Степа́н Ти́тович Ри́ндик (* 1887, Дунаївці — † 27 вересня 1972, Чикаго) — український письменник (поет, прозаїк, есеїст, фейлетоніст), інженер-механік, термінограф. Псевдонім С. Киднир (прізвище, прочитане справа наліво).
Риндик Степан Титович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 1 (13) вересня 1887 смт Дунаївці, (Заставля) Хмельницька область | |||
Помер | 27 вересня 1972 Чикаго | |||
Поховання | Чикаго | |||
Громадянство | Російська імперія → УНР → Чехія → США | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | інженер, письменник, поет | |||
Сфера роботи | література[1] і механіка[1] | |||
Alma mater | Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Біографія
Родом із Дунаївці (передмістя Заставля) на східному Поділлі (нині один із районних центрів Хмельницької області).
Закінчив двокласну міську школу в Новій Ушиці (1902) та класичну гімназію в Кам'янці-Подільському (1904); навчався на фізико-математичному факультеті Київського університету. 1914 року закінчив Київський політехнічний інститут, здобув диплом інженера-технолога (механічний відділ). Працював на Південно-Західній залізниці в Правобережній Україні, відбуваючи практичний стаж машиністом паровоза, згодом — начальником дільниці на станціях Бірзула та Сарни.
З приходом більшовиків покинув службу й переїхав до столиці Української Народної Республіки — Кам'янця-Подільського. Тут влаштувався на роботу у видавництво «Дністер», редагував фізико-математичні видання. 1919 року півтора місяця був старшим асистентом при кафедрі фізики Кам'янець-Подільського державного українського університету (призначено на посаду 1 серпня, звільнено за власним бажанням 15 вересня) .
Восени 1920 року емігрував до Польщі. Там працював на фабриці рільничих машин. 1923 року переїхав до Чехо-Словаччини. Був доцентом Українського високого педагогічного інституту в Празі. Брав участь у діяльності Українського громадського комітету, був членом його ревізійної комісії .
1927 року велася мова про повернення Степана Риндика в Радянську Україну. 4 лютого 1927 року газета «Свобода» повідомила: «Українська Академія Наук затвердила на штатній посаді редактора технічного відділу Інституту української наукової мови інж. Степана Риндика — професора Українського Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова в Празі. Академія Наук звернулася до Укрголовнауки з проханням прискорити справу з дозволом С. Риндикові повернутися на Україну» .
Працював в українських гімназіях у таборах для переміщених осіб у Німеччині. Від 1951 року жив у США.
Помер 27 вересня 1972 року в Чикаго. Похорон відбувся 30 вересня з церкви Покрови Матері Божої на цвинтар Елмвуд у Чикаго.
Родина
Письменниця Ганна Черінь так змалювала побут Степана та Степаниди Риндиків у Чикаго :
А як до Риндиків зайдеш, обов'язково мусиш пообідати чи повечеряти, на що вже попадеш. Не до порівняння з багатьма нашими багатенькими громадянами, котрим все не досить добра, Риндики були задоволені своїм добробутом, казали, що їм вистачає пенсії на все, що вони їдять все, що потрібно. Обоє готували смачні овочеві страви, вареники і «кнедлики» по-чеському, любили варити й частувати гостей. Бувало, прийде хтось їх відвідати, принесе «бідним стареньким» щось попоїсти, вони те, сто разів відмовившись, якось приймуть, але гостя нагодують краще, ніж десь у багатих.
Син Степана та Степаниди Риндиків Мирослав народився в Бірзулі Херсонської губернії (нині місто Подільськ Одеської області). Помер 17 лютого 1951 року . Був математиком і фізиком-ядерником.
У Бірзулі народилася і донька Рогніда. Померла по довгій недузі 16 липня 1952 року на 34-му році життя .
Лев Силенко в книзі «Мага Віра» повідав таке: українець Степан Риндик, розмовляючи з ним, сказав: «Я мріяв свого сина назвати Мирославом. Піп обурливо відповів: „Ні, це ім'я поганське“. Треба було дати двадцять п'ять царських карбованців, щоб піп переступив святу заповідь віри греко-православної. Мій син має ім'я рідне Мирослав» .
Дружиною Мирослава Риндика, невісткою Степана Риндика була Олена Риндик (уроджена Волощук). Вона народилася 18 травня 1919 року в Сетін (Чехо-Словаччина), померла 28 січня 2005 року в Лос-Банос (Каліфорнія) .
У Мирослава та Олени Риндиків було двоє синів (онуків Степана Риндика) — Мирослав і Ростислав. Ростислав Риндик народився 16 вересня 1948 року в українському таборі в Міттенвальді, Німеччина. Загинув в автомобільній катастрофі 29 червня 1980 року .
Художня творчість
Автор збірки сатиричних віршів «Логос» (1942), збірок оповідань «Смілянська хроніка» (1944), «Пригоди і люди» (Чикаго, 1960) і для молоді «Пригоди Сірка Клаповухого» (1961, ілюстрації Мирослава Григоріїва). Забутою зосталась книжка «Терентій Трохимович Тарадайка», видана 1943 року в Празі у видавництві «Пробоєм» у серії «Книгозбірня „Пробоєм“» .
Ганна Черінь у спогаді «Степан Риндик, як я його знаю» писала: «Риндик писав чудові гуморески. Читаючи їх, зі сміху може і не тріснеш — але чи неодмінно треба тріснути? Вони дотепні, цікаві — і такі особливі, „риндиківські“. Багато їх розкидано по нашій пресі — я думаю, що недрукованого в нього нічого не лишилось».
Літературознавець Григорій Костюк у статті «З літопису літературного життя в діаспорі», опублікованій 1971 року в десятому числі журналу «Сучасність», писав :
Не подавав довго голосу автор багатообіцяючої збірки поезій «Логос» Степан Риндик — поет дуже своєрідний і свіжий. Наскрізно політична інвектива, памфлет і сатира, з використанням форми байки, притчі, а часто й анекдоти — основний засіб поетичного думання цього автора. Його мова позначена багатющою лексикою, барвистими подільськими льокалізмами, а часто цікавими і мовно виправданими новотворами, заховала той поетичний чар слова, що надавав виразній памфлетній тенденції його поезій справжнього хвилюючого поетичного звучання. І ось поет таких можливостей замовк і лише трохи згодом спромігся перевидати свій «Логос» та опублікувати збірку сатирично-гумористичних оповідань «Пригоди і люди».
Схвально відгукнувся про творчість Степана Риндика, зокрема про його збірку «Смілянська хроніка», і Юрій Шевельов:
Щира людяність, український національний гумор, приперчений дуже сильно, але не перетворений усе-таки на мащення всього світу дьогтем, уміння показати, як людське обличчя в умовах дрібної і чужої дійсности перетворюється раптом на свиняче рило — все це в Риндика щиро українське і все це веде до Гоголевих традицій. Але «Смілянська хроніка» — ще перша спроба в цьому напрямі. Хоч увесь цикл оповідань і пронизаний глибокою ідеєю — мертвотного духу повітової Росії,— але все таки складники циклу ще надто пройняті анекдотизмом, надто епізодичні, випадкові. Національна, органічна проза Риндика ще більше в сподіванні, ніж у здійсненні. Спроби обіцяють багато.
Видання
- Риндик С. Пригоди Сірка Клаповухого. — Чикаго : Українсько-Американська Видавнича Спілка, 1961. — 24 с.
Наукові праці
Степан Риндик Видав підручники «Міцність матеріялів» з додатком «Термінологічного словника міцності матеріялів» (Прага, видавнитво «Український громадський видавничий фонд», 1924), «Елементи машин» (1943).
1947 року в Мюнхені у видавництві «Вернигора» видав «Збірник алгебраїчних задач» .
Риндик працював над розробкою української термінології. У роботі «Міцність матеріялів» він зокрема дослідив слово «двигати». Як зазначає Риндик, в українській мові воно означає якусь дію чи рух, які відбуваються зі значним зусиллям. Натомість у російській мові цей відтінок зберігся тільки в слові «подвиг», а в інших словах «двигать» означає просто «рухати», «пересувати». Тому «двигун» — слово питомо українське: він не просто рухає, а долає опір. Розвиваючи цю ідею, терміном Риндика «движба» можна означувати таку вібрацію, для виникнення якої необхідне зусилля.
Риндик пропонує також синоніми до термінів: діаграма — числорис (подібно до слова кошторис); турбіна — вирлиця (від слова вир). Втім, зазначає сучасний дослідник Максим Авкуленко, слово «числорис» не зовсім точне (адже йдеться насамперед про кресленик, а не про числа), і не таке милозвучне, як «діаграма», і теж запозичене: корінь «рис» походить від німецького Riß — кресленик, малюнок. Тому цей термін може придатися лише як запас на майбутнє .
Примітки
- Czech National Authority Database
- Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 419.
- Річні збори Українського громадського комітету в ЧСР // Свобода. — 1924. — 25 квітня. — С. 4.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2014. Процитовано 1 липня 2010.
- Черінь Ганна. Перо жар-птиці. — Тернопіль: Горлиця, 2000. — С. 387.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2016. Процитовано 1 липня 2010.
- Посмертні згадки // Свобода. — 1952. — 9 серпня. — С. 4.
- Мага Віра. — День 37. — Розділ 34.
- Свобода. — 2005. — 11 лютого. — С. 31.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 1 липня 2010.
- Див.: Bibliografický katalog Československé republiky: literární tvorbe vyjma noviny a časopisy, 1944.
- Сучасність. — 1971. — № 10. — С. 67.
- Political refugees and «displaced persons», 1945–1954: a selected bibliography and guide to research with special reference to Ukrainians. — Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1982. — P. 265.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2011. Процитовано 9 липня 2011.
Література
Трембіцький А. М. Мовні студії Степана Риндика : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : ІРД, 2016. – 228 с.; іл.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 7. — С. 2513.
- Костюк Григорій. Зустрічі і прощання: Спогади у двох книгах. — Книга друга. — К.: Смолоскип, 2008. — С. 328—329.
- Феодосьєв С. Степан Риндик — письменник і інженер родом з Дунаєвець // Дунаєвецький вісник. — 2008. — 10 липня. — № 51—52. — С. 6.
- Феодосьєв С. Остап Вишня української еміграції (Нові штрихи до портрета письменника-дунаївчанина Степана Риндика) // Дунаєвецький вісник. — 2008. — 27 листопада. — № 91—92. — С. 6.
- Качуровський Ігор. Гумор української еміграції // Сучасність. — 1992. — № 10. [ 27 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Полтава Леонід. С. Риндик — для дітей // Свобода. — 1962. — 17 травня. — С. 4.
- Олег Будзей. Дунаєвецький дударик [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.]. // Подолянин. — 2010. — 13 серпня.
- Збірка Степана Риндика «Логос» вийшла третім виданням // Свобода. — 1971. — 16 вересня. — С. 1. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Помер проф. інж. Степан Риндик, учений-механік і поет-сатирик // Свобода. — 1972. — 30 вересня. — С. 1. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Степан Риндик, як я його знаю // Черінь Ганна. Перо жар-птиці. — Тернопіль: Горлиця, 2000. — С. 384—389.
- Феодосьєв Сергій. «Логос» Степана Риндика // Дунаєвецький вісник. — 2010. — 24 червня. — № 49—50. — С. 7.
- Феодосьєв Сергій. Риндик — перекладач Бокля // Подолянин. — 2011. — 14 жовтня. — С. 8.
- Горбатюк В. І. Степан Риндик — вчений, публіцист, поет // Матеріали XIII Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2010. — С. 648—653.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001.- С. 73.
- Мацько В. Людина і світ: неоромантичні мотиви у творчості Степана Риндика // Збірник наукових праць НДІ українознавства / за заг. ред. П. П. Кононенка. — К.: Українське аг-во інф. та друку «Рада», 2007. — Т. XVII. — С. 428–435.
- Мацько В. Художні моделі людини і світу в контексті стильової динаміки української діаспорної прози XX століття // Мацько В. Українська еміграційна проза XX століття. — Хмельницький: ПП Дерепа І. Ж., 2009. — С. 12-116.
- Феодосьєв С. Повернення Степана Риндика // Риндик С. повісті, спогади / Упоряд. та авт. передм. С. Феодосьєв. — Городок: Бедрихів Край, 2011. — С. 3-6.
- Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918–1921 рр.), Кам'янець-Подільський, Абетка-НОВА, 2006, С.419.
- Помер проф. інж. Степан Риндик учений-механік і поет-сатирик //Вільне слово (The Free Word), Часопис національної єдности, (Торонто), 1972, 30 вересня, С.1.
Посилання
- Твори для дітей Степана Риндика в бібліотеці TOU
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepa n Ti tovich Ri ndik 1887 Dunayivci 27 veresnya 1972 Chikago ukrayinskij pismennik poet prozayik eseyist fejletonist inzhener mehanik terminograf Psevdonim S Kidnir prizvishe prochitane sprava nalivo Rindik Stepan TitovichNarodivsya1 13 veresnya 1887 smt Dunayivci Zastavlya Hmelnicka oblastPomer27 veresnya 1972 1972 09 27 ChikagoPohovannyaChikagoGromadyanstvoRosijska imperiya UNR Chehiya SShANacionalnistukrayinecDiyalnistinzhener pismennik poetSfera robotiliteratura 1 i mehanika 1 Alma materKam yanec Podilska cholovicha gimnaziyaMova tvorivukrayinskaBiografiyaRodom iz Dunayivci peredmistya Zastavlya na shidnomu Podilli nini odin iz rajonnih centriv Hmelnickoyi oblasti Zakinchiv dvoklasnu misku shkolu v Novij Ushici 1902 ta klasichnu gimnaziyu v Kam yanci Podilskomu 1904 navchavsya na fiziko matematichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu 1914 roku zakinchiv Kiyivskij politehnichnij institut zdobuv diplom inzhenera tehnologa mehanichnij viddil Pracyuvav na Pivdenno Zahidnij zaliznici v Pravoberezhnij Ukrayini vidbuvayuchi praktichnij stazh mashinistom parovoza zgodom nachalnikom dilnici na stanciyah Birzula ta Sarni Z prihodom bilshovikiv pokinuv sluzhbu j pereyihav do stolici Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Kam yancya Podilskogo Tut vlashtuvavsya na robotu u vidavnictvo Dnister redaguvav fiziko matematichni vidannya 1919 roku pivtora misyacya buv starshim asistentom pri kafedri fiziki Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu priznacheno na posadu 1 serpnya zvilneno za vlasnim bazhannyam 15 veresnya Voseni 1920 roku emigruvav do Polshi Tam pracyuvav na fabrici rilnichih mashin 1923 roku pereyihav do Cheho Slovachchini Buv docentom Ukrayinskogo visokogo pedagogichnogo institutu v Prazi Brav uchast u diyalnosti Ukrayinskogo gromadskogo komitetu buv chlenom jogo revizijnoyi komisiyi 1927 roku velasya mova pro povernennya Stepana Rindika v Radyansku Ukrayinu 4 lyutogo 1927 roku gazeta Svoboda povidomila Ukrayinska Akademiya Nauk zatverdila na shtatnij posadi redaktora tehnichnogo viddilu Institutu ukrayinskoyi naukovoyi movi inzh Stepana Rindika profesora Ukrayinskogo Pedagogichnogo Institutu im M Dragomanova v Prazi Akademiya Nauk zvernulasya do Ukrgolovnauki z prohannyam priskoriti spravu z dozvolom S Rindikovi povernutisya na Ukrayinu Pracyuvav v ukrayinskih gimnaziyah u taborah dlya peremishenih osib u Nimechchini Vid 1951 roku zhiv u SShA Pomer 27 veresnya 1972 roku v Chikago Pohoron vidbuvsya 30 veresnya z cerkvi Pokrovi Materi Bozhoyi na cvintar Elmvud u Chikago RodinaPismennicya Ganna Cherin tak zmalyuvala pobut Stepana ta Stepanidi Rindikiv u Chikago A yak do Rindikiv zajdesh obov yazkovo musish poobidati chi povecheryati na sho vzhe popadesh Ne do porivnyannya z bagatma nashimi bagatenkimi gromadyanami kotrim vse ne dosit dobra Rindiki buli zadovoleni svoyim dobrobutom kazali sho yim vistachaye pensiyi na vse sho voni yidyat vse sho potribno Oboye gotuvali smachni ovochevi stravi vareniki i knedliki po cheskomu lyubili variti j chastuvati gostej Buvalo prijde htos yih vidvidati prinese bidnim starenkim shos popoyisti voni te sto raziv vidmovivshis yakos prijmut ale gostya nagoduyut krashe nizh des u bagatih Sin Stepana ta Stepanidi Rindikiv Miroslav narodivsya v Birzuli Hersonskoyi guberniyi nini misto Podilsk Odeskoyi oblasti Pomer 17 lyutogo 1951 roku Buv matematikom i fizikom yadernikom U Birzuli narodilasya i donka Rognida Pomerla po dovgij neduzi 16 lipnya 1952 roku na 34 mu roci zhittya Lev Silenko v knizi Maga Vira povidav take ukrayinec Stepan Rindik rozmovlyayuchi z nim skazav Ya mriyav svogo sina nazvati Miroslavom Pip oburlivo vidpoviv Ni ce im ya poganske Treba bulo dati dvadcyat p yat carskih karbovanciv shob pip perestupiv svyatu zapovid viri greko pravoslavnoyi Mij sin maye im ya ridne Miroslav Druzhinoyu Miroslava Rindika nevistkoyu Stepana Rindika bula Olena Rindik urodzhena Voloshuk Vona narodilasya 18 travnya 1919 roku v Setin Cheho Slovachchina pomerla 28 sichnya 2005 roku v Los Banos Kaliforniya U Miroslava ta Oleni Rindikiv bulo dvoye siniv onukiv Stepana Rindika Miroslav i Rostislav Rostislav Rindik narodivsya 16 veresnya 1948 roku v ukrayinskomu tabori v Mittenvaldi Nimechchina Zaginuv v avtomobilnij katastrofi 29 chervnya 1980 roku Hudozhnya tvorchistAvtor zbirki satirichnih virshiv Logos 1942 zbirok opovidan Smilyanska hronika 1944 Prigodi i lyudi Chikago 1960 i dlya molodi Prigodi Sirka Klapovuhogo 1961 ilyustraciyi Miroslava Grigoriyiva Zabutoyu zostalas knizhka Terentij Trohimovich Taradajka vidana 1943 roku v Prazi u vidavnictvi Proboyem u seriyi Knigozbirnya Proboyem Ganna Cherin u spogadi Stepan Rindik yak ya jogo znayu pisala Rindik pisav chudovi gumoreski Chitayuchi yih zi smihu mozhe i ne trisnesh ale chi neodminno treba trisnuti Voni dotepni cikavi i taki osoblivi rindikivski Bagato yih rozkidano po nashij presi ya dumayu sho nedrukovanogo v nogo nichogo ne lishilos Literaturoznavec Grigorij Kostyuk u statti Z litopisu literaturnogo zhittya v diaspori opublikovanij 1971 roku v desyatomu chisli zhurnalu Suchasnist pisav Ne podavav dovgo golosu avtor bagatoobicyayuchoyi zbirki poezij Logos Stepan Rindik poet duzhe svoyeridnij i svizhij Naskrizno politichna invektiva pamflet i satira z vikoristannyam formi bajki pritchi a chasto j anekdoti osnovnij zasib poetichnogo dumannya cogo avtora Jogo mova poznachena bagatyushoyu leksikoyu barvistimi podilskimi lokalizmami a chasto cikavimi i movno vipravdanimi novotvorami zahovala toj poetichnij char slova sho nadavav viraznij pamfletnij tendenciyi jogo poezij spravzhnogo hvilyuyuchogo poetichnogo zvuchannya I os poet takih mozhlivostej zamovk i lishe trohi zgodom spromigsya perevidati svij Logos ta opublikuvati zbirku satirichno gumoristichnih opovidan Prigodi i lyudi Shvalno vidguknuvsya pro tvorchist Stepana Rindika zokrema pro jogo zbirku Smilyanska hronika i Yurij Shevelov Shira lyudyanist ukrayinskij nacionalnij gumor priperchenij duzhe silno ale ne peretvorenij use taki na mashennya vsogo svitu dogtem uminnya pokazati yak lyudske oblichchya v umovah dribnoyi i chuzhoyi dijsnosti peretvoryuyetsya raptom na svinyache rilo vse ce v Rindika shiro ukrayinske i vse ce vede do Gogolevih tradicij Ale Smilyanska hronika she persha sproba v comu napryami Hoch uves cikl opovidan i pronizanij glibokoyu ideyeyu mertvotnogo duhu povitovoyi Rosiyi ale vse taki skladniki ciklu she nadto projnyati anekdotizmom nadto epizodichni vipadkovi Nacionalna organichna proza Rindika she bilshe v spodivanni nizh u zdijsnenni Sprobi obicyayut bagato Vidannya Rindik S Prigodi Sirka Klapovuhogo Chikago Ukrayinsko Amerikanska Vidavnicha Spilka 1961 24 s Naukovi praciStepan Rindik Vidav pidruchniki Micnist materiyaliv z dodatkom Terminologichnogo slovnika micnosti materiyaliv Praga vidavnitvo Ukrayinskij gromadskij vidavnichij fond 1924 Elementi mashin 1943 1947 roku v Myunheni u vidavnictvi Vernigora vidav Zbirnik algebrayichnih zadach Rindik pracyuvav nad rozrobkoyu ukrayinskoyi terminologiyi U roboti Micnist materiyaliv vin zokrema doslidiv slovo dvigati Yak zaznachaye Rindik v ukrayinskij movi vono oznachaye yakus diyu chi ruh yaki vidbuvayutsya zi znachnim zusillyam Natomist u rosijskij movi cej vidtinok zberigsya tilki v slovi podvig a v inshih slovah dvigat oznachaye prosto ruhati peresuvati Tomu dvigun slovo pitomo ukrayinske vin ne prosto ruhaye a dolaye opir Rozvivayuchi cyu ideyu terminom Rindika dvizhba mozhna oznachuvati taku vibraciyu dlya viniknennya yakoyi neobhidne zusillya Rindik proponuye takozh sinonimi do terminiv diagrama chisloris podibno do slova koshtoris turbina virlicya vid slova vir Vtim zaznachaye suchasnij doslidnik Maksim Avkulenko slovo chisloris ne zovsim tochne adzhe jdetsya nasampered pro kreslenik a ne pro chisla i ne take milozvuchne yak diagrama i tezh zapozichene korin ris pohodit vid nimeckogo Riss kreslenik malyunok Tomu cej termin mozhe pridatisya lishe yak zapas na majbutnye PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 419 Richni zbori Ukrayinskogo gromadskogo komitetu v ChSR Svoboda 1924 25 kvitnya S 4 PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2014 Procitovano 1 lipnya 2010 Cherin Ganna Pero zhar ptici Ternopil Gorlicya 2000 S 387 PDF Arhiv originalu PDF za 6 lipnya 2016 Procitovano 1 lipnya 2010 Posmertni zgadki Svoboda 1952 9 serpnya S 4 Maga Vira Den 37 Rozdil 34 Svoboda 2005 11 lyutogo S 31 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 lipnya 2010 Div Bibliograficky katalog Ceskoslovenske republiky literarni tvorbe vyjma noviny a casopisy 1944 Suchasnist 1971 10 S 67 Political refugees and displaced persons 1945 1954 a selected bibliography and guide to research with special reference to Ukrainians Canadian Institute of Ukrainian Studies University of Alberta 1982 P 265 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2011 LiteraturaTrembickij A M Movni studiyi Stepana Rindika monografiya A M Trembickij Hmelnickij IRD 2016 228 s il Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 7 S 2513 Kostyuk Grigorij Zustrichi i proshannya Spogadi u dvoh knigah Kniga druga K Smoloskip 2008 S 328 329 Feodosyev S Stepan Rindik pismennik i inzhener rodom z Dunayevec Dunayeveckij visnik 2008 10 lipnya 51 52 S 6 Feodosyev S Ostap Vishnya ukrayinskoyi emigraciyi Novi shtrihi do portreta pismennika dunayivchanina Stepana Rindika Dunayeveckij visnik 2008 27 listopada 91 92 S 6 Kachurovskij Igor Gumor ukrayinskoyi emigraciyi Suchasnist 1992 10 27 chervnya 2010 u Wayback Machine Poltava Leonid S Rindik dlya ditej Svoboda 1962 17 travnya S 4 Oleg Budzej Dunayeveckij dudarik 28 sichnya 2018 u Wayback Machine Podolyanin 2010 13 serpnya Zbirka Stepana Rindika Logos vijshla tretim vidannyam Svoboda 1971 16 veresnya S 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pomer prof inzh Stepan Rindik uchenij mehanik i poet satirik Svoboda 1972 30 veresnya S 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Stepan Rindik yak ya jogo znayu Cherin Ganna Pero zhar ptici Ternopil Gorlicya 2000 S 384 389 Feodosyev Sergij Logos Stepana Rindika Dunayeveckij visnik 2010 24 chervnya 49 50 S 7 Feodosyev Sergij Rindik perekladach Boklya Podolyanin 2011 14 zhovtnya S 8 Gorbatyuk V I Stepan Rindik vchenij publicist poet Materiali XIII Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Kam yanec Podilskij Abetka 2010 S 648 653 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Macko V Bilij cvit na kalini Hmelnickij Prosvita 2001 S 73 Macko V Lyudina i svit neoromantichni motivi u tvorchosti Stepana Rindika Zbirnik naukovih prac NDI ukrayinoznavstva za zag red P P Kononenka K Ukrayinske ag vo inf ta druku Rada 2007 T XVII S 428 435 Macko V Hudozhni modeli lyudini i svitu v konteksti stilovoyi dinamiki ukrayinskoyi diaspornoyi prozi XX stolittya Macko V Ukrayinska emigracijna proza XX stolittya Hmelnickij PP Derepa I Zh 2009 S 12 116 Feodosyev S Povernennya Stepana Rindika Rindik S povisti spogadi Uporyad ta avt peredm S Feodosyev Gorodok Bedrihiv Kraj 2011 S 3 6 Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 419 Pomer prof inzh Stepan Rindik uchenij mehanik i poet satirik Vilne slovo The Free Word Chasopis nacionalnoyi yednosti Toronto 1972 30 veresnya S 1 PosilannyaTvori dlya ditej Stepana Rindika v biblioteci TOU