Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підка́мінь — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Підкамінь | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1440 |
| Населення | 480 |
| Площа | 11,058 км² |
| Густота населення | 52,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77014 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′03″ пн. ш. 24°28′34″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 24.47611° сх. д.Координати: 49°27′03″ пн. ш. 24°28′34″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 24.47611° сх. д. |
| Водойми | р. Свірж |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Підкамінь | |
 Підкамінь | |
| Мапа | |
| | |
Підкамінь було засновано в 1440 році. Через Підкамінь пролягає автодорога Н09.
Історія
Вперше у письмових джерелах село Підкамінь згадується 30 травня 1440-го. Власником села тоді став князь Михайло Гольшанський, який отримав такий подарунок від своєї дружини Марії.
Зважаючи на археологічні знахідки (кремінні серпи, сокири, ножі періоду неоліту) можна стверджувати, що поселення на території сучасного Підкаменя були значно раніше але документальних підтверджень цьому не має.
У Середні віки Підкамінь мав статус міста і знаходився дещо північніше теперішнього розташування (тепер Лиса Гора). На цьому місці до недавніх часів виорювалися з ґрунту каміння та залишки виробів ремісників (глиняні наконечники веретен, вироби гончарів тощо).
Перебуваючи у власності родини Гербуртів, Підкамінь у 1515 р. отримав магдебурзьке право: король Сигізмунд I Старий видав фундаційний акт (привілей), яким дав дозвіл Фридерикові Гербурту «при замку своєму, званому Підкамінецький, свіжо збудованому з муру та цегли, закласти місто, що має називатись так само». Отже, уже на цей час в містечку був замок, а відповідно до наданих привілеїв встановлено четвергові ярмарки, а також ярмарки на Зелені свята та Воздвиження Чесного Хреста. Практично до середини XX століття в селі відбувались ярмарки, а центральну частину села називають містом і до тепер. Починаючи, приблизно, з кінця XVI початку XVII століття селом володіли графи Старжинські.
У XIX столітті громада Підкаменя користувалася власною печаткою з такою символікою: сніп хліба, в який устромлені перехрещені ціп та коса (примірник такої печатки зберігся в колекції відомого львівського краєзнавця XIX століття Антонія Шнайдера).
Дідичами села були Яблоновські, тому село носило назву Підкамінь Яблоновський або Підкамінь Яблоновського (не плутати з Підкаменем Цетнеровським).
Також відомий цікавий факт з історії села що з 1808 по 1809 рік у селі проживав син всесвітньо відомого композитора Моцарта, Франц Ксаверій Моцарт. Народився Франц Моцарт 26 липня 1791-го у Відні. Тут він освоїв гру на фортепіано й теорію гри на скрипці. У 17 років, щоб заробити грошей, переїхав до Львова, де одержав вигідну пропозицію давати лекції музики двом донькам графа Баворовського в Підкамені. І хоча оплата була досить високою, музикант бажав жити у місті, тому через рік прийняв пропозицію імперіального шамбеляна (представника австрійського цісаря в містечку) фон Янішевського про навчання музики його дітей у Бурштині.
На початку ХХ століття в замку жила герцогиня Грабина. Це найвідоміша мешканка замку, оскільки її поховано на місцевому цвинтарі і до сих пір збереглася могила. Замкову споруду було зруйновано під час Другої світової війни, а залишені розвали знадобилися для будівництва колгоспних ферм, цих ферм на даний час також немає. На місці замку зараз росте ліс, і лише декілька кущів барбарису нагадують про колишній панський парк.
У 1939 році в селі проживало 1620 мешканців (700 українців, 80 поляків, 120 польських колоністів у колонії Загуменка, 640 латинників, 80 євреїв).
Багатьом полякам, які мирно співіснували з українським населення довелося покинути село під час міжусобиць 1940-х, а деякі мешканці змушені були брати до рук зброю і воювати як у лавах Червоної армії так і в УПА. Зокрема, на місцевому цвинтарі збереглися індивідуальні могили стрільців УПА.
В після воєнні роки переважна більшість мешканців села працювали у колгоспі та розбудовували власні домівки.
До речі, спочатку угіддя села належали до радгоспу «Червоний жовтень», центром якого вважалося село Дички. В кінці 80-тих внаслідок реорганізації радгоспу в селі утворився колгосп названий на честь Лесі Українки (проіснував до початку 2000-х, остання офіційна назва «Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Лесі Українки»).
24 липня 2015 вводиться в обіг художній поштовий конверт з маркою: «500 років від часу надання магдебурзького права селищу Підкамінь».
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 576 | 99.48% |
| російська | 3 | 0.52% |
| Усього | 579 | 100% |
Пам'ятки
Церква
Храм Собору Пресвятої Богородиці збудований в готичному стилі на початку XX століття. Окрім цього, збудовано дві каплички (одна знаходиться біля церкви, а інша при виїзді з села з західного боку).
Костел
Будівля католицького костелу в радянські часи використовувалась як колгоспний товарний склад. Нині об'єкт стоїть зачинений і лише обрисами нагадує колишню культову споруду.
Пам'ятники
- великій українській поетесі Лесі Українки, встановлений 1971 року біля сільського клубу.
- воїнам ЧА, що загинули при визволенні села від фашистських загарбників; до композиції входить скульптура «матері-захисниці» з дитиною на руках, величезний факел для «вічного вогню» та постамент.
- на фасаді церкви Собору Пресвятої Богородиці встановлена меморіальна дошка отцю Михайлу Петріву.
Сучасність
На даний час Підкамінь непогано облаштоване село із ямистою асфальтованою дорогою та зручними тротуарними доріжками. Посаду старости села займає Било Любомир Йосипович.
Серед закладів соціальної інфраструктури функціонує початкова школа, клуб та бібліотека.
Окрім цього, в районному чемпіонаті з футболу виступає команда ФК «Підкамінь», основу якої складають місцеві мешканці та вихідці із села.
Відомі люди
- Йосиф Жук (1872—1934) — православний церковний діяч в Північній Америці.
- Франц Ксавер Вольфган Моцарт — син композитора Моцарта жив в Підкамені з 1808 по 1809 роки
- Леся Павлів — членкиня Національної спілки письменників України, поетеса.
- Отець Йосип Савчинський — парох села, брат Григорія Савчинського
- Іван Ковалів — скрипаль, диригент, письменник і педагог.
- Власником села був ковельський староста Димітр Яблоновський
Галерея
-
![image]()
В'їзд в село з боку Рогатина -
![image]()
Підкамінь на мапі фон Міга XVIII ст., на Замковій горі були дві камянні споруди а через потік знаходились сади -
![image]()
Франц Ксавер Вольфганг Моцарт -
![image]()
Вид на село з Замку -
![image]()
ФК «Підкамінь» -
![image]()
Вид на церкву -
![image]()
Графічне зображення на пам'ятному знаці -
![image]()
Конверт на честь надання Магдебурського права
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- Золочів // «Галицька брама». — № 1—2 (145—146), 2007 (січень—лютий). — 40 с. — С. 20.
- Акти ґродські і земські.-Львів,1928.Т.23.-707с.,(пол., лат.) [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] с.578
- . burshtyn.br.if.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- . www.filatelist.org.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 28 листопада 2016.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Д. В. Степовик (2009). Жук Йосип. Енциклопедія сучасної України. 18283. оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- Медведик П. (упорядник). Григорій Савчинський. Звенигород. Ліричні поезії, віршовані гуморески, казки, притчі і байки прозові твори. — Тернопіль, 1993. — 90 с. — С. 13.
- Стаття про Підкамінь у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том VIII, 1885 року [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
- Стаття про Підкамінь у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том VIII, 1885 року [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidka min selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Pidkamin Pam yatnij znak pri v yizdi v seloPam yatnij znak pri v yizdi v selo Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1440 Naselennya 480 Plosha 11 058 km Gustota naselennya 52 36 osib km Poshtovij indeks 77014 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 27 03 pn sh 24 28 34 sh d 49 45083 pn sh 24 47611 sh d 49 45083 24 47611 Koordinati 49 27 03 pn sh 24 28 34 sh d 49 45083 pn sh 24 47611 sh d 49 45083 24 47611 Vodojmi r Svirzh Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Pidkamin Pidkamin Mapa Pidkamin u Vikishovishi Pidkamin bulo zasnovano v 1440 roci Cherez Pidkamin prolyagaye avtodoroga N09 IstoriyaVpershe u pismovih dzherelah selo Pidkamin zgaduyetsya 30 travnya 1440 go Vlasnikom sela todi stav knyaz Mihajlo Golshanskij yakij otrimav takij podarunok vid svoyeyi druzhini Mariyi Zvazhayuchi na arheologichni znahidki kreminni serpi sokiri nozhi periodu neolitu mozhna stverdzhuvati sho poselennya na teritoriyi suchasnogo Pidkamenya buli znachno ranishe ale dokumentalnih pidtverdzhen comu ne maye U Seredni viki Pidkamin mav status mista i znahodivsya desho pivnichnishe teperishnogo roztashuvannya teper Lisa Gora Na comu misci do nedavnih chasiv vioryuvalisya z gruntu kaminnya ta zalishki virobiv remisnikiv glinyani nakonechniki vereten virobi gonchariv tosho Perebuvayuchi u vlasnosti rodini Gerburtiv Pidkamin u 1515 r otrimav magdeburzke pravo korol Sigizmund I Starij vidav fundacijnij akt privilej yakim dav dozvil Friderikovi Gerburtu pri zamku svoyemu zvanomu Pidkamineckij svizho zbudovanomu z muru ta cegli zaklasti misto sho maye nazivatis tak samo Otzhe uzhe na cej chas v mistechku buv zamok a vidpovidno do nadanih privileyiv vstanovleno chetvergovi yarmarki a takozh yarmarki na Zeleni svyata ta Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Praktichno do seredini XX stolittya v seli vidbuvalis yarmarki a centralnu chastinu sela nazivayut mistom i do teper Pochinayuchi priblizno z kincya XVI pochatku XVII stolittya selom volodili grafi Starzhinski U XIX stolitti gromada Pidkamenya koristuvalasya vlasnoyu pechatkoyu z takoyu simvolikoyu snip hliba v yakij ustromleni perehresheni cip ta kosa primirnik takoyi pechatki zberigsya v kolekciyi vidomogo lvivskogo krayeznavcya XIX stolittya Antoniya Shnajdera Didichami sela buli Yablonovski tomu selo nosilo nazvu Pidkamin Yablonovskij aboPidkamin Yablonovskogo ne plutati z Pidkamenem Cetnerovskim Takozh vidomij cikavij fakt z istoriyi sela sho z 1808 po 1809 rik u seli prozhivav sin vsesvitno vidomogo kompozitora Mocarta Franc Ksaverij Mocart Narodivsya Franc Mocart 26 lipnya 1791 go u Vidni Tut vin osvoyiv gru na fortepiano j teoriyu gri na skripci U 17 rokiv shob zarobiti groshej pereyihav do Lvova de oderzhav vigidnu propoziciyu davati lekciyi muziki dvom donkam grafa Bavorovskogo v Pidkameni I hocha oplata bula dosit visokoyu muzikant bazhav zhiti u misti tomu cherez rik prijnyav propoziciyu imperialnogo shambelyana predstavnika avstrijskogo cisarya v mistechku fon Yanishevskogo pro navchannya muziki jogo ditej u Burshtini Na pochatku HH stolittya v zamku zhila gercoginya Grabina Ce najvidomisha meshkanka zamku oskilki yiyi pohovano na miscevomu cvintari i do sih pir zbereglasya mogila Zamkovu sporudu bulo zrujnovano pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a zalisheni rozvali znadobilisya dlya budivnictva kolgospnih ferm cih ferm na danij chas takozh nemaye Na misci zamku zaraz roste lis i lishe dekilka kushiv barbarisu nagaduyut pro kolishnij panskij park U 1939 roci v seli prozhivalo 1620 meshkanciv 700 ukrayinciv 80 polyakiv 120 polskih kolonistiv u koloniyi Zagumenka 640 latinnikiv 80 yevreyiv Bagatom polyakam yaki mirno spivisnuvali z ukrayinskim naselennya dovelosya pokinuti selo pid chas mizhusobic 1940 h a deyaki meshkanci zmusheni buli brati do ruk zbroyu i voyuvati yak u lavah Chervonoyi armiyi tak i v UPA Zokrema na miscevomu cvintari zbereglisya individualni mogili strilciv UPA V pislya voyenni roki perevazhna bilshist meshkanciv sela pracyuvali u kolgospi ta rozbudovuvali vlasni domivki Do rechi spochatku ugiddya sela nalezhali do radgospu Chervonij zhovten centrom yakogo vvazhalosya selo Dichki V kinci 80 tih vnaslidok reorganizaciyi radgospu v seli utvorivsya kolgosp nazvanij na chest Lesi Ukrayinki proisnuvav do pochatku 2000 h ostannya oficijna nazva Silskogospodarskij virobnichij kooperativ imeni Lesi Ukrayinki 24 lipnya 2015 vvoditsya v obig hudozhnij poshtovij konvert z markoyu 500 rokiv vid chasu nadannya magdeburzkogo prava selishu Pidkamin 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 576 99 48 rosijska 3 0 52 Usogo 579 100 Pam yatkiCerkva Hram Soboru Presvyatoyi Bogorodici zbudovanij v gotichnomu stili na pochatku XX stolittya Okrim cogo zbudovano dvi kaplichki odna znahoditsya bilya cerkvi a insha pri viyizdi z sela z zahidnogo boku Kostel Budivlya katolickogo kostelu v radyanski chasi vikoristovuvalas yak kolgospnij tovarnij sklad Nini ob yekt stoyit zachinenij i lishe obrisami nagaduye kolishnyu kultovu sporudu Pam yatniki velikij ukrayinskij poetesi Lesi Ukrayinki vstanovlenij 1971 roku bilya silskogo klubu voyinam ChA sho zaginuli pri vizvolenni sela vid fashistskih zagarbnikiv do kompoziciyi vhodit skulptura materi zahisnici z ditinoyu na rukah velicheznij fakel dlya vichnogo vognyu ta postament na fasadi cerkvi Soboru Presvyatoyi Bogorodici vstanovlena memorialna doshka otcyu Mihajlu Petrivu SuchasnistNa danij chas Pidkamin nepogano oblashtovane selo iz yamistoyu asfaltovanoyu dorogoyu ta zruchnimi trotuarnimi dorizhkami Posadu starosti sela zajmaye Bilo Lyubomir Josipovich Sered zakladiv socialnoyi infrastrukturi funkcionuye pochatkova shkola klub ta biblioteka Okrim cogo v rajonnomu chempionati z futbolu vistupaye komanda FK Pidkamin osnovu yakoyi skladayut miscevi meshkanci ta vihidci iz sela Vidomi lyudiJosif Zhuk 1872 1934 pravoslavnij cerkovnij diyach v Pivnichnij Americi Franc Ksaver Volfgan Mocart sin kompozitora Mocarta zhiv v Pidkameni z 1808 po 1809 roki Lesya Pavliv chlenkinya Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini poetesa Otec Josip Savchinskij paroh sela brat Grigoriya Savchinskogo Ivan Kovaliv skripal dirigent pismennik i pedagog Vlasnikom sela buv kovelskij starosta Dimitr YablonovskijGalereyaV yizd v selo z boku Rogatina Pidkamin na mapi fon Miga XVIII st na Zamkovij gori buli dvi kamyanni sporudi a cherez potik znahodilis sadi Franc Ksaver Volfgang Mocart Vid na selo z Zamku FK Pidkamin Vid na cerkvu Grafichne zobrazhennya na pam yatnomu znaci Konvert na chest nadannya Magdeburskogo pravaPrimitki Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2015 Zolochiv Galicka brama 1 2 145 146 2007 sichen lyutij 40 s S 20 Akti grodski i zemski Lviv 1928 T 23 707s pol lat 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine s 578 burshtyn br if ua Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 68 Visbaden 1983 205 s www filatelist org ua Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 28 listopada 2016 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih D V Stepovik 2009 Zhuk Josip Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 18283 originalu za 31 zhovtnya 2023 Procitovano 31 zhovtnya 2023 Medvedik P uporyadnik Grigorij Savchinskij Zvenigorod Lirichni poeziyi virshovani gumoreski kazki pritchi i bajki prozovi tvori Ternopil 1993 90 s S 13 Stattya pro Pidkamin u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom VIII 1885 roku 29 bereznya 2017 u Wayback Machine pol DzherelaStattya pro Pidkamin u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom VIII 1885 roku 29 bereznya 2017 u Wayback Machine pol