Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Козарі́ — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, на лівому березі Дністра. Входить до складу Букачівської селищної громади.
| село Козарі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Букачівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1449 |
| Населення | 901 (2009) |
| Площа | 25,88 км² |
| Густота населення | 38,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77064 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°14′40″ пн. ш. 24°26′16″ сх. д. / 49.24444° пн. ш. 24.43778° сх. д.Координати: 49°14′40″ пн. ш. 24°26′16″ сх. д. / 49.24444° пн. ш. 24.43778° сх. д. |
| Водойми | Дністер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Козарі, вул. Центральна, 96 |
| Карта | |
  Козарі | |
 Козарі | |
| Мапа | |
| | |
Населення
Населення села станом на 31.12.1880 року становило 827 осіб, на 09.12.1931 року — 1424, на 01.01.1970 року — 1462, на 01.01.2001 року — 986, на 01.01.2009 року — 1001 особа.
Історія
Давнина
Перша писемна згадка про цей населений пункт датується 1414 роком, хоча цю дату не можна стовідсотково назвати роком заснування села. За легендою назва села походить від назви кочового племені хозар (в тогочасній транскрипції «козар»). Хоча досі немає однозначності щодо правильної назви поселення. Офіційно село має назву Козари, хоча серед місцевих жителів більш вживаними є «Козара», «Козари». Існують також й інші легенди на тему походження назви села та його виникнення.
Згадується 1 січня 1439 року у протоколах галицького суду.
У податковому реєстрі 1515 року повідомляється про неможливість отримання податків з села через пограбування волохами і спустошення татарами.
Село розкинулось переважно вздовж лівого берега річки Дністер, а також на берегах його русел-стариць, що пояснюється потребою населення в забезпеченні питною водою. Виникнення села можна прив’язати,насамперед, до надзвичайно зручного, як з природного так і територіального характеру місцевості. Адже як відомо, поселення засновувались там, де є всі, чи частково всі, необхідні для існування людського поселення природні ресурси: вода, ліс, широкі луги, для ведення господарства, природний захист від кочових орд тощо.
Також виникненню та розвитку села посприяло і те, що воно лежало в самому серці Галичини, проте осторонь битих шляхів, якими кочували орди татар, адже поселення майже зі всіх сторін, окрім сходу, оточене лісами, а з півдня та південного заходу його ще й оперізує річка Дністер, що є досить вагомою природною перешкодою.
Такі сприятливі умови здавна приваблювали людей, про що можна стверджувати на основі проведених тут археологічних розкопок, організованих відомим науковцем-істориком, громадським діячем професором Ізидором Шараневичом. Він виявив на території села сліди давніх стоянок. Були знайдені залишки жител первісних людей, стародавніх знарядь праці, побутові речі тощо. Археологічні пам’ятки невизначеного періоду перебувають під охороною держави.
Новітні часи
Початкову школу в селі Козари було відкрито у 1852 році. У 1880—1882 роках в ній викладав отець Єремія Ломницький, визначний громадський та релігійно-духовний діяч кінця XIX — початку XX століття. На той час школа в селі була шестирічною.
У 1897 році була споруджена церква Святої Параскеви, парохом якої був о. Т. Войтович. У той час церква належала до Бурштинського деканату.
Жителі села брали участь у аграрному страйку 1906 року.
У 1939 році в селі мешкало 1550 осіб (1470 українців, 30 поляків, 40 латинників, 10 євреїв).
Під час другої світової війни та по її завершенні місцеві мешканці продовжили боротьбу проти московських, німецьких та інших окупантів у лавах підрозділів ОУН-УПА. Серед найвідоміших борців за волю України, жителів села Козари, можна назвати Мельника Івана Танасійовича, члена молодіжної мережі ОУН, вояка УПА.
На сільському цвинтарі є також індивідуальні могили партизанів, членів ОУН. Поховані: Борис Михайло, Борис Федір — «Скала», Вільчинський Євстахій — ройовий сотні УПА Богун, Данилишин Іван, Мацук Григорій, Мельник Михайло, Федик Дмитро — керівник кущового проводу молодіжної ОУН Скорий, Федик Йосип — «Бей», невідомий «Грім».
За часів радянської окупації територія села входила до радгоспу імені Горького, що спеціалізувалося на льонарстві та тваринництві.
У сімдесятих роках XX століття було збудовано нову восьмирічну школу, пізніше — новий дім культури, поштове відділення, приміщення бібліотеки.
До 2018 року село Козарі було центром Козарівської сільської ради, сюди ж належало і сусіднє село Журавеньки.
Сьогодення
В селі найшвидше у районі була відновлена діяльність «Просвіти».
В даний час село займає площу близько 25,88 км², населення його близько 900 осіб, середня густота населення — 38,1 осіб/км².
В селі працює 9-річна школа, медпункт, будинок культури, поштове відділення, бібліотека.
Природоохоронні території
Неподалік від села розташовані:
Відомі люди
- Народилися
- Іван Яцишин.
- Семен Матковський (нар. 1947) — український статистик.
- Мешкали, перебували
- у 1880—1882 роках у Козарівській шестирічній школі працював отець Єремія Ломницький — особа, яка відіграла дуже велику роль в релігійному житті Української греко-католицької церкви кінця XIX — початку XX століття.
- у 1829—1876 роках парохом місцевої церкви був Іван Шараневич (1793—1876) — батько історика, громадського діяча Ізидора Шараневича.
Примітки
- grodzkie i ziemskie, T. 12, S. 52, № 478 [ 28 Січня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)(лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 166. (пол.)
- . Архів оригіналу за 26 Грудня 2013. Процитовано 1 Лютого 2013.
- Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 67.
- Драбчук І. Дослідник Галича Ізидор Шараневич та його родина [ 23 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Національний заповідник «Давній Галич»
Посилання
- Kozara // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 537. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozari selo v Ukrayini u Ivano Frankivskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti na livomu berezi Dnistra Vhodit do skladu Bukachivskoyi selishnoyi gromadi selo Kozari CerkvaCerkva Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Bukachivska selishna gromada Osnovni dani Persha zgadka 1449 Naselennya 901 2009 Plosha 25 88 km Gustota naselennya 38 1 osib km Poshtovij indeks 77064 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 14 40 pn sh 24 26 16 sh d 49 24444 pn sh 24 43778 sh d 49 24444 24 43778 Koordinati 49 14 40 pn sh 24 26 16 sh d 49 24444 pn sh 24 43778 sh d 49 24444 24 43778 Vodojmi Dnister Misceva vlada Adresa radi s Kozari vul Centralna 96 Karta Kozari Kozari Mapa Kozari u VikishovishiNaselennyaNaselennya sela stanom na 31 12 1880 roku stanovilo 827 osib na 09 12 1931 roku 1424 na 01 01 1970 roku 1462 na 01 01 2001 roku 986 na 01 01 2009 roku 1001 osoba IstoriyaDavnina Persha pisemna zgadka pro cej naselenij punkt datuyetsya 1414 rokom hocha cyu datu ne mozhna stovidsotkovo nazvati rokom zasnuvannya sela Za legendoyu nazva sela pohodit vid nazvi kochovogo plemeni hozar v togochasnij transkripciyi kozar Hocha dosi nemaye odnoznachnosti shodo pravilnoyi nazvi poselennya Oficijno selo maye nazvu Kozari hocha sered miscevih zhiteliv bilsh vzhivanimi ye Kozara Kozari Isnuyut takozh j inshi legendi na temu pohodzhennya nazvi sela ta jogo viniknennya Zgaduyetsya 1 sichnya 1439 roku u protokolah galickogo sudu U podatkovomu reyestri 1515 roku povidomlyayetsya pro nemozhlivist otrimannya podatkiv z sela cherez pograbuvannya volohami i spustoshennya tatarami Selo rozkinulos perevazhno vzdovzh livogo berega richki Dnister a takozh na beregah jogo rusel staric sho poyasnyuyetsya potreboyu naselennya v zabezpechenni pitnoyu vodoyu Viniknennya sela mozhna priv yazati nasampered do nadzvichajno zruchnogo yak z prirodnogo tak i teritorialnogo harakteru miscevosti Adzhe yak vidomo poselennya zasnovuvalis tam de ye vsi chi chastkovo vsi neobhidni dlya isnuvannya lyudskogo poselennya prirodni resursi voda lis shiroki lugi dlya vedennya gospodarstva prirodnij zahist vid kochovih ord tosho Takozh viniknennyu ta rozvitku sela pospriyalo i te sho vono lezhalo v samomu serci Galichini prote ostoron bitih shlyahiv yakimi kochuvali ordi tatar adzhe poselennya majzhe zi vsih storin okrim shodu otochene lisami a z pivdnya ta pivdennogo zahodu jogo she j operizuye richka Dnister sho ye dosit vagomoyu prirodnoyu pereshkodoyu Taki spriyatlivi umovi zdavna privablyuvali lyudej pro sho mozhna stverdzhuvati na osnovi provedenih tut arheologichnih rozkopok organizovanih vidomim naukovcem istorikom gromadskim diyachem profesorom Izidorom Sharanevichom Vin viyaviv na teritoriyi sela slidi davnih stoyanok Buli znajdeni zalishki zhitel pervisnih lyudej starodavnih znaryad praci pobutovi rechi tosho Arheologichni pam yatki neviznachenogo periodu perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi Novitni chasi Pochatkovu shkolu v seli Kozari bulo vidkrito u 1852 roci U 1880 1882 rokah v nij vikladav otec Yeremiya Lomnickij viznachnij gromadskij ta religijno duhovnij diyach kincya XIX pochatku XX stolittya Na toj chas shkola v seli bula shestirichnoyu U 1897 roci bula sporudzhena cerkva Svyatoyi Paraskevi parohom yakoyi buv o T Vojtovich U toj chas cerkva nalezhala do Burshtinskogo dekanatu Zhiteli sela brali uchast u agrarnomu strajku 1906 roku U 1939 roci v seli meshkalo 1550 osib 1470 ukrayinciv 30 polyakiv 40 latinnikiv 10 yevreyiv Pid chas drugoyi svitovoyi vijni ta po yiyi zavershenni miscevi meshkanci prodovzhili borotbu proti moskovskih nimeckih ta inshih okupantiv u lavah pidrozdiliv OUN UPA Sered najvidomishih borciv za volyu Ukrayini zhiteliv sela Kozari mozhna nazvati Melnika Ivana Tanasijovicha chlena molodizhnoyi merezhi OUN voyaka UPA Na silskomu cvintari ye takozh individualni mogili partizaniv chleniv OUN Pohovani Boris Mihajlo Boris Fedir Skala Vilchinskij Yevstahij rojovij sotni UPA Bogun Danilishin Ivan Macuk Grigorij Melnik Mihajlo Fedik Dmitro kerivnik kushovogo provodu molodizhnoyi OUN Skorij Fedik Josip Bej nevidomij Grim Za chasiv radyanskoyi okupaciyi teritoriya sela vhodila do radgospu imeni Gorkogo sho specializuvalosya na lonarstvi ta tvarinnictvi U simdesyatih rokah XX stolittya bulo zbudovano novu vosmirichnu shkolu piznishe novij dim kulturi poshtove viddilennya primishennya biblioteki Do 2018 roku selo Kozari bulo centrom Kozarivskoyi silskoyi radi syudi zh nalezhalo i susidnye selo Zhuravenki SogodennyaV seli najshvidshe u rajoni bula vidnovlena diyalnist Prosviti V danij chas selo zajmaye ploshu blizko 25 88 km naselennya jogo blizko 900 osib serednya gustota naselennya 38 1 osib km V seli pracyuye 9 richna shkola medpunkt budinok kulturi poshtove viddilennya biblioteka Prirodoohoronni teritoriyiNepodalik vid sela roztashovani Kozarivske 1 zapovidne urochishe Kozarivske 2 zapovidne urochishe Kozarivske 3 zapovidne urochishe Vidomi lyudiNarodilisya Ivan Yacishin Semen Matkovskij nar 1947 ukrayinskij statistik Meshkali perebuvali u 1880 1882 rokah u Kozarivskij shestirichnij shkoli pracyuvav otec Yeremiya Lomnickij osoba yaka vidigrala duzhe veliku rol v religijnomu zhitti Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi kincya XIX pochatku XX stolittya u 1829 1876 rokah parohom miscevoyi cerkvi buv Ivan Sharanevich 1793 1876 batko istorika gromadskogo diyacha Izidora Sharanevicha Primitkigrodzkie i ziemskie T 12 S 52 478 28 Sichnya 2021 u Wayback Machine pol lat Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 S 166 pol Arhiv originalu za 26 Grudnya 2013 Procitovano 1 Lyutogo 2013 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 67 Drabchuk I Doslidnik Galicha Izidor Sharanevich ta jogo rodina 23 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine Nacionalnij zapovidnik Davnij Galich PosilannyaKozara Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 537 pol