Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Режим Квіслінга, або уряд Квіслінга — загальноприйняті назви на позначення фашистського маріонеткового уряду створеного із колаборантів на чолі з Відкуном Квіслінгом в окупованій німцями Норвегії під час Другої світової війни .
| Den nasjonale regjering Національний уряд | |||||
| Маріонеткова держава в окупованій Німеччиною Норвегії | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Осло | ||||
| Релігії | лютеранство | ||||
| Форма правління | нацистський однопартійний тоталітарний дуумвірат | ||||
| Райхскомісар | |||||
| - 1940—1945 | Йозеф Тербофен | ||||
| - 1945 | Франц Беме (в. о.) | ||||
| Міністр-президент | |||||
| - 1942—1945 | Відкун Квіслінг | ||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||
| - Проголошення | 1 лютого 1942 | ||||
| - Капітуляція Німеччини | 9 травня 1945 | ||||
| Площа | 323 782 км2 | ||||
| Валюта | норвезька крона | ||||
| |||||
Офіційна назва режиму з 1 лютого 1942 року до його розпуску в травні 1945 року звучала як «національний уряд» (норв. Den nasjonale regjering). Фактичну виконавчу владу зберігав за собою Райхскомісаріат Норвегія на чолі з Йозефом Тербофеном.
Різновид назви цього уряду у формі «квіслінгський режим», з огляду на появу терміна «квіслінг» на позначення колаборанта, може також використовуватися як принизливе позначення будь-яких політичних режимів, що сприймаються як зрадницькі маріонеткові уряди, нав'язані іноземними ворогами-окупантами.
Уряд
Зі встановленням «національного уряду» Квіслінга його голова, який називався міністром-президентом, тимчасово перебрав на себе владу і короля, і парламенту.
1942 року, після двох років цивільного управління безпосередньо німцями (що тривало де-факто до 1945), його нарешті поставили на чолі колаборантського уряду, офіційно проголошеного 1 лютого 1942 р. Первісний намір німців полягав у передачі суверенітету Норвегії новому уряду, але до середини січня 1942 р. Гітлер вирішив зберегти цивільний Райхскомісаріат Норвегія під керівництвом Тербофена. Натомість уряду Квіслінга було відведено роль окупаційної влади з широкими повноваженнями. Сам Квіслінг розглядав утворення свого уряду як «рішучий крок на шляху до повної незалежності Норвегії». Перебравши на себе владу короля лише тимчасово, Квіслінг усе ж докладав зусиль, щоб віддалити свій режим від монархії у вигнанні. Після переїзду в Королівський палац він знову увів у вжиток офіційну печатку Норвегії, змінивши напис із Haakon VII Norges konge (король Норвегії Хакон VII) на Norges rikes segl (печатка норвезької держави). Після сформування національного уряду Квіслінг заявив, що має «владу, яка відповідно до Конституції належала королю і парламенту».
Іншими важливими міністрами колаборантського уряду були керівник норвезького крила СС із 1941 Йонас Лі на посаді міністра поліції, доктор Гюльбранд Лунде на посаді міністра культури і просвіти, а також оперний співак Альберт Вільям Гагелін, який був міністром внутрішніх справ.
Політика
Однією з перших дій Квіслінга було відновлення заборони в'їзду євреїв у Норвегію, яка раніше містилася в §2 Конституції країни, що діяла з 1814 по 1851 рік.
Два із ранніх законів режиму Квіслінга «Закон про національну службу у справах молоді» (норв. Lov om nasjonal ungdomstjeneste) і «Закон про зв'язок і взаємодію вчителів» (норв. Lov om Norges Lærersamband), підписані 5 лютого 1942 р., призвели до масових протестів батьків, серйозних сутичок зі вчителями та загострення конфлікту з Церквою Норвегії. Школи були на місяць закриті, а у березні 1942 року норвезька поліція заарештувала близько 1100 вчителів і відправила їх у німецькі тюрми та концтабори, а близько 500 вчителів були силоміць вислані в Кіркенес, де їх чекала роль робітників на будівництвах для німецьких окупантів.
Територіальні претензії
Режим із ностальгією дивився на історію країни доби високого середньовіччя, відому в норвезькій історіографії як Норгесвелдет (норв. Norgesveldet), коли норвезька територія виходила за межі нинішніх кордонів. Квіслінг передбачав розширення норвезької держави шляхом анексії Кольського півострова з його невеликою норвезькою меншиною, тим самим роблячи можливим створення Великої Норвегії, що охоплювала б усе узбережжя Північної Європи. Далі очікувалося розширення за рахунок Північної Фінляндії з метою пов'язати Кольський півострів із Фіннмарком: керівники Національної єдності мали змішані погляди на післявоєнний фінсько-норвезький кордон, але розглядалася потенційна анексія Норвегією принаймні двох фінських муніципалітетів Пецамо (норв. Petsjenga) та Інарі (норв. Enare).
Друковані видання Національної єдності закликали до анексії історично норвезьких шведських провінцій Ємтланд (норв. Jemtland), Гер'єдален (норв. Herjedalen) — а разом ті дві провінції мають норвезьку назву Ест-Треннелаг (норв. Øst-Trøndelag) — і Богуслен (норв. Båhuslen) У березні 1944 року Квіслінг зустрівся з генералом вермахту Рудольфом Бамлером, заохочуючи німців удертися під виглядом попереджувального удару до Швеції з Фінської Лапландії (силами, наданими в розпорядження Німецькій лапландській армії) та через Балтію за те, що та вступила у війну на боці союзників. Пропозицію Квіслінга надіслали як начальникові ОКГ Альфреду Йодлю, так і керівникові СС Генріху Гіммлеру.
Квіслінг і ватажок «Германських СС» у Норвегії Йонас Лі поширили іредентистські норвезькі претензії і на Фарерські острови (норв. Færøyene), Ісландію (норв. Island), Оркнейські острови (норв. Orknøyene), Шетландські острови (норв. Hjaltland), Зовнішні Гебриди (історично частину норвезького Королівства островів під назвою Південні острови (норв. Sørøyene)) та Землю Франца-Йосифа (про претензії на яку заявляла Норвегія і раніше, називаючи її Землею Фрітьофа Нансена). Більшість цих земель були колишніми норвезькими територіями, переданими під владу Данії після розпуску Данії-Норвегії в 1814 році, а решта були колишніми поселеннями доби вікінгів. Норвегія ще 1931 року претендувала на частину Східної Гренландії (під назвою Земля Еріка Рудого), але ця претензія у період окупації розширилася на всю Гренландію. Навесні 1941 року Квіслінг виклав плани «відвоювати» острів за допомогою оперативної групи зі ста чоловіків, але німці вважали цей план нездійсненним. В особі міністра пропаганди Гюльбранда Лунде норвезький маріонетковий уряд претендував ще й на Північний та Південний полюси. Протягом кінця ХІХ — початку ХХ століть Норвегія зажила слави держави-лідера полярних досліджень: 1911 року до Південного полюсу вперше дістався норвезький дослідник Руаль Амундсен, а 1939 року Норвегія замахнулася на область Антарктиди, відому під назвою Земля Королеви Мод (норв. Dronning Maud Land).
Після вторгнення Німеччини в Радянський Союз велися підготовчі роботи до заснування норвезьких колоній на Півночі Росії. Територію, відведену під норвезьку колонізацію, Квіслінг означив як Bjarmeland, прив'язуючись до назви Північної Росії в норвезьких сагах.
Примітки
- Dahl, Hans Fredrik (1995). nasjonale regjering. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 285—286. ISBN .
- Inndragning av jødisk eiendom i Norge under den 2. verdenskrig. Government of Norway (норв.). Процитовано 17 вересня 2009.
- Tønnesson, Johan L. (1 лютого 2000). . Apollon (норв.). Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 3 вересня 2009.
- (1995). Quisling, Vidkun. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940–45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 335—336. ISBN .
- Dahl, Hans Fredrik (1995). statsakten. У Hans Fredrik Dahl (ред.). Norsk krigsleksikon 1940–45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 395—396. ISBN .
- Dahl, Hans Fredrik (1992). Den autoritære stat. Vidkun Quisling. En fører for fall (норв.). Oslo: Aschehoug. с. 285. ISBN .
- Dahl 1999, p. 250
- Norske departementer 1940–1945: Under tysk okkupasjon i Oslo. Government of Norway (норв.). Процитовано 3 січня 2010.
- Nøkleby, Berit (1986). Quisling i statsråd. Norge i krig 4. Holdningskamp (норв.). Oslo: Aschehoug. с. 27—42. ISBN .
- Nøkleby, Berit (1995). Lærerstriden. У ; ; ; ; (ред.). Norsk krigsleksikon 1940-45 (норв.). Oslo: Cappelen. с. 259—260. ISBN .
- Nøkleby, Berit (1986). Lang ferd mot Kirkenes. Norge i krig 4. Holdningskamp (норв.). Oslo: Aschehoug. с. 72—121. ISBN .
- Brandt, Willy (1945). Lærernes eksempel. Krigen i Norge (норв.). Т. II. Oslo: Aschehoug. с. 33—43.
- Kurt D. Singer (1943). Duel for the northland: the war of enemy agents in Scandinavia. R. M. McBride & company, p. 200 [1][недоступне посилання]
- Historiallinen aikakauskirja. 1989.
- Skodvin, M. (1990). Norge i krig: Frigjøring. Aschehoug. ISBN . Процитовано 3 квітня 2015.
- Foreign Policy Bulletin. Foreign Policy Association, New York – 1941. [2]
- The American Swedish Monthly Vol. 35. Swedish Chamber of Commerce of the U.S.A. – 1941. [3]
- Hans Fredrik Dahl (1999). Quisling: a study in treachery. Cambridge University Press, p. 343 [4]
- Susan Barr (2003). Norway, a consistent polar nation?: analysis of an image seen through the history of the Norwegian Polar Institute. Kolofon, p. 225 [5]
- David Littlejohn (1973). The patriotic traitors: a history of collaboration in German-occupied Europe, 1940–45. Heinemann, p. 30 [6]
- Philip H. Buss, Andrew Mollo (1978). Hitler's Germanic legions: an illustrated history of the Western European Legions with the SS, 1941–1943. Macdonald and Jane's, p. 89 [7]
- Life. Time Inc. 28 жовтня 1940. с. 104. ISSN 0024-3019. Процитовано 3 квітня 2015.
- Norway's Nazi collaborators sought Russia colonies. Fox News. Associated Press. 9 квітня 2010. Процитовано 4 березня 2017.
- Dahl (1999), p. 296
Додаткова література
- Andenaes, Johs. Norway and the Second World War (1966)
- Dahl, Hans Fredrik. Quisling: a study in treachery (Cambridge University Press, 1999)
- Mann, Chris. British Policy and Strategy Towards Norway, 1941–45 (Palgrave Macmillan, 2012)
- Riste, Olav, and Berit Nøkleby. Norway 1940–45: the resistance movement (Tanum, 1970)
- Vigness, Paul Gerhardt. The German Occupation of Norway (Vantage Press, 1970)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rezhim Kvislinga abo uryad Kvislinga zagalnoprijnyati nazvi na poznachennya fashistskogo marionetkovogo uryadu stvorenogo iz kolaborantiv na choli z Vidkunom Kvislingom v okupovanij nimcyami Norvegiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Den nasjonale regjering Nacionalnij uryad Marionetkova derzhava v okupovanij Nimechchinoyu Norvegiyi 1 lyutogo 1942 9 travnya 1945 Prapor Gerb Rezhim Kvislinga istorichni kordoni na karti Stolicya Oslo Religiyi lyuteranstvo Forma pravlinnya nacistskij odnopartijnij totalitarnij duumvirat Rajhskomisar 1940 1945 Jozef Terbofen 1945 Franc Beme v o Ministr prezident 1942 1945 Vidkun Kvisling Istorichnij period Druga svitova vijna Progoloshennya 1 lyutogo 1942 Kapitulyaciya Nimechchini 9 travnya 1945 Plosha 323 782 km2 Valyuta norvezka krona Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rezhim Kvislinga Oficijna nazva rezhimu z 1 lyutogo 1942 roku do jogo rozpusku v travni 1945 roku zvuchala yak nacionalnij uryad norv Den nasjonale regjering Faktichnu vikonavchu vladu zberigav za soboyu Rajhskomisariat Norvegiya na choli z Jozefom Terbofenom Riznovid nazvi cogo uryadu u formi kvislingskij rezhim z oglyadu na poyavu termina kvisling na poznachennya kolaboranta mozhe takozh vikoristovuvatisya yak prinizlive poznachennya bud yakih politichnih rezhimiv sho sprijmayutsya yak zradnicki marionetkovi uryadi nav yazani inozemnimi vorogami okupantami UryadPrapor Nasjonal Samling Stvorennya nacionalnogo uryadu Kvislinga bulo progolosheno u forteci Akershus Z livogo boku zalu Terbofen tretij livoruch i kilka nimeckih oficeriv iz pravogo Kvisling tretij pravoruch i kilka jogo ministriv Zi vstanovlennyam nacionalnogo uryadu Kvislinga jogo golova yakij nazivavsya ministrom prezidentom timchasovo perebrav na sebe vladu i korolya i parlamentu 1942 roku pislya dvoh rokiv civilnogo upravlinnya bezposeredno nimcyami sho trivalo de fakto do 1945 jogo nareshti postavili na choli kolaborantskogo uryadu oficijno progoloshenogo 1 lyutogo 1942 r Pervisnij namir nimciv polyagav u peredachi suverenitetu Norvegiyi novomu uryadu ale do seredini sichnya 1942 r Gitler virishiv zberegti civilnij Rajhskomisariat Norvegiya pid kerivnictvom Terbofena Natomist uryadu Kvislinga bulo vidvedeno rol okupacijnoyi vladi z shirokimi povnovazhennyami Sam Kvisling rozglyadav utvorennya svogo uryadu yak rishuchij krok na shlyahu do povnoyi nezalezhnosti Norvegiyi Perebravshi na sebe vladu korolya lishe timchasovo Kvisling use zh dokladav zusil shob viddaliti svij rezhim vid monarhiyi u vignanni Pislya pereyizdu v Korolivskij palac vin znovu uviv u vzhitok oficijnu pechatku Norvegiyi zminivshi napis iz Haakon VII Norges konge korol Norvegiyi Hakon VII na Norges rikes segl pechatka norvezkoyi derzhavi Pislya sformuvannya nacionalnogo uryadu Kvisling zayaviv sho maye vladu yaka vidpovidno do Konstituciyi nalezhala korolyu i parlamentu Inshimi vazhlivimi ministrami kolaborantskogo uryadu buli kerivnik norvezkogo krila SS iz 1941 Jonas Li na posadi ministra policiyi doktor Gyulbrand Lunde na posadi ministra kulturi i prosviti a takozh opernij spivak Albert Vilyam Gagelin yakij buv ministrom vnutrishnih sprav PolitikaMarka derzhzv yazku Odniyeyu z pershih dij Kvislinga bulo vidnovlennya zaboroni v yizdu yevreyiv u Norvegiyu yaka ranishe mistilasya v 2 Konstituciyi krayini sho diyala z 1814 po 1851 rik Dva iz rannih zakoniv rezhimu Kvislinga Zakon pro nacionalnu sluzhbu u spravah molodi norv Lov om nasjonal ungdomstjeneste i Zakon pro zv yazok i vzayemodiyu vchiteliv norv Lov om Norges Laerersamband pidpisani 5 lyutogo 1942 r prizveli do masovih protestiv batkiv serjoznih sutichok zi vchitelyami ta zagostrennya konfliktu z Cerkvoyu Norvegiyi Shkoli buli na misyac zakriti a u berezni 1942 roku norvezka policiya zaareshtuvala blizko 1100 vchiteliv i vidpravila yih u nimecki tyurmi ta konctabori a blizko 500 vchiteliv buli silomic vislani v Kirkenes de yih chekala rol robitnikiv na budivnictvah dlya nimeckih okupantiv Teritorialni pretenziyi Norvezke korolivstvo za svogo najbilshogo rozmahu bl 1265 Rezhim iz nostalgiyeyu divivsya na istoriyu krayini dobi visokogo serednovichchya vidomu v norvezkij istoriografiyi yak Norgesveldet norv Norgesveldet koli norvezka teritoriya vihodila za mezhi ninishnih kordoniv Kvisling peredbachav rozshirennya norvezkoyi derzhavi shlyahom aneksiyi Kolskogo pivostrova z jogo nevelikoyu norvezkoyu menshinoyu tim samim roblyachi mozhlivim stvorennya Velikoyi Norvegiyi sho ohoplyuvala b use uzberezhzhya Pivnichnoyi Yevropi Dali ochikuvalosya rozshirennya za rahunok Pivnichnoyi Finlyandiyi z metoyu pov yazati Kolskij pivostriv iz Finnmarkom kerivniki Nacionalnoyi yednosti mali zmishani poglyadi na pislyavoyennij finsko norvezkij kordon ale rozglyadalasya potencijna aneksiya Norvegiyeyu prinajmni dvoh finskih municipalitetiv Pecamo norv Petsjenga ta Inari norv Enare Drukovani vidannya Nacionalnoyi yednosti zaklikali do aneksiyi istorichno norvezkih shvedskih provincij Yemtland norv Jemtland Ger yedalen norv Herjedalen a razom ti dvi provinciyi mayut norvezku nazvu Est Trennelag norv Ost Trondelag i Boguslen norv Bahuslen U berezni 1944 roku Kvisling zustrivsya z generalom vermahtu Rudolfom Bamlerom zaohochuyuchi nimciv udertisya pid viglyadom poperedzhuvalnogo udaru do Shveciyi z Finskoyi Laplandiyi silami nadanimi v rozporyadzhennya Nimeckij laplandskij armiyi ta cherez Baltiyu za te sho ta vstupila u vijnu na boci soyuznikiv Propoziciyu Kvislinga nadislali yak nachalnikovi OKG Alfredu Jodlyu tak i kerivnikovi SS Genrihu Gimmleru Kvisling i vatazhok Germanskih SS u Norvegiyi Jonas Li poshirili iredentistski norvezki pretenziyi i na Farerski ostrovi norv Faeroyene Islandiyu norv Island Orknejski ostrovi norv Orknoyene Shetlandski ostrovi norv Hjaltland Zovnishni Gebridi istorichno chastinu norvezkogo Korolivstva ostroviv pid nazvoyu Pivdenni ostrovi norv Soroyene ta Zemlyu Franca Josifa pro pretenziyi na yaku zayavlyala Norvegiya i ranishe nazivayuchi yiyi Zemleyu Fritofa Nansena Bilshist cih zemel buli kolishnimi norvezkimi teritoriyami peredanimi pid vladu Daniyi pislya rozpusku Daniyi Norvegiyi v 1814 roci a reshta buli kolishnimi poselennyami dobi vikingiv Norvegiya she 1931 roku pretenduvala na chastinu Shidnoyi Grenlandiyi pid nazvoyu Zemlya Erika Rudogo ale cya pretenziya u period okupaciyi rozshirilasya na vsyu Grenlandiyu Navesni 1941 roku Kvisling viklav plani vidvoyuvati ostriv za dopomogoyu operativnoyi grupi zi sta cholovikiv ale nimci vvazhali cej plan nezdijsnennim V osobi ministra propagandi Gyulbranda Lunde norvezkij marionetkovij uryad pretenduvav she j na Pivnichnij ta Pivdennij polyusi Protyagom kincya HIH pochatku HH stolit Norvegiya zazhila slavi derzhavi lidera polyarnih doslidzhen 1911 roku do Pivdennogo polyusu vpershe distavsya norvezkij doslidnik Rual Amundsen a 1939 roku Norvegiya zamahnulasya na oblast Antarktidi vidomu pid nazvoyu Zemlya Korolevi Mod norv Dronning Maud Land Pislya vtorgnennya Nimechchini v Radyanskij Soyuz velisya pidgotovchi roboti do zasnuvannya norvezkih kolonij na Pivnochi Rosiyi Teritoriyu vidvedenu pid norvezku kolonizaciyu Kvisling oznachiv yak Bjarmeland priv yazuyuchis do nazvi Pivnichnoyi Rosiyi v norvezkih sagah PrimitkiDahl Hans Fredrik 1995 nasjonale regjering U Hans Fredrik Dahl red Norsk krigsleksikon 1940 45 norv Oslo Cappelen s 285 286 ISBN 82 02 14138 9 Inndragning av jodisk eiendom i Norge under den 2 verdenskrig Government of Norway norv Procitovano 17 veresnya 2009 Tonnesson Johan L 1 lyutogo 2000 Apollon norv Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 3 veresnya 2009 1995 Quisling Vidkun U Hans Fredrik Dahl red Norsk krigsleksikon 1940 45 norv Oslo Cappelen s 335 336 ISBN 82 02 14138 9 Dahl Hans Fredrik 1995 statsakten U Hans Fredrik Dahl red Norsk krigsleksikon 1940 45 norv Oslo Cappelen s 395 396 ISBN 82 02 14138 9 Dahl Hans Fredrik 1992 Den autoritaere stat Vidkun Quisling En forer for fall norv Oslo Aschehoug s 285 ISBN 82 03 16960 0 Dahl 1999 p 250 Norske departementer 1940 1945 Under tysk okkupasjon i Oslo Government of Norway norv Procitovano 3 sichnya 2010 Nokleby Berit 1986 Quisling i statsrad Norge i krig 4 Holdningskamp norv Oslo Aschehoug s 27 42 ISBN 82 03 11419 9 Nokleby Berit 1995 Laererstriden U red Norsk krigsleksikon 1940 45 norv Oslo Cappelen s 259 260 ISBN 82 02 14138 9 Nokleby Berit 1986 Lang ferd mot Kirkenes Norge i krig 4 Holdningskamp norv Oslo Aschehoug s 72 121 ISBN 82 03 11419 9 Brandt Willy 1945 Laerernes eksempel Krigen i Norge norv T II Oslo Aschehoug s 33 43 Kurt D Singer 1943 Duel for the northland the war of enemy agents in Scandinavia R M McBride amp company p 200 1 nedostupne posilannya Historiallinen aikakauskirja 1989 Skodvin M 1990 Norge i krig Frigjoring Aschehoug ISBN 9788203114236 Procitovano 3 kvitnya 2015 Foreign Policy Bulletin Foreign Policy Association New York 1941 2 The American Swedish Monthly Vol 35 Swedish Chamber of Commerce of the U S A 1941 3 Hans Fredrik Dahl 1999 Quisling a study in treachery Cambridge University Press p 343 4 Susan Barr 2003 Norway a consistent polar nation analysis of an image seen through the history of the Norwegian Polar Institute Kolofon p 225 5 David Littlejohn 1973 The patriotic traitors a history of collaboration in German occupied Europe 1940 45 Heinemann p 30 6 Philip H Buss Andrew Mollo 1978 Hitler s Germanic legions an illustrated history of the Western European Legions with the SS 1941 1943 Macdonald and Jane s p 89 7 Life Time Inc 28 zhovtnya 1940 s 104 ISSN 0024 3019 Procitovano 3 kvitnya 2015 Norway s Nazi collaborators sought Russia colonies Fox News Associated Press 9 kvitnya 2010 Procitovano 4 bereznya 2017 Dahl 1999 p 296Dodatkova literaturaAndenaes Johs Norway and the Second World War 1966 Dahl Hans Fredrik Quisling a study in treachery Cambridge University Press 1999 Mann Chris British Policy and Strategy Towards Norway 1941 45 Palgrave Macmillan 2012 Riste Olav and Berit Nokleby Norway 1940 45 the resistance movement Tanum 1970 Vigness Paul Gerhardt The German Occupation of Norway Vantage Press 1970