivna Yan Potockij Teodor PotockijPrimitki Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 10 sichnya 2016 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 166 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Boniecki Adam Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Cz 1 t 4 1904 S 86 pol W Hejnosz Danilowicz Jan Mikolaj z Zurowa h Sas 1649 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 t IV 1 zeszyt 16 S 415 pol Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine T 4 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 820 s S 333 pol Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 69 Visbaden 1983 205 s Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 8 grudnya 2020 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 19 chervnya 2017 Procitovano 20 chervnya 2017 DzherelaZurow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 867 pol S 867 868 pol Yaroslav Markiv Selo Zhuriv kolishnye mistechko Rogatinshini Istoriko epichnij naris Markiv Ya Karas Z Korotash V Zhuriv Kolomiya Kolomijska drukarnya im R Shuhevicha 2001 216 s http chtyvo org ua authors Markiv Yaroslav Selo Zhuriv kolyshnie mistechko Rohatynschyny 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Zhuriv literaturno dokumentalne vidannya uporyad Z Karas Lviv NFV Ukrayinski tehnologiyi 2007 84s il ISBN 978 966 345 130 5 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi