Слове́нія (словен. Slovenija), офіційна назва — Респу́бліка Слове́нія (словен. Republika Slovenija) — країна на півдні Центральної Європи, розташована на перехресті важливих культурних та торговельних шляхів. Межує з Італією на заході, Австрією на півночі, Угорщиною на північному сході, Хорватією на південному сході та омивається Адріатичним морем на південному заході. Займає територію площею 20 271 км² (38-ме місце в Європі) і має 2,116 млн населення. Будучи однією з держав-наступниць колишньої Югославії, нині Словенія — парламентська республіка та країна-член Євросоюзу, ООН і НАТО. Столиця і найбільше за населенням місто країни — Любляна.
Республіка Словенія | |||||
| |||||
Гімн: Zdravljica
| |||||
Столиця (та найбільше місто) | Любляна | ||||
Офіційні мови | словенська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | унітарна конституційна парламентська республіка | ||||
- Президент | Наташа Пірц Мусар | ||||
- Прем'єр-міністр | Роберт Голоб | ||||
Незалежність | від СФРЮ | ||||
- Проголошено | 25 червня, 1991 | ||||
- Визнано | 1992 | ||||
Вступ до ЄС | 1 травня 2004 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 20 273 км² (150) | ||||
- Внутр. води | 0,7 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2023 | ▲ 2 116 972 осіб (144) | ||||
- перепис 2002 | 1 964 036 осіб | ||||
- Густота | 104,4 осіб/км² (106) | ||||
ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
- Повний | ▲ $75 млрд (97) | ||||
- На душу населення | $36 566 (38) | ||||
ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||||
- Повний | ▲ $56 млрд (-) | ||||
- На душу населення | $27 535 (-) | ||||
Валюта | Євро (EUR ) | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | SI / SVN / 705 | ||||
Домен | .si | ||||
|
Країна має переважно гірську місцевість з континентальним кліматом за винятком Словенського Примор'я з середземноморським кліматом і північного заходу з Альпійським кліматом. Крім того, на території частково розташовані Динарське нагір'я і Середньодунайська низовина. Країна характеризується значним біологічним різноманіттям і дуже багата на водні ресурси, маючи щільну річкову мережу, водоносну систему і значні карстові підземні водотоки. Більше половини території покриті лісами. Населення країни розсіяне і нерівномірне.
Історично нинішня територія Словенії була частиною різних держав, включаючи Римську імперію, Візантійську імперію, Каролінгську імперію і Священну Римську імперію, Габсбурзьку монархію, Венеційську республіку, Іллірійські провінції Наполеона І під французьким керівництвом, Австрійську імперію і пізніше Австро-Угорщину. У жовтні 1918 році словенці вперше реалізували своє право на самовизначення, ставши одними із засновників Держави Словенців, Хорватів і Сербів. У грудні 1918 року вони обʼєдналися з Королівством Сербія в Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (перейменоване в 1929 році в Королівство Югославія).
Під час Другої світової війни (1939—1945) територія Словенії була окупована і анексована Німеччиною, Італією і Угорщиною, а невелика територія перейшла до Незалежної Держави Хорватії, нацистської маріонеткової держави. У 1945 році Словенія стала членом-засновником Федеративної Народної Республіки Югославії, перейменованої в 1963 році на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. У перші роки після Другої світової війни держава відпочатку була союзником зі Східним блоком, але ніколи не підписувала Варшавський договір, і в 1961 році стала одним із засновників Руху неприєднання.
У червні 1991 року після введення багатопартійної представницької демократії Словенія стала першою республікою, що відділилася від Югославії й оголосила суверенітет і незалежність. Після цього в країну ввійшла Югославська Народна Армія і почалась Десятиденна війна, яка закінчилась підписанням Бріонської угоди за посередництва ЄС. 2004 року вступила до НАТО та ЄС, а 2007 року стала першим членом Єврозони з країн. 2010 року приєдналася до Організації економічного співробітництва та розвитку — асоціації розвинених країн з високим доходом громадян.
Етимологія
Назва Slovenija походить від етноніма «словени» — праслов'янської форми етноніма «слов'яни», тобто означає «земля словен». Етимологія етноніму «слов'яни», за оцінками ряду лінгвістів, нез'ясована.
Офіційною назвою держави в 1945—1946 роках було «Федеральна Словенія» (словен. Federalna Slovenija), в той час — одна з країн СФРЮ. 20 лютого 1946 року «Федеральна Словенія» була перейменована в «Народну Республіку Словенію» (словен. Ljudska republika Slovenija), яка, зі свого боку, 9 квітня 1963 року в «Соціалістичну Республіку Словенію» (словен. Socialistična republika Slovenija). 8 березня 1990 року Словенія видалила означення «Соціалістична» зі своєї назви, ставши «Республікою Словенія», а 25 червня 1991 року здобула незалежність.
Географія
Країна розташована між Альпами, Адріатичним морем і Панонською низовиною, межує з Італією, Австрією, Угорщиною та Хорватією. Словенія розташована між 45° та 47° північної широти, а також 13° та 17° східної довготи.
Словенія розташована в Альпійсько-Дунайському регіоні Центральної Європи. Виділяють чотири основні географічні регіони: на північному заході знаходяться Альпи (Юлійські, Кам'янсько-Савінський хребет, хребет Караванке, що займають 42 % території), на північному сході — Паннонська (Середньодунайська) низовина (28 %), на півдні — Динарське нагір'я (21 %), що включає карстове плато Карст, що дало назву рельєфу такого типу, на заході — Середземноморське узбережжя (Адріатичне море, 9 %).
Площа 20 273 км². Площа суші: 20 151 км². Площа водного простору: 122 км². Найвища точка — вершина гори Триглав (2864 м), найнижча — узбережжя Адріатичного моря — 0 м.
Клімат на більшій частині півночі помірно-континентальний, середня температура січня 0…–2 °C, липня +19…21 °C. Опадів 800—1200 мм, в горах місцями понад 3000 мм/рік.
Більше половини території займають букові, дубові, хвойні ліси, в горах — альпійські луки, Примор'я — маквіс, на плато Карст — степова рослинність.
Рельєф
Рельєф гористий. Словенії сягає східна арка Юлійських Альп, яка переходить у мальовничий куполоподібний масив лісів — Похор'є.
Найвища вершина країни — гора Триглав (2864 метри). Герб Словенії являє собою щит з вузькою червоною облямівкою в підставі і з боків, в блакитному полі якого двічі хвилясто вирізана срібна фігура, що є символічним зображенням гори й Адріатичного моря.
Сейсмічність
Річки і водойми
Історія
На території Словенії відомо понад 600 різночасових городищ. З них понад 70 % (450) збудовано протягом ранньозалізної доби.
Слов'янські пращури сучасних словенців осіли на території країни в VI сторіччі від н. е. У VII сторіччі вони заснували Карантанію, яка була однією з перших слов'янських держав. У 745 році Карантанія в обмін на військову допомогу визнала протекторат з боку франків, зберігши при цьому формальну незалежність до свого розпаду в 1180 році. Вплив франків сприяв поширенню християнства серед словенців.
Близько 1000 року було написано Brižinski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. У XIV сторіччі територія сучасної Словенії підпала під владу Габсбургів і згодом увійшла до складу Австро-Угорщини. Словенію було розділено на три провінції: Краньську, Горишку і Штаєрську.
Перенаправлення торгових шляхів і Тридцятилітня війна у XVII сторіччі спричинили економічний занепад Словенії, але у XVIII сторіччі господарський розвиток знов активізувався: промислове виробництво збільшилось.
У 1809—1813 роках велика частина Словенії входила до складу Іллірійських провінцій. У XIX сторіччі, особливо під час Революції 1848—1849 рр., у Словенії розпочинається національний рух (центр — Крайна).
У 1918 році розвалилась Австро-Угорщина, внаслідок чого Італія окупувала області Приморську і Істру, а також частину Далмації. Частина словенських земель, що залишилась, увійшла до Королівства сербів, хорватів в словенців, яке в 1929 було перейменовано в Королівство Югославія.
У 1941 році після окупації Югославії державами Осі Італія анексувала територію до Любляни — Провінція Любляна, а Німеччина — решту території з містом Марибор.
Після Другої світової війни Словенія увійшла до складу соціалістичної Югославії, що було проголошено 29 листопада 1945 року. Від Італії до Словенії було приєднано території Обална-Крашка і Горишка.
Згідно з референдумом, Словенія проголосила незалежність від СФРЮ 25 червня 1991 р.
Незалежність
Війна в Словенії (один з військових конфліктів війни, що почалася при розпаді Югославії) тривала десять днів. У ході 72 бойових контактів втрати Югославської армії склали 45 убитими, 146 пораненими, при цьому 4693 військовослужбовці і 252 співробітники федеральних служб були взяті в полон. Втрати словенських сил самооборони — 19 убитих (9 комбатантів, інші — цивільні особи) та 182 поранених. Також загинули 12 громадян іноземних держав, в основному водії на службі міжнародних транспортних компаній. Був виведений з ладу 31 танк (включаючи спалені і пошкоджені), 22 транспортні бронемашини, 172 транспортних засоби і 6 літальних апаратів.
У грудні 1991 року прийнята нова конституція, пізніше в 1992 році відповідно до законодавства розпочався процес роздержавлення і приватизації. Члени Європейського Союзу визнали Словенію як незалежну державу 15 січня 1992 року, і Організація Об'єднаних Націй прийняла її у свій склад 22 травня 1992 року.
Словенія приєдналася до Європейського Союзу 1 травня 2004 р. Словенія має одного комісара в Європейській Комісії, і сім словенських парламентаріїв були обрані до Європейського Парламенту на виборах 13 червня 2004 р. У 2004 р. Словенія також вступила в НАТО. Словенії згодом вдалося відповідати Маастрихтським критеріям, і тому країна приєдналася до єврозони (перша перехідна країна, що зробила так). Станом на 1 січня 2007 р. вона була першою постсоціалістичною країною, що головувала в Раді Європейського Союзу протягом перших шести місяців 2008 р. 21 липня 2010 р. вона стала членом ОЕСР.
Пізніше було висловлено розчарування вітчизняними соціально-економічними елітами на муніципальному та національному рівнях під час рр., яким передували невеликі протести 15 жовтня 2011 року. У зв'язку з відповіддю провідних політиків до заяв, зроблених Офіційною комісією з попередження корупції Республіки Словенія, юридичні експерти заявили про необхідність змін у системі, щоб обмежити політичне свавілля.
Адміністративний поділ
Словенія адміністративно розділена на 212 общин (словен. Občine). Общини є однією з форм місцевого самоврядування, які визначаються статтями з 138 до 144 Конституції Республіки Словенія.
З метою підтримки національної статистики Статистичним Бюро Республіки Словенія вся Словенія розділена на 12 статистичних регіонів:
- Горенський
- Горишка
- Засавський
- Корошка
- Споднєпосавський
- Нотрансько-крашка
- Обално-крашка
- Південно-Східна Словенія
- Подравський
- Помурський
- Савинський
- Осреднєсловенський
Також Словенія поділяється на 10 виборчих одиниць.
Традиційні регіони
2a Верхня, 2b Внутрішня, 2c Нижня 3 Каринтія; 4 Нижня Штирія; 5 Прекмур'я |
Традиційні регіони базувалися на колишніх землях корони Габсбурги, які включали Крайну, Каринтію, Штирію і Словенське Примор'я. Сильніше, ніж з Крайною в цілому, або зі Словенією як державою, словенці історично схильні ототожнювати себе з традиційними регіонами Словенське Примор'я, Прекмур'я і навіть традиційними підрегіонами Верхньої, Нижньої і меншою мірою Внутрішньої Крайни.
Столиця Любляна була історично адміністративним центром Крайни і належала Внутрішній Крайні, за винятком району Шентвіда, який знаходився у Верхній Крайні, а також там, де був кордон між територією, приєднаною Німеччиною, та італійською Провінцією Любляна під час Другої світової війни.
Найбільші міста
Населення
Річний приріст (2012) + 0,16 %. Народжуваність — 10,66 %. Смертність — 9,35 %. Сальдо міграції (+0,31, 2012 р.). Сумарний коефіцієнт народжуваності — 1,592 народжень на жінку (2012). Загальна тривалість життя: чоловіків — 76,96 року; жінок — 82,89 року (2012).
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1921 | 1 054 919 | — |
1931 | 1 144 298 | +8.5% |
1948 | 1 391 873 | +21.6% |
1953 | 1 466 425 | +5.4% |
1961 | 1 591 523 | +8.5% |
1971 | 1 727 137 | +8.5% |
1981 | 1 891 864 | +9.5% |
1991 | 1 913 355 | +1.1% |
2002 | 1 964 036 | +2.6% |
2011 | 2 050 189 | +4.4% |
2017 | 2 065 895 | +0.8% |
2021 | 2 108 977 | +2.1% |
2022 | 2 107 180 | −0.1% |
2023 | 2 116 972 | +0.5% |
Етнічний склад
Етнічний склад: із загальної чисельності населення по перепису 2002 року:
- Словенці: 1 631 363 (83,1 %)
- Серби: 38 964 (2,0 %)
- Хорвати: 35 642 (1,8 %)
- Босняки: 21 542 (1,1 %)
- Угорці: 6 243 (0,3 %)
- Албанці: 6 186 (0,3 %)
- Македонці: 3 972 (0,2 %)
- Чорногорці: 2 667 (0,1 %)
- Італійці: 2 258 (0,1 %)
- Незазначені й невідомі: 174 913 (8,9 %)
Станом на 1 січня 2013 року в Словенії зареєстровано 2 058 821 житель. Словенія посідає 145-те місце у світі за чисельністю населення. Середній вік населення 41,7 року (чоловіків — 40, жінок — 43).
Середня густота населення становить 101,66 осіб на км. Приблизно половина жителів проживає в містах, решта — у сільській місцевості.
Офіційна мова
Офіційна мова словенська. Італійська має статус офіційної мови в деяких населених пунктах муніципалітетів Ізола, Копер і Піран; угорська — в п'яти громадах. Також офіційний, хоча й більш низький статус, має циганська мова.
Словенська мова є південнослов'янською мовою з писемністю на основі латинського алфавіту. Словенська мова має спільне коріння з хорватською і сербською мовами, але істотно від них відрізняється. Водночас вона має деякі риси, близькі до західнослов'янських мов. Словенська — одна з небагатьох слов'янських мов, що зберегла двоїсте число і супін. Наразі збереглося 49 діалектів словенської мови.
Релігія
Згідно з переписом 2002 р., католики становлять 57,8 % населення, мусульмани — 2,4 %, православні — 2,3 %, протестанти — 0,8 % (Союз баптистських церков Словенії, Союз п'ятдесятницьких церков Словенії, адвентисти).
У 1992 році відбулося перше опитування Організації громадської думки словенців, згідно з яким 20 % повнолітніх словенців заявили, що вірили в «свого Бога» (39 % стверджували, що вірили в Бога як «життєву силу»). У 1997 році беззастережно віруючими вважалися 24 % опитаних (29 % дорослих громадян вірили в життя після смерті; 37,5 % визнавали існування Раю, а 24 % — існування пекла). Близько половини респондентів (57 %) сповідують якусь релігію і по цей день.
Політична структура
Глава Словенії — президент, що обирається кожні 5 років. Виконавчу владу має президент і кабінет міністрів. Останній призначається парламентом.
Парламент складається з двох палат: Національної асамблеї (državni zbor) і Державної ради (državni svet). 90 депутатів: з них 88 — за пропорційною системою, а 2 місця — за мажоритарною системою для Словенсько-італійської та угорської громад. Державна Рада виконує функції верхньої палати. 40 депутатів, які обираються на п'ятирічний термін, представляють важливі економічні, структурні і національні групи суспільства. Парламент обирається кожні 5 років. Основними партіями парламенту є Словенська демократична партія і Ліберальна демократія Словенії.
Орган конституційного нагляду — (Ustavno sodišče), вища судова інстанція — (Vrhovno sodišče), суди апеляційної інстанції — вищі суди (Višje sodišče), суди першої інстанції — земельні суди (Okrajno sodišče) і окружні суди (Okrožno sodišče), вищий орган прокурорського нагляду — верховна державна прокуратура (Vrhovno državno tožilstvo), вищий контрольний орган — фінансовий суд (Računsko sodišče).
Політичні партії
Політичні партії Словенії:
- Ліберальна демократія Словенії
- Нова Словенія — Християнська народна партія
- Словенська демократична партія
- Соціал-демократи Словенії
- Демократична партія пенсіонерів
Конституція
Конституція була прийнята рівно через рік після проведення референдуму про незалежність Словенії від Югославії. За основу взято конституції Німеччини і Австрії, а також Баварії. Поправки до Конституції вносяться в формі конституційного закону, прийнятого 2/3 голосів Парламенту, крім того, пропозицію про внесення змін до Конституції може бути винесено на референдум.
Встановлено, що загальновизнані принципи міжнародного права і міжнародні договори мають пряму дію на території Словенії (в зв'язку з вступом Словенії до Європейського союзу). Містить перелік основних прав (рівність перед законом, недоторканність людського життя, заборона катувань, захист особистої свободи, правила утримання під вартою, право на судовий захист, право на оскарження, презумпція невинуватості, забезпечення судового процесу, право на приватну власність і місцеве самоврядування). Значну увагу приділено захисту людської гідності.
Зареєстровані партнерства для одностатевих пар стали юридичними з 23 липня 2006 року. 3 березня 2015 року парламент Словенії прийняв закон про легалізацію одностатевих шлюбів, на користь законопроєкту проголосували 51 депутатів, а 28 були проти. Словенія є першою країною в Центральній Європі, першою країною в посткомуністичній Європі і першою слов'янською країною, яка легалізувала одностатеві шлюби.
Збройні сили Словенії
Чисельність особового складу сухопутних військ — 9550 осіб.
Віза
Шенгенська віза в Словенію — віза типу C, на підставі якої іноземець має право перебувати на території будь-якої країни Шенгенської зони не більше 3 місяців (90 календарних днів).
Культура
Найбільш знаменитим письменником Словенії є Франце Прешерн (1800—1849), чиї ліричні поеми встановили нові стандарти для словенської літератури і допомогли пробудити національну самосвідомість. З часів Другої світової війни багаті словенські фольклорні традиції були втрачені, але існують спроби відродити національну культуру, наприклад, тріо «Трутамора Словеніка» виконує словенську народну музику, на початку 90-х рр. міжнародний конкурс баяністів виграла Алессандра Міначча, яка виконала словенські наспіви. У 1970-х рр. в країну прийшов музичний стиль, який до початку 1980-х рр. охопив всю Словенію (яскравий приклад — група Laibach з Любляни, Laibach — німецький варіант назви словенської столиці).
Постмодернізм в живописі та скульптурі висувався з 1980-х рр. групою і п'ятьма невідомими художниками, що працюють під псевдонімом «IRWIN». Багато споруд та площ в Словенії були створені архітектором Йоже Плечником (1872—1957).
У 1919 році був відкритий перший університет — Люблянський. Після були засновані університети в Мариборі (1975), Копері (2001) і Нові Гориці (2006).
Кухня
За даними, опублікованими MSN, кращою стравою словенської кухні є Краньська ковбаса. На офіційному рівні вона визнана «шедевром національного значення». Традиційне вживання риби. Багато страв запозичено в сусідніх країн: у Австрії — завітек (штрудель) і дунайський зрезек (віденський шніцель). Ньокі (картопляні галушки), ріжота і схожий на равіолі жіркроф — місцеві італійські страви. З угорської кухні були запозичені голаш і паприкаш (тушковане курча або яловичина). Поширені також шаруватий пиріг з м'ясом або сиром «бурек» (слово турецького походження), яблучний пиріг. Тут існує багато видів клецек, з яких штрукли (сирні галушки) — найпопулярніші. Традиційні страви краще пробувати в гостільнах — місцевих ресторанах. Приклад — «Говея юха» (goveja juha, суп з наваристого яловичого бульйону з довгою вермішеллю (rezanci — резанца), іноді з додаванням сиру пармезану, а також «Гобова юха» (gobova juha, суп з білими грибами). У Словенії виробляється біле і червоне вино, а також міцні напої, такі як «шнопс» (šnops), бренді, звані «жганье» (žganje), і популярні в Словенії марки пива — «Laško» (Лашко), «Union».
Свята
Закон про державні і святкові дні в Республіці Словенії передбачає наступні свята та святкові дні:
- 1 і 2 січня — Новий рік
- 8 лютого — День Прешерна, культурне свято Словенії
- перехідні дати — неділя і понеділок Великодня
- 27 квітня — День повстання проти окупації
- 1 і 2 травня — День праці
- 25 червня — День державності
- 15 серпня — Успіння Богородиці
- 31 жовтня — День Реформації
- 1 листопада — День поминання покійних
- 25 грудня — Різдво
- 26 грудня — День незалежності
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Словенія |
- Словенці
- Міста Словенії
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словенії
- Оленка Ерменц — начальник Генерального штабу ЗС Словенії.
Примітки
- [Surface area and land cover determined planimetrically, 2005] (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 2 лютого 2011.
- Population Number and Structure. Stat.si (англійською) . Republic of Slovenia Statistical Office. 1 квітня 2019. оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
- [Population, Slovenia, 1 July 2015] (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2015.
- World Economic Outlook Database, April 2018 – Slovenia. International Monetary Fund. Процитовано 10 жовтня 2017.
- Slovenski pravopis 2001: Slovenija.
- Černe, Andrej (2004). Orožen Adamič, Milan (ред.). Gateway to Western, Central, and Southeastern Europe (PDF). Slovenia: A Geographical Overview (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 127. ISBN .
For centuries, the territory of Slovenia has been crossed by traditional transportation routes connecting northern Europe with southern, eastern, and western Europe. Slovenia's location in the northwestern part of the Mediterranean's most inland bay on the Adriatic Sea where the Alps, the plateaus of the Dinaric Alps, and the western margins of the Pannonian Basin meet gives [it] a relatively quite advantageous traffic and geographical position distinguished by its transitional character and the links between these geographical regions. In the wider macroregional sense, this transitional character and these links have not changed since prehistoric times.
- Murovec, Nika; Kavaš, Damijan (грудень 2010). (PDF). SWOT Analysis: Status of the Creative Industries in Ljubljana (англійською) . Ljubljana: Inštitut za ekonomska raziskovanja [Institute for Economic Research]. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016.
For millennia, Slovenia has been at the crossroads of trade and cultural routes leading from north to south, from east to west.
- Nicoll, William; Schoenberg, Richard (1998). Europe beyond 2000: the enlargement of the European Union towards the East (англійською) . Whurr Publishers. с. 121. ISBN .
- Radonjić, Biljana (2005). Political Overview. У Reuvid, Jonathan (ред.). Doing Business with Slovenia (англійською) . ISBN .
- Slovenia First 20 Years (англійською) . № 58. Slovenia: South Australia Newsletter. Winter 2010–2011. ISSN 1448-8175. Процитовано 25 листопада 2012.
- Vuk Dirnberk, Vojka; Tomaž Valantič. [Statistical Portrait of Slovenia in the EU 2011] (PDF) (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. ISSN 1854-5734. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 2 лютого 2011.
- Perko, Drago (2008). Slovenia at the Junction of Major European Geographical Units (PDF). The Slovenian. Toronto: Vse Slovenski Kulturni Odbor [The All Slovenian Cultural Committee].
- Fallon, Steve (2007). Environment. Slovenia (вид. 5). Lonely Planet. с. 40. ISBN .
- Ogrin, Darko (2004). (PDF). У Orožen Adamič, Milan (ред.). Slovenia: A Geographical Overview (PDF) (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 45. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2013.
- Blažič, Mateja; Arih, Andrej; Nartnik, Irena; Turk, Inga (26 березня 2008). Endangered Species (словенською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
- Hlad, Branka; Skoberne, Peter, ред. (2001). (PDF). Biological and Landscape Diversity in Slovenia: An Overview (PDF) (англійською) . Ljubljana: Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. с. 13. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2012.
- (англійською) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. 18 березня 2011. Архів оригіналу за 27 квітня 2011.
- Country Introduction. European state of the environment 2010 – contributions from Slovenia (англійською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
- (англійською) . Slovenia Forest Service. February 2010. Архів оригіналу за 9 березня 2012.
- Kladnik, Drago (2004). Modern Climate Change in Slovenia (PDF). У Orožen Adamič, Milan (ред.). Slovenia: A Geographical Overview (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 93. ISBN .
- Поспелов, Евгений (2002). Географические названия мира: топонимический словарь (вид. второе, стереотипное). Москва: Русские словари. ISBN . OCLC 611927503.
- Нидерле Л. Славянские древности. / Перевод с чешского Т. Ковалевой и М. Хазанова. Предисловие проф. П. Н. Третьякова. Редакция А. Л. Монгайта. — М.: Издательство иностранной литературы, 1956. — С. 42.
- Юліанських Альп. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 2012-12-5.
- Truhlar F. Gradišča utrjene naselbine v Sloveniji // AV. — 1981. — S. 530—538
- Б. Завітій. Історія досліджень городищ ранньозалізної доби в Словенії (за матеріалами словенської літератури) / Вісник Інституту археології Збірник наукових праць. — 2008, Вип.3.
- A Symposium of Law Experts. Political arbitrariness has gone wild
- Repe, Božo (2003) Od deželana do državljana: Regionalni razvoj Slovencev v letih 1918—1991 [ 23 лютого 2013 у Wayback Machine.], Zgodovinski časopis, 3–4, Ljubljana.
- Mehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008). . Gorenjski glas. Архів [http: //arhiv.gorenjskiglas.si/article/20080319/C/303199950/kje-so-nase-meje оригіналу] за 12 липня 2019. Процитовано грудень 19, 2018.
- Віза до Словенії: чи потрібна, як отримати самостійно.
Література
- Мартинов А. Ю. Словенія, Республіка Словенія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 635. — .
- Stanić, Stane, Slovenia (London, Flint River Press, 1994).
- Oto Luthar (ed.), The Land Between: A History of Slovenia. With contributions by Oto Luthar, Igor Grdina, Marjeta Šašel Kos, Petra Svoljšak, Peter Kos, Dušan Kos, Peter Štih, Alja Brglez and Martin Pogačar (Frankfurt am Main etc., Peter Lang, 2008).
- The World Book Encyclopedia of People and Places, O–S Oman to Syria (Chicago, World Book, 2011).
Посилання
- Словенія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Словенія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Вступ до інформації про Словенію (англ.)
- Майданчик уряду Словенії(англ.)
- Туристичний довідник Словенії (англ.)
Австрія | Угорщина | |
Італія | Хорватія | |
Адріатичне море | Хорватія | Хорватія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slove niya sloven Slovenija oficijna nazva Respu blika Slove niya sloven Republika Slovenija krayina na pivdni Centralnoyi Yevropi roztashovana na perehresti vazhlivih kulturnih ta torgovelnih shlyahiv Mezhuye z Italiyeyu na zahodi Avstriyeyu na pivnochi Ugorshinoyu na pivnichnomu shodi Horvatiyeyu na pivdennomu shodi ta omivayetsya Adriatichnim morem na pivdennomu zahodi Zajmaye teritoriyu plosheyu 20 271 km 38 me misce v Yevropi i maye 2 116 mln naselennya Buduchi odniyeyu z derzhav nastupnic kolishnoyi Yugoslaviyi nini Sloveniya parlamentska respublika ta krayina chlen Yevrosoyuzu OON i NATO Stolicya i najbilshe za naselennyam misto krayini Lyublyana Respublika Sloveniya sloven Republika SlovenijaPrapor GerbGimn Zdravljica source source track track track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya SloveniyiStolicya ta najbilshe misto LyublyanaOficijni movi slovenskaForma pravlinnya unitarna konstitucijna parlamentska respublika Prezident Natasha Pirc Musar Prem yer ministr Robert GolobNezalezhnist vid SFRYu Progolosheno 25 chervnya 1991 Viznano 1992 Vstup do YeS 1 travnya 2004Plosha Zagalom 20 273 km 150 Vnutr vodi 0 7 Naselennya ocinka 2023 2 116 972 osib 144 perepis 2002 1 964 036 osib Gustota 104 4 osib km 106 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 75 mlrd 97 Na dushu naselennya 36 566 38 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 56 mlrd Na dushu naselennya 27 535 Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 SI SVN 705Domen siVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sloveniya Krayina maye perevazhno girsku miscevist z kontinentalnim klimatom za vinyatkom Slovenskogo Primor ya z seredzemnomorskim klimatom i pivnichnogo zahodu z Alpijskim klimatom Krim togo na teritoriyi chastkovo roztashovani Dinarske nagir ya i Serednodunajska nizovina Krayina harakterizuyetsya znachnim biologichnim riznomanittyam i duzhe bagata na vodni resursi mayuchi shilnu richkovu merezhu vodonosnu sistemu i znachni karstovi pidzemni vodotoki Bilshe polovini teritoriyi pokriti lisami Naselennya krayini rozsiyane i nerivnomirne Istorichno ninishnya teritoriya Sloveniyi bula chastinoyu riznih derzhav vklyuchayuchi Rimsku imperiyu Vizantijsku imperiyu Karolingsku imperiyu i Svyashennu Rimsku imperiyu Gabsburzku monarhiyu Venecijsku respubliku Illirijski provinciyi Napoleona I pid francuzkim kerivnictvom Avstrijsku imperiyu i piznishe Avstro Ugorshinu U zhovtni 1918 roci slovenci vpershe realizuvali svoye pravo na samoviznachennya stavshi odnimi iz zasnovnikiv Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv U grudni 1918 roku voni obʼyednalisya z Korolivstvom Serbiya v Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv perejmenovane v 1929 roci v Korolivstvo Yugoslaviya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 teritoriya Sloveniyi bula okupovana i aneksovana Nimechchinoyu Italiyeyu i Ugorshinoyu a nevelika teritoriya perejshla do Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi nacistskoyi marionetkovoyi derzhavi U 1945 roci Sloveniya stala chlenom zasnovnikom Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviyi perejmenovanoyi v 1963 roci na Socialistichnu Federativnu Respubliku Yugoslaviyu U pershi roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni derzhava vidpochatku bula soyuznikom zi Shidnim blokom ale nikoli ne pidpisuvala Varshavskij dogovir i v 1961 roci stala odnim iz zasnovnikiv Ruhu nepriyednannya U chervni 1991 roku pislya vvedennya bagatopartijnoyi predstavnickoyi demokratiyi Sloveniya stala pershoyu respublikoyu sho viddililasya vid Yugoslaviyi j ogolosila suverenitet i nezalezhnist Pislya cogo v krayinu vvijshla Yugoslavska Narodna Armiya i pochalas Desyatidenna vijna yaka zakinchilas pidpisannyam Brionskoyi ugodi za poserednictva YeS 2004 roku vstupila do NATO ta YeS a 2007 roku stala pershim chlenom Yevrozoni z krayin 2010 roku priyednalasya do Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku asociaciyi rozvinenih krayin z visokim dohodom gromadyan EtimologiyaNazva Slovenija pohodit vid etnonima sloveni praslov yanskoyi formi etnonima slov yani tobto oznachaye zemlya sloven Etimologiya etnonimu slov yani za ocinkami ryadu lingvistiv nez yasovana Oficijnoyu nazvoyu derzhavi v 1945 1946 rokah bulo Federalna Sloveniya sloven Federalna Slovenija v toj chas odna z krayin SFRYu 20 lyutogo 1946 roku Federalna Sloveniya bula perejmenovana v Narodnu Respubliku Sloveniyu sloven Ljudska republika Slovenija yaka zi svogo boku 9 kvitnya 1963 roku v Socialistichnu Respubliku Sloveniyu sloven Socialisticna republika Slovenija 8 bereznya 1990 roku Sloveniya vidalila oznachennya Socialistichna zi svoyeyi nazvi stavshi Respublikoyu Sloveniya a 25 chervnya 1991 roku zdobula nezalezhnist GeografiyaTopografichna karta SloveniyiSlovenske uzberezhzhya z skelyami Krayina roztashovana mizh Alpami Adriatichnim morem i Panonskoyu nizovinoyu mezhuye z Italiyeyu Avstriyeyu Ugorshinoyu ta Horvatiyeyu Sloveniya roztashovana mizh 45 ta 47 pivnichnoyi shiroti a takozh 13 ta 17 shidnoyi dovgoti Sloveniya roztashovana v Alpijsko Dunajskomu regioni Centralnoyi Yevropi Vidilyayut chotiri osnovni geografichni regioni na pivnichnomu zahodi znahodyatsya Alpi Yulijski Kam yansko Savinskij hrebet hrebet Karavanke sho zajmayut 42 teritoriyi na pivnichnomu shodi Pannonska Serednodunajska nizovina 28 na pivdni Dinarske nagir ya 21 sho vklyuchaye karstove plato Karst sho dalo nazvu relyefu takogo tipu na zahodi Seredzemnomorske uzberezhzhya Adriatichne more 9 Alpijskij pejzazh Plosha 20 273 km Plosha sushi 20 151 km Plosha vodnogo prostoru 122 km Najvisha tochka vershina gori Triglav 2864 m najnizhcha uzberezhzhya Adriatichnogo morya 0 m Klimat na bilshij chastini pivnochi pomirno kontinentalnij serednya temperatura sichnya 0 2 C lipnya 19 21 C Opadiv 800 1200 mm v gorah miscyami ponad 3000 mm rik Gora Triglav Bilshe polovini teritoriyi zajmayut bukovi dubovi hvojni lisi v gorah alpijski luki Primor ya makvis na plato Karst stepova roslinnist Relyef Relyef goristij Sloveniyi syagaye shidna arka Yulijskih Alp yaka perehodit u malovnichij kupolopodibnij masiv lisiv Pohor ye Najvisha vershina krayini gora Triglav 2864 metri Gerb Sloveniyi yavlyaye soboyu shit z vuzkoyu chervonoyu oblyamivkoyu v pidstavi i z bokiv v blakitnomu poli yakogo dvichi hvilyasto virizana sribna figura sho ye simvolichnim zobrazhennyam gori j Adriatichnogo morya Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Sloveniyi Richki i vodojmi Najbilshi richki Sava i Drava IstoriyaDokladnishe Istoriya Sloveniyi ta Slovenski zemli Na teritoriyi Sloveniyi vidomo ponad 600 riznochasovih gorodish Z nih ponad 70 450 zbudovano protyagom rannozaliznoyi dobi Slov yanski prashuri suchasnih slovenciv osili na teritoriyi krayini v VI storichchi vid n e U VII storichchi voni zasnuvali Karantaniyu yaka bula odniyeyu z pershih slov yanskih derzhav U 745 roci Karantaniya v obmin na vijskovu dopomogu viznala protektorat z boku frankiv zberigshi pri comu formalnu nezalezhnist do svogo rozpadu v 1180 roci Vpliv frankiv spriyav poshirennyu hristiyanstva sered slovenciv Blizko 1000 roku bulo napisano Brizinski spomeniki pershij pismovij dokument slovenskoyu movoyu U XIV storichchi teritoriya suchasnoyi Sloveniyi pidpala pid vladu Gabsburgiv i zgodom uvijshla do skladu Avstro Ugorshini Sloveniyu bulo rozdileno na tri provinciyi Kransku Gorishku i Shtayersku Perenapravlennya torgovih shlyahiv i Tridcyatilitnya vijna u XVII storichchi sprichinili ekonomichnij zanepad Sloveniyi ale u XVIII storichchi gospodarskij rozvitok znov aktivizuvavsya promislove virobnictvo zbilshilos U 1809 1813 rokah velika chastina Sloveniyi vhodila do skladu Illirijskih provincij U XIX storichchi osoblivo pid chas Revolyuciyi 1848 1849 rr u Sloveniyi rozpochinayetsya nacionalnij ruh centr Krajna Progoloshennya derzhavi slovenciv horvativ ta serbiv na kongres skveri v Lyublyani 20 zhovtnya 1918 r U 1918 roci rozvalilas Avstro Ugorshina vnaslidok chogo Italiya okupuvala oblasti Primorsku i Istru a takozh chastinu Dalmaciyi Chastina slovenskih zemel sho zalishilas uvijshla do Korolivstva serbiv horvativ v slovenciv yake v 1929 bulo perejmenovano v Korolivstvo Yugoslaviya U 1941 roci pislya okupaciyi Yugoslaviyi derzhavami Osi Italiya aneksuvala teritoriyu do Lyublyani Provinciya Lyublyana a Nimechchina reshtu teritoriyi z mistom Maribor Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Sloveniya uvijshla do skladu socialistichnoyi Yugoslaviyi sho bulo progolosheno 29 listopada 1945 roku Vid Italiyi do Sloveniyi bulo priyednano teritoriyi Obalna Krashka i Gorishka Roztashuvannya Sloveniyi v Socialistichnij Federativnij Respublici Yugoslaviyi Zgidno z referendumom Sloveniya progolosila nezalezhnist vid SFRYu 25 chervnya 1991 r Nezalezhnist Vijna v Sloveniyi odin z vijskovih konfliktiv vijni sho pochalasya pri rozpadi Yugoslaviyi trivala desyat dniv U hodi 72 bojovih kontaktiv vtrati Yugoslavskoyi armiyi sklali 45 ubitimi 146 poranenimi pri comu 4693 vijskovosluzhbovci i 252 spivrobitniki federalnih sluzhb buli vzyati v polon Vtrati slovenskih sil samooboroni 19 ubitih 9 kombatantiv inshi civilni osobi ta 182 poranenih Takozh zaginuli 12 gromadyan inozemnih derzhav v osnovnomu vodiyi na sluzhbi mizhnarodnih transportnih kompanij Buv vivedenij z ladu 31 tank vklyuchayuchi spaleni i poshkodzheni 22 transportni bronemashini 172 transportnih zasobi i 6 litalnih aparativ U grudni 1991 roku prijnyata nova konstituciya piznishe v 1992 roci vidpovidno do zakonodavstva rozpochavsya proces rozderzhavlennya i privatizaciyi Chleni Yevropejskogo Soyuzu viznali Sloveniyu yak nezalezhnu derzhavu 15 sichnya 1992 roku i Organizaciya Ob yednanih Nacij prijnyala yiyi u svij sklad 22 travnya 1992 roku Sloveniya otrimala chlenstvo v YeS u 2004 roci Sloveniya priyednalasya do Yevropejskogo Soyuzu 1 travnya 2004 r Sloveniya maye odnogo komisara v Yevropejskij Komisiyi i sim slovenskih parlamentariyiv buli obrani do Yevropejskogo Parlamentu na viborah 13 chervnya 2004 r U 2004 r Sloveniya takozh vstupila v NATO Sloveniyi zgodom vdalosya vidpovidati Maastrihtskim kriteriyam i tomu krayina priyednalasya do yevrozoni persha perehidna krayina sho zrobila tak Stanom na 1 sichnya 2007 r vona bula pershoyu postsocialistichnoyu krayinoyu sho golovuvala v Radi Yevropejskogo Soyuzu protyagom pershih shesti misyaciv 2008 r 21 lipnya 2010 r vona stala chlenom OESR Piznishe bulo vislovleno rozcharuvannya vitchiznyanimi socialno ekonomichnimi elitami na municipalnomu ta nacionalnomu rivnyah pid chas rr yakim pereduvali neveliki protesti 15 zhovtnya 2011 roku U zv yazku z vidpoviddyu providnih politikiv do zayav zroblenih Oficijnoyu komisiyeyu z poperedzhennya korupciyi Respubliki Sloveniya yuridichni eksperti zayavili pro neobhidnist zmin u sistemi shob obmezhiti politichne svavillya Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Sloveniyi Statistichni oblasti Sloveniyi Sloveniya administrativno rozdilena na 212 obshin sloven Obcine Obshini ye odniyeyu z form miscevogo samovryaduvannya yaki viznachayutsya stattyami z 138 do 144 Konstituciyi Respubliki Sloveniya Z metoyu pidtrimki nacionalnoyi statistiki Statistichnim Byuro Respubliki Sloveniya vsya Sloveniya rozdilena na 12 statistichnih regioniv Gorenskij Gorishka Zasavskij Koroshka Spodnyeposavskij Notransko krashka Obalno krashka Pivdenno Shidna Sloveniya Podravskij Pomurskij Savinskij Osrednyeslovenskij Takozh Sloveniya podilyayetsya na 10 viborchih odinic Tradicijni regioni Tradicijni regioni Sloveniyi 1 Slovenske Primor ya Krajna 2a Verhnya 2b Vnutrishnya 2c Nizhnya 3 Karintiya 4 Nizhnya Shtiriya 5 Prekmur ya Tradicijni regioni bazuvalisya na kolishnih zemlyah koroni Gabsburgi yaki vklyuchali Krajnu Karintiyu Shtiriyu i Slovenske Primor ya Silnishe nizh z Krajnoyu v cilomu abo zi Sloveniyeyu yak derzhavoyu slovenci istorichno shilni ototozhnyuvati sebe z tradicijnimi regionami Slovenske Primor ya Prekmur ya i navit tradicijnimi pidregionami Verhnoyi Nizhnoyi i menshoyu miroyu Vnutrishnoyi Krajni Stolicya Lyublyana bula istorichno administrativnim centrom Krajni i nalezhala Vnutrishnij Krajni za vinyatkom rajonu Shentvida yakij znahodivsya u Verhnij Krajni a takozh tam de buv kordon mizh teritoriyeyu priyednanoyu Nimechchinoyu ta italijskoyu Provinciyeyu Lyublyana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Najbilshi mistaNaselennyaDokladnishe Naselennya Sloveniyi Richnij pririst 2012 0 16 Narodzhuvanist 10 66 Smertnist 9 35 Saldo migraciyi 0 31 2012 r Sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti 1 592 narodzhen na zhinku 2012 Zagalna trivalist zhittya cholovikiv 76 96 roku zhinok 82 89 roku 2012 Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1921 1 054 919 1931 1 144 298 8 5 1948 1 391 873 21 6 1953 1 466 425 5 4 1961 1 591 523 8 5 1971 1 727 137 8 5 1981 1 891 864 9 5 1991 1 913 355 1 1 2002 1 964 036 2 6 2011 2 050 189 4 4 2017 2 065 895 0 8 2021 2 108 977 2 1 2022 2 107 180 0 1 2023 2 116 972 0 5 Etnichnij sklad Etnichnij sklad iz zagalnoyi chiselnosti naselennya po perepisu 2002 roku Slovenci 1 631 363 83 1 Serbi 38 964 2 0 Horvati 35 642 1 8 Bosnyaki 21 542 1 1 Ugorci 6 243 0 3 Albanci 6 186 0 3 Makedonci 3 972 0 2 Chornogorci 2 667 0 1 Italijci 2 258 0 1 Nezaznacheni j nevidomi 174 913 8 9 Stanom na 1 sichnya 2013 roku v Sloveniyi zareyestrovano 2 058 821 zhitel Sloveniya posidaye 145 te misce u sviti za chiselnistyu naselennya Serednij vik naselennya 41 7 roku cholovikiv 40 zhinok 43 Serednya gustota naselennya stanovit 101 66 osib na km Priblizno polovina zhiteliv prozhivaye v mistah reshta u silskij miscevosti Oficijna mova Oficijna mova slovenska Italijska maye status oficijnoyi movi v deyakih naselenih punktah municipalitetiv Izola Koper i Piran ugorska v p yati gromadah Takozh oficijnij hocha j bilsh nizkij status maye ciganska mova Slovenska mova ye pivdennoslov yanskoyu movoyu z pisemnistyu na osnovi latinskogo alfavitu Slovenska mova maye spilne korinnya z horvatskoyu i serbskoyu movami ale istotno vid nih vidriznyayetsya Vodnochas vona maye deyaki risi blizki do zahidnoslov yanskih mov Slovenska odna z nebagatoh slov yanskih mov sho zberegla dvoyiste chislo i supin Narazi zbereglosya 49 dialektiv slovenskoyi movi Religiya Zgidno z perepisom 2002 r katoliki stanovlyat 57 8 naselennya musulmani 2 4 pravoslavni 2 3 protestanti 0 8 Soyuz baptistskih cerkov Sloveniyi Soyuz p yatdesyatnickih cerkov Sloveniyi adventisti U 1992 roci vidbulosya pershe opituvannya Organizaciyi gromadskoyi dumki slovenciv zgidno z yakim 20 povnolitnih slovenciv zayavili sho virili v svogo Boga 39 stverdzhuvali sho virili v Boga yak zhittyevu silu U 1997 roci bezzasterezhno viruyuchimi vvazhalisya 24 opitanih 29 doroslih gromadyan virili v zhittya pislya smerti 37 5 viznavali isnuvannya Rayu a 24 isnuvannya pekla Blizko polovini respondentiv 57 spoviduyut yakus religiyu i po cej den Politichna strukturaUryadovij korpus ta ofis Prezidenta v Lyublyani Glava Sloveniyi prezident sho obirayetsya kozhni 5 rokiv Vikonavchu vladu maye prezident i kabinet ministriv Ostannij priznachayetsya parlamentom Parlament skladayetsya z dvoh palat Nacionalnoyi asambleyi drzavni zbor i Derzhavnoyi radi drzavni svet 90 deputativ z nih 88 za proporcijnoyu sistemoyu a 2 miscya za mazhoritarnoyu sistemoyu dlya Slovensko italijskoyi ta ugorskoyi gromad Derzhavna Rada vikonuye funkciyi verhnoyi palati 40 deputativ yaki obirayutsya na p yatirichnij termin predstavlyayut vazhlivi ekonomichni strukturni i nacionalni grupi suspilstva Parlament obirayetsya kozhni 5 rokiv Osnovnimi partiyami parlamentu ye Slovenska demokratichna partiya i Liberalna demokratiya Sloveniyi Organ konstitucijnogo naglyadu Ustavno sodisce visha sudova instanciya Vrhovno sodisce sudi apelyacijnoyi instanciyi vishi sudi Visje sodisce sudi pershoyi instanciyi zemelni sudi Okrajno sodisce i okruzhni sudi Okrozno sodisce vishij organ prokurorskogo naglyadu verhovna derzhavna prokuratura Vrhovno drzavno tozilstvo vishij kontrolnij organ finansovij sud Racunsko sodisce Politichni partiyi Politichni partiyi Sloveniyi Liberalna demokratiya Sloveniyi Nova Sloveniya Hristiyanska narodna partiya Slovenska demokratichna partiya Social demokrati Sloveniyi Demokratichna partiya pensionerivKonstituciya Konstituciya bula prijnyata rivno cherez rik pislya provedennya referendumu pro nezalezhnist Sloveniyi vid Yugoslaviyi Za osnovu vzyato konstituciyi Nimechchini i Avstriyi a takozh Bavariyi Popravki do Konstituciyi vnosyatsya v formi konstitucijnogo zakonu prijnyatogo 2 3 golosiv Parlamentu krim togo propoziciyu pro vnesennya zmin do Konstituciyi mozhe buti vineseno na referendum Vstanovleno sho zagalnoviznani principi mizhnarodnogo prava i mizhnarodni dogovori mayut pryamu diyu na teritoriyi Sloveniyi v zv yazku z vstupom Sloveniyi do Yevropejskogo soyuzu Mistit perelik osnovnih prav rivnist pered zakonom nedotorkannist lyudskogo zhittya zaborona katuvan zahist osobistoyi svobodi pravila utrimannya pid vartoyu pravo na sudovij zahist pravo na oskarzhennya prezumpciya nevinuvatosti zabezpechennya sudovogo procesu pravo na privatnu vlasnist i misceve samovryaduvannya Znachnu uvagu pridileno zahistu lyudskoyi gidnosti Zareyestrovani partnerstva dlya odnostatevih par stali yuridichnimi z 23 lipnya 2006 roku 3 bereznya 2015 roku parlament Sloveniyi prijnyav zakon pro legalizaciyu odnostatevih shlyubiv na korist zakonoproyektu progolosuvali 51 deputativ a 28 buli proti Sloveniya ye pershoyu krayinoyu v Centralnij Yevropi pershoyu krayinoyu v postkomunistichnij Yevropi i pershoyu slov yanskoyu krayinoyu yaka legalizuvala odnostatevi shlyubi Zbrojni sili SloveniyiChiselnist osobovogo skladu suhoputnih vijsk 9550 osib VizaShengenska viza v Sloveniyu viza tipu C na pidstavi yakoyi inozemec maye pravo perebuvati na teritoriyi bud yakoyi krayini Shengenskoyi zoni ne bilshe 3 misyaciv 90 kalendarnih dniv KulturaKartina Sivach vidtvorena na slovenskij moneti v 5 yevrocentiv 2007 Najbilsh znamenitim pismennikom Sloveniyi ye France Preshern 1800 1849 chiyi lirichni poemi vstanovili novi standarti dlya slovenskoyi literaturi i dopomogli probuditi nacionalnu samosvidomist Z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni bagati slovenski folklorni tradiciyi buli vtracheni ale isnuyut sprobi vidroditi nacionalnu kulturu napriklad trio Trutamora Slovenika vikonuye slovensku narodnu muziku na pochatku 90 h rr mizhnarodnij konkurs bayanistiv vigrala Alessandra Minachcha yaka vikonala slovenski naspivi U 1970 h rr v krayinu prijshov muzichnij stil yakij do pochatku 1980 h rr ohopiv vsyu Sloveniyu yaskravij priklad grupa Laibach z Lyublyani Laibach nimeckij variant nazvi slovenskoyi stolici Postmodernizm v zhivopisi ta skulpturi visuvavsya z 1980 h rr grupoyu i p yatma nevidomimi hudozhnikami sho pracyuyut pid psevdonimom IRWIN Bagato sporud ta plosh v Sloveniyi buli stvoreni arhitektorom Jozhe Plechnikom 1872 1957 Lyublyanskij universitet Rektorat universitetu znahoditsya v istorichnomu budinku 1902 v centri Lyublyani U 1919 roci buv vidkritij pershij universitet Lyublyanskij Pislya buli zasnovani universiteti v Maribori 1975 Koperi 2001 i Novi Gorici 2006 Kuhnya Prekmurska gibanica Za danimi opublikovanimi MSN krashoyu stravoyu slovenskoyi kuhni ye Kranska kovbasa Na oficijnomu rivni vona viznana shedevrom nacionalnogo znachennya Tradicijne vzhivannya ribi Bagato strav zapozicheno v susidnih krayin u Avstriyi zavitek shtrudel i dunajskij zrezek videnskij shnicel Noki kartoplyani galushki rizhota i shozhij na ravioli zhirkrof miscevi italijski stravi Z ugorskoyi kuhni buli zapozicheni golash i paprikash tushkovane kurcha abo yalovichina Poshireni takozh sharuvatij pirig z m yasom abo sirom burek slovo tureckogo pohodzhennya yabluchnij pirig Tut isnuye bagato vidiv klecek z yakih shtrukli sirni galushki najpopulyarnishi Tradicijni stravi krashe probuvati v gostilnah miscevih restoranah Priklad Goveya yuha goveja juha sup z navaristogo yalovichogo buljonu z dovgoyu vermishellyu rezanci rezanca inodi z dodavannyam siru parmezanu a takozh Gobova yuha gobova juha sup z bilimi gribami U Sloveniyi viroblyayetsya bile i chervone vino a takozh micni napoyi taki yak shnops snops brendi zvani zhgane zganje i populyarni v Sloveniyi marki piva Lasko Lashko Union Svyata Zakon pro derzhavni i svyatkovi dni v Respublici Sloveniyi peredbachaye nastupni svyata ta svyatkovi dni 1 i 2 sichnya Novij rik 8 lyutogo Den Presherna kulturne svyato Sloveniyi perehidni dati nedilya i ponedilok Velikodnya 27 kvitnya Den povstannya proti okupaciyi 1 i 2 travnya Den praci 25 chervnya Den derzhavnosti 15 serpnya Uspinnya Bogorodici 31 zhovtnya Den Reformaciyi 1 listopada Den pominannya pokijnih 25 grudnya Rizdvo 26 grudnya Den nezalezhnostiDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SloveniyaSlovenci Mista Sloveniyi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Sloveniyi Olenka Ermenc nachalnik Generalnogo shtabu ZS Sloveniyi Primitki Surface area and land cover determined planimetrically 2005 Slovenian ta English Statistical Office of the Republic of Slovenia Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 2 lyutogo 2011 Population Number and Structure Stat si anglijskoyu Republic of Slovenia Statistical Office 1 kvitnya 2019 originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2020 Population Slovenia 1 July 2015 Slovenian ta English Statistical Office of the Republic of Slovenia Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2015 World Economic Outlook Database April 2018 Slovenia International Monetary Fund Procitovano 10 zhovtnya 2017 Slovenski pravopis 2001 Slovenija Cerne Andrej 2004 Orozen Adamic Milan red Gateway to Western Central and Southeastern Europe PDF Slovenia A Geographical Overview anglijskoyu Association of the Geographical Societies of Slovenia s 127 ISBN 961 6500 49 X For centuries the territory of Slovenia has been crossed by traditional transportation routes connecting northern Europe with southern eastern and western Europe Slovenia s location in the northwestern part of the Mediterranean s most inland bay on the Adriatic Sea where the Alps the plateaus of the Dinaric Alps and the western margins of the Pannonian Basin meet gives it a relatively quite advantageous traffic and geographical position distinguished by its transitional character and the links between these geographical regions In the wider macroregional sense this transitional character and these links have not changed since prehistoric times Murovec Nika Kavas Damijan gruden 2010 PDF SWOT Analysis Status of the Creative Industries in Ljubljana anglijskoyu Ljubljana Institut za ekonomska raziskovanja Institute for Economic Research s 5 Arhiv originalu PDF za 8 bereznya 2016 For millennia Slovenia has been at the crossroads of trade and cultural routes leading from north to south from east to west Nicoll William Schoenberg Richard 1998 Europe beyond 2000 the enlargement of the European Union towards the East anglijskoyu Whurr Publishers s 121 ISBN 978 1 86156 064 3 Radonjic Biljana 2005 Political Overview U Reuvid Jonathan red Doing Business with Slovenia anglijskoyu ISBN 978 1 905050 70 3 Slovenia First 20 Years anglijskoyu 58 Slovenia South Australia Newsletter Winter 2010 2011 ISSN 1448 8175 Procitovano 25 listopada 2012 Vuk Dirnberk Vojka Tomaz Valantic Statistical Portrait of Slovenia in the EU 2011 PDF Slovenian ta English Statistical Office of the Republic of Slovenia ISSN 1854 5734 Arhiv originalu PDF za 8 serpnya 2019 Procitovano 2 lyutogo 2011 Perko Drago 2008 Slovenia at the Junction of Major European Geographical Units PDF The Slovenian Toronto Vse Slovenski Kulturni Odbor The All Slovenian Cultural Committee Fallon Steve 2007 Environment Slovenia vid 5 Lonely Planet s 40 ISBN 978 1 74104 480 5 Ogrin Darko 2004 PDF U Orozen Adamic Milan red Slovenia A Geographical Overview PDF anglijskoyu Association of the Geographical Societies of Slovenia s 45 ISBN 961 6500 49 X Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2013 Blazic Mateja Arih Andrej Nartnik Irena Turk Inga 26 bereznya 2008 Endangered Species slovenskoyu Environmental Agency of the Republic of Slovenia Ministry of the Environment and Spatial Planning Procitovano 8 bereznya 2012 Hlad Branka Skoberne Peter red 2001 PDF Biological and Landscape Diversity in Slovenia An Overview PDF anglijskoyu Ljubljana Environmental Agency of the Republic of Slovenia Ministry of the Environment and Spatial Planning s 13 ISBN 961 6324 17 9 Arhiv originalu PDF za 25 listopada 2012 anglijskoyu Statistical Office of the Republic of Slovenia 18 bereznya 2011 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2011 Country Introduction European state of the environment 2010 contributions from Slovenia anglijskoyu Environmental Agency of the Republic of Slovenia Ministry of the Environment and Spatial Planning Procitovano 8 bereznya 2012 anglijskoyu Slovenia Forest Service February 2010 Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Kladnik Drago 2004 Modern Climate Change in Slovenia PDF U Orozen Adamic Milan red Slovenia A Geographical Overview anglijskoyu Association of the Geographical Societies of Slovenia s 93 ISBN 961 6500 49 X Pospelov Evgenij 2002 Geograficheskie nazvaniya mira toponimicheskij slovar vid vtoroe stereotipnoe Moskva Russkie slovari ISBN 5271004465 OCLC 611927503 Niderle L Slavyanskie drevnosti Perevod s cheshskogo T Kovalevoj i M Hazanova Predislovie prof P N Tretyakova Redakciya A L Mongajta M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1956 S 42 Yulianskih Alp Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 2012 12 5 Truhlar F Gradisca utrjene naselbine v Sloveniji AV 1981 S 530 538 B Zavitij Istoriya doslidzhen gorodish rannozaliznoyi dobi v Sloveniyi za materialami slovenskoyi literaturi Visnik Institutu arheologiyi Zbirnik naukovih prac 2008 Vip 3 A Symposium of Law Experts Political arbitrariness has gone wild Repe Bozo 2003 Od dezelana do drzavljana Regionalni razvoj Slovencev v letih 1918 1991 23 lyutogo 2013 u Wayback Machine Zgodovinski casopis 3 4 Ljubljana Mehle Mihovec Barbka 19 bereznya 2008 Gorenjski glas Arhiv http arhiv gorenjskiglas si article 20080319 C 303199950 kje so nase meje originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano gruden 19 2018 Viza do Sloveniyi chi potribna yak otrimati samostijno Literatura Martinov A Yu Sloveniya Respublika Sloveniya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 635 ISBN 978 966 00 1290 5 Stanic Stane Slovenia London Flint River Press 1994 Oto Luthar ed The Land Between A History of Slovenia With contributions by Oto Luthar Igor Grdina Marjeta Sasel Kos Petra Svoljsak Peter Kos Dusan Kos Peter Stih Alja Brglez and Martin Pogacar Frankfurt am Main etc Peter Lang 2008 The World Book Encyclopedia of People and Places O S Oman to Syria Chicago World Book 2011 PosilannyaSloveniya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sloveniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Vstup do informaciyi pro Sloveniyu angl Majdanchik uryadu Sloveniyi angl Turistichnij dovidnik Sloveniyi angl Avstriya Ugorshina Italiya HorvatiyaAdriatichne more Horvatiya Horvatiya